На початку вулиці Зеленою важко не звернути увагу на вельми цікаву та доволі високу будівлю, яка розташована під номером 22. Витянута догори струнка п'ятиповерхова будівля із трикутним дахом та величезним годинником у піддашшю. А ви врахуйте, що 5 поверхів у австрійському будинку, це вам не 5 поверхів у «хрущовці». Власне ця обставина може легко збити з пантелику, якщо ви спробуєте дивлячись здалеку визначити функціональне призначення цієї будівлі. А мова йде про одну з найстаріших львівських шкіл, яка з повоєнних років носить порядковий номер 6. У 2012 році ця школа відзначила своє 100-річчя, адже у 1911 році тут, на місці зруйнованого палацу графів Замойських було збудовано приватний навчальний заклад для дівчат імені Софії Стшалковської. І до його спорудження були залучені кращі львівські архітектори Юзеф Сосновський та Альфред Захаревич.
І хоча вона була збудована з використанням усіх досягнень архітектури в царині будівництва шкіл, все ж один недолік відомий львівський екскурсовод Петро Радковець зауважив – ця будівля є занадто високою, як для шкільного.
Ну а те, що школа ця була модерною, як на свій час говорить лише один факт – на даху було обладнано астрономічну обсерваторію. Можливо цим і пояснюється така незвична висота шкільної будівлі. До речі, власною обсерваторією зараз не може похвалитись жодна львівська школа, отож і думайте, чи то ми маємо прогрес у будівництві шкіл, чи, навпаки, регрес.
За свою історію школа на початку вулиці Зеленої фактично лише один раз зазнала реорганізації – у 1939 році, одразу після приходу в Галичину совіцької влади вона була перекваліфікована на хлопчачу школу з російською мовою викладання. У роки німецької окупації тут діяв військовий госпіталь, ну а з приходом других совітів тут знову залунали дитячі голоси, і лише у 50-х роках, коли було скасовано роздільне навчання хлопців та дівчат, тут з'явились змішані класи. Статус російськомовної вона зберегла і в роки незалежності України. Власне через російську мову викладання ставлення до неї завжди було специфічним – у совіцькі часи саме у школі N6 вчилось чимало дітей із сімей партійних функціонерів. Втім це вже – історія.
До речі, про історію, у 2008 році у ході реставрації шкільного приміщення на фасаді вдалось відкрити раніше приховані зображення гербів Польщі, Литви та України. Вони виготовлені із смальти та венеційського скла – вони реставровані і тепер їх можна вільно оглянути зайшовши на подвір'я школи. Не менш цікавими колись були і приміщення актового залу та їдальні – вони були оформлені розписами Костянтина Стефановича та декоровані Зигмундом Вальком – на жаль протягом довгих років всі ці шедеври не збереглися. Натомість на другому та третьому поверхах збереглися старовинні вітражі.
Шоста школа за понад 100-літню історію переживала злети і падіння – у 3-х роках минулого століття у ній навчалось 800 учениць, однак вже у 1985 році тут навчалось 420 учнів. Протягом понад століття школа N6 писала свою історію, яка охоплює дві світові війни, совіцький період та роки незалежності – у 2012 році тут було відкрито шкільний музей, де її можна бачити вже наочно.
http://lvivreport.blogspot.com/2015/03/blog-post_31.html (http://lvivreport.blogspot.com/2015/03/blog-post_31.html)
Вчивсі там.
Реально будівля має 6 поверхів + горище + підвал.
Є 2 ліфти. 1-й - з першого по 5-й поверхи, 2-й з шостого (кухня) на 5-й у столову. (німий офіціант)
З 6-го поверху є вихід на оглядовий майданчик (колись там стояв телескоп)
На горищі стоїть шафа із годинниковим механізмом (шестерні з дерева), принаймі років 20 тому ще стояла.
Розписи у актовому залі не збереглися через пожежу десть у 1987-90 роках
Колись чув про історію, про закриті класи, та розлиту ртуть. Чи ртуть, яка там зберігалася.
Хто в курсі наскільки точна інфа?
Цитата: Roy від 02.04.2015 20:41:20
Колись чув про історію, про закриті класи, та розлиту ртуть. Чи ртуть, яка там зберігалася.
Хто в курсі наскільки точна інфа?
Був такий інцидент, приніс хтось банку ртуті, грам на 200 та розлив, на тиждень зробили канікули, провели демеркурізацію. Класи знову працюють. Єдині закриті приміщення у школі - це чорний хід (сходи) у правому крилі будівлі.
Цитата: maxis від 03.04.2015 11:53:52
Цитата: Roy від 02.04.2015 20:41:20
Колись чув про історію, про закриті класи, та розлиту ртуть. Чи ртуть, яка там зберігалася.
Хто в курсі наскільки точна інфа?
Був такий інцидент, приніс хтось банку ртуті, грам на 200 та розлив, на тиждень зробили канікули, провели демеркурізацію. Класи знову працюють. Єдині закриті приміщення у школі - це чорний хід (сходи) у правому крилі будівлі.
Була така історія. Була навіть якась спроба перенести заняття в іншу будівлю на Левицького.
Не пам"ятаю щоб у правому крилі були сходи окрім як між останніми поверхами - від столової повз "музику" до "малюваня" )
Цитата: explorer від 11.04.2015 16:25:27
Цитата: maxis від 03.04.2015 11:53:52
Цитата: Roy від 02.04.2015 20:41:20
Колись чув про історію, про закриті класи, та розлиту ртуть. Чи ртуть, яка там зберігалася.
Хто в курсі наскільки точна інфа?
Був такий інцидент, приніс хтось банку ртуті, грам на 200 та розлив, на тиждень зробили канікули, провели демеркурізацію. Класи знову працюють. Єдині закриті приміщення у школі - це чорний хід (сходи) у правому крилі будівлі.
Була така історія. Була навіть якась спроба перенести заняття в іншу будівлю на Левицького.
Не пам"ятаю щоб у правому крилі були сходи окрім як між останніми поверхами - від столової повз "музику" до "малюваня" )
деякі заняття проводилися у "профцентрі"- тепер приміщення казначейства.
сходи знаходяться у торці правого крила, прохід до них закритий дверима на кожному поверсі.
сходи "на музику" - біля ліфту, повз кінозал - до кухні, це не то.