Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Topics - Bottlehunter_

#1
Як і планувалося, на Великодній понеділок відівідали Стрий. Дуже люто там не експлорили, зважаючи на свято, просто пройшлися містом та околицями. Думаю на наступний раз замутим справжній урбан-тріп, включивши туди промзону, сміттєзвалище, бомбіки і всяке таке. Тим більше, товариш Goom щиро запрошував, не змігши в понеділок прийти через роботу.

Отож в понеділок вранці зібралися Лесик, АХД, Смайл і Йа та й пішли світ за очі. Спочатку на пішохідний міст над залізничною колією. Звідти відкривається прекрасний краєвид на вокзал, вагоноремонтний завод та локомотивне депо. Не зважаючи на свято, людей там снувало туди-сюди доста багато.

На фото - залізничний кран. Оббитий дошками, зверху накритий бляхою. Має ще кілька дверей, таких, як в старих сільських хатах. Двері засклені. Не вистачає ще фіранок і вазонків на підвіконнях.



Далі ми оглянули закинутий триповерховий совковий готелик на окраїні локомотивного депо









Хто ж такі Астро Зомбі ???







Негативний смайл :)





Далі ми помадрували рейками і стежками і зрештою потрапили на територію закинутої військової частини. Вона мала колись відношення до авіації, про це свідчить і надпис "Стрий-2" на табличці адміністративної будівлі і залишки "журналу роботи двигуна", двигун, судячи з графи "кількість годин польоту" стояв на літаку.

Шапка з пивнички)))





















Лесик тестує крісло. Пальот нармальний.





Тепер ми знаємо, хто пише всілякі дурниці на руїнах билой вєлічі. Патлаті чуваки в камуфляжі!







Хто знає навіщо тут дві стрілки?





А потім ми знайшли закинуті відстійники чи може водосховища. Всередині плавало всіляке сміття, дошки, а на них сидів пес. Сидів, судячи з усього, вже довго, бо не мав сили навіть скавуліти, і весь трусився. Думаю, хтось собаку туди скинув, пес-камікадзе якось слабо вкладується в уяві. Негайно була розпочата операція з урятування животного. За півгодини нам то вдалося. важко було через те, що глибина резервуара була біля 2 метрів, плаваючі дошки ваги людини не витримували і тонули. Дістати пса двома руками з бортика було неможливо, а для того, щоб підняти його одною рукою за шкірку, ні в кого не вистачило сили. Ми пробували так і сяк, зрештою знайшли дебелу карягу, опустили її в воду, і таким чином дісталися до тварини. На знак вдячності пес спробував вкусити мене за руку і зник в кущах. Ми пішли на річку, відмиватися і відпочивати.




Далі буде
#3
Пропоную в найближчий понеділок, 25 квітня відвідати Стрий. Деякі індустріальні об'єкти міста вже описані в нас на форумі. Але цікавого там дуже багато: сам залізничний вокзал, пішохідний міст над ним, локомотивне депо, закинута споруда за ним, вагоноремонтний завод, закинуте щось відразу за мостом дорогою на Дрогобич (http://wikimapia.org/#lat=49.2525824&lon=23.8270068&z=16&l=37&m=b), розвалини військового містечка, ще якісь розвалини біля парку, стара військова частина, сам парк, місцями дикий, як джунглі (справжній Стрийський парк, а не львівська підробка ;) ), хлібокомбінат, зруйнований повінню міст на річці Стрий. Там же можна влаштувати пікнік в честь свята. Ще можна погуляти старою частиною міста, позаглядати до під'їздів, оглянути колишню стрийську тюрму, зробити групове фото на веб-камеру з кочовими закарпатськими циганами. А ще в Стрию є багацько бомбосховищ. І він має справжній Дух Міста, що притаманно далеко не кожному місту Галичини.

Не знаю, які з цих об'єктів доступні, які не дуже. І впевнений, що ще багато чого можна додати до цього списку. Прохання до експлорерів, що живуть в Стрию, трохи роз'яснити ситуацію.

Я буду добиратися поїздом Івано-Франквськ - Стрий, він прибуває орієнтовно о 9 годині зранку. Буду радий, якщо колєги зі Львова доберуться приблизно на той самий час. Зі Львова часто їздять маршрутки з головного вокзалу (сідати краще біля Скрині на Городоцькій) і є ще електричка з приміського, не знаю точний час відправлення. До речі, час добирання електричкою і маршруткою не дуже відрізняється.

Отже, буду чекати о 9:15 в понеділок, 25.04.2011 біля головного входу до залізничного вокзалу м. Стрий. Буду, як завжди, з журналом "Огоньок" ;) Приєднуйтесь.
#4
Поки дехто гуляв по Стебнику, а дехто по Ботанічних садах, ми з ровером каталися по ближніх горах. Моєю метою було доїхати до Мертвого озера, але не того, що біля водоспаду на річці Кам'янка, брудного і замуленого, а того, що на південному схилі гори Тирса, чистого і прозорого. Казали, там навіть водиться форель. Поштовхом до мандрівки стала чорно-біла фотокартка в сімейному альбомі, де мама з батьком, молоді та веселі, з колєгами там відпочивають. Забігаючи наперед скажу, що я до нього так і не дістався. Навіть після трьох спроб :-[ Тому тема, швидше за все, буде мати продовження.



Перша спроба була ще восени. Але в день запланованої поїздки несподівано випав сніг і ровер залишився в гаражі.

Друга спроба відбулася два тижні тому. Погода була чудова, я взяв з собою тормозок, а карту і компас забув у Львові. За словами батька і згідно карти, до озера веде пряма і більш-менш рівна дорога. Треба проїхати Болехів, Тисів, Поляницю, а в самому кінці села Буковець звернути направо і їхати дорогою, попри потік. Річка кілька разів перетинає дорогу, тому доводиться переїжджати через кілька мостів. Але вже після третього моста дорога закінчилася, її просто розмила річка. Далі в утворений яр попадали підмиті буки, потім ровер я вже кинув і йшов пішки, а далі почалися зарості ожини...Довелося повернутися назад. Спробував проїхати дорогою, що йде трохи вище понад яром - та сама історія. Третя стежка так само провела лісом через струхлявілий дерев'яний міст понад яром і просто собі закінчилася. Почало вечоріти, я повернув назад і на додачу до всіх обломів довелося біля 20 км додому крутити педалі переборюючи сильний вітер, що дув прямісінько в писок. Так що коли повернувся нарешті додому, мої ноги не дуже хотіли ходити, а я сам не дуже міг говорити. Мимоволі згадалися слова когось із класиків, здається Марка Твена, про те, що куди б ти не їхав на велосипеді, дорога завжди буде угору і проти вітру :)

Річка Сукіль





Перший міст і початок дороги до озера



Жаб'яча ікра в калюжі. Чорні цяточки всередині кожної ікринки невдовзі стануть пуголовками



Дорога закінчується завалом нарізаних дрів



Далі - ще гірше



Залишки моста





Лісові квіти




Цієї неділі я вирішив поїхати через Скелі Довбуша. Про цю природню пам'ятку вже згадувалось на нашому форумі. Трохи доповню цю інформацію.

Найімовірніше, в давні часи тут була скельна фортеця, маєток когось із заможних шляхтичів і монастир. Дощі часто вимивають старовинні монети, залишки зброї та набоїв. Олекси Довбуша, найімовірніше, тут ніколи не було. Більш імовірним історики вважають перебування в цих горах (на хребті Ключ та в околицях) ватаги його брата, якого звали, здається, Іван. Опришки регулярно з'являлися в горах в різні часи, але організовувалися вони часто не з метою творення справедливості,  а більше як  спосіб заробити собі на життя таким промислом.

До речі, рекомендую всім прочитати книгу Гната Хоткевича "Довбуш", де письменник майстерно і, мені здається, максимально правдиво та без прикрас зобразив життя і побут Гуцульщини 18-го століття, ще й на живому карпатському діалекті. Там, зокрема, є цікава легенда про хлопця, який до повноліття прожив на полонині, пас овець і не мав жодного гріха, бо просто не мав де згрішити. Через те мав особливі здібності. Настала пора його женити, пішли до церкви, всі люди переходили річку вбрід, а він йшов по воді. І от стоїть хлопець в церкві під час відправи, подивився вгору і побачив чорта, що сидів на балці, тримав в лапах волячу шкуру і на неї записував людські гріхи. Люди все заходили і заходили в церкву, гріхів більшало, місця на шкірі ставало все менше. Дідько почав шкуру розтягувати, посилився трохи і перднув. Хлопця то насмішило, чорт розізлився і його туди вписав. То коли йшов з церкви додому, то переходив річку вбрід. як всі, бо вже не був безгрішним.

На Скелях Довбуша цієї неділі було дуже багато туристів. Були чуваки на роверах, скелелази зі Стрия і ще якісь східняки, піші туристи і навіть підтоптана група туристів із самої Москви. До речі, зі сторони Болехова можна заїхати автомобілем по непоганій дорозі на самий верх, на в'їзді дядечко бере кілька гривень з машини, роверистів і піших пропускає безоплатно. Зі сторони Труханова є тільки доволі крута пішохідна стежка, маршрут маркований.

Я спустився ровером в Труханів, потім піднявся лісовою дорогою на гору Тирса. На новіших картах ця дорога позначена, на старій кілометрівці її немає. Дорога весь час пряма, зі свіжими слідами лісовозів і коней. Майже на самому вершечку роздвоюється. Звернувши направо, починає невдовзі спускатися в село Сукіль. Поворот наліво приводить на вершину гори і йде далі по хребті. В неділю там було тепло та затишно, відкривається чудовий краєвид на довколишні села. на обрії видно Болехів. Скелі Довбуша здаються наче виліпленими з пластиліну, якимись нереальними і казковими. На вершечку і далі по хребті - залишки окопів Першої світової, в одній ямці я знайшов цікаву гільзу, викладу її знимку дещо пізніше. Далі трохи посидів, відпочив, покайфував і рушив далі. Неприємно здивувало сміття серед лісу. Не знаю, кому приходить в голову ідея тарабанити мішки із сміттям, стару газову плиту і т.д. аж на самий верх і там викидати. Метрів за 500 від вершини йде стежка вниз, вона й веде до озера. Я спустився по ній, дійшов до нагромадження скель-пісковиків, абсолютно хаотичне і дуже цікаве, з розломами і печерами. Були ще кілька каменів з дірками посередині. що нагадували очі, а під одною скелею був облаштований туристичний притулок. Поки лазив там,в лісі вже зовсім стемніло, довелося повертатися. Знову не дійшов до озера, цього разу всього кілька сотень метрів. Можливо, за четвертим разом, я його нарешті побачу :)

Нижче фотки. Зроблені телефоном, тому не дуже якісні.

Тут обговорення

Залишки старого моста



Отакі грибочки ростуть дорогою на скелі



На скелях





Футбольному полю в Труханові далеко до стандартів УЄФА. Але все одно воно ще досить справедливо спроектовано. В горах доводилося бачити поля, де одні ворота значно вищі від інших. Тут же різний рівень правого та лівого флангів.



Місячні пейзажі Бескидів





Мох на камені



Вид з вершини і дорога по хребті





"Окатий" камінь

















Дорога додому. Вид згори.

#6
Пропоную в найближчу середу дослідити закинуту ВЧ за адресою Личаківська, 105 (На розі з вул. Рєпіна). Тут лінк на Вікімапію. Мою увагу до неї привернув ряд публікацій в пресі та інтернеті, де йшлося про те, що цю закинуту військову територію хочуть передати у власність Московському патріархату. Згідно інформації газетярів, цю земельну ділянку навіть вже передали на баланс Винникам ???

На додачу можна оглянути ще й  Недобудову на вул. Коциловського.

Місце на Вікімапії - http://wikimapia.org/#lat=49.8289862&lon=24.0495443&z=16&l=37&m=h

Пропоную в середу на 16-00 зібратися на площі Митній. Час можна на бажання дописувачів на годину туди-сюди посунути.
#7
Ще одне чудо Полісся. Антонівка - Зарічне Рівненської області, найдовша в Європі вузькоколійка (109 км.). Можна з шальоною швидкістю (30 км/год) гонити Поліссям аж до Білоруського кордону і ввечері вернутися назад.

Маршрут на карті

Офіційний сайт

Ще один інформативний сайт

Іще один)))

І ще. Останній










Графік руху

    Зупинка       Прибуття / Відправлення
1  Антонівка                                7.00
2  Володимирець  7.47               7.49   
3  Зелене     8.05                8.07
4  Хиночі     8.15                8.17
5  Воронки     8.25                8.27
6  Луко         8.35                8.37
7  Біле        8.47                8.49
8  Млинок        9.05                9.07
9  Борова           9.30                9.35
10 Перекалля       9.40                9.42
11 Тиховір          9.45                9.47
12 Острівськ     9.49                9.51
13 Локриця       10.00               10.02
14 Морочно      10.20               10.22
15 Парська      10.42               10.45
16 Зарічне       11.07               14.03
17 Парська    14.25               14.27
18 Морочно      14.47               14.49
19 Локниця     15.07               15.09
20 Острівськ     15.20               15.22
21 Тиховір      15.24               15.26
22 Перекалля       15.30               15.31
23 Борова     15.45               15.47
24 Млинок        16.00               16.02
25 Біле    16.11               16.13
26 Луко      16.23               16.25
27 Воронки    16.33               16.35
28 Хиночі         16.43               16.45
29 Зелене     16.53               16.55 
30 Володимирець   17.21               17.23
31 Антонівка   18.05
#8
Архітектура і дух старих цвинтарів, котрих багацько у Львові, безумовно варті уваги та досліджень. Скільки загалом кладовищ у Львові, дізнатися точно мені не вдалося. Стаття в "Експресі" за 2005 рік - найсвіжіше, що вдалося знайти - каже, що їх є 13. Ховати людей можна тільки на трьох, ще на трьох - лише підзахоронювати.

Найбільшим цвинтарем у Львові є Голосківський, за площею він займає 9-те місце в Україні. Але мене більше цікавлять маленькі невідомі закинуті кладовища. Поки що знаю таких тільки три.

Старознесенське кладовище на Кайзервальді

Маленький цвинтар в кінці Варшавської, біля бомби

Старий цвинтар на Левандівці. Знаходиться за церквою св. Андрія та Йосафата, що на Повітряній. Затиснутий між вузькими вуличками старої частини Левандівки і навіть не позначений на Вікімапії. Порослий старими деревами, високою минулорічною травою та кущами.  Останні поховання датуються початком 60-х років. Видно, що ховали тут простих незаможних людей, гробівців та пам'ятників, що вражають своєю архітектурою зовсім немає, на надгробках переважно ковані залізні хрести, є кілька кам'яних.
Ми з Лесиком та ostin_ex_leopolis відвідали це місце минулої неділі дорогою на Левандівське торфовище. Там щойно поприбирали, проте поміж гробівцями все одно було доста пустих пляшок та сміття. Видно, що родичів похованих тут людей залишилося зовсім небагато. Нижче кілька фоток.

Тут створив тему з обговоренням

Прохання до всіх, хто має якусь інформацію та фотки про старі та сучасні львівські кладовища, закидати в цю тему. Ну і будьте оригінальні - навряд чи фотки Личаківського, зроблені на туристичних маршрутах, котрих в інтернеті є море, будуть тут доречні.




























#10
Недобудований будинок стоїть законсервований вже принаймні півроку. Охорони швидше за все немає. Треба буде принагідно поексплорити.

http://wikimapia.org/#lat=49.8289031&lon=24.0489972&z=17&l=37&m=h



Крім того, помітив ще завалені буідвлі біля Личаківського, схоже на гаражі, фото не зробив. Отут вони є http://wikimapia.org/#lat=49.8289031&lon=24.0489972&z=17&l=37&m=h
#12
Всяке-Різне / Golem на 1+1
19.03.2011 19:18:03
Щойно була програма "Гроші" на 1+1 і там показували Голема, як він плаває на човнику по Полтві. Тема сюжету, на жаль чи на щастя, до Експлорера ніякого відношення не має, там йшлося про те, що українські міста скоро западуться під землю. Сам програми не бачив, а в неті відео не знайшов, напевно, не виклали ще. Якщо хтось знайде, залийте сюди, будь ласка (Програма "Гроші" від 19.03.2011р.)
#13
Пропоную завтра, 19.03.2011, за доброї погоди зібратися та дослідити хлібокомбінат, згаданий тут http://wikimapia.org/#lat=49.8333&lon=24&z=12&l=0&m=b та прилеглі території. Пропоную зустрітися на 12 год. вдень біля Янівського цвинтаря, де стоять маршрутки на Новояворівськ і бабки продають вінки. Я буду з журналом "Огоньок" ;)

Поки що не маю жодних ідей, як краще було б проникнути на територію - нелегально чи спробувавши домовитись зі сторожем. Будемо діяти згідно обставин... Дуже хотілося б піднятися на дах елеватора, плюнути вниз і тим самим дати здійснитися ще одній мрії :)
#14
Потрібна глушилка до телевізора, не питайте чому, але ДУЖЕ потрібна. Я вже і схему найшов в неті http://www.zdelaisam.ucoz.com/news/glushilka_dlja_televizora_svinja/2010-05-19-197 але сам не спаяю, потребую допомоги. Хто би міг то зробити за помірну плату?
#16
Поштовх дослідженню теми дав сюжет в новинах на СТБ про проблеми вузькоколійки з регулярним пасажирським рухом Гайворон - Рудниця.



І ще одне відео на Ютуб, з казковим гайворонським паровозом



Ось тут стаття в "Дзеркалі тижня"

Цікавий звіт з мандрівки тими краями. Мені особисто після таких звітів хочеться кидати всі справи та їхати туди вже завтра, а краще сьогодні ввечері.

Ще один цікавий звіт

Розклад руху чудо-поїзда

Тема вузькоколійки та ще й діючої дуже сподобалася. Ще з цікавого в місті є тепловозоремонтний завод, де на залізничних колесах стоїть автомобіль ЗІС, та гранітний кар'єр на околиці.
#17
Плани / Зима, F**K OFF!
25.02.2011 15:27:42
Пропоную завтра влаштувати офіційні проводи зими, зібравшись великою дружньою компанією на лижному спуску на Кайзервальді.

У програмі:
- катання на лижах, бордах, санках, пластмасових тазіках, підсрачниках, кульках "Босс", власних штанах і одне на одному
- розпал вогнища в зимовому лісі з дотриманням усіх правил протипожежної безпеки
- дегустація завбачливо принесеного з собою гарячого вина і пива, канапок та інших смаколиків
- інші зимові розваги, на розсуд присутніх

Збиратися пропоную на 13:00, завтра, в суботу 26 лютого 2011р. біля підніжжя спуску на Кайзервальді (карта нижче) за старим цвинтарем.

Доїхати туди можна маршруткою №57, або №№ 42, 74 на вул. Новознесенську, до перехрестя з Ковельською, а потім трохи ще пішки. Можна ще дістатися пішки з Личаківської.

Приходьте самі та беріть друзів, за прогнозами синоптиків снігопад повинен завтра вщухнути. Має бути легкий морозець, ясно - чудова зимова погода.



#18
Хороший та зручний камуфляжний костюм - річ, до якої небайдужий кожен дослідник. В цій темі пропоную ділитися інформацією про переваги та недоліки конкретних видів камуфляжу.

Нижче пропоную пізнавальну статтю, взяту мною звідси та перекладену на українську мову.

Тут створив Обговорення теми.




Камуфляж в перекладі з французкої означає "маскування" і призначений для утруднення розпізнавання вірогідним супротивником контурів бійця на місцевості при використанні візуального, фото-, і оптоелектронного способу. Забарвлення камуфляжу являє собою багатоколірний (2-4 кольори) плямистий малюнок (великі або дрібні плями), що спотворюють і розмивають контури людини.


Першим у світі камуфляжем було забарвлення "хакі" під час Англо-бурської війни (1899-1902 рр), яка велася за незалежність Трансваалю від Англії. Англійці, що носили червоні мундири, терпіли великі втрати, на відміну від бурів, котрі використовували місцевість для маскування. Внаслідок цього англійців переодягнули у форму болотяного кольору (хакі). Під час Другої світової війни Німеччина мала на озброєнні близько 30 різних кольорів камуфляжу, деякі з яких потім перекочували в Радянську армію, наприклад, камуфляж "берізка", використовується і модернізується і сьогодні. З часів Холодної війни камуфляж прийнято ділити на п'ять великих груп:


- "Ліс" (в основному Європа, Америка)
- "Пустеля" - (Північна Африка, Середня Азія)
- "Джунглі" (тропік) - (Пд-Сх Азія, Південна Америка)
- "Зима"
- "Буш" (Південь Африки) - дуже мало видів камуфляжу у зв'язку з обмеженістю місцевості і країн.


В 60-х роках почався бурхливий розвиток видів камуфляжу. Необхідно розуміти, що універсальних камуфляжів не існує в принципі, кожне забарвлення створювалося і покликане працювати тільки в певних умовах. А кращий камуфляж - це той, який ви,можливо, зробите самі під конкретну місцевість і умови. Далі розглянемо основні види камуфляжу різних країн. При цьому абсолютно всі різновиди розглядатися не будуть, оскільки більшість варіацій забарвлення камуфляжу здерті з інших.


Види і забарвлення камуфляжу


Камуфляж Росії і СРСР

Цифровий російський камуфляж. "Цифрова флора" - новий піксельний камуфляж для російських ВС.

   

   
ВСР- 98 Флора. Основним російським загальновійськовим камуфляжем є з 1998 року. Не зважаючи на свій не дуже привабливий вигляд, Флора дуже добре маскує в середній смузі Росії. Через характерні смужки Флору прозвали "кавуновим" камуфляжем. Випускається в трьох варіаціях.    



ВСР- 93. Він же "вертикалка". Російський камуфляж зразка 93-го року.    




"Бутан" . Він же "Дубок". Розроблений в 1984 році, цей російський камуфляж добре розбиває силует на різних дистанціях на тлі рослинності.




Cрібний лист, зразка 1957 року. Він же "Берізка" і "сонячні зайчики", а також камуфляж прикордонника .   



"Пальма" . Камуфляж з деформуючим малюнком зразка 1944 року. Випускався в 4-х варіаціях: літо, зима, осінь, весна.    



"Листяний ліс" . Камуфляж випуску 1942 року.


   
"Амеба" . Камуфляж випуску 1935 року. Випускався в декількох варіаціях.    




Камуфляж США


Woodland - ліс, розроблений на початку 80-х роках для армії США. Woodland є найпоширенішим забарвленням американського камуфляжу по всьому світі, має декілька десятків клонів. Являє собою 4-колірний малюнок зі світло-, темно-зелених, коричневих і чорних плям. Також американський камфляж Woodland часто називають камуфляжем НАТО. Хоча, як відомо, в блок НАТО входить військовий контингент різних держав, що мають свої забарвлення камуфляжів. При намоканні Woodland для людського ока стає практично чорним, що різко збільшує його помітність. На даний момент вважається застарілим. Камуфляж в забарвлення Woodland існує в 4-х варіаціях:

- базовий (general), він же помірний (temperate);
- низовинний (lowland), такий, що відрізняється великою кількістю зелених відтінків;
- гірський (highland), з переважанням коричневих плям;
- "проміжний" (transitional), він же (delta), що маскує як в оптичному, так і в інфрачервоному діапазоні.



MARPAT - Marine Pattern, американський камуфляж для морських піхотинців. Цей вид камуфляжу прийшов на зміну легендарному Woodland. Являє собою "цифровий" камуфляж зі світло- і темно-зеленого, світло-коричневого і чорного кольорів. Цифровий камуфляж, як вважається, ефективніше порушує симетрію контурів бійця через особливе сприйняття оком малюнка, розбитого на прямокутні частини картинки, а також за рахунок відсутності явних меж кольорів. Цифровий Камуфляж MARPAT існує в трьох колірних варіаціях:

- Digital Woodland
- Digital Desert - пустинний Woodland, виключені зелені відтінки;
- Digital Urban - міське забарвлення   



ACU PAT - Army Combat Unoform Pattern. Нове "цифрове" забарвлення, вживане сухопутними силами США. У термін ACU входить не лише забарвлення камуфляжу, але і крій форми. ACU розроблений на основі цифрового камуфляжу MARPAT, з якого виключили чорний колір, як неіснуючий в природі. Малюнок ACU є світло-, середньо- і темно-сірі плями. В цілому малюнок носить нейтральний характер, що, дозволяє його застосовувати в гірській, пустинній і міській місцевості. При намоканні, на відміну від Woodland 'а, ACU не набуває такого темного кольору завдяки світлішим відтінкам, включеним в малюнок.


   
Khaki - хакі. Назва походить від персидського khak і означає бруд, пил. По-справжньому культовий колір бойової форми, і сьогодні використовується деякими арміями світу і силовими структурами, не зважаючи на велику кількість сучасних забарвлень камуфляжу. Уперше був представлений в 1948 році в армії Сполученого Королівства в Індії.



   
Olive - оливковий. Темніший, ніж хакі, є сумішшю зеленого і тьмяно-коричневого кольорів. Використовувався під час Корейської і В'єтнамской війни.    



3-color desert. Пустинний камуфляж. Створений на основі Woodland'a. Складається з блідо-зелених, світло- і темно-коричневих плям різної форми. До появи ACU PAT і MARPAT використовувався в Іраку та Афганістані.



6-color desert. Пустинний камуфляж. Він же "шоколадний чіп" (chocalate chip). Використовувався при проведення операції "Буря в пустелі" в Іраку. Схожий з 3-color desert, але складається з 6-ти кольорів. Основа у вигляді хвилеподібних плям блідо-зеленого, світло-коричневого, темно-коричневого, бежевого, з нанесеними на неї маленькими плямами білого кольору з чорним контуром. Сьогодні практично не використовується.



   
Multicam. Прийшов на зміну Woodland'y, але досі залишається комерційним варіантом. Є ясно-зеленою основою з нанесеними на неї амебоподібними плямами темно-зеленого, світло- темно-коричневого, чорного і бежевого кольорів. Добре підходить для лісової місцевості.




Tiger pattern - він же камуфляж Тигр - забарвлення камуфляжу, що добре підходить для ведення бойових дій в джунглях. Використовувся різними країнами, наприклад військовими США у В'єтнамі, Британії -  в Бірмі, і хто першим застосував його напевно невідомо. Досі зустрічається в різних варіаціях, у тому числі в рядах російських ВС.    



Камуфляж Канади

CADPAT - канадський сучасний варіант цифрового камуфляжу. Схожий з американським камуфляжем MARPAT.    



Камуфляж Бундесверу, ФРН, НДР


WH splintertarn (Splittermuster) - перший німецький камуфляж, що надійшов на озброєння в 1931 році, наноситься на плащ-намет. Малюнок є світло-коричневим фоном з нанесеними плямами зеленого і темно-коричневого кольору осколкової форми. Увесь малюнок покритий "дощиком" - тонкими короткими штрихами зеленого кольору. У наступні роки "осколковий" камуфляж випускався в різних варіаціях.



   
WH eichentarn (SS - Eichenlaubmuster / Oak leaf). Він же німецький "Дубовий лист SS". Існує в двох варіаціях: 6-ти кольоровому (чорні, бордові, світло- і темно-зелені плями на ясно/темно-коричневому фоні) зразка 1942р. і 5-ти кольоровому (чорні, світло- і темно-зелені плями на світло-коричневому фоні SS - Eichenlaubmuster (зразка 1943р.). Кожен з цих видів камуфляжу має ще весняно-літній варіант з переважанням зелених відтінків та осінньо-зимовий з переважанням коричневих. В схожий камуфляж одягнуті сьогодні деякі російські підрозділи.



NVA flachentarn (Blumentarn) - "квітковий камуфляж", використовуваний в армії Східної Німеччини з 1950г до 1967г, після чого був замінений камуфляжем Strichtarnmuster. Схожий з камуфляжем СРСР в останні роки Другої Світової Війни.




NVA strichtarn (Strichtarnmuster). Цей німецький камуфляж був на озброєнні армії НДР з 1965 до 1990 року. Є спрощеною версією камуфляжу WH splintertarn, з якого виключені осколкові плями. Також відомий як "rain"- дощ.    




Tarnmuster (Amoebatarn). Німецький камуфляж зразка 1956 року, є основою з Splittermuster 31 з нанесеними на неї амебоподібними плямами. Випускався в двох варіантах.



   
Flecktarn - в 1985 році Бундесвер випустив один з найбільш вдалих камуфляжів наших часів (на думку деяких фахівців). Німецький Flecktarn є малюнком, що дробиться, складається з дрібних плям, що перекривають одна одну, чорного, коричневого, сірого і ясно-зеленого кольорів. При цьому використовується той же ефект, що і у цифрових камуфляжів ACU і MARPAT, які, напевне, і розроблялися з оглядкою на Flecktarn. Також Flecktarn випускається в пустинному та інших забарвленнях з переважанням відповідних кольорів залежно від місцевості. Випускався в різних роках і варіаціях.


   
Tropentarn - З 1991 року Німецька армія такі кольори камуфляжу використовує при проведенні операцій в пустинній місцевості. Створений на основі камуфляжу Flecktarn, але значно світліший.    




Камуфляж Фінляндії

М05 - фінський сучасний камуфляж, створений, за словами розробників, спеціально для маскування у фінському лісі.

   


Камуфляж Великобританії


DPM - Disruptive Pattern Material - основний камуфляж збройних сил Великобританії. Малюнок являє собою плями і мазки пісочного, зеленого, коричневого і чорного кольорів. Випускався в різних варіаціях.

   


DPM Desert - пустинний варіант камуфляжу DPM Англії    



Камуфляж Франції

CCE camo - (Camouflage Central European). З'явився в рядах французької армії в 90-х роках. Призначений для носіння в Центральній Європі і візуально нагадує Woodland.



   
Daguet Desert pattern - пустинний варіант камуфляжу Франції, використовуваний при операціях в Іраку.    



Lizzard pattern (Leopard) - камуфляж тигрового забарвлення зразка 1953 року, який Франція використовувала під час війни в Алжирі, а потім в Іноземному Легіоні.


   
Камуфляж Данії

Flecktarn - d (M/84). Створений на основі німецького Flectarn, але з минімізацією кольорів до 3-х (оливковий, ясно-зелений і чорний кольори).    



Desert Пустинний камуфляж армії Данії використовувався при проведенні операцій в Іраку.


   
Камуфляж Норвегії

M75 і M98 . Надійшов на озброєння Норвегії в 1980 році. Малюнок є плямами світло-, темно зеленого і світло-коричневого кольорів.    



Камуфляж Швеції


M/90 Шведський камуфляж створений з оглядкою на німецький осколковий Splittermuster в 1990 році. Малюнок складається зі світло-, середньо-зеленого, оливкого і чорного
кольорів. Також випускається в пустинному варіанті.

   

Камуфляж Італії

Vegetato Італійський камуфляж Vegetato.


   
Desertato Пустинний варіант італійського Vegetato.






Це що стосується виду забарвлення камуфляжу. Але костюм кожної армії мав ще й свою особливу, розроблену для певних умов тканину. Я особисто юзаю німецькі флектарнові штани, задоволений ними на 150%. Зручні, не продуваються вітром, міцні, в міру теплі, легко перуться (та й болота на них не видно ;D ). Маю ще одні штани, англійські (DMP), легкі, літній варіант. Так само зручні, кожна деталь в них ретельно обдумана. Але наші люті прикарпатські комарі їх легко прокусують, що деколи заставляє задуматися >:(

І ще: деколи щоб замаскуватися зовсім не треба спеціальних костюмів. Одного разу ми з Христиною купили на Краківськім базари махровий халат леопьордової расцвєтки, на подарунок тьотці. І з тою покупкою в рюкзаку поїхали на Вульку в ліс гуляти. Була осінь, всюди лежало опале жовте листя. Я накинув на себе той халат і заліг в канаву. І о чудо! З 15 метрів мене практично не біло видно. Нижче наводжу неякісний відеодоказ того веселого трафунку.




#20
Гарнітура з доволі рідкісним роз'ємом microUSB, в ужитку не була. Віддам за 50 грн.