Кар'єри Америка (Lomy Amerika), Чехія

Автор Bottlehunter, 12.01.2020 16:08:20

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Bottlehunter

Якщо ви би хотіли побачити Америку, Канаду і Мексику, але не маєте достатньо часу і грошей, то я маю лайфхак :) За сорок кілометрів від Праги, біля села Моріна є кар'єри, які так і називаються: Велика і Мала Америка, Мексика, Канада і ще з десяток інших. Зможете обійти всі за день і зробити фотки як з американського Гранд Каньйону.



Блог, де є багато інфи, фоток, мап і т.д. Чеською, звичайно ж. Ну а кому нині легко?  ;)

Майже всі кар'єри закинуті і закриті. Ще з кінця 19 століття тут видобували вапняк для металургії, тепер це популярна місце серед туристів, дослідників печер та кажанів. Кілометри лабіринтів штолень є одним з найбільших в Чехії місць зимівлі рукокрилих.

Влесне штольні і були моєю головною метою, вчора з'їздив сюди на розвідку. Встиг тільки обійти довкола двох найбільших кар'єрів та оцінити масштаб, і то має бути щось грандіозне. Ці кар'єри були (чи може є і зараз) сполучені штольнями для вивозу руди. Звичної нам дороги зверху для заїзду транспорту нема. Потрапити на дно Великої Америки зараз можна тільки через штольні, які є закриті залізними воротами, або по шнурку зверху, до Мексики - тільки шнурком. Зважаючи, що висота цих кар'єрів - 80 метрів, це має бути весела забава. Штольні тут йдуть навколо кар'єрів і мають п'ять, а в деяких місцях навіть шість ярусів (!). Щоб ви розуміли масштаб, такзвана Головна штольня, що сполучає кілька менших кар'єрів, має довжину 3 км, а є ж іще десятки інших. Пишуть, що входи переважно закриті або завалені, але я думаю, що залаз завжди можна знайти головне бажання.

Ось як виглядає один з таких заїздів:







Підсумовуючи сказане вище, мені зараз дуже потрібні а) команда експлорерів б) система для спуску



Старі фото. Більше можна знайти тут





Не зважаючи на паскудну погоду (+2 і вітер), погуляти навколо Америки вчора приїхали багато людей. Чехи взагалі дуже активні і у вихідні виїжджають за місто. Катаються на роверах, подорожують або їдуть на дачі, що взагалі може бути прирівняно до національного спорту нарівні з хокеєм. З одного боку це добре, з іншого - неможливо знайти спокійне місце без людей поблизу Праги на вихідних.

Навколо веде огороджена маркована стежка з тисячею табличок про небезпеку. Це й не дивно, тут досить часто гинуть люди, з власної волі чи випадково. Зустрічав кілька історій про те, як п'яні туристи пішли вночі попісяти "не туди". Один чувак так вийшов вночі зі штольні на висоті 60м. Навколо зустрічаються хрести та таблички в пам'ять загиблих.

Тут і там, на різній висоті на вертикальних стінах кар'єру видно великі нори - це штольні виходять на поверхню







Звичайно, що таке місце не може обійтися без легед. Найвідоміша - це історія про Ганса Хагена. Це есесівець, який після війни сховався в штольнях, та так тут і живе. Лякає туристів, краде в них їжу, а часом і може забрати необережного дослідника печер до себе назавжди.



На дні Великої Америки - озерця з незвично синьою водою. Раніше люди часто приїжджали сюди купатися, зараз адміністрація кар'єру закрила сюди вхід. Маркованим маршрутом зівдси можна дістатися до відомого замку Карлштейн. Згідно таблички, до нього всього 3,5 кілометрів.







Виходжу на східний край кар'єру Мексика. Тут вже не так людно, багато хто схарюється і не доходить сюди по липкій грязюці. Кар'єр менший і вужчий від попереднього, кажуть, що на його дно ніколи не потрапляє сонячне проміння. Видно штольні внизу і залишки старих комунікацій.



Тут стоїть пам'ятник політичним в'язням, які працювали на кар'єрі в 50-х роках.



Вирішив обійти Мексику і спуститися вниз з західної сторони. Діюча частина кар'єрів





Знаходжу стежку вниз, ліс і прямовисні скелі порослі мохом трохи нагадують наші скелі в районі гори Ключ







Найнижча точка куди вийшло спуститися, далі тільки на шнурку.



Сиджу на камінчику, релаксую. Акустика тут просто бомба, чітко чути про що говорять люди на тому березі. Раптом помічаю когось зверху: якийсь пан по шнурку спускається в штольню. Крім великого рюкзака на собі мав ще й здорову торбу, мабуть збирався під землю надовго.



Піднімаюся наверх, щоб оглянути що тут ще є цікавого. Замурований вхід в підземелля.



Продираюся якимись напівпрохідними стежками на протилежному березі.







Знайшов місце, де заякорився "печерний пан". Запам'ятав собі на всякий випадок  :D





Трохи далі помічаю, що земля навколо якась чи то потоптана чи то покопана. Поки пробую зрозуміти в чому справа, за два метри з-під куща зривається і з тупотом тікає... дикий кабан! На щастя, він мене злякався навіть більше, ніж я його. Якби кабану захотілося напасти, навіть не знаю що б я робив - навколо тільки зарослі колючих кущів типу глоду і шипшини, ні бігти, і навіть порядного дерева, щоб вилізти! Добре, що на цей раз обійшлося. Виходжу з лугу на стежку і повертаюся до машини.

Прекрасне місце і чудова прогулянка. Тепер маю плани подивитися ще решту кар'єрів і відвідати штольні. Сподіваюся, скоро докину в цю тему нові фото, бажано без кабанів  ;D





Най жиє Гуцулія!

maxiWELL

Краєвиди чудові!
А є якість відомості стосовно збереженості виробіток? Рейки, вагонетки. Клітей напевно нема (якщо немає вертикального підйому).
Срака байрака!

Bottlehunter

Цитата: maxiWELL від 12.01.2020 20:03:37
Краєвиди чудові!
А є якість відомості стосовно збереженості виробіток? Рейки, вагонетки. Клітей напевно нема (якщо немає вертикального підйому).

На власні очі поки нічого не бачив.
На сайті про кар'єри, що є в дописі, згадується про рельси всередині і затоплені вагонетки в одному з кар' єрів. Можливо, ще якісь дрібніші артефакти
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

Дослідженняі затопленої частини Мексики

Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

Нещодавно лазив західною частиною кар'єрів, шукав підземелля. Тут знаходиться біля п'ятнадцяти найстаріших кар'єрів, що мають під собою 3 поверхи штолень для видобування. Руду по кар'єрах вивозили залізницею, ще й досі залишилися де-не-де рельси, різні механізми, а на дні кар'єру Мексика - ще й кілька затоплених вагонеток.



Моєю метою було потрапити в Головну штольню, яка розташована найглибше, та з якої можна потрапити практично у всі найцікавіші місця. На схемі це довга горизонтальна лінія посередині. Крім того, в довколишніх кар'єрах є ще багато неглибоких штолень та природніх печер.

Починаємо рівно з того місця, де закінчили минулого разу. Спростування твердження, що на дно кар'єру Мексика ніколи не потрапляє сонячне світло:



Техніка на в'їзді до діючої частини підприємства. Недалеко звідси знаходиться кар'єр Канада, звідки починається головна штольня. Ходити тудою не рекомендують, бо, по перше, місце охороняється, а по-друге, металеві ворота в штольню залишають відкритими дуже рандомно, ніколи не вгадаєш потрапиш всередину чи ні.



Кар'єр Мала Америка. Знаходиться на маркованому маршруті з замку Карлштейн до кар'єру Велика Америка, людей тут дуже багато. Зважаючи на карантин, всі чемно гуляли по лісі в масках.









Зверніть увагу на дірки на стінах кар'єру. Це такзвана "галерея", тут штольні виходять на поверхню. Ось так вона виглядає зсередини:



До води можна спуститися, навпроти спуску є ще один відносно безпечний вхід в штольні, з красивою назвою "Ангельські сходи". Потрапити в нього можна, якщо переплисти чи перейти озеро по льоду, що сьогодні точно не мій варіант.

Йду далі в ліс, де печерок побільше, а людей немає. Першим попадається ось такий колоритний вхід, відразу за якоюсь розваленою будівлею:





Всередині нічого цікавого, кілька метрів ходу. Зате трохи далі знаходиться невелика штольня з завалом в кінці і частиною збереженого підйомного механізму







Це місце на схемі називається "Modlitebna" (каплиця). Видно, що тут часто відпочивають, є сліди від вогнища і залишена від попередників їжа. З голоду точно би не вмер. При цьому навколо просто супер чисто, жодної смітинки.





Всередині десь метрів 50 підземель з кількома невеликими відгалуженнями, закінчується завалом. На підлозі видно сліди залізничних шпал.









Більшість закинутих кар'єрів через більш ніж сотню років виглядають просто як яма посеред лісу. Якби не знав, що тут було, було б важко здогадатися



Ще один вхід в штольні. При вході попередждення про зимівлю кажанів і просьба не тривожити їх в зимовий період. Всередині є лаз в якусь природну печерку, дуже вузький і дуже брудний. Я оцінив свої шанси і вирішив відкласти.













На іншій стороні цього ж кар'єру знаходяться кілька природніх печерок, в розломи можна спуститися, якщо мати шнурок







Це не горизонт заваланий, вона дійсно така похила)





І ось на дні чергової ями в лісі помічаю здорові грати. О, мабуть воно...





Один прут хтось акуратно випиляв. Якраз достатньо, щоб просочитися.



Тут набагато холодніше, ніж в попередніх штольнях, сам хід набагато ширший та вищий. В передчутті прекрасного готуюся до кількакілометрової прогулянки, вдягаю куртку, шолом, дістаю другий ліхтарик, рейнкавер на рюкзак. Потім свічу ліхтариком вліво і розумію, що швидше за все на сьогодні нагулявся.



Чотири(!!!) ряди густої арматурної решітки вмурованої в тлустий бетон. Збоку лежать підручні інструменти тих, хто пробував її безрезультатно зламати, різного роду ломаки з лісу і шматки арматури.





Йду в інший бік.







В районі кар'єру "Південний хрест" знаходжу отакий симпатичний хрест з арматури і книгу відвідувачів. На жаль, вона так відсиріла, що написати "тут був львівшький експлорир" мені ніяк не вдалося.





Для галочки обійшов ще кілька кар'єрів в лісі, очікувано нічого цікавого не знайшов. Буду тепер вигадувати спосіб як потрапити всередину. Ну а як вигадаю, то фотки з'являться тут.




Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter



Часом, коли поруч нема однодумців, телепорти в бажані місця працюють погано або й не працюють взагалі. На щастя, у випадку зі штольнями кар'єрів Америка, вдалося знайти контакти громадської організації Hagen, яка опікується цими підземеллями і деколи проводить там екскурсії.
Ось їх фейсбук: https://www.facebook.com/velkaamerikaofficial/ Домовитися про екскурсію можна поштою: hagen.morina@gmail.com Екскурсії проводяться завжди на вихідні, в будні дні кар'єр працює.

Перед початком екскурсії кожен вибирає собі каску з великої купи.



Наша група та слечна (звертання до молодої дівчини в Чехії) провідник. Дуже цікаво розповідала про історію та технології видобутку вапняку тут, а ще всілякі цікаві байки. Крім неї групу супроводжували ще двоє хлопців, ці нічого не розповідали, а просто слідкували, щоб ніхто не відстав та не загубився.



Вапняк в цих краях почали добувати дуже давно, він тут дуже якісний і чудово підходив для потреб місцевої металургії. Розробка кар'єрів, що на фото в попередніх постах, почалася інтенсивно розвиватися наприкінці 19 століття. При цьому застосовувався такзваний "американський" спосіб видобутку, виглядає він спрощено так:  на певній глибині прокладається штольня з вузькоколійкою, зверху до неї веде ще одна штольня, похила. Зібрана порода навантажується зверху вниз, на вагонетки, і вивозиться за межі кар'єру. Поступово кар'єр опускається, коли він досягає рівня штольні, нижче неї прокладається ще одна, і так далі. Глибина кар'єру Велика Америка, наприклад, в деяких місцях сягає 90 метрів.

Переваги такого способу очевидні: в той час не було достатньо потужних машин, щоб піднімати вапняк з глибокого кар'єру, набагато простіше та економніше було його спускати вниз.





Механізм для вивантаження вагонетки з породою. Вона заїжджає на виступ і під дією власної ваги (навантажена приблизно 600 кг) перевертається. Назад доводилося піднімати руками робітників.





Місцеві штольні взимку є місцем зимівлі численних колоній кажанів. Їх тут нараховують 17 видів.

Деколи шахтарі докопувалися до природніх карстових печер, з яких часто прилітало сміття і глина. Тоді ходи укріплювали отакими цеглинами. Конкретно цим вже біля 120 років, і досі чудово тримаються.



Доходимо до кар'єру Мала Америка. Тут штольня виходить до стінки кар'єру, утворюючи красиву галерею. Місце на першому фото має красиву назву "Ангельські сходи".







Залишки підйомного механізму:









Доходимо до місця, де на перехресті висить заіржавілий сигнальний гонг. Колись гірники ним сповіщали про спуск вагонетки з камінням згори, але зараз за допомогою цієї залізяки можна викликати місцеву легенду - Ганса Хаґена.
Це вояк Вермахту, який після закінчення війни заховався у штольнях і згодом перетворився на привида, духа підземель. Старі туристи - "трампи" - розповідають, що Хаґен любить пожартувати над мандрівниками, які колись часто тут ночували. Наприклад, шумить, тупає, посеред ночі говорить німецькою мовою десь неподалік, краде їжу, речі. Одного разу група туристів прокинулася зранку і побачила здоровенний дерев'яний стовп, вкопаний просто поміж сплячими людьми. Але найбільше  Хаґен не любить тих, що зневажливо ставляться до природи та до штолень, смітять, дестроять та крадуть рельси на метал. Кількох таких чуваків тут знайшли частинами в різних кутках кімнати, а озерце під дзвоном було повністю червоним від крові.

Привида штолень можна викликати. Для цього треба тричі вдарити в гонг та тричі сказати "Хаґене, прийди!". Після цього почуєьться тупіт чобіт та німецька мова, потім ліхтарики як за командою погаснуть, а коли знову загоряться - в групі туристів буде когось бракувати. Але його вже ніколи не знайдуть   :'(







На цьомі місці (біля кілометра від входу) ми закінчили і повернулися назад. І раптом наша екскурсовод каже: "Ой, в нас ще є трохи часу, якщо ви не дуже змучилися, можемо ще піти в інші штольні, що ведуть до кар'єрів Мексика та Велика Америка". Ясна річ, що всі з радістю погодилися.
Надворі +27, 15 градусів різниці з підземною температурою. Йдемо через територію підприємства до непримітних зелених дверей.







Ця частина збереглася набагато краще від попередньої, не зважаючи на те, що вона старіша. Справа в тому, що тут зберігали вибухівку, за допомогою якої прокладали штольні. Одна зміна гірників вибирала підірвану раніше породу, закладала нову вибухівку і підривала. Часу перезмінки якраз вистачало, щоб пилюка трохи всілася і можна було починати вивозити вапняк. Часом для захисту від каміння, що могло прилетіти при вибуху, використовували отакі залізні будки.



Рельси та стрілки.









Приміщення, де зберігалася вибухівка













Вид на кар'єр Мексика з "вікна"



Забутовані входи




Вапняні відкладення на стінах


Вид на Велику Америку та табір водолазів. В затопленій частині штолень прокладені підводні траси зі всілякими цікавинками, це популярне місце відпочинку любителів дайвінгу.


Ось такий чудовий спосіб потратити дві з половиною години життя та сто корун. Найбільше тішить, що все навколо живе, справжня кар'єрна господарка, справжні люди, справжня історія. А ще ясно, що підземель тут просто дофіга. Сподіваюся, ця тема на Експлорері буде розвиватися і далі.

Трохи кар'єрної техніки наостанок.














Най жиє Гуцулія!

maxiWELL

Звідки у них там БелАЗи? Старі, звичайно, могли постачатися. А от нові..?
Срака байрака!

Bottlehunter

Цитата: maxiWELL від 23.07.2020 13:09:55
Звідки у них там БелАЗи? Старі, звичайно, могли постачатися. А от нові..?

Купили собі  :) Белаз хіба погана техніка?
Там були ще два кар'єрні самоскиди Komatsu такого ж розміру, але переважно Белаз.
Най жиє Гуцулія!

275 Гості, 0 Користувачів