Messages

Почалася досить скажена вилазка з того, що Бобер потребував фільтра від протигазу і мав час десь інсталитись (бо ж тру експлорер у вихідні на дупі не сидить) крім того ваш вірний слуга мав незавершену справу.
  Локація непримітна особливо не виділяється з решти суто радянських будівель, але є одне, але і це монументальна вентиляція з якої можна потрапити у вентиляційний коридор з трьома бетонними яйце-видними проходами складеними пірамідою. Фундамент уже потріскався в деяких місцях, тому під ногами багато густої багнюки. Після гном"ячих ходів постає мізерна щілина телепортації (вочевидь треба зарядити телепортатор), і тут уже справді пристойне приміщення підвалу і вент. установки, інструкції для продукції ***** і Сіменс на трьох мовах(українській,російській і англійській), ще цілі жарівки, прохід у вентиляційну систему будівлі(труба квадрат 1х1м і вона зрадливо шумить).
  А тепер почнеться екшин, після першого проходу вентиляції потрібно було знайти дошку для того аби розперти її в вентиляційному колодязі будівлі і пройти на 1 поверх(наділі нервовий і шумний процес) крімдошки знаходимо свічку(романтика в павутині), дзвонимо Соулсторму щоб ніс свій телепортатор.
Потрапляємо в гардероб на рівні підвалу, жетони є аж до 800 номеру :o. Гуляємо просторим першим поверхом і розуміємо весь масштаб цієї будівлі. Великий вестиб"юль і ще більший актовий зал(дивіться хвотки вище), тут хіба пил виказує те, що прийом тут буде не скоро, протискуємось на сходову клітку(охоронець досі нас не чує, мабуть глухий каже тріо дослідників).
  Третій поверх тут вам і пожежні рукави і цілі унітази, і меблі деякі є, студії художників і колишній тренажерний зал, дожелезні коридори. Останній акт цього дійства це технічне приміщення за сценою, вихід на ніші якого якраз є на 3 поверсі, 4 поверхи платформ (2 метри кожна) з яких видно прожектори і стоватну жарівку, яка світить(о так світить  на стіні приміщення розміром 15 на 30 метрів висотою в 4 поверхи(отже охоронець тут). Вихід на дах з такою площею в ціле футбольне поле, однак і це не все є вищий рівень і з нього видно дещо цікаве(нажаль розкриває розташування цього об"єкта). Соусторм який фотографував технічне приміщення за сценою телепатично повідомляє про охоронця внизу, тепер це  насправді фінал безшумне повернення до інсталу і телепортація назад у місто.

П.С. Відео буде пізніше. У випадку якщо в тексті є надлишкові відомості їх буде видалено.

Убер демонічне нищення половиною цегли і нашністю Блонди в кедах  ;D.

+1

Погода зло, переноситься вилазка до придатної погоди.
П.С. Люто мінусуйте всі ті хто приїде не прочитавши цей допис

Завтра доля недільної здибанки вирішиться.

Мені в і неділю і в понеділок підходить тому й два варіанти дати,  якщо більшість скаже неділя отже неділя 8 ранку ТЦ "Форум".

Я за неділю. Можна троха раніше здибатись і влаштувати чад кутєжа по підвалах або дахах

Підтримую ідею коло ратуші є незавершені справи для невеликої групи хвотографів.

УВАГА у випадку кепської погоди і допису про перенесення вилазки дата переноситься на іншу суботу-неділю.

Щоб не ліпити нову тему, шкрябаю тут. Оскільки дуже свербить знову побродити "Стіксом" пропоную охочим здибатися в неділю/понеділок, себто 30квітня-1травня о 8:00 ранку навпроти ТЦ "Форум"і пройтися якомога далі. В пріоритеті форумчани з бахілами(якщо їх чомусьнемає тоді гумовці, чи взуття з не слизькою підошвою) звісно, що налобник має бути у кожного свій, лом і гп-5 на ваш вибір.

Одне з мільярда ;D

Бадянич хитрий же ти, тихенько їдеш - далеко будеш. Станеш користувачем, витрушу з тебе об"єктів цілу купу!

Хлопаки йдіть здибанка має бути помпезна  ;D.

Як завше приєднаюся, але треба нас розбавити кимсь третім.

26 26 км подумаєш... :)

Вийшло 2626 км, а мало бути 26км суть не в тім, що стільки пройшли за день можна всі 40 пройти просто як правило маршрут коротший набагато.

Ти забув написати, що вийшли ми з Фак парку, а завершили в Давидові (близько 30 км відстані)

Більш детальна версія минулорічного  інсталу на дах Етнографії і горище одного готелю.

Просторове доповнення.

+1

Участь брали bodyabighit, Electri4king і я.           
         Склероз бере гору, але попри нього спробую згадати як же все було. Субота по обіді банда зустрілася на лавці одного торгового центру (касир плакав, коли за воду без здачі заплатив) чекаючи транспорт фінально обтрушуємо торби (закриваються зі скрипом і вересками). Вечір суботи випльовуємося в місці призначення (телепортатор старенький точність низька тому кілька кілометрів йдемо до порталу) по черзі падаємо в тунель порталу разом з торбами (довкола мокрий сніг і колючки, старий бетон і всюдисущі пляшки) можна ввімкнути світло виявляється чийсь кульок не спустили доводиться за ним повертатись (маленька доза реальності, не все йде за планом). Переконавшись, що тепер усе на місці йдемо сирим від конденсату тунелем (протяг досить теплий) дивимося в пащу 100-130 метрової глибини (ми вже якось годували її шматком бетону) ліхтарі до дна не досвічують :'(.

         Після попередніх "екскурсоводів" люк драбини прикрили, тому газовий ключ-лом мусить поїсти дошки, починається перший етап спуску (перші дві платформи без драбин, а висота кожного 4 метри) тому вхід іде мотузяна драбина+математика (на одну платформу влазить 2 людини і всі сумки, а нас 3 штуки) друга платформа проходиться по стінці тюбінгу і двометровому шматку драбини (гайки так роз"їло соляним розчином, що їх можна розкришити руками  :o). Через годину після інсталу і половини платформ досягаємо другого етапу спуску і тієї частини драбин, що вкрита 2 сантиметровим шаром солі (натік конденсат з тюбінгів) через сталактити і брили солі важко спускатися з торбами (сіль сиплеться звідусіль) в кінці вас чекає 8 метрова драбина.

         Пів години перепочинку, напис від MAGNOWSKI на стіні фундаменту стола, кульок рукавичка, десь 80 метрів похилими сходами вниз (стеля блищить ненадійністю), радянські елементи живлення, тунель крізь руду і поламані дошки. Третій етап він вирішальний тут або пан або живцем розчавить порода, після першого завалу і 20-30 метрів тунелю (стеля з дощок і брусів колоди їх підпирають хоча місцями потріскані) є другий завал і його треба розгрібати бо він частково перекритий дошками які з протилежного від нас боку присипані породою (в основному брили і пил) десь за пів години і одну дошку (єдина, що була не прибита) мені і Electri4kingу вдалося розгребти завал так аби можна було пролізти між дощок. По той бік було ще небезпечніше (порода відшарована шматками по 1,5 метри в довжину і менше). Близько другої години ночі (неділя уже) ми вийшли з небезпечного місця і потрапили до перекидального механізму (для вагонеток). Через те, що супутники залишили речі за 300-500 метрів звідси (можу помилятися у відстані), а втома брала своє довелося посидіти на лавці поруч з перекидачем (так порушення ТБ, так ідіотизм), то були довгі 15 хвилин!

         Після єднання ми пройшли десь 2-3 кілометри (відстані не точні) в бік робочої частини першого горизонту, бачили накат на рейках, відра з під мастила нижню частину східчастого спуску з новенькою жарівкою. О пів на 4 ночі повертаємося до табору (потім довідалися, що неподалік від нього був вихід до робочого стволу), спали десь до 8 чи 9 ранку (супутники не дуже спали,їх не відпускав мандраж і заважав протяг), з"їли мівіну і повні сил та акумуляторів пішли в бік тупика першого горизонту і верхньої частини камер там багато всього цікавого (див. фото Роя)

          Десь о 12 годині спустилися на 2 горизонт (тут розташовані виходи в нижні частини камер, а глибина досягає 200-250 метрів) там розташовано кілька трансформаторних станцій, гусеничний бур, пожежний склад (там були не живі вогнегасники). Пройшовши десь на 5 кілометрів тунелем від драбини ( там декілька розгалужень які ми пройшли, тому ще 2 кілометри ) приймаємо рішення повернутись для перепочинку в табір. В таборі (не циганському) заправляємось чаєм і заряджаємо фото-відео апаратуру (гуде як нарваний інвертор Голема, починає здаватися, що я вже якось бачив стелю в цьому тунелі). Неділя 8 година вечора починаємо деінстал збираємо наші пожитки і повертаємося на поверхню. 10 година вечора перша платформа, драбина на місці. Сидимо на зупинці до N години ранку (мороз, ми мокрі від поту, беруть дрижаки). Вже до 10 ранку остаточно повертаємося у реальність, зокрема до Лємберга.

П.С. Поки не в змозі порізати відео на менші шматки.

Мабуть Лощина.

В тисячне переглянув фото попереднього інсталу таки, другий завал ваша група проходила, на жаль ракурс не показує його в усіх деталях, але він таки дещо посипався за рік часу і шахтарі теж не били бомки.

А як там з самим входом, чув я історію, що деякі хлопи не змогли дійти навіть до ствола. Ви як спускалися? Через вентиляційний оголовок і далі в той тонельчик?

Угу, той самий інстал. Але після завалу, що є в звіті через 20-30метрів  є ще один завал закритий дошками через кожні 15-20см які сперті з боку шахти на дерев"яну частину стелі тунелю ( над нею шматки породи) і звідти ж на них насипана порода з обвалу, в звіті від себе опишу як то все проходилось і який був стан пройдених нами місць ( цікаво чи є зміни в порівнянні з попередньою вилазкою). В ствол є мінімум 4 точки входу, як можна не втрапити в ствол не знаю. Ми його знайшли як раз тому, що він вентиляційний.