Назва: Близниця за 1 день
Відправлено: Le-i-3o від 18.11.2015 00:04:53
Відправлено: Le-i-3o від 18.11.2015 00:04:53
Ну як за день, за день і дві ночі, бо саме так виглядала наша поїздка на гору Близниця, що знаходится на Свидовецькому Масиві. Ця неймовірна частина Карпат, третя за висотою, багата на округлої форми гори, гірські озера і широкі полони. Коні, корови і звичні всім карпатські вівці зі своїми колоритними пастухами трапляются на Свидовці всюди, в зв'язку із значним трав'яним покром і великими об'ємами. Взгалі, думаю ніодне фото не передасть тих маштабів, які можна споглядати з будь-якої точки Свидовця. А свої стрімкі обриви він здобув уже в четверту останню фазу формування Карпат, коли відбулось їх часткове зледеніння і льодовики там все порізали до Австрійської бабці ;)
Суть задумки була така щоб, попасти зранку в суботу в Кваси, звідти піднятись на Близницю і на вечір спуститись, сісти на Раховоз і бути зранку у Львові. Таким чином, проводимо 2 ночі в поїзді і не потрібно брати наметів.
По добиранню в Кваси було обрано варіант електричок Львів-Ходорів 17:45, в Ходорові одразу ж електровоз до Франківська ,а там о 3 ночі дизель на Рахів і планово о 8 ранку мали бути в Квасах.
Отож, по факту нас зібралось 10 чоловік: Я+2(Коля і Ваня), Roy, Bottlehunter, Romchick, deadmeat_junior, MadLife, Drusja та Rufus. Bottlehunter і Drusja вирішили поексполерити новий експрес до Чернівців і добирались до Франика ним, де ми з ними вже і зустрілись.
Про цей потяг, думаю, вони додатково і зможуть розказати.
Перша критика, яку отримав в свою сторону, при створенні теми в планах ;D
Вернемся трошки до самого добирання основної групи: на Сихові до нас в Електричку підсів Romchick дивним чином попавши саме в наш вагон, і ми радісною компанією їхали у тамборі гордої Електрички Львів-Ходорів
Хоча ще більш гордої Електрички ніж Ходорів-Івано-Франківськ я не бачив, ми добре вивчили її недоліки і переваги, серед яких в основному поламані двері:
Як між вагонами
Так і на зовні під час руху
А дехто навіть зміг побувати у кабіні і дати три зелених свистка
В Франківську ми зустрілись всі разом і після нетривалої прогулянки містом(то весела історія але на інший раз ;)) ми сіли на Потяг до Рахова, чекали на звичний дизель, але нам повезло і їхали плацкартом з комфортом.
Як кому цікаво тут можна переглянути раритетні фото Закарпатської залізниці (http://zakarpattya.net.ua/News/75715-Unikalni-svitlyny-zakarpatskykh-parovoziv-pochatku-20-ho-stolittia-Chastyna-1), трошки почитав і зрозумів, що Карпати тих часів заслуговоють окремо виділеного часу на дослідження, а саме зародилась в мене ідея одної етно-експедиції в ті краї. Ну все сон з роздумами у потязі пройшов можна і прокидатись у Квасах
Кваси зустріли нас теплою погодою і маленьким дощиком, село на висоті 535м над рівнем моря, назва якого походить від мінеральної "Квасної" води якою воно славится.
От від того знаку ми і почали свій маршрут червоною стежкою на гору
Погода нас тішила ми йшли плавноі неспішно розглядаючи вже гірські околиці села
Загалом до полонини Браїлки (http://wikimapia.org/#lang=en&lat=48.187548&lon=24.256654&z=15&m=b&permpoly=23185457), піднялись доволі швидко, там ми побачили перший контраст погоди - ми починали заходити у хмари
На полонині розташовані багато кошар. Не буду брехати хто їх основний мешканець, бо мені здаєтся, що не вівці а більше корови.
Загалом, Закарпаття славится своїм сиром, от виявляєтся в Квасах теж була потужна сироварня.
На фото пан Петер Неймет з сиром «Емменталь» (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C) власного виробництва фото зроблене у Квасах.
Національний центр угорських молочних кооперативів (Orsz?gos Magyar Tejsz?vetkezeti K?zpont (http://bptejipartortenete.blogspot.com/2014/10/az-orszagos-magyar-tejszovetkezeti.html)) у 1940 році виграв тендер на організацію сирного виробництва на Закарпатті. І побудував у Квасах сироварню з чаном на 1200 літрів і гвинтовим пресом.
Фото Центру кооперативів
з їх допомогою в 1941 сироварня в Квасах видавала по 90-100 кіло сиру в день.
А ми, відпочивши на місці літньої ночівлі корівок, і поговоривши про сир, розділились на три групи з раціями і пішли у Хмари.
Нас Чекали близниця до якої було ще приблизно 4,5км в гору. Ну може не дуже чекала, бо поступово адаптувала нас до гіршого.
Спершу це була просто волога, якою на нас ніс вітер. А ще вище вона вже перетворилась на величезні каплі води, які неслися просто надзвичайно швидко і все на нас.
Температура теж не ставала кращою, а опускалася все нижче.
Біля памятника (http://wikimapia.org/#lang=en&lat=48.210861&lon=24.242277&z=15&m=b&permpoly=12395776) ми зрозуміли, що наші пізнання в плані поганої погоди буде розширено ;).
Почався град-сніг-крупа незнаю як то назвати, мело так, шо добрий господар заколочував би вікна не те що собаку на вулицю випустив.
І сама памятна табличка
Історія загибелі учасників цієї групи є доказом, що у горах не можна жартувати навіть на самих простих маршрутах. Нажаль такий ще один памятний зявився між Близницями. Весною цього року там загинув хлопчина громадянин Чехії.
Ми ж рушили далі під цим шквалом на верх, сильно не зупиняючись, робити багато фото не було ні часу, ні можливості. Пройшли малу Близницю і побігли на Велику, цей останній відрізок шляху був вже простішим, але погода нас не жаліла.
Чесно, навіть це відео не передає тих емоції, клянеш і той похід, і свою ідею цього походу, себе і всіх хто тебе не зупинив.
Але все приносить Свої винагороди - на Близниці були 13:00, а дехто може і швидше, там трошки посиділи і побігли назад.
Серце гріло те. що ми в таку погоду змогли піднятись, а лице мерзло від жашливого вітру ;D
На малій близниці Зустріли Drusja і зробили пару знимок біля таблички
Тай помчали до низу. Погода почала покращуватись, видимісь збільшилась до метрів так 50, а потім і взагалі стала шикарною,
ми зрозуміли що спізнились на вершину десь так на годину. Але ні про що не жалкували адже таке
НЕ Забуваєтся ;)
Фотографи подіставали свої Камери, і ми помало спускались вниз на Браїлку де влаштували собі імпровізований обід.
Ми уже бачили Кваси
А дехто вже навіть дойшов до нашого імпровізованого Дому на час обіду.
Спускались останні пів години ми всетаки на Ліхтарях.
В Квасах у нас Був продуктовий шопінг і спонтанний похід у Баню, що було дуже круто після такого ривка.
Згідно з інформації від Високоітелектуальних приборів разом з походеньками по Франику і Квасах намотали 27км. Що не мало.
Отож Поїздка вдалась, всі випробували себе на витривалість в горах в погану погоду. Ми зрозуміли що після Близниці можна сміливо через Жандарми іти на Драгобрат і спускатись в Ясіню.
Це реально, дня тільки більшого треба.
А також можна планувати інші одноденні походи + 2 ночі в потязі.
ТОму всім плюси до карми і дякую, що склали один одному компанію. Я дуже тішусь що в нас це вийшло і нас було так багато.
Дякую Roy, deadmeat_junior та Drusja за надані фото для звіту.
Суть задумки була така щоб, попасти зранку в суботу в Кваси, звідти піднятись на Близницю і на вечір спуститись, сісти на Раховоз і бути зранку у Львові. Таким чином, проводимо 2 ночі в поїзді і не потрібно брати наметів.
По добиранню в Кваси було обрано варіант електричок Львів-Ходорів 17:45, в Ходорові одразу ж електровоз до Франківська ,а там о 3 ночі дизель на Рахів і планово о 8 ранку мали бути в Квасах.
Отож, по факту нас зібралось 10 чоловік: Я+2(Коля і Ваня), Roy, Bottlehunter, Romchick, deadmeat_junior, MadLife, Drusja та Rufus. Bottlehunter і Drusja вирішили поексполерити новий експрес до Чернівців і добирались до Франика ним, де ми з ними вже і зустрілись.
Про цей потяг, думаю, вони додатково і зможуть розказати.
Перша критика, яку отримав в свою сторону, при створенні теми в планах ;D
Цитата: Romchick від 16.10.2015 22:51:26Ну що Romchick тепер ми всі спортсмени, бо ми то зробили ;) Туди і назад за день, майже як подорож Більбо Бегінса у Хобіті.
А ти чьо, тіпа спортсмєн? Як на мене, то реально зробити і на Раховоз встигнути. Але з Квасів то є куди топтати. Майже всю дорогу прийдеться бігти не оглядаючись. Ще й світловий день короткий. Прийдеться спускатися в темряві. Я б вже краще з Драгобрата йшов. (звичайно +витрати на УАЗіка). А взагалі на Близниці варто весною йти. Боюсь, що зараз там униле болото і туман.
Вернемся трошки до самого добирання основної групи: на Сихові до нас в Електричку підсів Romchick дивним чином попавши саме в наш вагон, і ми радісною компанією їхали у тамборі гордої Електрички Львів-Ходорів
Хоча ще більш гордої Електрички ніж Ходорів-Івано-Франківськ я не бачив, ми добре вивчили її недоліки і переваги, серед яких в основному поламані двері:
Як між вагонами
Так і на зовні під час руху
А дехто навіть зміг побувати у кабіні і дати три зелених свистка
В Франківську ми зустрілись всі разом і після нетривалої прогулянки містом(то весела історія але на інший раз ;)) ми сіли на Потяг до Рахова, чекали на звичний дизель, але нам повезло і їхали плацкартом з комфортом.
Як кому цікаво тут можна переглянути раритетні фото Закарпатської залізниці (http://zakarpattya.net.ua/News/75715-Unikalni-svitlyny-zakarpatskykh-parovoziv-pochatku-20-ho-stolittia-Chastyna-1), трошки почитав і зрозумів, що Карпати тих часів заслуговоють окремо виділеного часу на дослідження, а саме зародилась в мене ідея одної етно-експедиції в ті краї. Ну все сон з роздумами у потязі пройшов можна і прокидатись у Квасах
Кваси зустріли нас теплою погодою і маленьким дощиком, село на висоті 535м над рівнем моря, назва якого походить від мінеральної "Квасної" води якою воно славится.
От від того знаку ми і почали свій маршрут червоною стежкою на гору
Погода нас тішила ми йшли плавноі неспішно розглядаючи вже гірські околиці села
Загалом до полонини Браїлки (http://wikimapia.org/#lang=en&lat=48.187548&lon=24.256654&z=15&m=b&permpoly=23185457), піднялись доволі швидко, там ми побачили перший контраст погоди - ми починали заходити у хмари
На полонині розташовані багато кошар. Не буду брехати хто їх основний мешканець, бо мені здаєтся, що не вівці а більше корови.
Загалом, Закарпаття славится своїм сиром, от виявляєтся в Квасах теж була потужна сироварня.
На фото пан Петер Неймет з сиром «Емменталь» (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C) власного виробництва фото зроблене у Квасах.
Національний центр угорських молочних кооперативів (Orsz?gos Magyar Tejsz?vetkezeti K?zpont (http://bptejipartortenete.blogspot.com/2014/10/az-orszagos-magyar-tejszovetkezeti.html)) у 1940 році виграв тендер на організацію сирного виробництва на Закарпатті. І побудував у Квасах сироварню з чаном на 1200 літрів і гвинтовим пресом.
Фото Центру кооперативів
з їх допомогою в 1941 сироварня в Квасах видавала по 90-100 кіло сиру в день.
А ми, відпочивши на місці літньої ночівлі корівок, і поговоривши про сир, розділились на три групи з раціями і пішли у Хмари.
Нас Чекали близниця до якої було ще приблизно 4,5км в гору. Ну може не дуже чекала, бо поступово адаптувала нас до гіршого.
Спершу це була просто волога, якою на нас ніс вітер. А ще вище вона вже перетворилась на величезні каплі води, які неслися просто надзвичайно швидко і все на нас.
Температура теж не ставала кращою, а опускалася все нижче.
Біля памятника (http://wikimapia.org/#lang=en&lat=48.210861&lon=24.242277&z=15&m=b&permpoly=12395776) ми зрозуміли, що наші пізнання в плані поганої погоди буде розширено ;).
Почався град-сніг-крупа незнаю як то назвати, мело так, шо добрий господар заколочував би вікна не те що собаку на вулицю випустив.
І сама памятна табличка
Історія загибелі учасників цієї групи є доказом, що у горах не можна жартувати навіть на самих простих маршрутах. Нажаль такий ще один памятний зявився між Близницями. Весною цього року там загинув хлопчина громадянин Чехії.
Ми ж рушили далі під цим шквалом на верх, сильно не зупиняючись, робити багато фото не було ні часу, ні можливості. Пройшли малу Близницю і побігли на Велику, цей останній відрізок шляху був вже простішим, але погода нас не жаліла.
Чесно, навіть це відео не передає тих емоції, клянеш і той похід, і свою ідею цього походу, себе і всіх хто тебе не зупинив.
Але все приносить Свої винагороди - на Близниці були 13:00, а дехто може і швидше, там трошки посиділи і побігли назад.
Серце гріло те. що ми в таку погоду змогли піднятись, а лице мерзло від жашливого вітру ;D
На малій близниці Зустріли Drusja і зробили пару знимок біля таблички
Тай помчали до низу. Погода почала покращуватись, видимісь збільшилась до метрів так 50, а потім і взагалі стала шикарною,
ми зрозуміли що спізнились на вершину десь так на годину. Але ні про що не жалкували адже таке
НЕ Забуваєтся ;)
Фотографи подіставали свої Камери, і ми помало спускались вниз на Браїлку де влаштували собі імпровізований обід.
Ми уже бачили Кваси
А дехто вже навіть дойшов до нашого імпровізованого Дому на час обіду.
Спускались останні пів години ми всетаки на Ліхтарях.
В Квасах у нас Був продуктовий шопінг і спонтанний похід у Баню, що було дуже круто після такого ривка.
Згідно з інформації від Високоітелектуальних приборів разом з походеньками по Франику і Квасах намотали 27км. Що не мало.
Отож Поїздка вдалась, всі випробували себе на витривалість в горах в погану погоду. Ми зрозуміли що після Близниці можна сміливо через Жандарми іти на Драгобрат і спускатись в Ясіню.
Це реально, дня тільки більшого треба.
А також можна планувати інші одноденні походи + 2 ночі в потязі.
ТОму всім плюси до карми і дякую, що склали один одному компанію. Я дуже тішусь що в нас це вийшло і нас було так багато.
Дякую Roy, deadmeat_junior та Drusja за надані фото для звіту.
Назва: Re: Близниця за 1 день
Відправлено: Le-i-3o від 18.11.2015 00:07:27
Відправлено: Le-i-3o від 18.11.2015 00:07:27
Обговорення тут (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,7273.0.html)