Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#661
Я б на неділю попередньо підписався до тебе штурманом. Але виклади будь-ласка якісь лінки і маршрут що і куди ми їдемо. Попередньо, бо є інший план який переноситься вже невідомо скільки. Якшо знову перенесеться то я вільний їхати.
#662
Ого! Чого ж ти досі мовчав!

А скільки має моя труба? 50м?
#663
Наскельні Малюнки в Хоросно

Я завжди думав що люди жили у великих просторих печерах де коло входу горів вогонь а дітваки обгризали смажені лопатки мамонта. Ну просто тоді не було можливості будувати хати з дерева і все. Але насправді куди сумніше. Дуже часто жили вони реально в норах в землі! Або переховувалися там під час полювання. Причому з настільки малим входом наскільки це було можливо, по суті вповзали на животі. Все в цілях захисту. В таку диру тодішні хижаки просто не протискувалися. Тому людина могла спокійно перебути ніч. Все якби не печерна гієна Ця тварюка пролазила в ті ж нори що і людина. Але важила під 100 кг а пащу мала як у лева. Для захисту від гієни вхід в печеру треба було додатково перегородити шкурами чи каменем і бути напоготові зі списом.

Хто знає що тут написано і до якої епохи це належить?






Таким чином люди розселилися по всій землі, а не тільки там де є великі затишні печери. Наприклад в Хоросно в пісковиках знайшли і кістки гієни, і кістки мамонта зі слідами обробки знаряддями праці. Тому що мякий пісковик дозволяв оперативно зробити нору і там тимчасово сховатися. Тобто не потрібно було мати класичну камяну печеру з ходами і залами. Схованка робилася на потребу дня.

Яке це відношення має до сьогодення? А пряме! На рівнинних просторах Опілля прямо в мене коло хати зараз знаходять сліди людей та тварин доісторичної епохи. Пісчаний карєр дуже схожий ан дно моря, стільки там ракушок. Ми теж були вибралися подосліджувати троха гроти в пісковику в надії відшукати шось цікаве. В результаті ми спочатку були розчарувалися, а потім навпаки набралися оптимізму.

Кусок кістки


Скарб прямо під ногами. І на море не треба їхати


1)   У всіх оглянутих гротах дно камяне. Тобто нема намитої породи яка може містити археологічний шар
2)   Зато є сліди обробки каменю людиною, ніші від брусків та наскельні малюнки і написи латинкою. Дуже ймовірно шо вони були зроблені ще в середньовіччі
3)   Один з гротів обвалився. Але всередину веде нора в яку можна пролізти
4)   Місце перспективне і як турстичний обєкт, і як історична памятка. Тому я, поки тривають дослідження, не публікую її у відкритий доступ. Там ітак навколо ходять табунами копачі. Щоб не зіпсували нам чого. Бо знахідки цінні власне в контексті, з розташуванням і все таке. А не просто на поличці.

Грот




Старий карєр потроху сам руйнується. Відкриваючи нові ходи. Білі це нові обвалені пісковики


Андрій Книш показує де вхід


Ці камені скоро обваляться


Ухти! є куди лізти!


Слідів тварин не видно


Всередині проходу порода однорідна. Значить це не була колись печера




Хороснянське море






Лис


ІІІ, 71, МВ - ініціали того хто шкробав?


Виходимо з кімнатки


Так воно все виглядає на одній фотці


Поруч видно сліди обробки


І щілина поруч


Щілина зсередини


В кінці щілини сліди від свічки




ПОруч місцеві викидают ьсміття. Гм. пінопласт і пачка з-під майонезу... Хіба шо тварини затягнули


Явно людських рук справа.




Тут підлога теж камяна. Вниз ніц не йде


Ось така вийшла пригода. Ніби місце і відоме. І багато хто там були. А прийшли зі спеціалістами і знайшли багато чого нового.
Які є версії походження написів:

1) Монахи з монастиря шо поруч - не було жодного хреста чи келії
2) Солдати, повстанці - не було нічого схожого на амбразури. Гільз та інших знахідок теж не було. Води як мінімум останні 200 років тут немає. Тобто не криївка.
3) Робітники зі старого карєру - в ті часи люди здебільшого були неписьменні. Зокрема чорноробочі.

Швидше всього це є рукотворний комплекс який робився в різні часи і на різних рівнях. Тому і написи різні. Найстаріші просто стерті вже.
#664
Дуже класні фото! І файно шо з Тернополя, не Львовом єдиним!

Молодець шо заліз аж на самий верх. А як ти, до речі, визначаєш висоту труби? По кільцях?

І як там з залазом на ту трубу?
#665
Викладуть точно! Обіцяли лінк дати

#666
На Івана у Попа Івана

-   Йо! А то ви з 1+1? – питалися мене місцеві лісокради у придорожньому кафе Верховини.
-   Так, а звідки ви знаєте? – приховуючи здивування відповідав я.
-   А ми шо ту телевізор не дивимсі? – хвацько відповідали вони.

Обіцяє внести «Йо» в офіційний правопис


Я не дивлюся, тому цих журналістів бачив вперше. Думав буде черговий нудний репортаж зі стандартними запитаннями: «Як Ви знайшли цю печеру?» і «Чи не страшно було Вам спускатися під землю?». Та, натомість, вийшов насичений пригодами і позитивними емоціями день.

Все почалося з добирання. Журналісти мали необхідні дозволи усіх потрібних і непотрібних інстанцій. То ж на вершину гори Піп Іван, де знаходиться печера, ми мали би виїхати автомобілем. А також вивезти туди світло, камери та добряче розтруситися по дорозі. Та не все виявилося так просто! В неділю, та ще й на Івана, жодної підходящої машини в Шебеному, звідки починається підйом, нема і ніколи не буває! Дорога там не дуже стрімка, але в такому стані, що навіть підготовлені джиппери іто не всі виїжджають. А ще в дощ...

Чорногора це найбільш відвідуваний гірський масив в Карпатах, а Піп-Іван - друга по популярності гора після Говерли. Тут також знаходиться пост гірських рятувальників. Потерпілих вони часто змушені нести вниз на руках. Бо немає як звезти. Наприклад минулих вихідних до рятувальників на горі Піп-Іван прийшла повністю виснажена група туристів з Говерли, ще й з малими дітьми. Вони просили викликати їм машину, давали гроші, але все ж таки мусіли пересидіти ніч у горах. Аж на наступний день за ними приїхав ГАЗ-66.





Небо затягнуло густим дощем, блискавки підсвічували навколишні вершини. Ми все таки вирішили йти наверх, а не знімати халтуру внизу. Ми вибрали маршрут через гору Вухатий Камінь. Кілометри ті самі що і через Щибене, але на годину менше їхати по дорозі. На наше щастя місцеві повірили що Джиммік виїде і пустили нас угору на розмитий водою камянистий шлях до полонини під Смотричем. Хороший настрій, спущені колеса та понижена передача робили своє. Усі незакріплені речі валялися по салону, зате машина міцно стояла коло колиби. Далі йде лише вузька стежка якою прийдеться йти пішки. Тим не менше цей кусок автомобілем нам зекономив пурєдних дві години ходьби туди-назад.







Свіжі і з адреналіном після оффроаду ми жваво обганяли інші групи. Олександр, попри важку камеру в рюкзаку, йшов на рівних з Василем і мною. Вимушені зупинки ми робили лише на зйомку карпатської мокрухи та селфі з фанатами ТСН. За дві години ми піднялися до Вухатого Каменя. Далі йде менш більш рівна дорога, точно дійдемо. Правда відчуття ніби нас засунули у росудомийну машинку. Вітер розганяє тонкі струмені води так, що вони миють наше спорядження з усіх сторін одночасно. Потім на шляху до Попа-Івана ввікмнувся режим сушки... Теплий шквальний вітер без дощу файно просушив та випрасував мокрий одяг. То ж в святилище обсерваторії ми увійшли як нова копійка. Гори, як і літаки, дають змогу побачити хмари зверху.





Дорогою ми гарно розговорилися з Олександром. В захопливій бесіді скрути та підйоми минають швидко та непомітно. А потім наче пяний думаєш: «І як я сюди попав? Дороги зовсім не памятаю!» Я був вражений наскільки Олександр цікава людина, а також у скількох країнах він побував. Мені навіть стало соромно що я раніше не бачив його репортажів.

Обсерваторію ми уздріли лише в кількох метрах від вершини, решту дороги йшли в тумані. Колись сира та брудна, а зараз знову тепла та з євроремонтом, в ній круглорічно чергують та надають допомогу гірські рятувальники. До ремонту в головній залі була вічна мерзлота. Навіть найжаркіше літо не розтоплювало суміш льоду, сміття і уламків. То ж будівельники розбивали це все кирками та видобували зсередині залишки Польщі. Колись, як все тут відновлять, ці речі служитимуть нагадуванням про радянські часи.







Троха піджерши та відігрівши мозок ми йдемо робити репортаж про відкриття найвисокогірнішої печери України. В Олександра зйомка якось виходить просто і невимушено. Здається ніби це звичайний туристичний похід, а не сюжет для одного з найрейтинговіших каналів країни. Далі я витримаю інтригу, скоро все самі побачите. Лише скажу що Василь з Олександром виявили потенційно новий хід який треба буде досліджувати.













Наверху ми не затримувалися, внизу нас чекали друзі. Та й до цивілізації потім ще добиратися. Спуск вниз подарував нам гарну сонячну погоду, море фоток та гострі відчуття, коли до нашої машини на полонині підїхав сірий мітсубіші з мигалками. Напевно це рибнадзор і буде зараз нас пиляти за Чорногірського Окуня якого ми розлякали. Та, на щастя, це виявилися просто рятувальники, друзі Василя. Вони приїхали на допомогу до хлопця в якого піднявся тиск і він не міг зійти вниз сам. Звезли його до швидкої.





Три години підйому, година репортажу в Печері і дві на спуск. Ми провели цілий день на вітрі, дощі та під сонцем. Добре обличчя Олександра набуло гірських рис і перестало привертати увагу тьотєньок з селфі-палицями. То ж спокійно можна подякувати один одному за чудову компанію та враження. Ми прощаємся та їдемо кожен у свою сторону, шукати найближчі хот-доги.

Відео з репортажем буде аж після закінчення виборів. До того часу весь ефір уже викуплений 😊
#667
Привіт Всім!

Вирішив створити окрему тему з фотками високих труб і краєвидів з них. Це щось схоже до теми про Дахи і Горища Львова. Але їх якось не пасує змішувати. Ну і труби зазвичай значно вищі за дахи :) Інакше б вони коптили у вікна.

То ж докидуйте будь-ласка сюди хто шо має по трубах. Не тільки зі Львова, а й з усієї України

Почну з труби на Хлібній-Січинського

Сама труба


Червоні вогні як на касі в Метро


Та Оранжева фарба на будинку якось невпопад. десь є десь нема


так скоро Пасічна стане найсучаснішим районом Львова


Клачисний Високий Замок


Весь Львів зі Сходу і на Захід


Найвищий будинок Сихова


Метро у Львові вже є! ;)


Перша приватна блюварня і залуплені голови навпроти


мусить бути, інакше скажуть шо то я в монтера переписав


Головний корпус Технічного коледжа. Їздити сюди на пари раз на тиждень з наукової була справжня мука


Велике Львівське Водосховище поруч з Пимоненка


Ще труби на Іскрі


Залаз на гору в хорошому стані


Вийшло все якось спонтанно. Їхав я додому і побачив трубу. Давай заїду. Знаходиться вона в дупі, людей навколо нема. Котельня вимкнена, гулу не чути. Як і звуків собаки чи сторожа. То ж я, користуючись нагодою, просто посеред білого дня виліз наверх, все обфоткав і спокійно поїхав додому. :) Заканало!
#668
Переніс все сюди по планах.
#669
"На моє здивування я не знайшов в нас на форумі опису цього музей. Так сі стало що я мав троха вільного часу і перебував в центрі міста. То ж вирішив оглянути його експозицію і троха поффтикати на няшні коробочки з індикаторами. Тим більше що вхід в музей метУрології безкоштовний, а персонал дуже привітний.

Викладу кілька світлин але спойллити всю експозицію не буду. Хоча для нетерпеливих є 3-Д і dцей лінк

Такі металеві лічильники напевно непогано пригальмовувалися неодимовими магнітами
















Продукція Львівських заводів Мікроприлад та інших






Корпус з червоного дерева


Цей Львівський лічильник ще памятає 110В!!!






Коли була мода на годинники то і вольтметри під них косили





Все таки мали тоді смак до оформлення техніки!






скоростемір від Паровоза


таке я тільки в кіно бачив

Є тут скляні гирі які неможливо непомітно підпиляти








Не повірите, але за всіма цими осцилографами я колись працював







#670
Звичайно що люди тут були. Всюди були де не копнеш. :) але зазвичай вони знаходять значно більше зі значно менших поселень.

я не спец щоб вести цю дискусію. Просто переповів що чув.
#671
Цитата: Le-i-3o від 08.07.2019 12:18:54
Чудова тема для дискусії, а як він може пояснити всі храмові комплекси? Хто пояснить їх походження?

Які саме? ті шо Австрійські Гаубичні позиції? Вони мають свою копію в Австрії і всю технічну документацію в архіві :)
#672
Недавно був присутній на дискусії про Стільсько. Микола Бандрівський вважає що це роздутий на пустому місці комерційний проект. Для туристів. Тому що:

1) За багато років розкопок там практично нічого не знайшли.
2) Немає історичний свідчень про це городище. А Грушевський взагалі вважав шо Білих Хорватів тут не було.

Вагомих аргументів проти цих тверджень я не почув.
#673
Тоді апрув! :) правдивий сніданок дослідника.

Лиса вже була;) є ще Род і Кортумова. Або на елеваторі на лугандонській наприклад
#674
Цитата: Bottlehunter від 04.07.2019 17:00:06
Тобто то не буде сніданок експлорера?

так. Це буде сніданок учасників Експлорера. Але не "Сніданок Дослідника" в тому форматі що ми проводили раніше. Або тоді просто розширяємо формат і вважаємо "Сніданком Дослідника" будь-який груповий(2+) прийом їжі на обєкті до 12-00 ранку. :)
#675
Якщо ви подумали що це був Останній з Могікан і нам просто заканало його знайти то Ви помиляєтеся. В Карпатах ще є багато незнайдених літаків. Продовжуємо тему тут
#676
Цитата: Khimik від 13.08.2010 11:40:27
Найшли одного

https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,7894.msg52660.html#msg52660

І другого коло



Це корелює з вищенаведеною Картою. На Вікімапії це місце тут. То ж треба буде навідатися якось. Раз воно є на карті то значить все цінне вже забрали. Але все рівно цікаво.

Що відомо від akve:

---

1) По карпатах 23 юнкерса 88 впало взагалі , знайдено здається 5 тільки. Німецьки і мадярськи.  Біля коломиї лінія оборони була потужня)
2) 1 км на південь від Медвежика,  так згадувалося,  літак був спалений,  його бачили років 40-50 тому. Дуже схожий на цей що на карті.
3) В цьому районі також армія  Ковпака збила мессер і штьорх,  і ще польський ПЗЛ23 десь був
4) Місця дикі , сел мало , отже шанс що там є щось великий)
5) Мессер тільки знайден був десь років 15 тому,  але мутна історія
6) Плз 23 , егерь бачив десь дюраля кускі в лісі в горах , а один копач знаходив гільзи поряд від кулемета Віккерс,  яки тільки були на англійцях і поляках
7) Є ще ймовірне місце за Яремче в горах

На жаль, Ніхто інфу не хоче давати , всі вважають що це золоте дно , але насправді тільки частину історії постійно втрачаємо. Як на прикладі розграбованого літака коло Яйка Ілемського.

Для ефективного пошуку є метод один , який він сам придумав. Замовляє аерофотоземку люфтвафе конкретного місця з датою 1941-1944 року , масштаб 300 м в см,  багато чого цікавого видно. Правда 80євро за квадрат 3 на 3 км.

---

На разі все! Створив цю тему спеціально шоб залучити до цього якомога більше людей. Кожеш шось додасть що знає і разом вималюється ціла картина.
#677
Давай не так. Сніданок Дослідника придумав Міша як загальну акцію де всі можуть прийти. Ця такою не є.

В даному випадку я просто їду в Прагу на Концерт. А так як є вільні місця в машині то зі мною їде ше Рой і Святодій. Вони зарезервували були місце заздалегідь.

То ж ми не такі круті шоб спеціально їхати в Прагу на Сніданок Дослідника. Це просто буде ранкове споживання їжі з урбаністичним краєвидом. А цю тему ми вирішили створити шоб якщо раптом хтось з Праги нас читає то щоб приєднався :) Якось так.
#678
Круто! Дякую що розвиваєш тему Дрогобичини. ІМХО: в головному залі можна наробити купу класних урбан фоток :) Але треба відповідну техніку і підсвітку

На рахунок тиристорної. Тиристори використовуються для регулювання потужності ламп накалювання. Для плавного їх згасання. Все що вони роблять це затримують момент ввімкнення навантаження відносно початку зростання напруги синусоїди. Таким чином на навантаження попадає менше енергії. Коли на керуючий електрод тиристора подаєш керуючу напругу то він відкривається і вже не закриється аж поки не зняти з напругу з навантаження. У випадку 220В то напруга сама пропадає з частотою 100Гц. Також тиристори йдуть на всякі стробоскопи і спалахи. Енергія накопичується на конденсаторі. Потім відкривається тиристор і вся вона йде в лампу. Потім цикл повторюється.

Тиристорна кімната навіть є в переліку стандартного обладнання подібних заскладів.
#679
В плані контактів - так. Це цікаво. Але в плані досліджень печери і просто комфортного перебування то буде натовп і пяні співи :( Краще Якось в спокійніший час приїду ;)
#680
Що ж. Сходили мегауспішно. По суті ми долучилися до першовідкривачів печери. Шкодую за всіх хто хотів і не зміг приєднатися. Звіт як завжди тут