Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Topics - Emmett

#1
Привіт!

В межах трьох тижнів я і мій друг стартуємо у подорож через всі країни материкової Скандинавії - Фінляндію, Норвегію, Швецію та Данію, з фокусом на Норвегію. Дорогою також потрапимо у Польщу, Литву, Латвію, Естонію та Німеччину, загалом більше 8000 тисяч кілометрів - з них 3 тисячі на дорогу зі Львова до Тромсе, 3 тисячі по Норвегії та ще 2 тисячі від Осло до Львова. Збираємося відвідати з два десятка міст, проминути багатокілометрову тундру півночі Лапландії, потрапити на Лофотенські острови, побачити Trollveggen(Стіна тролів), Trollstigen(Стежка тролів), вибратись на Trolltunga(Язик троля) і ще декілька ключових точок.

Ось наш приблизний маршрут - приблизний, бо гуглкарти не дозволяють ставити більше десяти точок:



Якщо комусь цікаво, от посилання на маршрут на карті.

Також, гадаю, було б круто знайти там якісь покинуті об'єкти і заексплорити їх - маю декілька на увазі, побачимо, що з того вийде  :)

Коли потраплю додому, впевнений, назбирається достатньо матеріалу на декілька хороших звітів, в дорозі ж вестиму лог тріпу тут: https://www.instagram.com/metyslav/
Туди потраплятимуть різні цікаві штуки, які спіткають нас впродовж 8000-кілометрового шляху, наші пригоди, складнощі і просто круті речі, яких у подорожі, думаю, знайдеться достатньо. У кого є інстаграм і кому ця ідея цікава - підписуйтесь і слідкуйте за оновленнями  ;)
#3
Якось прямував я до одного всім відомого високого об'єкту біля Красного, прямував та й не випрямував -- прийняли мене спочатку добродушні сторожі, а потім і не менш добродушні пани поліціянти. Ну що ж, прийняли, то прийняли, догори полізу іншим разом, а зараз треба якось провести тих пару годин, які залишалися до електрички. Випивши по стакану смачного вокзального розливного квасу, вирішили лізти на неопізнаний об'єкт неподалік, який складав враження потенційного абандону.

Напевно, щось пов'язане із зерном, бо стоїть елеватор.



П'ять хвилин, і ми на території. Виглядає тихо, чого очікувати не знаємо.





Бачимо двері, заходимо.



Перед нами зала евідомого призначення, такий собі дестрой. Червона фарба, що залишилася на стінах надає приміщенню якогось особливого шарму.



Щитова.







А оце вже щось цікавіше!











По документах і довідковій літературі, знайденій в кабінеті старшого майстра стало зрозуміло, шо ми знаходимося на території комбікормового заводу.







Пам'ятаєте, як такі стояли на вулицях, з надщербленими скляними стаканами всередині?  :)





Сауна, щоб дирекція заводу завжди мала можливість гарно відпочити.





Ще трохи полазивши територією заводу, стало зрозуміло, що він не такий вже й закинутий, як на перший погляд. Де-не-де стояли машини і навіть ціла фура, в одному із колишніх корпусів облаштували стайню, про що свідчив запах, який нокаутував мене на вході і так і не дав пройти всередину. Тож, побачивши дядька, який уважно нас розглядав із новенького пластикового вікна, ми, довго не роздумуючи, що ж то його так зацікавило у наших скромних персонах, тихенько дали драла звідти, бо настрою прийматися вдруге за день не було.