Ця тема підіймалась мною ще ~2005 році, коли експлорер ще був блогом, втім за останні роки ніц нового взнати не вийшло про це місце (тільки двері, здається, там перефарбували), потім вона створювалась на першому форумі... Серед перенесених тем на новий (цей) форум я цю чомусь не знайшов / може погано шукав.
Отож, у лісі на краю Винник, між місцями де Личаківська та "фантомна залізниця" входять у Винники, є така собі будівля. Повертаючись з року в рік на те місце, як не підглядали крізь шпарини, ніц крім оригінальної будови замку там не видно. Якщо добре прислуховуватись - чути як іноді десь капає вода.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/866/8632/vin)
Одна з найімовірніших ідей - витік якогось, колись важливого, джерела.
Перед входом є обрізок сучасної трубки (один в один як ті, що стирчать з землі вздовж Півд-Зах колектору, чомусь :))
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/866/8632/vintruba)
Єдиний напис на споруді: MDCCCXXVI
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/866/8632/vin_new1)
Арабськими - 1826
Цікаве місце, видно по фасаду, що там вологість висока, можливо дійсно щось на зразок колодязя там.
В арках, по сторонам, могли стояти фігури божої матері, шось типу освяченого джерела.
Може ти цю (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,20.0.html) тему шукав?
Інтересно - інтересно
Цитата: Golem від 17.10.2009 04:53:57
Може ти цю (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,20.0.html) тему шукав?
Нє, ту знайшов :) то інший край міста зовсім. Втім можливо що об"єкти мали схоже призначення.
А як там двері якось відкрити можна ?
і якшо маєш то кинь ЖПС координати :)
На фото замка не видно, а отож він внутрішній. Думаю краще у місцевих дізнатись, не виключено, що ключ у них.
Шось нині Фенріз дзвонив шо ходив туда. Чекаємо вісточок...
конструкція замку, наскільки я зрозумів, розрахована на дебєлий дрючок, який має відсувати засув змонтований на внутрішній стороні дверей. Там ще ніби упор для дрючка видно, у вигляді пирамідки з арматури навколо дири.
то є ДЖЕРЕЛО. як писалось 18** якогось року) відкрити чи порухати двері не вдалось, сидять на мертво, є якась дзюра, певне для якогось механізма відкривання, ніяких щілин теж нема. знизу між бетонними плитами дзюркотить з середини вода на смак нормальна, чиста. все по кругу страшно заросло кучами травою і всякою фігньою, тому не вдалось побачити об"єкт з "фантомної залізниці" по останній від дріжджівого заводу пройшлися до винник. красива дорога, рівненька, ше б туди асфальту трошки закатати і була б ідеальна алея для прогулянок, хоча і так непогано. рекомендую прогулятись нею як небуде інших цікавих думок на проведення дня.
саме джерело розміщується відразу на початку перших хат Винник по ліву руку від насипу колії.
Скажу чесно не мав наміру логінитись на цьому цікавому сайті бо для діггера є вже троха застарий і загрубий але з превеликим задоволенням читаю дописи користувачів і багато цікавого і нового взнав... І тому вирішив поділитись інфою по даній будівлі, оскільки віднедавна маю щестє працювати у славному місті Винники... Так от за тими дверима наскільки я зрозумів з розповіді вельмиповажного чоловіка і корінного винниківця є щось типу водозабору, а простіше джерело, дуже потужне, і вода з нього по трьох дубових(!) австрійських трубах надходить у Винники,правда кудою йдуть ті труби не знає практично ніхто, а хто знає той підсмоктується до них і, кажут, тиску води вистарчає щоб без насоса надходити і на другий поверх будинку... Одна труба йде в сторону шпиталю, друга на табачку, кажуть там нею до сих пір користуються, а третя йде кудись вниз і Винники... А, і ще є четверта але вона заглушена... За тими дверима є видовбаний тунель у скелі довжиною метрів з 30...Кажуть що та вода є дуже добра і що той водозабір був зроблений для цісара австріяцького жиби йому ся добре відпочивало в тих краях... Маю нагоду також її споживати кожен божий день а скажу вам водиця фест добра (як їхати вниз вліво від табачки навпроти памятника Шевченку є один з виходів того джерела... А ключ я так зрозумів має якась поважна особа в Винниках... Хто на жаль не знаю... :( Але якби нагло було тре то можу запитати - в писок думаю не дадуть... :)
Ходив я нещодавно по фантомній залізниці в Винники, але цього об"єту не бачив :( Ми йшли по самій насипі і не звертали нікуди, може тому і не бачили. Може на мапі відмітите де то є? Ми заходили в Винники з вул. Руської
http://ipicture.ru/uploads/100613/UixR70QV3g.jpg
Якщо це питання до мене то на жаль, як я казав, не мав честі там бути але по опису і по фото то на 99 відсотків то є то що я описав... А от де то є... ???
Були якось там з Yar-79, проходили повз нього. об'єкт цей є дійсно джерело, ніц особливого, схожий тільки менше є на погулянці. Як знайти? Тре доїхати до винників, до місця де по праву сторону кінчається ліс і починаються будинки, там заходимо в ліс і йдемо по лісі паралельно дорозі в сторону львова, тнбто повертаємось назад, через метрів 500-800 буде крутий схил і доріжка вниз, спускаємосі і бачемо зліва вулицю, а зправа на галявині цей будиночок...
Цитата: Lemberg76 від 13.06.2010 01:06:14
Скажу чесно не мав наміру логінитись на цьому цікавому сайті бо для діггера є вже троха застарий і загрубий
Діггер - це не антропобіологічні данні :) - це стан душі, напевно.
дуже дякую пану Lemberg76 за цікаву та потрібну інформацію.
Діггер - це не антропобіологічні данні - це стан душі, напевно.
Дякую за підтримку, але як ся дивив ті фотографії з висоти чи в тунелі річки то аж від монітора відсовувався бо то тре мати не аби який форс туда лізти... Певно таки мій час вже збіг для того, але інформаційно як що шо то любе і різне, поділюсь завше... Але на жаль по фантомній залізниці також ніц не можу підказати, то краще знають більш досвідчені люди які тут дописують... Хоч мені і встид бо мій дідо був машиністом на колії і то все знав... Але на жаль його вже нема, а тре було в свій час спитати... Завжди ми спізнюємось..
Цитата: Lemberg76 від 13.06.2010 20:15:27
Діггер - це не антропобіологічні данні - це стан душі, напевно.
Дякую за підтримку, але як ся дивив ті фотографії з висоти чи в тунелі річки то аж від монітора відсовувався бо то тре мати не аби який форс туда лізти... Певно таки мій час вже збіг для того, але інформаційно як що шо то любе і різне, поділюсь завше... Але на жаль по фантомній залізниці також ніц не можу підказати, то краще знають більш досвідчені люди які тут дописують... Хоч мені і встид бо мій дідо був машиністом на колії і то все знав... Але на жаль його вже нема, а тре було в свій час спитати... Завжди ми спізнюємось..
Від мене теж подяка за цікаву інфу!
Тепер знаємо, що зветься це місце "цісарська криниця", і має чудову статтю на вікіпедії (https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_(%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8))
Ось невеликий уривок
Цитувати«Цісарська криниця» відома з княжих часів і являє собою шахтний колодязь з чистою водою, яка надходить з джерел, через складну систему таємних переходів та галерей, що були споруджені під г. Жупан. З історичних джерел відомо, що ці підземні ходи мали довжину до декілька кілометрів і можливо зв'язували між собою Винниківський замок і Чортові скелі.[2]
Гарний пост про криницю у блозі написав Андрій Байцар.
https://baitsar.blogspot.com/2020/01/blog-post_9.html
Тут копія на випадок якщо джерело зникне, як зазвичай стається з роками.
Цитувати
Андрій Байцар
ЧЕТВЕР, 9 СІЧНЯ 2020 Р.
"Цісарська криниця" у Винниках: історія та сучасність
За часів австрійського панування було заведено давати назви багатьом історичним чи географічним об'єктам назву «цісарський», або «цісарська». Не минула ця «мода» і Винники.
1787 р. зі Львова через Винники прокладено Бродську дорогу (цісарську) на Золочів і Броди. Ця дорога і сьогодні проходить біля г. Шипшина.
Біля підніжжя гори розташована «Цісарська криниця». Це — невеличка кам'яна споруда з аркоподібним входом і нішами у стінах з двох боків від нього та викарбуваною латинською цифрою «MDCCCXXVI» (1826) на фронтоні під кам'яним дахом, що заріс мохом і травами. Таких збірників води започаткованих у 20-ті — 40-ві рр. XIX ст. було збудовано декілька на Погулянці у Львові. Від них йшли водоводи до центру міста: Францисканський, I Венглінський, II Венглінський.
Ігор Тимець у книзі «Таємниці тютюнової фабрики» згадує про неї: «Зі збільшенням обсягів виробництва виникли проблеми із забезпеченням фабрики тютюну водою. Криниці, якими користувалися ще з часів існування замку вже не давали необхідної кількості води. Тому в 1823—1826-их рр. у г. Жупан проклали штольні й збудували закритий резервуар, який отримав назву «Цісарська криниця». Вода з «Цісарської криниці» надходила на тютюнову фабрику.
За переказами «Цісарською» її назвали через те, що воду з неї пив австрійський цісар. Легенда частково правдоподібна. За матеріалами М. Влоха, австрійський імператор Франц І під час подорожі Галичиною у 1817 р. відвідав фабрику тютюну у Винниках та оглянув виробництво».
Михайло Влох у розділі «Хроніка тютюнової фабрики» пише: «1817р. Кам'яний збірник на воду, будова нового табачного млина із шлюзою».
«Цісарська криниця» відома з княжих часів і являє собою шахтний колодязь з чистою водою, яка надходить з джерел, через складну систему таємних переходів та галерей, що були споруджені під г. Жупан. З історичних джерел відомо, що ці підземні ходи мали довжину до декілька кілометрів і можливо зв'язували між собою Винниківський замок і Чатову скелю.
1826 р. будують дерев'яний самопливний водопровід від «Цісарської криниці» до тютюнової фабрики, а на місці криниці закрите приміщення розмірами 5 м х 6 м. За переказами, у нішах на фасаді, були встановлені кам'яні статуї (можливо ікони) Матері Божої та Ісуса Христа. Тепер ніша пустує і доля скульптур невідома. Всередині споруди поміщають збірник для води (3 м х 2.5 м х 1.2 м), вода в який надходить, просочуючись через стіни та стікаючи по підземній галереї аркового типу (ширина до 1 м, висота 1,5 м, довжина до 15 м), що прилягає до приміщення з басейном.
Очевидно, що дана галерея і є залишком древнього підземного переходу княжих часів. Ідентичні за розмірами та способом кладки каменю підземні ходи знайдені в 1992 р. на території тютюнової фабрики. На фабриці цей водозбір закінчується біля колишнього приміщення їдальні, де був обладнаний кам'яний басейн з джерелом.
Відомості про перебудову даного водозабору і водопроводу до 1940 р. відсутні. Старожили згадують, що під час Другої світової війни в ходах «Цісарської криниці» переховувалися молоді винниківчани від призову до лав Червоної армії й відправки на фронт, після чого значна частина шахт криниці була замурована, а дерев'яний водопровід було замінено на сталевий D 100 мм, який діє до наших днів. Оскільки водопровід прокладено вулицями: На Куті, Крушельницької, Пушкіна, Жупан, Ринок, то практично кожен житловий будинок цього кварталу користується водою з даного водопроводу. Хоча офіційно до 1976 р. до водопроводу були підключені лише будинки господарів Домазар та Проць (водопровід прокладався через їхні землі).
У період з 1946 р. по 1976 р. приміщення водозабору і водопровід експлуатує й обслуговує тютюнова фабрика. Дебіт води не задовільняє виробничі потреби фабрики, тому в 1976 р. обладнують свердловину біля села Волиця і будують новий водопровід (D 300 мм) на фабрику через південну частину міста. Практично з цього часу водозабір «Цісарської криниці» стає безгосподарним.
За даними Ігоря Германа, який досліджував «Цісарську криницю», дебіт води у кінці 1990-их рр. становив 12 м куб. на добу в зимовий період і до 7 м куб. у літній період.
20 листопада 2020 р. у Винниках відбулося святкове відкриття й освячення комплексного природно-антропогенного об'єкта екологічного та релігійного туризму екскурсійної спрямованості "Стежка митрополита Андрея Шептицького". Монументальні скульптури та «Цісарську криницю» освятив Архієпископ Львівський Української греко-католицької церкви, Митрополит Львівський Ігор Возьняк.
Отже, «Цісарська криниця» є тією історичною пам'яткою, котра приносить практичну користь і донині.
ДЖЕРЕЛА
Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, 312 с.