Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Vasi4

#1
Анал огов нєт?
#3
+
#4
Традиційно в першу суботу серпня відбувається святкування дня Боржавської вузькоколійки. Цього року маршрут дещо нестандартний, відправлення потягу відбудеться з депо Берегово до станції Хмільник, по цій колії уже давно немає регулярного пасажирського руху і на щастя її поки не розтягли цигани так як мають інші способи заробити))

Деталі події за посиланням: https://www.facebook.com/events/465233400972657/

Графік руху потягу:
— відправка, депо Берегово - 10.00 к.ч.(9.00.м.ч.)
— прибуття на ст.Хмільник - 12.00 к.ч.
— відправлення до ст.Виноградово - 12.30 к.ч.
— прибуття на ст.Виноградово - 13.30 к.ч.
—відправлення з ст.Виноградово - 14.30 к.ч.
— відправлення з ст.Хмвльник - 15.30 к.ч.
—прибуття на ст.Берегово -17.00 к.ч

Депо Берегово знаходиться тут: http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=48.210765&lon=22.634894&z=19&m=bs

Добратись в Берегово і назад можна поїздом № 601/602. Відправлення з Львову о 20:40, прибуття в Берегово - 04:58. Зворотньо з Берегово о 21:41, прибуття в Львів - 05:58
#5
Теж поставлю плюсик, на ночівлю поки незнаю чи лишатимусь.
#6
+1 на будь-який час. Заодно ще можна кудись заскочити якщо буде час і бажання, наприклад торфобрикетний завод біля Маневичів, або Клесівські кар'єри.
#7
Поповню паровозну фотоскарбничку форуму знімками за 2016 і 2017 роки, коли паровозні гудки будили жителів Ворохти і Рахова.

Л-3535 на другому віадуку перегону Ворохта - Вороненка. Нажаль два з трьох віадуків на цьому перегоні стали непридатні до експлуатації і в середині 2000-них поруч з ними були побудовані нові споруди. Ну а старі віадуки не розбирають, певно чекають поки самі заваляться, в чому я дуже сумніваюсь)) Це єдиний віадук на цій лінії що охороняється ВОХРами, і підійти ближче а тим більше пройти по ньому не вийде.


Ну а третій віадук без охорони і поки не осучаснений. Можна робити ч/б ретро-фоточки)


Через рік на цьому ж віадуці але вже інший паровоз, Эр797-86 побудований заводом МАВАГ що в Будапешті в 1953 році.


Перед цим туром паровозу провели ремонт в депо Цвітково Одеської залізниці, і уже в нас на ЛЯПі гарно пофарбували. В останній день перед поїздкою ми комунізували паровоз приліпивши червону зірку на кришку котла))




Стрілками кеп нагадує куди бігти якщо позаду в тунелі неочікувано з'явився поїзд.


#8
Попередньо +1, завтра уточню чи буду.
#9
Якщо таки хтось мінуснеться то запишіть мене на вільне місце.
#10
Цитата: Segfault від 28.01.2019 14:32:12
Нагадаю, що останнього разу, коли ви закидувались в шахту, мОнтери від безвиході намагались вивести з ладу єдиний діючий електровоз, щоб ви на ньому нікуди не поїхали.

Ну ми ніби як після тебе туди ходили... І я щось не розумію як монтєри виводили електровоз з ладу коли ми вже були в шахті, але не намагались нас прийняти))
#11
+1, але точно знатиму в пятницю.
#12
Vasi4
Розмір M, чоловіча.

1. Чорна 1_варіант.
2. Хакі 2_варіант.
#13
Додам і своїх фоток, хоч нічого нового на них і нема, але нехай буде для історії)

Копер ствола Хотінь, раніше не бачив такої конструкції. Раніше виконував функції спуску/підйому шахтарів на робочі місця і вентиляції шахтних виробок.


Після деяких маніпуляцій з промерзлим замком потрапляємо всередину копра який завалений різним автомобільним сміттям з автосервісу що зараз знаходиться на його території.






В стволі по деревяних направляючих їздила людська кліть, думаю людей на 10.



Направляючі клеті зроблені з дерева так як метал не дуже дружить з сіллю яка тут всюди. Дерево навпаки в соляному середовищі непогано консервується і не гниє.



Кліть, противагу і канати які це все тягали давно здали на метал, а над стволом встановили металеве перекриття з лючком в сам ствол і людський ходок.







Всі конструкції людського ходка деревяні, в тому числі і драбини, які відсутні на перших двох площадках. Тут на допомогу в спуску приходить драбинка Golem'а.





Спускаємо в ствол FPV камеру щоб знати що чекає на нас внизу.





Онлайн трансляція з глибини більше 100 метрів.



Свидетель



Тим часом поки Golem готується до спуску в ствол ми з Святодієм ліземо покрутити колеса підйомного механізму на верху копра.











В правій будівлі раніше знаходився потужний вентилятор що продував всі квершлаги і штреки шахти, а в лівій підйомний механізм клеті.



Тим часом Golem уже більше 2 годин в стволі і не відповідає по рації, Deadmeat_junior вирішує спуститись за ним і дізнатись що сталось.



Але як тільки він спускається на друге перекриття на зв'язок виходить Golem, і ми бачимо в стволі світло його ліхтарика.



І ось уже через 20 хвилин він подолав більше 150 метрів нагору, хоча спуск на ту глибину зайняв більше години через купи сміття що були на драбинах в людському ходку.



#15
Нарешті побував на епічному баяні)) Самому не дуже хотілось туди повзти, а з компанією всяко веселіше. В одноманітних кімнатах був віднайдений цікавий артефакт з минулого на ще живій совковій плитці.
#17
Теж буду. Може ще хтось має запасні бахіли?)
#18
Разом з Golem і Electri4king наліпили стікера тут: http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=49.667628&lon=23.990445&z=18&m=bs
#19
Ууупс, я тільки зараз побачив що на вагоні є трафарет БЧ - "Беларуская чыгунка", тобто з імовірністю 99% цей состав прямував далеко на Полісся... Маленька деталь яка могла сильно змінити маршрут твоєї подорожі)
#20
Сьогодні буде трохи фоток Рівненського радіозаводу, з тих часів коли він ще не був окупований чотирма сотнями тибетських мастифів, і ймовірно був набагато комплектнішим ніж є зараз. Нажаль в одну з тих вилазок які відбулись в день не мав ні фотика ні штатива, тому деякі фотки не найкращої якості, та й взагалі було досліджено не більше 20% усіх приміщень і цехів. Зараз нажаль потрапити на територію трішки проблематично через наявність вищезгаданої фауни на площах заводу: http://radiotrek.rv.ua/news/mastyfiv_z_rivnenskogo_radiozavodu_ne_vyselyly_227296.html
Тексту майже не буде, тільки фотки з найбільшого цеху: http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=50.608694&lon=26.288910&z=17&m=b






Проходимо однією з центральних "вулиць" цеху довжиною більше 200 метрів.




Тут мабуть відбувалось травлення друкованих плат.






Якісь станки з програмами до них на перфолєнтах.


Було й імпортне обладнання, яке закуповувалось перед самим розвалом союзу.









Токарні станки з ЧПУ SCHAUBLIN 102-CNC, від яких залишились одні скелети...







Автоматизований склад, нажаль уже пустий.













На цьому поки все, можливо пізніше доповню ще якимись цікавими фотками з історії заводу, можливо віднайду фотки безехової камери в якій перевіряли авіаційне обладнання. Також можна переглянути фото з бомбосховища цього заводу: https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,7333