Основна тема тут. (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,6963.0.html)
Там були вбиті мої прадід, прабавця та всі мої рідні по їх стороні. Бабуся дивом вижила, але до самої смерті не розповідала про пережите, розповідала, лише, що працювала на фабриці...
Атмосферка мала би там бути відповідна, мені якось незручно в таких місцях :-\
До речі, фінська група Курск в новому альбомі мають пісню про Біркенау, за словами, здається, гітариста, його родичі там загинули.
Це місце вражає своїми розмірами і духом, та нагадує про ціну свободи і тоді і зараз. Цікаво як би поляки та й інші віднеслись до перетворення одного з бараків на мажорний готель? А шо, у нас на цитаделі можна... Люди забувають і морально падають...
Моя бабця була гастарбайтером, працювала в промисловій пральні, в Берліні. Розказувала, як їм привозили одяг євреїв, з концтаборів...
Дуже часто знаходили таємно підшите золото в монетах та прикрасах, діаманти, долари. Вона, тоді в далекому 1944, будучи молодою невільницею з Українського поліського села, вперше бачила такі цінності.
Німкені-наглядачки, суворо стежили за порядком. Ніхто не міг щось вкрасти, якщо й хотів. Якщо крадіжка траплялась, то вона суворо каралась.