Topics

Основна тема Тут

Ну як за день, за день і дві ночі, бо саме так виглядала наша поїздка на гору Близниця, що знаходится на Свидовецькому Масиві. Ця неймовірна частина Карпат, третя за висотою, багата на округлої форми гори, гірські озера і широкі полони. Коні, корови і звичні всім карпатські вівці зі своїми колоритними пастухами трапляются на Свидовці всюди, в зв'язку із значним трав'яним покром і великими об'ємами. Взгалі, думаю ніодне фото не передасть тих маштабів, які можна споглядати з будь-якої точки Свидовця. А свої стрімкі обриви він здобув уже в четверту останню фазу формування Карпат, коли відбулось їх часткове зледеніння і льодовики там все порізали до Австрійської бабці ;)


Суть задумки була така щоб, попасти зранку в суботу в Кваси, звідти піднятись на Близницю і на вечір спуститись, сісти на Раховоз і бути зранку у Львові. Таким чином, проводимо 2 ночі в поїзді і не потрібно брати наметів.
По добиранню в Кваси було обрано варіант електричок Львів-Ходорів 17:45, в Ходорові одразу ж електровоз до Франківська ,а там о 3 ночі дизель на Рахів і планово о 8 ранку мали бути в Квасах.
Отож, по факту нас зібралось 10 чоловік: Я+2(Коля і Ваня), Roy, Bottlehunter, Romchick, deadmeat_junior, MadLife, Drusja та Rufus. Bottlehunter і  Drusja вирішили поексполерити новий експрес до Чернівців і добирались до Франика ним, де ми з ними вже і зустрілись.



Про цей потяг, думаю, вони додатково і зможуть розказати.
Перша критика, яку отримав в свою сторону, при створенні теми в планах ;D

А ти чьо, тіпа спортсмєн? Як на мене, то реально зробити і на Раховоз встигнути. Але з Квасів то є куди топтати. Майже всю дорогу прийдеться бігти не оглядаючись. Ще й світловий день короткий. Прийдеться спускатися в темряві. Я б вже краще з Драгобрата йшов. (звичайно +витрати на УАЗіка). А взагалі на Близниці варто весною йти. Боюсь, що зараз там униле болото і туман.

Ну що Romchick тепер ми всі спортсмени, бо ми то зробили ;) Туди і назад за день, майже як подорож Більбо Бегінса у Хобіті.


Вернемся трошки до самого добирання основної групи: на Сихові до нас в Електричку підсів Romchick дивним чином попавши саме в наш вагон, і ми радісною компанією їхали у тамборі гордої Електрички Львів-Ходорів



Хоча ще більш гордої Електрички ніж Ходорів-Івано-Франківськ я не бачив, ми добре вивчили її недоліки і переваги, серед яких в основному поламані двері:
Як між вагонами

Так і на зовні під час руху

А дехто навіть зміг побувати у кабіні і дати три зелених свистка




В Франківську ми зустрілись всі разом і після нетривалої прогулянки містом(то весела історія але на інший раз ;)) ми сіли на Потяг до Рахова, чекали на звичний дизель, але нам повезло і їхали плацкартом з комфортом.

Як кому цікаво тут можна переглянути раритетні фото Закарпатської залізниці, трошки почитав і зрозумів, що Карпати тих часів заслуговоють окремо виділеного часу на дослідження, а саме зародилась в мене ідея одної етно-експедиції в ті краї. Ну все сон з роздумами у потязі пройшов можна і прокидатись у Квасах

Кваси зустріли нас теплою погодою і маленьким дощиком, село на висоті 535м над рівнем моря, назва якого походить від мінеральної "Квасної" води якою воно славится.

От від того знаку ми і почали свій маршрут червоною стежкою на гору

Погода нас тішила ми йшли плавноі неспішно розглядаючи вже гірські околиці села



Загалом до полонини Браїлки, піднялись доволі швидко, там ми побачили перший контраст погоди - ми починали заходити у хмари









На полонині розташовані багато кошар. Не буду брехати хто їх основний мешканець, бо мені здаєтся, що не вівці а більше корови.
Загалом, Закарпаття славится своїм сиром, от виявляєтся в Квасах теж була потужна сироварня.
На фото пан Петер Неймет з сиром «Емменталь» власного виробництва фото зроблене у Квасах.

Національний центр угорських молочних кооперативів (Orsz?gos Magyar Tejsz?vetkezeti K?zpont) у 1940 році виграв тендер на організацію сирного виробництва на Закарпатті. І побудував у Квасах сироварню з чаном на 1200 літрів і гвинтовим пресом.
Фото Центру кооперативів

з їх допомогою в 1941 сироварня в Квасах видавала по 90-100 кіло сиру в день.
А ми, відпочивши на місці літньої ночівлі корівок, і поговоривши про сир, розділились на три групи з раціями і пішли у Хмари.

Нас Чекали близниця до якої було ще приблизно 4,5км в гору. Ну може не дуже чекала, бо поступово адаптувала нас до гіршого.
Спершу це була просто волога, якою на нас ніс вітер. А ще вище вона вже перетворилась на величезні каплі води, які неслися просто надзвичайно швидко і все на нас.
Температура теж не ставала кращою, а опускалася все нижче.
Біля памятника ми зрозуміли, що наші пізнання в плані поганої погоди буде розширено ;).
Почався град-сніг-крупа незнаю як то назвати, мело так, шо добрий господар заколочував би вікна не те що собаку на вулицю випустив.



І сама памятна табличка

Історія загибелі учасників цієї групи є доказом, що у горах не можна жартувати навіть на самих простих маршрутах. Нажаль такий ще один памятний зявився між Близницями. Весною цього року там загинув хлопчина громадянин Чехії.

Ми ж рушили далі під цим шквалом на верх, сильно не зупиняючись, робити багато фото не було ні часу, ні можливості. Пройшли малу Близницю і побігли на Велику, цей останній відрізок шляху був вже простішим, але погода нас не жаліла.

Чесно, навіть це відео не передає тих емоції, клянеш і той похід, і свою ідею цього походу, себе і всіх хто тебе не зупинив.
Але все приносить Свої винагороди - на Близниці були 13:00, а дехто може і швидше, там трошки посиділи і побігли назад.
Серце гріло те. що ми в таку погоду змогли піднятись, а лице мерзло від жашливого вітру ;D
На малій близниці Зустріли Drusja і зробили пару знимок біля таблички





Тай помчали до низу. Погода почала покращуватись, видимісь збільшилась до метрів так 50, а потім і взагалі стала шикарною,









ми зрозуміли що спізнились на вершину десь так на годину. Але ні про що не жалкували адже таке

НЕ Забуваєтся ;)
Фотографи подіставали свої Камери, і ми помало спускались вниз на Браїлку де влаштували собі імпровізований обід.

















Ми уже бачили Кваси



А дехто вже навіть дойшов до нашого імпровізованого Дому на час обіду.

Спускались останні пів години ми всетаки на Ліхтарях.
В Квасах у нас Був продуктовий шопінг і спонтанний похід у Баню, що було дуже круто після такого ривка.
Згідно з інформації від Високоітелектуальних приборів разом з походеньками по Франику і Квасах намотали 27км. Що не мало.

Отож Поїздка вдалась, всі випробували себе на витривалість в горах в погану погоду. Ми зрозуміли що після Близниці можна сміливо через Жандарми іти на Драгобрат і спускатись в Ясіню.
Це реально, дня тільки більшого треба.
А також можна планувати інші одноденні походи + 2 ночі в потязі.
ТОму всім плюси до карми і дякую, що склали один одному компанію. Я дуже тішусь що в нас це вийшло і нас було так багато.
Дякую Roy, deadmeat_junior та Drusja за надані фото для звіту.

Друзі шукаю компанію для цікавої афери, якби найшлися бажаючі провернути наступну ідею про дату вже б домовились поки все капітально снігом не занесло.

Отож я б хотів відвідати Гору Близницю і потратити на це 1 день і дві ночі.
План схема така, В пятницю вечером виїхати на Солотвино тим клятим Солотвинським потягом, звідти на Автобусі заїхати в Кваси і піднятись на Близницю і того дня ж спуститись в  Кваси. Фізично це можливо по часу. І В Квасах сісти на Раховоза і в неділю зранку бути ви Львові.

Чи має бажання хтось таке провернути? І тоді вже б по наявності бажаючих домовились би про дату.

Привіт! Маю у попередніх планах 25-26 липня збігати на Боржаву.

Приблизний план такий у Пятницю 24 липня 17:43 відправитись зі Львова електричкою Львів МУкачево з приміського.
Приблизно о 10 вечора прибудемо у Воловець відійдемо трошки по маршруту і Розібєм намет.
Прокидаємось з ранку і через сироварню тримаємо шлях на Великий Верх, подорозі маю в планах накопати калгану і якщо ще буде поїсти чорниці.
З Великого Верху біжим на Стій і з нього вертаємось назад тримаючи курс у Сторону Шипоту.
Друга ночівля у лісі спустившись з Хребта знаю там непогано облаштовану стоянку.
Неділя ранок прокидаємось і спускаємось до Шипоту, стараємось попасти туди ще до 9 години щоб не зустріти там ще натовпу "Туристів".
Звідти Тримаємо напрямок на Пилипець де сідаємо на Автобус до Воловця. У Воловці відходимо від вокзалу до річки(є хороше місце біля школи) і там доїдаємо останні консерви і допиваємо Чай який не випили в поході. Йдемо на мукачівський Експрес той що міжрегіональний і 20:45 ми ви Львові.

Якось так приблизно.

Буду радий Хорошій компанії.

Відам без пива, чаю і решти всякого аби тільки забрали самовивозом... старий ТВ Чорнобілий  чомусь не працює

Коли останій раз вмикався працював роки 2 назад, виручіть заберіть хтось, бо дуже шкода викидати :'(

Любі друзі чи може хтось позичити бахіли на перші травневі вихідні з 1 по 4, йдемо у гори а там снігу трохи.

Пончик і до нього з мене ;)

Друзі та всі хто побачить це повідомлення!!! Вчора в Винниках у районі Забави, у моїх знайомих пропав Пес, Лабладор шоколадного окрасу, 6 місяців, звати Арчі. Прохання у всіх хто бачив, знайшов, чи можливо щось знає повідомити господарям. Дуже просимо домомогти у поверненні маленького друга до дому!!!

Контакти господарів - 0977619415.

Також можите набирати мене якби часом що.

Велике прохання максимального репосту у соц мережах. Дякуємо!

Друзі Привіт! Вибачте що так пізно повідомляю, якось зараз прийшло до голови. На Неділю планую по старій добрій традиції відвідати зимові карпати у форматі нескладної прогулянки на 1 день, туди назад.

Минулого року получилась доволі непогана поїздка як можуть підтвердити учасники, ось тут можна глянути як виглядали наші походеньки. Думаю всі учасники підтвердять що погуляли ми на славу :)

Цього разу планую в неділю зрання  Мукачевської Електричкою виїхати до Тухлі, там глянути на криницю Івана Франка і піднятися на гору Захара Беркута, куди навіть за наявності середньої кількості снігу піднятись не так і складно, звідти іншим шляхом спуститись на кінець села і пройтись до Гребенова це буде придлизно 5км. попри сам Опір гарно йде дорога, там сісти і зїсти чогось тепленького і почемчикувати на Потяг.

Загалом за такої погоди мали б гарно відпочити на свіжому повітрі, і цікаво провести час.

Буду радий Хорошій компанії, наразі нас Тілько двоє.

Основна тема тут.

с.Сокілець та с.Печера
Не малий слід залишили Потоцькі на Вінничині, цього літа мав нагоду відвідати села Сокілець та Печеру, що знаходятся на кордоні Тульчинського та Немирівського Району, розділяє їх в даному місці річка Південий Буг яка в даному районі по особливому красива


Місцями Буг тут нагадує якусь Карпатську річку.


Крайовиди кругом заставляють затримати подих


А от і сам міст через Буг який зєднює два райони

У Немирівському районі знаходится Сокілець де величаво постав водяний млин Потоцьких

А в Печері Парк та Каплиця з Усипальницею Потоцьких-Свейковських стилізований у Романській архітектурі.

Хотівби перед Історією Потоцьких тут, Трохи пройтись історією місцевості.
Перша згадка про Печеру датуєтся кінцем 16 століття де вона згадуєтся як володіння Князів Збаразських.
За часів панування турок на Поділлі в Печері облаштував свою резиденцію Георге ІІІ Дука який був гетьманом(володарем) правобережної України а також Господарем Молдавського Князівства. На Гетьманство був призначений турецьким султаном Мегмедом IV після невдалого панування Юрія Хмельницького.

Дука заклав парк і укріплений палац на кручах Бугу. ПІсля нього Печера була у володінні декількох
полських магнатів які кожен по своєму перебудовували палац і переплановували парк відповідно до сучасних віянь моди і своїх смаків.
Після приєднання значної кількості Польських земель до Російської інперії Печера дістаєтся Потоцьким від їхніх родичів Свейковських.
В Сокільці у них був маєток а у Печері літня резиденція.

В 1927 Палац у Печері було розібрано залишилось лише дві господарські споруди, на старому фундаменті Палацу було збудовано будівлю яка стоїть до наших днів і фактично від самого початку служила реабілітаційними центрами різного плану.

На парку особливої уваги не концентрував, він трохи занедбаний і не дуже цікавим був мені, найцікавішою спорудою парку є Каплиця з Усипальницею Потоцьких-Свейковських







Будичи на місці відшукав на Каплиці табличку з іменем Архітектора

Спершу імя Владіслав Городоцький нічого мені не сказало проте згодом коли зайнявся пошуком біографії був вражений.

Отож Каплицю було споруджено у 1904 році відомим Українським-Польським Архітектором Владиславом Городоцьким на замовлення Костянтина та Яніни Потоцьких. Цією спорудою Архітектор відзначився на своїй батьківщині адже сам був родом з Немирівського району.

Найвідомішою роботою Владислава Городоцького яку всі з нас думаю знають є славнозвісний БУдинок з Химерами у Києві. До слова усі скульптури що на ньому були виконані італійським скульптором Элио Саля другом і напарником по Київським роботам архітектора.
Серед київських робіт також Костел Святого Миколая виконаний у Готичному стилі, доволі гарна споруда яку у більшості випадків при відвідинах Києва оминают.
Останні роки життя архітектор провів у Ірані де спроектував залізничний вокзал у Тегерані.

В склепі є захоронення Потоцьких і Свейковських



Прах фундатора Констянтина Потоцького нащадками було вивезено до Польщі. На даний момент у каплиці діючий костел св.Антонія Боболі, за радянських часів там був клуб.

Прогулявшись парком і схилами Бугу повернувся до млину Потоцьких у Сокільці.

Це був водяни млин який за добу в свої накращі часи міг перемолоти в середньому 44 тони зерна за добу, мав гідротурбіну на 100 кінських сил. Був спроектований архітектором Яном Гойрехом на замовлення Констянтина Потоцького у 1899 році.
Виконаний Млин з каменю та червоної цегли. З металевими елементами декору.
У 1951 році до млина прибудували гідроелектростанцію, біла будівля на фото.


Далі трохи самого млину






У 1992 році у Млині сталася пожежа, от як він тепер виглядає з середини






Поблизу Млина знаходится трьох поверховий склад зерна




Зерно зі складу на млин подавалось транспортиром який приводився у дію кіною тягою, він зберігся по сей день






Дорога від Млину до складу вимощена бруківкою


Цікавою для мене була Балка на будівлі, буду вдячний за підказку яка її роль?(я так розумію символічна)


І напис на балці


Залишки сходової клітки у будівлі Млина


А рівень води на греблі я так розумію регулювався за допомогою ось таких механізмів


Ось такою продуктивною вийшла моя прогулянка володіннями Потоцьких, на початку серпня у Печері на березі Бугу проводится етно-фестиваль Млиноманія.

Спеціально назвав Тему без конкретики обєктів, адже маю надію розповісти ще про інші Часточки насліддя Потоцьких на Вінничині.
Маю надію що наступним буде палац Потоцьких у Тульчині.
Хто має бажання обговорення тут.

Знаю що можливо ще зарано, ще місяць до дат які описав вище в темі і у кожного все може ще 128 раз помінятись, але вирішив написати зараз з тих причин щоб мені не передумалось і всі знали що такі плани існують.

Тож ближче до діла: маю пропозицію 1-2 червня сходити на г.Парашка а якщо точніще 2 червня зранку зустріти схід сонця на найвищій вершині Сколівських Бескид.
Пропонуєтся 1 червня зранку виїхати зі Львова чи Мукачівською електричкою чи тою що на Лавочне їде. ПІднятись на хребет Парашки заночувати у найближчому і найоптимальнішому місці поближче до вершини, а другого числа зранечка на час сходу сонця сидіти уже на вершині і приємно зустріти сонечко.
Повернутись 2 числа вечером до Львова.

Також у маршрут можна включити якийсь з цікавих обєктів що є поблизу чи на перший день чи на другий.(обговорити це можна ближче до дати вилазки)

Перший мінус Невідомо якою точно буде погода на ці дні.

Другий мінус це хмарність ясного неба на світанку, чи туман, чи ще якісь несприятливі умови, і як сходить літнє сонечко можемо не побачити. Мав колись досвід зустрічати схід сонця у Тухлі на г.Захар беркут, все було навіть дуже люксично і гарно. Маю надію що цього разу повезе також.

Ще одна незручність яка нас спіткає це відсутність води на хребті, що требабуде компенсувати несучи її від найближчого джерела. Але це вже не так зле.

Може комусь затія і видаєтся дивною, проте час проведемо гарно як свідчить досвід, + схід сонця на найвищій вершині Бескид має бути класно.
Отож майте науважі, всі хто матиме бажання долучаємся, буду радий гарній компанії.

Привіт, Чи може хтось на період 9-12 травня позичити Рюкзака? Знаю числа проблемні з цим ділом, але може хто нікуди не збираєтся і буде мати нагоду допомогти.

Також не хватає одного карімата.

Відячусь достойно.

Отже поки ще все не погрязло у болоті, хотілось би до появи нормальної сухої погоди попасти на Грот прийму.

Ніяких особливих цілей окрім отримання естетичного задоволення, гарно проведеного часу більше не преслідую.

Тому запрошою всіх бажаючих хто був чи хотів би ще раз відвідати цей унікальний природний обєкт. Як буде час і бажання можна прогулятись до "Великого Каньону".

Зустрічаємося у неділю 24.02 на перехресті Срийська-Наукова на 10:00.

Орієнтовний час повернення до Львова 18:00.

З собою мати лиш хороший настрій і ліхтарика по можливості.

Якби хто часом планував поїздку у ці прекрасні гори, абож просто з цікавості
То ось тут можна переглянути детальну карту Тянь-Шаню з усіма маршрутами.

Маю надію що колись комусь з нас згодится це дійсно неймовірної краси гори, піднебесні озера і казкові долини.

[Березень]

Привіт всім!
Хочу поділитись графіком святкових вихідних на 2013 рік, отож:

Березень
8,9,10(з пятниці по неділю) Міжнародний жіночий день

Травень
з 1 по 6 включно(з середи по понеділок, 5 число Великдень) Травневі свята + Великдень
з 9 по 12 включно(з четверга по неділю) День перемоги

10 травня, субота будемо мати робочий день за 3 травня

Червень
1 червня, субота робочий день за 10 травня

22,23,24(з суботи по понеділок) Трійці
28,28,30(з пятниці по неділю) День Конституції

Серпень
24,25,26(з суботи по понеділок) День незалежності

От так держава встановила нам відпочивати і відпрацьовувати у 2013 році.
Відштовхуючись від цього можна прикидати плани на якісь цікаві вилазки які потребують попереднього планування.
Думаю інформацію виклав зручно, надіюсь комусь пригодится.

Основна тема тут
А Marichci плюса за гарну компанію

Хто може читав, у темі про п.Атлантиду вже згадував що новорічні вихідні провели з Marichkа на базі спелеоклубу ХСК "Атлантида" в с. Завалля Хмельницької області.

Село з находится на стику областей через річку Збруч Тернопільська область(деяка частина села Завалля там вже і знаходится :) ) і уже Борщівський район, а до Чернівецької трішки дальше зо пару кілометрів, якщо рухатись вздовж пагорба що навпроти на фото.



З давніх часів Збруч вже носив статус кордону, неподалік Сатанова знаходятся Троянові вали прикордонні укріплення Римської Імперії першого століття нашої ери, потому чіткий кордон Польщі і Литви, Австро-Угорщина і Росія, а у роки Першої світової лінія фронту. На даний момент кордон між Тернопільською і Хмельницькою областями.

В часи Турецько-Татарських набігів по всьому збручу і інших частинах регіону було зведено багато фортифікаційних обєктів.

От на один з таких 2 січня після веселих Новорічних гулянь ми і вірішити збігати майже перед самим відїздом.

Пробравшись через великі снігові замети:



Доходимо до єдиного адекватного для зими :) переходу через "кордон" Завальська ГЕС







А далі прогулянка типу: лісом-полем-лісом-полем у сторону села Кудренці уже по Тернопілскій області.
Позаду себе споглядаємо Завалля



Хочу до слова додати що Кудренці також є Хмельницькі і Тернопілські.

Якщо говорити про самі Кудренці, то можна згадати що на початку шістнадцятого століття поселення отримує Магдебурське право, завдяки Фредеріку Гербурту. Семе у володінні роду Гербуртів перебували Кудренці.

Є Здогадки що саме у цей період у місті яке добилось самоуправства почали задумуватись про якісь перші укіплення і не даремно адже саме не подалік пролягав Волоський шлях який Татари на той час використовували для своїх набігів на Річ Посполиту. Реальний стан якихось укріпленнь у Кудренцях на той час не відомий.

Вернувшись до нашої вилазки, то дойшовши до Тернопілських Кудренців вирішили відзнімкувати безкраї сніжні поля


І Marichky  :)


А тепер знову плавно перейдемо до фортеці.

Уже точно можна сказати що на початку 17 століття Гербуртами на горі яка стрімко піднімаєтся над Кудренцями була зведена фортеця. Стратегічне положення обєкту(як впринципі і всіх фортець регіону) було потужним, з трьох боків фортецю оточували схили по яких стрімко можна було скотитись у води Збруча, або просто з непоганої гірки.



Фортеця була закладена з пісковика у формі неправильного чотирикутника, таку форму продиктував рельєф. Плато на якому зводили фортецю звужуєтся клином саме по його формі і будували що максимально ефективніше використати умови які матінка природа створила.



На трьох кутах фортеці були зведені Вежі, дві з них обороняли фортецю зі сторони плоскогірря звідки вона покладалася лише на сили людей і стін без урахування допомоги матінки природи.



Згадуючи бойову славу фортеці можна перечисляти багато відомих і невідомих боїв, і просто історичних подій повязаних з нею, зокрема в ході визвольної війни Хмельницького фортеця без бою була взята Максимом Кривоносом. В ході польсько-турецької війни(1672-1676р.), фортеця перейшла до Турків і була під їх владою до 1683, до поки поляки не почали витісняти Османську імперію з Поділських земель.



Після розділу Речі Посполитої наближаємся до більш сучасного стану речей, по збручу проходить кордон між
Австро-Угорщиною і Росією, село що знаходилось на двох берегах річок розділили навпіл, фортеця залишаєтся на Австрійській стороні.

Опісля чого в певний точно не визначений момент фортецю покинули як оборонну споруду, десь 19 століття можна вважати початком її занепаду.



До самої фортеці не дойшли познимкували з протележного пагорба постояли пороздумували над долею і історієї такої майже не відомої але захоплюючої фортеці і побігли назад у Завалля бо не так багато часу лишалось нам до маршрутки на Камянець.

Подорозі назад Marichka зазняла сільський Клуб і Пошту у Заваллі:




Отже важаю останій день новорічних канікул у Заваллі провели продуктивно :)
Після наступного походу на фортецю думаю можна буде продовжити розповідь про її історію.

Хто бажає, обговорення тут

Всім великий привіт!

Маю традицію зимою їздити до в рідне для себе місце с.Гребенів Сколівського району, думаю більшосьті відоме це місце. Колись мабуть напишу гарну тему про це місце, там знаю кожен гарний куток.

Отже до суті діла, планую в суботу зраненька сісти на поїзда Львів-Мукачево що десь о 7.00 з голоновного вокзалу відправляєтся, і заїхати до Гребенова, там прогулятись вздовж р.Опора наробити гарних знимок, а тотім вздовж річки Зелемянка гуляємо по дорозі якою можна аж до Долини добратись. Цією дорогою гуємо церез 2 гарних мости які стоять ще з часів війни а потім піднімаємось у гори гарною дорогою яка була спорудження на кошти Євросоюзу і веде аж до сила Камянка, гуляє собі так серпантинами між горами.

Якщо будуть бажаючі можна на карєр камяний заскочити там і техніка якась може бути(головне щоб взривних робіт не було).

Потім вертаємось до гребенова і там завершуємо гарний день.

До Львова виїзджаємо тим ж Мукачево-Львів о 20:00 приблизно, з якого на приміському десь о 22:00 зліземо.

Маршрут розрахований на легку прогуляннку ніяких особливих зимових прибамбасів не треба. Всюди де будемо снігу буде не багато.

Для більшого заохочення додаю пару гарних фото з минулорічної поїздки.
















Одним словом гарно буде, може не так як на цих фото а поіншому но гарно.

Хотів би зібрати гарну компанію на поїздочку, покишо нас тілько 2.

Всім привіт!

Нещодавно зрозумів що у печері у старому роздолі був лише раз за цей рік, от і вирішив у перший день зими а це буде на наступну суботу її відвідати.

Тако що запрощую всі бажаючих хто має досвід відвідання екстримальних обєктів і готовий 100% гарантувати що буде чітко виконувати всі поради і вказівки при відвідуванні печери. Всюди над головою висить каміння під ногами також сумнівна підлога, тому потрібно бути дуже уважним і обережним. Деколи дивлячись на камені задумуєшся які це закони фізики їх тримають :)

Гарно злазим подивимось що за рік часу змінилось, що осипалось що нового появилось, може трошки камінчиків потягаєм(це вже за бажанням).
Також можна відвідати палац Лянцкоронських, і ще щось цікаве на що часу хватить це вже за пропозиціями і можливостями.

З собою мати світло на лоба, шапку(щоб пісок потім довго з голови не виколупувати) і одяг який легко оптріпати можна.

Отже хто бажає під землю дописуйте.

Всім привіт!

Планую у неділю 7.10  вирватись до нещодавно знайденого Каньону(тема про нього) і потім відвідати грот Прийма.

Цілі прості: 1)просто насолодитись красою каньону + є там одна щілинка з якої непогано дме, тре перевірити чи є за нею якесь продовження пустоти;
                      2)Пошастати в околицях прийми і Кайону пошукати якісь сліди древніх мисливців чи тварин;
                      3)Побувати на Приймі;
                      4)Ну і як завжди, час гарно провести;

Планую о 8 годині десь, виїхати з Перехрестя Стрийська-Наукова.

Отож хто має бажання приєднуйтесь, буду радий хорошій компанії.