Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Bottlehunter

#81


На Південно-Західній околиці Праги, на околиці колишнього села з прикольною назвою Велика Хухля (Velká Chuchle) стоїть стара вапняна піч. Називається вона за іменем винахідника - Іржі Пацольда - Пацольдова вапенка. Пан Пацольд був професором цивільного будівництва в Празькому технологічному університеті і вигадав новий спосіб випалювання вапна, так, що можна було використовувати несортований вапняк. Вапнярка, про яку йде річ, була збудована в другій половині 19 століття і пропрацювала з перемінним успіхом до 1938р. Пізніше будову проголосили історичною пам'яткою, трохи підмарафетили і так вона собі й стоїть.

В довколишніх лісах ще збереглися старі кар'єри та напівзасипані штольні, де видобувався вапняк. А ще тут водиться до біса диких свиней, земля під деревами, де можна знайти поживу, просто перекопана і всюди повитоптувані стежки зі слідами кабанячих ратиць.

Дорога до вапнярки йде через Барандовський міст, який проходить понад Влтаву та автомобільну магістраль. Міст за проектом мав мати дві залізничні колії з пішохідним тротуаром посередині, але через невелику завантаженість лінії запустили тільки одну колію.





Вигляд з мосту - дорога, залізниця та поля для гольфу









Відразу за мостом залізниця заходить в тунель



Ще півгодини пішки лісом - і я на місці.











Табличка каже, щоб через паркан не перелазити. Ну ок, не буду



Відразу біля вапнярки стоїть будівля, що колись була гуртожитком для робітників. Зараз в ній працює хостел, я навіть знайшов їх дуже дивний сайт, якщо вам раптом буде цікаво) http://ubytovanivapenka.wbs.cz/



Кінець чергової серії з хештегом #празькієбєня   8)
#82
"Вершник Апокаліпсу" просто топ, український народний соцреалізм з перекачаним конем)
Аж захотілося туди з'їздити, за теперішньої погоди мали би бути бомбезні фотки.
#83
Колекція значків Заводу Кінескопів радянської доби. Дякуємо Juri Graff, що поділився фотографіями в нашій Фейсбук групі





#84
Рудні гори (чеською: Krušné hory, німецькою: Erzgebirge) - це невелика гірська система на кордоні Чехії та Німеччини. Гори невисокі, лісисті і набагато "дикіші" за ті заасфальтовані Карконоші. Тут є немарковані стежки та й люди трапляються нечасто, що в Чехії раптом починаєш цінувати  ;)
В Рудних горах з давніх давень видобували руду різних металів: олова, цинку, міді, срібла та інших. Зараз ніякого виробництва нема, позалишалися тільки сліди старих кар'єрів та штолень.
На цих вихідних тут трохи притрусило снігом, гарна нагода пройтися і відвідати найвищу тутешню гору - Кліновец з карколомними 1244 метрами висоти та кілька сусідніх вершин. Весь наш маршрут

Кліновец доволі людний, на самій горі є готелик, кілька місць, де можна перекусити, телевежа, оглядова вежа та кілька лижних підйомників. Зараз все закрито через епідемію, але снігові пушки весь час працювали, готуючись до сезону. Кілька фото з вершини:















Далі йдемо по засніженому лісі і немаркованих стежках)










Кінцева точка маршруту - скалиста гора Мелузіна. На її вершині ліс не росте, томі добе видно природу довкола та індустріальні краєвиди Північної Чехії на горизонті: вітряні електростанції, екскаватор в кар'єрі та велику ТЕЦ

















Під невеличною дерев'яною скульптурою на вершині гори знаходимо кілька розмальованих камінчиків. Це Камінки (Kamínky), дуже популярні зараз в Чехії. Ідея така: невеликий камінчик розмальовується акриловими фарбами на вільну тему, на звороті пишеться поштовий індекс того населеного пункту, де ти живеш. Потім камінчик треба десь залишити, де його зможе знайти хтось інший. Якщо знайдеш Камінек, треба про нього написати у Фейсбук групі, виставити фотку, а згодом відвезти кудись далі, хай подорожує. Автор може спробувати знайти його по поштовому індексу в групі (https://www.facebook.com/groups/kaminky) і таким чином відслідкувати маршрут. Дуже затягує насправді, кожного дня з'являються повідомлення про сотні нових знахідок. Деякі такі гарні, що дуже важко потім з ними розлучатися.





Після Камінків мій телефон остаточно змерз і розрядився. До авта прийшлося повертатися, візуально орієнтуючись по навколишніх горах, як в старі добрі часи карт-кілометрівок :)
#85
Віднедавна на Головному вокзалі Праги, що сам по собі є дуже цікавим з технічної та історичної точки зору місцем, поставили його копію, складену з Лего. Модель стоїть в реконструйованому залі відпочинку, дуже там пасує і притягує увагу всіх, особливо дітей. Вся споруда складається з 342 000 кубиків Лего та важить 2700кг. Дуже точно зображена будівля вокзалу, перони, вхід до метро, широка дорога біля вокзалу та навіть "славнозвісний" парк напроти, що в народі отримав назву Шервуд як місце, де легко можна знайти собі пригоди  ;D На коліях стоять три найпоширеніші типи поїздів ("Рихлік", "Пандоліно" та "Сіті Елефент"), на перонах їздять вантажні возики. Є кілька кнопок, які, наприклад, запускають ліфти або вмикають світло в підземних переходах до колій.

Модель вокзалу належить будівельній фірмі з міста Кладно, вона була створена в 2015 році. Залізничникам її позичили безплатно та на невизначений термін.

































#86
Цитата: Wolff від 19.11.2020 20:47:14
Ось така знахідка )))
У Львові під час ремонту дороги на Винники, одразу при повороті до відпочинкової зони, де колись було озеро, в кущах «відкопали» унікальну скульптуру початку 40-х років минулого століття. Україночка з традиційним вінком-колоском на голові вітальним жестом салютує усім, хто приїжджає до давнього міста Лева.

Крутий артефакт! Більше фоток нема?
Як знаєш, що то сорокові роки, а не пізніше?
#87
Сьогодні група Експлорера в Facebook переступила, як тепер модно казати, психологічну відмітку в 5000 вподобань та 5500 фоловерів.
Приєднуйтеся, якщо ви ще не з нами та діліться своїм досвідом!



#88
Цитата: Жасмін від 12.11.2020 10:39:03
Велике дякую за ще один цікавенний об'єкт, який ми вже відвідали і маємо море вражень та фотографій. Скоро напишу свій звіт і про нього 😊
Круто, буду радий почитати)
Почуваюся рептилоїдом, який навіює людям бажання кудись йти, а сам сидить в теплій хаті 👽
#89
Цитата: Roy від 03.11.2020 09:22:57
Насправді збереглись дві штуки. :)
Одна Т3 службова, а інша капітально відновлена, використовується для екскурсійних маршрутів.

Дякую, виправив попередній допис. Про службову забув, а про туристичну не знав...
#90
Та "піська" - то певно кріплення на прапор  ;D
#91
3 листопада 2020 року виповнюється 60 років з дати випуску першого прототипу (він на чорно-білій фотці нижче) найпопулярнішого трамваю в світі - чехословацької Татри Т3. Всього з 1960 до 1997 року їх виготовили біля 14 тисяч. Т-трійка була популярна переважно в країнах Центральної та Східної Європи, але також часто у вигляді "братської" допомоги потрапляла до таких екзотичних країн, як Північна Корея. Трамвай виявився таким вдалим передусім через ряд технічних новинок, нові модерні матеріали (склоламінат для фірмових сидінь), новаторський дизайн. Зараз існує безліч модифікацій Татра Т3, вагончики досі бадьоро бігають в багатьох трамвайних містах. В Україні Т3 можна зустріти в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі. Дуже шкода, що не збереглися вони у Львові. (виправив, дякую Рою за коментар, що нижче)
У Львові також збереглися дві Те-трійки: одна перероблена на вантажну службова, а інша, відреставрована, катає туристів.

Многая літа ювіляру!  :D








#92




Дві тригранні вежі висотою 355 метрів кожна - це найвища споруда Чехії, що зараз працює як радіопередавач для середніх хвиль. Збудований та запущений в 1976 році, на місці старішого передавача, що брав свій початок ще з 20-х років. Кожна вежа всередині має ще й ліфт з двигуном внутрішього згоряння ( :o) та відкритою кабіною, що піднімається на висоту 350 метрів за 45 хвилин часу))). Це ще один місцевий рекорд - найвищий ліфт в Чехії. Передавачі стоять на підвищенні в полі, на відстані 120 метрів один від одного, але виходить так, що кожен знаходиться на території іншого села - Лібліце та Прістоупім. Недалеко від антен стоїть технічний центр, де обробляється вхідний сигнал та охолоджується обладнання.

Місце на карті.

Через поле можна підійти до веж практично упритул, порозглядати все і пофоткати. Або залізти, як отут:



Кілька моїх сьогоднішніх фоток.




Вежа стоїть на землі тільки на такому маленькому "пеньочку"


І кріпиться десятками тросів-розтяжок








Трансформатор та кабелі, що ведуть до передавального центру





#93
Теж думаю, що не варто клеїти наклейки там, де без них буде краще. Зрештою, то нічим не відрізняється від напису "Тут був Вася" на стіні середньовічного замку.
#94
Ковід заганяє людей під землю)) Ось як виглядають фотки старого колектора в Літомеріце якщо у вас є час і настрій фоткати










#95
О, круто, люблю такі вилазки. Як каже наш мер, "Взяу і зробиу")))
Скільки часу там ходили? І як загалом річка, глибинна, чистота води, важко йти було?

Стукіт по люку, що ви чули - то швидше за все колеса машин, що по люку проїжджали. Не варто боятися, але і вилазити там мабуть теж не варто було.

До речі, може буде цікаво: там, відносно біля вас, є ще один крутий об'єкт, кладовище літаків в аеропорту Широке біля Запоріжжя. Це місце скоро зникне, бо частину літаків цього літа продали на аукціоні. Ось старий допис з Експлорера стосовно як дістатися (https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,2939.msg20164.html#msg20164):

ЦитуватиБував там неодноразово.
Охорона є, але вона знаходиться далече від стоянці.
Крім того, якщо не залазити у середину літаків, вона не звернеть на вас ніякої уваги.

Також збереглися дві злітні смуги, на яких, якщо ви на авто, можно погоняти.

НЕ треба намагатися пройти через КПП. Він охороняется і вас туди не пропустять.
До стоянці можно дістатися по злітній смузі, яка відкрита для всіх.

#96
Гірське курортне містечко Шпіднлерув Млин (Špindlerův Mlýn) відоме своїми гірськолижними трасами та красивою природою Карконош. Ця гірська система - фактично західна окраїна Карпат. Природа дуже схожа до нашої, дуже багато облаштованих туристичних маршрутів. За гарної погоди влітку тут за день спокійно можна пройти досить велику відстань по хребту, що пролягає польсько-чеським кордоном та відвідати чи не всі найцікавіші вершини та виток річки Ельби, яка в Чехії називається Лаба.

Чехи взагалі майстри переінакшувати географічні назви. Спробуйте здогадатися як ми називаємо міста, які по-чеськи звуться Бенатки, Драждяни, Мніхов, Кодань? Відповідь буде в кінці цього допису.

Туристичні траси в Карконошах довкола Шпіндлерового Млина можна глянути, наприклад тут: https://www.mestospindleruvmlyn.cz/en/hiking-routes або на сайті mapy.cz

Я мав вільного півдня, вирішив сходити на гору, яка називається Дівчі Скали. Того дня різко похолодало і опустився сильний туман. На вершині було всього +2, після вчорашніх +20 в Празі це трохи бадьорило.

Дерев'яні мости через Ельбу - візитівка Шпіндлерового Млина







В 1936 році Чехословаччина почала будувати лінію оборони на північному кордоні. На жаль, закінчити її не встигли, німці виявилися швидшими і технічно більш підготовленими. Ці ДОТи залишилися з тих часів. Бійниці спрямовані на дорогу та річку.







Природа нічим не відрізняється від наших Бескидів





Стежка майже весь час заасфальтована, на висоті, де починається жереп, викладена камінням.





Гірський готель в тумані



Зустрічні кози охоче фотографуються



Стежка по хребті пролягає рівно по кордону Польщі та Чехії. Час від часу трапляються отакі знаки, щоб можна було точно статояти одною ногою в двох країнах



Дівчі Скелі виявилися величезними каменюками неправильної форми. Вітер, вода і час їх добряче відшліфували, деколи навіть виглядає, що кам'яні фігури зроблені штучно. В гарну погоду тут мабуть бомбезні краєвиди, зараз видимість метрів 50.













А тепер відгадка на географічну загадку:
Бенатки - Венеція, Драждяни - Дрезден, Мніхов - Мюнхен, Кодань - Копенгаген  8)


#97


Містечко Літомеріце (Litoměříce) знаходиться за 75 кілометрів від Праги в напрямку Дрездена. Має дуже симпатичну архітектуру так кілька унікальних об'єктів в близьких околицях, як наприклад місто-фортеця Терезін чи колишній нациський підземний завод.

Я ж на минулих вихідних приїхав сюди подивитися на колектор Пократіцкого потоку, останні 900+ метрів якого проходять під землею. Незважаючи на коротку відстань, колектор має дуже різні ділянки всередині. Першу частину потоку сховали під землю ще в першій половині 19 століття, тут зустрічаються ділянки з каменю, бетону, цегли, каменю та керамічної плитки.

Бетонний портал відкритий, води в руслі практично немає.







Частина напівкруглого колектора поштукатурена, два роки тому зробили ремонт)))



Всюди по течії зроблені переливи у вигляді сходів, щоб вода не розбивала дно. На одних таких сходах навіть облаштовані поручні з ланцюжків, щоб дигери розуміли, що про них піклуються  8) Як тобі таке, Львівводоканал?  ;D





Форма, розмір і матеріал, з якого зробоений колектор, постійно міняються. Також багато замурованих чи то колишніх приток, чи то шляхів потрапити в підвал сусіднього будинку.























В одному місці взагалі цегляний зал з арками, висотою метрів 6-7. Шкода, що світла не стає зробити якісну фотографію



Тут колектор ненадвого виходить на поверхню в місці, де колись проходила залізнична колія.









Що неприємно здивувало - тут є з десяток явно нелегальних гівноврізок, які без жодної очистки стікають прямо в Ельбу, куди впадає Пократіцкий потік. Колектор майже весь час проходить під приватним сектором, як виявилося, хитрожопі вуйки живуть не тільки в Україні.

Тут взагалі хтось викинув бадилля з городу через квадратний люк нагорі



Ось що стається з квашеним огірком, якщо його використати не за призначенням (тобто просто викинути в каналізацію)



Чорна і брудна вода Ельби - кінець колектора. Всі літомеріцькі гувна попливуть просто до Німеччини.



Якийсь незрозумілий механізм посеред колектора



А загалом Літомеріце - цікаве і симпатичне містечко, сміливо можна приїжджати на день-два














#98
Цитата: Roy від 06.10.2020 11:43:43

А чому так - результат описав вище. І думка це не лише моя, а більшості з нас.


Це не думка більшості, хіба більшості Роїв на форумі. Або надай докази протилежного.

Ніхолєри тій Полтві не буде, імхо

ПеЕс. То так гарно, що ти Голема від СБУ відмазав, молодець. Тільки не можу знайти де серед функцій нашої Служби Безпеки є адміністративні (не)правопорушення.
#99
На превеликий жаль, відвідав це місце не я, а хлопці з ютуб-каналу badatele.net. Об'єкт справді крутий, але оскільки робити повноцінну озвучку українською чи  субтитри зайняло б багато часу, я просто написав невеликий текст за мотивами того, що у відео розповідає автор. По деяких моментах в тексті розіставив таймлапс.



Відео відзняте на одному з вузлів Системи захисту метро (далі по тексту - СЗ) в Празі, де розміщений центральний командний пункт. Автор не розголошує де саме він є, проте зі схем і надписів, що часом потрапляють в кадр, можна здогадатися, що це поблизу однієї з центральних станцій жовтої лінії. Наприкінці відео він каже, що ось за цими дверима проїжджають поїзди метро.

СЗ почала будуватися в 70-х роках, разом з початком будови зеленої лінії "А". Найстарша гілка, "С", такої системи не має, бо від початку проектувалася як підземний трамвай з неглибоким заляганням, і тільки згодом плани будівництва змінилися.

Головною метою СЗ було в разі потреби перетворити всю систему метро в столиці Чехословаччини в одне велике сховище, де могли би сховатися 400 000 (так-так, чотириста тисяч) людей. Після закінчення Холодної війни Празьке метро насамперед прагне забепечити захист від можливого повного вимкнення енергії (такзваний блекаут), терористичної атаки чи повені.

Технологічний центр, по якому автору проводять екскурсію, - це підземний триповерховий об'єкт розміром як футбольне поле. Таких типових об'єктів під містом є кілька, є й один нетиповий, прибудований до фантомної станції Кларов, яка почала будуватися ще в 50-х роках для зовсім іншого проекту. За весь час існування на Кларові побувало тільки двоє журналістів, відео звідти також є на цьому ютуб каналі.

Якщо у всій Празі раптом пропаде електрика, потужностей аварійних дизелів не вистачить для того, щоб довезти всі поїзди, що зараз в дорозі, до станцій і безпечно евакуювати людей. Щоб це забезпечити, сполучення між сусідніми станціями майже ніколи не прокладене на одній висоті. Колія завжди має підйоми і спуски, відповідно, вагони можуть докотитися до найближчої станції своїм ходом. Дизелі цього технічного центру (з 3:10) можуть видавати до 7Мвт енергії. Постійно утримується запас палива на 24-48 годин безперервної роботи (з 4:03).

Для того, щоб запобігти паніці, забезпечити освітлення і евакуацію людей до старту дизель-генераторів,кожна станція метро та кожен технологічний центр має окрему акумуляторну (4:08).

Ємності для аварійного запасу води мають ємність 400 кубометрів. Можуть набиратися з центрального водоводу.

Метро вентилюється частково через рух повітря на станціях, частково через вентшахти. Але у випадку загоряння чи, наприклад, терористичної атаки з використанням отруйного газу, диспетчери вручну можуть керувати потоками повітря, щоб не завдати шкоди людям (з 5:30)

Технологічні центри, як і ділянки тунелів метро, можуть закриватися гермодверима (6:45). Автоматично їх можна відкрити або закрити з кількох диспетчерських пультів, у випадку потреби це можна зробити і вручну. Витримують тиск до 6 атмосфер.

Гермодвері з гідністю витримали випробовування великою повінню в Празі в 2002 році. На жаль, не витримали кабельні колектори. Саме через них вода просочувалася і затоплювала нові й нові станції. Ось 3-D візуалізація того, як відбувалося підтоплення метро:



Частиною СЗ є і аварійне затоплення станції, тобто можливість якщо буде треба наповнити будь-яку станцію метро водою. Це може бути потрібним у випадку якщо  тиск підземної води загрожує проломити стіни станції (8:15).



ПеЕс. До відео це відношення не має, але для фанатів метро буде цікавим  ;)

https://metroweb.cz/ - просто неймовірна збірка всього, що стосується метро в Празі. Станції, вагони, поїзди, схеми руху, звуки і відео і багато-багато іншого.
Ось, наприклад, як звучало оголошення диспетчера на станції Ленінова і часи соціалізму:

https://metroweb.cz/metro/zvuk/A/A.wav





#100
Кілька недавніх дахів в Празі та краєвиди з них. Перша будівля - вежа біля Карлового мосту зі сторони Старого міста (Staroměstská mostecká věž). Це одна з найвідоміших готичних будівель Європи, вежа тут стоїть з кінця 14 століття. Місце на карті



Всередині є невеликий музей з можливістю піднятися на дах. Через карантин туристів майже нема, гуляти в центрі саме задоволення.
На найнижчому поверсі колекція речей, виловлених з Влтави. Теж мабуть магнітом бавилися)





Сходи та погляд на Карлів міст через вузеньке готичне віконце





Прагу деколи називають містом сотні веж (чеською: Praha stověžatá). З цього даху розумієш чому



Вигляд на річку







Камери дивляться що робиться внизу



Сліди стародавніх вандалів)





Наступний дах - тераса ресторану на найвищому поверсі відомого Танцюючого дому.



Всередині проходила виставка скла якогось відомого митця. Не те, щоб я був великий поціновувач, але погодьтеся - скляна свиняча голова - це потужно)))



Внутрішній дворик



Технічні приміщення в підвалі теж були відчинені









Ось і дах







Третє місце, хоч і не дах, але має бомбезні краєвиди. Це бар на 22-му, найвищому поверсі найвищого панельного будинку в Чехії. Я вже про нього згадував, коли писав про "Празький Сихів", тепер випала нагода посидіти всередині.

Місце на карті



Сама будівля - це гуртожиток для поліцейських та пожежників. На вході сидить вахтер, і він виявився стовідсотковим вахтером, якого можна забальзамувати і передати як еталон в Міжнародне бюро мір і ваг. Я аж заржав вголосину, коли дідок почав смішним голосом пищати, що тут фотографувати заборонено і вибіг з-за свого скла, щоб показати мені табличку з написом про заборону. Ось фотка того суперсекретного об'єкту (емблема будівлі)



Зрештою ми взяли себе в руки, а ще взяли в руки видані дідком перепустки і вислухали настанови з правил перебування всередині ("Їдьте ліфтом на 22 поверх і ніде по дорозі не виходьте, по тут повно поліцаїв!")

Ресторан виявився звичайним генделиком з мегадешевими цінами. Якби не краєвиди, я хз хто б сюди ходив. Персоналу пофіг на то, що ви відкриваєте вікна, щоб сфоткати те, що за ними. Курять тут теж в коридорі через вікно, не виходити ж кожного разу надвір  :)



Раритетний музичний автомат на диски





Зверху видно всю Прагу і далеко навколо, наприклад, чітко проглядався трикутник гори Мілешовка, що звідси кілометрів за 70. Шкода, що ми трохи пізно прийшли











Пора йти додому. Отак зазвичай офіціанти в Чехії підраховують хто що випив/з'їв. Розшивровка: десять пив на столик біля вікна, то коштує разом 300 крон)))