Messages

Навряд чи я туди виберусь. Бо дуже далеко і незручно їхати з Києва. Можливо, комусь ближче.

Багато корпусів (гаражі, казарми) покинутої військової частини. Деякі будівлі роздані під аренду. Думаю, з часом їх буде все більше.

На Гуглопанорамах (за 2015 р.) можна зацінити.
https://goo.gl/maps/X15htdhUUnM2

Дякую за пораду. Бо людина, яку розраховував, підвела.

Ну і..? Я ж не зі Львова, а є на форумі.  ;D
Заодно перевірю чи є ще хто з Києва.

Ніякий це не абандон, а діючий ремонтний завод. Навіщо таке рекламувати (тим паче, в такі часи)?

Агов! Є хто з Києва чи з передмістя столиці?!
Набридло сидіти вдома, з'явилось бажання хоча б десь полазити. Однак під час епідемії грипу далеко їхати не хочеться.
Тому пропоную дослідити доти Київського укріпрайону на цьому тижні або наступного.
Конкретна дата залежить від побажань.

Є два варіанти:
1. ДОТ №401 (402)* у Білогородці. Найбільший дот КиУРу з підземними ходами. Можливо бонусом — розвідка напівзакинутого санаторію. Також можна влаштувати огляд місцевих пам'яток (хоч село, але цікавинок там багато).
2. ДОТи вздовж залізниці між Тарасівкою і Петрівським.

Перший варіант діггерський, але другий цілком туристичний.

Цікавий звіт! Ну ви й екстремали!

Спершу подумав, що це десь закордоном.

Не бомбарік, а лабіринт:)
Мабуть, відомчий? Бо в непоганому стані.

Вже жалкую, що не полазив з вами. Клов заінтригував.
От тільки дивує, що не сталкерили наземні абандони.

[Титул №6 або Тунель на Жуковому острові]

Заключна частина.

Титул №6 або Тунель на Жуковому острові

Чесно кажучи, я вагався: їхати на Жуків острів, чи ні? Все ж-таки шлях неблизький, автобуси курсують рідко. Але час був в запасі.
На щастя, на "Видубичах" не довелося довго чекати 43 автобус (навіть кондуктор була!). Якихось десять хвилин чи навіть менше — і я в селищі Чапаєвка. Погода зовсім зіпсувалась. А до тунелю йти кілометр-півтори.


Хащі починаються. ;D Не очікував, що ці чагарники вважаються лісом.
Нажаль, номери лісових кварталів не розгледів.


Перші прояви закинустості. Колишній стовп з освітленням.


Озеро болото. Так і не скажеш, що ліс.


Ще один абандон.  ;D Закинута автобусна зупинка. Раніше до острова Водників їздили Ікаруси-гармошки!  8)
Щоправда, давно це було. Зараз і маршруту №54 (Площа Героїв Великої Вітчизняної війни - Острів Водників) нема.


Зберіглася зупинка й в іншому напряму. Десь до 2010го був знак зупинки.
А зупинка називалась "Завод рятувальних засобів" (підприємство на попередньому фото видно).


Знайшов стежку. Ну, думаю, це дорога до тунелю.
Пройшовся до краю лісу. Потім поблукав стежками вглибині чагарників — облом. Довелося розвертатися і знову виходити на дорогу.
Тим часом, з'явилось бажання розвернутися і поїхати додому.


І це ліс?!


А ось і тунель!




Стежка до легендарного тунелю.


Тунель. Довжиною 700 м., що заглиблюється під землю і повертає вбік.Нажаль, через густу рослинність навіть пізньої осені гілки закривають огляд. Уявляю, що там влітку видно.
Після того, як зробили Канівське водосховище, рівень грунтових вод піднявся — і тунель затопило.


Навпроти тунелю побачив недобудовані фрагменти з нішею. Цікаво, що раніше про них не знав. І навіть на Вікімапії не були відмічені.


Панорамка. Вийшло поганенько. Ну так і погода була похмурою.


Нормально до тунелю не підійти. Не промочивши ноги.


Біля входу в тунель, на березі, врослися в дерево шматки бетону з крюками.


Виглядає масивно!




Сфоткавсь для масштабу.


А ось і залаз. Стрьомний. Драбина виглядає ненадійною.
Якби був не один, може б і спробував залізти. Та й не відомо, чи є інший, більш зручний залаз.

Так що фоток з даху тунелю не буде.


Далі він поступово пірнає під воду. По болоту не пройдеш.



Тому подивився на лісосмугу і пішов назад.


По іншу сторону повинні були бути залишки фундаменту і насипи під енергопоїзди. Але це взагалі несерйозно.
Тим паче, крім газопроводу, нічого не помітив.

Вилазку можна було б продовжити. Зганяти на водопропускну трубу в селищі Пирогів. Але такої пори рано сутеніє. Так що не дуже нафоткаєш. До того ж втомився і зголоднів. А туди "пиляти" й "пиляти" не один км. На додачу — треба було б переходити дві пожвавлені автотраси.
Ну, може як пізніше можна буде з'їздити. А ні — то й так непогано. Є що показати.

Що на завершення скажу. "Будівництво №1" мені сподобалось. От тільки розкидано на великій території.
Якщо лінь витрачати багато часу, то можна скористатися екскурсіями турфірм. Щоправда, багато вам не покажуть. Лише тунель на Жуковому острові і Кессон на Оболоні. ІМХО, дорогувато як для такого місця. Зате не треба метушитись на громадському транспорті.
Ну а другий варіант — на громадському транспорті. Може влітку й можна все подтитвитись за один день. Але розраховуйте на 2-3 дні.

Одне маленьке зауваження: в Українській мові, слова "тонель" - немає, натомість є слово "тунель" з відповідними відмінками.

Дякую за уточнення. Треба буде поглянути у словник. Взагалі то я до цього року був російськомовним, тому може чогось і не знаю.

[Титули на Осокорках (продовження)]

Титули на Осокорках (продовження)

Титул №2 довелося шукати. І хоча я не взяв з собою папірець зі схемою проїзду, але де що запам'яталося. Ну, думаю, може щось не додивився?
Добре, що по вулиці йшов перехожий. Спитав: "Де тут туннелі?" Сказав, що вони тут. :'(


За парканом. От-такої! Капєц!

Півроку тому бетонного паркану не було.


Через паркан ніого не видно. Хціба що просунути фотік.


Край тоннелю.

Отаке розчарування. Як запасний варіант можна було подивитися з іншої вулиці. Але там туннель розділений між ділянками і цілком подивитися неможливо. До того ж, він ще далі від дороги, ніж з цієї вулиці. Та робити нема чого. Може там кращий огляд буде?


Ну ось, прийшли. Тут тоннель розділений дачними ділянками та парканом. Тому близько не підійти та повністю не поззнімаєш.


Одна частина тоннелю.


А ось інша частина, яку не загороджують чагарники.


Край тоннелю.

Чомусь здається, що власників дачі вже дістали непрошені гості, тому й зробили капітальний паркан. А ще ж півроку тому можна було хоча б з-за паркану пофоткати.

Далі буде...

[Титули на Осокорках]

І це ще не все. Продовження.

Титули на Осокорках

Третя вилазка відбулась майже спонтанно. Особливих планів не було, однак те, що планували, не вийшло. Тож вирішив з'їздити на Осокорки, щоб подивитися на об'єкти "Сталінського метро". Нажаль, досліджувати тоннелі довелося самому. Так склалось...
Окрім Осокорків, відвідав знаменитий Титул №6 — найдовший тоннель усього проекту "Будівництва №1".

Щодо самих титулів на Осокорках. Вони менш відомі і зовсім не туристичні, на відміну від Кессону на Оболоні, чи тоннелю на Жуковому острові. Та від цього вони ще цікавіші. На карті це Титули №3 і №2.


Дачний масив "Осокорки".
Перед поїздкою переглянув панорами Google, тому мав уявлення як виглядає місцина. Однак все одна пейзажі здивували: вузька, звивиста дорога, вузьке узбіччя (добре, хоч тротур з однієї сторони дороги є).


Нам сюди.

Написано, що тупик за 300 метрів. Але до Титула №3 близько 500м. І тупику немає.


А ось вже відніється щось дивне.


Титул №3. Ось це і все.


Десь читав, що "верхівка" оголовку використовується дачниками як погріб. Тоннель забутований.


Думаю, згори було б цікаво поглянути (заодно перевірити, чи є доступ всередину).


Зупинки по дачному масиву пацаваті. Просто узбіччя і знак.
Не схоже, що це Київ.


Ще одна зупинка. Зі сміттям.


Взагалі сміття дуже багато. Ну, звісно, це ж не Конча-Заспа чи Межигір'я.

Ну от майже прийшов. Треба було декілька зупинок пройтися (не чекати ж заради цього автобуса, який рідко їздить).


А от і автобус. МАЗ-"гармошка" на фоні дачного масиву та вузької дороги виглядає сюрреалістично.


Ну і сама дорога теж гарна)


По дорозі знайшов закинутий газетний кіоск. ;D
А шо?! Теж абандончик!

Ну а далі було... розчарування.

Далі буде...

А я вважаю, що відео - теж класно!
Бо фото не передають звуку та руху.

[Кессон на Оболоні: Друга спроба — вдалий залаз]

Кессон на Оболоні: Друга спроба — вдалий залаз

Після невдалої спроби сталку не полишив наміру полазити по кессону. Були сподівання, що таки-хтось здогадається принести піддони.
Слушна нагода видалась через рік, в 2015му. Якраз знову довелося побувати на Оболоні. Друзі погодилися скласти компанію і в цей раз. Навіть ті, хто не цікавиться абандонами.

Хоча прогулянка також була восени, та цього року на деревах ще було листя.


Кессон гарно замаскувався.


Цього разу пощастило і біля споруди були піддони.


Сам дивуюся, наскільки сильним було бажання самому все відфоткати. До центрального відсіку заліз по насипу, трубі, уступам.
Друзі чогось не захотіли полізти:)


От що в середній секції.




Найцікавіше! Сходи кудись униз (судячи по схемі - до відсіку відкачування пульпи). На дні — закидано сміттям. Може б, як не один заліз, то можна було б детальніше дослідити.
Але "люк" точно нікуди не веде.


Ще один цікавий ракурс на вершину шахти.

Може, ракурс не навпроти шахти, але я фоткав один. Поки виставляв фотік й так паморочилося від такого видовища.

Ну шо, все що хотів, пофоткав.


Поруч з Кессоном знайшов закинутий стовп і будку. А що, теж абандончинки? Хоч і маленькі.


З другого боку також були піддони. Хоча туди можна залізти й без них.


Екс-душкомбінат. Зараз використовується як офісна будівля.


Зовсім поруч — Дніпро.




Московський міст і Труханів острів(?). На тому березі теж починали будувати кессон (на німецьких аерофотознімках періоду Другої Світової війни вино будівництво характерної форми). Але начебто так нічого і не побудували.

Ось така прогулянка.

Що забув сказати... в кессоні раніше проводилися вечірки.

Цей кесон біля гольф центру?

Так, поруч.

Хоча, здається, кессон відоміший за гольф-центр)

Звіт буду дописувати неспішно. Бо ще фотки не розгрібав.
Але думаю, того що запостив поки достатньо для обговорення.

[Кессон — це величезно збірно-монолітна конструкція, з якої починали вести будівництво тоннелів. Складається з кессонної камери, в яку подається стиснене повітря для робітників, і змонтоване кільце майбутнього тоннелю. На одному, або навіть на двох кінцях, монтувались прохідницькі щити для риття тоннелів.]

А я тільки набираю повідомлення. :o

Продовження.

Забув сказати чому захотів дослідити недобудовані тоннелі. 1) Це відомий київський "баян". Здається, що тільки лінивий там не побував (інші теж так само вважають). 2) Це дуже епічні споруди, які незвично виглядають (чим користуються фотодроче... любителі пофотографувати і пофотографуватись). 3) Незвичний тип абандону (для мене заброшки це передусім закинуті будівлі, а не споруди. Ну про це я писав.). 4) "Безпалевність" (частина споруд у відкритому доступі. Ба, навіть більше — туди водять екскурсії). 5) Треба було дель полазити (див. пункт 2)  ;D.

Перша вилазка на "Сталінські тоннелі" відбулась ще восени минулого року. Був на Оболоні, тож пройшовся до Титулу №10 (або кессону).

І тут знову розпочну з лікбезу (хоча не люблю заглиблюватись у матчастину).
Кессон — це величезно збірно-монолітна конструкція, з якої починали вести будівництво тоннелів. Складається з кессонної камери, в яку подається стиснене повітря для робітників, і  змонтоване кільце майбутнього тоннелю. На одному, або навіть на двох кінцях, монтувались прохідницькі щити для риття тоннелів.


Схема кессону (такий, що на Оболоні).
Думаю, все зрозуміло. Бо розповісти нормально і зрозуміло вийде тільки в спеців.

Кессон лишився тільки на Оболоні. В інших місцях він або під землею, або не встигли змонтувати. Зберігся гарно. Але недобудова — це недобудова. Просто бетонна коробка. Та й що може бути ще? Наскільки відомо, рейки не проклали в жодному з тоннелів "Будівництва №1".
Але ж як виглядає!


Дорога до Кессону (титулу №10) пролягала через Оболонську набережну. Признаюся, до 2014го я її бачив хіба що на фотках.

Показувати детально парк нема змісту, але ось це ну просто  ;D.


;D Классний знак!


Якраз поруч біле кессону помічаю розібраний шоу-парк «Золоті Ворота». Ще до початку 2000х тролейбусна зупинкаии називалася в його честь.
Чомусь впевнений, що цей парк зараз — це парк «Київська Русь» на Київщині (ну, не знаю).


Титул №10. Або кессон.
Он як замаскувався!


Щогла антени зв'язку не має відношення до кессону. Але під таким ракурсом так здається.

Сам кессон складається з трьох секцій: двох бічних і центральної.


Один з порталів кессону.
(Взагалі пофоткав у різноманітних ракурсах, та не хочу перевантажувати фотохостінг і форум).


Портал (з боку житлового масиву).

Нажаль, тут виявилося не все так просто. Бетонна перегородка по висоті така, що ногу так не задеру. А підтягуватись — не мій коник. ;D
Не лишалось нічого, як задовольнитись фотками ззовні і подивитись портал з протилежного боку.


Тут якраз видно загородку.
Я розумію, що для багатьох це фігня. Але тяжко, коли щось не під силу.


Інший портал. На щастя, тут висота перегородки була меншою і я заліз у бічну секцію.


Та нажаль, перетинка центральної секції виявилась зависокою.


Тому пофоткав, що зміг дістати.
Ось тут видно труби для кабелів (не знаю, як їх назвати). Для герметичності в стіні вони зроблені таким чином.


Стеля.


"Труба", шахта кессону.
Класно було б сфоткати її знизу (уявляєте, яка картинка буде!). Однак в центральну секцію не вдалося пробрастися. Зависоко.


Поруч — будинок душкомбінату. Використовується.
З цього ракурсу не видно, та за архітектурою будівля не вписується в масив Оболонь.

Отака перша спроба.

По приходу додому знайшов відео, де біля кессону були піддони, по яким залазили всередину. А коли я лазив, їх не було. От облом!  :'(

Тож вирішив вікласти сталк до іншого разу. Друга спроба виявилася більш вдалою.

Обговорення.

Звіт тут.

[Кессон на Оболоні. Історична довідка + невдала спроба сталку.]

Розповім вам про одне цікаве місце. Ексклюзив, бо в бложику напишу пізніше. А тут, як то кажуть проба пера.
Дував, що не буде про що розповісти, а виявилося що тема доволі об'ємна.

Кессон на Оболоні. Історична довідка + невдала спроба сталку.

Не повірю, якщо скажете, що нічого не чули про грандіозне будівництво, що відбувалось напередодні Другої Світової війни у Києві. Називається воно по-різному, і "Будівництво №1", і "Сталінське метро", і "Титули".
Історичні дані різняться (бо об'єкт був секретним), та спробую хоча б трохи розповісти. Перед війною Сталін запропонував побудувати два залізничні тоннелі. Один — на півночі міста. Другий — у південній частині. Вони планувалися як дублювання залізничних мостових переходів. Будівництво було розпочате в 1938 році (за деякими джерелами - у 1936му). Для будівництва були побудовані душкомбінати, гуртожитки, під'їздні шляхи (в тому числі залізничні), лінії електропередач, відділення ощадкасс (сберкасс - рос.), організовані енергопоїзди. При будівництві тоннелю під Дніпром у лютому 1941, на Титулі №4, відбулася аварія — прохідницький щит вийшов за межі грунту дна в зону пливунів. Повітря з тоннелю вирвалося на поверхню води і тоннель затопило. Потім були роботи по відновленню тоннеля. Але Друга Світова війна зупинила будівництво. Хоча роботи велись аж до липня 1941го. Коли німці дісталися до Києва була дана команда законсервувати будівництво. Прохідницькі щити і тюбінги затопили, обладнання і техніку вивезли залізницею. А що залишилось засипали землею.


Схема тоннельного переходу через Дніпро.

Багато чого було побудовано, але до нашого часу лишилось ще менше.

Умовні позначки:
"Титулами" називають об'єкти залізничного будівництва.

Зеленим кольором позначив споруди, що вціліли до нашого дня і доступні для дослідження. Оранжевим — споруди, що збереглися, але дослідити їх неможливо або складно. Червоним (нехай модератори вибачають) — споруди, що не зберіглися. Фіолетовим — умовні об'єкти (як то насип, чи просіка).

Портал — Водпропускний тоннель (труба) під насипом для залізниці.
Титул №10 — Кессон на Оболоні.
Душкомбінат біля Титулу на Оболоні — Зберігся, але будинок використовується.
Титул №9 — Здається, це просіка під залізничну дорогу у Бортничах.
Титул №8 — ТЕЦ біля нинішнього залізничного вокзалу.
Титул №7 — Залізничні насипи для енергопоїздів, залишки бетонних резервуарів і фундаментів біля Титулу №6 (в принципі, можна позначити й фіолетовим, оскільки відноситься до інфраструктури, а не до споруд чи будівель).
Титул №6 — Тоннель, побудований відкритим способом (побудували 700 м.).
Титул №5 — Змонтована тоннельно-кессонна станція. Пройдено 240 м. в бік Титулу №6. Дослідити підземну частину нереально, бо затоплена і забутована(?). Наземна частина розташована на території складів. До того ж, оголовку, як такового, немає — була лише шахта.
Будівлі душкомбінату, кочегарки та декілька бараків біля Титулу №5 — Наскільки відомо не зберіглися. До того ж вони на території складів.
Титул №4 — Змонтована тоннельно-кессонна станція. Розташована на территорії філілу Суднобудівного заводу.
Титул №3 — Змонтована тоннельно-кессонна станція. На глибині 30м. було пройдено 200м. в напрямку Титулу №2.
(Забутована, але наземну частину можна побачити. Тому помічаю зеленим.)
Титул №2 — Тоннель, побудований відкритим способом (побудували 90 м.). Доступ ускладнений через те, що тоннель знаходиться посеред дачного массиву.
Титул №1 — Підготовчі роботи для будівництва тоннелю (біля села Бортничі (нині — масив Бортничі у складі Києва).



Ще один варіант схеми "Сталінського метро".
Я думаю, цих схем досить.

Ну от начебто і все про історію.

Самі по собі споруди, що лишились не дуже великі (хоча це як сказати) і порожні (бо недобудови). Тому писати окремо про них нема змісту (хоча багато блогерів так і роблять). До того ж для цілісного сприйняття варто показати всі споруди в одному звіті. Ну а для того, щоб не позичати чужі фотки, та мати уявлення про сучасний стан недобудованих залізничних тоннелів — вирішив досліти всі об'єкти "Будівництва №1".

Думав, що нічого буде показати (але буде що сказати). А вийшло, що й подживитися є нащо. Хоча, доступ до деяких споруд ускладнився. Але про все — по ходу розмови. Розповідати буду в хронологічному порядку відвідання цих споруд.

Ну, в усякому разі, намагався. Всі споруди подивитися за один день пішки нереально. Якщо на власному авто, то думаю, це не проблема. У мене на дослідження "Сталінського метро" вийшло аж три вилазки(!!!).

Обговорення тут.

Далі буде...

Якось купили три лампи LED'OK (здається Китай). Виглядають так само, як на останньому фото. Дві менш ніж за тиждень перегоріли. Подзвонив імпортеру, кажуть: "То не наші лампи! З супермаркетом *** ми не співпрацюємо!" А звідки ж тоді в супермаркеті беруть?!
Добре, що третя лампа працює.