Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Bottlehunter

#1141
Михайло, вітаю! Бажаю завжди копати тільки в правильному напрямку!
#1142
Я б не проти злазити, якщо буде вільний час. Десь ввечері після роботи, наприклад.

Сходи на розвідку сьогодні, якщо матимеш час, щоб знати, чи є куди залазити  ;)
#1143
Були нещодавно в тому ж закинутому будинку в центрі, що й Рой зі Стінгером два роки тому. Всередині практично нічого не змінилося. Старі трухляві сходи, кімнати з проваленою стелею та глибокий розгалужений підвал. На сходах нам зустрівся робітник, один з тих, хто робить ремонт в будинку поруч. Майстри облаштували в одній з покинутих квартир на другому поверсі роздягальню. Чоловік розповів, що нещодавно відселили останніх мешканців, але коли врешті тут візьмуться до ремонту - невідомо. Ось як все там виглядає зараз:











#1144
Я про полігон написав кілька слів отуво: http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,788.20.html

Може знаєш щось трохи більше про це місце? Військові на КПП розповідали, що зараз полігон розміновують. Колись, за їх словами, мішенями на полігоні слугували справжні танки та гелікоптери. А ще мішені (зовні схожі на ті ж танки та гвинтокрили) деколи робили солдати з усіляких дощок.
#1145
Відписав в Приват
#1146
Ще кілька фото з Грузії. Це вже останні, хіба ще колись туди поїду. Дуже хотілося би піти в гори, взявши з собою веселу компанію.

Ботанічний сад біля Батумі. Минулого року відсвяткував 100-річчя. Я ніколи не думав, що ботанічний сад може бути ТАКИМ красивим. І таким великим. Ми заледве пройшли всю територію за дві години, не звертаючи з головного маршруту та не затримуючись ніде надовго. Весь парк поділений на секції, наприклад, Північна Америка, Австралія, Японія тощо. В кожній секції насаджені автентичні трава, кущі та дерева. Вхід коштує 30 грн на наші гроші, разом з квитком дають карту місцевості. Всі таблички та вказівники грузинською, англійською та подекуди абщепанятною мовою.







Пальми родом з Каліфорнії



Секвойя.



Сонце вже сідає, а ще так багато хочеться обійти...



Працівники ботсаду живуть просто на території, в спеціальних будиночках.





Автентичний кущ



А це - фортеця біля Гоніо, обов'язковий пункт майже всіх екскурсій. Нічого особливого, як на мене. Кілька розвалених стін та маленький музей.





Біля кордону з Туреччиною.



Знущатися з російської мови - хобі грузинських екскурсоводів. Чого вартий тільки "жаренный фарел", що часто трапляється в меню. Або ж такі інформативні таблички.



Обладнання на новому винзаводі



Гори і кукурудза, типовий пейзаж. Кукурудзу традиційно садять всюди, де є вільне місце.



Інша древня фортеця, Петра. Тут тепло і тихо. А внизу - залізнична колія та море.










Для тих, хто планує подорож до Грузії -  найінформативніший сайт, де можна знайти всю необхідну інформацію про країну і навіть задати своє запитання.
#1147
Ось понтонний міст два тижні тому. Зі мною та моїм колєґою Ровериком.



Кілька фото з дамби Добротвірського водосховища.











Доброзичлива та кудлата отара овець.



І, звичайно, ТЕЦ. Куди ж без неї.

#1148


Потенційно дуже файне місце, наразі перший номер в моєму списку "відвідати". На жаль, нас із роверами на в'їзді до полігону не впустила охорона - двоє військових за зачиненими воротами. Звичайно, полігон - не обгороджена територія і потрапити на територію іншим шляхом легко. Тому думаю туди повернутися найближчим часом.

Найцікавішим місцем, як на мене, є територія військової частини, що обведена червоним на мапі вище. Крім інших будівель, там стоїть висока вежа для спостережень за ходом навчань, а біля неї - старий напіврозвалений костел. Під час облаштування полігону з лиця землі стерли чимало сіл, про які тепер нагадують тільки старі цвинтарі та незвичні назви урочищ в місцевих лісах.

Місце на мапі.

Військові трохи розповіли про полігон. Зараз його розміновують, подальше майбутнє поки точно невідоме. Ось що вдалося знайти в  мережі: (http://www.gazeta.lviv.ua/news/2013/07/25/13185)

ЦитуватиНа території Кам'янка-Бузької міської ради перебувають об'єкти Міністерства оборони України, на яких в минулому базувались військові частини А-1753, А-1523 (колишній військовий полігон). Ми уже провели переговори із декількома потенційними інвесторами щодо створення на цій території індустріального парку. Зокрема Торгово-промислова палата міста Лейпциг (Німеччина) зацікавилася співпрацею і попередньо дала згоду на фінансування проектно-кошторисної документації. Однак виникають питання щодо виведення цих земель із підпорядкування Міністерства оборони України", – зазначив міських голова міста Кам'янка-Бузька Олег Омелян.

Трохи фото. Лісова дорога на під'їзді до полігону.



Польський цвинтар в лісі, де колись було село. Спробую пізніше накласти польську карту на Вікімапію, щоб побачити, скільки ж сіл зникло тут в недалекому минулому.



За озером - військова частина та костел.



В'їзд на полігон . Ця дорога закінчується КПП та зачиненими воротами.



А борщівник там - ого-го!

#1149
Ми насипів не виділи, не добралися до них. Але дуже хочу в ті краї вернутися, зокрема і заради інших військових місцин.
#1151
Як завжди сильно, ++. Печера виглядає перспективною для розкопок?
#1152
Кілька фото із закинутих санаторіїв, що в м. Кобулеті, Грузія. Розташовані на самісінькому березі моря. Кобулеті в минулому - відомий курорт з унікальним кліматом, в минулому тут лікували хвороби серця. За словами місцевих, інфраструктура була зруйнована під час війни, та так і не відновлена до сьогодні.

Розказати про ці санаторії не маю що, крім банального "був собі санаторій та й загув. Зараз там всередині все розвалене і робите, а ще росте дуже багато грибів-підгазетників. Тому треба вважати, щоб не влізти ногою в шльопанцях."

Загалом же я так і не зміг знайти будь-яких контактів урбан-експлорерів в Грузії. Напевне, то через невміння читати по-грузинськи.  ;)

16 поверхів - і все закинуте. На території ще кілька невисоких будівель. Піднятися на дах можна, не зважаючи на попереджуючі написи кількома мовами. Особливі враження може доставити підйом бетонними сходами без перил із зовнішньої сторони будинку. Я не піднімався, бо був сам, не мав спорядження і хотів повернутися до Галичини цілим і неушкодженим)



Ліпнина з будівель, що поруч







Ще один санаторій, чи щось таке. Без сумніву, найзасраніший об'єкт, на якому мені коли-небудь доводилося бувати. Зверху виглядає на будівлю початку 20-го століття, але нє - всередині типове совкове планування і будматеріали.







Похилені ряди крісел в залі невеличкого кінотеатру









Дуже файно, напевно, було колись сидіти на цій терасі і дивитися на море.













Обговорення.
#1153
Або що? Хіба я не правий?
#1154
Намагаюся знайти інфу про штольні. Надибав на такий матеріал, що колись лежав на vikna.if.ua, а тепер живе в кеші Гугла. Перетягну до нас, може комусь цікаво буде.

Цитувати
Сабіна РУЖИЦЬКА

Поміж крутими берегами Дністра, які так і просяться  на полотно чи на папір художника,  невеличкі пагорби, виблискує банями сільська церковця. Таких сіл на Україні—сотні. Та лише кілька мають історію, що вимірюється... десятками тисяч років. «Тут, де не копнеш — натрапиш на скарб», — кажуть місцеві мешканці, які вже давно нічому не дивуються. Нині нащадки прадавніх жителів Землі, що  оселилися у цій місцині мільйони років тому, мріють про відродження прапрадавнього села, туристичні маршрути, кращу долю та більші заробітки.

«Дослідження незвиських надр розпочалося  з кінця ХІХ століття, — розповідає городенківський краєзнавець Ярослав Левкун, з гордістю демонструючи десятки таблиць із зображенням зубил, пряслиць, загострених палиць і т ін.  –Закордонні археологи та історики й вітчизняні мудрі голови відкрили у нас багатошарове поселення. Пізніше з'ясувалося, що один на одному тут розміщувалися пам'ятки доісторичних культур віком десять тисяч (!!!) років. Аналогів настільки багатого населеного пункту в Україні просто немає».
У 1930-их роках у Незвиську  копали... оксфордські археологи. Обстеження долини Дністра дозволило віднайти десятки археологічних об'єктів. Найбільш цінною знахідкою стали стоянки пізнього палеоліту в урочищах Обіч, Червона гора. Тут віднайдено пам'ятки  епох мезоліту, неоліту. За словами пана Левкуна, в неолітичну добу, на території Незвиська мешкали люди, що залишили пам'ятки лінійно-стрічкової кераміки. Ця культура мале значне поширення в Європі: від Рейну до Дністра.

Неолітичні поселення  знаходилися на правому березі  Дністра. У селі знайшли землянку  та прадавнє поховання того  часу, жіночі статуетки, що свідчать про культ матері. Знайдено й старожитності культури ноа, комарівської, трипільської, черняхівської, скіфської культур, ранньослов'янські та давньоруські скарби. Відкопано прапрадавні  житла, більше півтисячі різних глиняних посудин, знаряддя праці, крем'яні вироби, а також кістки мамонта, первісного коня, зайця, вовка. Вік окремих знахідок перевищував сім тисяч (!!!) років.

Проте? чимало речей, викопаних  e Незвиську, так і залишилися незнаними й малодоступні для огляду вітчизняних дослідників, тому що знаходяться у сховищах Ермітажу та Інституту археології Москви. Частина, на щастя, залишилася у збірнях України та представлена в експозиціях Археологічного музею Національної Академії наук та івано-франківського краєзнавчого музею. Тішить одне, що без згадки про  старожитності покутського села немає жодної наукової праці, присвяченої дослідженням від доби палеоліту до ранньослов'янського часу. Незвиські знахідки давно стали хрестоматійними для світової археології.

Нині Незвисько — звичайне село, про яке згадують лише тому, що тут можна сплавлятися по Дністру та є чудові краєвиди. Від викопної історії й сліду не залишилося. Старожили з сумом згадують часи  коли тут приїжджали десятки вчених, а вони самі брали участь у розкопках. Місця, де колись віднайшли  прадавні житла, заросли травою й кущами та виглядають як звичайнісінькі ями. Поблизу пасуться кози, коні, корови й гуси.

#1156
Отак деколи буває - йдеш собі, йдеш, полями, лісами і селами. Аж раптом помічаєш, що просто в полі при дорозі виросли туї. І вишикувалися в два рядочки.



Приводить ця рівна асфальтована доріжка просто до закинутих споруд - чи то бази відпочинку, чи профілакторію чи чогось такого. На жаль, мені не вдалося знайти жодної інфи про минуле цього закладу. Комплекс невисоких будівель був розміщений в затишній улуговині, оточений лісом, поруч є невелике озерце. Тут дуже затишно, зовсім немає сміття - ідеальне. як на мене місце для пікніка. Щоб зберегти це місце в такому стані і надалі, навмисне не вказую точне його розташування. Кому треба, той і сам знайде  ;) А кому дуже треба, пишіть в приват.

Розвалена будівля при вході. Нічого цікавого всередині.



Вентиляція, йде з колодця, дуже схожого на теплотрасу. Ці невисокі підземні ходи розгалужуються під всією територією. Металевих люків, зрозуміло, немає.





Всюди на території хвойні дерева. Від цього в повітрі відчувається приємний свіжий запах, а цементні доріжки та сходи засипані сухими жовтими голками.



Перша будівля, що тут було раніше, важко вже сказати. Ніяких артефактів, що могли б мати хоч якусь інформативну цінність, ми всередині не виявили. Можливо, це був медпункт. А може якась канцелярія.



Маленький іграшковий ведмедик позбувся своїх маленьких іграшкових нутрощів. Чисто тобі постер для фільму жахів. Іграшкового, звісно.





Доріжка до озера



І саме озеро. Мені неймовірно сподобалося. Тут дуже тихо і спокійно. А ще тут водиться риба.





Перекусили трохи - і вйо далі. Житлові корпуси. Можна навіть вилізти на дах по драбині, що була перероблена кимось із дверей.











Всередині спальних корпусів нічого цікавого. Тільки здутий від вологи паркет, рештки нехитрих фанерних меблів та різний мотлох. Весь метал акуратно випиляний.
А от в колишній їдальні вдалося побачити трохи більше.

Вхід в підвал знадвору. Всередині дуже вогко, під ногами струхлявілі дошки.



Олдскульні фляшки з-під кефіру





Колода для м'яса



Наверху була колись їдальня. Схоже, що тут нещодавно була пожежа. від чого пластмасова стеля поплавилася, а стіни почорніли.







Йдемо додому.



По дорозі побачили ще автентичний морський контейнер, що хтось собі дістав до хазяйства.

Посилання на альбом, де більше фото.
Обговорення.



#1157
Айне кляйне боян. Пахне лурком, ящитаю. Але ідея непогана :D
#1158
Непогано вчора покаталися, шкода, що з паном Gribloff'им розминулися. Напишу кілька слів як збуруся з силами.
#1159
Цитувативдало відрізнили тих хто по полях ходить крейцерки збирає і тих, хто кургани копає.

Як на мене, не відрізнили, а сказали, що "всі казли". Тобто сюжет явно має на меті сказати людям, що "хлопці з металошукачами поганні. Всі."
#1160
Журнолізди очорнили наш чорний форум! Вимагаю вибачень!
Цікаво, хто ті хлопці в кадрі?