Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Bottlehunter

#1941
Цитата: Anhorda від 25.06.2011 22:09:36
+ від мене.
Цитуватице може бути Богородиця?
IMHO, ангел.

В ангела крила були б. Крім того, ангелів не зображували з таким чисто жіночим обличчям...
Останні три фотографії.
#1942
Гавареччина  – це село в Золочівському районі, де виготовляють унікальну чорну кераміку. Дістатися до села непросто, але враження після подорожі у вас будуть незабутні, я то гарантую!

Місце на Вікімапії

Обговорення теми

Кілька статей та відеосюжетів про село і гончарську культуру

Народжені в країні Гавареччина, журнал «Карпати»

Гавареччина

Димлена кераміка Гавареччини, газета «День»

Інформація про музей-криївку

На хуторі гаварецьких майстрів одна за одною гаснуть печі, «Високий Замок»

Подорож одного дня: Гавареччина






Спочатку треба доїхати до Золочева. Зі Львова туди їде тернопільська електричка з головного вокзалу (1,5 години, 10 грн повний квиток, розклад руху можна глянути тут. ). Маршрутки до Золочева ходять з АС№6, що на Личаківській.




Вуличні люки в Золочеві





Клеймо на водокачці



Розклад автобусів до Білого Каменя.




Фотка не моя, а взята з Золочівського форуму. Але увага! – до самої Гавареччини автобус їде тільки в 11:45 і тільки в суботу і вівторок. В решті випадків треба йти пішки біля 4 км. від Білого Каменя.
Вийшовши з автобуса, першим ділом  оглядаємо зруйнований костел. Будівля добротна, дах трохи світить вже дірками, потрапити всередину нічого не ламаючи складно. Вирушаємо до Гавареччини.


















Ще в межах Білого Каменя трапився геодезичний пункт. Тобто просто порослий травою горбик біля дороги, всередині бетонований бункер, розміром десь 4х5 метрів, завалений сміттям





Поворот на Гавареччину



Йти доведеться грунтовою дорогою попри сосновий ліс. На вирубках багато ожини і малини, всюди дуже чисто, багато дрібних звірят і пташок. Таке враження, що цивілізація залишилася не за 4, а як мінімум за 100 кілометрів звідси.
Жилих дворів в селі залишилося дуже мало. Люди або повмирали або повиїжджали, закинуті будинки природа пожирає вмомент. Здичавілі сади буйно розрослися, заросли кропивою і чагарниками. Уявляю як тут можна кайфанути осінню – яблука, груші, сливи, горіхи, вже зараз повно черешень і порічок і на додачу все густо обплів виноград.
На початку Гавареччини є церква. Відразу за нею дорога наліво і вгору. По дорозі трапляється хата гончарів, стара криниця і музей-криївка в лісі.













Криниця дуже глибока,  я такої ніде не зустрічав. Глянувши вниз, десь далеко бачиш маленьку світлу плямку. І тільки через деякий час усвідомлюєш, що та плямка – то відображення початку колодязя, діаметром близько двох метрів,  в який, власне, ти і заглядаєш. До коловороту прив’язані відразу два відра, поки повне їде наверх, порожнє спускається донизу.  Реальна економія часу.








Один із знайомих після моєї розповіді  про колодязь слушно зауважив: «О, тут Завод мав би де розігнатися!»
/* Завод – поганяло чувака, що живе, судячи з усього, в Глинянах піді Львовом. Відрізняється тим, що екстримально, без страховки і в самих шкарпетках стрибає в криниці.  Епічна фраза Завода «Дай відра!» є дуже відомою в інтернетах і за їхніми межами. Нижче навожу  відеоприклади.  */





Далі по дорозі, вже за селом в лісі розташована криївка-музей – кілька стендів з інформацією про діяльність УПА в цьому регіоні та сам бункер, накритий зверху склом для огляду. Всередині відтворено інтер’єр повстанської криївки. Десь доводилося читати, що справжня криївка в Гавареччині була під однією з хат, під час більшовицького нальоту зруйнована.











По дорозі додому повернули до гончарів.  Купили собі горщик. Якістю задоволені та й око така цяцька тішить. Майстер просив 80 грн, зійшлися на 70  і обіцянці прорекламувати гончарів з мого боку.










Вже в Золочеві зайшли на старий цвинтар. Знайшли тут багато красивих старих надгробків, як кам’яних, так і кованих. І найцікавіше – на одному пам’ятнику була зображена жінка з непокритою головою. Під ногою в неї був півмісяць. Поясніть хто знає – це може бути Богородиця?  Адже, наскільки я знаю, в католицькій та православній церкві з непокритою головою зображають тільки Марію Магдалину,  та й то не завжди.
















Тут на табличці напис "загинув трагічно", а на надгробку отака залізяка. Хто знає що воно таке? Снаряд?  ???











По дорозі назад електричка через ремонт на колії за Підбірцями, минаючи Підзамче, так що ми тріумфально в’їхали у Львів зі сторони Рясного, минувши  Сороки Львівські, Грибовичі і Брюховичі. Такий от бонусний кілометраж за ті самі гроші.
#1944
Цитата: :-) від 21.06.2011 08:22:54
А що то за бетоно-піраміди заду ЗіЛовської кабіни? оча мабуть там і рама є, але в траві потонула.

Бетонні піраміди - залишки чогось там. Тепер вже важко сказати що воно було. Залишків там взагалі дуже багато. :)

ЦитуватиПрикольна недільна вицечка у вас вийшла  молодці ++
Ага, гарна недільна прогулянка. Тільки вона була в п'ятницю ::)
#1945
Два питаня: 4-4 ранку то 4 хвилини по 4 ранку? Тоді О_О - дванадцята ночі? ;D

І "світлосий" день - то як? То якесь свято язичницьке?
#1946
Першою пригодою в день вилазки став квест на головному вокзалі. Знайти треба було не що-небудь, а тернопільську електричку. Виявилося, що стоїть вона чомусь на 27-й колії, фактично вже за вокзалом, там, де стоять товарняки. Ми з Роєм запакувалися в перший вагон, туди ж поставили і ровери та й поїхали. Дорогою нас ніхто не потурбував, провідники до першого вагону так і не дійшли, так що їхалося всім на халяву. Всю дорогу у вагоні тривала палка дискусія - залишити вікна відкритими чи задраїти всьо наглухо. Ми в тих суперечках мудро не брали участі, відразу давши запальним жіночкам зрозуміти, що двері в тамбур не закриваються, бо роверикам не буде комфортно в закритому переповненому вагоні.

Вийли в Красному, зорієнтувалися на місцевості і притиснули на педалі. Першим об'єктом, що трапився по дорозі, став хлібокомбінат. Частина ще працює, працівники снують туди-сюди, техніка присутня. Але частина елеватора і транспортний коридор стоїть розвалена, нагадуючи навчальний макет в школі (елеватор звичайний в розрізі). Ми пофоткали його з-за паркану і поїхали далі.

Тут він на Вікімапії

Електричка їде, ровери лишаються



"Ульо! Краснянська селищна рада? То Рой вас турбує. порадьте, як нам з вокзалу на цукровий завод заїхати..."









Під'їхали до цукрового заводу (Місце на Вікімапії.) Огорожа присутня, на території всякі цікавини, розвалені цехи, труби, нездане на металобрухт джелізо і навіть кладовище техніки маленьке є. На прохідній сидять два охоронці, чоловік і жінка пенсійного віку. Дід в таких пафосних сонцезахисних окулярах і дуже поважний. Піходимо ближче.

- Добрий день! Ми фотографи, чи можна трохи познимкувати ваш чудовий неперевершений розвалений непрацюючий (і очевидно більше ніколи в житті ні вашому ні нашому не запрацюючий) і зацофаний завод?

- Нє, то приватна власність. Заборонено. Не можна. А для чого це вам?

- Ну, розумієте, ми фотографуємо та досліджуємо старі промислові будівлі, вивчаємо історію краю, таке, знаєте... Пропустіть, будь ласка!

- Нє, не можна. Фотографуйте он той будинок (дід показує на якийсь гірчичного кольору магазин збоку. І, задоволений своєю дотепністю, трохи роздувається).

- Добре, вибачте що потурбували. До побачення.

Від'їжджаємо трохи далі, ховаємо ровери в корчі, припнувши їх до стовпа, який там виріс і благополучно перелазимо паркан. Падав рясний дощ, але враження від побаченого він зовсім не зіпсув.


Боротьба видів за виживання. Курка походу виглядає респектабельніше за кота, отже поки що витісняє його на еволюційній драбині.









Довольний Рой. Немарно їхали.























Про фотографії: я більше місяця не брав до рук фотоапарат і знімки прогнозовано вийшли паскудні: криві, погане світло, деколи розмиті. Навіть обробка не дуже врятувала ситуації. Зробив висновок для себе, що тут, як і в спорті, повинна бути постійна практика. Таке от.

На черзі були передатчики-глушилки, що постійно маячили на горизонті. На форумі вже є деяка інформація про них в цій темі. Нічого корисного тут не можу додати окрім кількох фото.

На Вікімапії вони тут.

Окремо хочу кілька слів сказати про ресторан "Українське село", що знаходиться за 100м. від Краснянського вокзалу. Приємно здивував. Ми прекрасно пообідали і відпочили там. Борщ з м'ясом, солянка, дві порції смачних вареників зі сметаною і два пива - всього 55 грн. Крім того, привітний персонал та дуже гарне оформлення залів і території. Щире Дякую людям, що створили таке чудове місце! ("Українське село" на Вікі.)

Якщо хтось захоче написати щось типу "Вау, класно, +100500" або "Фу, ацтой, займіться краще мережевим маркетингом", то прошу це робити в обговоренні.

Більше фоток є тут.



















#1947
Обговорення, побажання, доповнення до основної теми.
#1948
Цитата: AHD від 19.06.2011 23:11:15
На фотографії видно, шо одні зі сходів ведути на дах  ::)

Ведуть. Але якщо підніматися по них, нас буде бачити все Рясне і кусень Левандівки. Плюс збоку є заправка (там ще бомбік є, ага) і дорога з потужним рухом. Тут або забити і сказати "Пох" або придумати хитрий плян. Але я не знаю який. Дозволу в охорони питати марно, та її там і нема в більшості випадків.
#1949
В Красне з'їздили чудово. Скоро буде звіт.

Завтра з AHD збираємся на Вульку, поганяти по лісі і околицях. Можливо ще заїдемо в Фак-парк. Виїжджати плануємо о 16:00 з Левандівки (кінцева маршруток на Суботівській). Хто ще має бажання, приєднуйтесь. Їхати будемо через центр і по Зеленій вверх, далі на Дж. Вашингтона. Можемо десь по дорозі зустрітися якщо комусь краще буде так.

Якщо буде сильний дощ, поїздка не відбудеться. Але погоду обіцяють ніби непогану.
#1950
Anhorda, дякую! Класний матеріал!

Відкритим залишається питання як залізти нагору. Ану давайте спільними зусиллями придумаємо хитрий план!
#1951
Мені здається, що набагато зручніше користуватися інформацією з офіційного сайту Львівської залізниці. Там вона оперативно оновляється та й пошуком можна скористатися. А ще на сайті можна послухати гімн Львівської Залізниці ;)

http://railway.lviv.ua/
#1952
Та станція-глушилка вже трохи описана в нас отут.

Тут вона на Вікімапії. Відстань від міста біля 4 км.

Я подумав, що ровером буде краще, бо цукровий завод і вишки знаходяться по різні боки від вокзалу.

Наразі сиджу на роботі. Якщо нічого не зміниться, завтра о 12:45 буду чекати на пероні на головному вокзалі біля тернопільської електрички. Відправляється вона в 13:08  Тут розклад руху.

Впізнати мене буде дуже легко - буду з ровером і п'яний. Крім того, ззовні я майже не відрізняюся від аватарки :D
#1953
Дуже дякую! Про подальшу долю птаха повідомлю.
#1954
Та я власне на Руфусову відповідь і розраховував, на жаль не маю жодних його контактів. Він і пташку ідентифікує безпомилково... А що там на вул. Кубанській? Птахоферма? ;D
#1955
Попередньо планую 17 числа (п'ятниця) ровером їхати в Красне. Тобто ровер паканути в електричку (біля 13:00 відправляється), там за 4 години подивитися на передавальну станцію і цукровий завод, пакуватися знов в електричку і додому. За інших умов назад можна було б і на своїх колесах, але я буду після нічної зміни, боюсь не стягну скільки крутити невиспаний.

Якщо хто має вільний день, то підписуйтеся.
#1956
Поправлю посилання на розклад руху, оскільки те, що зверху вже неактуальне. Поїздів є два

Перший

Другий
#1957
На Левандівці просто під багатоповерхівкою було знайдене пташеня якогось хижого птаха, імовірно сокола. Звідки воно там взялося - невідомо, особисто мені найімовірнішою здається версія, що хтось їздив на полювання, привіз, а потім викинув, коли іграшка набридла. Літати пташеня ще не вміє, тому випустити на волю його зараз не можна. Здорове, на відсутність апетиту не скаржиться.

Може хто знає чи є у Львові якісь природоохоронні організації або ентузіасти, що наглянули б за ним? Міська квартира для нього явно не підходить...
#1958
Wrote on your e-mail ;)
#1959
http://wikimapia.org/#lat=49.9271074&lon=24.637785&z=16&l=37&m=b

Цукровий завод в Красному. Зараз не працює. Ніякої інформації про нього знайти не вдалося, крім двох фоток на Панораміо. Хто знає в якому там зараз стані будівлі і чи є щось цікаве?
#1960
Думаю, всі пам'ятають радянську фото- відеоплівку "Свема"? Так-от, її виробник, прекрасний урбан-об'єкт - в минулому гігант радянської промисловості - зараз стоїть в запустінні, працюють тільки кілька цехів і ТЕЦ. Про планування поїзки наразі питання не стоїть (принаймні в мене), але місце жирне!!!

Гляньте на Вікімапії, місто Шостка Сумської області і без "Свеми" (площею, до речі біля 200га!) має багато цікавих об'єктів.



Якби хтось надумав-таки їхати, то зі Львова до міста Кролевець

Поїзд Чернівці-Москва (відпр. 04:20, приб. 17:22)

Поїзд Львів-Москва (відпр. 08:37, приб. 21:56)

Плацкарт коштує біля 80 грн. Решту 40 км до Шостки можна подолати на маршрутці, думаю. Або попутками.

Кілька посилань.

Звіт з походу, непогані фотки

Проект створення індустріального парку. Цікаво, що з того вийде?

www.chamber.ua/Sumy/10_PresentationWhite.ppt - Презентація проекту, PowerPoint

Фото на офіційному сайті міста

І відео в тему: