Messages

Колись давно, коли ше не було смарфонів по мукачівській Електричці ходив чувак переодітий під Вєрку Сєрдючку і розважав пасажирів співаючи Чорний Бумєр. Персонаж був колоротний і справляв враження набагато більше ніж бубнящі собі під ніс молитву з простягнутою рукою. То ж і заробляв відповідно. Народ, що часто їздив, знав і чекав коли ж нарешті і в їх вагон зайде це маскі-шоу :)

Сам по собі чувак був цілком адекватний і з почуттям гумору. В тамбурі можна було з ним перекурити і потрендіти про життя. Та, на жаль, смартфони надійно захопили увагу публіки і розважати її вже немає потреби.

На прохання трудящих зберіг тут це щоб не пропало з часом. Електричка Мукачево-Львів, ділянка від Стрия і до Славська. 2007 рік.

Соррі шо відяшки пеервернуті, не знаю як їх розвернути. Якшо хтось вміє - зробіть будь ласка.

Виявляється що коло Жовкви є величезні розвідані запаси коксівного вугілля. Настільки великі, що цілком могли б забезпечети нашу енергетику пальним.

Шляхом нетривалого гугління знаходимо кілька статей про шахту. 1, 2 i 3

Ці родовища почали ще розвивати на початку 90-х. Знайшли канадійського інвестора. Але за весь цей час зроблено:

1) Обнесено територію парканом
2) Знято чорнозем на ділянках де буде ствол і відвал
3) Поставлено будку для охорони
4) Прокладено дороги і дренаж всередині території. До самої шахти дорога вбита.
5) Обіцяють відновити будівництво в наступному році(вкотре)

Тобто, по великому рахунку, нічого. Тим не менше я вирішив написати тут цю тему бо:

1) Рано чи пізно ми зможемо дослідити не тільки закинуті шахти, а й такі які щойно будуються
2) Щоб всі знали що там нічого нема і лазити немає де
3) Щоб привернути увагу журналістів і зрадофілів :)

Ну і кілька світлин

Їдемо до шахти


Дорога до головного вїзду


Поруч все обнесено бетонним парканом


Опа, дорогу перегороджує паркан






Через дорогу бачимо місце для відвалу породи






Паркан дуже надійний, не перелізеш :)


Поруч дуже якісний дренаж








Всередину ми не йшли. Охоронець нам так все розказав що він тут тільки люки охороняє. Нашо дядька підставляти :)

Переглянув я свої плани на рік і побачив шо вже майже все виконав. Крім літака під Яйком. То ж треба надолужувати!

Коли: виїзд в пятницю 14 червня 17-00 Луганська 20. Їде ще Khimik, його колєга i Korgyk. Може Jonny

Куди: Мислівка, як на Хуст. До Миндунка як позначено на карті.

Там ночуємо, і в суботу зранку на пошуки. Приблизно-точне місце ми маємо завдяки akve То ж блукати багато не треба буде.

В неділю вертаємся назад. Khimik бере мясива на суботу на вечір і казан 10 літрів. Решту (в плані перекусу і алкоголю) беріть з собою самі.

Поки шо по машинах є одне місце в Патрулі і 2-3 в Джимміку. Залежно чи Jonny їде. Так шо підписуйтеся.

Коли буде точна кількість бажаючих то зорієнтуємся по наметах і місцях.

Поки Рой пише звіт виклаадю тут пару фоток з святкування річниці. Чисто так, для перевірки чи все ми памятаємо :) Всі фото в Хронологічному порядку

Друсю явно зацікавили лампи









Всьо буде пучком


Шеф-повар за роботою




З цією фотки вийде непоганий стікер "Бідося" :)


Він тут живе


Радіаційна засмага






Це щоб комарі в писок не жерли


На річницю кожен учасник отримав по горнятку і плахті зі стікерами




Опілля і Васіч










Explorer - connecting people :)


як в Армії














Вирішив заекранувати свою шию щоб вона інших не опромінювала




Зупка готова!


На Лосінах видно сліди від Полтви




Черга за пайком






Засновник Експлорера отримав подвійну порцію :)


Потім Папік нас годував цією шнягою


Реально її зїли по 1 граму, не більше


Але це було найгостріше шо я коли небудь їв. навіть вуха пекли!


Йдемо вибивати дурь з голови

Далі озеро по другому разу






Ванна пива


після поЛАЗ-ок


Великі цілі досяжні!


Діггерський кваквапарк


ну і одна фотка зі мною


Гандзя вирізає трафаретку


справжня Людина Х




Кросавчєг. Хіба нє? ;)


Інкогніто


Два адміни :)


Експлорер це сила!


Пиво також сила!


Просто натюрморт


Саннімен і його пушка








ну і групове фото де всі є :)


Ну і кілька фоток з справжньої 10-ї річниці тут

Привіт Всім!

Вчора ми з Sunnyman-ом вчасно втікнули з корпоративу щоб зберегти печінку для сьогоднішнього святкування 10 річниці. То ж троха поблукали околицями Жовкви. Коло Костомельного заводу який переробляє на борошно залишки тварин з усієї області ми знайшли очисні споруди.

По розміру вони суттєво поступаються Львівським, нагадують чимось Новий Розділ. Зрештою Жовква невелике місто з великим приватним сектором :)

Стан очисних плачевний. В плані корозії заліза та чистоти шиб на вікнах. Але щось там булькає і не смердить. То ж свою функцію вони виконують. ну а далі фотки

Підїзна дорога


Обходимо з флангу, якісь дві споруди


Колись тут була вентиляція


А зараз сіно зберігають


Всередині одного з приміщень


Характерні обриси очисних


Спочатку ми були подумали шо вони вже не працюють


Стандарний кран для таких споруд. напевно шоб мул діставати


Але ні. Ось видно як тече свіжа водичка


Явних ознак аерації як це є у Львові ми не виявили


В прямому сенсі телепортуємося нагору


Ми рухаємося в сторону брудної води і погнившого металу






Закрилки літака підняті


Не нові, але якось працюють


Поруч насосна станція


ліве кільце


Праве кільце і частина каналу


Розширення каналу в кінці... Що ж воно нам нагадує...

видно шо вода йде по колу і так очищається від піску


ось він поруч


Кінчик прутневого каналу




Навіщо на очисних ця споруда? Хто знає?


найкраще дрова сохнуть під водонапірною вежею


Драбина ціла, лізти не страшно




Вид з водонапірної вежі на очисні


Ех шкода що зеленка прутень затулила


Дивні споруди поруч водонапірки


Леп 750кВ на Польщу вдалині


Використовуємо оптичний зум на телефоні :)


Тепер додаємо цифровий зум


Тиснемо + в переглядачі картинок


Якшо серйозно то ЛЕП зараз майже не під напругою. Тобто подається лише захисна напруга шоб дроти не покрали. Частина скляних чашечок ізоляторів посипалася. Для любителів цього діла якраз гарний час шоб на неї вилізти


Попри все ці ЛЕП дуже фотогігієнічні


Вид на машинний зал і епічну новобудову за ним


Вид на жовкку, 1,5км


Костомельний завод. Спорід стоїть покруче ніж в Полтві!


Насоси в головному приміщенні. там нікого не було то ж ми просто в вікна позаглядали




До зустрічі наступного разу!


ПС: подарунок Цезару на ДН :)

Додам що з перевалу починається один з красивих та легких маршрутів на Станешу-Бердо і аж до витоків річки Стрий. Легкий бо не потрібно набирати висоту. Красивий - самі побачите, звіт тут. Правда це вже стосується природніх обєктів, то ж не розводитиму тут балаган :)

Ось суто кілька фото для затравки

Більше схем є отут, але треба полазити по папочках. Десь є пдф-ки, десь картинки, а в деяких районах нема ніц :(
https://drive.google.com/drive/folders/0B381zf7VBHgAa2QySkctOHJGWXM

П.С. Ця інформація з відкритих джерел сайту city-adm.lviv.ua (Детальні плани територій)

Дуже дякую за інфу. Справді, в тому архіві є дуже багато!!! Я не став розбиратися і розгрібати а просто зберіг собі його на диск для подальшого використання. Раджу всім решта це теж зробити. ПОки доступно.

Були ми Роєм ці вихідні на дні відкритих дверей. Троха полазили по старих трамвайчиках. Знайшли місце де колись копали метро. Принаймні нам так сказали працівники. Вихід Полтви.

Електрична тяга рулить!


В жару саме то!


Справжній "старенький трамвай"


Доступ до щіток прямо з салону






на відміну від ЛАЗ-у ручки тут тримаються добре :)


наступний раритет


Ця бабця тут напевно колись і їздила


"Кондукторе натисни на гальма" (с)ВВ


Явно увійшов в роль :)


Вхід в оклектор Полтви надійно приварений до землі. Щоб не вкрали


Будівля Львівметробуду


Ця плита щось закриває. І розмір якраз підходящий


Працівники депо казали шо метро копали саме тут


Еволюція навиворіт


Затишний дворик в Депо


"Повези мене туди, де дешева трава"
"Повези мене у Полтву, де какашок нема" :)

Оскільки багато людей читають форум з телефонів - думаю варто зробити для власників айфонів оптимізовану сторінку. Читати теми де багато фоток з сафарі браузера просто неможливо через те, що тебе посиійно кидає в верх теми.

Класна ідея! Виніс технічні питання в окремий розділ. Вважаю що це обовязково треба пофіксити!

Дякую за детальну статистику. З цього можна зробити такі виснивки:

1) Серед всього іншого людей зокрема найбільше цікавить Полтва та дахи Львова. А в загальному всі Інженерні споруди
2) В нас доволі хороший bounce rate 60% Причому з компа він взагалі 50 відсотків
3) Люди майже завжди дивляться більше одної сторінки. Тобто в нас є що почитати
4) Попри всю активність на фейкбуку основна маса трафіку і далі йде з гугла. Тобто просто пишемо якісні звіти і гугл їх потрохи набиватиме трафіком :)
5) більшість користувачів сидять з мобільного. Тобто звіти бажано робити пристосовані до перегляду на телефоні.

Фото з Народного Дому на вулиці Руській. Поки там риштування то можна фоткати. Бо дах доволі стрімки і і слизький.

Залаз на дах


Вїзд в мури міста


Тягар успіння на мене паде


Церква Юра домінує над Ельшбети




Хлопці і не здогадуються що йдуть за руку


Тут я колись купував книжки по електроніці. КОли не було інтернету


Напевно вони і фасад Успіння скоро відбілять. Буде якось не тру. Хоча в Європі всі так роблять


Колись трамваї тут розминалися і давали дорогу


Об'єднання церков




Ліворуч шпилі. Праворуч новобудови. А посередині Ратуша






Автентична ліпнина на фасаді народного дому




Морозостійка плитка Левинського простояла 100 років

Дякую за детальний фоторепортаж. Фото номер 5 з лісом просто шедевр!  іСус теж получився нічого :)

Я лише довикладу фото самого фотографа :) Єдине шо в мене є.

Доповідаю з лона природи. Комарів зараз стільки і всюди наче живеш на болоті. Те саме стосується карпат і парків Львова. Є ймовірність шо всі вони вимруть до суботи. Але мала. То ж рекомендую всім подбати про відповідний захист. Як мінімум в шортах ввечері краще не сидіти.

Круто! Молодець! Мені приємно що я тебе знаю :) І описав ти теж дуже зачотно. Вийшло значно лаконічніше ніж в мене

В обох випадках спільним є підхід до схуднення. Це зміна способу мислення та ставлення до життя. А розумне споживання їжі поступово приходить само. 

Ти дуже влучно підмітив що коли  є справа яка тебе запалює, то працюєш за трьох і можна взагалі ніц не жерти. І гарно худнути. Але регулярно так робити не треба. Травна система повинна працювати в будь-якому випадку. :)

Кинув лінк на звіт своїм знайомим. Дехто з них також повторив твій шлях і можливо колись поділиться досвідом. Дехто тільки мріє і досі думає що це неможливо :)

Мандрівка пройшла дуже успішно! Дякую всім хто зголосився за компанію! Звіт з печери тут

«А шо, там є печери?!» - неодноразово чули ми в процесі підготовки до подорожі. Справді, печери у Львівській області це дивина, а ще й у Карпатах – тим більше. То ж здивування людей було очікуваним і тільки стимулювало нас дослідити та описати цей об'єкт.

В головній залі печери


Ми втікаємо від світу в гори. Але ж наскільки надійніше можна сховатися від всіх не просто в горах, а у справжній гірській печері! Перша моя ничка була під Петросом. Правда це трохи далеченько від Львова. В інтернеті ходили чутки про печери на горі Ключ, Сколівський район. Це лише година-півтора їзди від Львова. Фотографій і координат печери не було. А основний наголос робився що там небезпечно і краще туди не йти. Але ж де небезпечно там і цікаво!

Місце поруч з печерою


Перший пішов!


Ось короткий підсумок нашої мандрівки:

1)   Ми відшукали і дослідили печеру «Трьох Кажанів». Часу на спуск у другу печеру(Семи Кажанів) в нас, на жаль, не залишилося. Обидва входи знаходяться поруч.
2)   Печера «Трьох кажанів» як і описувалося є глибока, ~20м вертикального перепаду. Вона простора, ~100 метрів ходів. Четверо людей почуваються в ній цілком комфортно. Влізеться і десять.
3)   Спуск в печеру вимагає альпіністського спорядження. Без нього це, наразі, є неможливим
4)   Дно печери сухе навіть попри місячні дощі. Стіни вимазані глиною та вкриті каплями вологи. Повітря тут цілком достатньо, за чотири години перебування ми і половини не видихали.
5)   Всередині холодно і сиро. Фліс, водонепроникна куртка, і такі ж рукавиці зроблять ваше перебування комфортним.
6)   Є кілька бокових відгалужень які закінчуються вузькими щілинами. Худі спелеологи пролізуть.
7)   Лише в одному місці я виявив людські сліди на глині. А так то печера недоторкана. Була до нас ☹
8 )   Печера знаходиться орієнтовно 2 км від озера Журавлине коло «Острова Пасхи». Попри неї йде надійна стежка. Самого входу в печеру зі стежки не видно. Він розташований в такому місці що випадково не провалишся.
9)   Джерел води близько коло печери немає. Але є місце для стоянки захищене від дощу.
10)   Стан печери доволі стабільний. Явних небезпек обвалів немає.

Вертикальний спуск в головну залу печери


Починають рости сталактитики


Літаючий камінь над продовженням печери


Підйом нагору


Від Львова до водопаду «Кам'янка» півтори години їзди на авто. Ми запаркувалися на початку підйому до озера Журавлине(Мертве) та почали переодіватися. Люди в синіх комбінезонах та зі шнурками на шиї явно диссонували з гламурно – шашличною атмосферою навколо. Та щойно ми минули заболочене озеро як відчули той дикий та загадковий дух Карпат. Ця неповторна суміш вологих тропічних джунглів з домашністю гобітанських рельєфів до дна наповнила наші легені.

Дорога до печери


Ця скеля позначена на карті як вхід в Печеру


Печери коло гори Ключ були відкриті ще у 80-х роках. Та, на жаль, якогось внятного опису в інтернеті, топозйомки чи фотографій звідти я так і не знайшов. То ж ми, Дослідники Львова та Навколо, вирішили самостійно заповнити цю прогалину.

Його досвід промислового альпінізму нам став в нагоді


Вхід в печеру «Трьох кажанів» позначений на Вікімапії та Open Street Map. Від водопаду до входу йти, надійною протоптаною стежкою, менше години часу. Перепад висоти незначний. Але насправді печера не там а троха збоку.

Тут ми були лишили рюкзаки і пішли шукати вхід


Перший залаз :)


А всередині доволі просторо


Не печера, але дуже на неї схожа


Який то кайф нарешті дихати свіжим карпатським повітрям, а не випарами Полтви.


Веган найшов вхід, гоу туди!


Цілком очікувано що вхід в печеру виявився дещо поруч з точкою на карті. Імовірно це зроблено навмисно, аби люди без спелео-досвіду не завдавали клопоту рятувальникам. Ми розділилися і доволі швидко знайшли аж чотири входи під землю. Жодних стежок, місць від вогнищ чи, тим більше, сміття коло входів в печери не було. Напевно що тип спуску та відсутність «позолочених кристалів» внизу надійно відсікають охочих на легкі видовища.

Ми біля входів в печери. Ззаду Семи кажанів


Вхід в Печеру


Джонні вперше надів налобний ліхтарик, вперше спускався на мотузці і вперше був в печерах!


Сергій впевнено йде досліджувати надра планети!






Забігаючи наперід скажу шо все в нього вийшло на відмінно!


Красивий ліс поруч з Печерою


Нас було п'ятеро: DeadMeat_jun, Jonny, Electri4King, Веган який тільки прикидається і я. Побачивши дирку в землі ми тутже забули про жару, комарів і голод. Скинувши весь зайвий одяг ми, наввипередки, кинулися одівати на себе системи.

«Коли ти дивишся в безодню, кажани дивляться на тебе» - згадав я Ніцше і повис на мотузці на рівні сьомого поверху. Піді мною вузька щілина три метри завширшки і метрів сто завдовжки. Налобний ліхтарик ледве досвічує до її дна де клубком лежить решта мотузки. Стіни печери виблискують характерним білим грибком та каплями кришталевої вологи. Мене переповнюють неймовірно-гострі та екстремальні відчуття. Бо я перший спускаюся у невідому печеру з якою навіть фоток в інтернеті нема! Та й будь-яких ознак людей до нас, як ото надписів на стінах, відбитків на глині, бичків, фекалій чи потоптаного дна тут теж немає.

Для референсу. Стан мого одягу до спуску в Печеру


Я в головній залі


Сергій лишився на проміжній ділянці допомагати спускатися решті


там продовження печери


Про те що потім підніматися назад я стараюся не думати. Просто потроху відпускаю свій кінець вісімки і, неспішачи, їду вниз, притримуючи другою рукою страхівочний блок. Плавно торкаюся листяного дна і розумію: ще одна моя мрія здійснилася! Ці дванадцять років пошуків, тренувань та планувань були недаремні. То ж поки спускаються мої товариші я освоююся на новому місці.

Я стою в печері півтора - три метри завширшки і десь п'ятдесят метрів завдовжки. Дно печери це глина-листя-каміння. Печера утворилася тектонічним способом. Тобто це тріщина в породі під дією гравітації і землетрусів. Такі печери характеризуються мінливістю і нестабільністю.

Засипаний глиною тупиковий хід


Вид на стелю


Вид з трикутного каменю вниз у основну кімнату


Щілина піднімається вгору від підлоги і практично на половину висоти нашого спуску. Один кінець печери закінчується глиняним завалом. Але коло нього є перпендикулярна тріщина для дуже худих спелеологів. Інший кінець щілини впирається в характерний алмазоподібний камінь догори дригом. Він чимось нагадує те місце в церкві з якого священник каже проповідь. За цим каменем йде продовження печери.

Щілина перпендикулярна основному ходу


Джонні спускається до мене


Біла кофта була єдина якої йому не шкода


Додав цю фотку для відчуття простору, скільки тут спускатися


Його перший спуск в печери!


Десь метр ширини в найвужчому місці головної кімнати


Вид з заваленої сторони на спуск


Веган наступний




Всі на місці. Я поліз в продовження печери


Коли всі спустилися то ми пішли досліджувати що там далі. За трикутним каменем йде невеличкий схил і потім поворот ліворуч. Далі вертикальний спуск і невеличка кімнатка 2 на 2 метри. Це і є дно печери. Вниз йдуть хіба що вузькі ходи в які стікає вода під землю.

В цьому відгалуження ми знайшли невеличкий чорно-білий сталактитик. Він ріс на виступі над вертикальним спуском. Приємно однако 😊 Також в печері живуть симпатичні сині слизні що залюбки вилазять подивитися на світло спелеологів. А при спуску було вилетіло кілька кажанів. То ж печера є заселена.

Росте сталактитик


Стін під Сталактитом


підлога під Сталактитом




Саме дно печери


Веган загрозливо нависає наді мною. Недай Бог йому зірватися!


Сюди втікає вода з печери


Підніматися (жумаритися) назад ми вирішили з цього каменя. Так менша висота


Мешканець печери




Підйом це не спуск і тому чим голодніший ти є, тим легше тобі підніматися. Бо вага менша. :) Я йшов останнім тож встиг не тільки зголодніти, а й навіть трохи змерзнути. Порада на майбутнє брати з собою светр чи фліс. Як і у більшості печер, тут є свій мікроклімат. Температура десь 10 градусів, пара з рота точно йшла! 😊

Але стартуючи під нахилом з каменю слід уникати ефекту маятника


Третину відстані подолано


За Джонні я особливо переживав. Але він без пригод вибрався наверх!


Останнім був я. Тепер порівняйте стан одягу :) Добре шо ми всі взяли перезувне :) Ну і Електричкінг казав шо я був похожий на Суса. :) Не знаю чи це комплімент чи образа :)


Всі безпечно піднялися на поверхню. Насувалася гроза тож ми прийняли рішення швидко збігти до машини. Коло Мертвого озера нас зупинили дівчата.

- А це ви з печери спускаєтеся? - спитали вони у нас.
- А Ви звідки знаєте про цю печеру? - спитали ми їх у відповідь
- А що тут справді є печера? - відповіли нам дівчата питанням на питання.

Все просто. Такі ж щасливі та вимазані глиною обличчя були недавно у них самих в печері Атлантида. Не потрібно бути Шерлоком Холмсом щоб по наших шнурках, шоломах і налобних ліхтариках безпомилково визначити звідки ми йдемо. Пообіцявши їм написати цей звіт, який ви щойно дочитали, ми пішли лякати своїм виглядом відпочиванців на автопарковці.

Йдучи в печеру навіть і не розраховуйте бути чистими!




Печерні люди


Це озеро називають "мертвим" бо в ньому дуже характерно плпвають під водою колоди


Пошвидше би вже виросли і зїли тих всіх комарів


Place for Rest


Ура! нарешті добралися до чистої води


Шум і гамір людей водопаду Кам'янка явно диссонував з нашим печерним настроєм. Їсти тут якось було не комільфо. А от поїхати на сусідню гору Корчанка і щось пожувати з видом на тру-Бескиди це для нас . Тим більше що звідти відкривається чудовий краєвид на гору Ключ в якій ми щойно були.

На Корчанку можна виїхати навіть в дощ і на шосейній гумі. Але на Джимміку




Сколе і гора Ключ. В ній ми дві години тому були!


Обладнання Аерофлоту тут ще досі стоїть


Вид на Тру дрімучі Бескиди


Сподобалося? Зацікавив? Не прогавте! Восени, як здохнуть всі ці кляті комари, підемо досліджувати наступну печеру "Семи Кажанів"! Так шо пильнуйте наші плани!

План-схему печери додаю. Вона намальована по пам'яті. Розмірів при побудові плану я не дотримувався.

Я там не був мені кадри треба.  Після зйомок лишимся, познимкую, або я збоку встану  - будуть і робочі кадри паралельно, так званий бекстейдж.

Прочитавши це я усміхнувся і вдарив себе долонею по обличччю :(

думаю +1)

Тільки якшо ти мовчатимеш і нічого не зніматимеш. ;) Там буде достатньо операторів. Може прихопи світла якогось

Завтра о 9 ранку НТА зніматиме сюжет про бомбік коло облради. Спускатимемосся вниз. Кому цікаво підтягуйтеся. заодно допоможете його розкопати і закопати :)

Шахта в Калуші, стаття цього року.