Messages

І всіх дружно приймуть у відділення  :)

[+ 1L]

Korguk + 1L 

А ви колись чули про печери в горах, особливо якщо я скажу що ці гори Карпати.
Почув від знайомого про існування таких і одразу почалося планування і підготовка «експедиції» до Петроса.
Погода не передбачала ніц хорошого. Та за ці роки я навчився не вірити синоптикам так як правда в їхніх словах буває рідко. Перед від'їздом співпрацівник провів нам маленьку лекцію на тему «Мотузки, вузли і страхівка». У всьому решта ми мали б розібратися в залежності від ситуації.

Добирання. Ми із Любком вирішили добиратися через ніч, Франківським+ Раховоз. Андрій і Міша власним авто. Зустрітися мали б на половині підйому на г. Петрос.
Ранок. Лазещина. Всі туристи ломляться у напрямку Козьмещика, але нам не туди. Цього разу ми хотіли дослідити іншу дорогу на Петрос. Для цього прямо на залізничній станції пхаємося вгору. При виході із раховоза піти прямо, дорога в'ється під ногами та виводить нас на якийсь маленький хребтик з якого буде видно Петрос.
Хмари ще сплять у долині тому складається враження ніби ми вище неба. Далі потрібно просто триматися старої закинутої дороги що веде на південь і насолоджуватися тихими місцинами стародавнього лісу. Одразу видно що стежка не користується попитом у туристів і місцевих жителів, тут зовсім нема сміття. Навколо купа зелені. Не знаю як Любко але я просто був у якомусь стані ейфорії коли проходив отими місцями.
Так не поспішаючи, розмовляючи і час від часу піджераючи ягоди ми дійшли до колиб що зі східної сторони Петроса.
Перекус. Потрохи насуваються хмари. Тож ми вирішили довго не засиджуватися і рухатися шукати печеру. Власне родзинку нашої подорожі.
Підйом на Петрос як завжди цікавий і непередбачуваний тут то хмари то дощик... Якщо підніматися на нього із південно-східної сторони (підйом від перемички, найпопулярніший серед дурістів маршрут). Під час підйому з лівої сторони буде видно гребінь власне десь на його «хребті» і знаходиться печера (чесно кажучи за 50-80 м від такої втоптаної туристами стежки). Недалеко від печери є прекрасне місце для таборування. Для того щоб тут таборуватися потрібно взяти із собою води і пальника. Як тільки Любко надибав печеру надійшов Андрій і Міша. Тепер вся команда в зборі можна лізти.
Сама печера це природний тектонічний розлом дослідженою глибиною залягання близько 28м. У зв'язку із тим що у нас був лише 1 комплект споряги спускалися по черзі. Нагорі для страхування завжди була 1 людина.
Всередині печери місця відносно багато особливе враження складають хаотично нависаючі над нами камєні. Як і в кожній печері тут мокро і сиро, але температура стабільна і однозначно вища нуля. : ) Більше про печеру зможуть сказати лише фотки. При бажанні відвідати печеру рекомендую мати її карту + обов'язково мати спорягу для вертикального спуску і відповідно подальшого підйому.
Особливо тішило те що печера ше не дуже популяризована і ми там побували в числі перших.
А потім пішов дощ. Вечеря. Вечір у наметі, здоровий сон на висоті 1800м.
Дощ ішов цілу ніч тому зранку ми так і не дочекавшись сонця покотилися донизу.
Потім дорога додому, сушка себе і речей прямо у машині.
Радий що ця подорож вдалася. Ну і як завжди дякую всім хто зголосився до того варятства.
Окрема подяка К2 за спорягу і курс повчальних лекцій.

Координати печери: ПН 48.17012 СХ 24.42398 Висота 1900м над рівнем моря.

Мої фото ТУТ

Будинок на вул. С. Бандери, 1 має 118-річну історію. Неповних сто років з них ця будівля використовувалася як в'язниця польським, радянським та німецьким окупаційними режимами. Тут перебували керівні органи оперативних карально-репресивних структур вищевказаних режимів, діяльність яких передбачала планування, розроблення методів, а також проведення ліквідації політичних противників режиму. Паралельно із зазначеними структурами тут містилася в'язниця для політичних в'язнів, проводилися допити із застосуванням тортур, складалися протоколи тощо. У мешканців міста ця в'язниця стала уособленням окупаційних влад та її репресивних методів діяльності.
Більше історії ТУТ






Більше фоток можна знайти ОСЬ ТУТ

[Кіно]

Ось тут є уривки фільму про Львів 1939 року.
Кіно називається "W??cz?gi"

Кіно

а що є Сніданок із Мертвим Півнем? Буде якийсь концерт Мертвого Півня?

Читай туво: http://beskyd.lviv.ua/viewtopic.php?t=1333

2 Коржик: Я спитався Тараса, він там біля парку живе багато років

І шо він казав?

Цікава фіговина. Напевно пожежне водосховище або якийсь басейнчик чи фонтанчєг.

У фонтанчегу скоби що ведуть униз  ;D  класно!

Гуляв по Стрийському парку, надибав отаку штуку.


Цікаво, що є скоби щоб лізти кудись вниз :)

Тепер там всьо загородили парканом і помалу ,будівлю розвалюють. Хто знає шо то тепер буде. Ну і звичайно ті хто були можуть тішитися шо вони там були, а хто ні той най кусає лікті :)

Можуть бути соляні шахти. Може навіть ті що у Солотвино

9:00 Ранок?

А мій +1 враховано???  ::)

Теж вчора власне її пофтикав

Ду-Бля-Нах

Оце потішив :)

Цікава стаття. Мені сподобалася!

Ужас, самогубці  ;D

Пропоную створити свій офіційний Львівський дігер клуб!

Думаєш так просто зробити ОФІЦІЙНИЙ клуб???

Це ж не так шо прийшов у ратушу, сказав так буде називацця наш клуб, запишіть нас в якусь книжку.
Клуб якщо він офіційний тягне за собою купку бюрократії, + внески всіляцькі.
Хто буде оформляти і слідкувати за паперами? І хто буде платити ???

Якось таке питання порушувалося ОСЬ ТУТ