Останні повідомлення

#11
Ще фотка! Станція Личаків

#12
Мабуть, я став фотоспотером (колійовим)
Про фотоспотінг з літаками вже навіть у Львові є ціле інтерву. Тепер це хобі ризикове. З поїздами також, але є винятки. Звичайні пасажирські - можна, якщо включати обережність і здоровий глузд. Припускаю, що у мене все гаразд, так як у 2022-23 роках вдалось зробити кілька непоганих (як на мій смак і навики) фоток поїздів у русі. Я лише про цивільні - пасажирські, з офіційно вільнодоступним розкладом.

Тема ніби нудненька, та як свідчить контент цієї теми - доволі живуча, зі своїм шармом, ЗАПАХОМ (ДИМУ і вугілля), постійними дописувачами. Що ж, ліричний вступ завершив. Ура!
-----------------------------------------------------------------------------

У ній не раз йшлося про ЛОКАЦІЇ де зйомка виходить класною чи з екстрімом-адреналіном. Я знайшов кілька місць, де фоткав без питань а-ля "Шо ви то фоткаєте тут?". Згодом вдома робив деяку обробку і результат мене втішив. А дехто (не буду вказувати нік!) запевнив, шо не буде гріхом додати мої роботи сюди.

Почну з вже "заїждженого" ретро-поїзда. Коли він поїхав, то мав дві фотозони: на вокзалі та у Брюхах. Ось шикарна фоторозповідь про нього


Я ж зрозумів де його найкраще фоткати під час рейсів, у русі. Майже на всьому його шляху від в. до Бр. можна побачити середовища з ознаками сучасного міста чи колії, у яких звісно ж є своя естетика, та все ж...
А я ще зимою 2015, коли він вперше віз пасажирів з Брюх, зняв на відео його в "ідеальному пейзажі". Там немає поблизу машин, житла, промзон чи захаращених дач. Лише дерева, колія і ми двоє. Паротяг ідеально вписується в пейзаж, і максимально відчувається його ретро-дух.
Захисні високі лісосмуги  утворюють природну "стіну", а це гарний фон для диму, який на секундочку довше тримаєтся у повітрі саме тут. І звісно ж, це все у легальному+безпечному місці. Єдиний ризик - це парафіяни найближчої церкви, які повірять у тебе-шпигуна швидше, ніж у настання другого пришестя.




Фотки-відео виходять похмурими і без непотрібних елементів: лише він, дерева, колія та її складові.




Маємо зміни символіки: була совєцька звізда-її сховали круглим символом ЛЗ. А у 2020их поїзд прикрашає сучасне лого УЗ. Ах так, локомотив також не той, що у попередні зими.




Інший фотоспот, де я його спіймав - на одному ненависному багатьма переїзді. Тут паровоз повзе. Зручно і також безпечно фоткати. Хоча на фоні зимового неба майже не видно диму.


Минулої зими було аж 4 вагони. Це більше, ніж у перші зими послуги. Хоча нам тіснувато, - ледве влазять у кадри. І тут він зазвичай не свистить.

Дуже несподіваний ракурс мені вдалось знайти в гостях. Коли він їде, свист чує весь мікрорайон!! Майже як сирену тривоги. Одного разу я почувши той звук спитав чи можна вийти на балькон, куди мене люб'язно впустили і не заважили прицілитись. До того ж у кадрі знову гарно "працюють" фоном згадувані мною лісосмуги+погода сприяла. А ще сільський краєвид, що саме тут дозволяє спостерігати за його рухом і димом чуть менше хвилини. Цього вистачає для фотодрочерства :)



Рава-ВаВа

Але від гостей спущусь на землю. Бо мине кілька місяців і 14-15 жовтня на "моєму" фотоспоті новий "піддослідний"! Нахабний інтерсіті блищить, везе виїзних пасажирів у іншу країну, інше життя.
Але перед тим доведеться чух-чухати повз мене. Фоткав без ентузіазму: блискуча "морда" на старезних рейках-шпалах дуже контрастує. Мене це не надихає. Але спот є спот, - тут нема інших дрочерів ентузіастів, тому ловлю кадри лише смартфоном. та минає час, він же переходить на "зимові" рейки, і це гарний стимул, аби сфоткати тут цю "морду" в ранковій темряві. Ото вже буде видно табло з мегапафосним напрямком Czernowitz-Warszawa.



А поки я пишу це все, і ви (сподіваюсь!) читаєте, а ЗСУ захищають цю можливість, залізничники відійшовши від святкування вирішують задачку: як найідеальніше сумістити дитячий експрес, "столичне" інтерсіті і ту зачухану електричку "Львів - Рава-Руська"??

Хоч би фотоспот повністю не заріс травою до зими, бо вже сі почало...
#13

Що ж, разок на сезон можна шось запостити :)
Вулиця Волоська (одразу позаду Стрийського ринку). Як бачимо,  3ій, 4ий поверхи теж стали "тунелями", хоча ше не надто рагульськими. Певно десь пізній совок.
Додам адресу до колекції і пригадаю як приблизно рік-два тому дізнавсь одне з призначень таких мостів.
Справді, будівельний прийом як зробити будинок дешевшим по тодішнім міркам, але Казанцева десь описала детальніше практичну складову такого прийому.
Між основною житловою частиною будівлі та ІНШОЮ (житло прислуги, комори-склади, ліфти для підйому вуглів на опалення) робили такі переходи, аби рухатись туди саме по мостах, а не через парадний вхід у житло чи через весь під'їзд+двір. Це зменшувало перешкоджання руху людей у різних напрямках. А ту частину, що не для житла, називали офіциною.
А у цьому будинку якраз той випадок: офіцина має окремі входи (з Волоської, але там зараз всякі магазини тощо), а парадний вхід у під'їзд житлової частини - з іншої вулиці (до речі, якраз на ній і є прописана його адреса).

#14
Допоможіть будь ласка,як подивитися карти?
#15


Зовидів таку в Дрогобичі
#16
Агенція туристичний Львів
#17
Вітаю народ,чи є якесь цікаве місце у Львові(високе чи бункер) з цікавим краєвидом?Хотілося б щось нове побачити
#18
Нещодавно у влозі Чаплинського промайнуло фото, певно цього ж оригінального корпусу:

#19
Старого велетня оголили

Значну частину життя прожив буквально навпроти саме цього корпусу заводу. Від мого тодішнього будинку до того сплячого велета приблизно 150 метрів. Великим він був, бо був малим я. Сплячим - бо там нічогісінько не відбувалось. Часи такі. А мали б робити телевізори, чи щось інше. З мого вікна було дуже добре видно шпарину від верхнього поверху до першого, вона мала незначну ширину, яку я був охочий перестрибнути з розбігу. Тоді по ТБ щотижня у фільмах бачив саме такі небезпечні стрибки. Та для цього був потрібен очевидець-напарник. Ніхто з потенційних охочих не цікавився велетом, навіть між дорослих. Тому не було ніяких відвідин тіла велета. Тоді ще марили якимось відродженням, а робітники показували фоторафії з місця праці. Дехто з них таємно виніс наліпки-прикраси до телевізорів та й роздав дітям. Ті, хто мав хист до трудового навчання, додали їх у свої колажі-аплікації.

Хоча сусідом велета був кухар-кондитер, який помагав годувати творців того великого сплюха поруч. Він єдиний у районі, хто вмів робити  молочні коктейлі. Щоправда, йому помагав совєцький апарат і його кухня вся була совєцькою на вигляд. Та це не зупиняло щасливих батьків святкувати у нього хрестини, а молодят - весілля. Коли ж у найближчої церкви був храмовий празник, то також йшли до цього кондитера. Він дуже передчасно вмер, навіть не чахнув, а раптово. Його двері досі так і не відкривали. Та ще є двері сусідів-підприємців, які час до часу змінюють власників та КВЕДи. Але там не так цікаво, і нема приємних запахів.
 

Згодом я переїхав, і став рости, - велетень для мене ставав меншим і нецікавим. Ще за кілька років перервали його сон: територія була стоянкою, потім автосервісом, АЗС. А всередині велета взагалі почали СТРІЛЯТИ. 2 чи 3 роки там вправлялись у страйкболі. Можна було навіть влаштуватись на роботу до них. Діловитому велету-сусіду вчепили на лоба і потилицю сині букви, шоб не забував своє ім'я. То ними він також заважає спати, навіть деяким сусідам-людям.

І врешті цього року стало зрозуміло: велета скоро не стане. Спершу його роздягають і ми бачимо ребра й інші частини скелета. Потім швиденько розкладуть і його всього. Тоді почнуть будувати торгово-розважального велета. Він буде барвистим, жвавішим, живішим і привітнішим. Він буде радий дітям, і матиме що їм запропонувати. Такі часи. Часи, коли про давніх сірих велетів пам'ятають старожили. І їхні спомини зовсім не ностальгійні. Бо ностальгувати за велетами не хочеться. Краще сподіватись на оптимізм їхніх футуристичних наступників.


#20
На Замарстинівській, біля озера, неподалік виїзду з міста, лежить такий от бетонний блок метри з три довжиною



Знаходився він на цьому місці, принаймні, ще у 70-х роках (з дитинства пам'ятаю його тут), і, напевно, й раніше. Тоді ще розповідали, що в час війни він перегороджував дорогу, а отже, імовірно, з'явився тут у 39-му і був свідком битви за Львів у вересні того року. Так це чи ні, напевно сказати не можу - можливо, хтось знає більше?
232 Гості, 0 Користувачів