Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#421
Прийнято! Ще є одне місце в машині. Виїзд і повернення зі Львова в неділю. Час напишу в Пятницю.

UPD: виїзд в 10 ранку від Ашан Сіті
#422
«Що, на Левандівці теж є свої підземні річки?» – здивовано подумаєте Ви. «Ще й які!» – відповім Вам я.

Можливо Ви звертали увагу на канал з водою по вулиці Рудненській що тікає кудись під землю коло Протезного заводу? А широченний та майже сухий тунель що виходить з-під вулиці Широкої коло ОККО? Хіба Вам не було цікаво кудою це все може проходити і де з'єднуватися?

Колектор на вулиці Рудненській що збирає воду з дренажу залізниці


Вхід під землю на вулиці Широкій. Яка вулиця такий і вхід. Можна Джимміком заїхати😊


У 19 столітті коли закривали Полтву то усю воду з Головного Вокзалу та прилеглої залізниці пустили у Білогорський потік, тобто у Чорне море. Залізниця навіть мала свої очисні споруди. Ще в ті часи інженери побоювалися що Полтва може не справитися з такою кількістю води. Потім Левандівка стала мікрорайоном, а річку перетворили на каналізацію. В 20 столітті її все таки завели у Полтву, але тепер вже глибоким підземним тунелем(щитовий ПЗК). Він йде під торфовищем і виходить аж на вул. Варшавській і далі в Полтву на вул.Торф'яній. Та навіть зараз під час сильних дощів неочищена вода все таки скидається напряму у Білогорський потік. Для цього передбачено спеціальний перелив на вулиці Широкій.

Ось на фото підземелля Левандівки. Прямо пішов тунель на вулицю Широку аж до Головного Вокзалу. Праворуч кругла труба до Протезного заводу і на вулицю Рудненську. Обидві притоки замулені, вода там стояча по коліна. В інших ділянках того ж колектора вода тече по центру, її не більше 10см, йти значно легше.


Забруднене дно колектора під вулицею Широкою


А ось на фото той же колектор але нижче по течії. Теж є бруд, але менше. Тут вже вода тече по центру, де їй і місце. Є широкі бортики щоб вільно пройти.


Більшість львів'ян запам'ятали колектор на вулиці Широкій по нещасному випадку що стався в 2013 році. Тоді маленький хлопчик впав у люк і його знайшли мертвим майже через два дні. Пошуки утруднювало замулення та забруднення на дні колектора. Ця історія з хлопчиком ще більше підштовхнула мене все тут гарно дослідити. Що б майбутньому в разі чого змогти їм допомогти.

Ну що, цікаво як там під Левандівкою? Тоді пішли досліджувати!

Білогірський потік за Львовом. Левандівка на горизонті. Вода тут майже стояча. Потім це все впадає в річку Зимна Вода і далі в Дністер (за спиною)


Цей же потік, але в межах міста Львова. Хто уважний то вже бачив його з вікна машини чи маршрутки. А може в цьому блозі прочитав.


Вхід в тунель знаходиться зразу під дорогою і йде в сторону вулиці Широка. Цікаво, цей бетонний блок сюди вода принесла, чи його тут просто забули?


Заходимо в тунель. І справді вулиця Широка! Але щось тут води зовсім немає... А мало би бути багато, мікрорайон ж то великий! Дивно...


Лишаємо вхід за спиною і йдемо всередину тунелю


Води тут небагато, а та що є то в основному дзеркальні калюжі.


Вид з повороту колектора на вулицю Широку


Раптом я чую як хтось ззаду кричить: «Андрііііій! Андрііііій! Ти там?» Виявляється один із читачів побачив мою машину припарковану коло входу в підземелля та одразу все зрозумів. Він казав шо багато читав моїх звітів і тому Джимміка впізнав з першого погляду. На жаль хлопець був без бахіл, тому йти далеко не зміг. Ми попрощалися, обмінялися побажаннями та контактами, а також я пообіцяв йому написати цей звіт який ви зараз читаєте.

Коли є незамулені бортики то ходити одне задоволення


В кінці за поворотом стояли бетонні блоки. В разі чого тут можна організувати блок-пост і відстрілюватися 😊


Насправді це не блок-пост, а спеціальний перелив. Ось його вид з іншої сторони. Вхід в тунель там далеко за блоками. Брудна вода з Левандівки впирається у цю бетонну перешкоду і тече праворуч, у ПЗК. Там є отвір в стіні. У випадку сильної зливи вода переливається через бетонні блоки і неочищеною стікає у річку. Звідки ми, власне, щойно і прийшли.


Ось перелив у ПЗК і решітка щоб затримувати бруд. Нагорі є люк через який цю решітку можуть чистити.


А ось цей люк на поверхні. Видно як хтось чистив решітку.


Вид в сторону колектора на вулиці Широкій (де ми щойно були)


Вид в сторону вулиці Роксоляни де наш колектор впадає в ПЗК. Щодо решітки, то в мене залишилося одне запитання. Ця решітка там до самого дна? Якщо так, то все гаразд. Це означає що всі крупні речі які попали в колектор на ній і зупиняться. Якщо ж там внизу під водою є дира, то вода може нею протягнути важкі предмети в ПЗК і далі аж на очисні споруди Полтви.


Під цією будівлею проходить ПЗК. Тут також є злив з колектором з вулиці Широкої. Біля самої будівлі чути характерний шум води що тече. Фото взято з Google Maps


Після бетонного блоку колектор йде рівно під газоном вулиці Широкої кудись в сторону вулиці Сяйво. І взагалі колектори у Львові прокладені під дорогами, а не під будинками. Деколи доводиться чути закиди ніби терористи можуть використати колектори щоб закласти вибухівку під будинки. Че-пу-ха! Це значно простіше та ефективніше зробити з підвалу. До того ж колектор сам по собі доволі міцний та лежить глибоко під землею. То ж такий вибух хіба що щурів налякає.

Ну а після переливу в колекторі тепер води стало багато, як і має бути. Плавають какахи. Що ж, почалапали туди далі!


Какахи


Йти стає суттєво важче. Бортики майже зникли під шаром намулу. Місцями руками приходиться допомагати переставляти ноги. Можна сказати що ти залипаєш в колекторі. Шолом постійно зачіпається за стелю. То ж чим нижчий дигер тим він прохідніший!

Плюс мінус в такому стані цей колектор мав би бути по проекту.


Вид з-за бортика звідки я прийшов. Чиї це тут сліди ?;) Нагорі мул, нанизу бетон.


Та, на жаль, вода часто доходила аж до колін


Надодачу на бортиках траплялися цілі острови з намулу. То ж треба було згинатися в три погибелі щоб там протиснутися. По центру колектора йти не варіант. Там мулу ще більше, і вода з какахами.


Ця притока свою функцію навряд чи вже виконує. Але пішохідний бортик вона загадила таки добряче.


Острів з намулу і бруду по центру колектора на вул.Широкій


Після кількохсот метрів бродіння мулом ми дійшли до роздоріжжя.


А ось і злив двох менших труб. Прямо дорога пішла вулицею Широкою на Головний Вокзал, праворуч – в сторону вулиці Рудненської. На стику колекторів є люк назовні. Через нього робимо прив'язку де зараз знаходимся.

Наліво підеш, в мулі застрянеш. Направо підеш – каках набереш. Обидва тунелі одинакові по висоті. Але в лівий при 1,7м зросту ну ніяк не втиснешся. Стільки там було мулу на дні.


Вид в сторону вулиць Рудненської та Курмановича


Вид в сторону вулиці Сяйво та Головного Вокзалу


Ось рівень мулу в сторону вулиці Рудненської


А ось рівень мулу в сторону вокзалу


Це фото цього ж місця, але вже на поверхні. На передньому плані люк через який зроблена прив'язка. Цей же люк фігурує і у відео з рятувальниками які шукають хлопчика.

Прямо пішов квадратний колектор на вул. Сяйво і головний Вокзал, праворуч попри супермаркет – круглий на вулицю Рудненську.


Ця ділянка щойно була пройдена під землею.


Поруч з попереднім люком є той самий люк який був на відео. Тепер він додатково накритий куском бетонію


Цей же люк на відео з новин 2013 року. Видно шо кришка лежить збоку, а обойми немає. І як тій людині що вкрала обойму від люка після цього всього живеться?


Йдемо в круглу трубу праворуч. Там я ще так сяк пролажуся. В прямокутний колектор теж би протиснувся якби йшов по бетонному дні. А так мул з'їдає висоту та затягує ноги. Залипаєш на місці і далі й кроку не годен ступити.

На моє здивування через сто метрів карабкання мул закінчився і колектор виявився майже без води. Тобто виходить що мул намиває з прямокутного колектора в круглий? Або його в дощ наносить з обох сторін і він на зливі накопичується.


Бокова притока чистої води зі сторони паркінгу за супермаркетом




Робимо візуальну прив'язку де ми є зараз


Після притоки води стало ще менше.


А ось і світло в кінці тунелю. Вода майже не тече, все тут чисто


Поки були під землею то нагорі встигло снігу трохи нападати


Притока зі сторони вул. Рудненської що впадає в цей колектор. Хтось зробив на ній кустарну решітку з прутів ліщини. Напевно щоб бруд затримувала.


Ось звідси ми вийшли


Тепер давайте пройдемося цим потоком вверх по течії і подивимся де він бере свій початок.

Вул. Широка за спиною і три ряди дерев'яної решітки проти бруду


Трохи далі потік перетинає дорогу до гаражів. Але тут і сміття... Бррр.


Підходимо до протезного заводу. Видно АЗК на задньому плані. Зверніть будь ласка увагу на дві круглі оранжеві труби що виходять з колодязя. З них йде сильний звук води що тече.


Звідси ми прийшли. Гарний і широкий канал для води. Але порожній.


Цей канал бере свій початок ось від цього люка. Видно навіть кілька бетонних плит яким він є викладений. Ну а далі самі бачите, все закидано листям, гілками і глиною.


Праворуч кругла труба йде з вулиці Рудненського. У цьому люці вона повертає перпендикулярно до каналу який на попередньому фото. У випадку сильної зливи рівень води підніметься і відбувається перелив. Надлишок скидається в цей канал через дві оранжеві труби. Перелив є ліворуч, на фото видно його край. Тобто та труба з якої ми щойно прийшли це лише аварійний дренаж на випадок зливи. А основні води течуть трубою що поруч в землі і впадають у прямокутний колектор. Саме тому весь мул там.



Я перейшовся ще сто метрів до залізниці і здибав аж дві притоки які формують «річку Левандівку». Вони також є на OpenStreetMaps картах.

«Річка Левандівка пахне поїздами,
мостами, переїздами і брудними словами»
(с) Скрябін.

Вул. Курмановича і притока з депо


Ця ж притока, вид на депо


Автомобілісти знають яке тут в дощ буває море


Ось цей потік втікає під землю в сторону Левандівки. Не пролізеш...


А це ще один потік зі сторони залізниці. Прямо навпроти Протезного заводу


Він теж тікає під землю і теж в сторону Левандівки. Десь там вони об'єднуються на шляху до люка з переливом. Арочний колектор з попереднього фото є праворуч за пару метрів.


Шкода що один великий колектор завели в дві малі непрохідні труби ☹ Так би можна було полізти подосліджувати.


Продублюю це фото ще раз щоб було все ясно. Дві труби ліворуч, арочний колектор праворуч.


Цікаво де ця притока бере свій початок?


Цей же злив але з іншої сторони насипу. Він об'єднує дві гілки ліворуч і праворуч, все як на карті.


Ого, це люди з вікон вагонів стільки понавикидали? На фото видно вихід арочного колектора з насипу.


Автентична стінка тунелю з тесаного каменю.


Але чомусь на ній напис 1946. Совєти навряд би чи так заморочувалися. Заклали б «то всьо кірпічом»


Права гілка зі сторони Левандівського моста. Світла це дощова вода, чорна – фекальна каналізація.


Ця ж фекалка і прив'язка де це сфотографовано. Праворуч дощова притока. Прямо – фекалка. В принципі все ок. Воно ж потім тече на очисні споруди Полтви.


Звідси витікає дренаж залізниці що навколо. Висота 1 метр.


По центру видно тунель. Там де ми щойно були це праворуч від локомотива на фото. Також на передньому плані видно ліву притоку. Вона об'єднується з правою перед тунелем в насипі.


Вона витікає ось звідси. Ці дві притоки, по суті, і є найдальше живлення Білогорського потоку яке вдалося виявити. Вокзал не рахуємо 😊


Ось карта всієї системи під Левандівкою. Штрих пунктиром позначені ділянки де ми щойно пройшли. Синім позначені ті ділянки, що є на поверхні. На карті також були оригінальні позначення відкритих кусків річки. Я все це звів в одне ціле. Все проходить під зеленими зонами.



Чув я таке що дігери «розсекретили» карту Полтви для терористів. А в Москві її хіба немає ще з часів СССР? Напевно люди що так кажуть ніколи не заходили на сайт міськради. Там у вільний доступ викладають детальні карти комунікацій Львова. Також ці люди, напевно, не читали книжку Гранкіна Каналізація Львова. Там теж є її детальна карта.  А карта Полтви на  OpenStreetMaps (позначена синім)? Так шо діггери тут ні при чому. Вони просто лазять в своє задоволення і діляться побаченим. А то що воно не всім подобається...

Звіт завершено, та мене не покидає одна думка. Стільки тоді в 2013 році було уваги на цей колектор. Навіть по телебаченню говорили що там брудно і це реально утруднювало пошуки. Я очікував що після трагедії хоча б ця ділянка колектора буде в зразково-показовому стані. Тим більше всередину легко можна трактором BobCat заїхати і все це повигрібати. А як бачимо... ☹

То ж сподіваюся цей колектор колись таки почистять і я побачу Сяйво в кінці тунелю. А там може і до Вокзалу та його очисних споруд доберемося ...


#423
Цитата: Bottlehunter від 05.01.2020 22:42:28
Ну і для всіх решта, мабуть не варто посеред білого дня в бахілах і зі спарягою в людних місцях з'являтися. Так не спортивно)

та ладно тобі ;)))))

#424
Ясно! Все правильно зробив!

Напевно про карти комунікацій Львова на сайті міськради вони не чули, як і про Книжку Гранкіна з Каналізацією Львова і її детальною картою. Дуже схоже що їм провели політпідготовку "в стилі СССР" і я навіть здогадуюся хто :) "Діггерство це прояв буржуазного заходу! Сьогодні в Полтву пішов а завтра водоканал продав!" Реалії такі що часи вже змінилися, дві революції пройшли. А деякі люди ніяк не хочуть жити по новому. :(

UPD: Зубра належить місту а не Водоканалу :) Це звичайна дренажна система
#425
Ухти, дуже цікаво! Молодець, дякую за пост. Проплюсив.

Розкажи будь-ласка детальніше про прінімалово. А то я деколи по центру взад-вперед гуляю в хімзі. Що в тому незаконного, то ж не голий йшов, правда? Чи в міській раді про Полтву лекції читаю в бахілах, шоломі і футболці Експлорера. Поки шо мене ніхто не рухав хоч я і не ховаюся. А ходив я наприклад від Оперного театру і до моста на Чорновола. Правда троха люди від мене шугалися і я встиг добряче змерзнути в тій гумі. Чим все закінчилося?

ще питання: Яка приблизно довжина тієї ділянки де 2,5 метри? З фото важко сказати. Або ще краще буде якщо нанесеш це все на карту. Можеш на мою домалювати, або свою створити, або написати мені а я докину на свою. Як тобі зручніше. головне шоб було зрозуміло що і де тече.


Ну і був нині в тих краях. Ось притока Зубри що впадала під мостом з її лівого берега. Фото було в звіті. Ця ж притока але вище по течії коло ОККО.


Менша труба впадає зі сторони цього сірого будинку. Більша тече по Червоної Калини в Зубру. На око діаметр більшої труби менше метра. Запаху чути майже не було. Хоча на вигляд далеко не найчистіша вода.

#426
Теоретично Персенківка підходила. Раніше тут були великі плоскі поля... Але...

Можливо підпис на сайті некоректний? Вони не надали фото задньої сторони фотографії.
#427
Звіт з печери Прохідний Двір є тут

Ну і пару фоток звідти шоб пост не був таким сухим





#428
Найдовша гравітаційна(тектонічна) печера в Українських Карпатах знаходиться в кількохстах метрах від Мертвого Озера, де водопад Кам'янка. Це є багатоярусна печера з кількома великими залами. Вона має аж п'ять входів і жодного виходу. 😊 Тому логічно що її назвали «Прохідний Двір». Загальна довжина розвіданих ходів 520 метрів, перепад висоти в печері складає 40м. Якщо Ви думаєте що п'ятсот метрів це мало то помиляєтеся. В цьому звіті я покажу що ділянку в двісті метрів довжиною можна досліджувати кілька годин і навіть там заблукати.

Кажан в печері Прохідний Двір


Один з входів в Прохідний Двір


Зала коло першого входу


Ага! Є сталактитик!


Євгеній Васильєв, першовідкривач печери


Гравітаційні печери це є, по суті, тріщини в гірській породі. Під дією сили тяжіння каміння, з якого складаються гори, тріскається і зсувається, утворюючи печери. Це є принципова відмінність гравітаційних печер від гіпсових (Млинки, Оптимістична). Останні вимила вода, тому вони мають гладкі стінки і кілометри широких ходів. Гравітаційна ж печера це є нагромадження гострого каміння та непередбачуваних переходів між ним.

Одна з зал Прохідного Двора. Там далі є продовження в інші зали


Звідти ми прийшли. А не скажеш, правда? Все каміння тут однакове


На фотках печери завжди треба щоб хтось був. Інакше важко уявити масштаб

Всю печеру можна пройти на розпірках, шнурків не потрібно


Найкращий час йти  у гори взимку це коли цілу ніч падав лапатий сніг, а на ранок перестав. Тепер уся ця пост-осіння сірість вкрита збитими вершками. Штиль, морозець і неймовірно пухкий сніг під ногами. Він ще не встиг влежатися тому топтати його суцільне задоволення.

Початок маршруту до озера


Тут колись стояло характерне дерево з дуплом від блискавки. Вже впало.


Це не постановочне фото. В горах як йдеш то розігріваєшся, аж жарко.


В цю мандрівку я вирушив з Євгенієм Васильєвим. Це людина яка перша відкрила і дослідила печери на Кам'янці. Півтора години зі Львова минули як один світлофор і ми були перші хто замовив гарячий чай коло водопаду.

Дорога до Водопаду Кам'янка


Рідко коли тут так безлюдно




ну що, погнали до печери!


Далі по цілині торуємо стежку до озера. Сьогодні ці гори такі ж як і були колись, без туристичного буму. Ніщо не вказує на ті потоки людей які що вихідних ходять тут взад-вперед. Якби ще не написи на деревах... Але місцеві лісоруби і цьому колись дадуть раду.

Підйом до Мертвого Озера


Робимо стежку для туристів які потім сюди приїдуть




Який кайф йти зимою в гори? Та прямий!!! В холодному повітрі більше кисню. То ж кожен твій подих це насичення легень додатковим кайфом. Виходить кисневий калян на шару.



Євгеній розповідає що колись озеро було без острова посередині. Але лісорубам цікаво було дізнатися яка там глибина. То ж вони почали закидувати його гілками та стовбурами. З часом це все обросло органікою, затверділо і сьогодні там можна навіть ходити. В ті часи всю гору Ключ були вирубали під корінь. Потім лісоруби пішли, а замість них прийшли вони, спелеологи. Тоді ці місця були дикі і намет коло озера міг ніким не торкнутий тиждень стояти .



Джерело води яке живить озеро


А от і пара з гір йде. Це є надійна ознака що ми підходимо до входу в печеру. Всередині в землі завжди тепло, десь +8-10 градусів. То ж печера парує і манить до себе характерним запахом глини та грибка.

Вхід в Прохідний двір і пара над ним


Фоткаємо зимові входи на згадку


Проталина над печерою


Ще один вхід в Прохідний Двір


Дам ці камені для орієнтування де знаходиться вхід в Печеру 😉






Якось незвично роздіватися посеред цього снігового царства. Але це потрібно зробити, бо інакше в печеру не влізешся. А якшо і запхаєш туди свою тушку у пуховику, то точно спаришся. Досліджувати печеру починаємо з першого входу, з якого її, власне, і відкрили.

Перший вхід в Печеру




Як бачимо місця тут достатньо навіть щоб стояти на повний зріст


Ти залазиш у вузьку щілину посеред скель та попадаєш у кімнату середніх розмірів. З усіх сторін стирчить каміння, а ходи в інші зали ховаються за ним. Пройшовся взад-вперед пару метрів, покрутився на місці і вже невідомо кудою ти заходив. Все воно однакове.

Збереглися стрілки ще з 80-х років для орієнтування


Три кажанчика в кадрі


Дорога в центр печери де є великий камінь, орієнтир


Найдальша точка куди я сьогодні зайшов. Велика зала з продовженням на другий вихід.


Продовження печери  далі прямо і вниз


Ну і ще трохи каміння щоб було зрозуміло як воно там всередині


Євгеній розказує як правильно досліджувати такі печери. Не потрібно спішитися і пробувати пройти все і зараз. Лазити по такій печері це дуже трудоємка справа. Можна виснажитися, травмуватися чи десь застрягти у вузькому місці. Та й зблудити легко. Тому оглянув кілька залів, вийшов наверх та відпочив. Далі знову. Другий раз ті ж місця вже будуть здаватися завиднішими та проходитимуться легше.

Такі от щілини характерні для гравітаційних печер. По ній йде дорога до інших районів.


Коло входу, навіть листя є


В печері все так ніби тут ще вчора був ТР (Турклуб Родина)


А насправді цій бляшанці під тридцять років




Ми так і зробили. Зайшли, погуляли і вийшли. Ось ще кілька світлин що ми там бачили. Тут можна ще йти і йти, поки обходиш всі ці ходи. Але ми вийшли та оглянули ще другий вхід. Бо йти через печеру то дуже довго.

Щілина при вході


Але вона прохідна!


Це місце називається ліфт. Його колись розчистив від каміння Євгеній


Агов, зачекай на мене! мені тут самому страшно :)


Ніби глибоко та далеко. Але є як спертися, то ж можна і треба йти!


Залишилися характерні пікети від топозйомки


Євгеній знайшов свої сліди


Павучок ще не замерз, кудись йде собі


Місце для відпочинку. Вихід з печери над нами.


Умм, яке гарне місце для якоїсь картини печерних людей


А от і перший вихід з Прохідного Двора




Другий вхід суттєво відрізняється від першого. Це вузька довга щілина яка втікає глибоко під землю. Далі вона розгалужується. В одну сторону йде тунель на третій вхід. А в іншу – у велику залу що потім з'єднується з першим входом.

Другий Вхід


Павучі запаси на зиму? Чи маленькі павучки?


Щілина з другого входу


Третій вхід чи вихід, залежно з якого боку дивитися.


Другий вихід зсередини


Ну і вилазимо на поверхню


Спускаємося вниз до озера і не можемо нічого там впізнати. Де вранці були лише наші сліди в снігу зараз витоптано аж до землі. Як ми зранку йшли вгору петляючи так само потім автобуси туристів і втоптали стежку. Ще півтора годинки і я вже відмочую глину з обличчя у теплій ванні. Все таки добре що ці печери так близько від Львова! Треба буде сюди ще влітку навідатися, з наметом і на два дні щоб усе пройти.

Як би ти не любив печери, але виходити надвір завжди приємно!


Ну і трохи занудства на кінець. Найгірший час йти в такі печери – це весна. Тоді вони ростуть і змінюються, відбуваються нові тріщини та обвали. Тому краще в цей час туди не ходити. Шукати печери найкраще взимку в мороз. Тоді вони димлять як паровоз. Ну а Прохідний Двір можна пройти так, без альпспорядження. Але шолом мусить бути! І тут ще є ділянки куди можна печеру розширяти і пробувати дотягнути до кілометра.

Дякую що дочитали аж сюди. Ось Вам  пару кажанчиків надодачу. З назвами допоміг Руфус.  Спали вони на самих видних місцях, приходилося просочуватися між ними та камінням щоб не зачепити та не розбудити.



Нічниця, можливо водяна




Підковоніс або як ще його називають підковик


#429
Хто з вас вміє голосно хлопати і кричати Ууууууу? А ходити з розумним виглядом за келихом вина і всім розказувати як Книжка "Туристичні Креативи" вас вразила, то ж як можна її не придбати? Якщо це ви то саме такі люди мені і потрібні!



12 січня, коло Буська. Якщо ви ще досі не схарилися від Голема який все піариться і піариться то гайда до мене в Джиммік. Можливо напоять і нагодують, можливо ще якісь НУП-и по дорозі попадуться.


#430
Цитата: explorer від 01.12.2019 09:06:37
Круто. Може виклади більше з документації? Схеми і креслення, мабуть, менш цікаві, але там де є що почитати - було б пізнавальної.

Кожен з нас хоча б раз мусів відсидіти... новорічні свята за столом з родичами. Замість того щоб десь лазити ти томним поглядом дивитився на всі ці остогидлі салати, холодці та напої які вже лізли хіба що клізмою. Звісно що нормальна людина стільки зїсти не може. Тому вона змушена прикидатися що має важливі справи і залипати в телефоні. Для таких я вирішив закинути архів з документацією на НУП. Буде що почитати довгими столовими вечорами.

А для тих кого доля минувала все це читати ось короткий підсумок:

1)   Максимальна відстань лінії НУП-ів це 200-300км. Далі повинен стояти обслуговуємий пункт. Типу такого як є в нас під Цитаделлю чи в Бібрці. Враховуючи відстань між НУП-ами до 25км це виходить 12-17 нупів по дорозі
2)   Це інструкція на аналоговий НУП на початках транзисторів. Звісно що потім шумовий поріг підсилювачів покращили, далі лінії зробили цифрові. Це далі змогу замість чотирьох ставити один НУП на кабель і тягнути той самий сигнал. То ж деякі з НУП-ів просто комутують вхід на вихід кабеля і все
3)   Кабель спотворює частотну характеристику сигналу, це загальновідомо. Навіть зараз для мережевих карт випускають спеціальні кабельні еквалайзери які цю частотну характеристику вирівнюють. Тоді робили теж це все. Але от що вони вимірювали температуру кабеля (а він лежить в землі) для точнішого прогнозування затухань.... Для мене це була новина.
4)   Частоти роботи аналогових НУП-ів були до 250кГц. Останні 50кГц йшли для службової інформації. Решта телефонні канали. Зараз ардуїнка піном і то швидше дьоргає.
5)   Постійно в лінію слався сигнал 225кГц. Якщо відкривалася кришка НУП-а чи тому подібне(крали кабель) сигнал пропадав. Це генерувало тривогу.
6)   В НУП-і був балон з газом. Він підтримував тиск в кабелі. Якшо газ в балоні закінчувався, в лінію посилався нетривожний сигнал, що треба накачати балон.
7)   До десяти НУП-ів були ввімкнені послідовно в ту ж лінію живлення. Тобто вони живилися струмом. Він падав на стабалітроні Д815 і генерував напругу живлення. Якщо хоча б один з НУП-ів виходив з ладу, не працювали і решту. Зато в такій схемі всі НУП-и на 20км мали ту ж напругу живлення.

Ну і троха світлин різних НУП-ів надодачу.

Лінія Львів- Чернівці. Сфоткано в Солонці. Все вже зламано до мене


Вав! перший НУП в моєму житті  з драбиною!


так він виглядає коли кришка опущена. Вона, до речі, з пінопласту. Щоб всередині тепло було.


Ну що ж, погнали досліджувати!


Архаїзм, але приємно шо він був навіть у необслуговуємих лініях. Хто на нього мав дивитися?


Гермовводи свинцевих кабелів і перехід на звичайні колодки


Ввід свинцевого кабелю зверху




Що куди зєднано


Ну ви поняли, якшо в країні бардак, то і в НУП-ах теж


Сучасні документи


Збудовано в 1968 році






Львів - Чернівці!!!




Тепла лампова лінія Львів-Бібрка. В НУП-ах були навіть двері між кімнатами і лежаки! Зараз якшо день витратити це все можна відновити і спокійно собі пеерночувати взимку.

Львів, вулиця Зелена. Тут все засрано наркоманами, бєєєє


Але хоч шось від НУП-а та й лишилося


Видно який масивний був НУП під землею


А це вже Давидів, +17км


Гемра повністю робоча! Не гірше ніж в Бомбаря!


Герма зсередини утеплена, щоб в НУП-і не мерзнули


Спуск можливий без шнурка


Обана! та тут НУП-апартаменти!


Вид з кімнати на вхід. Є навіть тумба щоб полежати


Вихід нагору через окрему кімнату


Такі от два коаксіальні кабелі сюди приходили. Якшо пошкодять один то другий працюватиме. В кожному кабелі по 4 жили.


Чотири жили кожна до 1ГГц. Такий кабель був значно високочастотніший за звичайний телефонний. По ньому могли передавати навіть відеозвязок! Правда 1ГГц тоді підсилювачі не тягнули, і прийшлося б центральну жилу посрібнювати.



Широкосмуговий пентод підвищеної надійності


На жаль твій срок придатності безповоротно минув :(


Інтерєр, фарба і ветиляція явно передбачали що у випадку війни тут може жити людина


Схощий НУП тієї ж лінії ближче до Бібрки


Пусте приміщення під НУП коло Мислівки. Ззовні виглядає солідно, а всередині місця навіть менше ніж під ламповим НУП-ом. ми про такі вже писали раніше.  Викладаю фотки для орієнтування








Думаєте гермодвері бувають тільки в Бомбарях? А скільки їх різних є в НУП-ах! Коло Бібрки, пустий але з цілою гермою. Всередині тепло, дивно як місцеві досі не додумалися в ньому бульбу тримати.

Коло Бухти Вікінгів


Ого, ото бідончик закопали!


Все відкрито, дачло неробоче




Ось в такому стані я його найшов попри трасу


НУП-трощі


Згідно їх же документації йшло 450В максимум ;)


Комутатор телефонного кабеля


Ех, шкода що на початку 2000-х все звідси забрали


Для порівняння з ламповим коаксіалом, так виглядає звичайний телефонний кабель. Багато жил, всі накупу


Гермоввід кабеля далі


На разі це все по НУП-ах. Знайду ще шось цікаве до буду інформувати
#431
Дякую за звіт що закрив цю ділянку! Ти все гарно дослідив і описав! Поставив плюса!

Ось фото Зливу Боднарівки і Зубри. Все троха поросло, але роздивитися можна.  Менша на задньому плані то Боднарівка. Теж брудна. Зубра спереду. Злив якраз десь на початку озера получається. Так шо її воду теж треба чистити.


Це місце на Карті


Від себе додам ще кілька фоток з поверхні яких не було в попередньому звіті. Щоб Зубру закрити повністю.

Озеро в Клозельниках на вулиці Райдужній


Злив з озера в Зубру. Він через дорогу від озера.


Цей люк знизу є в звіті.


Як було забито так і лишилося.


А це притока яка йде попри вулицю Зубрівську на Зелену.


Вона всю дорогу відкрита і під землю тікає аж тут, на Монастирського


Кількома метрами далі ця притока впадає в зубру коло того місця де я вилазив з люка

#432
Відвідав вихід ПЗК на вулиці Винниця, за мостом. Тобто тепер є чітка привязка де він виходить по ту сторону Камянки. Фото і коментарі до них нижче

А ось і вхід в систему. Залізничний насип на задньому плані


Впізнати легко по характерному куску тюбінгу ззовні


Тюбінг неважкий, дослідник який хоча б раз на день робить зарядку зранку легко його відсуне


Спускаємося, вид всередині. Фото з притоки з Винниці в сторону приток в ПЗК


Дощова(ліворуч) і фекальна(праворуч) притоки з вулиці Винниця, з-під моста. Відносно попередньої фотки це вид праворуч за драбиною.


Дощова, або як його називають Клепарівський потік. Бере початок з озера на Камянці


Фекалка


Замулена на Гімно! Ступив і потім бульки з того болота йшли


Притоки в сторону Липинського і ПЗК, десь 20м до зливу


Колектор з дороги на вул.Винниця


Чиста велика труба на Винницю, сучасний колектор збудований разом з Дорогою, початок 90-х


Якшо пройтися трубою то вона завертає ліворуч слідуючи ландшафту


Вихід назовні на дорогу


Праворуч на Винницю де щойно був, ліворуч на Клепарівський потік


Йдемо в сторону Щитового по дощовій трубі. Повірте, звук там просто закачаєшся!




Ну у на відео я вже все сказав. Тут перепад висоти, під цією штукою продовження колектора вниз. Ліворуч вода з левандівки. Вниз вода стікає з обох боків як на Городоцькій Це зроблено шоб якось стримати тиск води. Далі все тече до ОККО на Липинського



Щитовий з Левандівки. Цікаво, а мешканці будинку на чийому подвірї цей злив про нього здогадуються? Напевно вночі шум води чути...


Ну і хто не знає, це Клепарівський потік по вулиці Винниця що впадає в цей колектор


Він бере свій початок на озері в Камянці


От і все. Ще раз для закріплення. Колектор виходить по ту сторону моста де зараз стоїть Джиммік

#433
Чомусь на карті цей табір позначено як "Журавлик". Хоча він в ті часи називався "Орлятко", точно памятаю. Недавно знайшов в себе старий документ з печаткою НПК Галичина який це підтверджує. Тож хай тут буде для порядку.




#434
Напевно ви помічали вежу радіорелейки коло Миколаєва. Вона височить над трасою передаючи сигнал зі Львова на Стрий і Сколе. Колись радянський союз гордився перед Америкою своєю мережею радіорелейних станцій. Бо на всю країну можна було транслювати одну і ту ж пропаганду. Зараз в часи інтернету це вже неактуально.



Яка принципова різниця між радіорелейними лініями і кабельними? Радіорелейки мають значно вищу смугу пропускання. Тобто по них можна передати більше даних. Але такі системи є дорогі і складні. Натомість кабльні лінії можна протягнути в кожне містечко і мати там телефонні канали. Але телевізійний сигнал по кабелю далеко не передаш.

Найпростіша радіорелейка складається з двох антени: приймаючою і передаючої. Ну і підсилювач між ними. Щоб забезпечити широку смугу пропускання радіорелейки працюють на дуже високих частотах(ГГц діапазон). Тому антени теж високочастотні. Найчастіше застособуються параболічні антени, як в супутникового телебачення, і рупорно-параболічні (військові).

Параболічна антена


Рупорно - параболічна


З параболічною антеною все зрозуміло, їх сотнями стоїть на дахах. Прийнятий сигнал фокусується на головці приймача. Недоліком такої антени є власне цей приймач. Він затяніє частину антени, погіршуючи її параметри. Тому використовують рупорно-параболічні антени.





Сигнал проходить по хвилеводу з рупора, падає на параболу і перевідбивається у перпендикулярному напрямку. Такий сигнал є добре сфокусованим для його передачі не потрібна велика потужність. Недоліком антени є її габарити і ціна.

Це йде лінія Високий замок – Миколаїв – Корчанка – Темнатик. А ми з Лесиком підїхали під ту що в Миколаєві.

Високий замок, фото з Вікіпедії


Корчанка, фото Електричкіна


Боржава


Ну а ось кілька фоток з Миколаєва, де ми недавно з Лесиком побували

Вхід, горить лампочка посеред дня. Значить всередині нікого немає.


Майже як коло гуртожитку 😊


Класична параболічна антена без радіопрозорого покриття


зблизька


Рупорно-параболічна антена дивиться на захід


Зблизька, ці дивляться на Львів і Стрий


Базові правила руфінга


Така ж параболічна антена але з радіопрозорим покриттям і на землі.


Сучасні будки з обладнанням мобільних операторів. Як бачимо в Україні є три реальних оператори, решта віртуальні


Залаз на вежу


Параболічна антена ззаду


Скромні військові антени поруч


Напамять


Є ще РЛС коло Стрия, такої ж конструкції як і ця. Напевно теж світить на Боржаву.

Якщо маєте гарні фото цих антен – докидкуйте будь ласка!
#435
Дякую за наводку по автобусу. Навіть не знав що бували з деревяним каркасом.

Знайшов в неті, щось середнє між картинкою з Вікіпедії і тим що є в Хоросно




А заправки попадаються, недалеко є ще одна, навіть частково робоча. Кого цікавить пофоткати розкажу де. І в Дрогобичі одну знаю.









#436
Класно мати знайомого музиканта. Та ще й з Експлорера. Хоча б тому що є привід сходити до нього на концерт. А ще можна почерпнути щось з теорії музики та конструкції барабанів.



Це був щорічний виступ студентів консерваторії. Минулого року я відвідав його сам. Цього року прийшло вже значно більше учасників Експлорера. Сподіваюся на наступний рік традиція Святофілії продовжиться і розшириться.



Гандзя прискіпливо екзаменує ремонт, чи то пак реставрацію філармонії


Китайчики прийшли в неті посидіти з комфортом


Ось власне і оркестр.


Якщо не знати що це ще студенти то виглядає як "справжній" :)


Погляд Свята коли Голем в телеграмі написав шо "буде звіт з концерту" :)


Я думаю що скрипок в окрестрі забагато не буває :)


Ну просто не відірвати очей...


Ударники оркестру лишили самого непющого на варті а самі пішли за кусіли ;)




Може Свят докине троха своїх вражень і фоток з минулого року, якшо збереглися. Я свої десь переписав.

Також буду вдячний всім решта за їх доповнення даної теми.
#437
на "обїзній" Хоросно є залишки тракторної бригади. Можна повправлятися у фотканні закинутої техніки погриженої природою. Ось кілька аматорських фото. Коментарі тут зайві. Рав формат, пару фільтрів у фотошопі і може навіть вийти шось годне





























Огорожі чи охорони немає. Принаймні я такої не побачив.
#438
Вид з Даху на Лазаренка. Дах закритий. Але на, щастя, тепер всюди є ОСББ а в їх голови - ключі. То ж з цими людьми значно легше домовитися ніж з часто істеричними мешканцями останніх поверхів.

Вид на Вокзал, Ельшбети і Новий Світ




Кран ЛАЗ-у для орієнтиру де це


Парус звідки були зроблені гонські фото з цієї теми


Тут колись був Мікроприлад.


ще одна ВЧ на Княгині Ольги пішла під ніж


На жаху просто неміряно таких антен. Далеко не всі з них діючі. Здалося б зняти. Але в будинку поза 1000 людей. Маленьке село.  За словами голови ОСББ керувати цим то є велика праця


Улюблена висотка Вергаза. Любуємося поки не знесли


ще один обєкт проситься під знос


Фото ВЧ просили не викладати. Якось тут літав квадрокоптер, то військові патруль викликали. Стріляти ж не можна, навколо вікна будинків. Короче смішно. Яка може бути секретність коли навколо ВЧ купа висоток. Знімаєш в оренду квартиру, ставиш у вікно веб камеру і транслюєш напряму в кабінет путіна.


#439
Дякую за звіт! Коли ти вже досвідчений то в полазках самому є великі плюси. Не потрібно ні під кого підлаштовуватися, лазиш як тобі подобається і отримуєш задоволення по повній.

Цитувати
занедбані (чи закинуті? — як правильно?) будівлі

думаю що вона Закинута. Бо її покинули напризволяще. Занедбана це якби про неї недостатньо дбали. А тут просто забили.
#440
Будучи в тих краях гріх було не заглянути і в прохідний кінець 12 колектора. Тобто пройти його весь. Йде він вверх по Личаківській до перехрестя з вулицею Короленка. Далі починається метрове яйце

Це продовження з того місця на Валовій 29 де закінчили минулого разу


Поворот на площу Мутну


Притока колектора зі стелі, напевно з Винниченка і Високого замку


Тут доволі значна глибина під землею. Все таки є підйом рельєфу на поверхні


Вулиця Винниченка в сторону площі Соборної


Поворот на Личаківську


Приколісти. Вони облаштували культурний люк з драбиною а потім залили вхід бетоном. Початок Личаківської


Йдемо Личаківською. Стандартні замулення коло Люків. Люки ж для того і робили щоб це прочищати. А виходить що все сміття зазвичай коло них і збирається. Вид зверху вниз в сторону центру


Притока зі сторони вулиці Короленка


Всередині проглядається старий колектор


Пластикову трубу врізали, а каміння після себе не прибрали. Потім воно змиється вниз і ще більше засмітить основний колектор


Продовження вверх по Личаківській. Висота 1м.


Це ж місце але зверху


Цю частину Личаківської можна пройти під землею