Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Topics - Roy

#262
Як і планували, вдалося нам зібратись та поїхати дружньою експлорерною командою в Жовкву. На коротку прогулянку, розвідку потенційно-цікавих місць, ну і також просто подуріти. Подуріти вийшло найбільше :).
Приїхали зранку в холодну, проте дуже сонячну Жовкву. Погода гарна стояла, сприяла розміреній прогулянці по центральній частині міста.
По приїзді зайшли одразу в магазин, щоб підкріпитися. Навколо магазину були виставлені популярні кічові товари.
Передають нам привіт з Китаю:)

білко одразу з ціною


по дорозі зустрівся нам памятник, схоже, ще поставлений за совєтів. Стоїть поряд з розваленим дитячим майданчиком. Той весь ансамбль нагадує нам про минуле.


Власне залишки дитмайданчика, на фоні синагога. Приміщення вже не являється збором фекалій, обгороджене по периметру, і як кажуть, з 2009 року ведуться реставраційні роботи. Описати враження що за парканом в колишній синагозі можуть Lesyk та US5WEO.
Їм пощастило там побувати.

 


Характерна вуличка як для провінційного містечка, тісно розміщені заклади торгівлі, а також старі іномарки.


Оскільки часу для огляин Жовкви було дуже мало, в планах було оглянути територію навколо Домініканського костелу, синагоги коло ринку а також замку.
На початок подались до Домініканського костелу, увійшли в середину подвір'я (по периметру костелу є камяний мур).
Зайшли через ворота. Костел постав перед нами у всій красі.


при такому лядно помальованому фронті бачимо такий сіро-обдертий бік костелу. Поступова реставрація. Хоча мені до вподоби власне та сіра обдертість.


далі прямуємо по внутрішньому подвір'ї, милуємося будівлями та нетесаним камінням фундементів. Знаходимо під стінами кілька підземних ходів, а також камери спостереження. Декотрі ходи прикриті плитою чи люком, лише один трішки присипаний.






Далі йдемо по затишним вуличкам та попадаємо на площу Вічеву. Затишок спотворють авто, котрі сновигають через центр, дається взнаки відстутність об'їздних шляхів.
Милують око будівлі ренесансної доби.


Ці арки - кайф!










зустрічаються цікаві артефакти прямо на дорозі


на площі залишки пивниць будівель


ну а також фото нашої скромної братії:





Йдемо далі. Потрапляємо на території замку за 1 гривню.



І тут, на щастя наших радіотехніків, випадково була знайдене звалище радіодеталей. На території замку. Пішли колупатися в тому, поки решту полізли в підвали замку.


колупали то всьо по страшній силі


так колупали шо нога Зелі застрягла в тому


повитягували всяке цікаві допотопні речі


навіть я для себе слайд знайшов древній


також знайдений був комсомольський альбомчик. Не встиг зігнити.


щасливі виходимо в двір, відвідуємо тру-туалет


та ліземо у підвали замку. Залази, входи - все відкрите. Більша половина замку на реставрації. В підвалах залишки на стінах культури не в кращих її проявах, а також замітні сліди мисливців за скарбами.








А далі пішли досліджувати будівлі на території замку.


Виглядає так, що історична будівля була суттєво модифікована поляками і потім згрубша совєтами. Хоча можу помилятись. Совок у памятці архітектури проявляється у плануванні, столярці та у кахельних печах.


піднімаємося по аварійних сходах аварійного будинку




вид з вікна на річку


бійниця на кухні. Була замурована, ніша використовувалась під полички



загалом всередині скучно, ліземо на дах


з нами як завжди SEMKI  ;D


дах такий як будівля




на 2 поверсі з Лесиком трапилась біда - обвалилась під ним підлога


та жартую, то ми дурачились. Зеля потім ту люсту "поправив" :)))


Далі були знайдені 2 підземні ходи


знимка поближче фор зеля


так провалилася кладка


Далі Жовква соціально
геделики (пахучі):





вулиця










жовківське котэ


Жовква - це місто яке безумовно заслуговує більшої уваги. Решти 97% міста так і не вдалось побачити. Але нічо, то ще попереду. Хто ще там не був - раджу відвідати, дуже позитивне містечко.

Обговорення
#263
Хочу проїхатися в Жовкву в цю суботу (23.10). Виїхати зі Львова десь о 8 ранку та вернутися в районі обіду. Маю бажання там полазити, пофоткати, відвідати там цікаві місцини (яких там немало). Ну і взагалі гарне красиве містечко, з давньою історією. Відстань від Львова - зз км.
Тут троха інфи - http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/13/zhovkva.php
Найцікавіші місця планується відвідати. Характер вилазки - мабуть, матрасно-пізнавальний, хоча хто-зна, як воно вийде, може вкину бахіли, ломик й МД в рюкзак  ;D.
З добиранням проблем немає, маршрутки ходять часто, навіть я б сказав занадто часто. Ще можна й на склади за Куликовим заглянути, як вийде з часом та бажанням.
Мають бажання наразі їхати, Зеля, Стінгер та Інкогніто.
#265
Невелика фоторозповідь про львівський трамвай. Вірніше про те, де наші трамвайчики відпочивають та ремонтуються, доглядаються та мабуть ще й обклеюються рекламою.


Чудове місце, куди мабуть кожен з нас хотів б потрапити. Побачити та відчути "дух" львіського трамваю. Як не красномовно це звучить, але все ж, мабуть так і є.

Отже скориставшись політичною ситуацією та власною харизмою, з легкістю отримали безперешкодний доступ на об'єкт цього разу. А саме Inkognito, Dali_bude, Yserl, Lesyk та я.

Зустрілись ми коло входу в депо зранку. Помрямували до прохідної де повідомили хто ми і від кого. Трішки зачекали та одразу вирушили в ремонтне депо.
Біля КП красуються характерні трамвайні сидіння. Такі тільки тут можуть бути:


На території цікаві старенькі металеві стовпи


гасова лампа на прохідній :)


в'їзд в депо


вже в депо привернув до себе увагу найстаріший трамвай Львова


він всередині:
кокпіт, простіше не буває...










місця один навпроти одного




трамваї Таtrа КТ-4SU



снігоприбиральні трамваї


їхній інтер'єр:





трамвай Gotha T-59Е (ще змалку памятаю як на них їздив))




Загальний вигляд депо





Тублери включення мережі


Таtrа T-4SU на домкраті без колісної пари


Незвичні ракурси




під трамваєм
редуктор





в ямі


Згорівший трамвай, в котрий влучила цього літа блискавка. Доречі, з цих новіших




а цей трамвай вже ніколи не виїде на лінію


як і ці






поцілунок ))




ніколи не розумів навіщо туди монети запихати...


екслюзив - сидіння з крокодилячої шкіри


всередині майже нового Tatra KT4




їдемо...


робимо знимки напамять




а і ше, зЛесик просивсі, жеби йому лядну знимку з трамвайом напамїть зробити
во!


На тому все. Більше фотографій з місця є ТУТ. Учасникам секспедиції в депо подяка і зачьот
Тут обговорення

#266
Шастав недавно по альбомах в пікассі і надибав фотозвіт ДЖЕКСОН'а з шахти Нововолинська -1. Хм..., ну і так трохи зацікавило, як якось нам туди теж так гарно попасти?

І що ж, потребується ідеї, думки, знання, знайомства. Ну і взагалі, як ідея? Курча, все ж таки андерграунд індустріальний, нє? :)
#267
Гумор / "Чоткий портал"
13.09.2010 12:16:19
Чоткий портал - Gop.com.ua І ще навіть мають свій гОп-форум! No comments... ;D

#268
Пишу під враженнями. Приємними! Від приємного спілкування та пригодах на місцях!
Як і планували провели зустріч з моледенькими-гарненькими журналістами, краще журналісточками. Мали їх здивувати львівським андерграундом я, Romchick, SANECKA. Що ж, здається здивували, і нам це файно вдалося. Зустрівся з дівчатками-журналістами, познайомились, перейшли одразу до Львіських таєнимць, подалися до Лощини. Там на нас чекав вже Romchick. Перейшлися Лощиною, прогулянку допонювали цікавими фактами та історіями з місця. Всередині замітили деякі зміни: води в декількох коридорах стало більше, по дошкам вже не пройти а також металеві сходи котрі ведуть вгору, вже були зрізані.
Наступний об'єктом було бомбосховище на Чорновола. Інсталились, вдягнулись у бахіли та пішли у середину. У бомбіку вже не пошумиш - гермодвері до будинку вже відкриті, видніється світло з підвалів. Для дівчат момент входу/виходу з об'єкту був найцікавішим.
Далі був легенький перекус_перекур, а вже згодом ріка Полтва. Інсталились біля мосту. На люці був підло поставлений пеньок, добре що хоча б портал не закритий чимось міцнішим. Тут для наших гостей було вже найцікавіше, побачене та відчуте всередині а також  почуте від нас, створювало їм екстра-відчуття. Дійшли до веб-камери, тут запропонував не вертатись назад, а вилізти назовні класичним діггерським методом - через люк, що й успішно зробили. Вуаля...настрій в нас на всі 100, емоції переливаються через верх.і що ж тоді, ну.як завжди, всі одноголосно погодились це все окропити...чимось міцненьким. Що й зробили вже на Підзамче, заодно й бахіли помили...
Одним словом журналістам вечір проведений в "іншому Львові" сподобався...Казали, матеріал для статті буде чудовий. Співпраця в подібному роді продовжиться.

Було гарно, весело, та цікаво. Всі зарядилися гарною порцією позитиву. Буває таке нечасто, проте запам'ятовується назавжди :)

Фото_докази проісходящево:
#269
    Надибав статтю у Високому Замку, про те як "відома американська дослідницька група
«Мисливці за привидами» (Ghost Hunters International) досліджувала паранормальні явища на території Підгорецького замку на Львівщині. Впродовж трьох днів за допомогою надсучасної апаратури дослідники намагались виловити у замку духів, які, за давніми легендами, живуть там і лякають жителів Підгірців. Зусилля не були марними. «Привиди у замку справді є!» – такого висновку дійшли американські дослідники".


Уривки з статті:
   "З того часу до Підгорецького замку були запрошені чотири різні групи людей, які займалися дослідженнями аномальних явищ на території замкового комплексу. Вражаючі висновки були зроблені командою популярної української телепередачі «Битва екстрасенсів». Усі двадцятеро екстрасенсів одноголосно заявляли, що замок переповнений привидами"

«Мисливці» розповіли, що під час досліджень використовували спеціальну апаратуру: пристрої, які здійснюють звукозапис, вимірюють електромагнітні поля, радіоактивність, термографічні камери, камери нічного бачення, портативні і статичні відеокамери та інше спорядження. Значна кількість апаратів виконана на спецзамовлення, зокрема: геофон, який фіксує та описує вібрації; ЕМП вимірювач, що створює аудіоефект при змінах в електромагнітному полі; генератор «білого шуму»... Працювали лише вночі, коли, мовляв, на світ виходить потойбічна сила. Американський проект дослідників позиціонується як документальна програма з науковим підходом. Тому до кожної знахідки вони ставляться скептично і намагаються пояснити наукою. На запитання журналістів, якою мовою спілкуєтесь із привидами, головний продюсер американського проекту Керан Газалвес сказав, що тут мова не відіграє жодної ролі, слід дивитись на явище ширше.

Більше про таємниці Підгорецького замку розповіла фіналістка VI «Битви екстрасенсів» Олена Курілова, яка взяла участь в американському дослідженні «Мисливців за привидами». «Жодних документів про нерозголошення таємниць дослідження не підписувала, тому розповім, що мене вразило у Підгірцях, – сказала вона. – Підгорецький замок – шокуючий і паранормальний. Вже біля воріт палацу відчула тривогу. Коли зайшла у замок, побачила силует жінки у довгій білій сорочці та з розпущеним волоссям. Кожен її порух супроводжувався незначним вітерцем, хоча протягу у кімнаті не було. Відразу відчула, що привид має позитивну енергетику, він – світлий, відкритий і випромінює тепло. Коли я підійшла до жінки у білому ближче, її силует наче випарувався, але присутність відчувалась і надалі». Дослідники припускають, що цей силует, швидше за все, належить дружині польського короля Яна ІІІ Собеського Марії Казимири, про що свідчать і давні легенди. «Згодом у підвалі замку побачила ще двох привидів, – продовжила Олена Курілова. – Це були силуети військових у німецькій формі».

Оригінал статті тут

Що ж, дуже цікаво, залишається дочекатись до виходу їхнього фільму про замок. Місце там таки з доволі потужною енергетикою, буваючи там неодноразово відчував на своїй шкурі :)

Фотка_скан з газети з ймовірним привидом:)


Було б добре якщо б хтось поділився власними спогадами, чимось побаченим, або ж відчутим на собі. Без міфів та легенд звісно.


#270
Є бажання відвідати один з найкраще збережених об'єктів Лінії Арпада, що знаходиться в селі Верхня Грабівниця, з перебуванням на місці 2 дні. Планується тщатєльно там все познімати (тобто пофотографувати), обслідити довколишню територію, облазити усі підземні закаулки, помилуватися красою карпат, та й побалувати себе чимось смачненьким, свіжозготовленим на вогні. Прихопив б собою й МД, також шось пошукати можна.


Можна на наступні вихідні, або й посеред тижня. Маю вільний час.

Звіт Wenderer'a з місця
Об'єкт входить у 7 чудес України  :) опис - http://7chudes.in.ua/info/643.htm

Тут є ще два фотозвіти:
1 - http://vkarpatah.com.ua/zakarpate/liniya-arpada.-bunker-v-sele-v.grabivnitsa.-chast-pervaya.html
2 - http://vkarpatah.com.ua/zakarpate/liniya-arpada.-bunker-v-sele-v.grabivnitsa.-chast-vtoraya.html

P.S. Хм..., там має бути цікаво...

В кого які пропозиції?
#271
Тут чотирьохлапий робот, рухливість просто вражає...!
#272
Разом з Смайлом маємо бажання перейтися ділянкою від вул. Шевченка, а конкретніше від елеватора до вул. Вінниця, з метою пошуку пролягання південно-західного колектора, також зачіпити вул. Тунельну. А найважливіша мета - це фотографування вечірньої залізниці, на ділянці від Клепарова до головного вокзалу. Тип прогулянки спокійний, без гострих проявів на кшталт кудись влізти, зломати, та пірнати (під землю). :)
Плануємо десь на 17:00.
Хто має бажання, приєднюйтеся!
#273
Ідеальний рюкзак для подорожей, зручний, є окреме місце для ноутбука (до 17 дюймів), куди також влізуть шнур та мишка і навіть ще щось)). Є окреме місце для фотоапарата та 4 обєктивів, в боксі також мають місце захисні подушки. Є також третє віділення, доволі вмістиме для інших речей, з міні кишенями для ручок, карточок, гачком для ключів та іншого. Віділення доволі вмістимі, можна запакувати багато речей, за відстутності ноутбука - ще більше. Фляшка, їжа, светр, футболки все спокійно вміщається разом з фотоапаратом з 4 обєктивами.  У рюкзака водовідштовхуючий матеріал All Weather Cover™. Користувався ним зрідка, стан ідеальний, без надривів та слідів зношування. Колір чорний з зеленими смужками.
Продаю за 250 гривників. Ціна нового стартує від 550.


#274
Мали бути на місці табору ракетні шахти, як гадалося. Але не сталось як гадалось.  :)
Перевірити інформацію мусіли, отож зібралися зраненько Зеля, Інкогніто, Ромчик, Ростислав та я. Ганебний дощовий ранок...купуємо бастурму, воду сідаємо в сраковоз Зелі та відчалюємо в напрям Бібрки. З основної дороги звернули наліво, залишили машину. Спочатку бетонна дорога нас обнадіювала на наявність чогось військового там в лісі, далі та ж дорога була всіяна зрубаними деревами та кущами, спеціально мабуть думали, щоб не шастали туди всякі)) Пробирались через лісові баталії, топтали болото, мокли, а тоді вже вийшли на рівненьку чисту дорогу, яка огортала пагорб.







Далі, остання надія, виходимо з-за повороту та бачимо залишки будівель:


Все, тут зрозуміли що й до чого й трішки розчарувалися. Хоча настроєва погода та гарна природа цієї місцини нам то компенсувала:














Далі потому, змарнілі такі, захотіли ше якихось пригод, подалися в Старе Село. Але замок нас не цікавив, цікавив нас асортимент продуктів в місцевому магазині))). Плюнули на той асортимент збідований та й поїхали в Брюхляндію на чебуреки смаченькі...
Поїли.

Та зігрілись)





 
#275
Залізниця розташована на верхній терасі Стрийського парку, колії прокладені вздовж периметра парку від вулиці Івана Франка до входу в парк з боку вул. Стрийської (біля парку ім. Б. Хмельницького). При побудові залізниці використали колію, що існувала ще з часів Загальної крайової виставки 1894 р., а в міжвоєнний період з’єднувала станцію Персенківка з товарними залізничними платформами павільйонного містечка Східних Торгів. Початкова довжина дитячої залізниці становила 1850 м, на лінії було збудовано три станції, маршрутом курсував потяг, що складався з паровоза та чотирьох дерев’яних вагонів. У 1960-х роках старий потяг замінив тепловоз із металевими вагонами.Під час реконструкції вулиці Стрийської у 1976 р. довжину колії скоротили до 1200 м, в цей же час була ліквідована одна зі станцій.

Після розпаду СРСР станції ДЗ були перейменовані Комсомольська в Паркову (Паркову), а Піонерська - в Сонячна (Сонячну).

У перші роки роботи дитячої залізниці парк рухомого складу був укомплектований одним паровозом Кч4-027, чотирма двовісними дерев'яними пасажирськими та трьома вантажними вагонами.

Наприкінці 60-х - початку 70-х років рухомий склад був оновлений - ДЗ отримала в своє розпорядження нові суцільнометалеві вагони Pafawag і ТУ2-087, ТУ3-039, ТУ3-040. ТУ2-087 отримав вельми незвичайне оформлення, зроблене за мотивами стандартної розмальовки перших випусків ширококолійного електровоза ВЛ8.

Деякий час у середині 80-х років на Львівській залізниці застосовувалася дещо незвичайна технологія керування поїздами. До поїзду з обох кінців чіплялися тепловози ТУ3 і з кінцевої станції поїзд повертався без обгону локомотива.

У 1989 році тепловоз ТУ3-040 був списаний, і сьогодні ТУ3-039 залишився єдиним на території колишнього СРСР тепловозом цієї серії, експлуатація якого продовжується до цих пір. Усвідомлюючи унікальність цієї машини, керівництво дитячої залізниці приділяє особливу увагу її збереження. В даний час ТУ3-039 використовується лише в особливих випадках - на свята та за спецзамовленнями. В основному для водіння поїздів використовується ТУ2-087


Фото представляє урочисте відкриття Львівської дитячої залізниці 8 листопада 1951 р. – популярного дитячого атракціону та навчальної бази для майбутніх залізничників.
(c)Олег Введенський

Повністю вичерпний історично-технічний опис Львівської Дитячої Залізниці є тут (рос.)




Недавно проходив з другом поряд станції "Сонячна". Друзяка мені заявив, що ніколи не катався на дитячій залізниці. Хм...подумав я, глянув на годинник...ок, тоді пішли на станцію. Якраз в голові поїзда був ТУ 3 039. От і супер, підійшов, на прохання проїхатися усередині тепловозу отримав згоду. Краще все ж таки, ніж в вагоні, серед дітей. Хоча діти й в тепловозі були, і діти машиністи.

Юний машиніст самостійно зрушив потяг з місця, як і керував ним в подальшому. Проте під пильним наглядом старшого.

Кабіна ТУ 3. Простора, правда шось крісел я не замітив. Хіба відкидні були.

Панель приборів. Все тут дуже просто


тумблери зі світловою індикацією

А скоростемір знаходиться позаду машиніста

Пронто...просто пронто, мабуть талісман)))

Тумблер який відповідає за очисні щітки на склі

Сподобалась мені технологія обігріву лобового вікна

V12 у всій красі


Вітерець бере старт

А тут "стрєлачнікі стрєлкі перєводят"

Та невже? :)

Курсуємо в депо

Так всередині. Видно трубу для вихлопу тепловозу.

ТУ 3 у всій красі

ТУ 2 йде на посадку

кабіна в ньому низька та тісна. Зате сидіти можна

Дані ТУ 3

решта фоток тут
#276
Сьогодні з Venickom були в справах в районі податкової. Верталися в центр Стрийським парком. Проходимо повз вежу а тут.ввідкриті двері на наш подив. Такого звісно пропустити не могли, дістали ліхтари та мильнички, зайшли в споруду.
Вхід в колишній ресторан пролягав через роздягальню, що на першому рівні. Над вішаками розміщувалося електронне табло про наявність місць на кожному з секторів вежі!! Приємно вразила така річ. Вежа поділена на 6 поверхів (секторів).

На другому поверсі розміщувалась барна стійка та кімната бугалтерії чи дирекції закладу. Залишилось дуже багато елементів побуту радянського часу, характерних дермантинових меблів, барних стільців, посуди.Ще зауважу, виглядає воно зовсім непогано, тобто не знищене часом та відвідувачами закритого закладу. Ресторан декорований тру-hand made вітражами, скульптурами, шклом, дещо є ще ціле, можна тільки уявити собі, як там колись шикарно було.
Між поверхами є туалети, умивальники. Також є вантажний ліфт, по якому возився посуд та їжа з верхніх поверхів.  А останній поверх це взагалі фантастика!
Білі дивани, барна стійка з колекцією імпортних напоїв (пусті, проте нерозбиті пляшки) модних та дорогих ще в кінці 80-х років...Якось переносишся в часі, коли перебуваєш там, взагалі дивні відчуття, висота розташування, предмети та панорама роблять своє діло... Звідти є лаз на гвинтові сходи, які огинають вежу а також скрита драбинка на стрих, звідки можна попасти на дахівку вежі.
Отже, є прекрасне місце, не знаю як так двері раптом відриті виявилися серед дня..., наразі все ще не засране та не понищене сильно. В кожному разі, вхідні двері ми замотали шнурком від проводки. Чим швидше туди навідаємося тим краще буде, варто цю атмосферу побачити та відчути особисто.

P.S. Взагалі місце виглядало містично, всередині відмовилася працювати цифромильничка якимось чином, довелося заюзати телефон.


Відео, з телефону












































































































#277
З'явилась в мене така ідея, власне, псевдо-половити рибку в центрі. Зробити таку собі атракцію для нас та відвідувачів кнайпи "Легенди". Гарно розкластися, вудки старенькі будуть, поплавки, все як має бути. Будемо стояти на березі, в бахілах, а ще в протигазах можна. В кнайпі треба щоб хтось це все зняв на відео та пофоткав. Ну і всередині теж доволі креативні знимки та відео можуть вийти.
Що про то думаєте? Які ще ідеї?



Update
Фотозвіт з Рибалки тут - https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,4179.msg25068.html#msg25068
#278
Думаю варто починати зранку або ж пізно ввечері.
Які пропозиції? Що шановні про то скажете?
#279
Похмурий, туманний ранок зустрів мене з Смайлом на Погулянці, біля Центру творчості дітей та юнацтва Галичини.
На годиннику 7:30, крокуємо в напрямок лісопарку, через ставок.







Найперше що нас цікавило та хотіли побачити, це будинок та церкву, які розташовані серед мальовничого масиву, в такому собі оазисі. Будинок за адресою Вахнянина 39-а. Збереглася на будівлі старенька табличка неймовірної краси Pasieki Lyczakowsie 1. В фронтальній частині будинку збереглась автентична веранда, вхідні двері та замок того часу. Поряд з будинком церква Матері Божої Неустанної Помочі. На її місці колись зведена була вірменською громадою дерев'яна капличка, яка з часом перейшла до монахинь Бенедикток. Тоді ж і була зведена церква та будинок.

Будинок має свою оригінальну легенду.
Жила у цьому будинку гарна панянка. На вигляд мала років зо 30, а час, який невпинно втікав, наче оминав. Вона не старіла, а чоловіки, які закохувались до нестями, з часом втрачали силу і... зникали. Це привернуло увагу одного лікаря, який, перевіряючи панянку по реєстру, не зміг зрозуміти дату її народження. Виходило, що вона мала мати 80 років. Він здогадався, що через шалене кохання з панночкою чоловіки, побувавши в її сексуальних обіймах, втрачали життєву енергію і молодість. Розгадавши її таємницю, медик, в якого вона закохалася, зупинив сексуальне винищення чоловіків. Не отримуючи від нього взаємності, жінка почала старіти і згасати.




При тому будинок дуже позитивний, як і навколишня територія, перевірено неодноразово на собі. Добрі колеги колись винаймали третину будинку для проживання, гостював інколи, гулялося, спалося, їлося, пилося там добре, привидів ніхто не бачив :) В мене чомусь завжди виникає дивне відчуття привязаності до того місця.
Поряд є металева вишка невідомого призначення, городи, кілька покинутих сарайчиків. Городи свіжі, обробляються людьми. А от в одному покинутому, напів-заваленому сарайчику знайшли, підреслю, саме знайшли :) серед тих хащів старенький Москвич 400-420. Трохи поржавілий, проте всі основні вузли на місці. Замаскований прогнившими дошками з перекриття. Взагалі, місце там багате на артефакти бувальщини, думаю, Стінгер б кайфанув там по особливому))) Всі ці господарські будівлі виглядали давно покинутими господарями, все давно зайшло в полон рослинності.
Покинувши цю загадкову територію рушили в напрямок до Виноробного заводу,(філія молдвинпрому), зведеного на місці броварні Яна Кляйна. Перше, що кинулось в очі з заводу, то це адмін будівля, яка виглядає постраждалою від вибуху газу. Гріх було не скористатись недільним святом, та не влізти на об'єкт! Правда не так нахально як колись практикувалося зрідка. ;)  Зайшли ззаду, відкрили кілька потенційно-хороших точок входу-виходу. Завод не виглядає цілком дестройним, щось ще там таки жевріє. Котельня правда вже не працююча. Впринипі є там дещо цікаве, варто навідатися.
Після відвідин заводу далася взнаки безсонна ніч, випите пиво з Пивнички, вирішили, пора вже щось зїсти. Було обрана їжа з Арсену та посиденьки на блоках.



Церква








Різного роду знахідки




От і головна знахідка) Потужний пеніциліновий запах можна собі уявити, адже відкрив двері невідомо за скільки літ



Варіації на тему "chicago gangsters"  ;D


Вивчення знайденого


Погріб, в котрий я чуть не провалився


Але все таки в нього провалився Смайл (з матрацом та пудрою з зеркалом)  ;D  ;D  ;D


Навколо повно було делікатесів


Тут я пірнув в хлам)


Городи


"Вже сі виліз туво на дерево"  ;D


Адмінбудівля винзаводу


шукаємо вхід


Вже всередині: "шах, мат та пиво"  ;D


Хороший кусок чугунного минулого, доречі класний унітаз, шкода шо зараз віддають перевагу білим каменям, в місцях де багато люду звісно


Була замічена нами цікава залізобетонна штуковина, може хтось буде мати якісь здогади що то є?

Її номер


По дорозі до Арсену зустрівся нам оригінальний автомагазин, вірніше його назва


куплені сирні палочки, які чомусь випадали з рук

от і наше пристанище для сніданку :)

Решта фоток тут




#280
Є бажання в мене та в Inkognito в неділю 23.05. пройтися по Прогулянці та околицях, все грунтовно дослідити на наявність чогось цікавого. Зачепимо ще кілька мені відомих місць. Вилазити плануться десь так дуже зранку. Пивко, закускі і прочіє прінадлєжнасті всіляко підтримуються, погоду обіцяють не дощову, тому може й вдатися ще нам файний пікнічок.
Ділимося ідеями та оприділяємося з часом!