Messages

В оригінальній публікації знову відбулись зміни. Хостінг IO.UA, на якому залиті мої фотки, припиняє своє існування. А тому майже усі картинки зникнуть з цієї публікації. З часом я їх відновлю, але наразі треба рятувати більш нагальні пости. Прошу терпіння, друзі, і ми переможемо!  ;)

Мова йде про значки - літера Т в овалі. |...| Потім до рук попала книга "Історія електрифікації Львівщини" /.../ А головне, на старих картах показані траси прокладених кабелів. Одна з них перетинає парк Костюшка, аналогічно значкам, шо зараз можна побачити в парку.

А можна тут вкинути скан карти прокладених кабелів? Тоді я б наніс на карту існуючі стовпчики і таблички

Ще питання для чого цю букву вліпили на такий сильний двотавр і так низько над землею. На якийсь геодезичний знак мало подібне. Ще по місту часто зустрісав подібні овали з буквами H, Z. Н - здається гідрант. Цікаво би було знати що це таке.

H - гідрант
Z - зв"язок
цифри - відстань до люка в метрах у напрямках відповідних положенню цифр відносно букви, або по стрілках (якщо є).
T - хз :) Телефон/Трансформатор/Трамвай/Тутай! :)

Колись хтось у статті про львівські таблички вкинув, що "Z" означає "зв'язок", от тільки не задумався, на якій же це мові... Тому поясню, що означають ці польські таблички:
"S" означає "Spust" - кран для спускання води з системи;
"H" означає "Hydrant" - пожежний гідрант (треба додати, що у нас є також і українські таблички "ПГ");
"Z" означає "Zasuwа" - засувка для перекриття води.

Особливо цікавим є те, що цілком можливо, що три хрести на трьох окремих могилах встановлено на могилах солдат іудейського віросповідання.
Я давно вже цікавився темою цвинтарів Великої війни, але просто накидав-накидав собі інформації і тримав її у Ворді. Тепер ви мене підштовхнули зробити публікацію:https://zommersteinhof.dreamwidth.org/260412.html

 

У центрі Львова зберігся один такий, про якого чимало відомо і зараз триває його реставрація. Цей сеердьновічний межовий камінь - колона Сикстів, що на перетині Бандери і Дорошенка (між двориком біб-ки Політехніки і Органним залом).
Більше про його давню історію тут, a тут - про сучасніші пригоди і відновлення пам'ятки.
Моя фотка з осені 2019. Зараз наче вже відкрили її повністю й можна розглянути відреставрованою.

Тут треба сказати, що в першу чергу Колона Сикстів - це т.зв. вотивна колона з фігурою святого патрона. А її роль межового стовпа - другорядна.
У "Галицькій брамі" була стаття про перейменування гори Стефана, в якій йшлося про те, що радні міста вирішили перейменувати гору, щоби збільшити територію міста. Суть полягала в тому, що в середньовіччі території власників (а навіть держав) визначали описово, наприклад - земля королівська простягається від старого дуба до озера, звідти до фігури Богородиці, потім до монастирської огорожі.
Таким чином, в середні віки кожна колона, дерево і т.д. ставали "межовими", якщо були вписані в кадастрову грамоту (привілей, книгу etc.).
І все ж добре, що ви згадали цю колону, бо вона таки могла слугувати за межовий камінь, а таких колон у Львові залишилось небагато!

В оригінальній публікації відбулись деякі зміни. Також там можна побачити активні посилання на використані статті і світлини: https://zommersteinhof.dreamwidth.org/256049.html

Не знаю, що можуть означати найстаріші написи на камені на Зелеміні, але пізніше могли залишити написи туристи, яких там не бракувало, оскільки під вершиною був прихисток.



Дрогобицький відділ ПТТ (Польського товариства татранського) орендував у фірми Гредлів мисливські будинки. В результаті мережу схрониськ по селах і місті Сколе доповнювали такі "незагосподаровані прихистки" під вершинами Зелемінь, Магура, Магій, Буковинка (біля Тухлі), Віднога і Черенище (під хребтом Парашки), Тростян.
В 1936 р. прихистки під Зелемінем і Магурою було пристосовано до зимових умов: змінено підлогу, відремонтовано дах, ущільнено стіни, вставлено пічки і замість нар встановлено ліжка.
Ключі можна було взяти у садибі Дрогобицького відділу ПТТ в Сколе.

Усі Гредлівські мисливські будинки були однакові, тому для прикладу можна подивитись на прихисток на Тростяні:

 В Галичині можна часто зустріти стовпчики або камені з латинськими буквами.
Деякі з них - це т. зв. межові камені, які визначали границі між приватними землями, князівствами, державами тощо. Деякі відносяться до фортець. Деякі означають лісові квартали, водопроводи і т.д. Але всі вони пов'язані з геодезичними і топографічними роботами.

Найстаршу ілюстровану хроніку, в якій зафіксовано процес маркування території - і встановлення стовпчиків - написав Бертран Бойсе (1350/1358 - 1415/1416) - провансальський учений, автор середньовічної хроніки та договору з розмежування. Згаданий у його хроніці Арнальдо де Віланова (Arnold de Villanova, 1235-1311) був середньовічним алхіміком і одним з перших викладачів геодезії.


Фото 1. Деякі сторінки рукопису Б. Бойсе

В Німеччині в останні роки стараються зберегти і зареєструвати  межові камені в Управлінні ґрунтами (Amt für Bodenmanagement Heppenheim). Якщо в силу якихось причин камені не могли залишитись на місці, створюються історично-краєзнавчі об'єкти, як от "Siebnerplatz" (фото внизу зліва) поблизу м. Лангензен (Langenzenn). На жаль, дуже часто камені потрапляють у приватні колекції. Наразі в Німеччині планують ввести покарання за викрадення межових каменів.


Фото 2 - https://www.yumpu.com/de/document/read/5777670/alte-steine-erzahlen-langenzenn
Фото 3 - http://www.viasaga.de/maenner-mit-gluehenden-stangen.html

Цікаву колекцію межових каменів можна побачити на терені костелу у швейцарському місті Муттенц (фото 4) або в Німецькому музей вина в Оппенгаймі на Рейні (фото 5)

     
Фото 4 з https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Alte_Grenzsteine.jpg
Фото 5 з http://alte-grenzsteine.de/2018/10/09/dienheimer-grenzsteine-in-oppenheim/

В Україні мало хто звертає увагу на ці камені, хіба тільки туристи і краєзнавці, але немає жодної інформації, щоби розшифрувати абревіатури.

У Львові наразі знайдено два межових каменя - над Охмадитом з написом "КF 3", а також на Високому Замку - з написом "SL". Значення букв невідоме.


Фото 6. Автор фото Юрко Гудима                             


Фото 7. Автор фото Zommersteinhof

Знайшовся дуже гарний стовпчик 1842 року у Винниках Львівської області. Два перші фото давніші, на третьому - сучасний стан (напис майже не читається). Єдина логічна розшифровка напису: W:T: Fabrik - Winnik Tabak Fabrik - Винниківська Тютюнова фабрика

   
Фото 8. Автор: Микола Тинкалюк

Іще один цікавий стовпчик з буквами "WH" знаходиться біля Жовкви у підніжжя гори Гарай (фото 9).
Цей стовпчик напевно означає "Водопровід Гарай" (схема водопровода є тут). При чому ці букви будуть однаково писатись і по-австрійськи і по-польськи:
           - Wasserwerk Haraj
           - Wodociąg Haraj
Ось цитата про цей водопровід з книжки Inż. Franciszek Chudoba. "Zaopatrzenie w wodę i odwodnienie (kanalizacja) gmin wiejskich i małomiejskich, tudzież zakładów krajowych". Lwów 1932 rok. str. 473
"Żółkiew posiada wodociąg zasilany wodą ze źródeł wypływających u stóp wzgórza Haraj. Przed wojną miasto zaczęło czynić starania o budowę wodociągu, zasilanego wodą ze źródeł wypływających w Macoszynie. Ponieważ źródła te leżą nisko, przeto woda miała być pompowana, aby miasto mogło uzyskać odpowiednie ciśnienie. Projekt nowego wodociągu został opracowany przed wojną."
Однак у німецькій статті "Історичні свідки водопостачання" є дуже подібні стовпчики, але на їх верхній площині рівчики вказують напрямок водопроводу, а у жовківського стовпчика - геодезичний хрестик. Одне другому не суперечить, але все ж можливо, що букви "WH" можуть означати щось інше, наприклад Wald Horey - Ліс Гарай.


Фото 11. Автор: Zommersteinhof

Багато різних межових каменів зустрічаються в Карпатах.
Недавно польський колега Вітек Ґродзький підсказав, що означають букви "F.V.", вирізьблені на каменях, які зустрічаються на ґорґанських хребтах і які є пам'ятками австрійських геодезичних робіт в карпатських лісах:
F.V. - Forstwirtschaft Vermessung - Лісові геодезичні роботи


Фото 12. Автор фото Zommersteinhof

Іще деякі камені з Карпат:
- фото 13 - десь під г. Сивуля (автор Zommersteihof);
- фото 14 - с. Довге-Гірське Дрогобицького р-ну (автор Zommersteihof);
- фото 15 - Сопітські полонини (автор Максим Мисак);
- фото 16 - камінь з написом "МТ 1902" з г. Синяк (автор Zommersteihof);
- фото 17 - камінь з г Лисина Космацька (автор Юрко Гудима)

Розшифровка написів:
  - MT - нім. Militärische Triangulation - укр. Військова тріангуляція)
  - KV - нім. Kataster Vermessung - укр. Кадастрове обстеження або зйомка)

 
Фото 13-17


- фото 18 - три каменя з хребта під г. Лопата з написами "2./К", "1931 р. 1./К" та "1931 Петро Кузів". Цілком можливо, що буква "К" означає прізвище Петра Кузіва, який міг працювати у лісництві.


Фото 18. Автор Zommersteinhof

Перелік пошукових слів:
   - Forstwirtschaft - Лісове господарство
   - Vermessung – Геодезія
   - Аlter Grenzstein - старий межовий камінь
   - Grenzzeichen - межовий знак
   - KK - на австрійських сайтах Geschichtewiki і Marterl.at стверджується, що це камінь, який вказує межі державної власності: KK - Kaiserlich Königlicher (цісарсько-королівський).

В оригінальній публікації відбулись деякі зміни. Також там можна побачити активні посилання на використані статті і світлини: https://zommersteinhof.dreamwidth.org/256049.html

На Верхньому Личакові, в лісі між вулицями Личаківською і Глинянським Трактом є братська могила італійських солдат, розстріляних гітлерівцями.
На жаль, вона позначена всього лиш маленьким хрестиком...
Місцезнаходження (49°50'12"N 24°5'26"E): http://wikimapia.org/#lang=en&lat=49.836412&lon=24.092267&z=17&m=b&show=/27437594/uk/Меморіал-на-місці-масових-нацистських-розстрілів-та-поховань

На Верхньому Личакові, в лісі між вулицями Личаківською і Глинянським Трактом (поряд з могилою італійських солдат) є єврейська братська могила.
Місцезнаходження (49°50'12"N 24°5'26"E): http://wikimapia.org/#lang=en&lat=49.836412&lon=24.092267&z=17&m=b&show=/27437594/uk/Меморіал-на-місці-масових-нацистських-розстрілів-та-поховань

За задумом проектантів (проект зберігається в австрійського гофкрігсархіві у Відні)...

Л.Войтович пише ніби-то зі знанням справи, але єдине, на що він опирається, це фраза "проект зберігається в австрійського гофкрігсархіві у Відні". Слабенький аргумент... Питання - чи існували ці печери з дохристиянських часів, чи їх видовбали щойно у ХХ столітті - надалі не вирішене... Порівнюючи потерни форту Перемишль, можна побачити їх неймовірну схожість з комплексом на г.Тарандова, але схожість - це теж не аргумент.

Я колись мав ці статті, але десь вони загубились! Чи не могли б ви поділитись цим PDF