Messages

    Нагадало агрегат, який був в тіпів з "Ghost hunters". То все є звісно круто, але після такої роботи бачити скотч у якості кріплення?... Як люблять писати на демотиваторах - "Ету страну не победить!".
    Якщо лямпада робилась вже суто під фотік, то було б добре щось посерйозніше нахімічити із кріпленням самого фотіка, а то отаке консольне його закріплення не внушає довіри. Мо просвердлити зо пару дзюрок, вигнути з наявного вдома (на роботі) металолому конструкцію у вигляді такої собі коробочки, куди б той фотік вставлявся, а потім те все гарно присобачити. Можна навіть із додатковими планками жорсткості.
  Серед плюсів - більш жорстке закріплення, додатковий захист фотега.
  Мінуси - дурна робота плюс збільшення маси конструкції.

Канєшно будуть! Тра менше палитись! ;D

А чи то сажа... Ну технологія в принципі правильна, але щоб аж СТІЛЬКИ тої сажі! Така технологія порібна для поверхневого зміцнення металу, а тої кількості "сажі" хватило б  на зміцнення половини доброго товарняка.

А, ну тоді велике спасибі за "компляман" ;)

Цю вулицю знають всі, але далеко не всі знають, що вона свого часу була задвірками Львова, таким собі монашим гетто.

Основний матеріал взяв звідси.
http://www.mankurty.com/melnik1/12.html

    Я і гугло-перекладач перевели на рідну солов'їну. Трохи відредагував.
    Отож.


    Землі вулиці Бандери у XVIII столітті належали Чарторийським, а на початку XIX ст. їх майно розділили на кілька частин. Одна з них дісталася князяю Сапега.
    Вулиця (правда, без назви) зазначена в плані міста вже в 1750 році. Приблизно в 1840 році вона почала називатися «Новим світом». Ця назва поширилася на весь район, аж до вулиці На Байках (нинішньої Київської).
    На той час це була польова дорога, що проходила серед численних ставків і трясовин. Сучасна забудова почалася тільки в останній чверті XIX століття. У 1886 році вулиця була названа ім'ям Л. Сапєги, польського державного і громадського діяча, який багато зробив для розвитку Галичини. У липні 1940 року вулицю назвали Комсомольській, з 1944 - вулиця Сталіна, з 1961 - вулиця Миру, з 1991 - вулиця Степана Бандери.
Трамвайна лінія на вулиці - з 1894 року.
    Будинок № 1 побудований в 1890 році за проектом К. Яновського. Тут знаходилася казарма жандармерії. За часів буржуазної Польщі в будинку було воєводське управління поліції, зрештою - міське теж. 2-й відділ контррозвідки («двушка») займався боротьбою з комуністами.
Боковим фасадом будинок виходить на вулицю К. Брюлова.Раніше називалася Лопніцького. Офіційно тут розміщувався VI комісаріат поліції, а неофіційно - політична в'язниця. «Потрапити на Лопніцкого» - цей вислів багато що значило.

    У будинку № 3 на вулиці Бандери колись знаходився Нафтовий банк, заснований в 1913 році. У 1933 році його капітал становив півтора мільйона злотих - величезні гроші на той час.

    Будинок № 8 - колишній костел і монастир Марії Магдалини. Наприкінці XVI століття земельну ділянку входив в згадувану Сікстівку.
У 1600 році тодішня власниця А. Петроконская подарувала землю разом з двором і садом, із забудовами монахам-домініканцям. У той час ділянка називався «100 полів». Тут повинна була розміститися семінарія. Всупереч рішенню магістрату, ченці почали будувати дерев'яний костел. Міська влада запротестували - укріплене місце на горі, потрапивши в руки ворога, могло становити небезпеку для Львова. До того ж землі церкви не обкладалися податком. Одне слово, таке будівництво - прямий збиток. Дійшло до того, що в 1612 році натовп міщан розігнав будівельників. І все ж костел добудували - в 1615-1630 рр.. Але не дерев'яний, а в кам'яний. Будинок семінарії знаходився поруч і згідно з традицією - дерев'яний.
У першій половині XVIII століття семінарія і частина костьолу згоріли. Почалася добудова. Костел (те, що залишилося) став вівтарною частиною. Зведений новий фасад з двома вежами. До речі, це єдине культова споруда у Львові, під час будівництва якої врахували закони акустики. Неофіційно костьол називався «Домінікани за стіною».
     Під час секуляризаційним реформи Йосифа II в 1786 році костел зробили парафіяльним, а в монастирі була в'язниця для жінок легкої поведінки (закрита в 1922 році).
    У 1870 році вежі костелу увінчалися сучасними шоломами. Через десять років знизили рівень грунту і побудували сходи з терасою.Нині в костьолі - органний зал Львівської консерваторії, а в монастирі - корпус № 16 політехнічного інституту.

    Будинок № 11 збудовано у псевдоготичному стилі в 1883 році для школи. У 1914-1915 роках тут знаходився госпіталь російського Червоного Хреста.

    Будинок № 12. Головний корпус Львівської політехніки.Побудований в 1873-1877 роках за проектом Ю. Захаревича. В інтер'єрі - розписи за ескізами великого польського художника Яна Матейка, виконані його учнями. Політехніка виросла з трикласного технічного училища, заснованого в 1817 році. Згодом воно було переіменовано в Реально-Торгову Академію, а в 1846 році - в Технічну Академію. Назва «політехнічний» з'явилася в1921 році.
В установі викладання велося німецькою мовою. Це практично виключало доступ до навчання представників «нижчих» класів. У 1871-72 навчальному році ввели польську мову і тільки за Радянської влади викладання стало вестися на рідній мовою.Навчання в інституті коштувало дуже дорого. Крім того, для українців за часів буржуазної Польщі був встановлений «нумерус кляузус» - відсоткова норма відбору в інститут. Вона становила всього п'ять відсотків. У всі часи Львівська політехніка була кузнею висококваліфікованих кадрів. Нині в інституті навчається близько 30 тисяч чоловік. Для порівняння - в 1893 році в політехніці було 207 студентів. Інститут справедливо вважається одним з кращих в Україні.

    Будинок № 14 - середня школа № 1. До Радянської влади - єдина у Львові державна гімназія з українською мовою навчання. Вона заснована в 1787 році при університеті. Спочатку мова викладання був німецьким, з 1848 року - українським. У даному будинку гімназія знаходиться з 1906 року. На ті часи це було більше, ніж звичайний середній навчальний заклад. В умовах жорстокої національної дискримінації гімназія була єдиним джерелом підготовки кадрів з числа українців. Свого часу тут працювали А. Вахнянин, І. Верхратський, Ф. Колесса, М. Возняк, С. Людкевич, Д. Лукіянович. І її випускники можуть зробити честь будь-якій школі. Варто тільки назвати імена С. Тудора, В. Бобинського, Ю. Велікановіча.

    Будинок № 24 привертає увагу своїм трохи незвичним виглядом.Побудований він в кінці XIX ст. в 1913 році за проектом архітектора Ф. Каслер. Був відомий у Львові як «будинок Фінклера» - по імені його власника.

    Будинок № 28. 5-й навчальний корпус політехнічного інституту.Мало хто знає, що метал, використаний в його оформленні, - титан, той, що використовується для виготовлення броні космічних кораблів. Дивно, але проект розробили самі студенти.

    Будинок № 32 - колишній монастир св. Терези. Побудований в 1855 році. Протягом довгого часу тут знаходився експериментальний завод політехніки. Нині - кафедра автомобілів.

    Будинок № 91. Ділянка ця освоювався дуже довго. Спочатку він був у приватному володінні, а з 1881 року перейшов до міста.Спроба продати його з аукціону не вдалася - ніхто не хотів купувати суцільне болото. Тоді вирішили будувати школу. Проект був готовий в 1891 році. Зараз тут - середня школа № 55.





Від себе додам, що прямо за органним залом, як писалось вище, є навчальні корпуси політехніки. Так от, десь з рік назад там на третьому поверсі була пожежа, горіли якраз ті аудиторії, що знаходяться на межі із органням залом. Оскільки перекриття там старе, дерев'яно-глино-солом'яне, то після того всього часто під час пар можна було крім голосу лектора чути приємні мелодії того ж таки органу...
    Також, хто зауважив, навесні цього року було проведено таку собі рекультивацію кавалку подвір'я коло наукової бібліотеки. Повирубували дерева, вирівняли землю, встановили статую Матері Божої (прохання не обгажувати сей факт). Це робилось для відновлення історичної справедливості, адже ще до "совєтів" тут ця статуя стояла, а так як саме це місце свого часу було межею міста, то сама статую ніби благословляла всіх в'їжджаючих та виїжджаючих. Зараз студенти вимолюють оцінки)

Ось. Варто також зауважити, що там є досить розвинута частина підземелль, і зараз деяку частину з них використовують як склади, а інша частина або так далеко, що туди впадло щось таскати, або настільки мала, що там лиш людина пройде, і то зігнувшись. Найближчим часом постараюсь вициганити туди собі кавалок доступу, і прогуляюсь там із фотіком та фонаріком. Мейбі навіть звіт будьо)

Скільки читаю поражаюсь!

Що ти маєш на увазі?

А що пес? Чи може тра було чекати, поки він підійде чемно запитати хто я такий і що я тут забув? ;D

Обговорення початку ось цієї теми.
http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,4925.msg29270/topicseen.html#msg29270

Ось такий напис. Вул. Кн.Романа.

    Отож нарешті буде такий собі звітик про "Сільмаш".

    Для початку скажу, що оті всі епічні басні про його історію, значення для Львова, продукцію, рейди рекету і ментів, та і взагалі решту історій будуть писатись потім, так як зараз викладу коротенький звітик про те, як мені невтрималось, і полізлось туди самому.

     Значиться нині мені дуже захотілось подивитись на ті трущоби не через забор, а зблизька. Ну і провести таку собі розвідку боєм. В глибоку дупу не заліз, бо на то були свої причини, але про те згодом.

     Почалось все з того, що вивалився із маршрутки, і, цокочучи зубами від недитячого дубака надворі, почвалав оглядати забори на наявнісь не сильно запальних місць інсталу. Ідеальних не знайшлось, бо надворі була друга година по пообіді, і всі активно кудись йшли (їхали), печально понуривши голови, сповнені важких та сірих дум...

    Спершу зайшов на автозлом, типу порозпитувати мол чи є у вас кондиціонер від УРАЛа. Продавець витаращив на мене очі, довго хапав повітря відкритим ротом, але потім повів мене до дядьків, які безпосередньо і займаються розбором напівмертвих машин. Звісно ж що того, що я їм поназивав, вони не понаходили, так як сервоприводу стояночного тромоза від мазди-шестьорки не існує в природі, але проки вони чухали свої голови, розгадуючи цю явну провокацію, я тихенько роздивляюсь все навколо, візуально оцінюючи кордони того ж автозлому і місця, які звідти проглядаються. Оцінив. Підходять дядьки. Кажуть що в нас такого нема, але, УВАГА (!!!), вони подзвонять на базу, і за пару днів підвезуть того сервопривода. Я про себе усміхнувся, але кажу мол нє, не треба, не хартесь, я зайду "папожже", авось і з'явиться.

    Вийшов звідти, посміявся, відчув що надворі все ж таки зимнішає, тому тра рухати поршнями. Знов ходжу під заборами. А там все машини і машини. Отож вичікую момент, коли їх найменше, і перескакую двометровий бетонний паркан. Запригнув біля отої "башні").


   Під ногами купа листя, яке нагло шарудить, якісь деревця, як штахети, обступили зі всіх сторін, купа мусору і т.д. Короче все стандартно для закинутих будівель.



Власне сама купа мусору. Естетизму ніякого, але сам факт свіжої землі, недавніх слідів грузовиків, а також добре вкатана та незаросла грунтовка наводить на певні думки.





Ось. Ну а далі, як то кажуть, понеслось. Оглядаюсь в пошуку жидомасонів. Нікого нема. Вроді. Завалюю через вікно у найближчу будівлю.





Всередині типово пейзажна розруха.















Артефакти ;D





Судячи зі всього то є тупа адмінка. Тож досить швидко надоїдає оте монотонне топання прогнившою підлогою, і бажання змінити картинку приводить мене надвір.

Надворі.









З отакої цегли там все зроблено. Колекціонерам тої ж таки цегли на замітку)



А далі починається царство вугільного пилу. Починаю розуміти, що знаходжусь в будівлях, де колись була котельня, а може навіть і цілий ТЕЦ, котли якого годували отою занавіснілою пилюкою. Вона ревльно всюди. Картинки нагадують Бедюзьку шахту. Осьо вона http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,3965.new.html#new.

Інсталяційно-евакуаційна дзюрка.



Власне самі цехи.



ІМХО котел. Смайл?



Тонкий натяк на те, що в разі чого швидко свалити звідси не вийде.



Далі царство сірості та грязюки.









Чудо-труба, яка нагло левітує.



А де Моноліт ???



Таблички часів, коли людей ще товаришами називали...





Далі поліз надвір в пошуках нових враженнь.






    Роздивляюсь, роздупляюсь, прислуховуюсь... Тихо. Вроді. І ось тільки я встигаю ступити три кроки в сторону отих ялинок, що на останній фотці, як тут з-за них виходять два дядьки у камуфляжі, а десь позаду йде ще один із собачкою. Тут-то до мене доходить, що оті сліди на вугільній пилюці були абсолютно не бродячих псів, а отої великої рогатої зубато-хвостатої худобини, що плентається ззаду. Перші два охоронці мене замічають, щось там кричать. Благо задній не побачив.
    Короче історія із розряду "дайош біг з перешкодами". Все якось сомо собою проминає повз мене, якась невідома сила мене сходу перекидає через забор, далі пробіжка за стадіон, відхекування...

    Ось так.

    Обговорення тут.

http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,4926.0.html

Ну так, то є правда. Не подумав. Хоча все ж черв'як цікавості повністю не заткнувся :(

То є правда, що багато старих підвалів мали вихід до центрального коллектора Полтви. Типу в будинку шмон, а ті, кого шмонають, бігом шусь у підвал, з підвалу у коллектор, а там вже і шукай вітра в полі. Ото недавно навпроти "Опера пассаж", коли зривали бруківку, відкопали вхід в такий собі тунельчик від тих будинків до того ж коллектора. До недавнього часу та дзюрка ше собі там була, але ото вчора ходив, тоїї вже засипали. Хоча ми із ZED'ом свого часу туди залізли, і якщо в одну сторону можна було пролізти метрів зо 5-6 (далі обвал), то в іншій стороні обвал починався зразу же ж за пів метра. Стара цегла, десь метрової висоти тунельчик, напівзігнивші дошки старої опалубки, арочний потолок - ось і все що там було.  Як полазити по Полтві, то можна багато таких замурованих "віконець" побачити.

П.С. 2народ. А якщо якесь одне з них попробувати розколупати? Там цегла-півтора, не більше. Авось кудись і попадем? ;) ;D

Ото лазив по автомобільним сайтам, і надибав отаке.


Але саме більше виніс мозги опис чудо-карети! Цитую.

Титани R15, не залежна підвіска, гідравлічна система тормозів, форкоп, чотири м`яких сидіння.

;D ;D ;D
Бракує лиш клімат-контролю та парктроніка)

Маються на увазі корпуси зі сторони стадіону. Там є автозлом, але він ближче до Городоцької. Деякі приміщення здаються під гуртівні т склади, але вони відокремлені від тих старих будов парканом а-ля рафа. Попередня розвідка, якщо то так можна назвати, каже, що по тому старому райончику ніхто особо не шастає, тобто охорона ходить лише по території своїх складів, а на задвірки не пхається. Автозлом та стоянка також звідти відносно на великій відстані і ті місця звідти не проглядаються.

Зеленими хрестиками позначені більш-менш придатні місця інсталу, чорна лінія - "рафа", да яку охорона не ходить (по крайній мірі за пів години туди так ніхто не зайшов). По території ніхто не шастає. Правда там бетонний заборчик низенький, так що то врахувати тра.

Субота. Старі корпуси заводу. Деталі ближче до вихідних.
Осьо воно на карті, щоб відрізнити від Сільмашу на Рясному.
http://wikimapia.org/#lat=49.8314915&lon=23.9865929&z=18&l=0&m=b
П.С. Сумарно не більше 4 чоловік. Причини, думаю, зрозумілі.

О, а мож поізвращатись із мациклєтним 6-ти секційним кислотніком? ;D

Гм, там же ж планетарні редуктори стоять! Як то добро ще не сперли - хз. Та і майже цілий трактор там позаду)

Хлопаки, то ж склал вибухівки! Де там шахті взятись? Чи там під землею забій проходить? Та і взагалі, в яку сторону найближча шахта? (якщо вона є, звісно ж).

ОГО! То що ж там таке всередині? То точно відноситься до складу, чи ,як писав Лінуксоїд, то є вентиляційка шахти?

Доречі, а глибина-то там яка?

1. Фінансувати це хто буде?

То якраз головна проблема. Якщо не буде грошей - про все інше і говорити не слід.

2. Що толку з новіших автобусів тих самих розмірів? Сєльодка в красивому автобусі?

Раз вже щось робити - то нормально. Люди - не дрова, і возити їх в причепах пасажиромісткістю 42поліна/машину є негуманно. Сьогодні їхав з Левандівки газелькою "дельфіном". Думав хребет посипеться.

3. Як нове дорожнє покриття(якщо воно зовсім не убіте) принесе менше пробок?

Менша кількість ремонтів є причиною зменшення об'їздів, підвищення швидкості проїзду і взагалі то є краще в плані шуму та знищення автомобілів. КЕП.

4. Що підрозумівається під упорядкованістю? Пробки що затримують рух куди дінуться?

Ну взагалі-то є ціла наука, яка займається розрахунком пасажиропотоків (машинопооків? хз) і їх оптимізацією з ціллю зменшення питомого навантаження. Введення системи регулювання типу світлофора, нормальної розмітки, нові розв'язки і т.д. Якщо пан добре знайомий із запропонованою новою схемою, де враховані радіальниі маршрути, то він повинен був зауважити, що крім пункту про впровадження нових автобусів підвищеної (!) пасажировмісткості буде введено нові схеми проїзду для найбільш навантажених вулиць та перехресть. То і називається "упорядкованість".

    Щодо платної стоянки... Подивіться на те глобальніше. Якщо мова йде про те, де взяти гроші, то це аж ніяк не вихід, бо одержані фінанси не виравдають обурення. То є моє ІМХО. Якщо ж введенням грошового стягнення планується зменшити бажання людей проїжджати через центр, то будь ласка, але тоді треба продумати об'їздні маршрути. Не всі ж їдуть лиш на площу Ринок подивитись, більшість їде транзитом.


    А для більш глибокого аналізу на те є фахівці, які, я собі так думаю, на то вчились, і мають знати (хоча б теоретично), що воно і до чого. А наші розмови є взагалі офф-топом, адже тема називається "Розклад та схема Руху Маршруток (маршрутних таксі) по Львову", а слово "розклад" не має ніякого відношення до слова "оптимізація". Ну тобто має, але не в даному випадку. Якщо всі так зацікавлені взяти участь у розвитку нашого славетного Міста та його покоцаної інфраструктури, то прохання до шановних модераторів - виріжте оті демагогічні пости в якусь нову тему , а то вже три сторінки того всього поназбирувалось.

Пріоритет для маршруток на дорогах, зсуф графіку роботи на годину дві на частині держпідприємств та платний в'їзд на власному транспорті в центр - можуть мати реальний ефект.

    З того всього адекватним є лише перше. Але навіть його забезпечення через культуру водіїв є сумнівним. Все інше - чистої води брєд. Де ви в центрі нові дороги поставите? Куди розширювати? А про зміну графіку роботи я взагалі мовчу. Скажи це якомусь директору чи солідному менеджеру - обсвистає з ніг до голови. Платний в'їзд - на це погодиться лише політик-камікадзе - люди не поймуть, скажуть щось типу "он вже і тут дерти гроші будуть, кровопивці чортові"! Фактор електорату та бажання догодити всім ще теж ніхто не відміняв.
    Так що вирішення проблем полягає лише у кардинальній оптимізації транспортної системи, що буде включати модернізацію рухомого складу, покращення якості дорожнього покриття та хоча б мінімальна упорядкованість руху маршруток та їх синхронізація.

    П.С. Чув колись від одного дядька, що вариться в тій справі, що буде розроблена схема руху для радіальних маршрутів із забезпеченням контролю із диспетчерського пульта через GPS. Наскільки то реально - покаже час.