Messages

1. Так, можна йти через Нім.Полонину з Мислівки Пустошаками, а мож зеленим маршрутом через форельник, там впроді пологіше.
І на райтшток перед Горганом І., далі в потрібному місці ломитися вверх жерепами.
2. Ну та, по карті видео, же за водов треба буде нехило так скидуватися вниз. Або двигати на собі.
3. Теоретично на тім райтштоку буде мінівказівка, що майже прийшли ;)

а по Юнкерсу - треба від чогось відштовхуватись, гугль тут походу не поможе, то занадто давно було би залишилися видимі пошкодження поверхні.

Раз тут пішла тема за літаки, трохи додам.
Писати много і красіво не вмію, то просто копійну опус таваріща, з яким ходили.
Оригінальний план не вдався через травму, але на другий рік я повторив - дуже зручно з логістичного боку - лишаю машину в лісництві, звідтам Росохан, ночівля, літак, Яйко-Ілемське, ночівля, Молода, ночівля і виходиш в то саме місце, де лишив машину, лиш з другого боку.

Далі по тексту "Ромко" - то я.

Історію про літак, який розбився на Аршиці чув,  напевне, кожен турісто. Коротко: в 1983 році військовий МІГ розбився в Горганах, вроді через те, шо йому диспетчер вказав тримати висоту 1500, а висота хребта в тому місці - 1512 метрів. Після трагедії, за розповідями, літак шукали військові. Напевно знайшли його, але пам'ятник встановили не на місці аварії, а просто в заростях жерепу (альпійки).

Ну от на пошуки того літака ми й відправились. Досить змістовну інформацію про місце катастрофи взяли із розповідей Віктора Верховинця, координат він нам не дав, але тим воно й цікавіше було



День перший. Озерний

Отже, в суботу вранці виїхали зі Львова. Через всілякі несприятливі обставини (пошуки Любка, відсутність сала в Рукавичці, порушення правил ПДР і спілкування з даїшниками і тп), добряче вибилися з графіку і стартанули тільки пообіді.По плану, в перший день мали зайти на оз.Росохан і на оз.Аршиця, там і заночувати.

Спочатку йшли до Росохана маркованим маршрутом попри гарненьку річку Мшана:



По дорозі знайшли перший гриб, радість аж зашкалила:



Так помало вигребли на Росохан. По дорозі зустрічаючи різноого роду сміття, на одному дереві висів навіть бульбулятор ((

Росохан гарний, але шось не вразив. Не знаю чому. Ось він:



Далі поперли по тому ж маршруту ше метрів 100 догори, а там натрапили на райшток і помаслали ним вздовж хребта по старезних лісах. Такий кльовий ліс, шо просто не передати, ніколи такого не зустрічав: під ногами каменюки, вкриті зверху шаром моху. Коли йдеш - каміння рухається, мох трохи провалюється. Прямо хочеться попросити в лісу пробачення за шкоду, яку йому завдаєш





Йшли-йшли, води мали трошки, бо Ромко заявив - "та шо ти, там купа потоків, буде ше вода" )). Потоків не зустріли, з Росохана тоже пити не наважились. Таки потихенько йшли собі райштоком і вперлись в перший молодняк, в якому райшток губиться. Час був вже пізній, на оз.Аршиця ми не встигали, води не було, короче весело. Ромко поліз в молодняк і зробив висновок, шо ми там не пролізем. Потім на нього напав фулл тільт, і він помаслав через той же молодняк напролом вниз - до потоку ))) Ох і напсіхувався ж я через то. Мучились-мучились, вибрели з молодняка на якесь болото на березі потока, на наше щастя там виявився кусок сухої землі під палатку і ми вирішили розбити табір:



Протягом дня попри стежку назбирали ше купу грибів і Ромко зварив просто суперову юшку, за шо я йому всьо прощаю ))



Бєрьозка, хоч і сира, але була вже зламана стихією ) Зато яка потім була грань... )

Поїли-попили і пішли спати. Перший день видався не дуже вдалим.

День другий. Літаково-пошуковий.

Прокинулись вранці, знов набрали висоту до райштока і повалили далі вздовж хребта. Періодично втрачаючи райшток через потоки, молодняк чи Ромка )) Годині в 5 догребли до потоку, який тече під третьою Аршицею - десь біля неї впав літак. Перекусили, кинули рюкзаки і махнули вверх на хребет.

Долізли до зарослів жерепу і "весело" перевалили через нього. Ромко почав активно шукати місце аварії, порівнюючи краєвид із тим, який зображений на фотці Віктора

Я, тим часом, нависав чи впевнений він де шукати )) і як він мене терпів, не знаю )

Досить довго так продирались жерепами, і тут несподівано Ромко дико закричав, виявилось - знайшов якусь трубку. На вигляд як алюміній, але майже не гнеться, титан?



Тут нас вхопив незначний блуд: Ромко, по звуку, був метрів 5 попереду і чекав поки ми до нього долізем. Дерлись до нього ми хвилин 15, на звук відстань була та ж сама постійно... Поки не згадали про нечисту, нічого не мінялось. Трохи було моторошно, потім поржали з того

Чим далі, тим деталей ставало більше, що додавало оптимізму:









Ше трохи, і Ромко (справжній молодець) таки знайшов місце катастрофи:




















Ну всьо, вже скоро мало почати темніти, ми оператитвно погребли назад. На південному схилі знайшли ше отаке:


Знову-таки, не шарю шо за метал, для алюмінію заважкий. Ми так однозначно не вирішили, чи то від вибуху він перелетів хребет, чи хтось намагався здати на цвєтмєт...

По дорозі, попри саму стежку, грибів було стільки, шо я ше ніколи не бачив:



Хотіли догребти на полонину Мшана, там отаборитись. Майже встигали, але тут вкотре трапився сраний зруб. В результаті знов довелось ночувати в якомусь болоті )) Цього разу ше й зі сотнями бігаючих туда-сюда павуків і їх жертв - шалених метеликів. Моторошне трохи місце (особливо для такого арахнофоба, як я).

Ну але місце ночівлі знов прикрасила чудова грибна юшка, цього разу настільки густа, шо перетворилась би в холодець, якби був холодильник )

День 3. Красивезний???

Ну всьо, заданіє виполнєно, далі по плану гора Яйко, гора Молода і купа чудових краєвидів...

...А фіг там... Перед тим як знайти літака, Ромко файно получив від ялинки в око гіллякою. Та так, шо поцарапав рогівку. На ранок подразнення стало нестерпним, іншого виходу, як повертатись назад не було. За кілька годин по дорозі подолали відстань, яку по лісу йшли кільканадцять. Нещасний Ромко мусів ше й вести машину до Львова.

Лікарі заспокоїли, шо нічо смертельного нема, виписали лікарства, Ромко ше підвіз мене домів, на тому пригода й закінчилась. Попри все, я просто в захопленні від походу, не часто такі враження можна пережити )

https://www.facebook.com/notes/199384693440489/ -оригінал

І шо? де стріми?

Я завжди спускаюся як тільки з"їду з оцвальту і знаю, що більше нині його не буде.
Колеса спустити, нафігатор включити, по пійсєть упити...

Колеса треба спускати завжди  ;D
Просто десь більше, десь менше.
Я не знаю, наскільки твоя шосейка плющиться під твоєю вагою, тому тільки емпірично - десь сантиметр як опуститься диск відносно трасового тиску.
Просто шосейки не мають мощної боковини, і можна її порізати об камінь, якщо та боковина "стане протектором".
Але думаю, 1.4 мож сміло. Мова не йде навіть про якусь мега прохідність, просто банальний комфорт і краще тримання машини на гравійці.

Ґазуйте бігом, бо ше не встигнете

http://eurotourist.club/site.php?https://molbuk.ua/chernovtsy_news/157930-u-bukovynskykh-karpatakh-nevidomi-pochaly-demontazh-kolyshnoyi-viyskovoyi-bazy-pamir-foto.html

А якшо серйозно - то з трафіком зустрічним може вийти лажа...

А облагородити ту зірку знизу плануєш?
Я би відкопав трохи, зварив то всьо нижче нуля, а потім залив бетоном, би не гнило, і зверху газон...
Ну але зара вже не варік...

Корчувати і палити жереп в Свидовецькому масиві Карпатського біосферного заповідника не зовсім правильно

Там ше біля Яловця є мєсна достопрімєчатєльность "Буковинське око".
Мене не впєчатліло, але народ пачками їздить і тішиться.
Так шо якшо буде годинка часу і натхнення в неділю - то можете скочити зирнути, раз вже там проїжджатимете

Та не зовсім падає...
Трактор спеціальний "допомагає"

До речі, звідтам мож метнутися в Сарату зирнути на відбудовану кляузу-мінігес
Зараз, правда, вже огороджена...

https://photos.app.goo.gl/6BkuahJUQHq7ochv7

Но, люксично!
А на рахунок вертати домів - в мене є один знайомий, який дуже неохоче їзде в гори.
Нє, він їх любить, всі діла, но каже - дорога домів після кількох днів горів - їдеш як з похорону :))))))
І я го розумію...

А зараз нема доріг?

Якась дезінформація.
Десятки разів проїжджав, завжди крутяться.
Мало того, кілька разів жив в готельчику під ними - виключали хіба під час грози.

Форель такі пороги бере "на сігарєтє"  ;D

Також задавася питанням, для чого то люди в горах роблят інколи кожних 50м, і відділивши зьорна от плєвєл рішив, же то для зменшення швидкості течії, би не підмивало береги і не сипалися людські стайні в воду.

+1 до ДТП.
Був там.

Пістрялово 7 років тому вже виглядало отак:

То приймаюча. Передаючої вже не було...

Так що певно там вже бульбу садят...

Ну і де той Ігор?  ::)

Їх жеж можна їсти, на скільки мені відомо... чи я помиляюсь?

Маю колєґу, же зварив раз зупу з гада.
але казав, же поки сонце не сяде, обезголовлене тіло не вмре, так що май на увазі  8)

Перефразую:
що потім з ними роблять ті люди, що платять Хомі гроші?