Львівський Автобусний Завод (ЛАЗ)

Автор Romchick, 03.03.2009 21:39:25

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

ІНТРОВЕРТ 997

Був там минулої неділі з деад мітом ( шукали вхід до бомбіка ) але зайшли в неробочу частину ЛАЗу в неробочому цеху у відкритій залі теперка тілько бруд ..

Тут могла бути ваша реклама...

deadmeat_junior

Маю декілька світлин з того дня. Щось затупив їх закинути

deadmeat_junior


manhattan


Soulstorm

Вирішили мии з WhiteLove вигулятись, і згадав я про інфу від хорошого дядька manhattan-а про хім лабораторію на автобусному. Поперли. Спершу вирішили відфоткати кран.
Кабінка оператора і вид з неї.



Спробував також зробити панораму з кабіни, але руки ся трясут, як в чорта)

Стріла, вид з самого крану.

А тепер знизу.


Ідемо до лабораторії, по дорозі бачимо табличку посеред тої самої дороги.

І тепер сама лабораторія і її жителі. Пташки на плакаті, до прикладу.

Ударніки камуністічєскаго труда.

Начальники всякі.

Сейф, ключ від якого я так і не знайшов.

Калоріфєр Обігрівач.

І банюра з-під хлороформу, яка вже прославилась на фотках manhattan-а.

Дуже прикольна скляна якась бульбуляторна перегонна станція, чишототакедідькогойогознає.

Законсервовані прецезійні ваги.

Менший бульбуляторний брат.

Коля 85

Скоро це все завалять,і буде новобудова...У рідному Львові все забудовують.
Все міняється...А стільки хочеться зберегти...І-повернути...

Soulstorm

Не думаю, це досить жива частина заводу. Ну, з тих що ще можна назвати живими хоча б.

yanktank

Цитата: Soulstorm від 27.09.2015 23:11:35
Наскільки, я вшарив, то це елементарний вольтметр підключений до фотоелемента. Світив ліхтариком на нього і стрілка дійсно відхилялась.

Це Люксметр. На приладі так і написано. Використовується для вимірювання освітленості.

Bottlehunter

Давнішній пост Вільяма на 28dayslater, котрий зараз їде ровериком через китай і передає всім форумчанам привіт.

http://www.28dayslater.co.uk/factory-nuclear-bunker-lviv-ukraine-february-2015.t97688
Най жиє Гуцулія!

Roy

Надибав в ФБ цікаву групу присвячену ЛАЗу - https://www.facebook.com/Laz-Bus-Klub-737787846316939/
Там можна знайти багато цікавих фактів, історії, та безліч фото моделей та всякого іншого.

Як відомо, Бойконур обслуговували Львівські автобуси, зокрема космонавта Ю.Гагаріна підвозив до моменту першого запуску в космос.
Як ви гадаєте, яка доля в цього автобуса склалася? Після 12-го рейсу він був відпрвлений назад у Львів, де простоював на задвірках заводу до 2011 року(!). В цьому ж році був доставлений з суттєвими змінами в "Звйоздний городок", що біля Москви.
Meine Ehre heißt Treue

Emmett

Начитавшись про страшну охорону на об'єкті і бісову кількість цікавенних артефактів, на які там можна подивитися, я теж вирішив прогулятися тою величезною територію, заодно дослідивши все, що побачу перед собою.

Інсталились через вікно на Стрийській, зустріли нас подерті слоники і тотальний дестрой.





Тим дестроєм ми трохи походили, нічого цікавого не знайшли і попрямували до наступного корпусу, де знайшли залишки автобусів і півтора тролейбуса.









Трохи покрутивши руля тролейбусам, вийшли назовні. Крутимо головою в пошуках наступної цілі



Ціль виявляється портальним краном, що колись носив автобуси.
Крани -- то любов, тому дряпаємося туди





Кокпіт. Поуявляв себе трохи серйозним кранівником.



І його стріла. Дуже непалівне місце, уявімо, що теоретична охорона старанно відвертатиме погляд від того місця  ;D



Вже проексплорені корпуси, з блекджеком інсталом і автобусами.



Половина гігантського головного виробничого корпусу. Так як він повністю законсервований і опечатаний, надія туди потрапити поки видається дуже мізерною.



З крана перекинулися одразу на дах того самого великого корпусу. Довша стіна його займає півкілометра, що не може не вражати.







Далі по курсу крита залізнична платформа, де знаходяться ще два крани. Не дуже розбираюся в кранах, тому не можу сказати, як такий тип називається, хоч бачу такі вже не вперше. Знавці?



Такий собі розслабон.



Після того всього ми помітили, що вже пройшло цілих п'ять годин, і вирішили рухатися в сторону тих перших цехів, де автобуси. Відсутність такої страшної нам спочатку охорони розслабила, і ми відкрито й не ховаючись йшли собі дорогою, говорячи майже в повен голос. Завертаємо за ріг, і тут попереду, метрів за сто бачимо трьох дядьків. Таки сторожі? Перевіряти не стали, розвернулися на 180 і швидким кроком посунули назад. Йшли ми якраз біля бічної стіни головного корпусу, і я автоматично шукав якісь способи проникнути всередину. І тут, не вірячи своїм очам, таки бачу заповітну щілину! Не заґратована, трохи вузька, але щілина! Дуже грубих серед нас не було, тож без сумнівім протискаємося.
Інфільтрувалися в санвузол, виходимо і тричі протираємо очі, а я ще й кусаю себе болторізом за ногу, бо то все було дуже нереальним. Жодного дестрою, все виглядає так, наче вчора зупинилося, всі механізми цілі.. Краса, та й годі.







Якась кімнатка, незнамо чого охрестили її "кімнатою великих директорів".



А в кімнаті начальника зараз живе сторож. Точніше, саме зараз не живе, видно, відійшов кудись, але кубельце там по собі залишив.





Корпус зсередини був не менший, ніж ззовні, за годину ми не дослідили й чверті того всього, що там знаходилося.









То є серце заводу, і тут народжувалися автобуси.





Час трохи піджимав, тож було вирішено покидати корпус, із перспективою повернення іншого дня.

Магазин.





Хтось так і не доїв свою канапку..



Пустий склад.



Сонце вже суне до обрію, а ми, повні вражень і якоїсь мазути на одязі невідомо звідки, сунемо до виходу.
Об'єкт ще можна досліджувати й досліджувати, тому, як колись казав один дядько, I'll be back і все таке.



Якщо когось цікавить трохи обширніший звіт і більше фото, чекаю вас на https://urbexplore.wordpress.com  :)
Туво є мій блог, зацініть!

Svyatodiy

Свіжі фото з ЛАЗу, а саме з цехів, які продали на аукціоні...




Крутіть колесико!

Бобер

Хлопці, я вам трохи ЛАЗу приніс. 26.04.2017
















Olek

Тато часто говорить мені: "Ви, підлітки, думаєте що безсмертні", і я завжди погоджуюсь з ним, але нічого з собою вдіяти не можу, не піду ж я проти природи.

Так і сьогодні спокушений можливістю відлучитись від звичайного сірого світу я з другом поліз на всім вже давним - давно відомий, всіма облазений, древній баян - Львівський автобусний завод. Раніше ми вже кілька раз там бували, і до сьогодні охорони там не бачили.

Почалося все як завжди, ми, безстрашні сталкери - початківці пролізли крізь диру в огорожі на територію ЛАЗу і проникли в першу будівлю.

По драбині вилізли на дах, звідки відкривається чудовий вид на Сихів, тільки от моя камера не змогла цього передати.

Насолодившись краєвидом, сходами ми спустились на землю і хащами пролізли до асфальтованої дороги.
Через щілини в загратованих вікнах видно один з цехів.

Всі входи туди закриті, а вибивати вікна, ми ясна річ не хотіли.
Не очікуючи зустрічі з охороною, або в народі "чопами", ми сміло рухались вперед по середині дороги і чхати хотіли на обережність.

І завдяки вітру, який вчасно доніс до нас приглушені уривки чиєїсь розмови, нам вдалось уникнути прямої зустрічі з дядьками - охоронцями. Мов підірвані, ніби з ракетами в дупі ми дали дьору так швидко як би за нами бігло стадо гепардів. Пробігши добрячу відстань ми зупинилися, віддихались і в нас обох, прибацаних, в голові промайнула думка: "А чому би не повернутися і подивитися, може це чуваки з експлореру, бо інші тіпа - сталкери як і ми ?". Тихенько рухаючись вперед, ми дійшли до місця, звідки ймовірно йшли голоси. І РАПТОМ, з кущів вискакують явно не дружньо налаштовані чопи. Ми включивши режим турбоультрамегарискорення рванули звідтам геть. Та попри наші очікування, дядьки виявилися не простими і явно надіялись нас таки догнати.

На диво адреналін не вдарив в мозок, там не панував хаос, навпаки, робота була налагоджена, мозок прораховував варіанти відходу, аналізувався стан організму і спираючись на нашу швидкість і на швидкість чопів робив висновки про ймовірність втечі. І висновки ці були позитивні))). До того моменту, як один з них ( а я забув уточнити, що їх було двоє ) крикнув: "Стій, *****, стріляти буду", я був спокійний. А потім мене прорвало на ржач. Ну серйозно ??? Вони думають, що ми такі тупі і поведемся на це ? Інший же, намагався находу попасти в нас цеглою чи чимось таким, і ясне діло - промазав. Де логіка - кричати "стрілятиму" і кидати цеглою ?). Потім вони видихлись і відстали, а ми під адреналіном пробігли майже до виходу, з надією, що в тих йолопів не вистачить розуму перекрити нам шлях до відступу.

Я як людина не дуже підготовлена до такої фігні, так як більшість життя бігав або на стадіоні, або в комп'ютерних іграх, відходив ще з півгодини :D. Але в цілому, все пройшло здорово. Такий екшн в відеоіграх не відчуєш.

Висновок який я зробив: навіть коли здається, що все тихо і спокійно, потрібно залишатись насторожі !

Вибачте за помилки, я зараз на емоціях))) І сорі якщо я щось неправильно оформив.


P.S. Є сумніви, що це охоронці, я більше схиляюсь до думки, що це мародери бо минулого разу, ми бачили там багато різних дротів на тому ж місці, і ще здивувався, як їх досі не винесли. Хоча, це ж можуть бути охоронці - мародери, або мародери, яких криють охоронці або щось таке. Але це лише мої припущення.
Знаєте хто такий невдаха ? Справжній невдаха - це той, хто настільки боїться програти, що ніколи не наважиться спробувати

Golem

Добре що ми встигли в свій час пофоткати цей корпус

Дігери всіх країн єднайтеся!

Golem

Декого свербить ностальгія за колишнім гігантом – Львівським Автобусним Заводом. А я вам розповім з чим ЛАЗ асоціюється в мене.

1)   Це повільні та некомфортні автобуси 695 в які важко було залізти та вилізти. В далеких 90-х роках мене малого садили на коліна і ми всією сім'єю їхали на село. Вже навіть тоді всім було очевидно що ці автобуси є морально застарілі. Не кажучи про початок 2000-х з маршрутом 19А через все місто. Тоді завод нарешті остаточно вмер і припинив випускати цей хлам.

2)   Вбитий підземний перехід навпроти заводу. Вбитий настільки, шо пішоходи йдуть верхом, створюючи додаткові корки в ітак перевантаженому машинами місті. В масштабах заводу утримувати в порядку один перехід це нуль, це витрати на канцелярію. Але ж не робили гади...

3)   Вбитий пішохідний ходок коло ЛАЗ-у. Весь усіяний склом з його шиб. Один необережний крок на бруківку і з-під неї плюскає вода тобі на ногу.

4)   Виробництво тролейбусів до Євро -2012. Їх підлога нагадувала рельєф львівських пагорбів. Електроніку і кузов робили вони самі. Кузов гнив на очах, високовольтні перетворювачі підзбуджувалися при розгоні/гальмуванні та противно пищали на все місто. Решту комплектуючих до тролейбусів були пере-куплені в своїх же працівників. Кожен з них був ПП і продавав рідному заводу всякий хлам з Ali Express. Тому і не дивно шо ці тролейбуси прожили недовго.

5)   Костел Кармелітів. на його території. Сором і ганьба! Вже скоро тридцять років як нема Комуністів! Може досить церкви тримати як заводські приміщення?! Тим більше шо зараз на території ЛАЗ-у є купа інших вільних площ.

Мою думку Ви зрозуміли: ЛАЗ це як Львівське пиво. Яким би патріотом Львова ти не був, а воно все рівно кисле.

Хтось скаже: «та ми могли тоді все це зберегти і модернізувати!!!». Так зазвичай говорять люди які ніколи не були причетні до виробництва. Адже суть заводу не в станках і ласій земельній ділянці. Хоча без них і не обійтися. Справжня суть заводу в людях що там працюють та спільній ідеї: у виробничих процесах та культурі в колективі, у школі та нових кадрах. Якшо є ядро, є інженери, робітники, менеджери і вони скріплені однією ідеєю - то підприємство буде працювати і в степу. На жаль, згадуючи перших п'ять пунктів - виглядає що такого ядра та ідеї там не було. Тому розумні люди знайшли собі місце деінде. Завод закрили. Замість частини цехів звели житлові будинки. А от що робити з тим що залишилося?

Відповідь – індустріальний туризм! Львів, безумовно, туристичне місто. Але вам не здається що цей туризм якийсь дуже однобокий, якийсь гастрономічно-кічовий? Ми показуємо їм старі будинки, старі кафешки, граємо стару музику і стараємося продати якомога більше магнітиків з старими фотографіями. Але в той же час ми забуваємо що в нас ще є колосальний потенціал для розвитку сучасного та затребуваного іноземцями індустріального туризму. І в цьому плані ЛАЗ – це чи не один з найпривабливіших та найцікавіших об'єктів. Я вважаю ЛАЗ сміло міг би конкурувати з Екскурсією в Полтву або на дахи Львова, чи прогулянкою підземним ходом на Високий Замок(він існує 😉 ). Розвиток індустріального туризму у Львові цілком може претендувати на ту нішу чим займатися Експлорер наступних десять років.

А шоб не гадати а точно знати то Дослідники Львова вже вкотре подалися на територію ЛАЗ-у глянути як там поживає «відновлене» виробництво.

Ну ви з контексту вже напевно здогадалися шо ніякого виробництва там насправді немає. Почнемо з того шо ми знайшли повністю відкритий гавноЛаз на територію заводу. Він йшов з тротуару звичайної вулиці, там зіяла величезна дира в сітці огорожі, вона вела прямісінько на територію «Гіганта». А я справді, місця на карті він займає багацько.

Пройшовши не згинаючись протоптаною в снігу стежкою потрапляємо у білу пустку на карті Львова. Слідів на снігу від всяких планокурів багато, не тільки ми тут шляємся взад вперед. Але наша ціль обійти весь завод. Тому ліхтарики не вмикаємо, місто постачає достатньо світлового забруднення. Покидаємо "громадський простір", рухаємося слід у слід, стараємося не шуміти нашою лижною спорягою. Тут мене проймає дежавю з Шахтою. От шо не кажи, а тільки з Опіллям по справжньому відчуваєш себе героєм Стругацьких.

«Цей паркан раніше стояв» - вказує Опілля на повалену опору з сіткою. Судячи з того шо нині йшов сніг і це все не присипане зверху, то проникнення сталося саме сьогодні. Ого! Але слідів далі не видно (хвала снігу). Тож ми в безпеці і по цілині йдемо далі.

Стоп!!! Тут Цілина??? А як же охорона, де її сліди? Також слідів шин автобусів будь-яких марок на пухкому снігу виявлено не було. Тобто автобуси не виїжджали, охорона навколо території не ходить.

По центру території ЛАЗ-у стоїть величезний заводський збиральний корпус. Той шо найбільший на західній Україні. Там всередині світиться, видно силуети людей що рухаються. Через вікна проглядаються відомі ще з 2013 року корпуси старих незібраних автобусів і тролейбусів. Прямо у їх коробках сидить охорона, напевно в ІнСтоГрамі або Фейкбуці. Чогось нового ми не помітили.

Троха палівно йти далі попри двері з лампочкою, тож ми рушаємо повз (увага) ! «Керамічне Ательє» що функціонує на самій території ЛАЗ-у. А ви думали що тут автобуси збирають? Там, у ательє, на відміну від цехів заводу, робота кипить. Взад вперед ходять люди і їздить техніка. Проте це бізнес, їм на нас пофіг і ми їх не цікавимо. Попри гавкіт собаки ми спокійно просочуємся в адміністративний корпус. Нашо тоді ті бідні собаки так надриваються?

«Ніпрутнясобі!» - ото я офігів побачивши найбільше в своєму житті нерозграбоване бомбосховище. Та тут одних вентшахт поза десяток, протигази лежать ящиками і навіть вентиляція вся ціла! Бомбік проходить під всім адмінкорпусом (~100 метрів в довжину) і по ідеї тут міг сховатися цілий колектив підприємства + дармоїдів. Міг би... Колись... Зараз бомбосховище в неприданому стані, найновішим засобам захисту 40+ років, всюди вода і сирість.

Оглядаємо сам адміністративний корпус. Тут колись сиділо конструкторське бюро і керівництво заводу. А зараз це будівля без опалення і з частково вибитими вікнами. Сумно насправді... Видно багато документації від 70-х і ж до 2010+ років. Вона зроблена як на кульманах так і на орттехніці 90-х з п'яти дюймовими дискетами та SCSI дисками. В мене, бідного студіка що жив на одну стипендію, в ті часи і то кращий комп був. Бачимо макети панелей приладів, купи безкоштовних німецьких каталогів порнухи продавців автозапчастин. Хтось виламав двері до «Телекомунікаційної кімнати» в надії знайти шось цінне. Та старі факси в електровакуумні монітори хіба шо в музей годяться.

З вікон адмінкорпусу гарно проглядається закинута територія заводу. Подібні обєкти мають той свій характерний та непідробний шарм, створений пусткою та непотрібністю. Крім сторожки з телевізором і лампочкою коло входу ніде більше ні душі. Усе напівзігнивше та поросше берізками, що ціліше то його потроху догризає болгарка і матінка природа. Кілька незалежних охоронних фірм пильно стежить аби прості львівяни як ми ні в якому випадку не довідалися, що тут всередині, насправді,  нічого немає. Охоронці і напевно міська влада пильно бережуть міф про колишню велич гіганта ЛАЗ-у. Приховують правду шо весь цей завод - це просто великий фейк, це тінь минулої величі. І можливо чиєсь небідне життя на старість. ЦЕй міф існуватиме рівно доти, поки територію заводу не поділять між всіма зацікавленими сторонами. А нам залишається хіба що збирати та зберігати по краплинках ще одну сторінку історії Львова.

Додам кілька фото від себе з бомбосховища. Решта території є вже перефоткані в цій темі. З того часу ніц не змінилося. Фото без коментарів, тут ітак все ясно. Червоний колір тому шо вікна виходили на сторожів шоб нас не спалили :)

Ага, ще одне. Рано чи пізно вміст цехів розпродаватимуть за безцінь як колись було з Поляроном. Головне не прогавити це випорожнення ЛАЗ-у!













Два грибка, атомний і звичайний













Напевно діодна логіка на Д-226, германієві (теж цінний матеріал що йде на виробництво лінз тепловізорів)




Стоять КИД на випадок якшо хтось моцно пердне



Тут все 1976 року. Холодна війна майже закінчується а ми якраз готові до неї




Бомбосховище перетворили на склад непотрібних кульманів




Бардак Бардак. А якби ті всі лампи розбилися? Ртуті б було.


Справжня нержавійка!



Фірмова, ЛАЗ






Наглядна демонстарція наслідків атомного вибуху















Один з ходів назовні


Регенеративний патрон. ВИділяв противний смердючий кисень яким треба було дихати


Вентиляція








І тут є капличка!




Затоплений хід в головний цех


















Дисковід на 1.2 Гб!!!










КМ-ки ящиками!!!




Хтось порядно похитав ці двері до нас


Надворі повний ЛАЗ-ець




Коли бачу що в 2011 році хтось малює на кульмані а не в AutoCad то дивуюся чого це я звіт набираю в Ворді а не на друкарській машинці




Колись буде капець який цінний раритет

Дігери всіх країн єднайтеся!

Golem

Сніданок Дослідника на Лаз-і

Гм. Я думав це буде стандартний сніданок Дослідника де всі розслаблені, просто жартують і спілкуються. То ж я і вдів свою знамениту оранжеву полтво-куртку в стилу «Ющенко Так!».

Та пробралися ми ок. Напівсонні десь по рейках під дахом маленько помалу das exploren! В тру-столовій ЛАЗ-у ми поснідали і пообідали. Для мене найцікавішим було зберегти у фотках історію ЛАЗ-у для нащадків. Це святе.

Я тут був вже вдруге, востаннє лише три тижні тому назад. Мені було сумно. Тому що навіть незважаючи на те що об'єкт не був «спалений» – він тепер більше нагадував стару повію ніж майже незайману дівчину. Тому що кількість дестрою зросла в рази. Хтось же нищить цю первісну красу об'єкту!

Насолоджуйтеся цими фотками та пам'ятайте. На Лазі працює нормальна охорона! То ж лазити сюди не можна! :)

І так вперед аж поки не буде вільний спуск вниз


З нами чарівна Трініті


Світає!


Опа, вже іржею встигли вкритися




Розкурочений транс


Кусок "Гармошки"




Інженери знають, коробка це лише 30 відсотків від будівництва




І в такому стані весь цех


Останній з могикан навіть пофарбований іто іржавіє


Заводимо з корби


А ще тут підробляли розпилом машин на шрот. Чи то вони так вчилися машинобудуванню?


Здається шо то було так давно, але я тоді якраз почав на Сайпресі працювати


Центр звязку ЛАЗ-у










Заводська столова


Вчорашні відвідувачі після себе не поприбирали :)


Морозимось від охорони


Тут колись стояла черга






Стоси фірмових тарілок, щоб пяний робочий чітко знав де він зараз є


Смішні ціни






Який генеральний такі і автобуси


А от і кабінет справжнього Олігарха, та ще й російського


Приколісти!


Тут колись сидів Чуркін


А ось і він


Раритет, ЛАЗ і Космонавти. Спеціальні двері для них робили посередині






Кічовий шарж на Чуркіна в його ж кабінеті


Тут є все, що і де робилося


Список всіх важливих особі ЛАЗ-у


Обана! Цей інструмент дає прохід  у всі ходи


Чуркіна малий брав участь










Ого! Попри нас проїхала фура на керам цех


Дах адмінбудівлі




Гола кобіта може рекламувати будь-що


Скоро тут теж будуть новобудови


Засмага Дослідника






Йдемо на обід дослідника










Машина для відкривання консерв


Все наше сміття акуратно в смітник


Стіл після себе ми залишили чистим


Autocad 1.0


Книжка для Чуркіна


Під Ватманом


Недоробка


Експериментальні автобуси


Ото ергономічне крісло!




Китайська панель




В тому автобусі і старт ракетоносія переждати можна було б




Останнє меню, 2012 рік


Ну і ще троха цікавого [https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,8117.20.html]тут[/url]

Дігери всіх країн єднайтеся!

Golem

Вирішив докинути сюди дві цікаві відяшки про ЛАЗ. Дуже приємно було глянути на ті станки в роботі. А то на наших фотках вони вже були в глибокому сні.



Ну і Кирпа зі своїм колом людей з яким треба працювати отжог!


Також ось два грунтовні звіти про ЛАЗ в окремих темах
Святодія і Роя

Тут троха фоток ЛАЗ-у зверху
Дігери всіх країн єднайтеся!

atlas1975

Може комусь буде цікаво почитати: рапорт про львівський ЛАЗ від американського ЦРУ - https://www.cia.gov/library/readingroom/docs/CIA-RDP80T00246A049900560001-7.pdf

На тім сайті можна ше трохи по Львову знайти різного - наприклад в якості "додатку" https://www.cia.gov/library/readingroom/docs/CIA-RDP80T00246A059600440001-2.pdf

Golem

Так як на ЛАЗ я ні ногою, прийшлося взяти транспорт. :) Відео від прохідної попри адмінку і до крану. А потім назад. Все поросло кущами, мало що видно. Але є адмінка, вентшахти без жалюзів, забиті вікна в цехах, кран і будка охорони.

Туди


Назад


Ну і кусок прохідної туди



Дігери всіх країн єднайтеся!

570 Гості, 0 Користувачів