Topics

Шолом, шановні кулєги! Запрошую всіх, мєсних і немєсних на першу офіційну вилазку року!

Завтра планую прогулятися Західним берегом Яворівського моря, там, де нас ще не було. Збір о 9:00 біля Янівського цвинтаря. Їдемо маршруткою у напрямку Яворова, за с. Терновиця виходимо, йдемо до затопленого кар'єру. Там на нас мають чекати різні закинуті будівлі і екскаватор.

Варіантів подальшого розвитку подій є кілька.

Номер раз: обходимо озеро довкола, доходимо до Шкла, там сідаєм на маршрутку.

Номер два: йдемо до Яворова, по дорозі заглядаючи в різні цікаві місця. Звідти їдем у Львів.

Номер три: йдемо до Яворова, а звідти їдемо в Новояворівськ. Виявилося, що за закинутою трикотажною фабрикою є якісь руїни заводу. Який варіант обрати, вирішимо вже на місці, беручи до уваги погоду і настрій.

З собов брати спорядження і закуску ;)

Отже, хто хоче їхати, відписуйтеся. Принагідно ще раз вітаю всіх з Новим роком та з річницею народження Степана Бандери.
Якщо погода сильно погіршиться, то їхати не буду, про що допишу в цій темі.

Шануймосі!

Оце вирішив відкрити святкову тему. Думаю, у всіх вдома збереглися старі радянські (чи може навіть ще старші австрійські, польські або російські) іграшки, гірлянди тощо. Завдячуючи хіба тільки чуду, ці крихкі та тендітні речі дожили до наших часів. І безумовно достойні того, щоб їх зафоткати та викласти на Експлорер  :)

Наразі кілька фотографій, з того, що ми знайшли, прибираючи ялинку на квартирі. Вдома теж мали б зберегтися пару цікавих екземплярів, вже по Різдві їх викладу.

Різнокольорові гірлянди, зроблені у вигляді свічечки і мають знизу прищепку до носа до гілки.



Новорічний представник братніх народів з Близького Сходу.



І ще одна, тру-комуністична.

В цю неділю ми зібралися зранку, щоб зробити спільно одну важливу вєшч - подивитисі, як димит велике димове шашко. Виявилосі, що димит незле - закоптило добрий кавалок лісу, їкогось вуйка і баранів, що той вуйко їх вигулював.
Шось ми сі зразу не зорієнтували - я аж надвечір доглупав, що в диму треба було хапати на плечі одного барана і хода до Львова. Але перед тим замотати йому морду ізолєнтов, аби не кликав "Хелп!!!".

Пару фоток додаєсі. Відео, надіюсі, тоже пізніше додастсі.

Всі зібралися в Пивничці - Inkognito, Roy, Gribkoff777, Swordlord, Bottlehunter і Deadmeat з двома колегами. Пили квас та вели світські бесіди. Потім випили ще пива і заспівали гімн. Попакувалисі у тачки та й поїхали.



Кожен хотів сфоткатися з чудо-шашко поки не згоріла.



Приготування...



І фоєр!!! Олег підозрійливо дивиться, чи не вилетит звідтам джин з бажаннями.



Спочатку ніхто не наважувався підійти ближче, шашко шипіло, смерділо і плювалося іскрами...





Але потім осміліли, гріли в диму руки, пробували на смак і навіть набирали в кишені, щоб дома мамі показати. Бо знов скаже, що під корчом горівку з кулєгами пив...









Всім дуже дякую за кумпанію, плюсую. До нових зустрічей в ефірі!

Коли через роботу, погоду, невідкладні справи чи інші обставини не виходить кудись поїхати, доводиться подорожувати віртуально. Шукати в Мережі інформацію про місця і об'єкти, куди мрієш поїхати, і читати звіти людей, що вже все бачили, наробили фоток і не полінувалися викласти все в нет.

Ця тема буде про вузькоколійну залізницю Виноградів-Хмільник-Іршава. Це одна з трьох існуючих в Україні вузькоколійок з регулярним пасажирським рухом. Про дві інші (Гайворон-Рудниця та Антонівка-Зарічне) я вже писав кілька слів на форумі. Але, курча, так на них досі і не покатався  >:(

Ось як виглядає поїзд у Виноградові. Фотка взята звідси. Цікаво, що звіт написано по-чеськи. Іноземці є незмінними відвідувачами наших вузькоколійок.



До Закарпатської залізниці зі Львова дістатися, на мій погляд, найпростіше (якщо порівнювати з добиранням до Гайворона чи Поліського трамвая). Треба сісти ввечері на мегопоїзд №601  Львів-Солотвино (якщо він, звичайно, не потрапив під реформу "Укрзалізниці" і не був знятий через нерентабельність) і вийти о 6 ранку у Виноградові. А там вже буде чекати ВІН - чудо поїзд з маленькими вагонами. Розклад, до речі, можна глянути  тут.

Тут є гарний звіт про подорож по Закарпатті вузькою колією.

Ще кілька найцікавіших, на мій погляд, статей про історію Боржавського поїзда та його сучасні проблеми

Хмари над Боржавською вузькоколійкою

Безгосподарністю по вузькоколійці?

Боржавська вузькоколійка, яку Закарпаття майже втратило ( Присутні гарні фото ).

А ось відео. Особливо здивувало, що поїзд щодня розганяє базар, що розташувався просто на рейках

До продажу пропонується системник, юзався біля 3 років, з наступними характеристиками:
- Проц    Intel Celeron D, 2500 MHz
- Материнка    ECS P4M800PRO-M  (Кому цікаві характеристики, то прошу тицяти сюди )
- Оперативка DDR 1 Gb (дві планки по 512)
- Відеокарта    RADEON 9200 SERIES (64 MB)
- Жорсткий диск 80 Gb, SATA, виробника не пам'ятаю
- Маленький корпус (тобто дисковода нема)

Власник хоче за нього 850 грн. Якщо ця ціна вам видається завелика - пропонуйте свою.

Прибирав-ім вдома та й знайшов-ім:

1. Sony M2 USB Adaptor (Перехідник USB для картки М2, що юзаєсі в тєлєфонах сістєми "Сонька")



2. Гарнітуру Nokia HS-47 (Сумісна з Nokia N95, N76, E90, E51, 8600 Luna, 7500 Prism,7390, 6500 Slide, 6300, 6110 Navigator, 5300 Xpress Music, 5200, 6290, 3500 Classic, 3110 Classic, 2760, 2630, 1650, 1208, 1200)




То всьо віддам добрій людині за флєшку чогось безалкогольного (квасу, наприклад)

Нещодавно бачив десь афішу про те, що 22 грудня о 18:00 у Кінопалаці ім. Довженка на Сихові має відбутися показ фільму про Службу безпеки ОУН-УПА. Назву фільма не запам'ятав, але дуже хочу піти подивитися.

В інтернеті жодної інформації про фільм не знайшов, нема її, зокрема, і на сайті Кінопалацу  ??? Телефон для довідок, вказаний на сайті (227-39-39) також не відповідає.

Якщо хтось щось знає, поділіться інфою, будь ласка. Може то я щось наплутав?

Хто ще би хтів піти, то відписуйтеся.

http://oun-upa.info/main/

Сайт, де зосереджено багато документів, статей, книг. що висвітлюють діяльність ОУН-УПА. Зокрема мені сподобалися фото, багато з яких вперше побачив тут.

Згадувати старі вилазки, а особливо писати про них, коли пройшов вже деякий час, завжди  приємно.  Мимоволі переживаєш знову веселі моменти, згадуєш, що бачив. І куди планував залізти, та так і не заліз ;)  І порівнюєш, що змінилося з того часу в тобі, твоїх друзях і взагалі в тому, що ми називаємо світом.  І дуже радує те, що більшість змін все-таки на краще, ми ростемо і розвиваємося, знаходимо нових друзів і нові пригоди на гузна. І зупинятися, схоже, ніхто поки не збирається, попри потуги Вавілону. Коротше, занурюєшся в теплі спогади холодним і мокрим зимовим вечором.

Ця прогулянка відбулася біля року тому – 13 січня 2011р. Зібралося нас багацько – Inkognito, Roy, Yserl, Romchik, US5WEO, Skip, Lesyk, Stinger, Zelja і я ще. Зустрілися на перехресті  Пасічної  та Медової Печери зранечка та пішли до засніженого і морозяного лісу, шукати залишки водозабору, що про нього розповів Theslavik. 

Перше, що побачили – жирного та потріпаного дворового кота.  Він сидів на місці, під яким проходила теплотраса і вибирав смачні шматки з купи об'їдків. Ізоляція теплотраси була далекою від ідеалу – земля на тому місці аж парувала, не зважаючи на те, що вночі випав свіжий сніг, а за носа пощипував неслабий морозець. Відповідно, котярі було тепло в дупу і повно в животі, і в душі його панувало святкове передчуття Старого нового року. 



Рой поставив фотоапарат на заледенілу лавку, підпер ялинковою гілкою (точно і правильно виставлений кут штатива – це надзвичайно важливо для доброї фотографії, щоб ви знали). Прив'язав нитку до спуску і потягнув   скористався функцією таймера, і ми всі дружно як один сфоткалися.  І пішли далі.



Вже біля лісу побачили покинутий  дитячий садок. Типова радянська будівля. Таких тисячі по всьому колишньому залишилося.  Вікна-двері цілі, огороджений. Схоже, за ним наглядають, принаймні тоді наглядали. Можливо, ближчим часом туди навідаюся.



А то ми вже в лісі. Розтягнулися довгою колєйкою і довірили свою долю ДжіПіЕсу.



Дерево Зелю не сховало )))



А от власне і сам об'єкт. Дві з половиною напівзруйновані стіни і два закриті бетонні колодязі не на жарт зацікавили тру-дослідників. Ото вам і весь старий водозабір.















Ото таке. Далі дорога пролягала через зимовий ліс до водозабору вже діючого.





Зелені двері виявилися закритими. Зверху на будівлі був люк і така собі шибениця з гаком. Думаю, так спускають-піднімають обладнання.









Далі рухалися лісом до «Ензиму», потім вверх по Личаківській, де й розійшлися хто куди. Ще кілька фоток на прощавання.








Обговорення

Основна тема тут.

З 2 до 4 грудня передбачено 30 безкоштовних нічних екскурсій у музеях та галереях, окремі екскурсійні маршрути, а також нічні вистави у театрах міста для того, щоб представити всю розкіш того, що приховано вдень.

Оце сьогодні почув по телевізору, а згодом нагуглив. Суть така: на наступні вихідні у Львові будуть проводитися безкоштовні нічні (радше - вечірні) екскурсії різними цікавими місцями, серед яких галерея Равлик, Палац Потоцьких, каплиця Боїмів та інші. Для того, щоб туди потрапити, потрібно попередньо зареєструватися на сайті міської ради. Ми з Христиною зареєструвалися на екскурсію Личаковом на вечір п'ятниці.

Завтра - День пам'яті жертв голодомору. Помоліться за невинно загиблі душі, вшануйте пам'ять мільйонів, винних тільки в тому, що були українцями, запаліть свічку пам'яті на своєму вікні.

Завтра о 13-00 планую десантуватися на Галицькім Перехресті і далі рухатися до отої точки http://wikimapia.org/#lat=49.886727&lon=24.1148186&z=14&l=37&m=b по дорозі заглядаючи в різні дірки. Хто має бажання - приєднуйтеся. Вибачте, що не написав швидше, сам щойно придумав :P

[У рамках відзначення 93-ї річниці створення ЗахідноУкраїнської Народної Республіки 13 листопада з 15:00 до 16:30 у лісопарку довкола Цитаделі, а саме Малої Максиміліанської вежі № 3 відтворюватимуть військово-історичне дійство - бій за Цитадель між Січовими Стрільцями та польським військом. Під час реконструкції буде відтворено події 12-13 листопада 1918 року, повідомили організатори.]

У найближу неділю, 13 листопада, відбудеться реконструкція бою за Цитадель, що відбувся у 1918р.

Частину статті, взятої звідси, процитую:

У рамках відзначення 93-ї річниці створення ЗахідноУкраїнської Народної Республіки 13 листопада з 15:00 до 16:30 у лісопарку довкола Цитаделі, а саме Малої Максиміліанської вежі № 3 відтворюватимуть військово-історичне дійство - бій за Цитадель між Січовими Стрільцями та польським військом. Під час реконструкції буде відтворено події 12-13 листопада 1918 року, повідомили організатори.

Загалом у відтворенні бою прийматимуть участь близько 40 осіб – члени Товариства пошуку жертв війни «Пам'ять» зі Львова, Рівненщини та Волині, а також гості із Києва.

При цьому буде задіяна зброя і одяг 1918 року, 70-и міліметрова польова австрійська гармата та бронеавтомобіль періоду Першої світової війни.

А ось відео з минулорічної події

Продам материнську плату ECS Nforse 4M-A ( тут є характеристики, кому цікаво ), на ній процесо AMD Athlon 3000+ і пам'ять DDR2 TwinMOS 1Gb. Все юзане, справно працююче, стало непотрібним з причини заміни на більш нове залізо.

За всьо хочу 400 грн.

Якщо когось цікавить фото, завтра викладу.

Урочиста частина святкування відбулася 7 листопада, тобто вчора, о 13:00 на Головному вокзалі. Думаю, час було вибрано таким чином, щоб якнайменше заважати руху поїздів. На першому пероні, під накриттям, зібралися високоповажні особи, серед них голова ОДА і керівництво залізниці. Простих людей через кордон з міліції та працівників залізниці не пропускали.

На першій від вокзалі колії вишикували старі вагони (ті, що зазвичай стоять на окремій колії на Приміському), а також два заведені паровози, що періодично свистіли і гуділи, підтримуючи святковий настрій.

Сам паровоз, що мав символічно прибувати з Відня, ніби 150 років тому, стояв трохи далі від вокзалу зі сторони Левандівки. В пасажирському вагоні сиділи хлопці і дівчата в костюмах 19-го століття, які по прибутті виконали запальний танець на пероні. Але нарід, що товкся з відеокамерами і фотоапаратами на другому пероні, майже ніц не бачив. Бо між ними і артистами стояв поїзд. А підійти ближче не давав кордон міліції. Цей факт змусив мене стати сумним, зробити кілька фоток, зняти відео і піти на роботу.  Але паровози, а особливо те, як вони оглушливо ревуть, дійсно сподобалися.

Відео вийшло не вельми якісним через низькостояче сонце.

Перекличка паровозів

Прибуття віденського поїзда

І фотки.





Повний вагон дітей в народному вбранні і з прапорцями. Вони теж їдуть з Відня.





А от і головна дійова особа машина.



Маріупольський поїзд  на святі був тільки глядачем

Ось знайшов статтю, про те, що у Африці далекій живе плем'я канібалів, що розмовляють чистою російською мовою.

Взято звідси http://newsgeorgia.ru/world/20110918/214190438.html

Повний текст мовою оригіналу нижче.

БИЛИСИ, 18 сен - Новости-Грузия. Международная экспедиция обнаружила в Африке абсолютно фантастическое племя, живущее первобытным образом. Это жестокое племя людоедов. Но главная особенность его в другом, сообщает портал Direct News.

Самое странное и дикое то, что племя говорит на чистейшем русском языке образца 19-го века. Об этом вроде бы сообщил один из участников экспедиции – заведующий кафедрой африканистики СПбГУ Александр Желтов.

Племя обнаружено на границе Танзании. На каком именно участке границы найдено племя, не сообщается. Эти безумные хищники всех людей воспринимают как еду. Каким образом они выучили русский язык и почему отказались от своего, история умалчивает. Уточнить эту информацию у участников экспедиции, к сожалению, не удалось.

Діючий завод залізобетонних виробів (такі, знаєте, потрібні в хазяйстві речі, як бетонні плити, кільця, труби та інші ніштяки), розташований отут. Вилазка туди вийшла абсолютно спонтанною, неочікуваною і від того ще більш приємною. Ми просто гуляли, просто залізли на Бабу Род, просто побачили завод і три залізничні гілки, що красивим півколом заходили на завод. Просто вирішили пройтися по одній з гілок. Вперлись у ворота, біля воріт була насипана гірка, з якої відкривалася чудесна панорама на поскладані рівненькими рядами бетонні плити і кран, що ті плити в будній день таскає сюди-туди. Але була неділя і кран спав, навіть, здається, трохи похропував уві сні.





А було нас восьмеро: Inkognito, Roy, Zelja, Sunkatalano, Stinger, ZED, Цезар і скромний автор цього допису.

Ми з Цезаром пішли стежкою уздовж огорожі, попри закинуту будівлю вапнярки до дальнього і (як нам здавалося) занедбаного кута території. Підтягнулися, виглянули над парканом. Ніби нікого. Осмілівши, сіли на паркан. Нікого. Тоді було вирішено по транспортному коридорі високої будівлі (ото забув тільки як він правильно називається, той цех) інсталитися на самий верх. Коридор виглядає надійно, всередині збереглися залишки конвеєра, дощана підлога полатана.





Панорама, що відкривалася з верхнього залу вражала!







Всередині теж було на що подивитися, що помацати, об що вимазатися, зашпортатися і куда провалитися. Тому постійно треба дивитися під ноги!!!









Потім виявилося, що по залізних сходинках можна вилізти на самий верх, на круглий і встелений рубероїдом дах будівлі. Сонце сідало, на обрії виднілася вежа телецентру. Потішила зграя ворон, що летіла на одній з нами висоті. І електричка, що зверху виглядала як іграшкова.

По телефону дали інструкції хлопцям як до нас добратися, а самі тим часом (лежачи на пузі, або навприсядки, щоб не спалитися) оглядали краєвид.





Етюд з воронами. (с) Мертвий Півень







Далі було вирішено спускатися, але не транспортним коридором, а сходами, по дорозі заглядаючи в круглі зали з залишками обладнання, що розміщувалися на нижніх поверхах. Саме тут десь ми і зробили помилку, нашуміли забагато,і внизу нас вже чекав охоронець, що якраз робив обхід.













Охоронець, ДСО-шник, спочатку хтів надіти на мене кайданки, але рук я не дав і сказав, що на прохідну ми з ними підем і пояснимо, що ми тут робимо, але заковувати себе не дамо. Потім прибіг його побратим, злий і недобрий, теж першим ділом поліз в кобуру за бальончиком. Далі ми шестеро (+ ZED i Sunkatalano) прогулялися до прохідної, по дорозі майже подружилися та й були відпущені з миром. Отаке.

До речі, треба чітко вияснити які права згідно законодавства має затриманий на подібному об'єкті, охоронець (звичайний дід в вушанці чи ДСО-шник) і як має проводитись процедура затримання. Бо через непевне знання закону довелося вигадувати ці правила самому і говорити впевненим голосом. І воно подіяло!

Отакі то пироги. Скидуйте хто має фотки і відео.

Тут є альбом на Пікасі.

Тут є обговорення.

Тут тема, яку обговорюємо.

Від мене - великі плюси і дякую всім учасникам за приємно проведений час.

Шкода пропускати таку гарну погоду, пропоную завтра прогулятися цікавими місцями.

Маршрут:

Склозавод на Старознесенській - Алмазінструмент, хоча б з-за паркану -    Покинутий будинок на Хмельницького -   Два дивні будинки за трамвайним депо. Та й взагалі, прогулянка має бути вельми цікавою, особливо якщо збереться гарна велика компанія.

Збиратися пропоную о 13:30 біля пам'ятника Федорову, далі підем пішки. Раніше не зможу. Відписуйтеся хто буде