Messages

Мало хто знає, але в тих краях є ще одне Мертве озеро, розташоване на території Поляницького природнього парку, біля сіл Поляниця та Тисовець Івано-Франківської області. Озеро лежить поза туристичними стежками, а місцеві туди не дуже люблять ходити через недобру славу. Страшних легенд про нього стільки, що вистачить на дві тисячі дописів до теми про аномальні явища ;)

Всім дякую за привітання!!!

я тільки зараз помітив на фоні себе крокуючого по "аварійному мості")) тру фото)

Ще два тру-демотиватори ;)

Вилазка відбулася сьогодні за участі Фляшкохантера, Лесика і ще одної людини, Того-Чиє-Ім'я-Не-Можна-Назвати  :)

Спочатку трохи довідкових матеріалів про місто і підприємство.



Неправильно написано. Правильно по-українськи повинно бути "Образи"  ;)


І вентшахта біля цього будинку



Територія спортивної школи



Спортивна чувіха. За її спиною табличка каже, що вулиця називається "69" ;D






Одні з численних воріт заводу





Біля воріт автоколони



Зона митного контролю посеред поля







Всередині чудо-машини









Підземне сховище мазуту






Металхантер позначив місце ;D Або якась дівчинка закопала здохлого собаку чоловічої статі ;D ;D ;D









Половина насосної станції. Працівники там, відповідно, працюють на півставки ;D



Комбінат. Ракурси з-за паркану.

















Міст через річку Стрий. Під мостом - насосна станція, що забезпечує водою комбінат. Пан черговий люб'язно дозволив нам пофоткати всередині, за що йому Велике Дякую!













Шлюзи






Карта Жидачева на стенді в центрі


Стріт-арт





Альбом на пікасі

Обговорення

Обговорення звіту.

Лесику і Тому-Чиє-Ім'я-Не-Можна-Називати плюс і Дякую за гарну компанію.

Набридло святкувати, хочеться кудись поїхати, кістки розімнути!
Пропоную завтра відвідати Жидачів, оглянути целюлозно-паперовий комбінат, котрий, судячи з останніх газетних публікацій, ледве дихає. На більш ніж 100(!) гектарів площі підприємста знайдеться багато цікавого, думаю. Крім того, в Жидачеві можна купити (принаймні, донедавна можна було) кефір в прикольних скляних фляшках, таких, як за Союзу.

Їхати можна з приміського вокзалу, маршрутки ходять часто. Час в дорозі - біля години. Отже, зголошуйтеся!

UPD: зустрічаємось на 8:00 зранку біля Скрині на Городоцькій.

Будеш закидати фотки - ще текст заодно поправ. Був у мене на роботі один дядько, він як сідав писати заяву або звіт, то починав з великої букви, а в кінці всього тексту ставив крапку. Більше розділових знаків не було зовсім. ;)

Через відсутність бажаючих вилазку перенесем. Після Різдва, можливо, вийже поїхати.

Хотілося би гідно закрити рік, що минає, якоюсь хорошою вилазкою. Пропоную в найближчий четвер поїхати зранку в Червоноград. Хотілося би оглянути закинутий гуртожиток заводу "Зміна", власне біля нього і вийдемо з маршрутки, а далі як карта ляже. Можливо, в Соснівку, на збагачувальну фабрику, а може полазимо в районі заводу "Зміна" і першої та другої шахт (лінк на Вікімапію).

Ще чув про якесь поселення бомжів чи циган в районі Соснівки, досить велике, може місцеві просвітлять? (Звертаюся передусім до Бура та Red Shift).

Прогнозують гарну зимову огоду, виїжджати хочу зранку маршруткою з АС-2. Зголошуйтеся!

Розвєдчікам опасної тєріторії зачот і плюс на пагони!

Я також хотів би піти, до 2-го очухаємся, що ми - встатні алкоголіки якісь?

Велична і цікава будівля в самому центрі міста була спроектована архітектором Гохбергером наприкінці 19-го століття. В інтернетах відомості про сам будинок скупі, про те, щоб знайти план будинку і мови нема.

Численні внутрішні дворики







Грати, за якими ховаються секретні сходи прибиральниць

















Колодязь.





Вітражі, спрезентовані студентами Академії мистецтв, котрим не було куди діти свої дипломні роботи



Двері навчальної телестудії факультету журналістики. Всередині бага-а-а-ато цікавого, але за дозволом на зйомку мене відправили до керівника. Відклав до кращих часів :)



Дерев'яні сходи і вхід на горище







П'єц в одній із аудиторій







Ще одні сходи.







Обговорення тут

Основна тема тут.

they've been back home without visiting any place from the inside, what a pity!

I think, if you come back home from Lviv, they'll envy you ;)

Donbass is on my to-do list too, I even have friends in Luhansk, though never been there. but travel to Donbass isn't sunday's promenade. This is quite danger region.

For your next questions write me please on e-mail or ISQ. Contacts are in my profile.

The chemical complex and the power plant are also great, but I think they are active... so no way inside.

There's always way inside. :) I've lived near Kalush (Dolyna, 25 km west) and often ride a bicycle in this area so I know that places pretty well. I think, you must walk for two days to see all this therritory fluently.

I've noticed also some abandoned shafts around Kalush, probably former mines used by the magnesium plant.

Yes, there are some abandoned shafts around, but they are not interesting.

Sorry for my bad English, I'm only learning :)

Докину кілька зразків тепер уже ретро-техніки. Частина цих девайсів і далі виконує своє пряме призначення, а частину я знайшов, коли прибирав на стриху. Відповідно виконує функцію пилозбірника ;)

Фотоапарати "Фед" (Названий в честь Фелікса Едмундовича Дзержинського, хто не знає) і "Старт".





Залишки радіоли "Серенада". Мала паскудний звук і постійні трабли в управлінні, тому її не шкода.



Ану, хто вгадає, що то за звір? Нє, не прототип літаючої тарілки. То кухонний комбайн чехословацького виробництва, важкий як холєра. На ньому насадка для того, щоб молоти цукор на пудру. Крім неї було ще 100500 насадок для всього на світі, була навіть така, що по ідеї мала би чистити бульбу. Ті насадки були страшенно незручні і покладені на них обов'язки виконували халатно. А щоб помити комбайн після "роботи" з ним, треба було згадати всі матюки, які знаєш.  :)





Телевізор "Юность", теж чехословацький. Був чорно-білий, мав вбудовану кімнатну антену, чотири канали, а коли його вмикали - смердів кварцом. Ось що значить недокуиентовані функції. :) Панель настройки зображення розташована ззаді.







Настінний годинник "Маяк". Вміє бамкати і будити всіх посеред ночі, за що був відправлений у заслання на стрих.





Електрична духовка. Чудо-девайс, що поломився походу ще до мого народження



Електрична кавоварка.



А це - моя лапочка, світло моєї душі, програвач "Мелодія". Прибалтійського виробництва, відрізняється потужним і чистим звуком. На панелі керування є цікава кнопка "Інтим", якщо її натиснути довгим осіннім вечором, то лунає дзвінок в двері і до хати заходять троє неземної краси дівчат. Одна танцює стриптиз, інша робить тим часом тобі масаж, а третя тусує на кухню жарити бульбу, а потім жене в магазин по пиво. Що ще треба для люксового відпочинку?









Настільний годинник "Весна". Типу експортний варіант. Одна стрілка не витримала тяжкої долі і відпала.



А це - електронний настінний годинник "Рата". Вироблявся в Червонограді на секретному військовому заводі "Зміна". Живиться від розетки і має два(!) будильники. Я ніколи не ставив над собою нелюдських експериментів, але уявіть як то страшно, зриватися від адського звуку пищалки-будильника, вискакувати з-під теплої ковдри і навпомацки, додивляючись ранковий сон, шукати руками десь високо на стіні кнопку, що відключить монстра радянської оборонної промисловості!

Hi, Marcello! It's nice to see guys from abroad here! :) Urban exploration became more popular in Europe and it's good. My impression about st-al.com: really enjoyed, impressive places, nice pics. Thanks for creating this.

The sulphur refinery in Novyi Rozdil is not the only amazing industrial place in West Ukraine. Here are the most interesting places (in my opinion), links on topics on our forum:

Novojavorivsk sulphur plant

Big industrial zone in Kalush

Poltva, underground river

Abandoned military fort near Dubno

Abandoned military town

Besides, there are hundreds pretty places in our region, not so large, but the same interesting ;)

If you wanna explore region around L'viv, you should study our language at first

I do not agree with it. You just need a good guide. I think I can help you. If you have any questions, will be glad to help you.

Натрапив на статтю в "Газеті по-українськи" про трамваї моделі "Гота", стару німецьку модель, що гниє десь в закапелках Вінницького депо. Нижче повний текст статті





У Вінниці збирають гроші на реконструкцію єдиного в місті трамвая моделі "гота". Вагон під №104 випустили 1957 року в Східній Німеччині.

Коштів шукає 32-річний Олег Матюхов із п'ятьма друзями. Вони члени міського клубу любителів транспорту "1000 мм".

— Колись Вінницею курсувала сотня "готів". 1985-го їх зняли з пасажирських перевезень. Якраз я їхав на одному із останніх таких трамваїв. Так він зійшов із рейок, — розповідає Олег.

Вагон цього року перевезли з трамвайного депо до служби колії Вінницького трамвайно-тролейбусного управління. Тут близько сотні спрацьованих машин.

Олег з охоронцем служби 60-річним Петром Кременчуком ведуть до 104-го.

— У вагонах таких трамваїв дві кабіни водія, по один бік і по інший. Німці економні люди. У них завжди цінували землю. Тому, аби не робити кільцеві колії, вагони облаштовували на дві кабіни. У "готів" по четверо дверей. Виходити та заходити можна було по лівий та правий боки. Рухалися на чотирьох колесах, — розказує Матюхов.

Вагон "готи" завдовжки 11 м, завширшки понад 2 м. У салоні 104-го залишилися кілька сидінь. Вони м'які, обтягнуті бордовим шкірозамінником. Колись таких було 24, стоячи могли їхати ще 70 пасажирів.

— Підлога була дерев'яна. Її необхідно замінювати, бо подекуди дірки, — продовжує Олег. — На ремонт необхідно щонайменше 50 тисяч гривень. Якщо знайдемо гроші, то відновити наш вагон можна буде за півроку.

Трамваї класу "гота" досі працюють тільки в кримському місті Євпаторія.

— Будемо звертатися в їхнє ТТУ, щоби придбати якісь деталі, — додає Матюхов. — Може, ще якісь оригінальні запчастини залишилися. Бо наша "гота" збереглася лише на 30 процентів. Необхідно реконструювати салон, ходову, двигун. Хочемо його відремонтувати так, щоб він іще міг їздити. Коли все до пуття доведемо, переробимо на екскурсійний вагон-ресторан-музей.
Аріна КАНТОНІСТОВА

Газета по-українськи, №191(1147) 21 грудня 2010р.



Ось тут  

Не визнаю сучасний український правопис бо він є штучний. Тому що більшість громадян, включаючи мене, нездатні написати диктант\твір щоб не зробити в ньому помилок, згідно цього документу звісно. Для кого він? Для Групки науковців-мовознавців і технічних редакторів, які цим заробляють на життя???

Я так само не люблю ультраправильної української мови. Тут на форумі фігурує Іларіона Давидівна Драмбах, персонаж котрого я власне і придумав, щоб звернути на то увагу, але якось не получилося розвинути тему. :P
Але писати "розбиреж", "найбільша кабильна шахта", "оглянути теретирію" якось аж не пасує з поваги до себе і тих, хто то має читати.

Так, власне і пропоную створення такої теми,думаю вона швидко розростеться, деколи бувають на форумі такі дописи, що в трьох словах сім помилок. Думаю, якщо будемо розглядати такі прикрі прецеденти в окремій темі, всім від того буде тільки краще. Explorer ратує за чистоту української мови.  :)