Topics

[Моя думка:]

Маленьке опитування з двох питань. Прошу всіх не бути байдужими та висловити свою думку.

Перше. Який, на вашу думку, має бути рівень доступу до чату на форумі? Тільки для користувачів? Для всіх зареєстрованих? Чи може для зареєстрованих і всіх гостей?

Друге. Кому слід надавати статус користувача? Яким критеріям повинна відповідати ця людина?


Моя думка: доступ до чату всім, хто зареєстрований на форумі, без винятку. Крім забанених, звісно.

Статус користувача даємо перевіреним надійним людям. Формалізовані параметри: 50+ дописів на форумі, схвалення кимось з адміністрації + поручення хоча б трьох користувачів.

Майже 4 роки відбулося ре-заснування форуму, котрий ми всі знаємо та любимо, а багато хто навіть не уявляє без Експлорера свого життя.

З цієї нагоди у суботу, 19 січня 2013 року, о 18:00, відбудеться святкування Четвертої річниці Explorer.lviv.ua Все дійство проходитиме в пабі Underground, що розташований на вул. Дорошенка, 50 (під інтернет-кафе "Чорна медея").

Приходьте всі та приводьте друзів, буде весело, багато сюрпризів та бочечка пива від адміністрації закладу. Гарна нагода зібратися всім разом, перезнайомитися та приємно провести час.

Точний час збору повідомимо дещо пізніше.

Об'єкт: величний терикон Центральної Збагачувальної Фабрики.

Дата: 12 січня 2013 року, зранку. Час збору уточнимо ближче до суботи.

Мета: погуляти околицями зимового Червонограда, видертися на найбільший в Європі терикон, зробити гарні фотографії, покататися на лижах/бордах/санках (опціонально), зварити щось смачне на вершині, корисно та приємно відпочити на свіжому зимовому повітрі.

Хто запрошується: всі бажаючі з достатнім рівнем фізичної підготовки

Маршрут: їдемо автобусом з АС-2 до заводу ЗБВ, далі пішки стежкою попри колію, приблизно 4,5 км. Після терикону йдемо до Соснівки, близько 2км., де сідаємо на маршрутку до Львова.

Погода: синоптики обіцяють морозець і сніг

Спорядження: стандартне для таких вилазок + хто на чому буде кататися. Цезар обіцявся взяти сноуборд, я можливо знайду до суботи піддупну каталку для снігу  :D

Хто їде, прошу писати "+1(2, 3, ..., n)" нижче. ;)

До Полски недалеко є від нас...
Скрябін, "Тихо пішов"

На північній околиці Рави, всього за 4 км від Євросоюзу стоїть закинутий костел та будівлі монастиря, що примикають до нього. А точніше, костел св. Михайла та монастир Реформаторів. Ось що пишуть про нього тут:

Монастир та костел оо. Реформаторів в ім'я св. Михайла був побудований в 1726-1737 роках за проектом архітектора П. Фонтана на місці дерев'яної каплиці, заснованої в 1725 р. Реставрований в 1902 і 1930-1935 роках.

Споруда кам'яна в стилі бароко, однонавна, під двохскатною крівлею з сигнатуркою. В плані складається з прямокутної нави і також хору з прямокутним приміщенням, що примикає до неї з південної сторони. При західному фасаді – невеликій квадратний притвор. Пам'ятник відноситься до типу реформаторських костелів ХVІІІ ст., в яких пристінні стовпи ділять неф на три прясла, перекриті циліндричними склепіннями з розпалубками. Фасад двоярусний, оформлений пілястрами і барочним фронтоном з трикутним сандриком. Аналогічної форми фронтон зведений над притвором.

З північної сторони до споруди примикає кам'яний, двоповерховий будинок келій.

Пам'ятник належить до видатних взірців барочної архітектури. Нині, на жаль, він знаходиться в стані руїни.

Джерела:
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, Т. 4, Киев 1986
G?rska A., Kresy. Przewodnik, Krak?w

Ось як зобразив цю будівлю художник



Але ви ж розумієте, що насправді, ін ріал лайф, все виглядає дещо по-іншому. Вся територія обгороджена, на брамі є охоронці. Всередині облаштована машинно-тракторна станція, там ночують і ремонтуються фури та інша техніка. Щоб зайти на територію, потрібно зробити впевнений писок і прямою наводкою шурувати попри охоронців до будівлі костелу, а по дорозі звернути в перший же вхід в монастир. Виходити слід так само впевнено. Нам такий спосіб допоміг на 100% Крім того, випала рідкісна нагода облазити все, зверху донизу, від найдальших куточків підвалу аж до даху.

Почали ми зі стриху. Товстенні балки зовсім прогнили, під ногами напівкругле склепіння зі старої цегли, а над головою - дірки в даху. Де з дірок регулярно потрапляє вода, виросли деревця.







Вид з горища на внутрішній дворик. Всередині, до речі, колись була криниця, зараз можна тільки вгадати місце, де вона перебувала. На дах, звичайно, теж можна було вилізти, але це напевне став би останній залаз на дах в житті дослідника.





Горище костелу розміщене вище горища монастиря. До нього веде дерев'яна драбина та вузький лаз, який колись перекривала груба джелізова кришка. Зараз кришка намертво застрягла боком в дірці, напевне хтось колись пробував зняти її та віднести на металобрухт. Нора на фото - вихід до дерев'яних сходів, що ведуть донизу.



На костелі





Металеві штанги підтримують напівкругле склепіння



Грубезні балки перекриття геть струхлявіли.



На підлозі видніється невелика кругла дірка



Підповзаю до неї ближче, а там... :D висоооко!



Дах руйнується





Злазимо донизу. В загальних коридорах збереглися залишки розпису стін





Через невеликі дверцята потрапляємо усередину костелу. Захоплююче видовище! Збереглися дві дерев'яні сповідальниці, елементи розпису стін. Вихід на хори, на жаль, замурований. З лівої сторони храму, якщо дивитися від входу, є вхід в підземелля.











Підвали костелу не мають переходу до підвалів монастиря. Хоча колись все могло бути по-іншому. Нічого цікавого всередині, бита цегла, сміття, запах машинного мастила







Повертаємося назад та спускаємося ще в підвали монастиря.





Розсипана селітра





Кілька фото з коридорів та келій









Дуже файна вийшла полазка. Вже по поверненні додому, виявив, що ми пропустили ще один цікавий об'єкт в Раві - велику закинуту військову лікарню (МедСанБат). Я його довго шукав на Вікімапії, та це й не дивно, бо хтось його підписав "Мецентбат"  ;D Нічого, буде привід повернутися сюди, в недалекому чи далекому, але майбутньому.



Посилання на Альбом

Обговорення

І кілька посилань на звіти з поїздок до Рави-Руської, всі цікаві та інформативні:

Раз

Два

і Три.

Основна тема. Я навмисне не перевантажував звіт фотографіями, бо знаю, що Рой наклацав багацько гарних знимків. Не полінувався навіть плівковий "Зеніт" за собою волокти! Просим-просим!

Обговорення основної теми.

Обговорення основної теми.

Продовжую добру традицію повідомляти про файні прийдешні мистецько-культурні заходи. 14 січня, на самого Василя, в Івано-Франківській обласній філармонії відбудеться концерт Перкалаби. Вхід безкоштовний. Отак-то, в дарунок рідному місту.

Переглядав оце сьогодні фото, зроблені за рік, та знайшов закинуту нафтобазу, про яку ще на Експлорері ся не писало. В червні я, Inkognito та Romchik були в Яворові і мали честь бути гостинно прийнятими на недіючій нафтобазі місцевим охоронцем з числа колишніх військових. Дядько запустив нас на територію ще й розповів трохи про долю потужної колись нафтобази, що обслуговувала Яворівську Сірку та інші місцеві підприємства. А потім дав повну свободу дій та пересування по території  :D



Зараз все стоїть закинуте, але не порізане на метал, як то прийнято на Україні. Територія огороджена та охороняєтся людьми і собаками. Собаки дуже люті, якщо до них підійти, лестяться і лижуть руки :) А ще обладнання та резервуари від рук злодіїв рятують непролазні хащі та ожина. Іх спеціально не вирубують,щоб ускладнити пересування вірогідного противника по території.



Олег взявся загаряти на великій бочці, а ми з Ромчиком попхалися в корчі, щоб знайти шлях до таких же бочок, але ще більших. Я на собі мав тільки шльопанці і шорти, про що ні разу не пожалів. По-перше, всю дорогу назад не нудьгував, бо виколупував колючки від ожини з-під шкіри. По-друге, укуси двометрової кропиви дуже цілющі.

Далі ще кілька фото.

Нафтонаповнювальні журавлі







Залізнична платформа та залишки якогось обладнання









Оці агрегати схожі на стаціонарний вогнемет. Принаймні я хотів би так трактувати їхнє призначення.





Пожежний резервуар, порожній та порослий очеретом. За ним вже починаються справжні джунглі.





А от і наша мета: перший з кількох великих паливних резервуарів. Яка виникає перша думка? Правильно, видертися на металевий розпечений сонцем дах!







Всередині



Згори видно інші "бочки", але дістатися до них справа непроста.









Оце і все. Файно дякуємо доброму охоронцю, пакуємося в машину та їдемо на Львів. Файне місце, дуже файна поїздка.

Пропоную гарно провести старий рік та відвідати в понеділок Раву-Руську. До огляду пропонується, не обов'язково у вказаному порядку:

- Велика закинута ВЧ (1)
- Ратуша та центр міста (2)
- Закинутий костел та будівлі монастиря (3)
- Старий цвинтар (4)
- Шпалопросочувальний завод (5). Підприємство діюче, але спробувати можна
Ще там є таке інтересне місце. як озера спиртзаводу  ;D А ще, якщо буде час, можна оглянути закинутий музей Нестерова і пам'ятник Мертвій петлі між Жовквою і Равою.

Виїжджати пропоную о 8:00, щоб до обіду вернутися, маршруткою з Площі 700-річчя Львова, в районі перехрестя Чорновола - Під Дубом.

Продається системний блок білого кольору. Основні характеристики зі звіту Аїди, звіт повністю у вкладенні.

Тип ЦП - Intel Pentium 4, 2400 MHz (18 x 133)
Системна плата - Gigabyte GA-8IPE1000-G  (5 PCI, 1 AGP, 4 DDR DIMM, Audio, Gigabit LAN)
Системна пам'ять - 768 Мб  (PC3200 DDR SDRAM)
Вiдеоадаптер -  RADEON 9600 PRO Family (Microsoft Corporation)  (128 Мб)
Дисковий нагромаджувач - ST340016A  (40 Гб, 7200 RPM, Ultra-ATA/100)
Оптичний дисковод - Optiarc DVD RW AD-5260S

До системника додається ще монітор LG Flatron T710PH.

За все разом прошу 314 грн.

Які асоціації викликає у вас слово "Крим"?

"О, Крым!,- скажуть місцеві екскурсоводи,- ета унікальнєйшає на Зємлє мєста, прімєчятельное своим кліматом, богатоє історічєскімі, пріроднімі а также культурнимі дастапрімєчятельностямі. Здєсь атдихалі, жилі і тварілі такіє видающіїся дєятєлі міраво культури, как Лєрмантав, Пушкін, Чєхав. Каждий чєлавєк обязан хотя би раз пабивать на Южнам бєрєгу і воспользоватся услугамі екскурсавода. Нєдорага." Далі йде номер телефону, але ми не будемо його публікувати, бо то реклама.

"А, Крим,- скаже типовий менеджер середньої ланки у Львові, - там дорого. Кум того літа був з дітьми у Болгарії, то там ціни такі самі на житло, а сервіс і їжа ліпші набагато. Я тоже з жінков на друге літо поїду, але не в Болгарію, а в Хорватію, щоб кумові носа втерти."

"Крим - то море, гори, сонце, фрукти і відпочинок, - скажуть ті, хто звик їздити раз в кілька років туди. - Всесоюзна здравниця. Трохи дорого, але де нині дешево?"

Ага, а ще Крим - то дикі пляжі, можливість познайомитися з цікавими людьми, закинуті військові частини та заводи, російський та український флот, Балаклава, найдовша тролейбусна лінія в Україні. І Кримський портвейн. І поїзд Львів - Сімферополь. І смачне татарське їдло. І неповторні гірські стежки. Можливість активно відпочити від повсякденності, причому в будь-яку пору року.  А ще Крим - заповідник, де зберігся і культивується совок. Так на питання про Крим могли б відповісти Львівські Експлорери. І я в тому числі.

Коли їдеш в Крим, добре зібрати веселу компанію друзів, взяти намет і не затримуватися надовго на одному місці. Такий висновок зробили ми з Христиною цього вересня, коли кожного ранку вибирали з кількох місць, куди б поїхати, а ввечері втомлені після бурхливого і насиченого дня вечеряли в лісі, на обриві біля моря чи на затишній веранді.

Для настрою та для того, щоб згадати, що є така пора року, коли можна не місити сніг та болото під ногами і ходити босоніж: радянські кадри Криму під музику Ундервуду

Найперше кілька фото з Севастополя. Ми потрапили сюди в останній день, ввечері електричкою відчалили до Сімферополя, а потім в рідний поїзд до Львова з провідниками-бойками. Залишили наплечники в камері зберігання на вокзалі (8 грн), відбилися від настирливих маршрутчиків, що були готові везти в будь-яку точку світу, і пішли гуляти.

Севастополь - дуже красиве, самобутнє, чисте і культурне місто. Місцеві привітні і завжди підкажуть дорогу, що для Криму досить незвично. Рай для тих, хто любить гуляти будь-де, засовуючи носа в різні цікаві дірки. І тих кількох годин, що ми тут провели, було катастрофічно замало.

http://www.sevastopol.info - інформативний сайт про місто, де можна знайти інфу про все, що вас цікавить. Є і окремий розділ для туристів.

Музей історії Чорноморського флоту Росії, на жаль, був зачинений цього дня, але навколо старої будівлі завжди доступні до огляду численні зразки морського озброєння від найдавніших до новітніх часів. Все можна помацати і пофоткати  :D Та й взагалі, в різних куточках Севастополя морських гармат та якорів не бракує. Біля кожного експонату, як і годиться в музеях, є табличка з поясненням, як саме цей чи інший шматок металу в разі чого може закатрупити ворога.











Фасади будинку прикрашені символікою флоту.









Прийшов час обіду і ми були приємно вражені, знайшовши в самому центрі чистеньку їдальню Міської ради з вільним доступом для простих смертних, де смачний обід на двох вартував 50 грн. Фантастична як на Крим ціна.

В дворику був помічений бомбік з радянським гербом при вході. Беручи до уваги те, що Севастополь протягом всієї своєї історії або воював або готувався до війни, бункерів та сховищ під містом мала б бути тьма-тьмуща.



Морська екскурсія бухтами на катері обійшлася нам по 40 грн. при початковій названій ціні 60. В Севастополі це популярний місцевий бізнес, берется здехлий морський катер, ремонтується, купляється капітанський кашкет, наймається тьотка-екскурсовод, вона ж ходить по площі Нахімова і заманює туристів. Як достатня кількість назбирається, катер відчалює від Графської пристані і пропливає біля всіх визначних місцин, торгових та вантажних кораблів під розповідь гіда. Враження - тільки позитивні. Христині капітан галантно видав теплий плед, а ще з нами їхав цілий натовп корейців з шалено дорогими фотоапаратами і незворушними самурайськими обличчями.

Я вперше бачив великі кораблі так близько. Кожен з них має свій номер чи ім'я і про кожний екскурсовод розповідала щось цікаве.



Плавучий військовий госпіталь. Брав участь в бойових діях в Грузії.





Це судно перевозить зерно. Наразі пшениця у величезних резервуарах на задньому плані, пізніше помандрує кудись за моря.





Катамаран на повітряній подушці "Самум". Російський військовий корабель. Має на борту скільки зброї, що ні в казці сказати, ні пером описати. В тому числі і 8 ядерних ракет. Може підійти близесенько до уявного противника, влупити по ньому і повернутися на базу так швидко, же навіть підводні торпеди не зможуть догнати. Отут можна розглянути зблизька всі нутрощі шайтан-машини.



А це вже українські кораблики



В кожному районі Севастополя є отакі Дошки пошани.



Пам'ятник першій в Росії береговій радіостанції, що була встановлена тут 1901-го року



Таблички в центрі пам'ятають давнішні назви вулиць



Будівлі, хоч і не можуть похвалитися значним віком, виглядають красиво та доглянуто







Всередині кінотеатру сталінської епохи. На жаль, фільми тут більше не показують.



Дарт Вейдер агітує :)



І звичайно ж ми не проминули нагоди піднятися на чортовому колесі і поглянути на всю цю красу з висоти!





Наразі все. Пізніше розповім, що ще такого цікавого ми бачили в Криму цього року.

Фотки тут.  А тут обговорення.

Обговорення теми про цікаві місця Криму

Люблю, знаєте, коли є вільний день сісти в маршрутку чи електрину і помандрувати до якогось маленького галицького містечка. Кожне з них має щось своє, цікаве і неповторне. Кожне, але не Бібрка. Тут ви не знайдете ні затишної кав'ярні з демократичними цінами, ні красивого дворика старого будинку, ні тихої вулички з класним місцевим базаром. Півгодини, щоб пройти з кінця в кінець, знудитися і поїхати назад до Львова.

Якщо провести паралелі з Білорусією, то олдовий інтернет-вираз "Ф Бабруйск, животнайе!" буде звучати "В Бібрку, тварино!"  ;D Можливо, влітку тут веселіше. Кілька літніх фото цього містечка в ЖЖ dr-sushnjak. Хлоп теж часто подорожує Галичиною і вміє підмітити цікаві моменти з місцевого життя.

Ми ж минулої суботи бачили переважно отаке:





















Може скластися враження, що я ходив і навмисно фоткав розвалені будинки, котрих будь-де можна нашукати достатньо. Але нє - в такому стані значна частина до- і післявоєнних будівель в центрі міста. Всередині цих розвалюх нічого цікавого нема - позривана підлога, обдерта електропроводка, голі стіни подекуди розібрані на цеглу чи поруйновані вандалами. Якщо є підвал, обов'язково закиданий сміттям. Уявіть собі, щоб закидати величезний підвал доверху, потрібна наполеглива і систематична "праця" добрих сусідів з року в рік. І напис "Бережіть природу" на фасаді одного з закинутих будинків має дуже саркастичний присмак.







Хоча може й не все так погано. Ось, наприклад, добродушний і тлустий рудий кіт



Польська плитка в під'їзді та одна з центральних вулиць





Бар "Під Бобром". На жаль, був зачинений. Більше сліду Бобрів ми не знайшли, якщо не рахувати річку Боберку.



Мозаїка на стіні біля цього ж бару



Церква з годинником



А ще Бібрка має цікавий цвинтар з старою капличкою та оригінальними старими надгробками роботи місцевих майстрів. Але про це буде мова в окремій темі.



Альбом на Пікасі.

Обговорення.

Основна тема.

Щойно прочитав в газеті, що завтра, 8 грудня у Львівському університеті безпеки життєдіяльності, що на вул. Клепарівській біля стадіону СКА, проводитиметься День відкритих дверей.  Має бути цікаво, нижче програма заходу з сайту ЗІК'а. Ще знаю, що на території є музей пожежної служби. Унікальний час оглянути територію. яка зазвичай є закритою для сторонніх, а також стару будівлю. колишній Будинок військових інвалідів.

Мене, на жаль, не буде, вже ся зібрав у Бібрку на прогулянку і плани міняти не хочу.

8 грудня 2012 року у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності МНС проходитиме День відкритих дверей. Розпочнеться захід о 11:00.
У межах заходу гості матимуть можливість оглянути навчальну та наукову базу провідного вищого навчального закладу України в галузі безпеки людини, побачать, як здійснюється підготовка фахівців у галузі безпеки людини.

Одразу після зустрічі з керівництвом навчального закладу для гостей відбудуться динамічні показові виступи пожежно-рятувальних підрозділів, у яких курсанти продемонструють елементи бойової роботи рятувальників та ліквідовуватимуть умовну надзвичайну ситуацію. Після показових виступів гостей пригощатимуть «курсантським кулішем».

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності МНС України – це провідний вищий навчальний заклад України в галузі безпеки людини, який займає високі місця у Національних рейтингах ВНЗ України. Університет є членом асоціації вищих навчальних закладів Європейського Союзу, які працюють в галузі безпеки людини – European Fire Service Colleges Association (EFSCA).

Там хтось співає blja ніби ригає
nakhuj конкретно мене напрягає

Е-ге-гей, чуваки і чувіхи! З вами музичний критик і оглядач нового музла Фляшкохантер. Хто то казав, же музики сі не лишило з часу коли Metallica випустила Death Magnetic? Спіціяльно для таких невіруючих нині хочу поговорити про новий альбом Zлого Rепера Zеника "Zалупа Rock". Всього дев'ять пісень обігріют і розвеселят вашу душу в час осінньої депресії, протягом зимових свят і надалі аж до виходу нового альбому Дзідзя, Лесик Бенду чи Сестрички Віки(що малоймовірно).

В отойво ґеніяльний диск увійшли як версії пісень, що ви вже завчили напам'ять і переслухали до дірок, так і цілком нові КУМпузиції. До відомих, безумовно, належит Dubstep-версія "Гондурасу", невмирущі "Металісти" (про проблеми відносин неформальної і формальної молоді на Галичині) та "Іспанія". Кілька давніших композицій таки не увійшли до альбому. Передусім маю на увазі "Міша Рис", ця пісня свого часу заставила мене дуже сильно задуматися над причинов існування нас всіх, Сихова і Лєвандовки.

Підходе участковий, каже:"Козаки, здоров.
Давайте документи, blja , бо я Павло Зібров."

Про нові пісні намарне щось говорити чи нав'язувати свою точку зору щодо текстів. Я впевнений, що кожен з вас віднайде в цій музиці та словах щось своє, інтимне, що до цього знаходилося в найтемніших закутках душі та раптом вихлюпнулося назовні. І ви зрозуміли:"Так, то власне це, що я завжди мав на увазі, просто не знав як висловити!" Наша редакція була б дуже вдячна за відгуки на тему альбому, а також розумну дискусію на тему "Боря - шальоний оґурєц!" а також "От тобі люба каракулєва шуба."

Тож давайте не втрачати ні хвилини, а берімося слухати та вивчати цей шедевр! Прошу заходити отут, а як сі стане війна, то я всьо забекапив лькально. Звертайтесі!

Днями відійшов у вічність один з моїх найулюбленіших індастріал-об'єктів України, на котрому вже ніколи не побуваю. Мова йде про розвалини Ртутного комбінату в Горлівці. Похмура будівля разом з навколишнім пейзажом і териконами навколо творила направду страшний постапокаліптичний пейзаж. Донбас - страшна сила. От поїхати б туди на кілька днів...

Прочитав я про це в ЖЖ Франкенштейна http://frankensstein.livejournal.com/353020.html





Сюжет з місцевих новин. -1, нехай земля буде пухом. Будемо надіятися, на цьому місці збудують що-небудь путнє.

Маємо ще одну річницю - 60 років львівському тролейбусу. З цієї нагоди організовується цікава екскурсія. Нижче копіпаста звідси. Халяви на цей раз не буде, 1,5 годинна екскурсія вартує 45 грн.


Запрошуємо відвідати екскурсію з нагоди 60-річчя тролейбусного руху у Львові. Перші тролейбуси з'явились в нашому місті в 1952 році та до сьогодні зберігають позиції одного із основних видів громадського транспорту Львова. Тролейбуси стали свідками появи великих спальних районів та промислових гігантів, які перетворили Львів у місто із майже мільйонним населенням. Нові тролейбусні маршрути виникали та й розширюються далі в один голос із розростанням Львова. Вони є одним із повноправних атрибутів розвитку Львова. В той час як трамвайна мережа більше охоплює центральну частину міста, тролейбусна – ширше представлена в нових індустріальних районах Львова. Відтак і наша екскурсія пройде із старого міста до наймолодших районів Львова.

Маршрут: Університет – вул. Листопадового Чину – вул. Шептицьких – пл. Кропивницького – вул. Городоцька – вул. Ряшівська – Аеропорт – вул. Виговського – вул. Наукова – Автовокзал – вул. Стрийська – Львівський Автобусний Завод – вул. Володимира Великого – Тролейбусне депо.

Початок екскурсії: 13:00. Тривалість: 1,5-2 год.

Про історію львівських тролейбусів розповість Олександр Єрохін - співавтор сайту "Львівський електротранспорт". В оформленні тролейбусу будуть використані копії фотографій львівських тролейбусів різних часів. Екскурсія буде проходити в сучасному тролейбусі львівського виробництва.

Записатись на екскурсію та отримати докладнішу інформацію про неї можна на веб-сторінці www.VIDVIDAY.com.ua або за телефоном: (032)-260-04-10.

Architectural Film Club та lypneva.com запрошує на показ фільму Urbanized, який відбудеться в Середу, 21 листопада 2012, о 16.00 в 304 аудиторії, головного корпусу НУЛП (вул.. С. Бандери 12, 3-й поверх).

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Urbanized - це повнометражний документальний фільм про проектування міст, який висвітлює проблеми та стратегії міського дизайну за участю деяких провідних архітекторів, планувальників, політиків, будівничих та стратегів. Більше половини світового населення сьогодні живе на міських територіях, і 75% відсотків людей до 2050 називатиме місто домом. Але в той час коли деякі міста переживають свій вибуховий ріст, інші зменшуються. Виклики пов'язані із балансом житла, транспорту, громадського простору, громадської участі, економічного розвитку та політики сталого розвитку швидко набувають універсального характеру. Попри це, багато цих аспектів залишаються відірваними від громадського впливу.

Кому дозволено формувати наші міста і як вони це роблять? На відміну від інших сфер дизайну і проектування, міста не створюються єдиним спеціалістом або експертом. Існує багато учасників розвитку міста, включаючи звичайних громадян які можуть мати значний вплив на покращення міста в якому вони живуть. Оглядаючи широкий спектр проектів міського дизайну по цілому світу Urbanized окреслює глобальну дискусію на тему майбутнього міст.


Скопіював звідси. Фільм мав би бути цікавим, якщо зможу відпроситися з роботи, обов'язково піду