Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Drusja

#601
Переважна більшість рацій працюють на частоті 462.562-462.725 MHz - це оцінивши в середньому з того що у нас продають.
Але як на мене думаю краще 462.550 - 467.712 Мгц діапазон розширений тим більше, попередній діапазон туди вписується.
І прикладу таблиці частот.
Перша це описані мною вище частоти а решту так для ознайомлення
#602
Планую придбати собі пару рацій наразі мій вибір зупинився на Midland LXT480VP3

Короткі характеристики:
· Діапазон Частот: 462.562 - 462.725
· Виробник: Midland
· Тип Радіостанції: Walkie-Talkie
· Діапазон частот: від 440
· Потужність: 4.0Вт
· Кількість каналів: 36
· Кількість субканалів: 121
· Наявність Дисплея: +
· Протиударність: +
· Водостійкість: +
· Сканування: +
· Комплектація: Радіостанція 1шт. кліпса на пояс 1шт. ЗУ 1шт. АКБ 1шт.

Ціна питання 45 у.о. - штука.

Хто що може сказати, вартує вона тих грошей чи краще почекати, докласти і купити щось потужніше. Планується використовувати у походах.

І як взагалі фірма Midland, що про неї чути по надійності?


Додано 09.08.2011
Погугливши і почитавши форуми вирішив змінити свій вибір тепер на Midland GXT1050VP4 характеристики вже описані тут
#603
Колись давненько надибав у газеті (не пам'ятаю Поступ чи якась інша) декілька тематичних оповідок про пригоди Галичан на дорозі. Відсканувавши це все добро і розпізнавши пропоную у максимально автентичному вигляді для ознайомлення. Та й в деякій мірі більш повний варіант ніж зустрічався мені у і-нетрях

P.S. Хто вважає що це баян - прошу сильно не копати.



Мопед мріє мати кожда особина чоловічого виду до двайціти літ. Бо то є велика радість мати двоколісний транспортний засіб із двигуном з робочим об'ємом до 50 куб. см. На ньому мож їздити до клюбу на танці, до склепу по дзиґари чи до будки по льоди. Мопед і страшно вигідний під возити коліжанку, бо вона сідає зозаду і притискаєсі до крижів мопедуючого, від чого в шофера мокріют долоні та сподні. Але мопед має їдну ваду – він легонький. їго не помічают ТІРи і вантажівки, шофери яких називают мопедників «хрустиками», бо тоті під їх колесами встигают лиш хруснути і всьо. Крім тего, І Петро Казимирович Козілецкий, коваль із Чорного Острова, страшно не любит, коли до їго неповнолітньої дочки Воксани приїжджают кавалери на моторолерах. Тоди він бере транспортний засіб за руль і, добре розкрутивши, мече, де може. Раз він закинув мопед навіть на церковну дзвіницю;

Мотоцикл або по-нашому мотоцик - двоколісний дворучний механічний транспортний засіб із боковим причепом або без нього - найбільше пасує галицкій молодіжі і старим кавалерам. Бо хлоп на мотоцику - то не на корові. На мотоцику мож дати газу, стати цапки, врубати фару і ревіти мотором, заким пси не вхрипнут... Мотоцики найбільше надаютсі для кавалєрки і виїздів на перші «гопанки» за село на кемпу з дівками. Бо коли в тебе помежи ногами щось тремтит, труситсі і гріє, то вже не до маминого: «Памнітай, доцю, що хлопи - то звірі в людскім тілі, і не пускай їх до себе, бо спаскудиш свею безсмертну душу і будеш як Юлька Карасева з шістьма дітьми від сімох ріжних хлопів»;

Населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками. Якщо вони не позначену то не є населений пункт, а хутір чи місто, не позначене на мапі. Таким населеним пунктом є кожде друге галицке село чи містечко, бо нарід дуже часто краде дорожні знаки і здає їх на корольові метали.

Небезпека для руху - має прикру властивість з'явлєтисі тамка, де її ніґди не чекают. Шофер Юрко Мармуцкий-Шлюфка, чий дідо ще Пілсуцкого кіньми в Заліщиках на баби возив, має стаж піздисєт літ пиздоганної їзци в кабіні молоковоза. За всі літа - жадної аварії, жадного випадку на гостинці, жадної переїханої долі чи - борони, Боже, - травмованого життє. І чоловік не пив, не курив, тримавсі целібату вобома руками і, коли видів молодицю з пишними цицками чи вдовичку з круглим сідалом, хрестивсі й лиш міцніше тримавсі керма, на якому лишилисі відбитки їго зсудомлених пальців. Аж раз їму на дорогу вискочив чорний як ніч коцур Люцифер старої ворожки пані Теклі Рацковскої. Тоди Мармуцкий-Шлюфка різко взєв вліво і вискочив на встречну полосу, по якій їхав кіньми з кнайпи «У вуйка Йосипа» вуйко Федь і співав «Гуцулку Ксеню». Зворохоблений пан Юрій і не зчувсі, як почув тую «гуцулку» вже зсередини цистерни, в котру влетіли і вуйко Федь, і фіра, і пара гнідих. За Правилами (які дуже добре знав пан Мармуцкий-Шлюфка), їму тра було негайно стати й усунути небезпеку для руху, тобто кота Люцифера. Але позаяк той уже лизав си яйці на найближчому каштані, наш шофер поволи завіз вуйка Федя з по чтом аж домів. Всю дорогу його слух тішила безсмертна мельодія «Гуцулки Ксені» з роздертої цистерни з молоком;

Недостатня видимість виникає зазвичай у панства, котре добре собі заклало за ковнір перед дорогов. Або коли на вулици є туман, дощ, снігопад і яка інша мара. Але тра знати, що недостатня видимість є лиш тоди, коли дороги не видко акурат за триста метрів попереду. Якщо більше, то вже нормальна видимість, хоть кругом туман, дощ, снігопад і яка інша мара. Десь на Міжнародний день імені Клари Цеткін заслужений учитель початкових клясів гімназиї імені Джорджа Вашингтона пан Ярко Ппоцілуйків вигнав надвір свего старого «Москвича» з гаража на Підзамчі й рушив до тещі в село
Великі Попівці. Уже за містом підсліпуватий від народження пан Ярко вздрів, що на дорозі недостатня видимість! Акуратний учитель початкових клясів, який завше виконував усі приписи Правил дорожнього руху, рішив з відміряти від свої машини акурат триста метрів, щоби знати напевно - недостатня видимість на дорозі чи ні. Заким пан Ярко відміряв кроками тоті метри, позад него вчувсі страшний «бабах» - і за мінуту з туману виїхав КамАЗ з розплесканим «Москвичем» на бампері. Так пан Ярко Поцілуйків довідавсі, що на цій дорозі була вкрай недостатня видимість;

Вобгін - випередження одного або кількох транспортних засобів у дивний спосіб виїзду на смугу встречного руху або якого двіженія. Найліпше вобгін робити, коли попереду і взаді у вас не видко жадної машини, фіри чи міліціянта. Тоді мона навіть себе вобігнати і з тего дуже натішитисі. Але коли робити вобгін серед машин - то інша річ. Любесенько і без наслідків для свего здоров'їчка можна робити вобгін на танку, бетеері чи ракетній установці СС-300. Тоди ви можете навіть не помічати інших машин. Прикільно виперджувати інші машини мож на гусеничних тракторах і комбайнах із широкими косарками. Зовсім зле робити вобгін на «Запорожці», «Таврії» чи ровері «Україна» з багажником на кермі та тещею в тім багажнику;

Обмежена оглядовість, очевидно, ніц не має спільного з необмеженою оглядовістю. Бо обмежена оглядовість обмежуєтсі геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними забудовами, насадженими насадженнями та іншими об'єктами, а також транспортними засобами з людьми та вантажами. Але я знав їдного шофера, чия обмежена оглядовість обмежуваласі виключно їго обмеженим зростом тіла. Пан Ромцьо Пстрак з дитинства був маленьким, бо невдало впав з рамки футбольних воріт просто на свій гіпофіз в голові, коли «Поморянскі вірли» забили виграшний гол «Золочівским трансформаторникам». Після тего випадку Ромцьо спинивсі в рості акурат у двох цантиметрах від їдного метра трийціти цантиметрів з капелюхом. То коли пан Роман навчивсі їздити на «газоні»,. з кабіни видів тілько небо, панель керування з перебивачками голих бабів і свої дві короткі ноги. Жеби троха більше видіти, пан Роман на сидіння клав під дупу половину томів Леніна зі шкільної бібльотики і атляс совіцького офіцера в розрізі з газмасков на писку;

Пасажир - то таке нещестє, яке не має свего транспортного засобу і мусит користати з чужих коліс. Пасажир відрізняєсі від шофера тим, що не може керувати автівков чи ровером, а лиш собов, тому покладаєсі в дорозі на шофера та Бога. Найбільше пасажири люблять жерти та спати, що страшно денервує шоферів. А Пазя Мартинків страшно любила під час руху розмножуватисі з місцевими самцями. Як тілько «маршрутка» чи вантажівка заводила двигун, Пазя мліла й пускала слину на груди найближчого хлопа. Через ту психологічну залежність Пазя ніґди не бувала вдома, хоть тамка її чекало штири дитини ріжних кольорів, які найбільше любили бавитисі в паравозик;

Перевага - право мати в дупі всіх решта шоферів і їхати, куди вочи видят. Таке право мают наш Президент, головний міліціянт і сержант Котик, що стоїт на роздоріжжі між Карповичами і бувшим летовищем невпізнаних літаючих воб'єктів на полонині Фетяска Руська;

Перевезення ворганізованих груп дітей мусит бути одночасним і запланованим. Група скаладаєсі з десяти і більше дітисок із керовником, що мусит їх пильнувати і не давати пхати пальці до мотора, у вуха і писок шоферові і в вочи відповідальному в дорозі вчителеві чи міліцівонеру. Ворганізовано перевозити дітисок не мож в целофанових торбах, ящиках з-під бананів чи винограду, зв'єзаних поштучно і пучками, хоть часами тего і дуже хочесі всім, хто їх супроводжує. Дітискам не мож заклеювати писки скотчом, замотувати бинтами і зашивати нитками. Найспокійніше для оточуючих і самих малих ґавґанів транспортувати ворганізовані групи дітисок у тюремних вагонах і машинах для в'язнів-смертників;

Перешкода для руху - річ дуже поважна і пов'єзана з функціями кождого ворганізму, що сидит за кермом або простує вулицьов Львова чи спацерує гостинцем з мішком бараболі, котру назбирав вночи на фермерскім полі. Перешкода для руху може бути ріжна - наприклад, забута посеред дороги фіра з кіньми старого Йосифа Малопуцького, який дістав гонорар за оранку дального поля і пропиває їго в найближчій кнайпі ТзВО «Синій лебідь». Або забитий на смерть труп кобеля Тузіка, який не спромогласі об'їхати машина «наглої помочи» з Ходорова - і породілля Маріка Кавалкова родила в повітрі, коли авто занесло на псячій печінці і машина злетіла на вигін, перестрашила триста сто вісімдесят їдну гуску Гайки Письової і спиниласі у Гнилому Потоці акурат на тому самому мійсци, де, за переказами, Роксоляна Рогатинска татові ногавиці полокала...
Дуже страшнов перешкодов для руху можут бути лишені на дорозі граблі чи гралі або вила з вострими зубами. При швидкосте сорок п'єть кілометрів на годину кулко від «газона» чи «москвича», «нісана», «тойоти» чи якої другої «хонди» - нагло наскочивши на зубец сільськогосподарского реманенту ручної тяги - пукає, як граната РГД, вистрелює воздухом і гумов, і машина легат, як некерований об'єкт, перепрошую, з обісраним шофером і їго мокрими пасажирами.
Прикров перешкодов для руху є заснуле поперек «лежачого поліцейского» тіло бувшого вчителя бальних танців з Будинку культури ікені Чапаєва села Великі Нагулянці, а нині просто фірмана і лідера їдної з сорока восьми сільских партій - Євкового Дозіка. Розбудити їго не міг жадний поліціянт, ні навіть мійсцевий ксьонз. Тілько раз Дозіка сі добудили, коли за «совєтів» горівку давали на тальони. Тоді Ромцьо Дзуняк крикнув сплячому у вухо, що «хлопаки на бльочки всю горівку розібрали і щасливо п'ют  у Влодка Карбівника, а тобі лиш мило лишили!» А так Дозіка легше перенести на лавицю під хрест на честь скасування в селі «сухого закону», чим добудитисі.
Перешкодов для вашого руху може стати і жалобна процесия, яку, за нашим звичаєм, обганяти не мож. Якось за Перемишлянами ховали дуже поважного небіжчика - Марцінка Кузьового. їго в селі страшно любили, бо практично всі діти, крім ксьонзових, були їго. То коли чоловік приставивсі від галушки, якою сі вдавив, було рішено на вічі, що ховати Марцінка будут у родиннім склепі в Бережанах. Ясна річ, трумну несли на руках аж до самих Бережан. То за процесийов тігнувсі фіст автомобілів від польского кордону і до востатнього вінка в процеси!'. Два дни той «поїзд» їхав,! А ви кажете, що ми порєдку не знаємо...

Дорожні умови - мают властивість переходити в сукупність факторів, що показуют, чи не вплинули на шляхопровід ріжні гатмосферові явища і чи мож гостинцем їхати на базар до Самбора. І то не є жарти, бо часами і дорожні умови файні, і шофер тверезий, і бензина чайом не розбавлена, а біда стукає в шибку кривим шкарадним пальцьом і робит свою чорну справу. Так було зі Стефанією Коркоцьонговою, що виїхала на базар тринайцітого числа в п'єтниньку в машині свего троюрідного племінники Ореста, званого в народі Цізориком, бо він цізориком їв, з цізориком спав і цізориком в зубах колупавсі. Ніщо не віщувало біди - сонце світило в багажник, гостинец був сухим і чистим, як подолок пані Коркоцьонгової на Великдень; а Цізориковий «Жигуль» котивсі дорогов, як крашанка по столі. Аж бац, трах-бах! - катастрофічне возгораніє автопроводки, ліжників на сидіннях і парусинових капців на Цізорику, жиби ноги дихали...
А всьо чому? Бо пані Коркоцьонгова везла на базар своє найдорожче молочне пацятко, що відгукувалосі на ймення Єврик. Пані Стефа їго дуже любила, бо воно сі вродило ружовим і страшно мудрим - помогало господині заповнювати податкову декларацию на підприємці з єдиним податком і брало пенсию на пластикову картку, бо памнітало пані Стефин пін-код. Ясна річ, таке багатство мож було везти тілько на руках. А Єврйк вгрівсі, заснув і в сні безпечно обцюняв господиню, мешти Цізорика і всю автопроводку, яка щасливо замкнуласі і спалахнула синім вогнем! А дорожні умови були просто отличні;

Дорожня обстановка може бути файною, не дуже файною і страшною. Файна обстанівка, то коли ви сидите в машині при дорозі, а у вас на колінах сидит файна краля і гладит по голові, щоби ви сі вспокоїли і водночас возбудили. Не дуже файна - коли ви сидете в зіпсутій машині при дорозі, а у вас на колінах тілько ключ вісім на шіснайціть, маслянка і жінчина канапка, що сі заваляла в багажнику з минулого виязду на природу. Страшна дорожня обстанівка заключаєсі в сильному стрічному вітрі з дощем і снігом саме тоді, коли вам від «КрАЗа», що спереду, дісталасі цегла в лобове шкло і «щире слово» від тесцьової, що сидит на задньому сидінні і ворожит вам на хоробу;

Експлуатація транспортного состава може бути винятково тоді, коли ви маєте не тілько машину, а й причеписко на бараболю, гній чи крадену цеглу з австрійскої кам'яниці, що сі запала при в'їзді у Броди. Транспортний состав має состояти із тягача (машина, трактор, кінь, віл, коза, пес, баба Параня), причепа (ящик із кулками від діточого візочка, дошковий щит на шарикопідшипниках, ґринджоли, балія, діточа ванночка з корком від шампанского, пластмасові лижви, спина вуйка Івана, що любит спати в рові при гостинці Галаповиці - Кротовиска) і необхідної довжини линви (шнурок для білизни, ланец від корови Лізки, гумка від майток дзідзя Антося, які він носит із часів московскої окупациї і по сьогодни);

Естакада - так сі називала жінка Юрка Цимбалістого, на якій він сі женив, коли служив на Кавказі в якості шофера до віслюків, що перевозили танки через перевали. А ще то є така дорога, що сі вивищує над другими дорогами. Властиво, тоту естакаду змайстрував Ромцьо Кулик із Перетятова, хоть і не знав, що вона саме так сі називає. Він протігнув дошки від свего гаража понад садом сліпов вулицев і подвірком сусіда Іваня Гембатого, що все на Ромцьовій машині неграмотно встидні слова писав. Потому Ромцьо втігнувсі в будову естакади і зі свего села протігнув її аж до польского кордону і через него. Три роки той інжінір возив «контрабас» до Польщі і взад, аж заким митники відірвалисі від порахунку чужих грошей і вздріли, як у них над головов літає Ромцьо з причепом «тіпа автопоїзд». Теперка талановитий хлопака тєгне естакаду з криміналу до Верховного Суду, жиби тоті чорти в мантіях роз глянули їго касаційну справу;

Житлова зона - то зовсім не та зона, про яку ви всі подумали. Тамка не сидят, а вигулюютсі. То є дворові території, а також частини населених пунктів, позначені дорожнім значком 5.31. А як вони не позначені, то значит, що тутка жиют людиска без прописки і права гольосувати на Президента й інші посади, на яких мож заробити купу гривнів і геморой на свою голову;

Залізничний переїзд буває з потягом і без него. Без потяга переїхати залізничний переїзд - як сліпому на баяні гімн України заграти. Сів у машину - і їдеш через колію. А от перескочити залпер (скорочено мною), коли по колії летит поїзд «Москва - Прага» з нашими заробітчанами в закритих уборах, - то ціла штука! Бо треба знати, що потяг є троха важчим за будь-яку жилізяку, в якій ви мандруєте гостинцями України. Навіть від старого «Ікаруса», наладованого пачками майток, які везут з хмельницкого базару перекупки до Львова. І тоді є дуже мало шансів лишитисі цілим, а не розтєтим на кавалки після будьонівского нальоту на залізничний переїзд.

Засліплення - доктори кажут, що то є фізіологічний стан шофера, який їхав без вокулярів з темним шклом, через що світло від чужих фар їго всліпило, і він воб'єктивно не має жодної возможности намацати перешкоди чи розпізнати ями на гостинці без реального попадання просто в них лицем. Так надвечір у шоферску п'єтниньку Ілько Басараба-Гринькович, рієльтор села Верхні Вільшівці, котивсі дорогов поміж селами Отченашівці та Скотинске. Було доста темно, жиби сови вилетіли на польованє, а колгоспники з мішками - на фермерску мішанку.Ілько їхав без світла, бо го просто не мав: фари йому розвалила родина Коцуркевичів, в яких він хтів відкупити хату за триста дольців, а око підбив клієнт - різник із базару Ігорко Цмик, котрий хтів йому за тоту хату заплатити. Аж тут невідь-звідки на гостинец вискочив мисливец із фузийом і прив'єзаною до люфи ізолєнтою мотоциклєтнов фаров. На мінуточку рієльтор всліп і, як пишут доктори, не мав ніякої возможности бадати перед собов перешкоди і жертв. Одно слово, засліплений фаров Ілько гнав через поле перед собов штири жаби, два зайці, дика з родиною, шістьох селян із мішками мішанки за плечима і мисливця з фаров, яка світила просто в небо, від чого всліп ще й екіпаж космічної стациї і випустив з рук спутник, який впав назад на Байконур. Минуло засліплення в Ілька, і він прозрів, лиш коли трансзасіб улетів у яму з гноївков фермера Загайского;

Зупинка - то саме, що й останівка або пасажирский вигук: «Пане шофер, станьте ту!» Що значит категоричне припинення руху трансзасобу до п'яти мінутів або троха більшіше, якщо то треба для посадки (висадки) цьотки Парані з пацєтком і курєтами, стрийка Мілька з ровером і двома мішками фасолі й іншими пасажирами, а також завантаження (розвантаження) краму, який везут галичани на продаж до міста і дальшіше. При зупинках тра дуже пильнувати як пасажирів, так і їх крам, бо чоловік може вийти на дві мінуті дзиґара пакнути, а вже через хвильку їго несут в автівку нечулого від горівки побратими по чарці. Через то не варто ставати біля кнайп, бочок із пивом, ресторацій і машин «виїзної торгівлі», весільного поїзда, а також біля хати Марусини Валуйко, що гонит «карбітівку» на два райони і всьо Закарпаття. Найліпше робити осганівку біля цвинтарів, придорожних хрестів на честь скасування цісарем панщини і в полі;

Колона пішоходів - виглідає на дорозі гідно і троха смішно, бо здалеку нагадує гуску з качатами пані Стефанович, які шнурочком, переходят гостинец Бережани - Колочава. Так направду колона піших є ворганізованою групою людей, які манджають проїзною частиною в їдному , керунку. А як у різних - то вже не ворганізована група людей, а стадо футболістів чи компанія, що сі повертає з весіля Юліка Крука з кривою на їдно воко, але заможною (бо сі вернула з Італії з трьома нагуляними дітьми) Катериною Каспруковою. Найліпше виглідают у колоні пішоходів солдати, які строєм валят по харч чи назад, до виходка; Місько Бараболя з виводком своїх дванайцяти дітисок, яких веде стригти до фризієра Шмуля Янкелєвича, і кальварійскі діди, що спацеруют на прощу;

Колона транспортних засобів - страшна сила. Коли машини сі ворганізовуют у групу з трьох і більше трансзасобів, що разом рухаютсі в їдному керунку безпосередньо їден заїдним зі засвіченими ближніми фарами, ніби їдут на весілє. Спитаєте, чого то вона страшна сила? Ану спробуйте пиняти першу машину з колони, вийшовши перед нею! То їй взад в'їдут решта машин, і всьо їдно ви відмучитеся вже під ними. Але якщо то колона фір, тракторів чи комбайнів - можете вижити, якщо вгадаєте, в якому керунку втікати. Найстрашнішою колоною є колона транваїв. І памнятайте - колона вагонів називаєтсі потягом, а колона катафалків - перезахороненням;

Край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів). Втямити, що то є, галичанину дуже тєжко, бо визначити будь-яку межу йому рука сі не підніме. Тим паче, крайню. Але раз таке записано в Правилах, мусите знати, що то є видима лінія на проїзній частині в місці її прилягання до чогось іншого. На краю проїзної частини найліпше торгувати віниками, білими грибами, кошиками, слоїчками з вишневим варенням і плетеними шкарпетками зі знаками оберегів і трипільськими ворнаментами;

Крайнє положення на проїзній частині зазвичай займає свіжий небіжчик, що необачно рішивсі перейти гостинец, яким валят на Закарпаття фури з жилізом і фосфатними добривами, а звідти - з секонгендом і циганами. Через то тра дуже вважати з тим крайнім положенням на гостинці. Головне, жиби ти не був крайній у черзі жертв ДТП (про них дивисі вигціше);

Легковий автомобіль має мати не більше дев'їти місць для сидіння і жадного для стояння. Автівка для перевезення людиноосіб має мати для сего троха ліпші , умови, чим фіра з німцями, і на голову ліпші від ровера. Легкова автівка має мати паси безпеки, якими пасажирів і шофера припинают до крісел і табориків, жиби вони не втікли у випадку аварії і міліціянти могли б з них злупити штраф. Тра мати і вогнегасник, яким дуже вигідно битисі у випадку нападу на вас бандюків чи братів Кавалків, що сі вертают із танців в селі Затемному, і аптечку з двома пігулками від голови та скривавленим бинтом, яким востатнє в'їзали кобеля Хрона, що сказивсі від укусу лісничого Ванчака і погриз вулики пасічників товариства імені сесії сільської ради першого демократичного скликання. Крім тего, авто має мати нумер із нашов фанов і трома буквами - жиби сі не згубив поміж таких самих.

Маршрутні транспортні засоби у наших умовах практично не надаютсі до обписання, бо ними може бути будь-що, що годне котитисі, повзти, скакати і гопати за будь-яким маршрутом, їдного разу я видів, як гостинцем між селами Піцькуровичі і Махнівці Руські їхав молоковоз із напівзрізанов цистернов. З неї виставили голови трийціть штири баби з Піцькурович з пацятами і дітиськами - всі прямували на закупи до Дрогобича. Напис «Молоко» на цистерні був акуратно замальований, і замість него було жовто-сино написано руков: «Експрес Піцькуровичі-Вижняни-Краків-Фельштин-Доброгостів-Львів і взад. Фірма "Галицький фірман і брати Кутасики"». Цікаво, що до маршрутних транспортних засобів прилігают і транваї, і тралейбаси. Бо, як оказалосі з моєго досвіду, вони тоже товчутсі за їднаковим маршрутом і висаджуют нарід строго на тих самих місцях, де підобрали.
На початку девіностих, коли ми всі були мільйонерами від купонів, ві Львові сталасі ґранда. Юзик Остапишин, якого всі по кнайпах кликали Бузьок (бо мав дуже довгий ніс і до него три хустинки як плахти), дістав два мішки зарплати - за їден купив си флєсю горівки і палку вареної ковбаси, а решту віз додому тралейбасом. Аж тут кондукторка сказала му на біду: «Папрашу аплачівать, таваріщщщ», - і тут Юзько запаливсі, як нафтові вишки в Кувейті: «Та кілько я таваріщем буду? Жиби мене, европейчика з діда-прадіда, якимсь таваріщем називали?! Та най вас кров нагла позаливає!» Чоловік заскочив до шоферскої кабіни, приставив до голови шофера запальничку і закричав: «Вали, матолку, до Швециї, бо я вже не годен в тій кацапскій країні жити...» Але шофер добре знав Правила дорожнього руху і, як ксьонз на казанню, заголосив: «А я не годен тамка їхати, бо не по мому то маршруту. Якби "п'єтка" їздила до Швециї, а не на автовокзал, то я би ті завіз, а так - не гнівайсі...»
Таким вобразом знання Правил вратувало для Львова їден тролейбас, але не Юзька. Той так запаливсі втікти з України, що трохи не щомісяци захоплював то «маршрутку» «Поцілуйків-Львів», то фермерску фіру з ланяками, то триколісний синочків ровер... Але всім їм було не по маршруту їхати ні до Польщі, ні до Швециї, ні до Казахстану. Саме та обставина підорвала здоров'є Юзика - йому пукло серце, коли пробував захопити товарняк з кругляком для шахт Донбасу;

Механічний транспортний засіб - то не вітряк, не комин чи січкарня. То така штучка, що їде з поміччю двигуна. Я знав тілько їден вийняток з сего правила - Ігорця Мужилівского. їго на Привокзальній називали Ігорцьо Моторчик, бо всі казали, що він має в дупі мотор. Ігорцьо за день міг злітати на піхоти до Жовкви і цофнутисі домів. При сім він зовсім не змучувавсі, а радше навпаки, бо вздовж їго маршрутів в кождім селі мав щонайменше по троє дітисок і дві-три «станциї підзарядки», себто молодиці. Моторчик зломивсі тілько в Чучуносах, де при місцевім жидівскім цвинтарі їго підстерегли місцеві хлопи, постраждалі від моторности Моторчика, і обірвали їго лет по життю;

Мікроавтобус не годен бути двоповерховим, бо то вам не Льондон — він є одноповерховим з кількістю місць для сидіння і спання не більше сімнадцяти з місцем водія. Хотя був випадок у Пустомитах, коли в «маршрутку» на Пєрємишляни сіло дванайціть чоловік, що супроводжували труну з уже стверділим Альом Стасиком, якого знайшли на даху трускавецкої електрички; десіть позивачів на постерункового Івана Лабу, що дусив «бобиком» сільских гусей собі на росіл; сам Іван Лаба і трийціть незайманок з приватної гімназиї імені Роксоляни Рогатинскої, що мали намір файно забавитисі в нічнім клюбі «Щирецкий Юкатан». Цікаво, що до цілі доїхали практично всі, крім Аля Стасика, чиє бренне тіло вислизнуло з зашкараблих лабів родини разом із трунов. Кажут, що донині в місячну ніч видко, як невспокоєний дух Аля пливає свойов трунов по наварійскім возері, а влітку ганяє берегом за русалками і цицькатими відпочивальницями куревского виду;

Міст зазвичай лучит два береги річки, балки чи яруги, а часами може, як і всьо добре, мати початок і кінец. З моста дуже файно брати данину, мито чи навіть цло. Орест Мастикуприк спершу виґаратав при свеїй хаті рів на вісім штихів рискаля, що не міг ніхто попри їго подвірко проїхати. Потому чоловік перекинув через рів міст ручної роботи з двума механізмами хробачкової передачі, які їго розводили, як хто пробував прошмигнути через рів без сплату податку в калитку пана Ореста. Таким робом пан Мастикуприк за рік уже їздив на файній машині, жінці купив кульчики і тононькі майтки в склепі інтимних кольоніяльних товарів «Катерино, відчинино!» Але всьо сі ввірвало, коли Орко не схотів за флєшку горівки пропустити без свій міст родину з молодим і дружбами, які їхали женихатисі до сусідки Марусини. П'яні ще із запросин дружби взєли приступом обійстя пана Мастикуприка і так відмастили йому куприк, під який запхали обидва механізми з хробачковов передачов, що чоловік дотеперка спит лиш та животі, а коли ходит до уборни по-великому, бере з собов утвьортку;
#604
На рахунок стримерів колись один з клієнтів вирішив собі поставити такого роду бекап систему, але трохи подумавши - дешевше вийшло купити середняковий комп з кількома хардами в рейді-дзеркало і туди бекапити.
#605
Балони заправляють у Брюховичах в кінці вулиці Кліматичної, правда не заню як там тепер, бо давненько там не бував. Але кажуть що працюють і з чудо перехідником думаю заправлять.
Сам маю бажання купити пальник з балоном і одразу до знайомого щоб перехідник виточив.
#606
Зі своєї практики. Два роки тому купив собі зовнішній USB HDD WD 2.5 на 500Gb використовував як резервну копію інфи з ноута ну і + трохи фільмів і музики. А рік тому купив також зовнішній USB HDD WD 2.5 на 1Tb для того ж бекапу ноута (такий собі дабл бекап) + ще більше медіа, ісошок і море генштабівських карт (за що найбільше хвилювався). В результаті обидва здав минулого тижня на гарнтію - посипались  :'( . По першому ще не дивно він у мене частенько вчився літати зі столу, а з другим вже був досить обережний, навіть спеціальний ударостійкий чохол купив.
Також мушу сказати що зовнішні вінчестери і два останні покоління операційок від мєлком'ягких не дуже ладять в плані безпечного вимкнення. На ХР натиснув на "безпечне витягнення" і хард вимкнувся (чути по зупинці блінів) а на Vista\гейта :) і на Севені каже що все ок можна витягати але блін продовжує жваво крутитись. Думаю це теж додало дьогтю в роботу вінтів, бо при вимкненні вони жорстоко клацали (аж по душі шкребло + плюс через це довго не наважувався міняти операційку). Дану проблему заледве вирішив (перечитавши десятки форумів) десь пів року тому за допомогою патчу реєстру (у вкладенні, може кому знадобиться).
На CD i DVD колись теж активно пробував бекапити але був прикро здивований коли через рік\два після спокійного лежання в коробочці на полиці вони перестали читатись (потім довге і важке відновлення), флешка теж обмежений ресурс має але значно більший що тішить, тільки ніхто не знає коли вона раптово скаже па-па.

Тому тепер все більше схиляюсь до внутрішніх 3.5 хардів у старенькому компі з хорошим упсом. І чекаю вердикту сервіс центру, бо вся інфа лежить на роботі і надіюсь нікому вона не помішає ближчих два три тижні
#607
Цитата: Roy від 25.07.2011 16:25:15
Казав же вдома доробить.
Я не про нові а про фото які були до продовження звіту а потім пропали.
Ну і звичайно +
#608
Гарний об'єкт.

Тільки чомусь половина фото від дядька Смайла кудись пропало (ті що після "ролика")
#609
Цитата: bronko від 19.07.2011 15:16:30
Всім доброго дня!Будьте добрі,поділиться інфою по Вишковському перевалу.На взаєм можу допомогти картами.

А яка саме інфа цікавить по цьому перевалу? Більш конкретніше можна?
#610
Ти яких дітей глушити зібрався? Дивись бо їх батьки як без рупора по вухах накричать...  ;D
#612
Цитата: Mike від 24.06.2011 14:55:29
Цитата: Drusja від 23.06.2011 23:44:05
Коли на скільки мені відомо Куликів знаходиться набагато далі від міста (Скрін 3). Звичайно зрозуміло що це не до топікстартера питання, а до Гугла, але тим не менше може хто зна і дійсно там є район з однойменною назвю?
Нема там ніякого Куликова, назви районів/масивів/історичних місцевостей в Гуглі взагалі не відображається, тому подібний напис - це претензія на повноцінний населений пункт.
Щодо цієї місцевості - то це початок Рясного, яке не рідко ще називають Кам'янкою. Місцевість перед Рясним з сторони міста - Клепарів.
Та я прекрасно знаю що це за місцевість і як вона називається, 100500 раз там бував. Питання було в тому, що звідки Гугл взяв там "Куликів" коли насправді його там немає.
#613
Кінцева 13-ї - кінцевою - всі напрямки відразу й актуально не відтвориш, тим більше з нашою адміністрацією і їх змінами в русі транспорту. Сам нещодавно її довго шукав поки не перепитав у Цезаря.
Автору респект і великий + за виконану роботу, звичайно ще працювати і працювати до повної транспортної карти але це вже конкурентноспроможна і зручна версія пошуку маршрутки. Тим більше з таким реагуванням на зауваження їй доля стати ще, й, найбільш актуальною.
Трішки офтопу можливо, але зацікавила одна деталь коли дивився маршрут 44, в районі Рясне напис Куликів ??? (Скрін 1) і ближче (Скрін 2)
Коли на скільки мені відомо Куликів знаходиться набагато далі від міста (Скрін 3). Звичайно зрозуміло що це не до топікстартера питання, а до Гугла, але тим не менше може хто зна і дійсно там є район з однойменною назвю?
#614
Цитую кусок свого посту з ОП піся питання про зміщення реальних координат.
Цитата: Drusja від 22.06.2011 15:14:39
Ну з цим я теж мав проблему. Там потрібно коректно виставити настройки проекції (центрального меридіану, зміщення), системи координати.
Я виходив з положення простіше, брав найближчий лист і передирав звідти ці настройки.  ;D
Тому це не просто "вказання реальних координат для кількох точок з растрового файлу мапи яку калібруєш" а ще трішки копі\пасту  ;D про який не зразу здогадаєшся
#615
Цитата: explorer від 17.06.2011 01:34:47
...(це просто вказання реальних координат для кількох точок з растрового файлу мапи яку калібруєш)...
Ну на перший погляд це так, але не потрібно забувати про настройки проекції (центрального меридіану, зміщення), системи координати. З якими новачку не так і просто розібратись. А при їх некоректному вказуванні навігатор може з'їхати на сотні кілометрів від реального місця на карті.
#616
А таке чудо зустрів неподалік вул. П. Панча
Сорі за якість було темно і знімав телефоном
#617
Особисто я користуюсь скачаними з http://railway.lviv.ua/ архівами з розкладом приміських поїздів. Так як файлики в форматі *.txt їх без проблем читає більшість телефонів, що додає зручності коли нема інтернету чи взагалі покриття десь посеред Карпат.
Вміст архівів перейменував для зручності (було "tra6505.txt" стало "6505 ЛЬВІВ - МУКАЧЕВО.txt").
Ну і викладаю відповідно тут, може комусь знадобиться.
#618
Може пора організовувати тему у планах?
#619
Цитата: yaroslav21 від 16.06.2011 23:59:39
:o
Цитата: Цезар від 16.06.2011 23:42:58
Таким щастям Друся займався , намучився але вийшло супер . Залив усю Україну гентштаб...
Хлопаки інструкціями з інтернату вже намордувавсі,нема сили до кінця дочитувати :P,а де Друсю (я) шукати?

Ну можна банально в приват написати.  :)
Сам кількасот карт понаприв'язував і теж з початку було не просто з тим всім розібратись. Але загалом перечитавши кільканадцять мануалів дійшов істини.
У вкладенні файлик (правда на вражій мові але то нічо) яким сам на перших порах користувався як покроковим мануалом. (Якщо є бажання, і звісно в мене буде час, можу наочно продемонструвати, весь процес привязки в OZI чи GlobalMapper. Останній доречі мені більш симпатичний  :) )

Але все залежить що ти хочеш отримати на виході, ту саму карту\картинку з файлом прив'язки (тут OZI the best) чи прив'язаний GeoTiff. Ну і звісно для найкращого результату, треба знати куди це все буде імпортуватись (який навігатор), чи просто для визначення координат по сканованій мапі.

А, і до речі, яку саме карту є бажання прив'язувати, якщо можна посилання чи фрагмент, так буде легше пояснити, та й може вже готова є.
#620
Цитата: GreenLION від 16.06.2011 22:02:48
Роздупліть ще будь ласка новачка як фотки виставляти, а то там явно більше ніж 250 Кб


Завантаження фоток на Експлорер