Messages

Ну розкопаюсть вони ті фундаменти, і що далі? Відстроювати будуть? Чи тіпа подивитись і назад закопати? Та і яка ціль того? Плани будівель 100% десь збереглись, плюс на фотках все прекрасно видно.

Вояцьку форму вже повністю укомплектував - лишилися берци. Хто шо порадить?

Бундес моделі 2001-2005 року. Краще б/у, так як на нові ціни просто офігєнні.

Якщо просто на воєнку тарабанитись - купи наш мотлох за 150-200 грн, а потім викинь.

Де купити буцики я знаю, подібних "цінних" порад типу Джерельної і так далі більше не треба

Якщо знаєш де, то йди туди і вибирай з того що є, ібо можна і Хаікси порадити і Беллівель, але того фіга з два накопаєш в підходящих як цінах так і розмірах.

Обговорення теми.

    От саме цей замок, а точніше його залишки, були ціллю велоподорожі, яка все-таки відбулась вчора, тобто 29,09,2012.



Виїжджали із Зеленої (перехрестя із Шота Руставеллі) і їхали нею ж аж до Вулецької (Іскра, Факпарк і теде). Їзда в обідній час Зеленою це просто жах. Якщо тротуаром, то жах для пішоходів, якщо дорогою, то для себе ж. Але якось вибрались.

Власне район Факпарку на горизонті.



Лісапєдами там їздити вельми небезпечно, адже з якогось дива під колесами опинились замість щебіню (хоча б) здоровенні кавалки скла. Була ідея про те що на ізоляторному робочим зарплату товаром видавали.



В Бережанах надибали самокльопний велодром, тим не менше вельми функціональний. Двохметрові польоти у висоту саме те, що люблять роверні підшипники. Але зо три-чотири таких "запуски" вони ще витримали, за що їм велике спасибі. Ну не втримався!)



Потім перевалили кільцеву і поїхали на Звенигород через Соснівку, Глуховичі і бла-бла-бла. Погода була зашибісь, люди висипали на городи і мирно собі там копошились. Ідилія!







При в"їзді в Звенигород.



Вікі про Звенигород ,як круте історичне місце, історія якого вельми драматична. При інакших обставинах він був би зараз не селом, а прямим конкурентом Львова.

Перша згадка про Звенигород датована 1087 (за іншими даними — 1086) роком.

Деякі дослідники вважають, що поселення тут створили ще племена бужан у I тис. н. е.[1]

Наприкінці I тис. н. е. Звенигород стає укріпленим містом та важливим стратегічним пунктом західних руських земель.

Вперше про город згадують у «Повісті временних літ» та Іпатіївському літописі, коли розповідають про повернення Ярополка Ізяславовича із Польщі у 1087 році (тоді як Лаврентіївський літопис відносить цю подію до 1086-го[2]): ...пріиде ?рополкъ из Л?ховъ... ... ї перес?дивъ мало дн??и . їде къ Звенигороду...[3] Саме на підході до Звенигорода, згідно з літописом, Ярополка і вбили.

Найбільший розквіт місто переживає у XII ст., коли тут правив внук Ярослава Мудрого Володимирко. Звенигород був центром удільного Звенигородського князівства. Князь Володимирко почав процес об'єднання галицьких князівств, приєднавши до Перемишля та Звенигорода території Галича і Теребовлі. У 1144 і 1146 рр. на Звенигород зазіхав київський князь Всеволод, але не зумів здобути фортецю.

На початку 1140-х рр. становлення міцного західно-руського князівства завершилось і після перенесення Володимирком столиці до Галича (1141 або 1144) було створено єдине Галицьке князівство. Після цього ролі Звенигорода зменшились. У 1241 році місто зруйнував хан Батий. Населений пункт давно втратив колишнє значення (неподалік швидко розвивався Львів) і зараз має статус села.
У Звенигороді встановлений пам'ятний знак на честь 900-річчя села.

Детальніше про Звенигород.

Цікаві там пам"ятки давніх часів при дорозі залишились. Хрести вони ж.





При виїзді на трасу Т-1402 (На Раву).



Ну і сам власне замок.



















Таких провалів там купа. підвали там колись певне козирні були. Винокурня ж.









А під стінами життя процвітає.




Далі почапали додому, що власне цікаво не є.


Інфа власне з нету.

Розміщення.

Олдскульний вигляд.



Теперішній стан із висоти пташиного польоту (чи то пак вертольоту).



Тепер дещо про сам замок.

    Старосільський замок є одним з найбільших замків України, межі якого займають близько 2 гектарів площі. Його також можна назвати самим сильним замком Львівщини з поміж усіх інших, так як він не один раз вистоював напад ворожих народів і залишався цілим після закінчення битв.

    Старосільський замок побудований в 1589 році за участю Амброзія Прихильного. Багато нападів замок переживав у повноцінному вигляді, але в 1648 році, коли на нього напали козаки він зазнав розрухи. На наступний рік замок відновили. Після того в 1654 році війська Богдана Хмельницького планували напад на місто Львів, але вже на Старосільску фортецю нападати не наважилися. У 1672 році турки здійснювали напад на замки і починали опановувати їх, рухаючись від одного до іншого. Але мури Старосільського замку їм отримати не вдалося — настільки могутньою і сильною стала фортеця.

    З 1939 року замок перейшов у володіння Альфреда Потоцького, і з тих пір він встиг побувати у статусі і винокурні, і складу, і броварні. Пиво, яке розливалося в стінах цієї фортеці, мало велику популярність.

    У 2007 році біля замку, в парковій зоні, відбувалася чистка території від дерев. Спонсором такої дії була відома співачка Руслана.

    До 2015 року замок повинен бути відреставрованим і розташовувати в собі туристично-розважальний центр.

    На території замку святкували сільські весілля та інші свята. Також там знімався фільм під назвою «Від Бугу до Вісли». Зараз на двогектарній площі організовуються фестивалі, з'їзди байкерів та інші акції.

    У 2010 Старосільський замок передали в концесію на 49 років. [2]До 2012 року концесіонер (генеральний директор ТОВ «Кріс» Михайло Риба) планує вивести пам'ятку з аварійного стану, до 2013 – відновити одну з веж, а до кінця 2015 року – ввести об'єкт в експлуатацію - замок функціонуватиме як туристично-відпочинковий центр.

Більше про цей замок див. на castles.com.ua.

3D тур по старосільському замку.


Ну і власне обговорення.

Всім спасибі, вже знайшов.

     Потрібен для продовження життя лісапєди на декільки днів до прибуття замовленого суппорта. Стан власне побарабану, але було б добре якби по ньому молотками не гаратали.

     Якщо в кого де валяється щось схоже і не конче потрібне - буду вельми вдячний (форма вдячності обговориться окремо ;) ).

Блін, приїду лиш в неділю, та й то по обіді... Печаль.

2  Zed. Тра все, що не дерев"яне, монтажкою залити (але ж горіти буде...), бо якщо гідроізоляція там буде така сама як і в твого налобника, то хз, хз  ;)

Молотки! Особливо шастання про ЦОФу зацікавило. За дупу ніяка охорона не кусала? ;) І взагалі, там такої рані хтось бігає по периметру?

Натрапив випадково в неті. Ніж-кредитка CardSharp 2.

Производитель ножа: UK and China (Совместное производство Великобритании и Китая.)

Технические показатели и характеристики Cardsharp2 Safety Utility Knife (индивидуальный номер модели от производителя: IS1B-AA3)


Размер продукта - 85,6 х 54 х 2,2 мм (размер стандартной кредитной карты).
Покрытие клинка: black Teflon
Твердость стали: 53HRC
Конфигурация - черный пластиковый корпус полипропиленом и черным лезвия с тефлоновым покрытием
Размер упаковки - 120 х 120 х 5 мм
Стиль клинка (лезвия): Plain Edge
Страна производитель: Великобритания и Китай
ВЕС: 13 грамм
Вес упаковки - 38 г (в том числе нож)

Ціна - 320 грн (глибоко не копав, дешевше точно).

Придовжині леза 76мм і товщині 2,2мм вельми цікавий девайс. Ще би пилочку залізо шкрябати та відкривачку...)

/

Тобто в них зараз нема інженерних мозгів І СВОЄЇ ПРАКТИКИ, но от-от будуть. Вот коли вони почнуть ПРОЕКТУВАТИ СВОЮ ТЕХНІКУ і ВИРОБЛЯТИ, оце буде якраз ото "перехід кількості в якість".

    До відома загалу китайські технічні виші відносяться до одних з найкращих в світі, тоді як по результатам міжнародної оцінки ні один (!!!) український внз не потрапив навіть у 500 кращих, та і з російських вибились лиш МГУ та щось там петербургське.

    Про виробництво. Стереотип "китай" склався внаслідок не бездарної недолугості інженерно-технічного потенціалу китайської промисловості, а через негласне утвердження економічно обгрунтованої моделі ведення державного господарства, яка зробила ставку на "масово-швидко-дешево". І нічого, світ хаває, гроші пливуть. Кожна третя одиниця товару у світі належить саме Китаю.

    Як один з багаточисленних доказів на користь "інженерної ємності" Китаю є його участь у космічних програмах, де ця країна посідає одне з передових місць по запуску супутників (а то вже не сСанг йонг, нагло здертий з Тойоти, але в рази дешевший (для чого зумисно погіршується технологія, якість та матеріали запчастин, комплектація - інакше вийде такий же ж дорогий, ну мож трохи дешевший, бо рабсила їсть менше)). Тож не в потенціалі діло, далеко не в ньому.

P.S. На правах оффтопу в захист азіатських колег  ;)

Я взагалі фанат Фіолента і Макіти.

    Про "Фіолент" підтримаю - маю ручний фрезер від тої контори. Паше по 6 годин підряд, і ніц йому не бракує. Верещить, правда, дико, але ж 30000 об/хв з повітряним охолодженням...

    Воно, звісно, зрозуміло що фірмА то є фірмА, але і УАЗи також продають, і карабкаються вони по горам (враження "УУУУХ" від катання на таксі у вигляді ГАЗ-66 по Славському), і картоплю возять, і дупи по болотам незгірше тойот і крузаків. Йде мова про одвічний компроміс "ціна-якість". А Китай... Та всякий є Китай, і благо коли повезе.

    ТО Lvivnet. Якщо людина каже що користується річчю, і вона задовольняєвсі її вимоги по якості, надійності та функціональності, то чи є сенс доводити протилежне?

    Назріла проблема вибору ручного не вельми потужного ручного фрезера для роботи з деревом, а саме із важкодоступними місцями - зачистка, підшліфовка і теде. Отож прошу порадити щось не дуже дороге, бажано із хорошим комплектом фрез та гнучким валом.
    Бачив в Епіцентрі якісь фрезери із купою насадок, але ціна в 150 грн насторожила. Ще найшов ось такий Енергомашівський за 300 грн.

Атланти хороші. Вдома стоїть, плюс нордівська морозілка. Куплені 2 роки назад. Ні на те, ні на друге нарікань нема. По співвідношенню ціна-якість не прогадаєш. Конкретну модель мусиш вибрати суто із міркувань необхідного функціоналу.

Он дивись і поля пожовтіли. А казала ж мені бабуся що телефони радіЯцією плюються...

Взагалі-то там вся система гідравлічна

Воно там мало мішки з бараболями совати, чи що  :o ? Щось таке понавидумували... Ну але то таке. А на Біофізі ще полишались сії "екскаватори"?

та, я місяць з ним бавився, але так і не зрозумів, як та лапа піднімалася і оберталася ;D

Там напевно або крокові двигуни (що швидше за все), а їх так просто не включиш, бо потрібен контроллер, або соленоїдні пари із зворотним зв"язком.

П.С. Було б цікаво якось вживу на то глянути.

То, кажись, маніпулятори точного позиціонування. Вельми цікава штука.

    Я чомусь думаю що в них знов потім якась дупа вийде. Наприклад коли розробляли початкову теорію струн, розрахунки показали що квадрат маси тахіона менший нуля. Потім додумались крім бозонів запхати і ферміони (хз як то придумали, але на то вони і фізики), в результаті чого виникла Теорія Суперструн. Та і одержані результати не є стопроцентними, тож все воно, як на мне, якось вельми туманно.

    Це все мені нагадує як в одній нашій лабораторії (механічній) робили якийсь хитрий вакуумний циклон для розділення частинок А від частинок Б в повітрі, короч вибірковий. Так спочатку все аццко рахувалось, формули там, розрахунок повітряних потоків, опір стінок, завихрення ,розподіл всього по всьому, на компах моделювали. А в результаті ніхолєри з того не вийшло, і методом, грубо кажучи,  послідовного пиляння напильником та нанотехнологічного гепання молотком і був отриманий необхідний результат.

    Воно, звичайно, круто, що світлі голови хочуть докопатись до першопричин матерії, але треба задатись питанням - а чи воно таки дійсно треба? linuxoid правий, спочатку буде бум, але не коллайдера, а нової зброї, і лиш Бог знає, до чого то призведе.