Гавареччина – це село в Золочівському районі, де виготовляють унікальну чорну кераміку. Дістатися до села непросто, але враження після подорожі у вас будуть незабутні, я то гарантую!
Місце на Вікімапії (http://wikimapia.org/#lat=49.9196474&lon=24.8843551&z=16&l=37&m=b)
Обговорення теми (http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,4437.0.html)
Кілька статей та відеосюжетів про село і гончарську культуру
Народжені в країні Гавареччина, (http://www.karpaty.net.ua/articles_12/gavarecchyna.php) журнал «Карпати»
Гавареччина (http://zolochiv.ridne.net/uk/node/206)
Димлена кераміка Гавареччини, (http://www.day.kiev.ua/25693/) газета «День»
Інформація про музей-криївку (http://www.zolochiv-rda.gov.ua/upa.htm)
На хуторі гаварецьких майстрів одна за одною гаснуть печі, (http://www.wz.lviv.ua/articles/9754) «Високий Замок»
Подорож одного дня: Гавареччина (http://vgolos.com.ua/turizm/articles/72.html)
Спочатку треба доїхати до Золочева. Зі Львова туди їде тернопільська електричка з головного вокзалу (1,5 години, 10 грн повний квиток, розклад руху можна глянути тут. (http://railway.lviv.ua/index.php?id=21) ). Маршрутки до Золочева ходять з АС№6, що на Личаківській.
Вуличні люки в Золочеві
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7478)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7480)
Клеймо на водокачці
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7616)
Розклад автобусів до Білого Каменя.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/1dfb938db3d6)
Фотка не моя, а взята з Золочівського форуму. (http://zolochiv.big-forum.net/t406-topic) Але увага! – до самої Гавареччини автобус їде тільки в 11:45 і тільки в суботу і вівторок. В решті випадків треба йти пішки біля 4 км. від Білого Каменя.
Вийшовши з автобуса, першим ділом оглядаємо зруйнований костел. Будівля добротна, дах трохи світить вже дірками, потрапити всередину нічого не ламаючи складно. Вирушаємо до Гавареччини.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7484)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7483)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7485)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7486)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7487)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7491)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7497)
Ще в межах Білого Каменя трапився геодезичний пункт. Тобто просто порослий травою горбик біля дороги, всередині бетонований бункер, розміром десь 4х5 метрів, завалений сміттям
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7499)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7501)
Поворот на Гавареччину
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7503)
Йти доведеться грунтовою дорогою попри сосновий ліс. На вирубках багато ожини і малини, всюди дуже чисто, багато дрібних звірят і пташок. Таке враження, що цивілізація залишилася не за 4, а як мінімум за 100 кілометрів звідси.
Жилих дворів в селі залишилося дуже мало. Люди або повмирали або повиїжджали, закинуті будинки природа пожирає вмомент. Здичавілі сади буйно розрослися, заросли кропивою і чагарниками. Уявляю як тут можна кайфанути осінню – яблука, груші, сливи, горіхи, вже зараз повно черешень і порічок і на додачу все густо обплів виноград.
На початку Гавареччини є церква. Відразу за нею дорога наліво і вгору. По дорозі трапляється хата гончарів, стара криниця і музей-криївка в лісі.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7506)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7512)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7508)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7509)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7515)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7516)
Криниця дуже глибока, я такої ніде не зустрічав. Глянувши вниз, десь далеко бачиш маленьку світлу плямку. І тільки через деякий час усвідомлюєш, що та плямка – то відображення початку колодязя, діаметром близько двох метрів, в який, власне, ти і заглядаєш. До коловороту прив’язані відразу два відра, поки повне їде наверх, порожнє спускається донизу. Реальна економія часу.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7518)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7521)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7524)
Один із знайомих після моєї розповіді про колодязь слушно зауважив: «О, тут Завод мав би де розігнатися!»
/* Завод – поганяло чувака, що живе, судячи з усього, в Глинянах піді Львовом. Відрізняється тим, що екстримально, без страховки і в самих шкарпетках стрибає в криниці. Епічна фраза Завода «Дай відра!» є дуже відомою в інтернетах і за їхніми межами. Нижче навожу відеоприклади. */
Далі по дорозі, вже за селом в лісі розташована криївка-музей – кілька стендів з інформацією про діяльність УПА в цьому регіоні та сам бункер, накритий зверху склом для огляду. Всередині відтворено інтер’єр повстанської криївки. Десь доводилося читати, що справжня криївка в Гавареччині була під однією з хат, під час більшовицького нальоту зруйнована.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7526)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7528)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7530)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7534)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7536)
По дорозі додому повернули до гончарів. Купили собі горщик. Якістю задоволені та й око така цяцька тішить. Майстер просив 80 грн, зійшлися на 70 і обіцянці прорекламувати гончарів з мого боку.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7554)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7545)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7547)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7550)
Вже в Золочеві зайшли на старий цвинтар. Знайшли тут багато красивих старих надгробків, як кам’яних, так і кованих. І найцікавіше – на одному пам’ятнику була зображена жінка з непокритою головою. Під ногою в неї був півмісяць. Поясніть хто знає – це може бути Богородиця? Адже, наскільки я знаю, в католицькій та православній церкві з непокритою головою зображають тільки Марію Магдалину, та й то не завжди.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7602)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7603)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7606)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7570)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7572)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7582)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7578)
Тут на табличці напис "загинув трагічно", а на надгробку отака залізяка. Хто знає що воно таке? Снаряд? ???
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7589)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7590)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7599)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/25980/DSCN7608)
По дорозі назад електричка через ремонт на колії за Підбірцями, минаючи Підзамче, так що ми тріумфально в’їхали у Львів зі сторони Рясного, минувши Сороки Львівські, Грибовичі і Брюховичі. Такий от бонусний кілометраж за ті самі гроші.
Нещодавно знову їздили в Гавареччину, я, Христина і Inkognito. Полювали на горщики ;)
Цього разу удача всміхнулася нам, і автобус - червоний ЛАЗ - їхав в саму Гавареччину. А буває це, нагадаю, тільки у вівторок та суботу, тільки двічі на добу і тільки тоді, коли їде більше трьох людей.
"Скажіть, будь ласка, а скільки горщиків перевозить середньостатистичний автобус за квАртал? Нам для статті треба..."
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/28562/DSCN9296)
Не зважаючи на те, що ЛАЗ - великий автобус, всередині ледве вистачило місця всім бажаючим їхати з Золочівського базару на ближні села. Не зважаючи на те, що ЛАЗ працює на бензині, всередині добряче смерділо соляркою. Червоно-білий смугастий автобус не спішучи повз по вбитому асфальті, підскакував на ямах і деколи повертав до лісу. А я сидів на задньому сидінні (бомбетлі) і страждав, бо в Золочеві випив забагато пива :-[
Гавареччина зустріла нас золотою осінньою погодою, отаким розваленим будинком і спокоєм. Дуже вже тихе і спокійне місце там, аж дивно.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/28562/DSCN9301)
Зайшли до гончарів. Виявилося, що випеченої посуди зараз є мало. Тому вибирали з чого є. Шкода, адже сирих (жовтих) горщиків, макітр, мисок і подібного краму на полицях було повно. Майстри дали свою візитку і казали на наступний раз спочатку дзвонити і питати, а потім вже їхати.
Ці здвоєні горщики колись використовувалися для того, щоб носити обід, першу і другу страву в поле.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/28562/DSCN9307)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/28562/DSCN9311)
А ці, чорні і випечені, поїхали разом з нами до Львова. Тепер в них будуть готуватися ченахи чи ще щось не менш смачне.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/28562/DSCN9309)
Інтер'єр майстерні
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/28562/DSCN9314)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/28562/DSCN9316)
Вага для глини. До речі, бачили сувенірні блюдечка, тарілки, вази, підсвічники з написами "Херсон", "Закарпаття" і т.д. Майстри пояснили, що подібна посуда робиться під замовлення і мандрує згодом згідно напису на ній, продаватися туристам.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/28562/DSCN9317)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/28562/DSCN9320)
А от для чого гончарам амперметр дізнатися не вдалося. Одначе інформація про розвалену школу в селі наводить на здогади...
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/28562/DSCN9325)
Автомат з газованою водою в Золочеві. Люди ним користуються! У нас же підла машина спочатку вкрала 50 копійок, а потім налила води з мінімальною кількістю сиропу. Відеодоказ надається.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/28562/DSCN9331)
В поміж дощових травневих днів ми вкотре сюди вибрались, на цей раз автівками.
Смію зазначити, що дорога зі Львова до Гавареччини була на 80% доброю, за виключенням кількох ділянок від Золочева до кінцевого пункту.
На моє здивування, з моменту останніх відвідин село більш популяризувалось. Доказами цього є також відновлені та збудовані дачі. Тобто, окрім кераміки, людей в цю глушину тягне й пожити, на вакації.
Тепер, за 20 грн. з особи можна відвідати майстер клас по гончарній кераміці, і свій же витвір забрати з собою на згадку. Правда, у не випаленому стані.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5843)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5847)
Місцевий камінь, глина, руки - повна автентика виробу!
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5846)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5844)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5849)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5855)
Своїми руками! Ну, майже ;)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5859)
Цього разу придбали келішки, бо в когось виявилась добра самогонка :)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5841)
Піч, де випалюється та задимлюється кераміка
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5863)
Звідси відкривається гарний вид на долину між лісів, Гавареччину
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5865)
Справжня гаварецька кераміка у зрізі виглядає саме так
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5869)
Як не дивно, бувають і підробки під неї, де наприклад задимлюють кераміку продуктами нафтової галузі, що є дуже шкідливо.
Взагалі, село колоритне. Пахне партизанським духом :)
Ось, з-за будинку виїхав мотоцикліст :)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5875)
Швидше за все, причиною цього є поява російськомовних туристів ;D
Гавареччину місцеві туроператори та гіди включили у свої маршрути.
Натюрморт з підвіконням покинутої хатки
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5878-Edit)
Взагалі, їх там не багато.
Вразив колодязь глибиною!
Більше 60 метрів глибини, 2 метри в діаметрі.
З нього переважно беруть воду мешканці хутора, який за 1,5 км вглиб лісу від Гаваречиини(!)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5884)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5895)
2friends
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5899)
Вдалині горіховий гай
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5908)
І ми)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5925)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5930)
Традиційно, по маршруту відвідали закинутий костел у Білому Камені
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5935)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5939)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5941)
А також, ближче ознайомились з центром космічного зв'язку.
Але про це вже згодом.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5954)
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/4438/54766/IMG-5951)