Topics

     Якщо коротко - треба технічно свідому людину для ефективного колупання та сервісного обслуговування всієї номенклатури JCB (ознайомитись можна тут http://www.cml.ua/ )
     Потрібен досвід роботи із електрикою, автомобільною електронікою, гідравлікою. Вітається розуміння техніки як таке. Ну і навність вищої технічної освіти (не конче, але люблять тим поштрикати якщо практичного досвіду не вистарчає).



ПеС. Наразі треба людей в Тернопіль. В перспективі будуть сервісні центри по всіх обласних цетрах, тому можна спілкуватись наперед.
ППеС. У Львові вже все забито.

    Христос Воскрес! Треба металошукача на наступні або наступно-наступні вихідні. Мають шукатись залізо-бетонні конструкції на глибині залягання біля 1м.
    З рук в руки забрати не зможу, тому НП із моїми витратами звісно ж. Винагорода - рідними гривнями. Решта - в ПП.

Сьогодні від обіду (приблизно 13.00) по теперішній час над Скниловом, Левандівкою і кудись дальше намотує круги двохмоторний малий якийсь літак біло-червоного кольору. Хз що йому сталось, але коптить файно.

Що то таке може бути? ІМХО щось вентиляційне і нагрівальне.

Де у Львові реально можна скористатись послугами даного агрегату? Треба відсканувати в тримірці пару запчастин і отримати на руки .STL-модель. Ну або вже в якому форматі вийде.

Власне штука досить цікава, може навіть десь і практична. Може. Десь. Більше тут

Чому, власне, в розділі "гумор"? А все через детальне розглядання конструкції сієї вундервафлі.



І зразу в очі кидається декілька речей, прямо таки кричущих:
1) Як і будь-яка радянська/пострадянська накручена девайсіна, вона не обходиться без ізоленти. Ну не буде працювати тут і все. А з ізолентою буде. Правда, в даному випадку використана некошерний її чорний різновид. Більше про методі і різновиди подібного нано-апгреду - тут

2) Абсолютна відсутність шайб, гроверів та контргайок на всіх з'єднаннях. Значить Сколково не спить і таки почало впроваджувати свої нано-болти. І нано-гайки. А нано-шайби і нано-гровери ще ні. По ГОСТу, видно, не проходять...

3) Вручну !!! грубою капроновою ниткою нашвидкоруч пришиті лямки розгрузочного пояса та інші елементи.

4) Наявність там гідроциліндрів. Причому двосторонньої дії. Це на пасивному-то екзоскелеті. Ні, ну зрозуміло, що десь в районі колін бідного москальського солдата, чия нелегка доля його закине всередину девайсу для тестингу - десь там знаходиться окрема гідравлічна система компенсації навантажень в залежності від положення, загрузки, кута ноги, вмісту алкоголю в крові та фази місяця. Проте вся модернова швидкодіюча і точна робототехніка вже років з двадцять (а то і більше) пересіла на серводвигуни, так як гідравліка для таких діл не підходить. На них же ж сидить і досі. Но там вже тра батарейку... Можна просто було туди запхати щось типу регульованого газового амортизатора із елементарним механічним зворотнім керуванням (ну типу як в модних лісапєдах). А тут і розподільника тра, і гідроакмулятора, і бака, дросселя, ну і масло, собснно... Дивні рішення приймають ТАМ їхні інженери...

ТАМ... (На драбині, походу, священник. Зараз без них в Росії, будь то запуск ракети-носія, спуск кораблів на воду чи виготовлення екзоскелетів, нікуди).



А взагалі-то похвально, що дядьки стараюсться щось зробити. Хай через дупу, але таки зробити. Особливо коли читаємо, що...

Помимо МЧС отечественных разработчиков поддержало также и Минобразования и науки (выделение финансирования в размере 120 млн. рублей).

...і бачимо на фото в КБ чувака, який з розумним виглядом схилився над кресленням, навіть сварочні окуляри на лоб натягнув (крутий такий зварщик, весь в роботі і в процесі!) і який там же ж на робочому місці щеголяє в лакованих туфлях (зварщик то! Або шліфовщик), і оця іронічна усмішка жіночки зліва... І вентилятор китайський із резиновими лопатями перероблений... І оце червоне обгрижене з однієї сторони крісло на фронтоні фото...

Доречі, а знаєте як воно задумувалось?

Примером такого устройства является экзоскелет Honda Walking Assist Device.

Тобто мало би вийти щось таке.



Ну або таке.



Також доставляють радості оцінки, дані експертами (???) після виставки.

Все-таки первый созданный в России экзоскелет получился слишком громоздким, а также с неприемлемой задержкой в реакциях.

Яка, нафіг, затримка?! Він же ж пасивний! Чи то той бідний солдат на третій годині виставки замахався своїми силами виконувати роль ходячого гідравлічного насосу і нагадував зеленого кіборга-сомнамбулу? Чи може таки якість виконання нано-болтів і нано-гайок підвела? Загадка. Треба змастити...

У будь-якому випадку особисто я буду уважно слідкувати за даною сферою російських розробок ;)

Якщо хто має, може, а головне - хоче, поділитись сими девайсами (в ідеалі 2 альпенштоки і 2 пари снігоступів, але вже як вийде) на період із 20.02 по 22.02 - прошу таки поділитись. Розрахунок - за домовленістю, готівковий включно.

Хто в курсі - як зараз ситуація на Говерлі зі снігом? Снігоступи треба? Бо в районі Сколе-Славського-Оряви майже ніц не є по місцях диких.

             "Якщо із інтрументів в тебе лише молоток, то всі проблеми виглядають як цвяхи."

    Отож таки збулась мрія ідіота нарешті закінчив роботу (95% десь якщо бути відвертим) над одною із своїх ідей, а саме над похідним автономним багатоцільовим обігрівачем.

    Власне сама ідея народилась від думки про те, що пошурувавши в лютому місяці (я собі так планую по крайній мірі) у Карпатські тундершторми із метою шпацера, суміщеного із ночівлею на #Говерла, #Піп Іван, #Захар Беркут (ще не визначено куди саме) можна так нефігово змерзнути. Варіант звичного таскання із собою десяти (сарказм) кілограм шмоток виглядав мені якимось некошерним, чи що, тому звідси і почали свій шлях ідеї щодо втілення дитячих мрій типу "а от би на санках мамин фен гарячий під светр запхати". Але не будемо про соплі.

   Основним лейтмотивом задуму було викоритання тепла від звичайного туристичного пальника (спасибі, доречі Цезару - на експерименти він мені своїм, так як мій Примус вкрали інопланетяни десь трафило) із подальшою його примусовою повітряною конвекцією до цільових зон обігріву людини. Також основною вимогою була його транспортабельність під час юзання, тобто воно собі там збоку висить прикручене до рюкзака і дає тепло.

  В результаті довгих творчо-інженерних розрахунків подивившись на наявні матеріали та техрологічні можливості обробки зупинився на декількох схемах.

    Схема номер раз передбачала змієвик із 3-4 кілець, виготовлений із мідних колін діаметром 64мм (та, вони в мене в такій кількості таки валялись). Полум'я від пальника нагріває мідь, а вентилятор створює циркулятивний ефект в системі, тобто якщо простими словами, то дує всередину. І отам всередині повітря нагрівається, після чого по повітропроводах поступає кудись там недалечко до тіла, яке шалено змерзає.
    Мінусів тої схеми було два: перший - це таки шальона дороговизна кінцевої конструкції (до відома єдне коліно такого діаметру вартує біля 300 грн, а їх таки треба було би штук 12-15, тобто рахуйте самі), а другий - це низький ККД відносно використаного газу пальником - більша частина газу буде використовуватись впусту і тупо гріти атмосферу.  Тому на неї успішно забив болт.

    Схема номер два усувала ефект дороговизни, так як планувалось зробити змієвик-коробку. 3Д модельку десь прокакав і робити її заново не ма ні бажання ні всього решти, тому поясню на пальцях - то мали бути тих самих 3-4 кільця змієвика, але виготовлені із 1.5мм сталевого прокату, що в народі гордо називається "бляха". Фішка в тому, що та фігня мала бути коробчастого типу, без розривів стінки всередині, а посередині є технологічна шахта (топу колодязя те все виглядати мало), куди ставився би бальник і грів те все діло.

    Схема також відпала, тому що її ККД був би ще нижчим - скромні теплові розрахунки, зроблені у SolidWorks (скрінами не поділюсь, бо на компі стався трохи лютий Звиздець, який їх ізабрав в тартари вкупі із моделькою) показали недостатню теплопровідність матеріалу стінок для рівномірного прогрівання по всій площині (мідь таки краще проводить тепло ніж сталь), і, як наслідок, температура вихлопу суттєво нижча. Це можна було би компенсувати збільшенням кількості кілець теплообмінника, але в результаті вийшло що та вся фігня булаби громіздка (пів метра у висоту і 20 см в ширину), плюс дохолєри важка (Компасівські МЦХ показали 3.8кг, і то це лиш теплообмінник без батарей, пальника, балона, ізоляції, кріпильних елементів, повітропроводів і теде). Тому бавитись пішого аквалангіста з такою страшною фігнею на горбі  - ідея не з найкращих. І саме тому ж вона відкинулась як непридатна.

    Схема номер три - саме вона знайшла втілення у металі. Передбачає (та фотки дивіться, хулі-то розказувати) прямоточний теплообмінник трубного типу зі втановленими всередині (привареними) перфорованими (дрелькою звісно ж) мідними пластинами для збіільшення поверхні теплообміну і, як наслідок, підвищення температури вихлопу.
    Мінус тут лише один, суто технологічний - ту всю конструкцію прийшлось паяти, а так як то є мідь, млюс вставки зі сталі, то процес в мене зайня не багато не мало - 4 години. Плюс троха попечений палець).
Плюси ж тут налице - компактність (роль змієвикових поверхонь виконують теплові пластини всередині), ККД овер 80% (відношення теплоти, доставленої кінцевому споживачу до теплоти, виділеної безпосередньо пальником), простота монтажу на пальник (з тим, доречі, теж голову добре сушив).

    Отже в результаті болгаринга, напилінга, паялінга і лишень трішки кувалдінга вийшла наступна конструкція типу ОАП-1600 (Обігрівач Автономний Похідний, потужність 1600Вт, в кращих традиціях ГОСТівських маркуваннь).



    В якості повітронагнітаючого елементу (читай - піддувала) чухав голову щодо вибору між 80мм куллером від компа і 120мм обдувочним вентилятором від Зіпера. Спочатку спробував те, що "памашщнєє" - тобто зіперський дуйчик. Зробив картонний макет із боковим нагнітанням повітря у активну зону - в результаті вийшла фігня, так як той шальоний зіпперський девайс хоч і давав більш ніж хороший ( а взагалі-то жесть який) повітряний потік на виході, він тим самим гасив полум'я пальника і не давав нормально йому горіти.



    Переробив. Типу вентилятор під балоном, обдуває пальник зі всіх сторін, а повітропотік направлений знизу вверх. Стало трохи краще із горінням, та все ж і то було не гуд, так як повітропотік виходив всерівно невідповідний тепловій продуктивності пальника.
    Встановив туди реостат для регулювання вольтажу на двигун, і, як наслідок обертів вентилятора та повітропродуктивності. Вийшло файнецко, але нижня частина девайса вийшла фест роздута в розмірах (до діаметру 230г ковеівського балону добавте ще 10 см - при меншій відстні створювався великий повітроспротив, і вентилятор "дусився").



Спробував бокове нагнітання 80мм куллером - вийшло так собі по повітряному потоку, зате якраз файно із горінням.
Переробив на нижню схему розташування вентилятора - історія та сама, але розміри збільшені. Зупинився таки на боковому нагнітанні від куллера.





    Також варто сказати, що не останню роль при виборі грали і амперажі обох вентиляторів. В якості інергоджерела вирішив юзати батарею від ну зовсім вже нездорового LENOVO - літієва, 6 секцій, 4.4 Ампер/години.
Ампераж куллера - 0.13А, зіперського вентилятора на задовільній повітропродуктивності - 0.68А. На максималці жере всіх півтора ампера, тому... А враховуючи що на холоді літієві батареї сітають, і то так файно, зупинився, знову ж таки, на куллері.

    Тепер по компоновці - як видно із фото, та вся конструкція садиться на пальник зверху і притягується регульованими стяжками до балона. Щоби уникнути повітровтрат, а також же би той бальон не нагрівався від самого теплообмінника при контакті, запропоновано і таки запхано прокладку у вигляді одного шару пороніту на кевларовій основі (ніхт азбест), і азбестової термоізолюючої тканини (азбест, я-я!). Під ветилятор онлі пороніт (при роботі та частина заліза гріється не більше ніж 100 градусів по дядьку Цельсію, ібо коли плюнути, то не шипить (от тут-то нам і пригодилась хринова теплопровідність сталевої бляхи у порівнянні із міддю).



Тестування
    Перший запуск робився на мінімальному вогні пальника (а-ля як на фото), без зовнішньої термоізоляції корпусу теплообмінника (а гріється він таки фест - градусів 300, а може і всі 400 буде, папір таки ще не димів), із повітропроводом у вигляді пилососного армованого шланга, довжина 2. Щоби уникнути прямого радіаційного інфрачервоного нагрівання на виході зі шланга, конфігурація його була замотана змійкою, і складена збоку.
Цільовою температурою були 50 градусів на виході і наявний (хоча б) повітропотік.

    Отож після 3 хв роботи було 34 градуси, 5 хв - 40, 8хв - 47, 15хв - 58. Далі - температура стала як вкопана. Повітропотік був, звісно ж, не такий як у фена, але запхавши шланг під футболку за 3-4 хв мені стало досить таки тепло та комфортно. Варто також відмітити, що випробування проводились в майстерні із температурою повітря біля нуля градусів, повітропровід (2 метри пилососного шлангу) не був термоізольований.
    В принципі норм. Добавив копоті на пальнику до рівня типу "кип'ятимо 3л каструлю води" - стало суттєво тепліше, але скільки там було - заміряти не встиг, так як та частина шланга, що була під'єднана до теплообмінника, почала повільно плавитись і загрозливо посмерджувати паленим. після того експерименти зі шлангом зупинились.
Заміряв температуру вихлопу повітря безпосередньо на виході із теплообмінника - на мінімальному вогні 98 градусів, середньому - 126, максимальному - 169.
    Якщо порахувати загальні температурні втрати при мінімальній тепловій продуктивності пальника, то виходить градусів 40. Логічно прикиинути, що добавивши копоті на пальнику наша тампература зросте не зовсім пропорційно (збільшення теплових втрат при більшому градієнті температур), але все ж градусів 80 можна буде витягнути звідти сміло, а це, погодьтесь, вже трохи припікає.

В планах - затермоізолювати все що можна, пришаманити адекватний штуцер для повітропровода і зробити кріплення до рюкзака збоку та захист на вентилятор.
Повітропровід буде таки той же самий шланг, і причому не 2м довжини, а 70-80см, що дозволить нам ще зменшити температурні втрати.

Як там буде на "полігонному тестуванні" - хз, але попередні результати вельми і вельми обнадійливі.

Вигляд знизу - припаяна бляха до міді для зменшення теплопередачі на корпус балона і нагрівання вентилятора.


Влесне вид зверху.


Типу масштаб.


Власне стяжки, що притягують теплообмінник до балона - болти, стальний дріт, два цвяхи-вісімдесятки обрізані, кавалок якоїсь залізяки після болгаринга, зварені докупи.



"З ізолцією" - її ще треба буде обмотати адекватно.


Всередині насправді воно чистіше виглядає - лиш на фото остатки окалини такі стрьомні тіні дають.


Остаточна компоновка передбачає монтаж збоку рюкзака (зовні), повітропровід при потребі заводиться "за шиворот", і гріє альбо спину, альбо пузяку. Короче куди запхається той шланг - там і буде гріти.
В преспективі придумати  розгалужену систему повітропроводів, типу вздовж ніг та рук, з капцями включно і щоби в рукавицях. Тут вже куллер не прокатить - мінімум треба відцентровий вентилятор із хорошими показниками надлишкового тиску, а це вльот по тривалості роботи від батарей. В принципі думав про 12В двигун від шуруповерта через мультиплікатор пустити і до відцентрового вентилятора - то річ тягуча, плюс два-три повністю заряджених акумулятори хватить на пару годин безперервного юзання девайсу.

Кінцева вага комплексу без шланга-повітропровода - 2,1кг. Купа міді ж, а що ви хотіли.

Короче поки цю систему до розуму доведу і протестую в "бойових" умовах, а там далі видно буде.

P.S. Під час проведення експериментів ні один пальник не постраждав)))

Полетіли на компі закладки, і до синхроніхзації хрому хотів зайти на сайт через гугл. І от таке побачив. База даних є, а форуму (ШЗНХ?!) нема. Заходив таки через базу.

Ставлю машину на стоянку і бачу там котеня мале, британець (очі, шерсть, форма) - бігає, дичіє. Дівчинка, правда. Охоронець каже, щоби забрав хто, бо замерзне на зиму. Братиків всіх вже половили, а цієї нікому не треба.

Куплю (або прийму в дар за файне пиво) сії девайси у кількості 5 штук.

Треба мамі на роботу системник для юзання вордо-екселів, серфінгу нету, же би відяха скайп тягнула і відео звичайні, бажано щоб туди вінду сьому можна було запхати .

Монік - все окрім рентгенівського CRT, 17-19", можна 3:4.

Розгляну будь-які пропозиції. Наперед дякую!

Коротко - гра  закидає гравця невідомо куди на гуглокарті, і він, користуючись панорамами, повинен максимально точно розібратись, де то він опинився. Після того тра зробити "ТИЦЬ" по карті і подивитись результат.

https://www.geoguessr.com/

Цікава візуалізація масштабів.

Отож, надихнувшись ідеєю Стінгера, пропоную поки що висловити свої бажання щодо замовлення на виготовлення пічок.

  Сама суть ідеї полягає в тому, що лист сталі (по факту бляха, я розраховував на 1.5мм, так як 1мм буде маловато ІМХО) віддається на лазерну порізку.

      Орієнтовна вартість буде складати 60-90 грн (по приблизним прикидам). Як буде багато бажаючих - можу серйозно взятись за то діло.

Є старі магнітострічкові бобіни в кількості 2 шт, які треба перевести в цифру (mp3, а не 123). Прошу допомоги у людей, які володіють відповідною технікою. Дякую.

Якщо хтось має вдома на господарці поламані (неробочі) економки і збирається їх викидати - прошу замість того щоб знайомити їх із мусорником - віддати (на умовах\без умов) в добрі руки. Тобто мені)

Маю два не дуже стареньких ноути - Acer Aspire якийсь там (потым допишу) і DELL 3000 і щось там ще.

Так от ,а них, по попередній "оцінці" "спеціалістів" квакнули відеокарти або щось близько того. Ціни за ремонт загнули ого-го, тому, у зв'язку з тим, прошу порадити адекватні контори, які би за то діло могли взятись, або, як альтернативний варіант, куди ті ноути можна здати на запчасті? Гречно дякую.

Потрібні послуги людини, яка шарить в графіці (рівень як не профі, то хоча б просунутого юзера) для обробки фоток. Не безкоштовно, звісно ж.