Знайшов щоденник поляка за часів 2-ї світової війни в рос. перекладі
ЦитуватиЭто воспоминания об оккупации Яцка Вильчура, поляка, жившего во Львове, в моём корявом переводе. На меня произвели огромное впечатление, за сим спешу поделиться с форумчанами.
http://www.reibert.info/forum/showthread.php?t=32326&highlight=%EB%FC%E2%EE%E2 (http://www.reibert.info/forum/showthread.php?t=32326&highlight=%EB%FC%E2%EE%E2)
Цікавий твір. Звичайно шо заангажований, на то він і польський. Прочитав весь. Все шо стосується Українців можна упускати, решта - досить цікавий історичний матеріал.
Моя позиція - твір фальсифікація. Занадто багато неувязок. Хоча б: чи ходив він на вокзал бензин коасти з щоденником? Звідки він в нього в тюрмі взявся? Чи якшо Українці всім рулили і всіх розстрілювали - звідки тоді взялися партизани під Дрогобичом? Про яких згадується в тому ж щоденнику. Чи звідки в 18 річного пацана стиль написання мемуарів 50 річного генерала? Хто писав щоденник знає, шо зовсім інші речі пишуться в ньому.
Та й на самому форумі звідки йде переклад достатньо постів з викриттям. Повторюватися не буду. Але:
тим не менше, як історичний матеріал він дуже і дуже цікавий! Читаючи ніби входиш в ті часи. Багато згадок про обєкти яких зараз нема, деталей одягу, амуніції. Наприклад німецька шкіряна нагайка іменуєма прутом. Тримав в руках. Три гнучкі стальні дроти з свинцем на кінці. Все обмотане чорними шкіряними ремінцями. Легке та гнучке. Сантиметрів 40-50 завдовжки. Шкіру і мясо ламає просто так. Перевіряв правда на дереві.
Єдина досить хороша і не заангажована книга з описом Львова часів другої світової війни це "ШОА" у Львові" Євгена Наконечного!!! придбати можна в будь-якій пристойній книгарні як от Книгарня НТШ на проспекті Шевченка до прикладу! по-перше, читається безвідривно, на одному подиху, по-друге, грунтовний матеріал "з перших уст" від 39-го і до звільнення Львова від окупаційних військ включно!!!
Сфоткай і виклади сюда фотку обкладинки книжки, пліз. Шоб хто захоче купити - міг легко це зробити.
Варят прислав фотку і попросив її тут викласти. Всі бігом у НТШ Шевченка! :)
Питався в книгарні - сказали шо книжка закінчилася у видавництві :( даш почитати?
Дякую Варяту за книжку. Вже почав читати. Книжка і справді дуже цікава і цінна. Шкода шо закінчилася у видавництві. :(
Таке питання до учасників форуму: Хто має достатньо часу та ресурси шоб відсканувати її? Книжка містить 250 сторінок, тобто буде 125 сканувань, в розгорнутому вигляді якраз вміщається на один формат А4. Був би дуже вдячний, ми б повісили книжку на форумі і всі могли б її прочитати.
Виявив для себе шо на місці сучасного Краківського завжди було Єврейське Кладовище. Той червоний паркан якраз його відділяв від вулиці. Сумніваюся шо совєти викопали залишки, просто зробили пляц.
Ну як книжка, читається!? ;)
Щодо сканування, якщо ніхто не зголосився то я вже сам за наявності часу відсканую а тобі віддам цифровий варіант і ти сам його десь запостиш! 8)
Читається просто супер! Вже навіть ноут на роботі лишаю, бо знаю шо ввечері буде чим зайнятися. Причитав більшу половину. З мене при віддачі - пиво!
Ок, як відскануєш - я завантажу тут на форум.
А пощо сканувати? Ось у мене в djvu-форматі є - можу вислати чи запостити десь... Наконечний Євген, "ШОА" у Львові, видавництво "ПІРАМІДА", 2006р., 284 сторінки - це те чи я путаю?
Ось тут знайшов дещо про автора. (http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2006/10/23/19031/)
Кепсько вийшло, що не перечитав цю тему раніше - зразу б вислав книгу і відпала б необхідність у скануванні...
Власне, осі і книга у малого розміру (http://rapidshare.com/files/133928257/Shoa_u_Lvovi.djvu.html) - 8 Мбайт та великого (http://rapidshare.com/files/133932248/Shoa_u_Lvovi.djvu.html) (22 Мбайти) формату.
Ну ми ше не сканували. А за Працю - велике дякую!
Моя мама - львів'янка за ннародженням, проживала на вулиці Таманській. Все що "поляк" пише про українців - брехня чистої мірки. Район Таманської - це район де українська біднота сусідувала з жидами. Мама згадує про поляків (більшість) як великих українофобів, хоча серед них траплялись культурні люди без національних упереджень. Про жидів мама каже що вони були досить толєрантні (як мінімум) до українців, і про цих сусідів мама згадує з теплими спогадами. Діти в жидів могли дістати - то булочку, то цукєрок, - а тільки підбігали до поляків - то спершу питали "кто єстесь - русін, преч стонд...". Після перших совєтів поляки притихли, тільки "шипіли". Але з приходом німців, розстрілами професури польської, демонстративною підтримкою українців німецькою владою, ненависть поляків до українців настільки зросла, що вони навіть їх більше ненавиділи, чим німців-окупантів... Мій стрийко в 1943 році вчився у греко-католицькій гімназії, та згадував, як ідучи з колєгою по вулиці (суч. Шептицького) наштовхнулися на двох поляків. Ті побачили що в хлопців були вишиванки, з лайкою витятягли ножі й одразу накинулись - стрийка поранили, і якби не крики та підоспівший патруль німців - замордували б... Мій другий стрийко навчався у школі в Глинянах, - поляки всюди знущались з українців, їх вчили ненавидіти нас з малку, так що було у школі - можете собі уявити. Так було майже всюди в Галичині та Волині. А от тоді ж мій вуйко (по мамі) їздив до Польщі, і ніде там не помітив такої ненависті до українців як тут. Видно польські поселенці завжди десь у глибині душі відчували непевність на новому грунті, а присутність корінного народу з сильною культурою, яка століттями не піддавалась асиміляції особливо сильно дратувала поляків на теренах Західної України. Очевидно москалі та білоруси, яких Сталін переселив в Україну страждають на ту саму хворобу... :(
Не знаю, хто відсканував і виклав книжку "Шоа у Львові", але цій людині величезне дякую!
Книжка дуже цікава. Прочитав не відриваючись за 2 дні.
Отримав з книги багато нової цікавої інформації.
Теж чув багато чого з розмов очевидців про ті часи... З задоволенням перечитаю!
Дякую, цікавий щоденничок :) +
ЦитуватиЗвичайно шо заангажований, на то він і польський. Прочитав весь. Все шо стосується Українців можна упускати, решта - досить цікавий історичний матеріал.
Моя позиція - твір фальсифікація. Занадто багато неувязок. Хоча б: чи ходив він на вокзал бензин коасти з щоденником? Звідки він в нього в тюрмі взявся? Чи якшо Українці всім рулили і всіх розстрілювали - звідки тоді взялися партизани під Дрогобичом? Про яких згадується в тому ж щоденнику. Чи звідки в 18 річного пацана стиль написання мемуарів 50 річного генерала? Хто писав щоденник знає, шо зовсім інші речі пишуться в ньому.
Хто його знає як воно було... Важливо розуміти - конфлікти між українцями і іншими національностями були, і думаю руки порізати одне одного свербіли у багатьох у той час. Крім того, йшла війна, а на війні як на війні... Не варто нікого ідеалізувати, навіть якщо це "свої", або уявляти нелюдом тільки тому що це "чужі". Життя кольорове.