Topics

Завдяки Львівським Альпіністам на Кавказі з'явися Пік Степана Бандери.


На при-кінці липня група Львівських Альпіністів львівського клубу «Екстрем» піднялись на одну з безіменних вершин Кавказу і назвали її іменем Степана Бандери.
Трохи про це можна почитати ось тут

Мене особисто такі новини приємно тішать і одночасно наганяють сум коли розумієш що в нас виникають проблеми з визнанням Цієї постаті в історії нашої держави, а Грузини самі пропоную вершину для того щоб назвати її в честь Національного Героя України.

Отут також можна прочитати про плани клубу щодо підкорення інших безіменних вершин по цілому світу

Як вже писав в обговореннях в неділю 5 червня буду у Вінниці, десь приблизно з 13:00 і маю квиток назад на 23.26 на 049 поїзд у 4 вагон  до Львова!

Всіх бажаючих хто буде там або має бажання на неділю з'їздити запрошую долучитись, в мою програму прогулянок точно війде Сабарівська ГЕС і на 20:00 зайняти гарне місце на фонтані :) Решту можна продумати.

На даний момент попередньо висловив бажання Lesyk, чекатиму підтвердження.

Буду радий гарній компанії!

Отже, на вихідні що припадали на день Конституції, а їх було аж 4 було вирішено поїхати в Атлантиду а в один з днів відвідати Буковинку і Малімон-каньон.

Вечером 27 числа Я і ще кілька люду, в тому числі і бувалий форумчанин Цезар виїхали на Хмельницький, 28 зранку дорога до Кам'янця а там дорога на Завалля.

Перший день провели у Заваллі, екскурсія в печеру, знайомство з новими людьми і просто гарно проведений час.
Вечером почали збиратись у поїздку, почали з підготовки снаряги, і тут взнали цікаву новину, вхід у Малімон-Каньон це колодязь глибиною 17 метрів, тому було вирішити озброїтись системами, джумарами, кролями, купою карабінів, вісімкою і добрим кавалком шнурка і піти до найближчого гарного дерева і там потренуватись у спуску і підйомі.

Провевши успішне тренування, взнали цікаву новину..добрий друг Ромашка сказав нам шо у Малімона снаряги не буде а спускатись і підійматись будемо за "Системою Адідас для Французів".

В двох словах що то таке: спускатись ми мали без системи а просто Дульфером, а підйом мав бути взагалі унікальним методом, замість системи плюс кріль + джумар, підніматись мали на двох кролях ??? ??? ??? :) це аж розвеселило, ну у кращому випадку два джумари могли дати.

Плюс до перспективи ще дуже радувало проходження самого Каньону. Тут додам трошки про печеру, чому Малімом і чому Каньон?

А все просто, каньон тому що у печері є каньон довжиною з 15 метрів і в деяких місцях 1,5 метри шириною глибина каньону 8-9 метрів внизу підземні води. А Малімон бо дослідження очоліє Валерій Малімон. Отже розпора у такому каньйоні з моїм ростом навіть, мала получитись дуже цікавою :)

Гарно погудівши ввечері лягли спати з боєвим настроєм.

Отже ранок, день виїзду, зібрали все необхідне і всіх бажаючи і виїхали полями на Хотин, 2 машини 12 чоловік.

Взагалі місцевість яку мали відвідати дуже цікава, там сходяться три кордони, України, Румунії і Молдови. У цій частині Чернівецької Області найбільші поклади гіпсу, а у гіпсі розміщена печера Золушка, на даний момент вхід у неї знаходиться на території Молдови вся печера під Україною, кількість кілометрів налічує 90. Взагалі система що знаходиться у Гіпсах цього регіону якщо буде відкрита залишить позаду Оптіму і навіть Флінт-Мамонтову, і при чому далеко позаду. Але це зовсім інша тема до якоїсь ще колись вернусь.

Першою на нашому шляху була Буковинка. Доїхавши до місця де з дороги по праву руку Бачили Румунію а по ліву Молдову, звернули з дороги і долаючи тернистий шлях доїхали під сам вхід у Буковинку.


Печера Буковинка налічує близько 5 з копійками км ходів. Вона сформована у крупно-кристалічних гіпсах і на ряду з усіма іншими є одною з наймолодших її вік приблизно 600тис. років.

Багато гарних і цікавих ходів, велика кількість яких затоплена водою.

Декілька вертикальних колодязів



і справжній сифон який веде до озера що назовні


Від Буковинки отримали массу задоволення, там між іншим було знайдено скелет не маленького печерного Ведмедя.
І хто його знає який представник часів печерних ведмедів ще може лежати у цих лабіринтах


У привходових кімнатах була велика материнська колонія кажанів, гуано десь на сантиметрів 30 буде.

Поодиночні екзимпляри цікавої плісенні яка росте на залишках органіки


Знайшовши невеличку гарну кімнату вирішили залишити безобідний слід про перебування клубу у печері


Прогулянка Буковинкою була короткою, за годинку вийшовши на зовні вмились вищезгаданому озері зібрались і рушили в сторону Молдови. Нас в же чекало село Подвірне, яке знаходится у самій прикордоній зоні.

Рухаючись у напрямку Подвірного проїхали повз КПП "Мамалига", через яке можна попасти в чудову країну Молдову.


Проминувши КПП спокійно, звернули на ліво і взяли фінішну пряму до Подвірного. Тут їдучи по дорозі по ліву руку за два метри вже можна було нарвати молдовської кукурудзи.

Взагалі Подвірне до 1946 року малу назву Кишло-Салієве. Розташоване на березі річки Потік, за 36 км від районного центру Новоселиця. До найближчої залізничної станції Мамалиґа — 8 кілометрів. Населення — 2440 чоловік.

За переказами село виникло під час перебування на Хотинщині турецьких завойовників. На території сучасного Подвірного колись нібито був розташований турецький табір, навколо якого турки оселювали жителів сусідніх сіл, яких використовували як робочу силу. Турецьким загоном командував начебто якийсь Салій. Слово — «кипіла» в перекладі з турецької мови означає поселення чи подвір'я. Звідси — нібито і назва села.

От тут можна прочитати доволі цікаву і насичену історію села.

Вернемось до основної теми до Малімону-Каньону, взагалі чим він такий цікавий для спелеологів(окрім того що це печера звісно) а тим більше для українських, і з чого взагалі починаєтся його історія.

Вище вже згадував про Золушку

вона була відкрита і дослідженна Українськими спелеологами, но так склалася її історія що тепер вхід на території Молдови а вся печера під Україною, отже зараз ведутся пошуки входу з Української сторони і уявіть собі що буде коли його знайдуть! Як регулювати перетин кордону під землею :) це цікава але зовсім інша тема про яку при бажанні поговорим в обговореннях.

Сам Малімон каньйон знаходится якщо напряму то в 15 метрах до Золушки і це найцікавіший найперспективніший вхід у систему Золушки. Оце і було першопочатковою місієї поїздки глянути на Каньон і копки оцінити перспективи прориву у Золушку.

Тепер 2 слова про відкриття самого Малімон-Кайону. Фактично звідси почалася історія Клубу ХСК "Атлантида", тут виріс як спелеолог наш президент Олександр Щербицький(далі Шура), досліджуючи Золушку. Валерій Малімон(далі просто Малімон) Шура, Малімон веселі хлопці

під час прогулянки околицями села знайшли цікавий понор який в подальшому став Малімон-Каньоном. Точна історія весела довга і цікава, яж продовжу з 88 року минулого століття коли і почалась копка понору, пройшовши метрів сім землі друзі вперлись у породу і тут наша чудові зброєні сила забрали Малімона до війська, впродовж його перебування там понором ніхто не займався.

Вернувшись до цивільного життя Малімон отримав допомогу від сільського голови який пригнав бура і по природньому колодці пройшов її до відмітки 17 метрів де і почалась печера, на даний момент це 300 метрів лабіринту, а в місці де земля встановили бетонні кільця.

Вернемось тепер вже до нашого візиту, пообідавши у Малімона дома взяли снарягу яку все таки привезли з собою щоб оминути систему Адідас :) і рушили до входу.

Коли прийшли на місце і почали розбирати снарягу(за збір якої у заваллі відповідав Я)



виявилось що шнурка я не взяв :) проте тут не тільки моя вина, але зовсім інша історія :) його нам піднесли місцеві друзі

Начипивши комбези почали одягати системи і готуватись до спуску


А далі спуск у колодязь





Коли всі опинились у печері, почали рухатись по печері  до самого каньону(сорі фото не якісні)



Каньон просто вражає, чеснокажучи коли кидаєш камінь у низ по тому як він летить таке враження що там метрів 20 висоти.



Розглянувши Печеру повність перейшли до місця яке можливо є продовженням Малімон-Каньону у Золушку





Позаглядали у копку, повивчали стіни, шари марганцю осівших на стінах, послухали припущення формування Малімон-Каньону прийшли до цікавих висновків про можливість його зєднання з Золушкою і яким чином потрібно з нього) у неї) пробиватись. Оскількі на даний момент це припущення які картографічно потрібно підтвердити описувати їх не буду ;).

Провівши десь 2 години у печері вирішили підійматись назовні, що у звязку з "захворюванням вірусом "Молдаван"(ну миж майже в молдові були :)) це зайняло десь з півтори години :)

Останім з колодця піднявся Шура, це був ше той цирк слухати його висловлювання при підйомі :)



А тут прозвучала фраза гвоздь вечора: "І який дурак придумав по тих печерах лазити :)


Отже вернувшись на базу, обговоривши результати вилазки в дірку, попивши вина рушили назад у Завалля, це був цікавий день, новий досвід, нові знайомства і безліч цікавих емоцій!!!
Фото на память з Подвірного


Подорозі до дому заїхали ще у Жванецьку фортецю, про неї теж колись напишу, наступні дні були продуктивно проведені в Заваллі, з виходом на копки і вивід у печеру груп.

Кому цікаво можемо побазікати про це все тут

Основна тема тут

Всім привіт!

Хмельницький спелеоклуб "Атлантида" запрошує всіх бажаючих відсвяткувати Івана Купала на Бакоті.


Святкування згідно всіх звичаїв, величезна ватра, і вся відповідна атрибутика свята. І це все у просто неймовірному місці.
Плюс хороша компанія, веселі і цікаві люди.

Святкування відбудеться з 06.07.2012 по 08.07.2012, вся детальна інформація і контакти на сайті клубу

Сам долучитись до цього дійства не можу бо відбуваю у Гребенів на ці вихідні, а всім бажаючим рекомендую.
Не пожалкуєте, порція гарного настрою стовідсотково буде дуже велика)!

Основна тема тут

Цілями цієї вилазки було взнати якомога більше про роботу води, вітру і людини у лісі між згаданими у темі населених пунктах. Попри це знайти цікаві пустоти, будь якого походження, а також перевірити слухи про існування поверхневих карстрових утворень.

Отже почали свою дорогу з Верену добравшись туди маршруткою Львів-Новий Розділ.


Карти з собою не мали, проте мінімально знаючи місце знаходження гроту Прийма і знаючи місцевість відправились туди навпростець від зупинки у Верині.

Зразу ж при вході в ліс звернули нарусло дожчового потічка і пішли ним далі.

Пройшовши сінокос на пагорбі на який вибрались почали знову спуск лісом за рухом води.


Спустившись до низу розгледівшись побоках зрозуміли що знаходимось у долині в якій текла річка, одна з основних течій на нашу думку які працювали у цьому лісі.

На таке рішення нас наштовхнули знахідки які знайшли на стику пагорба з долиною. Виглядає на залишки старого берега.



Коли пройшли цією долиною до кінця вийшли вже на знайомі крайовиди які памятали з попередньої вилазки на Прийму, і зрозуміли що потрібно повертатись на зад а там в потрібний момент на ліво.

І тут перший сюрприз! Нажаль його сфоторгафувати не встигли, через жито яке росте у долині у ліс сеганула молода Косуля, постоявши трішки у лісі поскакала спокійно далі, а ми продовжили дорогу по задуманому напрямку.

Хоча задуманим він був не довго, спонтанно звернувши у ліво явно не по маршруту на прийму почали підйом яром у гору, до 5 хвилин ходьби непримітною стежкою і тут розуміння того що відаляємось від бажаного обєкту перемогло споглядання виступів породи. Зрозуміли що пора спускатись у Яр і Оглядати першу знахідку


Оцінивши маштаби знайденого пройшовши ше зо 3 метри вічули просто завал емоцій!


Це був початок Каньону, так справжнього Каньону вимитого у товщі породи водою! Весь завалений деревами десь метрів 25 у довжину і 4 у вертикальну висоту, дальше стіни під кутом 45 градусів метрів 7-6 ідуть у гору.





Сліди відомих звірушок на глині у каньоні


Нажаль похвалитись що можливо були там перші не можемо :(

На стінах каньону знайдені рукописи сучасних "Трипільців :)" настарший датуємо 77 роком 20 сторіччя а останній 2011.

Налюбувавшись знахідкою рушили далі по течії. Маленька печерка(швидше за все схованка мисливця часів "Прийми") до якої тре подолати рукотворний серпантин видовбаний у скелі і рухаємось далі.

Вийшовши з яру у якому каньон, зрозуміли що вже дуже далеко від Прийми


і азарт нових невідох обєктів переміг над бажанням повернення до гроту.

цією дорогою пройшли з годину і коли зрозуміли що для цікавих знахідок повинні звернути з неї, зробили це вчасно.



Попавши у новий яр прекрасно розуміли що на певній висоті, як мінімум натрапимо на виступи породи.
Що підтвердилось

Настравді цікавих далі не було тому у долину шо у підніжжя пагорба спустились швидко.

Вона виявилась заболоченою, через неї тече швидкий проте не великий потік. Заболоченість долини свідчить також про постійне повільне потрапляння у нижні шари її грунту води з товщі породи, яке здійснюється по всьому периметру долини.

Довго долавши болото, найоптимальнішим шляхом, вже навіть не надіючись на подальші знахідки, натрапили на "Стіну" по правому боці долини

А далі виступ за виступом, скеля за скелею, один тектонічний гротик, який просто нагуляв апетит великого бажання нарешті потрапити у замкнений простір і все :(

Проте одна з скель всештаки нас потішила


Ця маленька дірочка всештаки нас потішила, ну шо лопатка в руки, довгий процес розгрібання листя і


По останній оцінці це виявилась стеля якогось невеличкого тунельчику з якого дує і в кінці проглядаєтся продовження невеличкої кімнати(можливо), цікавим виявилось наявність виступів квадратних каменів на умовній "підлозі" лазу, складаєтся враження, що "підлога" це вершина гарної камяної кладки зробленої ще в теорії білими хорватами, абож кимсь старшим :) чи молодшим :)

Подальша прогулянка серединої пагорба вздовж виступів заставила спуститись зном у долину де знайшли щось схоже на якесь святилище




ще один з виступів


і тут ось воно, довго очікувана печера, повноцінна на перший погляд


Отже за ціє діркою у якій я кімната 4 на 7 метрів з різким перепадом висоти 20см- 40см, саме на таких рівнях знаходятся дві плити які формують стелю цього залу, поцентрі якого іде тріщина сантиметрів 15 забита сипухою.

З залу ведуть два ходи один паралельно вулиці другий у товщу


Оскільки зала виявилась трапезною Лисиці(про це свідчили черепи, кості до 6 тварин) а також сипуха по центру заставили на даному етапі нас припинити дослідження дірки.

Далі по дорозі ще один пережиток Білих Хорватів


А от у цьому місці за 7 метрів від вищезгаданої печери знайшли лаз у неї і мертве :( лисиня, що дало підтвердження небажання дослідження попередньої дірки зараз.


І тут зрозумівши що виходимо до цивілізаці рушили у сторону шуму час від часу проїжаючих машин


Дорога на Яку натрапили виявилась зєднуючою Стільсько з Роздолом а вийшли десь за Дубровою. До Роздолу пішки ішли десь хвилин сорок. На годиннику вже 18:00 і тому рішення сідати на маршрутку було дуже доречним.

Отже два Мінуси- не попали на Прийму і у Печеру у Роздолі.
Проте 100++++ Серед яких два найжирніших це Каньон і перспектива на нову тектонічну печеру, а також лазик який тре копати.

Отже + до цього прогулялись місцями роботи води, знайшли купу цікавих місць, назбирали багато матеріалу для Музею на біо-фасі, заклали в голові один з цікавих маршрутів, і побудували плани на майбутнє.

Я особисто для себе поїздку проплюсив, нічим не розчарований і навіть на 100% задоволений.

Про подальші дослідження лісу буду повідомляти, чекайте продовження :)

Хто бажає обговорення тут

У неділю 17 червня мною і іншими львівськими членами клубу ХСК "Атлантида" буде здійсненна пошукова "експедиція" у частині лісу від Гроту прийма до Печери у старому Роздолі. Якщо залишется час на трошки і в останню заскочимо.

Цілі поїздки:
        1)Вивчення гроту Прийма з боку спелеології.
        2)Пошук поверхневих карстрових утворені про які розповідають археологи які працювали на Приймі.
        3)Пошук старих русел річок і потічків а також сучасних слідів руху води у цьому лісі.
        4)При знайдені явних входів у підземні пустоти їх дослідження.
        5)При знайдені підозри на входніки забиті замлею також дослідження :)
        6)Просто гарно провести час :)

Вилазка пройде за будь-яких умов!!!
Збиратись будемо на 7 годину на приміському вокзалі на зупинці Автобусів, на 8:00.(час може змінитись на 7:00)
Всі хто мають бажання долучайтесь.
Наявність світла на голові або просто в руках вітаєтся :)

Хотів запитати а чи ніколи не виникало ідеї провести змагання чи швидше квест так би мовити на кубок Explorer.

У декілька етапів, забігів , дистанцій чи щось у цьому роді. Позмагатись між собою у дружньому форматі  на спортивно-дружній інтерес, створити декілька команд серед учасників форуму і в бій. Придумати якісь декілька етапів які би проявили наші знання у декількох напрямках у яких працюємо, також знання краєзнавства і щось у цьому роді.

Як вам така ідея мені б цікаво було б в такому участь прийняти?

Є пропозиція відвідати Столицю білих хорватів та її околиці, не просто так а з людиною яка її відкривала. Можливість такої екскурсії запропонував сам Орест Корчинський, він ж її і проведе, думаю всі знають хто це.

Екскурсія повинна бути не у пішому форматі а Автомобільному(вимога такої екскурсії), триватиме 6 годин приблизно почнемо у Миколаєві а закінчимо у Ілові.Побачимо і почуємо не тільки відоме ай те що  так би мовити за кулісами.  Опісля чого можна погоститись на честь гарної поїздки, десь на гарній полянці.

Для проведення нам потрібно транспорт на відповідну кількість людей яка зберется,  і 300грн. на всіх, решта за бажанням і обговоренням.

Давайте зголошуйтесь, за проведення екскурсії п. Орестом думаю вона буде дуже цікавою, і йому буде цікаво з нами.

Від себе пропоную дату 13 червня, це середа але в зв'язку з проведенням матчу у Львові буде офіційний вихідний.

Не знав до чого привязати цю тему, тому кидаю сюди.

Наскільки знаю не один я стикався з ситуацією, що у горах при виході на якийсь маршрут вас від населеного пункту супроводжує чотирьохлапий друг, собака, який з вами проходить весь маршрут, навіть функцію охоронця деколи виконує вночі) за символічну винагороду у формі підгодівлі.

Чи хтось стикався колись з такими провідниками, пишіть цікаво які вони чотирьох лапі провідники)

Нас от на боржаві супроводжував ось такий дружок

Загорівся ідеєю покопати там, озброївшись геологічною картою регіону, вивчивши місцевість можна булоб провести обгрунтовану копку в потрібному напрямку. Як можна туди добиратись, дуже хотів би туди попасти, чи неплануются вилазки у майбутньому?

Всім привіт!

Львівський Міський Дитячий Еколого Натуралістичний Центр спільно з компанією "АВЕ Львів", 5 травня проведуть екологічну акцію у печері Медовій.
Буде здійснено прибирання як самої печери від засмічення не сумлінними відвідувачами, а також прилеглої території парку.

Всіх бажаючих прошу приєднуватись.
Збираємось на 10:45 на кінцевій маршруток 15, 24, 44.. що на вул.Медової Печери, на всю подію маємо 2 години, десь перед 14:00 під'їде смітєвоз компанії "АВЕ" і забере зібране сміття.

Не будьмо байдужими підтримаймо чистоту у цьому унікальному об'єкті нашого міста.

основна тема тут

 
  Печера знаходиться в селі Завалля, Камянець-Поділського Району, Хмельницької області. Є легенда що у селі колись була церква я провалилась під землю і через це село назвали Завалля. Можливо залишки храму щей досі десі у невідомих лабіринтах Атлантиди?
   Атлантида це горизонтальна гіпсова печера, карстового походження, з явно вираженими трьома поверхами, яка на 80% вкрита кристалами гіпсу різних форм і типів.
   
Отже трошки історії:
    У 1957 році в Кам'янець-Подільської газеті вийшла стаття про те, що в гіпсовому кар'єрі, який біля села Завалля, під час чергового вибуху породи, відкрився вхід у величезну печеру. Коли приїхали дослідники, то цієї величезної печерою виявився невеликий лабіринт тупикових ходів, і про печеру забули ... Через одинадцять років вивченням печер подільського регіону зайнявся київський спелеолог Валерій Янович Рогожников. Допомагали йому його вихованці - діти з київського палацу піонерів.
   Влітку 1969 року було знайдено продовження Печери Атлантида і перший зал в який ви потрапляєте зал "Радості".
   
   Ось уже дев'ять років печерою опікується Хмельницький Спелео Клуб "Атлантида", який  цього року у жовтні відсвяткує свою десяту річницю.
   У лютому 2011 року силами вищезгаданого клубу був відкритий новий район який отримав назву "Соборності".

Перше моє знайомство з Атлантидою відбулось у травні минулого року, попавши у другій ночі на тоді ще стару базу клубу був вражений кількістю людей, позитивом і атмосферою яка там панує. Пісні під гітару, цікаві спелео-розповіді і кумедні історії, це все захопило настільки що ще в ночі зрозумів що навіть без печери повернусь сюди!

На ранок настільний теніс, сніданок, і підготовка до вилазки в печеру, екіпіруємось власним одягом, кофтинку в штанічки, штанішки в теплі шкарпеточки позаправляли надівеєм комбез, шапку, ліхтарик і рукавички. Вроді все готові, проте ні забули сходити в туалет а це саме основне, оскільки в печері в туалет не сходиш а стандартна екскурсія триває близько 5 годин.

Вхід в печеру знаходится на висоті 7-8 метрів, підніматись потрібно на шнурку. Одразу ви потрапляєте у лабіринти це 2 поверх печери. Через лабіринти проходити потрібно коли переходиш між частинами печери які не з'єднані першим поверхом.

Докладного опису екскурсій описувати не буду, оскільки на кожному кроці вас чекає сюрприз, несподіванка, цікава історія(а як викладу все тут екскурсія буде не цікавою для відвідувача), скажу тільки що вона триває 5 годин і ви отримаєте масу задоволення від побаченого і відчутого).

У цій темі частинами буду викладати інформацію про печеру, тобто оремо про певні зали, райони, про кристали, який вік і як утворились, також новини які сталися і пов'язані з відкриттями.

Робити буду поступо бо інформації дуже багато, і що б все гарно описати треба час..а найкраще все побачити вживу)

Ось перша порція світлин, загальні фотки з перших двох поїздок:

Всім, всім!!!

Хто бажає на травневі свята відвідати полонину Красну, зголошуйтесь!!! Один з найдовших, безлюдніших і приваблюючих хребтів Карпат!!!

Більше 20 кілометрів по безлюдному хребту, 5 вершин по 1,5 кілометра, кожна з яких відрізняєтся своєю унікальністю, г.Климова, г.Гропа, г.Ружа, г.Сигланський, г.Топаз. І плюс до цього всього, Три неймовірні поляни Крокусів(Шафран) і безліч первоцвітів.

Отже всіх бажаючих, які чують в собі силу пройти 42км. + підйом на Стримбу з максимальними перепадами висот 500 метрів прошу долучатися!

Короткий опис: в суботу 28 квітня вирушаємо поїздом Львів_Солотвино до Тячева(прекрасне місто де Україною вже мало пахне а за Тисою що тече на околиці уже Румунія), там дві години очікування маршрутки і вирушаємо на Устя-Чорне(колись корінне німецьке селище, ще досі збереглась друга назва Кенігзфельд(царське поле)) Там починаємо підйом на Красну, пройшовши климову ночуємо у долинці за нею, на другий день марш кидок до Топазу і начуємо десь неподалік біля нього. Мунулого року на цьому мій маршрут Завершився..цього року можна після Топазу взяти Стримбу 1719м. це найвища гора  Національного природного парку «Синевир», що на Закарпатті, неймовірна вершина з озером і заворожуючими камяними розсипами. Отже Стримбу беремо у вівторок і на ранок середи ми в Колочаві(найбагатше село міжгірського району) там автобус до Міжгірря і тут два варіанти Автобусом на воловець а потім Мукачівською на Львів Абож зразу автобус на Львів. І в середу вечером ми у Львові відіспались і приступаємо до робочих буднів)

Обіцяю всім незабутні враження!

Постараюсь до наступного тижня викласти свій звіт з минулого року.

Всім привіт!!!

Є Цікава Ідея виготовити для нас кепки з вишивкою Explorer, якщо назбираємо 50 бажаючих то кепки будуть вартувати нам по 21 грн за штуку плюс вишивка, вишивку зможу порахувати окремо коли буде макет там все від кількості стебків залежить.

Прошу висловлювати свої побажання. Скоро літо, було б гарно якби від жари приховувались кепками з нашим Лого.

Оскільки працюю в галузі Рекламно Сувенірної продукції, можу ще багато ідей для нас запропонувати!