Messages

МАФа, що віднедавна з'явилась на вул. Шота Руставелі.

В доброму стані так і не знайшов L. ZIELENIEWSKI  і радянська гратка 1940 р.
P.S.
Махана не чіпаю оскільки вже викладено вище.

Наступні за розповсюдженістю (за тим що бачилось) гратки "A.Kunz" (дві з різним профілем 1939 року) і одна 1938 р. Далі йдуть "корпус" в "корпус" Slowik з SZCZERBANOWICZ(ем)

Пройшовшись вул. Парковою надибав каналізаційну гратку з клеймом "Fe" (до цього часу мною не баченної).
Очевидно це якесь відгалуження від "FERRUM-LWOW" одної з найрозповсюджеиних у Місті. Решта сфотографованих у різних місцях і у різний час виклав навздогін.

Дякую за книгу. Якщо і самі сканували... дякую (2 раза). Давно не отримував такого задоволення від прочитаного. Доречно було мати набір мап міста у цифрі наприклад від 1400-2000 років з інтервалом  у 20 років. А так постійно треба заглядати у довідник вулиць або у примітки до книги.
...Дивний був час. Судові процеси тривали по 140 років, будівництва по 100 років. Вузенькими вуличками неквапливо чимчикували юрби "посомонників або шмуклерів".
P.S.
"Загадковий напис" на вул. Руській 8 сьогодні виглядає ось так...

Початок якоїсь дивної розбудови на вул. Тарнавського якраз біля переходу до СШ №28 (дівиці попали на фото випадково :) :) :).весна.)  Зроблено сьогодні десь біля 13:30.

Осінь ...Київ 1992 р. Усім очевидно запам'яталось голодування 1990 року. Але була спроба №2.
Як тепер виглядається досить таки безнадійно "ще раз у ту саму воду..." Протестували  тоді проти уряду В.Фокіна...тобто відсутність ре(хв)орм...подальша розбудова совецької "планово-капіталістичної " економіки. Наметове містечко тоді було на тому самому "граніті" під тим самим барельєфом.  Студентське братство ходило тоді по київським вузам та намагалось зібрати студентів (студіків) на час "Х". Виглядало невесело та відверто неохоче. Викладачі доволі привітно пускали нас на пари, слухали і до речі абсолютно не заперечували проти участі студентів у демонстраціях. На час "Х" зібрали, аж раптом стільки, скільки було проти нас космонавтів від беркутів, омонів та ще інших слонопотамів. Там в київських підворотнях було ще раз так само...тільки не світились, а тупо здавали нормативи на ви-за-стрибування з автозаків.
У провокаціях стосовно "космонавтів" ми не залишились "байдужими..." На нас тоді "космонавти обурились",  але ми спробували зайти з іншої сторони (власне фото з сторони М.палацу) побачили шеренги тих самих... Влаштували концерт з співанками, танцями...і фото на пам'ять.

P.S. Не дивлячись на 5-ти сантиметрові мати, на яких ми ночували тоді...власні спальники...намети та верхній одяг на тому "ленінському-партизанському граніті"  восени в Києві та вночі ...БУЛО ПО СПРАВЖНЬОМУ ХОЛОДНО. (Те що мені найбільше запам'яталось.)  До речі уряд Фокіна тоді  "благополучно звалив" ...от тільки переконання, що ми до того причетні...? Мабуть все не марно.  Далі буде.

["Вищий гатунок №3" - це по справжньому.]

Старенька коробка "Цигарки Львів".
"Вищий гатунок №3" - це по справжньому. :)

Забудова на Ів.Франка. Там був невеликий шматок зелені, що розташовувався між буд.100 та 104.
Світлини зроблені зимою весною 2009 року... ну і вигляд сьогодні.

Я достеменно не переконаний...але можливо фасад Золотої Рози можна побачити тут:
http://www.youtube.com/watch?v=jdetgayGXmA
і можливо ще тут:
після 3-oї хвилини
http://www.youtube.com/watch?NR=1&feature=endscreen&v=lP29hcBoBXw

[Запитам населення-повсякденну увагу!]

Мабуть розшифровка ЛЛРЗ "Львівський локомотиво ремонтний завод"
Можливо в когось буде нагода потрапити в колісний цех і пофотографувати там великі станочки, для обробки колісних пар

Запитам населення-повсякденну увагу!

це не "Золота роза" а велика приміська синагога - зараз на цьому місці сквер частковово зайнятий промисловими ятками ринку "Добробут"

Мене так само це здивувало... Там де колись була "Золота роза" просто для такої будівлі не вистачило місця.
Я бачив буквально декілька секунд хроніки Вермахту викладені в Ін-ті. Там її можна побачити. Принаймі фасад.

http://www.youtube.com/watch?v=CnNYPM-l0K0
P.S.
Для тих кому цікаві історичні "квести".

Прикро... :( "розвели" тоді дітлахів. Я до цього часу у це вірив. :)
Загалом у паталогоанатомів "своєрідне" відчуття гумору. Нам тоді, якийсь літній дядечко це все так весело та захоплено розповідав з якимись кпинами...хохмами та коментаріями. Поєднання протилежність. Про смерть
можна говорити захоплено і зацікавлено і майже радісно.

Посмуговану волосатість і я запам'ятав з "середнього шкільного віку". Тоді коли відвідав музей десь на межі
70-80-х. А ще тоді запам'яталось...череп людини, що померла від сифілісу і кишківник людини, що померла від чуми. І ще, по моєму було тату у вигляді парусного корабля.
P.S.
А рука останнього ката Львова??? Нам тоді її показували.

[нам усім довго жити]

Літо 1991 р. Ми планували збудувати пам'ятний хрест козакам у с. Кропивна, що на Черкащині. Там був гарний пагорб на повороті автостради. Разом з козацькими гарматами все мало виглядати вражаюче. Стали на околиці села... декількома наметами. Однак місцева партійно-колгоспна гичка робила все, щоб
пам'ятного знака не було. Спочатку "покажіть проект" ...потім, коли їм його показали, селом "поповзли" чутки, що хрест, який збираються ставити "западенці" буде католицьким, що неймовірно обурило радянське колгоспне селянство. Уникаючи подробиць... партійно-колгоспна гичка нагнала біля двох десятків жлобів, які під'їхали на автобусі і покидали наші речі (намети...тощо) в автобус. "НАМ ВАШОГО НЕНАДО". Там була цікава історія переїзду ..."еколог з Надвірної" хапався за ножа, колгоспний автобус (яким нас везли), "виїхав" на протилежну смугу біля КПП через мости "стратегічного значення", менти з калашніковими...
Тепер вже й не пригадаю, як у "сферу впливу" потрапило село Боровиця, куди ми тоді ж і переїхали. Жили в наметах, на околиці села у лісосмузі, на краю крутого яра. Внизу неозора смуга білого піску (дикий пляж) вздовж Кременчуцького моря. Там же внизу біля нас була риболовецька артіль, що заготовляла рибу для
Черкас. Кремезні такі дядьки, що виходили  до світ сонця у море на своїх КАЛАБАХАХ.  У них під землею був викопаний великий...ангароподібний льох, накритий зверху соломою. Лід зберігався там ціле літо. Його треба було кайлом нарубати на великі шматки, потім кинути до електродробарки, що стояла поряд. Меленим льодом риба в ящиках перекладалась та транспортувалась до міста. Риби у нас було не просто багато...а непристойно багато.
Землю для насипання пагорба ми брали тут же з яру. Каміння там не було і тому пагорб, який ми насипали під хрест не має кладки довкола, хоча фундамент навколо ми про всяк випадок зробили. Слід відзначити, що у нас був арендований  автобус, яким  їздили по навколишнім селам, де виступали з концертами по сільським клубам. Концертна програма приблизно однакова "український буржуазний націоналізм".  Як завжди багато людей прийшло на відкриття...cиньо-жовті прапори...люди бачили що все це можливо ну і "що вже можна не боятись".

1-а світлина. СБ в Кропивній.
2-а  світлина.СБ в Боровиці, місце на якому потім буде насипаний пагорб.(Вусатий чоловік посередині це водій нашого автобуса).
3-я світлина. Власне сам процес. Насипалось все вручну за допомогою лопат та "тягликів". "Тяглик" це наша відповідь на їхні "носілкі".
4-а світлина. Студентське Братство на відкритті пам'ятного хреста.
5-а світлина. Це зроблено вже пізніше. Так би мовити по "місцям бойової та трудової слави"
Ну і мапа місця подій.

P.S.
Повернувшись з Боровиці до Львова, та з деякою незвичністю, скориставшись такими благами цивілізації, як душ,  порцеляновий унітаз (яким б добрими не були б спальний мішок та гідрокилимок - ліжко з простирадлом краще), прокинувшись  зранку, побачив перелякані обличчя батьків. Мій чорно-білий "Шаляліс" показував танок вмираючих лебедів і грав сумно-урочисту класичну музику. Це був перший день перевороту. СРСР наказав нам усім довго жити. :)
Далі буде.

вул. Тарнавського. 16.03.13 біля 10:00 год.

Я сьогодні ходив на розвідку - вся територія надійно обгороджена парканом, два входи закриті на замок зсередини. Через під'їзди будинків з Сербської потрапити також проблематично. Проте фото зроблені журналістом явно зсередини, з боку вул. Федорова, отже при бажанні шлях знайдеться.

Треба ж таки... :o :(
Таких декорацій і навмисно не придумаєш. Мабуть можна було б вставити у фільм  Сталкер за "Пикник на обочине". Що стосується шляху...а через вікна що виходять на цю руїну? Принаймі сфоткати це мабуть не проблема. Львів-велике село...в когось точно знайдуться знайомі...родичі або родичі знайомих. що мешкають
у дотичних до "озера" будівлях.

Оголошення.

Декілька років назад приятель приніс компакт десь більше сотні фото старого Львова. Якраз ті що відображені за Вашим лінком.