Messages

Як же без Полтви :)

Boat on the Poltva

Музика

Take me back to my boat on the Poltva
I need to go down, I need to come down
Take me back to my boat on the Poltva
And I won't get out any more

Time stands still as I gaze in her waters
She eases me down, touching my nose
With the waters that flow past my boat on the Poltva
So I don't get out anymore

Oh, the Poltva is nice
The Poltva, it touches my life like the rats undeground
And all roads lead to the Opera House
Where the shit on my boots disappears

Take me down to my boat on the Poltva
And I won't get out anymore

Oh, the Poltva is deep
The Poltva, it touches my life like the rats undeground
And all roads lead to Opera House
Where the the shit on my boots disappears, whoa

Take me down to my boat on the Poltva
I need to go down, won't you let me go down
Take me back to my boat on the Poltva
And I won't get out anymore
And I won't get out anymore
And I won't get out anymore

Наступна пісня буде

Пиво й Розводло (присвячується Опіллю)

музика

Тут є мінусовка Скрипки, мені навіть більше подобається.

---

Я сиджу і дивлюся в чужий бункер із чужого вікна
І не бачу я жодну знайому герму.
Я блукав всіма об'єктами туди і сюди,
Озирнувся і не зміг приховати сліди.

Та коли є в кишені пиво й розводло,
Отже, все не так погано на сьогоднішній день,
І інстал у бомбарь за сріблястим драглом,
Що зникаючи лишає в рюкзаку бабло.

І ніхто не хотів признавати запал без бухла,
І ніхто не хотів без хабара вигрібать.
Бо без бункерів у світі смерть не страшна,
Бо без бункерів не хочеться пропадать.

Та коли є в кишені пиво й розводло,
Отже, все не так погано на сьогоднішній день,
І інстал у бомбарь зі сріблястим драглом,
Що зникаючи лишає в рюкзаку бабло.

[Тільку Експлорер!]

В цій темі пропоную викладати пісні що стосуються нашого хоббі. Бажано щоб це були авторські пісні, можна лише тексти. Заспіваємо потім. Але й інші виконавці теж підійдуть. Мова не має значення, головне шоб стосувалися нашої теми. Ну і якшо ви бачите як можна текст покращити - сміло пишіть!

Почнемо з Гімна Експлорера (наголос на перший склад ;) ). Текст вже прижився, але так в студії ми його і не заспівали. Прийде ше час на народний хор Експлорера.

Перша версія для обговорення. Не бийте сильно а краще допоможіть допиляти.

Тільку Експлорер!


Най інші тупіють як м'яса шматок
Читаючи стрічку вконтакті
Мене ж Бог боронить від хибних думок
З Експлорера я ні на крок!

Бо хто всі вентшахти у Львові хитав,
Тільку Експлорер
Бо хто гермодвері з ноги Відкривав,
Тільку Експлорер

Напишемо Звіт з пригод наших всіх
І Кавес нема чо читати
Лощина для нас задача на сміх
Промзини доступні для всіх

Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку у Полтві
Так люблю Хабар що бракує ми слів
Діг то є Діг!

На світі є порно ru.нет і даркнет
Я нігди туди не полізу
Бо з роду несхильний до хибних думок
З Експлорера я ні на крок..

Бо хто всі вентшахти у Львові хитав,
Тільку Експлорер
Бо хто гермодвері з ноги Відкривав,
Тільку Експлорер

Напишемо Звіт з пригод наших всіх
І Урбан нема чо читати
Лощина для нас задача на сміх
Промзини доступні для всіх

Бо хто гермодвері з ноги Відкривав,
Тільку Експлорер
Залізуть, зламають ще й копів набють,
Тільку Експлорер

Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку у Полтві
Так люблю Хабар що бракує ми слів
Діг то є Діг!

---------------------------------------------------

Наступна пісня буде...

Червона герма

музика

Ти признайся мені,
Де ти вчора бродила,
Де порвала штани,
І де пецль згубила.
Може десь у лісах
Ти тру-бункер шукала.
Чудо герму знайшла
І її поламала?

Червону герму
Не хитай вечорами,-
Краще сходим у Полтву
Чи на ЛАЗ, у бомбарь!
Бо тая герма –
То залочена герма,
То заварена герма
В спецоб'єкт.

Бачу я тебе в снах.
У КМ-ках зелених.
По закритих ВШ
Я пролажу до тебе.
І не треба нести,
Що цей бункер не діє.
Бо давно уже ти
Всім спалив мою мрію.

Червону герму
Не хитай вечорами,-
Краще сходим у Полтву
Чи на ЛАЗ, у бомбарь!
Бо тая герма –
То залочена герма,
То заварена герма
В спецоб'єкт.

Під час останньої вилазки по Золото Карпат Опілля натрапив на склад технічної документації по шахті Пійло. Було прийнято рішення це все врятувати від замовання, підтирання та гниття. Кому цікаво можу дати відсканувати.

Зводив журналістів безпосередньо в Полтву, ще й двічі за день! Порвався захисний костюм, зато ролик вийшов Годний!

З монтажем цієї решітки пов'язаний ще один курйозний випадок: її довжина 485 метрів, це значення близьке до частоти мовлення радіо Прага (639 кГц, 469м). Тому всі тести і пов'язані з ними заміри проводили вночі, коли радіо мовчить. Решітка функціонувала як якісна антена, сигнал радіо перебивав сигнали контрольних приладів (думаю, Голем чи хто сь інший, хто розбирається, нижче пояснить це явище простими словами).

На антену таких розмірів могло наводитися аж до вольта напруги. Зазвичай достатньо антени на чверть хвилі. Якщо ж це повнохвильова  антена то в електромагнітному полі по ній постійно тектиме струм з одного кінця в інший. Навіть якшо її заземлити. А так як антена нерухова відносно джерела випромінювання то будуть статичні вузли з нулями і максимумами струму. Довша чи коротша антена не сильно би помогла. Все рівно напруга була би. Просто так вона максимальна.

Напевно їм потрібно було робити дефектоскопію зварних зєднань, контроль ізоляції кабелів, міряти вологість бетону і так далі. То воно могло заважати. зазвичай такі прилади проектують щоб вони працювали в тихому середовищі. Тут є гарний малюнок з анімацією і півхвильовим диполем

Я можу позичити жовту Терру. Але з тебе звіт тоді на форум ;)

Так! Звісно що кидай!

Застерігаю всіх від вставляння готових посилань на фотки з фейсбуку. Я цим деколи грішив. Бо фотки вже є там залиті, не треба перезаливати знову.

Так от. Через кілька місяців ця скотина починає писати що лінк вже не є дійсний і потрібно новий. Я це помітив під час перегляду теми про фотокоментарі з Китаю.

Обіцяю поступово повиправляти старі теми. Якщо хтось помічатиме неробочі лінки в моїх темах що федуть на ФБ то сміло пишіть мені, виправлятиму як буде час.

Знайомий Станіслав Лисенко написав мені таке от повідомлення:

"
Знаю де є бункер. 52°25'45"N   14°21'22"E   Germany / Brandenburg / Falkenhagen /    в/ч 96579 я там служив в рад. арм.  🙂

Там був підземний пункт управління ГШ і вузол зв'язку "Арбалет". Декілька поверхів під землю.

А ще там під час війни був німецький завод хім. зброї
"

Я погуглив і справді мегацікавий обєкт.

Ось троха опису

Планую його відвідати під час відпустки цього літа. Також Свят нагуглив в тих краях ще купу всяких вартісних обєктів. Тобто Совєти висунулися якнайдалі на захід і там тримали все краще.

Так шо маємо ще одне місце для тру дослідників

Мінков Марк Мойсейович розповів що все так і має бути. У випадку зливи дощова вода повинна відводитися в річку напряму без фільтрації. Але аж через 15 хв після початку дощу :) За його словами на наших очисних спорудах ця норма виконується.

Справа ось у чому. Що фекальна, що дощова каналізація є по своїй суті брудними. Навіть в дренажній системі осідає багато міського бруду, піску і так далі. По нормативах вважається що 15 хв дощу достатньо для того, аби змити весь цей бруд. Відповідно далі немає сенсу фільтрувати дощову воду. Вона тектиме чиста що з тої що з тої каналізацій.

На виході колектора в очисні споруди стоїть накопичуючий резервуар(басейн). Його під кутом перегороджує планка. Через 15 хв презервуар наповнюється водою і все решта тече через планку в річку напряму.

Тема старого польського колектора на photo-in.lviv.ua

Ролик на НТА

Дякую! А на перший погляд виглядає неміцною.

Бачу шо цей зелений поміст над решіткою вже десь дівся :(

Як би я хтів, щоби Полтва гнила
Пінистим пивом по Львову текла.
Може б вона не смерділа тоді,
Й раки у Полтві жили б, як в воді
(с)Морозов

Додам фотки злиття колектора з Клепарівської, вул. Хімічної і Полтви. Сюди стікають стоки з пивоварні Львівського пива. Деколи там чути запах дріжджів. А от запаху їхнього пива в Полтві не розрізниш :) Весь звіт тут




Замулена бокова притока коло Хімічної


Усі отвори по цій стороні колись мали грати. Пересильна тюрма однако

Я не зможу приєднатися. Гарно вам полазити!

Деякі з гротів в цих скелях схожі ніби їх поробило Сарматське море. Тобто це був берег і воно хлюпало і вимивало пустоти. Тобто деякі кімнати тут є рукотворні, а деякі природні.

Очі відьми


Вони знаходяться от в цій пустоті


Тут вицарапана людина


Залишки Сарматського моря в скелі

Згідно інформації від Roy та труба з коричневими стоками і КНС поруч, що я написав тече з Винник, це від ЕНЗИМу. Те що вона "з Винник" мені колись казав персонал очисних. В 2012 році, коли Roy досліджував питання смороду, він знайшов цей колектор. Пізніше, в рамках боротьби з смородом, це місце закрили плитами, поставили венттрубу, як на фото.

Ось на відео цей же колектор але ще без плит

Кудою текла каналізація Львова за Польщі

В цій темі мова піде про колектор Полтви від перехрестя вул.Чорновола-Ставова (кільце коло Макдональдсу) і аж до очисних споруд. Цей колектор йде вздовж всієї вулиці Липинського паралельно основному руслу Полтви. Його збудували ще за Польщі для відводів промислових стоків міста. В ті часи річка Полтва від вулиць Чорновола-Липинського і аж до Західного Бугу була відкрита. Індустріальні райони Львова(вул. Промислова, Замарстинівська, Хмельницького) скидали свої відходи не у Полтву, а в окремий колектор що йшов паралельно. Таким чином річка залишалася чистою, а стоки можна було легко очищати.

Старий польський колектор в паралель Полтві. Видно сліди на стінах доки сягає вода.


А тепер найцікавіше. Основне русло Полтви має вихід в цей старий колектор. Значна частина стоків з центру міста колись також попадали в колектор на Липинського і текли ген на очисні споруди окремим каналом. У зливу вода переливалася через бортик, що перегороджував русло Полтви, і йшла у відкриту річку.

Вхід в старий колектор праворуч. Він нижче рівня води. Фото зроблено в Полтві, ділянка коло перехрестя Чорновола-Липинського.


Внизу можна намацати решітку. За задумом більша частина води з каналізації Полтви мала йти в цей колектор. А сама Полтва наповнювалася потічками нижче по течії. Зараз тут стояча вода бо решітка забита.


На жаль, цей старий колектор вже не виконує свою функцію. Причин цьому є декілька:

1)   Відгалуження Полтва - колектор на Липинського забилося брудом і вода туди майже не потрапляє.
2)   Від перехрестя вул.Липинського та вул. Б. Хмельницького і аж до очисних споруд йде новий радянський колектор. Совєти умудрилися його зробити меншим ніж старий польський колектор, та ще й з плоским дном. Дуже нагадує «раціоналізаторський» підхід на вул.Торфяній. Плоске дно швидко замулюється. А частина плит радянського колектора вже провалилася всередину, звузивши і без того малий колектор наполовину. Через це колектор зараз не може ефективно приймати всі стоки міста і потребує реставрації.

Стеля радянського колектора за ринком Торпедо


Обвалена частина колектора коло вулиці Пластової


А знаєте що мене здивувало найбільше? Що на очисних спорудах стоїть спеціальний насос який там на місці перекачує частину води з Полтви в колектор з Липинського. Це зроблено для того щоб розбавити концентровані промислові стоки і полегшити їх фільтрацію. Але ж вода туди мала попадати сама! Тільки почистіть будь ласка решітку! А вони борються з наслідками.

Ліворуч «чиста» вода з фекального колектора. Праворуч – стоки в колекторі на Липинського


Труба на очисних якою «розбавляють» стоки


Про старий польський колектор я довідався від Мінкова Марка Мойсейовича, людини яка 50+ років займається каналізацією Львова і чий підпис стоїть на його генплані. Він розповів що колись існував старий колектор в паралель Полтві. Але з часом він замулився і Совєти замість того щоб його чистити, просто закрили всю Полтву під землю. Мене дуже зацікавив сам факт наявності обходу вузького місця коло вулиці Торфяної. Адже це потенційно може усунути підтоплення цієї ділянки. Тож Олександр, Гандзя і Андрій вирішили дослідити цей кусок.



До нас тут ще ніхто не був. То ж довелося шукати входи «з нуля», як колись одинадцять років тому ми шукали в Полтву. Згідно відкритих карт старий колектор мав йти поруч з Полтвою по лівому боку вулиці Липинського (якшо їхати зі Львова). Обходивши там все навколо, надивившись на нудьгуючих школярів і танцюючих наркоманів, ми нічого так і не знайшли. Вхід у основне русло – є. А от додаткового колектора в паралель немає хоч трісни. А ще жара, аж плавиться фарба на чорних фірмових футболках Експлорера.

Корчма "над Полтвою"


Старий колектор на сучасній карті


Розчаровані ми вже верталися назад до Епіцентру як Олександр висловив мудру думку. »А що як колектор йде по іншу сторону вулиці? Гляньте на люки по центру дороги і дощоприймачі!». Ми практично одразу почали натрапляти на характерні полтвяні люки ще й з польськими написами. Уявляєте собі: на рогатці є польські каналізаційні люки.





Відкривши один з них ми аж завищали від радості!!! На нас повіяло полтвяною свіжістю та прохолодою... Застосувавши розкладну драбинку ми з Гандзею телепортувалися у Полтву, а Олександр залишився охороняти вхід. Забігаючи наперед скажу шо у цьому не було потреби. Запах Полтви відлякував зівак краще за Стінгера чи попереджувальні стрічки.

Спуск в старий польський колектор. Глибина 3м




Старий польський колектор має десь 2м висоти і 1 метр ширини. Дно яйцеподібне щоб мул не затримувався, а стеля плоска. Це по суті унікальний переріз, більше такого у Львові ми не зустрічали. Глибина колектора під дорогою становить 3м. Води під ногами не більше десяти сантиметрів. Дно деколи усіяне дрібними камінцями. Йти легко.

Рушаємо в сторону очисних споруд




Йдемо по течії по вулиці Липинського в сторону очисних споруд. Згідно з картою після кільцевої розв'язки мав би бути злив у основне русло Полтви. На стінках колектора чітко видно сліди від води. Як бачимо з фото навіть у найсильніший дощ вода вище пояса не сягає. Тобто цей колектор має значний запас пропускної здатності.

Орієнтовно там де мав бути злив з Полтвою наш просторий польський колектор закінчується і далі йде квадратний совєтський, з низькою стелею і плоским дном. Скажу Вам відверто: це був якийсь жах! Як можна нижче по течії ставити колектор меншого перерізу ніж йшов до цього?! Очевидно що він не справлятиметься з потоком води.

Перехід Польський – Совєтський колектор


Цілком очікувано рівень води піднявся. На дні з'явився мул і, не повірите, хоботи асенізаторних машин. Ці важкі, гофровані шланги просто валялися собі на дні, затримуючи мул і суттєво піднімаючи рівень води в колекторі. Деколи він сягав вище колін. Напевно колись колектор був відкритий і сюди несанкціоновано зливали фекалії з навколишніх будинків. Або це просто так радянська влада боролася із замуленням цього колектора. Якшо ж кількасот метрів в колекторі не лежить жодного шлангу то вода природнім чином потроху вимиває мул і рівень стоків падає аж до кісточок.

Продовження колектора збудоване в радянську епоху


Вихід назовні. Тут вже заливає до стелі бо далі по течії завалена плита


Що мали то в бетон і кидали


Один з люків назовні


Дуже брудна і стрімка вода


Бокова притока. Звідси мул попадає в колектор


Хобот асенізатора


Зруйнована ділянка колектора і вихід назовні


Минувши ринок «Торпедо» в колекторі стало відчутно жаркіше і з'явився ЖПС сигнал. Ми, по суті, йдемо в бетонному жолобі який зверху навіть землею не присипаний. Час від часу назовні виходять люки закриті круглими бетонними заглушками. Логічно, металеві швидко здадуть. Один раз нам навіть попалася ціла кімната з нормальною драбиною назовні. Це може бути гарне місце для залазу на наступний раз. Коли ми захочемо піти досліджувати колектор в сторону центру.

Вихід на поверхню


Та тут цілі апартаменти з видом на Полтву


Всю дорогу нас не покидала думка що ми не в колекторі каналізації, а в якомусь маслопроводі: - такий тут стояв запах нафтопродуктів. Колір води під ногами був темно-коричневий. Це різко контрастувало з синьо-брудним відтінком фекальних приток навколишніх будинків.

Фекальна притока з будинків


Злив з промисловими стоками основного колектора


Ми вже змирилися з тим що нам прийдеться рачкувати напівзігнутими аж на очисні споруди, як раптом побачили світло в кінці тунелю. Це обвалилася одна з бетонних плит колектора і звільнила нам вихід назовні. Та щоб добратися туди нам прийшлося мало не пірнати у ці маслянисті стоки! Бо над головою нависала інша плита. Вона звужувала просвіт між водою і стелею до тридцяти сантиметрів. З рюкзаком в руках я ледве-ледве протиснувся в цю щілину щоб не замочитися. Тобто ітак завузький по проекту колектор ще й наполовину перегороджує бетонна плита. Затопило вул. Липинського? Винна не зміна клімату. Винна відсутність нормальної експлуатацію інженерних мереж Львова! Притому що колектор цей йде по поверхні, він нічим не засипаний і плиту можна легко підняти краном та поставити на місце.



Звуження на шляху колектора


А де вузько там і рветься. То ж не дивно що колектор зруйнувало саме тут


Це ж звуження з іншого боку. Виглядає що його так спеціально зробили!


От так ми йшли


Вийшовши надвір ми доволі шустро почимчикували до очисних споруд. На бетоні зелень не росте. Зате, підживлена колектором, вона аж буяє навколо бетону. Утворився такий собі Львівський тунель кохання.

Під нами колектор яким ми щойно йшли


Львівський тунель кохання


Селфі в Полтві


Каналізаційна насосна станція зі сторони Винник і дріжджового заводу


Злиття каналізаційної насосної станції в основний колектор


Хтось поставив вентиляцію для колектора. Щоб не смердів. Цікаво чи переживе ця пластикова труба зиму з її вітром і намерзшим снігом?


Якщо цю решітку почистити то вода швидше проходитиме і колектор так не затоплюватиме


На очисних спорудах нас зустріла привітна жіночка. Вона нам все розказала і показала: що це називається «третя черга». Що он там аварійний злив на випадок дощу. Показала трубу з «чистою водою» і як вона граблями вручну чистить решітки від бруду. Шкода її, в Празі ще століття тому це робила спеціальна машина.

Очисні споруди




Аварійний злив у випадку сильного дощу


Гарно вичищена решітка на вході в Очисні споруди. Ручна робота!

Підсумовуючи: ми дослідили нову ділянку колектора від вулиці Липинського і до очисних споруд. Місцями рівень води і мулу сягав вище колін. Колектор має дві частини, Польську і Совєтську. В другій частині дно замулене, йти важко, місцями обвалилася стеля. Якщо цей колектор почистити і поремонтувати то він, цілком імовірно, зможе розвантажити основне русло Полтви під час злив.





ПС: ранком перед вилазкою ми ще пофоткали цей колектор зі сторони Полтви. Так, для повноти картини. Він, як і було сказано , знаходиться нижче рівня Полтви. Краї обросли брудом а в дні можна намацати решітку. І туди потрохи стікає вода.

Так. В плані дороги Руна однозначно краще. На Іволово металхантери заїжджають ок. Але там значно стрімкіше. Краще не ризикувати.

Напевно всі помічали одинокі будки попри трасу. Металеві або бетонні, великі або маленькі вони завжди привертають увагу. Їх ніхто не охороняє тому деколи аж дивно як їх досі якийсь газда не переніс собі на подвіря.

НУП


Так от такі будки це найчастіше НУП-и(НПП якшо перекласти) - "Необслуживаємиє усилительние пункти". Вони так же потрібні для кабельних ліній звязку як і водичка для марафонця. Щоб час від часу відновити параметри сигналу.

Якшо на вхід кабеля подати сигнал 1В то через один кілометр на його виході буде вже -0.1В, через десять кілометрів 0.01В а через сто - чистий нуль, тобто шум. Щоб такого не ставалося кожні Х кілометрів потрібно сигнал підсилювати а також відновлювати його форму. Тому що кабель також спотворює і частотну характеристику сигналу. «Х» дуже залежить від типу кабеля і параметрів сигналу. Зазвичай це одиниці - десятки кілометрів. Для оптичних ліній кожних 100км і більше.



НУП-и найчастіше закопують в землю і зверху ставлять будко-вхід. На дверях висить надійний замок а всередині ще й кінцевик. Тобто якшо відкриєш такий НУП то доволі скоро за тобою приїде поліція.

Всередині НУП-а


Раніше НУП-и використовували для міжміських телефонних мереж, для міждержавного звязку, для військовий цілей (РЛС - бойові ракети) і так далі. Тобто кабелів було багато, як і НУП-ів на них.

Та технічний прогрес не стоїть на місці. Тому сучасні комунікацї витіснили як мінімум телефонні кабельні мережі. То ж багато з НУП-ів виявилися закинутими. Хоча вони і пусті, та доволі теплі і сухі всередині. То ж в разі потреби можуть служити притулком для дослідника. Чи навіть новий рік відсвяткувати в Карпатах.

Вирішив відкрити окрему тему присвячену НУП-ам. Прохання кидати сюди Ваші фото НУП-ів ззовні-зсередини. Якшо НУП закинутий то можна і координати. Зазвичай вони на видноті тому ні про який запал обєкта мови йти не може. Якшо НУП діючий то прохання нічого там не рухати. Дуже ймовірно що це шось військове і може зашкодити обороноздатності країни.

----

Перший наш НУП був коло Сколе. Добротна цегляна споруда і навстіж відкриті двері. На жаль нижня камера повністю затоплена і закидана сміттям. Хіба приїхати сюди з дачним насосом і шашликами.







Недалеко від нього коло злиття Стрию і Опору також була типова металева будка. Тут сухо, всередині навіть збереглася якась апаратура 1969 року. Всередині запросто можуть розташуватися пятеро людей. НУП вкопаний в змлю, має бути тепло. Для порівняння такий же НУП але цілий є пофотканий тут











Аналогічний але менше розкурочений НУП в Росії


Так виглядають нові контейнери для НУП-ів Росія завжди мене дивувала своєю консервативністю.

Тут можна почитати про НУП-и за порєбріком. В нас вони такі самі. В Європі напевно інакші, але я ше не досліджував.

Далі почав падати дощ і ми, втомлені після Золотих Шахт і Бункера припинили наше НУП-ання. Троха згодом, вертаючись з роботи, я відкрив будку коло Ковирів. Тут вся апаратура на місці. Але сама порожнина виявилася якась мілка. І напис на ній що "відкривати лише після зняття тиску". То ж може бути якась апаратура для підземних газосховищ а не НУП. Компресор же близько. Або це шось з військової частини шо поруч і там далі в землю ще щось має йти. Треба навідатися ввечері коли не буде дачників. Хоча будка і не залочена і без давача.









Одним словом дописуйте сюди про НУП-и які знаєте. Зробимо разом цю тему Великою!

Наступний на черзі


ПС: Я навмисно не перекладав назву НУП на Українську мову. Тому що це вже історія. НУП пише на них самих, в ті часи НПП ніхто їх не кликав. Тому немає сенсу придумувати зараз їм нову назву.