Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - BlackFlame

#1
Така інформація точно є в архіві. Одно слово, дзвониш у 09, дізнаєшся телефон ( бо я зараз в Києві, тел. дати не можу). Дзвониш в архів і представляєшся журналістом якої-небудь газети. Документи... Надрукуй собі ксиву якої-небудь газети і можеш спокійно потрапити. Хіба що вони можуть попросити дозвіл від редакції, але такого щось я не пам"ятаю...
Але щодо газетних матеріалів, то краще зв"язатися з відділом періодики бібліотеки стефаника. Але туди пропуск складно получити:( хоча, знову ж таки, журналістська ксива могла б допомогти.
#2
Всяке-Різне / Re: ДН Diablas
19.06.2007 13:09:23
В нас не вийшло через купу обставин. Але, в суботу Дяб буде у Львові. Головне - вчасно виловити і розкрутити на пиво/вилазку:)
#3
Всяке-Різне / ДН Diablas
06.06.2007 12:44:34
Тим, хто нас добре знає. Якщо хочеье випити на шару і відсвяткувати чвертьстоліття києвського дігера Діабласа, то милості просю у п"ятницю на Кайзервальді:) Інформація уточниться завтра. Плюс модлива вилазка у тверезому стані в колектор річки Пасіка
#4
Вулиця Галицька:)
Можна купити запаску до будь-якого ліхтарика в туристичних магазинах, де продають запкомплекти до різних марок. Або на Краківському, магазин "Світло" відразу біля входу на ринок зі сторони Магнусу.

А щодо налобника... ІМХО, діодники рулять:) Але це справа смаку. Хороші комбіновані ліхтарики (лампа+діоди), але вони дорогі. Дешеві діодники (20-40 грн.) можна купити на Краківському, але  вони не водо- та ударостійкі. Це єдиний мінус. Порівняно з Пецлем в них дуже і дуже доступна ціна, але в співвідношенні ціна-якість... Все залежить від підземель, у яких девайс буде юзатися + від бажаного освітлення.
#5
Ну, Кенгі вже заявляв про бажання поїхати.
Оголошую ще раз:
на початку червня можливо буде домовитися про поїздку в печеру Млинки (Тернопільська область).
Проїзд: Львів-Тернопіль-Залісся (напрямок Івано-Пусте) - 10 грн. Зворотній теж:)
Проживання: 15 грн. за ніч
Екскурсія: 15 грн. за одну. Зазвичай розраховуйте на 3-4.
Оренда світла/одягу: по 4 грн. за комбез і світло за одну екскурсію.

Всім бажаючим звертатися або до Кенгі, або безпосередньо до мене.
Кому цікаво, можу детальніше розказати про саму печеру:)
#6
Давай я тобі звіт усно розкажу:)
А то там стільки подробиць, які варто опустити на форумі, щоб ДЕХТО не шугався їздити з дівчатами в печери ;D
Як щодо зустрітися?
#7
http://acis.org.ua/cgi-bin/pages.pl?p=faq
багато помічних моментів по тому, чого не варто крутити і смикати в підземеллях
#8
 ;D ніц страшного:))))
Цитата: Werwolf69 від 24.04.2007 20:35:10
- коли брат співав в Дударику (орієнтовно 1980 рік) там був лаз...

ось це той будинок 40а:)
#9
Адреса: Коперніка, 40 (якщо я не помиляюсь :) ) . Там справа будівля і на її воротах зараз прикріплений аркушик з написом "40а".
#10
Сергій Єпіфанов, спелеолог, віце-президент Спілки горизонтальної спелеології

Наприкінці квітня-початку травня українські спелеологи планують паралельні експедиції до найбільших гіпсових печер світу – Оптимістичної та Блакитні Озера. Експедиції матимуть на меті дати привід українцям вчергове порадіти за свою державу: об'єднати дві печери у одну найбільшу печеру світу.

- Коли вперше почалися розробки печер Оптимістичної та Блакитні Озера?
- Перші розробки почалися у 1959 році Володимиром Радзієвським і в 1960 році. Тоді це була секція дитячої туристичної станції, з якої вийшли потім ,,ветерани" нашого спелеологічного клубу. Літочислення наш клуб ,,Поділля" веде з 1960 року. Тоді клуб досліджував печери Млинки, Блакитні Озера (вона ж Озерна), яка за тих часів дійшла довжини 26 кілометрів, на той час це був рекорд. Печера Оптимістична після відкриття дуже важко піддавалася розробці, здебільшого через те, що часто нові розробки районів просто замивало водою: бруд, вода, вузькі ходи... І от протягом 47 років вже існує тернопільський клуб ,,Поділля", який зараз є найстарішим клубом в Україні, оскільки найстарший – кримський – припинив своє існування після Перебудови. Але ,,Поділля" вижило, не зважаючи на всі політичні та фінансові перипетії, і продовжує свою роботу. Завдяки українським клубам, Озерна зараз налічує 120 кільметрів довжини лабіринтів, а львівські спелеологи (Клуб ,,Циклоп") довели довжину Оптимістичної до 216 кілометрів. Обидві печери зараз входять у десятку найдовших печер світу, а Оптимістична займає перше місце за довжиною у гіпсових породах та друге місце за довжиною в світі  після печери Флінт-Рідж-Мамонтової, що розташована у Кентуккі, США.

- Яка мета запланованої експедиції?
- Ми працюємо по проекту об'єднання двох гіпсових гігантів Озерної та Оптимістичної, оскільки аналогів подібних лабіринтів у гіпсі у світі не існує. Якщо взяти морфологію печери по заляганню її у породі, то це перша і друга печери світу за довжиною у гіпсі. Але Оптимістичній за загальною довжиною вже ,,наступає на п'яти" американська печера Вітрова (Wind Cave). Тому є стимул до подальших активних розробок печери. Якщо ці два гіганти об'єднаються, то це буде просто божевільна система, яка поб'є рекорд довжини, і Флінт-Мамонтова залишиться далеко позаду. Зараз між бортами двох печер існує невелика перетинка, але вона складається не із гіпсу, через який легко прокласти шлях, а із непрохідної породи, яка не піддається розробкам. Тому ми мусимо йти обхідним шляхом. За нашими даними, ,,обхідний" лабіринт печер, який ми плануємо розробляти між цими двома печерами, налічує 300 кілометрів довжини.

На даному етапі розробок найцікавішим є те, що була відкрита ще одна печера на перемичці між двома печерами, розробки якої рухатимуться назустріч розробкам у Оптимістичній та Озерній. У печері, що отримала назву Музейна, вже є досить розгалужена сітка ходів, і в запланованій експедиції наша група працюватиме і в Озерній, і у Музейній. Паралельно працюватимуть ще у Оптимістичній, рухаючись нам назустріч.

Не беруся стверджувати точно, але, за усіма даними, це той понор (отвір у породі, який поглинає воду і проводить її вглиб – ,,Газета"), який ми довго розробляли у 70-ті роки, але так і не змогли туди потрапити через воду. Але слід зазначити, що у 70-ті роки був глобальний підйом глибинних підземних вод, і вода буквально виходила на поверхню. Тому розробки велися дуже складно: 40 метрів прокопаємо, наступного разу приїдемо – а там знову замито. Навіть екскаватор туди заганяли, аби очистити намив, але все одно нічого не вдалося. Врешті-решт ми вирішили, що це черговий ,,пам'ятник праці". Але групі спелеологів ,,Музей" пощастило на цьому відрізку. Ця нова печера вже зазначена у кадастрі. У цій експедиції ми збираємося детально дослідити цю печеру, визначити її розу тріщинуватості, аби вирішити, в якому напрямку вести розробки. З боку Озерної ми працюватимемо поруч із бортом печери, в районі так званого Західного проспекту, ближній західній частині, яка повинна йти в бік розвитку печери. Цей район вже років п'ять у розробці, проте справа рухається дуже повільно і тяжко.

- Крім розробки лабіринту, який об'єднає Озерну та Оптимістичну, є ще якісь завдання?
- Паралельно у цій експедиції працюватимуть одна-дві групи, які займатимуться топозйомкою, оскільки на карті виявилася неточна зйомка Ближнього району печери Озерна, де ми будемо вести розробки, знайшлося кілька пропущених об'єктів, деякі нестиковки на карті. Оскільки район ,,знімався" у 60-ті роки, тоді не було такого досвіду і такого технічного оснащення, як зараз. Крім того, ведуться розробки базового входу у печеру на комп'ютері, а також розробка певних точок прив'язки, які зможуть стати орієнтирами для топозйомки та цілих районів.

- Яка історія гіпсових гігантів? Чи були вони відомі раніше?
- Кажуть, що Озерну відкрили львів'яни, а Оптимістичну – тернопільці. Отпимістична справді була відкрита у 60-х роках. А от щодо Озерної... За усіма історичними даними, Озерна була відома ще під час війни. За історичними справками, Вхідний зал називається Залом Петра Дички. Це житель села Стрілківці (село, у якому знаходиться печера – ,,Газета"), який першим зайшов у цю печеру за пораненою лисицею, що від нього втекла в це підземелля. Під час війни у Озерній жили євреї, які через нестачу води (взимку вони користувалися перетопленим снігом як джерелом води) у печері Вертеба, що поряд, перебралися до Блакитних Озер і проживали там близько року. Також у печері є масив Хатки, який слугував криївкою для воїнів УПА. Спочатку печера називалася Поповою Ямою. Існує кілька версій походження цієї назви. Перша – на тому місці були попівські землі. Друга – під час якихось політичних перипетій в цьому районі вбили попівських дітей і там їх закопали. Цікава деталь: під час розкопок чергового зсуву я знайшов шматки людського черепу і щелепу з абсолютно білими зубами, що свідчило про молодість загиблого. Тому друга версія є також вірогідною.

- Чому печери отримали такі назви?
- Печера Блакитні Озера має таку назву через систему підземних мінеральних озер. У Ближньому районі печери є кілька потіжних озер, у яких можна і поплавати, і попірнати, щоправда, температура води у них сягає позначки 6-7 градусів за шкалою Цельсія. До того ж, Озерна затоплюється. Раз на 22-23 роки вода піднімається приблизно на 6 метрів і тримається на цьому рівні кілька років. Через підйом води повністю перекриваються всі шляхи у дальні райони печери, підземні табори. У цей період Вхідний зал печери являє собою озеро. Під час активного танення снігів або довготривалих потужних зливах  Ближній район печери затоплюється із швидкістю півметра за дві доби. Галереї тоді затоплюються практично на очах.
Оптимістичну, наскільки я це розумію, назвали через дослідників. Оскільки їм довелося пролазити крізь вузькі щілини у багнюці і так розробляти печеру, їм сказали :"Ну ви й оптимісти!" (сміється). Це зараз у цій печері можна ходити, як по тротуару, а раніше все виглядало зовсім не так. Колись про Оптимістичну говорили так: ,,Там можна рухатися у повний зріст, але тільки лежачи". Так ми тоді жартували, але так було насправді. Зараз там відкриті унікальні райони фантастичної краси, і честь та хвала тим, хто їх розробив.

- Чи фінансуються ці експедиції державою?
- За часів Радянського союзу на кожну експедицію виділялися великі кошти, багато з них забирало обладнання. А зараз кожен їздить у такі експедиції практично своїм коштом. Все робиться на голому ентузіазмі.

- Торкнемося питання безпеки у печері. Чого потрібно дотримуватися, щоб не травмуватися?
- Найголовніше – уважність, розсудливість і дисципліна. Без дисципліни під землею нема чого робити, оскільки печера – це жива істота, вона не жартує. Дослідження та її розробка – це досить таки небезпечно і складно, оскільки найменша травма може виявитися великою проблемою. Наприклад, можна лише уявити, які складності постануть на шляху транспортування потерпілого з Дальнього району печери Озерна. Хоча я вже провів 2 зборів по рятуванню. Перші були лише для клубу ,,Поділля" на базі печери Млинки (навчальні рятувальні роботи), а минулого року нам вдалося організувати регіональні рятувальні збори на базі печери Оптимістична, які були орієнтовані саме на горизонтальні печери. Існуюча методична література по рятуванню, яка вийшла у країнах колишнього СРСР, має масу інформації та методик по рятуванню потерпілих у вертикальних печерах, але жодної методички немає по організації таких робіт у горизонтальних печерах. Чомусь люди не сприймають горизонтальні печери як складність, і я думаю, що вони глибоко помиляються. Транспортування у вертикальних печерах – це чисто технічний нюанс, а у горизонтальних на техніку накладається ще й психологічна напруга. У регіональних зборах брали участь професійні рятувальники, і, зокрема, львівські рятувальники були здивовані складністю проведення таких робіт. На цих зборах ми навіть розробили спеціальні носилки для горизонтальних печер, у яких людина залишається абсолютно нерухомою протягом всього транспортування, а також відпрацювали всю техніку транспортування. Але наразі складних ситуацій у нас не було. Найгірше, що ми переживали – це коли двоє людей загубилося у печері Вертеба, але, на щастя, все обійшлося. Тому новачки повинні бути обережні, адже навички орієнтування у печері з'являються лише із досвідом та знанням печери.
(с)

через тиждень, як вернуся, буде звіт:)
#11
+1
Давайте спишемося тут остаточно в четвер-п'ятницю.
#12
Всім дуже дякую! Мандрівка була супер і в плані об'єктів, і в плані посиденьок (про це я вже вчора говорила).

Фотки будуть завтра, якщо я покусаю свого провайдера, тобто Інет на роботі нормально запрацює:)
#13
Цитуватидля прогулянок по об"єктах Львівводоканалу треба звертатись у Львівводоканал

Я лише "за". Проте, як показала практика, чомусь у Водоканал не звертаються:)))
#14
Будемо в кількості двох штук:)))
Або на 9, або на 10 (як говорили з Кагиром). Скоріше перший варіант.
#15
Ну, зрештою, можна зробити все коректно, без запалу входів, але після після статті про Лощину, яку я прочитала, в мене нема жодного бажання це робити:))))

ЗІ: ЛЛЛ, я тебе тепер розумію:)))
#16
В мене не лише хімза є:)

Ну, мабуть, тобі варто буде купити собі ліхтарик. Простий діодник на чоло коштує на Краківському базарі в магазинчику електротоварів 30-40 гривень. А старого одягу буде достатньо, тільки бажано мати черевики від хімзи або бахіли. Вони коштують 15-20 грн. на вулиці Джерельній.

А весь потрібний мінімум взагалі-то на початку теми перерахував Kengy.
#17
Отже, поступала пропозиція прогулятися в суботу по ЧС. Пане Експлорер, чи ми таки зустрінемося чи ні? Пропоную зустрітися об 11 в "Пузатій хаті" (там буду годувати Діабласа ;D) і вже звідти рушати у напрямку скель. Погоду обіцяють хорошу і теплу. До нас ще висловила бажання приєднатися Іра. Що беремо і чк ми вирішуємо? :) ???
* оскільки я в Інтернеті, мабуть, сьогодні більше не з'явлюся, то дуже прошу повідомити мене смс-кою, гаразд? ;)
#18
Деякі особистості з АКІСу, мабуть, з тобою б категорично не погодились. Зрештою, журналісти все одно напишуть те, що вои хочуть, але в якому це буде вигляді:)))
#19
Журналісти видання "Новий погляд" напрошуються піти в Полтву і написати статтю про цей культовий об'єкт. :-\ Сама я їх туди не поведу, та й насправді особливим бажанням не палаю. Чи хтось хоче піти з ними (я під питанням, бо в міру своєї професії їх не люблю), або їх послати під три чорти? ::)
#20
Є пропозиція зібрати пару людей і на наступні вихідні (якщо погода буде гарна) прогулятися Полтвою, або навіть пройтися до Пасіки (так як ми робили з ЛЛЛ, Діабом і Кагиром) в район Погулянки. Оскільки там колектор не вище метру, буде цікаво:)))

To kengy: в районі Хімічної штиняє не колектором, я знаю, як пахне колектор. Там штиняє чимось іншим, всім вам відомим:))) (так і підмиває сказати, що мої співробітники за***ли:)))
Коротше кажучи, хто за - відгукуйтесь тут. ;)