Оскільки Lesyk дуже крутий і популярний тру-дослідник тепер, то я теж хочу бути крутим і популярним, і тому я рішив із ним тусити наразі.
Зустрілися біля Менори, була то субота, 23,07,2011, коли Alter гуляв колією на південь і пішли собі до Підзамча бо звіт називається що звідти то й туди іпшли.
Дорогою трапився чудовий зразок майстерності наших місцевих умільців, що виражається у вмінні із харчової нержавійки робити разні красіві речі.
Потому був переїзд який переходить у міст, але хоча поїзд їде і верхом, переїзд блокується полюбе, хз чьо так, певно на сигналізаційному щиті то всьо одна лампочка показує. НА фото можемо спостерігати істинну тінь пані - червоний каптурик несе пиріжки бабусі.
Потому воззріли якийсь будинок із вапняним басейном, позаду якого був (і до нині певно є) великий баняк чимось підпертий.
Всередині будинку тельферок із грейфером, дивно що досі висить і ніхто його ен експропріював, певнотому що двигун експропріювали загодя.
Лесик рішив що треба трохи поматрацити, чим активно і зайнявся
Але наливши свій шлунок соковинкою, розчарувався, коли побачив цілу калабаню абсенту. Правда бадяжений він був, зате халява.
Абсент торкнув, наш бравий Лесик почав дряпатися на стіни.
Інформація для читаючих - абсенту там багато, різні сорти в різних коритцях.
Така собі непальона реклама соковинки експлорерами
Вищезгаданий підпертий баняк
Кароч підпора то є конвеєрна естакада, у які ми знайшли дірку
та й подалися через нею до вимаршу вперед і вгору-вгору
юним механікам буде цікаво як виглядає рама конвеєра, і також це було заготовкою для відмазки - студенти-механіки з Політеху, роздупляємося як то все виглядає. Доречі, плуг для скидання сипучого матеріалу із стрічки конвеєра
підніматися було захопливо та дуже цікаво
якщо висунутися із вікна то відчуття горизонту ще було
але якщо дивитися кріз віконця із середини то така собі дезоріентація була наявна
виробничі приміщення поруч
багато метрів вниз у нездоланній дірці, яка підстерігала нас у самому верху конвеєрної естакади
Далі про наші невдачі буде завтра, бо пізно вже, треба спати і загалом я не в настрої, думаю, от які ви всі матрацники, я такий весь пузатий там лажу, а ви всі такі молоді і красіві ні. Злий я, от.)))
Наразі на роботі, ТП майже зіпсувала настрій, але таки не повністю, тому плювання жовчю буде не таким досконалим як вчора.
Розвіємо інтригу довкола нездоланної дірки - Lesyk є настільки крутим, крутіший ніж чак норіс, тому ми таки її здолали і потрапили в середину баняка, він же силос зберігання щебеню. Всередині розташований цікавий механізм, якби мені ті знання тоді як писав курсову на схожу тематику, ех...
Отже про механізм:
щебінь чи яки інший сипучий матеріал подається стрічковим конвеєром на головку силоса, після чого потрапляє на розподільчий механізм (назву його так, бо так я б назвав його), який розподіляє матеріал між комірками. Ну так, комірки є в силосі, тобто не просто величезний баняк, а з перегородками, кожна із яких напевне має свою розвантажувальну систему - лючок із шибером. Власне підхід конвеєрної стрічки до розподільчого механіму.
Сортування по комірках відбувається шляхом переміщення конвеєрної стрічки із дифузором по направляючій рейці, по колу. Підїжджає ця вся хрєнь до комірки, яка завбачливо загратована на випадок падіння працівників та крупних кусків матеріалу і сипле туди. Потім в іншу і т.д.
Хоча як варіант, це все об'єднано, тобто є таки єдиною ємністю, а таке розсипання куди попало ведеться задля рівномірного розподілу матеріалу, відповідно рівномірного розподілу напружень конструкції, відповідно підвищує стійкість та зменшує можливість руйнування такої чудової споруди.
От комірка ґратами
А якщо таки окремі ємності, тоді є можливість зберігати різні за своїм походженням і фракцією матеріали, або запобігати його злежуванню, шляхом поступового і почергового розвантаженні із одної чи іншої ємності.
Нажаль таки не надто заглядав в середину, більше по сторонах і прислухався. 8)
Вид із вікон головки силоса
Розібрані ферми мостового крана, чомусь майже сльозу вибиває, а колись він був молодим і сильним, піднімав всього багато.
Потім наш герой титан і напів-бог в одній особі Lesyk каже: "Пацан, чуєш пацан! Там є сходи! Давай на дах! І покажемо всім їм "фак"!!!"
На даху так нічьо, трави дофіга
і ТЕЦ-2 видно
А ще вночі вся територія просвічувалася потужними світильниками. Наразі час змусив їх до бездіяльності
Загалом нашому герою сподобалося, каже об'єкт зачьот!
Ще раз кинули оком на довколишні краєвиди і почали спускатися
Кілька поглядів "за борт"
Якось так дивно дерева ростуть, хмм...
А з непереборної дірки падати так немало, можна встигнути крикнути щось на кшталт "Агсл!!!" чи там "Бть!!!".
Кнопка зупину конвеєра.
Вид в конвеєрну галерею зверху, загалом враження що шахта ліфта
Наш супер-герой хвацько долає непереборну дірку
Опорні ролики конвеєра
Ролик який запобігає сходу стрічки конвеєра, я тут зробив те що в Alter'а прописано: "Прийшов, побачив, розкрутив".
А цей кінцевик має зупинити конвеєр в рачі якщо обхідних спалить якусь несправність.
Звалили ми із тої апасної території, зазняли на пам'ять це чудове дітище інженерної думки та й пішли собі далі.
Побачили витік Полтви. Супермен Lesyk каже що смердить не так як під Полтва, каже внаслідок того що із Рясного притока, вона псує весь аромат.
Опора-шланг
ТЕЦ вже недалеко, серце в грудях починає битися радісніше.
Натрапили на теплотрасу, Lesyk'а засмучує намагання з боку "ЛТЕ" перешкодити нам мандрувати теплотрасою. Але він дуже крутий тому таку перешкоду і три інші ми подолали.
Серце б'ється все радісніше і радісніше
ше радісніше
Навпроти силоси для цементу - також приємно для ока інженера
Ще радісніше
А тут вже стрілка лічильника ударів в червону зону перемістилася
Фінішна пряма
Перед нами гостинно відкрила ворота така чудова споруда як ТЕЦ-2
Вузол пересипки. Річ в тому, що ТЕЦ-2 була спроектована для спалювання вугілля Львівсько-Волинського басейну. Але заборона ще у 80-х на застосування вугілля у великих містах та розвал Союзу призвело до припинення будівництва.
Зважаючи на те в якій наразі Україна ситуації із газом, на якому наразі працює ТЕЦ-2, як на мене було б варто продовжити будівництво паливоподачі, та нових котлів які працюють за новітніми технологіями. Таку собі реконструкцію зробити, але на це треба багато грошей та голів.
А наразі стоїть воно все не повністю функціонуюче. ТОбто повністю не функціонує. Та й вугілля кажуть наразі заледве на Бурштинську ТЕЦ вистачає, Добротвірську вже ніхто серйозно не сприймає, в колах спеціалістів подейкують, що якби "Західенерго" закрило останню, то вийшло б в плюс, а так банкротиться, щоб "Східенерго" і "Західенерго" стали "разом".
Естакада, і вагоновловлювач, який таки виконав свою функцію.
Видно недомонтовану галерею паливоподачі. Наразі там функціонує два водогрійні котли, які розраховані на спалювання вугілля, електрофільтри на виході звичайно ж є.
Підозрюю що тут мала б розташовуватися паливна контора.
Йшли ми йшли, кароч обід нідед, та ще й таке чудове місце. Тому на сходах вузла пересипки скушував броколі із оливковою олією. Наш герой відмовився, каже це не тру, він їсть лише м'ясо. Апасний він я вам скажу.
Зустрілися біля Менори, була то субота, 23,07,2011, коли Alter гуляв колією на південь і пішли собі до Підзамча бо звіт називається що звідти то й туди іпшли.
Дорогою трапився чудовий зразок майстерності наших місцевих умільців, що виражається у вмінні із харчової нержавійки робити разні красіві речі.
Потому був переїзд який переходить у міст, але хоча поїзд їде і верхом, переїзд блокується полюбе, хз чьо так, певно на сигналізаційному щиті то всьо одна лампочка показує. НА фото можемо спостерігати істинну тінь пані - червоний каптурик несе пиріжки бабусі.
Потому воззріли якийсь будинок із вапняним басейном, позаду якого був (і до нині певно є) великий баняк чимось підпертий.
Всередині будинку тельферок із грейфером, дивно що досі висить і ніхто його ен експропріював, певнотому що двигун експропріювали загодя.
Лесик рішив що треба трохи поматрацити, чим активно і зайнявся
Але наливши свій шлунок соковинкою, розчарувався, коли побачив цілу калабаню абсенту. Правда бадяжений він був, зате халява.
Абсент торкнув, наш бравий Лесик почав дряпатися на стіни.
Інформація для читаючих - абсенту там багато, різні сорти в різних коритцях.
Така собі непальона реклама соковинки експлорерами
Вищезгаданий підпертий баняк
Кароч підпора то є конвеєрна естакада, у які ми знайшли дірку
та й подалися через нею до вимаршу вперед і вгору-вгору
юним механікам буде цікаво як виглядає рама конвеєра, і також це було заготовкою для відмазки - студенти-механіки з Політеху, роздупляємося як то все виглядає. Доречі, плуг для скидання сипучого матеріалу із стрічки конвеєра
підніматися було захопливо та дуже цікаво
якщо висунутися із вікна то відчуття горизонту ще було
але якщо дивитися кріз віконця із середини то така собі дезоріентація була наявна
виробничі приміщення поруч
багато метрів вниз у нездоланній дірці, яка підстерігала нас у самому верху конвеєрної естакади
Далі про наші невдачі буде завтра, бо пізно вже, треба спати і загалом я не в настрої, думаю, от які ви всі матрацники, я такий весь пузатий там лажу, а ви всі такі молоді і красіві ні. Злий я, от.)))
Наразі на роботі, ТП майже зіпсувала настрій, але таки не повністю, тому плювання жовчю буде не таким досконалим як вчора.
Розвіємо інтригу довкола нездоланної дірки - Lesyk є настільки крутим, крутіший ніж чак норіс, тому ми таки її здолали і потрапили в середину баняка, він же силос зберігання щебеню. Всередині розташований цікавий механізм, якби мені ті знання тоді як писав курсову на схожу тематику, ех...
Отже про механізм:
щебінь чи яки інший сипучий матеріал подається стрічковим конвеєром на головку силоса, після чого потрапляє на розподільчий механізм (назву його так, бо так я б назвав його), який розподіляє матеріал між комірками. Ну так, комірки є в силосі, тобто не просто величезний баняк, а з перегородками, кожна із яких напевне має свою розвантажувальну систему - лючок із шибером. Власне підхід конвеєрної стрічки до розподільчого механіму.
Сортування по комірках відбувається шляхом переміщення конвеєрної стрічки із дифузором по направляючій рейці, по колу. Підїжджає ця вся хрєнь до комірки, яка завбачливо загратована на випадок падіння працівників та крупних кусків матеріалу і сипле туди. Потім в іншу і т.д.
Хоча як варіант, це все об'єднано, тобто є таки єдиною ємністю, а таке розсипання куди попало ведеться задля рівномірного розподілу матеріалу, відповідно рівномірного розподілу напружень конструкції, відповідно підвищує стійкість та зменшує можливість руйнування такої чудової споруди.
От комірка ґратами
А якщо таки окремі ємності, тоді є можливість зберігати різні за своїм походженням і фракцією матеріали, або запобігати його злежуванню, шляхом поступового і почергового розвантаженні із одної чи іншої ємності.
Нажаль таки не надто заглядав в середину, більше по сторонах і прислухався. 8)
Вид із вікон головки силоса
Розібрані ферми мостового крана, чомусь майже сльозу вибиває, а колись він був молодим і сильним, піднімав всього багато.
Потім наш герой титан і напів-бог в одній особі Lesyk каже: "Пацан, чуєш пацан! Там є сходи! Давай на дах! І покажемо всім їм "фак"!!!"
На даху так нічьо, трави дофіга
і ТЕЦ-2 видно
А ще вночі вся територія просвічувалася потужними світильниками. Наразі час змусив їх до бездіяльності
Загалом нашому герою сподобалося, каже об'єкт зачьот!
Ще раз кинули оком на довколишні краєвиди і почали спускатися
Кілька поглядів "за борт"
Якось так дивно дерева ростуть, хмм...
А з непереборної дірки падати так немало, можна встигнути крикнути щось на кшталт "Агсл!!!" чи там "Бть!!!".
Кнопка зупину конвеєра.
Вид в конвеєрну галерею зверху, загалом враження що шахта ліфта
Наш супер-герой хвацько долає непереборну дірку
Опорні ролики конвеєра
Ролик який запобігає сходу стрічки конвеєра, я тут зробив те що в Alter'а прописано: "Прийшов, побачив, розкрутив".
А цей кінцевик має зупинити конвеєр в рачі якщо обхідних спалить якусь несправність.
Звалили ми із тої апасної території, зазняли на пам'ять це чудове дітище інженерної думки та й пішли собі далі.
Побачили витік Полтви. Супермен Lesyk каже що смердить не так як під Полтва, каже внаслідок того що із Рясного притока, вона псує весь аромат.
Опора-шланг
ТЕЦ вже недалеко, серце в грудях починає битися радісніше.
Натрапили на теплотрасу, Lesyk'а засмучує намагання з боку "ЛТЕ" перешкодити нам мандрувати теплотрасою. Але він дуже крутий тому таку перешкоду і три інші ми подолали.
Серце б'ється все радісніше і радісніше
ше радісніше
Навпроти силоси для цементу - також приємно для ока інженера
Ще радісніше
А тут вже стрілка лічильника ударів в червону зону перемістилася
Фінішна пряма
Перед нами гостинно відкрила ворота така чудова споруда як ТЕЦ-2
Вузол пересипки. Річ в тому, що ТЕЦ-2 була спроектована для спалювання вугілля Львівсько-Волинського басейну. Але заборона ще у 80-х на застосування вугілля у великих містах та розвал Союзу призвело до припинення будівництва.
Зважаючи на те в якій наразі Україна ситуації із газом, на якому наразі працює ТЕЦ-2, як на мене було б варто продовжити будівництво паливоподачі, та нових котлів які працюють за новітніми технологіями. Таку собі реконструкцію зробити, але на це треба багато грошей та голів.
А наразі стоїть воно все не повністю функціонуюче. ТОбто повністю не функціонує. Та й вугілля кажуть наразі заледве на Бурштинську ТЕЦ вистачає, Добротвірську вже ніхто серйозно не сприймає, в колах спеціалістів подейкують, що якби "Західенерго" закрило останню, то вийшло б в плюс, а так банкротиться, щоб "Східенерго" і "Західенерго" стали "разом".
Естакада, і вагоновловлювач, який таки виконав свою функцію.
Видно недомонтовану галерею паливоподачі. Наразі там функціонує два водогрійні котли, які розраховані на спалювання вугілля, електрофільтри на виході звичайно ж є.
Підозрюю що тут мала б розташовуватися паливна контора.
Йшли ми йшли, кароч обід нідед, та ще й таке чудове місце. Тому на сходах вузла пересипки скушував броколі із оливковою олією. Наш герой відмовився, каже це не тру, він їсть лише м'ясо. Апасний він я вам скажу.