Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Bottlehunter

#1661
Прогноз погоди обіцяє на суботу +11, ясно 8) Бажаючі прогулятися, бачу, вже є. Отож пропоную в суботу вибратися до Великого Любіня, що недалеко від Львова. "А що там цікавого?", - спитаєте ви. "А звідки я знаю?!", - відповім я, - "я що, живу там чи дівку в Любіні маю? Поїхали разом, то подивимся. А потім всім розкажемо  :) "

З того, що запримітив на Вікімапії:
- Санаторій і парк (збережений, до речі, з 17 століття)
- Костел
- Спиртзавод ;D
- Палац Бруницьких, відреставрований
- Неопізнані індустріальні споруди на східній околиці міста
- Кар'єри та закинуті будівлі на шляху до кар'єрів, вже біля с. Малий Любінь

Загалом по маршруту 8-9 км пішки. Запрошуються всі бажаючі.

Виїжджати пропоную електричкою в 11:16 з Приміського. Раніше не зможу. Знаю, що є ще маршрутки з Приміського чи Головного вокзалу, але не знаю як часто вони їздять.





#1662
Goom розказував, як його знайомий травив тим одорантам кротів ;D
#1663
ЦитуватиІдея то дійсно цікава, але проект не прижеветься в колах типу як на даному сайті. Її потрібно пропагувати і рекламувати в кругах людей столичного типу, які проводять постійні рутинні дні у великих сучасних містах та й не здогадуються , що є на Україні такі мальовничі місця з можливістю поринути в атмосферу старовини. Інший варіант - іноземці, це буде не так штучно, як в них на батьківщині і може їх зацікавити.

На таку публіку власне і розраховано. На сайті написав, щоб почути думки розумних людей. Твою, наприклад, почув, щиро дякую!

ЦитуватиЯко географ,  що  цікавився даною темую заявляю: зелений, сільський, еко- туризм був дійсно дуже популярний 3-5 років тому

Може маєш якісь статті, посилання на цю тему? Буду дуже вдячний.

Я запостив цю тему не тільки на Експлорері, а й на кількох великих Західноукраїнських форумах, де значна частина користувачів - сімейні люди, віком 25-40 років. Так от, практично всі згідні з тим, що автентичний побут, глухе село, де нікого нема (і коли тебе туди привезуть) - це добре, але відсутність газу і душу - зле. І тепер моя ідея ніякою оригінальністю не відрізняється - таких хат по горах повно.

Сьогодні-завтра перекладу пост на російську і розміщу на форумах Києва, Харкова, Дніпра. Щоб вже вважати міні-дослідження повністю завершеним. А потім вирішу що робити далі - Забити чи рухатися далі...
#1664
ЦитуватиЗа задумом то таки має бути хата в селі. Але село - далеко в горах, там навіть дороги нема.

Лесик, читай трохи, що зверху написано. Я теж не дуже уявляю. Проводжу зараз опитування, хочу знати, що нарід на то скаже
#1665
ЦитуватиПан Bottlehunter вирішив сіє діло в життя втілити?

Хтів взяти участь в "Нескафе ідея-Х", але спочатку вирішив вияснити, що люди про таку ідею думають, проводжу опитування на різних форумах. Поставив собі за мету вияснити, чи дійсно екотуризм є трендом сьогодні, чи то тільки так туристичні сайти і журнали пишуть.

За задумом то таки має бути хата в селі. Але село - далеко в горах, там навіть дороги нема.
#1666
Вітання всім!

Маю ідею, але щоб переконатися в її доцільності проводжу опитування. Для мене важливо почути вашу думку, отож висловлюйтесь.

Уявіть собі, маленьку непримітну хатку, десь у самому серці Карпат. Там не часто ходять туристи, більшість людей навіть не здогадуються, що в тій місцинці взагалі існує життя. До села заїде не кожна машина – сталеві псевдоконі не витримують такої краси.

Так ось, ця хатинка – лише для людей, які дійсно хочуть відпочити. Від міста, цивілізації, звичайного гамірного «відпочинку», що його пропонують на протоптаних туристичних маршрутах.

Ця хатка наповнена не музейними експонатами, а дійсно старими речами, якими користувалися у 60-х роках. Там немає претензійних елементів інтер'єру – навіщо дратувати око на відпочинку? Теж немає газу та водопроводу, зате є нарубані дрова та найчистіша в світі вода у колодязі. Звичні зручності перетворяться на екзотику – туалет надворі, а ванна – у тазі. Їжу зварити можна у печі, гоститися доведеться з глиняного посуду. За бажання, влітку можна заночувати на сіновалі, на свіжому запашному сіні під зорями.

Занять на щодень вам вистачить: в першу чергу, доведеться подбати про свій побут. А ще ж є річка та неходжені гори просто за вашим вікном, ліси повні ягід та грибів, і найсучасніше – сільська дискотека, яка від вас буде приблизно через три гори. Добродушні сусіди пригостять молоком та дозволять покататися на їхніх конях.

Такий собі райський куточок в Карпатах. Але без пальм, які малюють на буклетах заморських курортів, а зі святим спокоєм, яким тішилися наші прародичі.

Чи варта така ідея свого втілення? Що вам в ній подобається/не подобається? Скільки готові ви заплатити за такий відпочинок? Можливо, маєте якісь зауваження та пропозиції?

Буду дуже вдячний за кожен допис!

P.S. Автор фото, що нижче - Unforgiven, beskyd.lviv.ua
#1667
Відвідали ми нещодавно УКПГ, себто Установку комплексної підготовки газу. Розміщена вона біля Стрия. Тут газ з підземного газосховища очищується від конденсату, води. механічних домішок для того, щоб бути порядним пахучим газом і відповідати вимогам вуглеводневої суміші, яка транспортується трубопроводом. А ще тут до газу додають одорант - смердючу штуку, якою, власне, і пахне, коли на кухні відкрити кран.

Було нас четверо - я, Inkognito, Romchick i Goom, який все зорганізував, все нам показав і на правах господаря провів детальну екскурсію. На жаль, техпроцес я запам'ятав дуже приблизно, тому прошу кілька слів нижче написати :)

Фотки:



















Цистерна з метанолом





Пожежний ставок





Здестроєний склад і така ж залізнична станція по дорозі додому.





Обговорення.
#1669
Продаю пральну машину SAMSUNG WF0508NZW. Детальніше тут.
Куплена на початку серпня 2011 року, на гарантії. Керамічний нагрівач, 5 кг. загрузка, розміри 85x60x42,5 см., світлодіодний дисплей.  Ідеальний стан, пере просто чудово, дефектів немає.
Причина продажу - ми переїхали на нову квартиру, і тепер у нас дві пралки.  ;)

Ціна 2200 грн., можливий торг.

#1670
Після відвідин Трикотажної фабрики всі дружно вирішили в подорож навколо Яворівського моря. Мета: подивитися на екскаватори, помісити ногами той ваш мергель (а згодом марно спробувати відчистити його з черевиків) і знайти стару церкву, що позначена червоним кружечком на польській карті нижче:



Мушу сказати, прогулянка ногами вдалася. Фейл трапився хіба один: маршрутка з Новояворівська їхала не до санаторію в Шклі, а повертала на Старичі, дорогою на керамзитний завод. В результаті + 1.5 км пішки.

Вийшли ми біля такого симпатичного агіт-білборду:



Важка техніка вишикувалася для передсмертної ходи на металобрухт



Препарований крокун. Охорони цього разу не було помічено.



Дорога за екскаваторами. На якомусь етапі ми трохи зблудили, але Цезар метнувся корчами, продерся кріз ожину, видерся на горб і побачив-таки вдалині трасу. Про це він і повідомив решту по рації.







Алюзія на прапор України.



А це вже церква. Жінка, яку ми там зустріли, не знала, чи було тут колись село. А на запитання про вік церкви відповіла, що їй десь 500 років. Цифра, напевно, трохи перебільшена, але здоровенні дерева навколо таки дуже старі...







Оце і все наразі. Ще раз всім дякую, з нетерпінням чекаю на нові прогулянки.

#1671
Дякую!!! 100500 плюсів за такі рідкісні фото! Мабуть варто на них ватермарки нанести, бо вкрадут...

Правда що роторна станція на дні кар'єру залишилася? І яка подальша доля відвалоутворювача?
#1672
http://www.pomogala.ru/books/top.html - за цією адресою ховається велика збірка книг на залізничну і трамвайно-тролейбусну тематику. Якщо ви хочете все знати про локомотиви, вагони, залізничні шляхи, контактні лінії, локомотивну тягу, ремонт та обслуговування того всього господарства - вам однозначно сюди!

#1673
Я заповню і вишлю ввечері, після роботи. Маю кілька питань до автора: до якого виду екстремального спорту Ви зарахували Експлорер? Яка осговна думка роботи, що Ви її намагаєтесь заперечити або довести?

І так, реалізація аркети в Екселі значно спростила би роботу тим, хто її заповняє...
#1674
Недобудована Трикотажна фабрика в Новояворівську в неділю таки відкрила нам свої секрети. Частину. Чимало ще залишилося на наступні рази. Але про все по порядку.

Зібралася зранку біля Янівського маленька та ніразу незапальна кумпанія: Alter, Цезар, Lesyk, Hel_2, ZED, Mary, Romchick і на додачу ще Фляшкохантер. Без проблем доїхали до Новояворівська, десантувалися біля пам'ятника і рушили в напрямку вокзалу. Нечисленні перехожі дуже дивувалися, зобачивши нас, специфічно (як на неділю і в Новояворівську) одягнутих і озброєних різним спорядженням. Один дядько навіть йшов довший час назирці, аж поки Альтер не почав його фоткати.

Користуючись нагодою, хочу подякувади Друсі за рації. Вони нам реально допомагали. Крім тих випадків, коли Цезар і Альтер, обидвоє маючи в кишені по рації, звалювали кудись в темінь широких цехів.

Спочатку ми оглянули новий об'єкт - недобудований молокозавод. Від нього, власне, майже нічого і не залишилося. Але "майже" компенсує величезна бетонна труба. Всередині неї зробилося ціле озерце, замерзле. Хто мав бажання, скористався нагодою походити по воді.







Насип, де колись була залізниця, де-не-де з-під гравію визирають дерев'яні просмолені шпали. Зправа діюча залізнична гілка, зліва - залізобетонні залишки молокозаводу.



Далі по дорозі трапилися два бетонні підземелля, ймовірно - водосховища. В одне з них, пересохле, ми з Альтером спустилися за допомогою шнурка. Піднімалися ж по різному, я з допомогою друзів, що мене витягували і з порваними до арматурини штанами. Альтер самостійно і без матеріальних втрат.









Далі була вже трикотажна фабрика. З протягами всередині, і тривожним собачим гавкотом навколо. Ми спочатку поводили себе дуже тихо, сподівалися на зустріч з охороною. Але коли вже піднялися на четвертий поверх і залізли всередину через вузеньку дірку в гратах, то посміливішали і потрохи розтікалися по всій території. Звідти на третій поверх можна спуститися по залишках конвейєра, що віддалено нагадує драбину. На жаль, ніяких законсервованих верстатів, про які була недостовірна інформація, там не виявилося. Всюди були залишки величезної вентиляції, будівельне сміття, залишки вікон і дверей.
На поверх нижче спускалися вже по шнурку. Мушу сказати, нічог складного тут нема, найбільший клопіт - як потім добути шнурок назад.
З другого на перший поверх вели вже звичайні сходи, яких ми раніше якось не помітили.



















Лесик з оновленим інтерфейсом голови. Можна сказати, версія 2.2. Така ж балакуча, в довгому поході трохи замахує.









Поки що все. Друга частина, про Шкло, екскаватори, болотяні дороги, ожину і стару церкву буде трохи згодом і в іншій темі. З нетерпінням чекаю на фотки і враження від решти учасників. Ще раз дякую всім за чудову компанію! Направду було з ким край боронити!

Обговорення, нагадаю, отут.
#1675
Мені особисто вона вгодила, я там був і мені сподобалося. Але там постійно постійно тусуються наркумани, обдолбана молодьож і те де. Але й це не найгірше. Найгірше - те, що кожного року - свіжий труп. Завжди молодь, переважно самогубства, деколи вбивства. Думаю, в даному конкретному випадку знесення будівлі поправить ситуацію.
#1676
Я думаю, що Колізей треба знести, однозначно. І не згадувати тут гроші, які мали б піти на гуртки і зайняти дітей. Просто зробити все, щоб це паскудне місце перестало існувати.
#1677
Ти маєш на увазі, що Колізей не потрібно зносити, хай собі і далі п'яні діти з вікон стрибають?

До речі, в тій групі Вконтактє, автор змонтував відео з моїх фоток. Написав йому в приват, щоб додав посилання на Експлорер.
#1679
Натрапив на цікаву статтю, де йдеться про закинуті штольні біля с. Глибоке неподалік Ужгорода. В штольнях видобували залізну руду. Нижче даю цю статтю повністю.

Ось це село на мапі. Входи в штольню в навколишніх лісах не позначені. Немає і фоток на Панораміо.

Трохи інфи про підземелля знайшов тут. На сайті є також інформація про природні печери Тячівського району:

ЦитуватиОчевидно, до нашого часу збереглися не всі штольні, частина з них обвалилася і назавжди похована від людського ока. Але деякі з них непогано збереглися і доступні для відвідування. Спостереження проводилися в трьох найбільших штольнях. Для зручності кожній з штолень було дано свою назву, оскільки давні назви не відомо або їх і взагалі не існувало.


1. Штольня "Стаціонар"- це коридор довжиною 40 м, розділений на 2 частини, верхню та нижню, невеликим обвальним залом та вузьким субвертикальним лазом за ним. В кінці штольня сильно звужена, в обох частинах є слабкий водотік грунтових вод.

2. Штольня "Лабіринтова" має 2 входи; це лабіринт досить складної, як для штолень Глибокого, конфігурації, що замикається в кільце, загальною довжиною ходів біля 300 м, без очевидних водотоків.

3. Штольня "Затоплена". Вхід у цю штольню довгий час був засипаним, та його відкопано у 1988 р. Це довгий коридор з одним відгілком довжиною 250 м по якому тече підземний струмок, місцями глибиною понад 1 м.




На Закарпатті закинуті штольні приваблюють спелеологів, біологів та екстремалів

Мабуть, не всі ще забули один із перших українських фільмів жахів – «Штольня». На когось стрічка наганяла страху, а хтось доводив, що це творіння вітчизняного кінематографу – і справді суцільний жах.

Проте канва сюжету залишилася в пам'яті багатьох. І без того моторошні для більшості штольні в очах масового глядача набули відтінку містики. Періодично дров у вогонь підкидає й Голлівуд зі своїми блокбастерами про підземних чудовиськ і монстрів. Тож таємничий і трохи загадковий підземний світ почав вабити багатьох екстремалів.   

В околицях Ужгорода можна знайти кілька місцин із цікавими підземеллями. Село Глибоке, що за 14 кілометрів від обласного центру, – одне з них. Ліси навколо поселення – справжній рай не тільки для завзятих грибників, а й для різноманітних сталкерів, шукачів пригод і спелеологів-початківців. Саме тут, серед густих заростей, численних ярів та балок вони відшуковують непримітні входи в старі закинуті штольні, в яких добували залізну руду.

Підземелля, вирубані в лісистих схилах на північ від Глибокого, сягають довжини від кількох десятків до трьох сотень метрів. За деякими даними – утворені пустоти унаслідок добування залізної руди для Анталовецького ливарного цеху в 30-х роках XX ст. У той же час жоден зі старожилів села не зміг достеменно пригадати, коли тут розпочався видобуток корисної копалини. З вуст стареньких навіть лунали версії, що було це ще 150–200 років тому. Єдине, що впевнено розповідають місцеві бабусі: у часи війни в штольнях люди цілими сім'ями переховувалися під час активних бойових дій.

Сьогодні частина найбільших пустот унаслідок обвалів зникла назавжди, а інші утворили дивовижне поєднання природного печерного рельєфу й рукотворних лабіринтів. Стіни штолень мають специфічний червоно-рудий відтінок – у наслідок окислення заліза, яке міститься в породі. Прорубані вузькі ходи зазвичай закінчуються глухим кутом, але часом переходять у досить просторі зали з обваленими глибами й купою дрібного каміння. У штольнях Глибокого можна відчути всі "принади" справжніх печер: тут є ходи, в яких потрібно повзти на животі, є вертикальний кількаметровий колодязь, заплутані лабіринти, каскадні ніші і навіть струмки, що біжать дном печери.

Для дітвори Глибокого штольні неподалік села – справжній захопливий полігон для розваг та досліджень. "Ми вже були в трьох печерах, – каже місцевий 12-річний хлопчина. – Двох менших і одній – великій. Але штолень насправді багато, вони в лісі заховані. Їх треба добре шукати", – удаючи знавця, додає юний сталкер. Один зі старших місцевих мешканців запевняє, що йому відомо навіть про кількаповерхові залізорудні шахти в околицях, правда, за його твердженням, вони тепер заповнені водою.

На вході одного з підземель стоять заіржавілі ґратовані дверцята. Щоправда, вони прочинені, й видно, що ними вже багато десятиліть ніхто не користувався.

У незатоплених штольнях Глибокого живуть традиційні мешканці всіх підземель... ні, не потворні мостри-людожери, а дружелюбні кажани. Для того, аби зробити "всепечерний" перепис їхньої популяції, сюди час од часу навідуються ужгородські біологи. Окрім крилатих мишок, тут також можна зустріти саламандр, ящірок, жаб, слимаків і найрізноманітніших комах – метеликів, павуків, стоножок, жуків.

Цікаво, що штольні Глибокого – це така собі навчальна лабораторія й екзаменаційний майданчик для юних спелеологів. Саме тут вихованці спелеогуртка з Падіюну проходять свої перші практичні заняття з орієнтування й топозйомки (замальовування карти ходів печери). Проте досвідчені інструктори-спелеологи не радять людям без відповідних знань, спорядження й підготовки навідуватися до закинутих штолень. І хоч божевільних маніяків чи підземних чудовиськ ви там навряд чи зустрінете, все ж підземелля – це завжди ризик. Імовірність травми, падіння каменя чи навіть нового обвалу не слід відкидати. Саме тому важливо бути обачним і знати алгоритм дій у разі виникнення НП.

Назва села Глибоке чудово гармоніює з його головною туристичною родзинкою – рукотворними підземеллями. Проте так цей населений пункт, перша згадка про який датується 1447 роком, звався не завжди. Попередні назви: Гутка та... (ледь не протилежне теперішньому йменню) Малий Холмець. Старожили, які могли б змалювати більш детальну картину сільської історії, кажуть місцеві мешканці, вже померли. Тому всі намагання розпитати літніх глибочанців про саме село й про штольні довкола, на жаль, закінчилися майже безуспішно.

Офіційна інформація про Глибоке доволі скупа. У селі сьогодні проживає близько 600 мешканців, багато з них – етнічні словаки. Місцеві жителі – переважно греко- й римо-католики. Тут можна побачити цікаві зразки сільської архітектури – від помпезних сучасних віл до ошатних старовинних будиночків із колонами й галереями. Залишилося багато колишніх єврейських споруд. За іронією долі, в приміщенні, зведеному на фундаменті колишньої синагоги (по-місцевому – жидівської бужні), нині мешкає місцевий католицький священик.

А от табличка з назвою на початку села залишилася ще з радянських часів і досі сповіщає, що ви в'їжджаєте в Глубокое... За 20 років дорожній знак так і не замінили...

Наталія Тернавська
#1680
ЦитуватиТак в суботу  до 21.00 пишем хто їде в Новояворівськ.
Щоб знати кого чекати а кого ні...

Хто збирається їхати, той знає, куди приходити і на котру годину. Чекаємо до 9:40 і їдемо. Хто не встиг - доганяє наступною маршруткою і купляє всім пиво ;) Що тут незрозумілого???

Питання про друзів, які теж хочуть їхати, треба було би задати в цій темі, а не Альтеру в приват. І ось тобі відповідь: новачків цього разу з собою не берем. Тебе також не слід було би брати через глупу дошкільну поведінку, але оскільки були добрі відгуки зі сторони декого з учасників, то приходь. Подивимося, як себе покажеш на вилазці.

Цитуватиперепис поголів'я у зв'язку із досить реально пропозицію Цезара найняти бусик. Вийде і оперативніше, і, можливо дешевше.

Поїдемо як нормальні хлопці маршрутков. Вона недорога, їде швидко і часто.