Messages

В пятницю їду на змагання http://www.steger.com.ua/ дуже треба GPS навігатора, хто може позичити за пиво, або в оренду дати за грошовий еквівалент, буду дуже вдячний ::)

Чьотко, вітаю!)

Привіт всім. Пікажіть будь-ласка по пломбі:

Може хтось має детальнішу карту цих або давніших років, район Миколаїв - Бібрка, буду дуже вдячний.
І ще можливо в когось є в районі Нового-Роздолу карта цих років.

Полювання(захоплення) і життя то є трошки різні речі.
На полюванні інша живність, їстивна принаймні, навіть ті самі голуби дикі, смачні:)
А в місті одна падоль і навіть би зїсти не проти того самого голуба, але ж подивитись, що він їсть, аж бридко стає, тому і є така штука вбити і не зїсти.
Якщо дивитись на ситуацію в Україні: зараз голубів/ворон/сорок як і мишей з щурами і роблять вони однакові справи, хоча миші ще ховаються, а от пернаті до людей лізуть, розводять всяку нечисть. А розвелось їх стільки тому що з одного боку оці органи про які писали вище в нас не діють, а з іншого більш масштабнішого в нас мусорки не прибирають тижнями і пташки замість того що б на поле полетіти поїсти чогось нормального, їдять сміття. Тому їх вбивство є доброю справою:) Особливо в міжсезонні полювання, можна гарно навчитись цілитись:)
А ще щодо котиків і песиків. Собаки приблуди ідуть на поля і вбивають зайчатину, вони ще гірше лисів, потім на полюванні ходити хіба по собачих слідах) А котики мене вже так дістали, під вікнами кожного вечора кричать, напевне і в них постріляю трошки скоро)

От вирішив сьодня відкрити сезон з другом, файно все спланував, от тільки як завжди з місцем трабли були, виріши піти де підказав один дядько, казав там все має бути, від гільз до КР. Зібрались раненько на зупинці сіли в маршрутку тай поїхали помаленьку, настрій був гарний, ліс не засмічений. Як завжди цікавого нічого, підкова якась маленька, куля, гільза і купу заліза..
Вже вертаємось до дому, кажу другу давай через ліс, тай пішли. Два чорних сигнали вже навіть не копав, і тут щось кольорове дзенькнуло, починаю копати, викопав чуть, дивлюсь сигнал, один в ямці я ще один викопав, ну ,думаю, напевне дріт мідний..І тут вилазить кругленька темненька монетка, ка ж радість була, ах, почистив трошки, дивлюсь надписи незрозумілі зовсім ну думаю щось старе, але ж року немає, поставив у кишеню, далі копаю, і ще одна монетка, почистив, серденько впало, дивлюсь рік 1544, це ж дуууже круто, тут в ямці ще сигнал, ще одна і ще одна і остання правда вломана, ну просто чудовий кошельок і чудове відкриття сезону:) Монетка та що 1544, срібло Йоганн, Бранденбург-Кстурін. Рушту в процесі чистки.





Питання, що за гільза, як від пістолета надпис звеху 38 знизу 51 з одного боку зірка ?

yaroslav21
Як земля ? Де копав на полі чи в лісі ?
Сьодня хотів вийти, попробував на городі ледве ногу не вламав, думаю в четвер десь погуляти)

Поки що, тільки одна добра людина тут на форумі мені попалась, попросив підказати місце, підказав, правда дуже-дуже засмічене, але мені кращого і не треба було:)

У всіх дослідженнях з історії Першої світової війни особливо виділяються описи найбільш нарпужених боїв Галич-Львівської битви кінця серпня – початку вересня 1914 р., в якій вирішувалася доля всієї Галіційської кампанії. Серед цих описів незмінно присутні епізоди, пов'язані з фортецею Миколаїв. Залишки цієї фортеці, яка мала 23 польові укріплення та 8 батарей і гарнізон якої налічував 10 тисяч, ще добре збережені років сорок тому, сьогодні практично зруйновані кар'єрами, будівництвом та іншими видами діяльності, так що вже деякі археологи приймають їх за печерні храми дохристиянського періоду.
Так як сил для війни на два фронти Австро-Угорщина, яка економила на війському бюджеті, не мала, начальник Генерального штабу генерал-полковник Конрад фон Гетцендорф вирішив стримати натиск росіян в передгір'ї Карпат, спираючись на р. Дністер, змусити їх максимально втратити матеріальні і людські ресурси, щоб вони підійшли виснаженими до основної лінії оборони в Карпатах і Татрах, прохід між якими закривала першокласна фортеця Перемишль. По дністровській лінії оборони ключовими мали бути подвійні тет-де-пони (передмостові укріплення) у Галичі, Миколаєві та Самборі, з яких головна роль відводилася Миколаєву. Укріплялися також переправи у Жидачеві, Роздолі, допоміжні позиції намічалися у Стрию та на р.Верещиці в районі Комарна.

За задумом проектантів (проект зберігається в австрійського гофкрігсархіві у Відні) основою оборони Миколаєва, завданням якої було прикриття обох мостів через Дністер, мали бути вісім артилерійських батарей, оснащених важкими гаубицями Берга зразка 1899 р. (150-мм) з снарядами вагою 39 кг та дальністю стрільби 7,6 км. Ці батареї розміщалися в штольнях (потернах) на північ від міста (по шість гаубиць в батареї). На цій основній позиції було розміщено шість батарей (чотири справа від дороги на Львів і дві зліва). Штольні мали зверху отвори для стрільби, які закривалися щитами з дерну від спостерігачів з літаків, а з часом затягнулися. Друга позиція розміщалася на схилах горбів з південної частини міста, ближче до Дністра і складалася з чотирьох батарей (нині повністю знищених кар'єрами). До цієї позиції з станції Миколаїв-Дністровський навіть була підведена окрема вітка (вона була відновлена при будівництві КБК). Технічною новинкою було те, що стрільба передбачалася з повністю закритих позицій. Передові артилерійські спостерігачі розміщалися на г. Малявка та тростянецьких висотах і звідти по телефону мали передавати координати. Вперше прокладався підземний телефонний кабель. Обидві позиції було з фронту надійно прикриті польовими укріпленнями з батареями польових гаубиць 104-мм, гармат 76,5-мм та кулеметними гніздами. Про рівень цих укріплень можна судити з їх рештків, які збереглися на горбах Тарандова (між основною позицією та заправкою біля Тростянця). Там є рештки підземних казематів (для складів та лазаретів), цілі підземні галереї з залишками бетонного перекриття, рештки пів батарей та кулеметні гнізда. Подібні укріплення були напроти лінії батарей справа від дороги на Львів. Одне з них, у вигляді острівця, зарослого лісом, збереглося по дорозі на озеро, що знаходиться біля Великої Волі.

Дорога на Львів (дефіле між горбами) з обох сторін прострілювалося кулеметами та артилерією з закритих позицій. Центр управління вогнем знаходився в ДОТі (така назва збереглася в Миколаєві, хоча насправді, дане укріплення справжнім ДОТом ніколи не було).
Так само польовими укріпленнями прикривалася друга позиція. Ці укріплення на схилах горбів вище цвинтаря (,,шанци") добре пам'ятає старше покоління. Кар'єр та пізніші будівництва їх повністю знищили.
Обидві лінії тет-де-пону надійно прикривалися з флангів. Польові укріплення були збудовані поблизу городища давнього Дроговижа на Стружній горі. Були використані і старі вали городища. Зі сторони Стільська та Ілова вздовж Колодниці також тягнулася низка польових укріплень. Їх також деякі археологи пізніше прийняли за укріплення Х-ХІ ст. З цього боку не було доріг, тому артилерійські позиції там не передбачалися. Практика показала, що це було помилкою.

Фортеця Миколаїв почала будуватися у 1910 р. Але в 1913 р. будівництво її зупинили. Російський військовий агент (так тоді називали військових аташе) при австрійському дворі полковник Митрофан Костянтинович Марченко (3.09.1866 – 7.07.1932), випускник Миколаївської Академії Генштабу, українець з Волині, блискучий розвідник, добре володіючий мовами, довідався про зацікавлення вродливими юнаками начальника контррозвідки австрійського генштабу полковника Альфреда Редля. Редль був галицьким німцем, мати його була українкою, він мав репутацію бездоганного служаки, але згубна пристрасть виявилася сильнішою за устремління до успіху. Марченко підіслав до Редля свого агента, замаскованого під лейтенанта-італійця з Тиролю. Російська розвідка зробила відповідні знімки і почала шантажувати полковника. Наслідник престолу ерцгерцог Франц Фердінанд не терпів гомосексуалістів. У Редля не було вибору. Він сфотографував і видав російській розвідці мобілізаційний план Австро-Угорської армії.
Повна стаття http://mykolaiv.info/statti-ta-naukovi-pratsi/zagadki-fortetsi-mikolayiv.html

А от буває сидиш читаєш різню бодягу про свій регіон: бої, армії, городища, хутора і т.п. підставляєш карти, деколи щось цікаве знаходиш, питаєш людей як копати, що копати, де саме краще шукати, навіть в тих закинутих хуторах. А ще дехто машин не має, зразу ж обмежується час і простір так званої розвідки і ти просиш людину підказати, а вона чомусь одразу ж думає, що ти лінивий, зажирілий початківець який нічого не хоче сам робити і який обов'язково повинен натворити чого погано з місцем і має конфліктувати з населенням:) І навіть на цьому форумі є такі люди:) Якщо для прикладу я тут сиджу не надто багато часу, це ще не означає, що я от такий, як описано вище)  Ставтесь до людей трошки проще і буде вам мир у всьому світі:) Можна хоча б поговорити з людиною малесенький відрізок часу і вже собі прикинути хто вона, якщо тут якийсь баран типу броліанта чудить от таке, то ,yar, не треба так зразу ж про всіх так думати:)

Точних координатів не маю, але приблизно тут:
1. http://wikimapia.org/#lat=49.4841162&lon=24.1513844&z=17&l=0&m=b це як з Нового Роздолу спускатися вниз до Барвінка, недоходячи до озера стежка на ліво в ліс і там на зрубі є могила, є має бути досить добре видно, недавно її чистили.
2. http://wikimapia.org/#lat=49.4956782&lon=24.1436596&z=15&l=0&m=b йдем попри озеро по гарній стежці, доходимо до камишів/болота там через нього є стежка, яка веде в ліс, там далі стежкою йдем понад невеличкий яр, там ще мають бути стрілочки, по провому боці є могила на гобку, хрест залізний помальований під березу.
3. http://wikimapia.org/#lat=49.4873433&lon=24.1558046&z=15&l=0&m=b приблизно тут, ну я сам тут тільки раз був і то чуть від дядіньки з собачкою і арматуркою не дістав, там треба іти вверж по дорозі бетонній і десь в лівому боці з дороги має бути видно хрест березовий.

Ще додам від себе якби була така нагода і ми вклались по часу то можна до Нового Роздолу на озеро Барвінок заскочити там теж є дірка у землі гарна, Сам барвінок чого вартий, біля печери там є могила партизана і напів закинений санаторій Каштан.

Там біля барвінку є як мінімум 3 могили повстанців)
А біля на теріторії саноторія минуло року дядько ходив з собачку і на всіх дуже сильно лаявся)

Так як цей фільм знімався за сприянням пластунів і багато людей що там знімались саме пластуни, мав можливість переглянути його на великому екрані під час ювілейної пластової зустрічі, фільм надзвичайно цікавий, як на мене, розповіді людей, постановка сюжетів, досить високий рівень.
Премєра відбувалась 20 березня у кінотеатрі ім. О. Довженка, вхід був безкоштовний.
Гарний трейлер..

Мені теж це дуже дивно здалось, військова частина від цього лісу дууже далеко, військові не їздять, хіба те що тюрьма за метрів 700

Напевно вона, похоже до цього
Якщо буде нагода туди повернутись сфоткаю:)
А воно щось страше собою представляє, щодо необережного поводження з ним ?

Вийшли з другом в Суботу покопати в невиличкий лісок, знайшли парочку гільз, 2 патрони, пряжку, 25 копійок, 2 копейки і ще купу барахла..

Також знайшли хз що, ВНП походу, вигляд мала круглої форми до верху звужена, внизу різьба, на ній писало AF здається, ну перша буква А точно, потім рік 1966 і кругом насічки з циферками..благополучно зарив її назад, може підкажете що то ?
Також знайшов надгробний надпис металевий, полячки Марусі, 19** якийсь рік, в лісі є цивинтер, цікаво те що на переважний більшості надгобків назви на камені були, а тут виліз металевий..правда розколений пополам..теж лишив в лісі..місце знаю, може з ним щось можна зробити ?

astrolon, Ага я попробую, дякую)  Чув там німці розстрілювали нарід в самому лісі, але там так засмічено :(
А щось не по війні можна в нас пошукати ?

Це вказує на ведення там бойових дій, чи можливо просто випадково ?
Вони знайдені десь кілометра пів від австрійських укріплень, але настільки я знаю боїв там не було.

WTF ?


Викопана на дорозі по якій дуже рідко їздять. Не всі в одному місця, а через певну відстань, похожих сигналів ще було багато, але в лом було копати. І ще трохи колючки викопували там.
P.S Хто не бачить то кульки металеві.

Нарешті дорвався до свого ноута і вирішив написати маленький звітик)
Файний сонячний день, домовився я з petro28011999 піти до лісу, щось пошукати.
Після першого невдалого виходу з ним, я не розчарувався і ще на щось сподівався, хоча прийшовши на місце, яке показав Петро, я був не дуже впевнений що ми щось зможемо знайти.
Близько 200 метрів від хат, на фото видно вікно.


Місце було у вигляді великої виритої ями з вогником в середині і купкою битих пляшок і іншого "міського" сміття.


Спочатку взяв свою аську і пішов кругом того всього включивши олметал, знайшов 2 цвяхи і пилу:), а у Петра почало щось пищати, і через декілька хвилин вилізла перша гільза 1916 року(Манліхер якщо не помиляюсь), тоді й піднявся настрій і почали вилізати решту, загалом на ямі радіусом 5 метрів вилізло 17 гільз, як вбиті, так і гарно збережені, і виліз 1 повний патрон)
Сфотографував тільки свої чищені, можна сказати що я їх вбив, кинув у лимонну кислоту і почав відтирати губкою, воно почало чорніти, тоді я взяв дротика і відчистив до блиску хоча разом з тим і стер надпис(



Тому після ще одного  виходу на те саме місце, де ми ще підняли по 3 шт, я їх не чіпав і стврив тему по чистці гільз, буду пробувати ваші поради.


P.S
Пардон за фотки з телефону.
Ще з позначками на патронах допоможіть, там були надписи I і H, і ще буква R закручена, це манліхер?

Вимочую в оцті,чищу дротянкою,полірую саморобною машинкою з войлочним кругом.

Робив так само тільки лимонка, напис на дні повністю зник.