Бо там де стара автобусна то там зараз паро автобусів на села їздять а так переважно там таксують таксисти,від нової панчішної там зразу видно ще працюючий цегельий завод,вони мали номера 32 і 33 цегельний а який саме з них я спитаю в матері,вона зараз пішла до міста,ще в нас колись була харчо смаковий завод,консервації напої соки,солодка вода в бутилках темних як оболонь світле,тільки там пляшка зелена)),на даний момент
там зараз теж руїни дестрою,основали там якусь фірму,точно сказати не можу но охорона собаки машини є на території,це все тянеться від нової автобусної,панчішка,цегельний харчосмакова,і проглядаючи поле видно комена колишнього хімзаводу,нсправді коменів було більше,основний
я незнаю чого його завалили був самий вищий,хтось розказував що він сягав 250 метрів но сказати не можу скільки но був височезний,коли його валили використовували динаміт і він впав в сторону сіл ільковичі в поля такякби,тоді перекрили рух машин,і було чути той бум як падав велетень,
на комені можна булоб встановити вишки мобільні ой покриття булоб хороше))),комен був чимсь похожий що і на ЧАЕС тільки більший,бо боках його тримали здоровезні троси,а там де на фотках ми бачили жилізну дорогу,там возили в цистернах сірковуглець,а пост називався пятий їх було сім чи вісім постів,перший прохідна,другий я шось незнаю,третій був транспортний,там тільки машини з грузом могли заїзджати,памятаю була свого роду вишка стовп а на верху стовпа дзеркало і було в дзеркало виднощо в кузовах є.
ше памятаю автобус людей возив за рейсом сокаль хімзавод,автобуси в народі були прозвані скотовози,також завод мав свої автобуси як і рейсові так і екскурсійні,було два ікаруса одинн червоний один зелений з надписом хімволокно,але його скоро сплавили остався червоний ікарус і ще мали автобуса в народі прозваним черевиком,отой самий більший комен вночі підсвічувався в якості маячків шоб згори було вино шото завод,ну і шоб вертушка якась не влупилась напевно,на заводі були дві столовки,адмін будинок рядом коло прохідної перший пост вертушки дві стояли вхід вихід,строго по пропускам,всякі кнопочки лампочки ключики)))
там зараз теж руїни дестрою,основали там якусь фірму,точно сказати не можу но охорона собаки машини є на території,це все тянеться від нової автобусної,панчішка,цегельний харчосмакова,і проглядаючи поле видно комена колишнього хімзаводу,нсправді коменів було більше,основний
я незнаю чого його завалили був самий вищий,хтось розказував що він сягав 250 метрів но сказати не можу скільки но був височезний,коли його валили використовували динаміт і він впав в сторону сіл ільковичі в поля такякби,тоді перекрили рух машин,і було чути той бум як падав велетень,
на комені можна булоб встановити вишки мобільні ой покриття булоб хороше))),комен був чимсь похожий що і на ЧАЕС тільки більший,бо боках його тримали здоровезні троси,а там де на фотках ми бачили жилізну дорогу,там возили в цистернах сірковуглець,а пост називався пятий їх було сім чи вісім постів,перший прохідна,другий я шось незнаю,третій був транспортний,там тільки машини з грузом могли заїзджати,памятаю була свого роду вишка стовп а на верху стовпа дзеркало і було в дзеркало виднощо в кузовах є.
ше памятаю автобус людей возив за рейсом сокаль хімзавод,автобуси в народі були прозвані скотовози,також завод мав свої автобуси як і рейсові так і екскурсійні,було два ікаруса одинн червоний один зелений з надписом хімволокно,але його скоро сплавили остався червоний ікарус і ще мали автобуса в народі прозваним черевиком,отой самий більший комен вночі підсвічувався в якості маячків шоб згори було вино шото завод,ну і шоб вертушка якась не влупилась напевно,на заводі були дві столовки,адмін будинок рядом коло прохідної перший пост вертушки дві стояли вхід вихід,строго по пропускам,всякі кнопочки лампочки ключики)))