Раніше вже була тема про організовану поїздку в Нововолинськ в шахти, але так ніхто туди і не поїхав :( Тому пропоную попробувати все таки добратися туди, але їхати вже не в діючу, а в закинуту шахту. Як мені сказали шахти № 2,3,4,9 вже не працюють і туди можна спокійно залізти. Їхати думаю в перших числах листопада. Є бажаючі приєднатися?
- Ласкаво просимо на eXplorer.lviv.ua.
This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.
Сторінок1
#2
Плани / Кременецькі катакомби
23.09.2015 23:24:32
На початку цього літа мене занесло в Кременець, де я під час пошуку місцевих печер наткнувся на досить цікаві катакомби. Всіх їх я так і не облазив, так як в середину я поліз один і не мав великого бажання там заблудитися. На просторах інтернету ніяких згадок про них я так і не знайшов. Тому появилася ідея зібратися і поїхати найблищим часом проексплоулерити їх. До того ж, я думаю, в тому регіоні можна ше багато всього цікавого знайти. Попереднью думаю їхати 4 жовтня. Є бажаючі приєднатися?
#4
Інженерні Споруди / Ферма, с. Язлівчик
11.03.2015 18:02:02
Почалося все з того, що я почув легенду, ніби десь за Бродами в 70-х роках будувався підземний ремонтно-танковий завод. Звучало це не дуже правдоподібно, але захотілося перевірити. По дорозі я ще зайшов на єврейське кладовище:
Меморіал біля кладовища:
Після кладовища я відправився в ліс шукати хоч якісь сліди цього заводу і непомітно пройшовши ліс опинився в Язлівчику. Там я побачив тосить цікаву башту:
В середині знаходився ржавий котел. Також в Язлівчику є залишки колгоспу, але туди я не пішов:
Замість цього, я став розпитувати місцевих жителів про танковий завод і накінець мене відправили до лісоруба, який би мав щось про це знати. Як виявляється, в 70-х роках за 1.5 км від Язлівчика за проектом ремонтно-танкового заводу будувались конюшні, які в разі війни, за короткий час могли б бути пристосовані для ремонту танків (хоча особисто мені складно зрозуміти, як в конюшнях можуть ремонтувати танки ???).
А ось і сама ферма:
Якась будка:
І тут раптом виявляється, що ферма не закинута і навіть чути звуки худоби:
Щось похоже на склади:
Закинути частина:
Вхід в підвал:
Діюча частина ферми:
Якщо пройти ще пів кілометра по трасі то можна побачити залишки елеватора:
Як бачимо, підземний ремонтно-танковий завод виявився абсолютно не підземним, не дуже ремонтно-танковим і навіть не заводом ;D
Так, як чогось дуже цікавого я не знайшов,то заїхав ше на ракетну базу біля Лешнева (про це постараюсь також найближчим часом написати звіт).
Обговорення
П. С. Дякую Рою, за допомогу в виставленні фотографій :)
Меморіал біля кладовища:
Після кладовища я відправився в ліс шукати хоч якісь сліди цього заводу і непомітно пройшовши ліс опинився в Язлівчику. Там я побачив тосить цікаву башту:
В середині знаходився ржавий котел. Також в Язлівчику є залишки колгоспу, але туди я не пішов:
Замість цього, я став розпитувати місцевих жителів про танковий завод і накінець мене відправили до лісоруба, який би мав щось про це знати. Як виявляється, в 70-х роках за 1.5 км від Язлівчика за проектом ремонтно-танкового заводу будувались конюшні, які в разі війни, за короткий час могли б бути пристосовані для ремонту танків (хоча особисто мені складно зрозуміти, як в конюшнях можуть ремонтувати танки ???).
А ось і сама ферма:
Якась будка:
І тут раптом виявляється, що ферма не закинута і навіть чути звуки худоби:
Щось похоже на склади:
Закинути частина:
Вхід в підвал:
Діюча частина ферми:
Якщо пройти ще пів кілометра по трасі то можна побачити залишки елеватора:
Як бачимо, підземний ремонтно-танковий завод виявився абсолютно не підземним, не дуже ремонтно-танковим і навіть не заводом ;D
Так, як чогось дуже цікавого я не знайшов,то заїхав ше на ракетну базу біля Лешнева (про це постараюсь також найближчим часом написати звіт).
Обговорення
П. С. Дякую Рою, за допомогу в виставленні фотографій :)
#5
Плани / Кам'янка 7 березня
04.03.2015 18:56:14
В суботу 7 березня хочу поїхати в Кам'янку (біля Сколе). Ціль поїзки: погуляти по горах, пофоткати, поки ше є сніг і попробувати знайти цю печеру: http://tyrist.pp.net.ua/publ/1-1-0-1
Є бажаючі приєднатись?
Є бажаючі приєднатись?
#7
Краєзнавство та Історія / Поморяни
04.03.2015 15:14:23
Вже дуже давно мене тягнуло до замку в Поморянах, і накінець я все-таки туди вибрався. Дорога проходила через Золочів, і я вирішив зробити декілька фоток замку ззовні, так як в середину йти в десятий раз бажання не було.
Сам замок за муром:
Бокова башта:
Герб на башті:
В"їздна брама:
Цікава скульптура біля замку:
Дальше, звернув на себе мою увагу костел в с. Поляни 1903р. В середину я попасти не зміг, так як він був закритим.
Після кстелу я на кінець приїхав в Поморяни. Перше, що я замітив - це ратуша, яка побудована у неоготичному стилі. По розповідях місцевих жителів, я зрозумів, що те, що залишилось від ратуші зараз - лише її невелика частина. Вона була зруйнована під час війни і з того часу ніхто навіть не пробував її відновити.
Фото ратуші на початку 20 ст:
Ратуша під час 2 світової війни:
Ратуша на теперішній день:
Відношення людей до пам'яток архітектури:
Вхід в завалений підвал:
2 поверх:
Дальше, по дорозі, зустрічаємо костел, який будувався з 1748 до 1812 року. Костел є діючим на даний момент і служби проводяться в неділю о 10:00. Місцеві жителі розказують, що звідти веде останній не завалений вхід в підземелля, але всередину я попасти не зміг.
Костел в 30-х роках:
Ось так він виглядає зараз:
Брама з скульптурами:
Залишки дзвіниці:
І накінець я, все таки, добрався до самого замку. Трішки історії:
Замок належав руській родині Кердеїв. До 1462 р. замок належав подільському воєводі Грицьку Кердейовичу, далі замок належав його сину — теребовлянському старості — Сигізмунду Кердею. Сигізмунд Кердей загинув в 1498 р. при обороні Поморянського замку від татар, його син Ян Кердей (Саід Бей) був взятий тоді дитиною татарами в полон, пізніше виховувався в школі для яничарів і був послом султана Сулеймана І до короля Сигізмунда І Старого.
Поморянський замок побудований на невисокім пагорбі, колись омивався з трьох сторін ставами, мочарами та водами Золотої Липи і Махнівки. Засновник замку назвав його «Корабом». У документі датованому 1497 роком згадується, що шляхтич Микола Свинка був дідичем та власником села і замку Поморян. Польський хроніст Баліцький пише, що король Александер Ягеллончик привілеєм з 1504 року дав Поморянам статус міста й надав йому магдебурзьке право, а також встановив торги і 2 ярмарки. Інший польський історик Дзєдзіцький вважає, що привілей, згадуваний Баліцьким, є лише відновленням для Поморян акту 1466 року, який міг загинути.
Наприкінці 15 століття маєтність перейшла до Зигмунта (Сігізмунда) Сєнінського (сина Яна з Сєнна і Олеська, краківського каноніка) і була в руках цього роду до 1619–1620 рр., коли ці землі купив Якуб Собєський — батько майбутнього короля Польщі.
У ті часи замок був добре укріплений, тоді ж зводиться нова порохівня, робиться великий запас зброї і гармат. Завдяки розумному розташуванню замок неодноразово витримав затяжні облоги турків і татар. У 1672 р., коли Золочівський замок зруйнували яничари, поморянська твердиня вистояла перед численними військами. Під час другого походу турків на Львів в 1675 р. залога замку, не маючи достатньої сили для оборони, покинувши таємним ходом фортецю, вийшла до лісу і заховалась у Свірзькому замку. Залишений напризволяще замок цілком спустошили, однак невдовзі його відбудували коштом тодішнього власника — короля Яна ІІІ Собєского. На жаль, фортеця знов була зруйнована в 1684 р. татарами.
У 1789 році Поморяни перейшли у власність Прушинських. Еразм Прушинський (помер в 1841 році) відбудував два крила замку — південне та східне — та розібрав північне і західне. Відбудову замку завершив його син Юзеф (помер близько 1875 року). Він відновив інтер'єри, покрив замок бляхою, заклав парк, теплиці. Як великий цінувальник мистецтв, він зібрав винятково цінну галерею олійних робіт видатних італійських майстрів, близько 300 малюнків славетних художників світу, в тому числі Рембрандта і Леонардо да Вінчі, гравюр-портретів польських королів, колекцію медалей і монет, печаток польських королів і князів, автографів польських королів, ікон, посуду, мозаїк. Впорядкування Поморянського архіву — теж його заслуга. Родина Прушинських заклала великий цвинтар, посередині якого стоїть їхній гробівець. Після смерті Юзефа все було знищено, за безцінь продано цінності, архів розпорошився.
В 1876 році замок перейшов у власність Романа Потоцького, чий син Єжи (Юрій, помер в 1961 році) опікувався замком до 1939 року, відремонтувавши його після руйнацій Першої світової війни.
Місцеві жителі розказали мені, що Потоцький перетворив замок у мисливський маєток і приїжджав туди 2 рази на рік. Останній раз він там був у 1939 році, а після війни замок перейшов до радянської влади. Так, як війна практично не зруйнувала замок, то спочатку він використовувався, як банк та райком. В 60-х роках тут діяв 2 корпус місцевого училища, але в 80-х роках стався пожар і з того часу замок поступово руйнується і розбирається місцевими жителями.
Точної дати спорудження замку я не знайшов, але по табличці при вході можна припустити, що це 1340 рік.
Замок за графа Потоцького:
Парк зустрічає мене привітною брамою:
Зразу справа знаходиться невеликий погріб:
І ось сам замок, а точніше те, що від нього залишилось:
Конюшні:
Кутова вежа:
Замок всередині:
В 2011 році замок пробували реставрувати, але справа далеко не пішла:
Входи в підвали:
Криниця в підвалі, глибина якої, за словами місцевих, більше 40м:
Сходи в нікуди:
Ще один цікавий вхід в підвал, куди я, на жаль, попасти не зміг:
Після відвідування цього замку починаєш розуміти, що при такому відношенні до пам'яток архітектури через декілька десятків років в Львівській області залишиться, як максимум 5-10 замків, а всі інші залишуться лише на фотографіях :(
Сам замок за муром:
Бокова башта:
Герб на башті:
В"їздна брама:
Цікава скульптура біля замку:
Дальше, звернув на себе мою увагу костел в с. Поляни 1903р. В середину я попасти не зміг, так як він був закритим.
Після кстелу я на кінець приїхав в Поморяни. Перше, що я замітив - це ратуша, яка побудована у неоготичному стилі. По розповідях місцевих жителів, я зрозумів, що те, що залишилось від ратуші зараз - лише її невелика частина. Вона була зруйнована під час війни і з того часу ніхто навіть не пробував її відновити.
Фото ратуші на початку 20 ст:
Ратуша під час 2 світової війни:
Ратуша на теперішній день:
Відношення людей до пам'яток архітектури:
Вхід в завалений підвал:
2 поверх:
Дальше, по дорозі, зустрічаємо костел, який будувався з 1748 до 1812 року. Костел є діючим на даний момент і служби проводяться в неділю о 10:00. Місцеві жителі розказують, що звідти веде останній не завалений вхід в підземелля, але всередину я попасти не зміг.
Костел в 30-х роках:
Ось так він виглядає зараз:
Брама з скульптурами:
Залишки дзвіниці:
І накінець я, все таки, добрався до самого замку. Трішки історії:
Замок належав руській родині Кердеїв. До 1462 р. замок належав подільському воєводі Грицьку Кердейовичу, далі замок належав його сину — теребовлянському старості — Сигізмунду Кердею. Сигізмунд Кердей загинув в 1498 р. при обороні Поморянського замку від татар, його син Ян Кердей (Саід Бей) був взятий тоді дитиною татарами в полон, пізніше виховувався в школі для яничарів і був послом султана Сулеймана І до короля Сигізмунда І Старого.
Поморянський замок побудований на невисокім пагорбі, колись омивався з трьох сторін ставами, мочарами та водами Золотої Липи і Махнівки. Засновник замку назвав його «Корабом». У документі датованому 1497 роком згадується, що шляхтич Микола Свинка був дідичем та власником села і замку Поморян. Польський хроніст Баліцький пише, що король Александер Ягеллончик привілеєм з 1504 року дав Поморянам статус міста й надав йому магдебурзьке право, а також встановив торги і 2 ярмарки. Інший польський історик Дзєдзіцький вважає, що привілей, згадуваний Баліцьким, є лише відновленням для Поморян акту 1466 року, який міг загинути.
Наприкінці 15 століття маєтність перейшла до Зигмунта (Сігізмунда) Сєнінського (сина Яна з Сєнна і Олеська, краківського каноніка) і була в руках цього роду до 1619–1620 рр., коли ці землі купив Якуб Собєський — батько майбутнього короля Польщі.
У ті часи замок був добре укріплений, тоді ж зводиться нова порохівня, робиться великий запас зброї і гармат. Завдяки розумному розташуванню замок неодноразово витримав затяжні облоги турків і татар. У 1672 р., коли Золочівський замок зруйнували яничари, поморянська твердиня вистояла перед численними військами. Під час другого походу турків на Львів в 1675 р. залога замку, не маючи достатньої сили для оборони, покинувши таємним ходом фортецю, вийшла до лісу і заховалась у Свірзькому замку. Залишений напризволяще замок цілком спустошили, однак невдовзі його відбудували коштом тодішнього власника — короля Яна ІІІ Собєского. На жаль, фортеця знов була зруйнована в 1684 р. татарами.
У 1789 році Поморяни перейшли у власність Прушинських. Еразм Прушинський (помер в 1841 році) відбудував два крила замку — південне та східне — та розібрав північне і західне. Відбудову замку завершив його син Юзеф (помер близько 1875 року). Він відновив інтер'єри, покрив замок бляхою, заклав парк, теплиці. Як великий цінувальник мистецтв, він зібрав винятково цінну галерею олійних робіт видатних італійських майстрів, близько 300 малюнків славетних художників світу, в тому числі Рембрандта і Леонардо да Вінчі, гравюр-портретів польських королів, колекцію медалей і монет, печаток польських королів і князів, автографів польських королів, ікон, посуду, мозаїк. Впорядкування Поморянського архіву — теж його заслуга. Родина Прушинських заклала великий цвинтар, посередині якого стоїть їхній гробівець. Після смерті Юзефа все було знищено, за безцінь продано цінності, архів розпорошився.
В 1876 році замок перейшов у власність Романа Потоцького, чий син Єжи (Юрій, помер в 1961 році) опікувався замком до 1939 року, відремонтувавши його після руйнацій Першої світової війни.
Місцеві жителі розказали мені, що Потоцький перетворив замок у мисливський маєток і приїжджав туди 2 рази на рік. Останній раз він там був у 1939 році, а після війни замок перейшов до радянської влади. Так, як війна практично не зруйнувала замок, то спочатку він використовувався, як банк та райком. В 60-х роках тут діяв 2 корпус місцевого училища, але в 80-х роках стався пожар і з того часу замок поступово руйнується і розбирається місцевими жителями.
Точної дати спорудження замку я не знайшов, але по табличці при вході можна припустити, що це 1340 рік.
Замок за графа Потоцького:
Парк зустрічає мене привітною брамою:
Зразу справа знаходиться невеликий погріб:
І ось сам замок, а точніше те, що від нього залишилось:
Конюшні:
Кутова вежа:
Замок всередині:
В 2011 році замок пробували реставрувати, але справа далеко не пішла:
Входи в підвали:
Криниця в підвалі, глибина якої, за словами місцевих, більше 40м:
Сходи в нікуди:
Ще один цікавий вхід в підвал, куди я, на жаль, попасти не зміг:
Після відвідування цього замку починаєш розуміти, що при такому відношенні до пам'яток архітектури через декілька десятків років в Львівській області залишиться, як максимум 5-10 замків, а всі інші залишуться лише на фотографіях :(
#8
Плани / Поморяни 24-25 лютого
24.02.2015 23:43:11
Пропоную цієї суботи або неділі поїхати в Поморяни в ось цей замок http://www.castles.com.ua/pom.html. По дорозі можна заїхати в Золочів на цегельний завод та замок. Також хочу в Поморянах подивитись ратушу http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=49.630825&lon=24.941003&z=16&m=b&show=/17016968/uk/Колишня-міська-ратуша-в-неоготичному-стилі
Планую їхати в суботу або в неділю. Є бажаючі приєднатись?
Планую їхати в суботу або в неділю. Є бажаючі приєднатись?
#9
Я знаю місце / Лабораторія в с. Озеро
05.02.2015 17:38:37
Всім привіт, недавно розказали, що десь в районі села Озеро (те, що в Волинській області) знаходиться закинути лабораторія. На вікімапії і взагалі в інтернеті ніякої інформації про це місце знайти не зміг. Можливо хтось бував там, або хоча б шось знає про достовірність цієї інформації? Якщо там насправді є якась лабораторія, то хотілося б туди зїздити.
PS. Вибачаюсь за дезінформацію, правильна назва села Озеро, а не Озерне.
PS. Вибачаюсь за дезінформацію, правильна назва села Озеро, а не Озерне.
#10
Я знаю місце / Ракетна база біля Бродів
09.01.2015 23:55:40
Всім привіт. Розказали мені про одну закинуту ракетну базу в Бродівському районі біля Лешніва. На форумі ніякої інформації я про неї не знайшов і тому хотів би поїхати подивитись. Є бажаючі приєднатись? Хочу їхати в якусь неділю, можна і в наступну. Також можна заїхати ше на 2 ракетні бази біля Бродів і в синагогу, та Бродівський замок, якшо будуть бажаючі.
#11
Я знаю місце / Лабораторія на Рясному
18.12.2014 20:34:32
Всім привіт. Вчора по дорозі на Сільмаш побачив цікау будівлю. Фотоапарата при собі, на жаль, не було, але фото є по цьому посиланні http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,3575.msg21894.html#msg21894. У середину я зайти не зміг, через те, шо всів двері і вікна за металіними гратами. Чи знає хтось, як можна попасти в середину, і хоча б якусь інформацію про цю лабораторію? В інтернеті нічого цікавого не знайшов.
PS Вибачаюсь, якшо вже є подібна тема.
PS Вибачаюсь, якшо вже є подібна тема.
Сторінок1