Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Bottlehunter

#161
Класна розповідь, люблю трамваї.
Знаю, що ще бувають трамвайні екскурсії в Пущу-Водицю, рік тому майже потрапив на таку)
А в інших трамдепо Києва проводяться якісь дні відкритих дверей?
#162
Унікальні історичні фото заводу "Термоприлад" від Святодія. Він сам їх свого часу сфоткав і сховав, а сьогодні знайшов на антресолях флешку з фотками.





















#163
Сайт MyHeritage запустив сервіс, який перетворює старі чорно-білі фото в кольорові.  Доступний за посиланням.

В нашому Телеграм чаті забавка дуже зайшла. Нижче додаю найцікавіші на мій погляд фотки. Докидайте ще!

Колоризовані парові машини з Волі Добростанської










Вулиця Харківська, 30 роки.



Львівський етнографічний музей, 40-ві роки.



Прадідусь Зеленої Миші


#164
Коли чистота і зручність Праги набридає, коли хочеться відпочити від людей і змінити трохи ландшафт навколо, є швидкий рецепт. Всього півгодини на авто - і ти опиняєшся в Кладно, місті з багатою індустріальною історією, що зараз переживає не найкращі часи. Тут є все - іржаві та не дуже труби, розвалені та не дуже підприємства, закинуті історичні промислові будівлі, купи сміття в лісі та стрьомні райони, що населені циганами і в які краще не заходити.

В середині 19 століття тут знайшли кам'яне вугілля високої якості, а згодом відкрився металургійний комбінат та супутні підприємства. Під вмілим керівництвом радянського режиму виробництво почало занепадати, а згодом і зовсім здохло. Зараз частина промзони стоїть закинута, на частині відкрилися нові підприємства або стоять якісь склади.

Для ревіталізації Кладно докладаються значні зусилля. Наприклад, зараз розробляється проект швидкісного трамвайного сполучення з Прагою. Але виглядає, що потрібен час, щоб постіндустріальні рани загоїлися і місто знову повернулося до нормального життя.

Фото далі будуть вперемішку, з жовтня минулого року та з минулої суботи.

Старі вапняні печі, експлорерська візитівка Кладно. Якщо я зрозумів правильно, збудовані всередині 19 століття.



Ось як вони виглядали колись:



Це початок території, де колись розташовувався металургійний комбінат. Навіть не зовсім якісні старі фото, яких далі накидаю ще, передають атмосферу цього місця. Я собі уявляю, що тут робилося п'ятдесят років тому: пилюка, сморід, шум та грюкіт техніки та інші "милі дрібнички" важкої промисловості.









Десь метрів за чотириста звідси починається ще одна експлорерська пам'ятка - фантомна залізниця на стероїдах. Це коротка залізнична гілка, що проходить естакадою над територією підприємства до розвантажувального цеху. Колись по вузькоколійці їздили отакі паровозики. Один такий дожив і до наших днів, його можна побачити в технічному музеї в Празі



Історичні фото "висячої залізниці". Ви вже відчуваєте атмосферу?)))







Частина естакади залочена від різного роду сталкерів. Експлорить тут народ досить охоче, до речі. Не зважаючи на стрьомну погоду, вчора зустрів групу підлітків, а потім ще й чувака з зеркалкою на шиї та дочкою років шести. Малій той урбан експлорейшн явно не зайшов, вона змерзла і позіхала на весь рот. Видно мама в суботу ходить з подружками на каву, а доця мусить валанцатися з татом по всіляких промзонах і бомбіках, хоча не проти би побавитися з ляльками. Але героїчно сприймає свою долю як неминуче зло і не жаліється на труднощі)





А це вже з іншого боку "фантомки", розвантажувальна платформа, до якої вона колись вела. Висота поверхів чотири, всі приміщення закидані сміттям. Хтось навіть не полінувався привезти ванну, щоб викинути її в підвал.

















Так це місце виглядало колись



Графіті, чуваки явно не там шукають свою цільову аудиторію.





Прощальний погляд на "фантомку" зверху



Зазвичай біля схожих стрілок пишуть щось типу "Free hugs". Щоб народ охочіше заходив всередину.



Табличка на якісь епічній залізяці, що валяється наподалік. На око тони три, в Україні вона б давно помадрувала на металолом, а тут народ лінивіший.



Просто вітер тут сильний буває



Типові придорожні краєвиди промзони. Зверху прокладені кабелі, знизу якісь труби.







Історична будівля вокзалу. Авто на передньому плані - легендарна Škoda 120. Буквально за сто метрів від вокзалу в розвалинах якихось бетонних будок горить вогонь і сушаться дитячі пеленки на шнурку.







На підвищенні за залізничними коліями видніються історичні будівлі старої шахти. Зараз частина з них використовується як склади, частина стоїть закинута. Я на територію не потрапив, якщо комусь цікаво, більше історичних фото є тут.



Це тільки мала частина з того, що можна побачити в Кладно. Оранжевий хеловінський гарбуз з центру міста, щоб розбавити сіру атмосферу промзони




#165
Команда сайту polyphonyproject.com  зробила просто колосальну роботу, вони професійно записали і упорядкували близько 1500 народних пісень майже з усієї території України.

Кожен голос поліфонічних пісень записаний окремим мікрофоном, що дозволяє розділяти їх та прослуховувати окремо або комбінувати між собою будь-яким чином за допомогою багатоканального програвача. Щоправда, той багатоканальний програвач працює тільки на мобільному  >:(

Пісні з архіву можна фільтрувати за темами, мотивами, обставинами виконання тощо. До кожної є відео в 4К. Коротше кажучи, справжній скарб для тих, хто цікавиться українською історією.

На жаль, з Західної України є тільки Волинь, гуцулів та бойків чомусь ще не записували :) Може пізніше з'явиться)

#166
Цитата: Le-i-3o від 09.02.2020 22:05:43
Статуя Святого Антонія на прогулянці дуже цікаво як вона туди потрапила,  є в когось якісь ідеї?

Яка адреса?
#167
Відеосюжет про колекцію Олександра Терещука. Дякую Driver'у за посилання

#168
Кілька статей про скарби та їх пошук в Чехії, іноземною мовою

https://www.radio.cz/ru/rubrika/radiogazeta/klady-i-zakony-zemli-cheshskoj

https://www.radio.cz/ru/rubrika/radiogazeta/v-velikuyu-pyatnicu-v-chexii-ishchut-klady

https://www.radio.cz/ru/rubrika/radiogazeta/gorshochek-zolotyx-monet-ili-o-polze-vyrashchivaniya-luka

Якщо коротко:
- Пошук з металошукачем доволі популярний в Чехії, хоча і нема такого хайпу як в Україні. Законодавством пошук не заборонений, якщо тільки це не місце археологічних розкопок.
- Згідно закону, все знайдене в землі належить державі. Той, хто знайшов скарб, отримує 10% вартості у винагороду. При цьому оцінюється історична, а не колекційна ціна знахідки.
- За приховування знахідки настає кримінальна відповідальність.





#169
"Atlas Obscura" - проект присвячений нетуристичним місцям по всьому білому світі. Попадається і банальщина, звісно, але і цікавого теж багато. Гарний варіант, якщо хочете знайти щось незвичне в чужому місті, куди приїхали на вихідні. Звідси я, наприклад, дізнався про сквот Мілада в Празі та ще кілька цікавих місць.

Є тут і дещо з України, наприклад, закинутий костел Всіх Святих в Годовиці.


#170



Вілла Мілада була типовим будинком часів Першої республіки (збудована після 1 Св. війни), яких в Празі сотні. Власники виїхали відразу після приходу в Чехословаччину червоного режиму і відтоді вілла належала державі. Наприкінці 80-х років будинок мали зносити і випадково видалили з кадастрового реєстру. Це зіграло визначну роль в долі Мілади - насправді вона існувала, а на папері - ні. Навколо будувалися висотки, дорожні розв'язки і таке інше, а Мілада стояла і далі закинута.

Перші сквоттери тут з'явилися на початку дев'яностих. В нульових Мілада була відомим далеко за межі Праги сквотом, тут постійно жили два-три десятки людей і, згідно згадок в тодішніх ЗМІ, "декілька собак". Тут постійно проводилися виставки, концерти та інші мистецькі акції. Але сквот є сквот, і "темна" його сторона тут набагато переважала сторону світлу: сусіди були не з захваті від бруду і постійного шуму, під час одного з регулярних рейдів поліціянти винесли звідси дві величезні сумки трави, а одного разу один з тутешніх собак забіг на територію Празького зоопарку, що розташований неподалік, і загриз там кілька овець.

Чорний день для мешканців настав влітку 2009 року, коли будинок після дооовгої бюрократичної тяганини таки внесли в кадастри і новий власник попросив поліцію допомогти його очистити. Сквотерів виселили, протести і суди тривали ще дуже довго, але Мілада й досі стоїть закинута, з замурованими аж до другого поверху вікнами і чекає на знос.

Фотки з 2009 року:











Вчора вирішив подивитися на це легендарне місце, перейняти, так би мовити, енергетику історичного місця  8)

Шлях до закинутого сквоту починається зі станції метро Надражі Голешовіце. Це точно не те місцце, про яке пишуть в туристичних путівниках - брудно, сміття, безпритульні, залишки якихось будівель і широкі та шумні автомобільні розв'язки.

Вид з мосту через Влтаву.







Пам'ятник тим, хто загинув тут під час Празького повстання на початку травня 1945 року



Вічна парковка



Трафаретний малюнок на опорі мосту підказує, що я на правильному шляху.



А ось і легендарна Мілада. Всі вікна і двері аж до другого поверху замуровані, де-не-де ще й зверху наварені грати. Я в житті не бачив такого захищеного абандону  :o
Тому зсередини фоток не буде, та й сумніваюся, що там було б щось цікаве.

















Хтось взяв на озброєння пораду з пісні Братів Гадюкіних "То правда же добру нема що пропадати" і майнить стару цеглу із залишків огорожі



Ну і по традиції, якесь цікаве гастро-місце наприкінці. Як будете в тих краях, дуже рекомендую Cross Club - це ресторан, кав'ярня та нічний клуб в стилі Стімпанк! Сподіваюся, колись напишу про нього детальніше.




#171
Пам'ятник солдатам різних національностей, що загинули на цих землях в роки Першої світової. На табличці німецькою мовою написано, що тут спочивають 11830 військових. Місце цікаве ще й тим, що має форму практично ідеального кола.

Цвинтар знаходиться недалеко від Заліщиків, біля села Звенячин.














#172
На затишній вуличці Hlavova, недалеко від Вишеграда і Влтави, стоїть будівля хімічного факультету Карлового університету (Chemický ústav Karlovy univerzity). Я мав трохи часу сьогодні, зайшов глянути. Тут знаходиться дуже цікавий варіант Періодичної системи хімічних елементів. Подивитися на неї може кожен, і то безкоштовно. Університет відкритий у стандартні робочі години, а сама таблиця знаходиться над головними сходами відразу навпроти входу.





За склом знаходяться зразки майже всіх хімічних елементів з таблиці. Нема тільки радіоактивних і тих, які "довго не живуть"))) Дуже "залипальна" штука, відразу почав згадувати, що я ще пам'ятаю зі шкільного курсу хімії  :D
Зверху є екрачник, можна тицьнути на відповідний елемент, комірка з ним підсвітиться, а на екран виведеться інформація.



Хлопці з лівої частини таблиці зазвичай дуже буйні, тому сидять в запаяних колбах



Інертні гази теж в трубках. Будемо вірити, що вони там дійсно є ;)



Титанова ковбаска, срібло, золото та їхні друзі







Берклію та Каліфорнію немає вдома  :) Це й не дивно, подивіться на картинку, яка називається "Контейнер для транспортування одного граму каліфорнію"  :o





На жаль, мав мало часу, хіба трошки пройшовся коридорами. Шафи з історичним хімічним приладдям





Підвал та незрозумілий дзвоник біля сходів





Затишний внутрішній дворик



В підвалі є ще студентське кафе зі студентськими цінами. Те що треба для бюджетного перекусу.


#173
Цитата: maxiWELL від 21.01.2020 18:30:26
Цитата: Bottlehunter від 21.01.2020 15:29:38
"Вагоновожатые" грають в Подільському трамвайному депо (Київ)
Маленько офф-топ. Все-таки, трамвай не закинутий. Та й депо, тьфу-тьфу-тьфу, поки ще працює.

Треба всього-навсього трохи почекати, все буде  :)
Якщо серйозно, мені сподобалося експлорерський світогляд фронтмена, тому вирішив написати.
#174
"Вагоновожатые" грають в Подільському трамвайному депо (Київ)



Уривок з недавнього інтерв'ю лідера гурту Антона Слєпакова. Дуже експлорерський склад думок, я б сказав)

(Питання журналіста) Ти часто постиш у Facebook фото різних машин, трамваїв, механізмів, що тебе в цьому цікавить?

– Мене це надихає. Я навіть не можу спокійно пройти по вулиці, коли бачу іржаву гаєчку. Потім усі кишені забиті цим брудом (сміється). Але ця іржа– це ще один спосіб побачити світ, тому що ніщо не вічне в ньому, усе минає.

Якщо мене зараз відвести на якийсь напівзруйнований завод, де є лише станки, механізми, то я можу там ходити години дві.

Мені цікаве минуле, я люблю його досліджувати і за ним спостерігати. Мене не дуже цікавить сьогодення, воно для мене не дуже зрозуміле. А до майбутнього я не знаю як ставитись, бо воно ще не настало.

На прикладі минулого, навіть зруйнованих речей, архітектури, транспорту, соціального устрою  можна побачити як все нестатично.

Якщо зараз якась компанія винесе на смітник столи з IKEA, то в мене це не викличе жодних емоцій, а коли викидають старий агрегат чи бабінний магнітофон, то в ньому ціла епоха і це для мене естетично.

Я не почуваюся дуже впевнено в сьогоднішньому і майбутньому, а минуле я пам'ятаю. Це не ностальгія, скоріше дослідницький інтерес.
#175
Роуп джампінг на Фак парку. Не повторюйте цього вдома, трюки виконані професійними манекенами  ;D

#176





Вирішив сьогодні глянути як поживає недобудований нацистський підземний завод. Застав залочений вхід і отаку записку на ньому:



У вільному перекладі зміст повідомлення такий:

"Ці підземелля охороняються як місця зимівлі кажанів згідно параграфу парканадцять закону нумер шосьтамшосьтам дріб дев'яносто два. Уберсекретний нацистський завод закритий на уберсекретний замок і патрулюється кажанячою уберполіцією з жовтня по березень. Після того, як кажани прокинуться та відлетять, ми не тільки відкриємо підземелля, а ще й охоче проведемо вам екскурсію. Файно дякуємо за ваше терпіння, в тому числі і від імені тутешніх кажанів."

По-моєму, то круто. Я пішов в найближчий паб чекати березня і згадувати старих друзів


#177
Музей громадського транспорту в Празі знаходиться в історичній будові трамвайного депо Стрешовіце. Тут можна побачити більше сорока екземплярів техніки різних часів, а ще безліч моделей, документів, схем руху, квитків, фото і такого іншого. Можна також накупити трамвайно-тролейбусно-метрових сувенірів за копійчану ціну.

Офіційний сайт музею. Тут можна знайти інформацію про час роботи (зверніть увагу, що музей працює тільки у вихідні та святкові дні), ціни, найближчі акції та інше.

Разом з квитком можна соі взяти буклет з інформацією про весь транспорт музею, кількома різними мовами на вибір. Збоку від каси стоять каси з сувеніркою.
Що мені сподобалося найбільше - весь музейний транспорт ідеально відреставрований і майже весь на ходу.



Кінний трамвай, кінець 19 століття.



КонтрОлери старих трамвайних вагонів







Тролейбуси Шкода 8Tr та Татра T400 50-х років в ідеальному стані. Навіть гума на колесах новесенька.







Про кожен з експонатів можна напистати окрему статтю. Наприклад, оцей люксусний трамвайний вагон під номером 200. Був вироблений в 1900 році для службових поїздок празьких чиновників. Побував на технічній виставці в Парижі в 1900 році, де всі дивувалися фантастичному дизайну та внутрішньому оздобленню, а також технічним новинкам. Працював аж до 70-х років.





Час від часу його випускають погуляти)



Літній прогулянковий трамвай 1913 року





Трамваї міжвоєнного періоду



Сучасніші Татри, до кольОру до вибОру. Їх і досі дуже багато їздить по Празі.









Трамвай німецького виробництва для вирівнювання колії. Працював з 1966 до 2002 року.



Вагон-трансформатор, використовувався як додаткове джерело струму в разі потреби.





Маневровий трамвайний локомотив, тягав вантажні вагони до 1984 року





Перевозна квиткова каса, використовувалася на різних масових заходах, наприклад, спортивних змаганнях. Виготовленя в 1928 році, останній раз вокористовувалася в 1975.



Реклама з трамваїв періоду 1 Світової



Різні таблички та інші артефакти






:o








Багато чого цікавого лишилося несфотканим, наприклад причіп-акумуляторна батарея для трамвая  :o Тому обов'язково поділіться своїми враженнями і фотками після відвідин музею.

А після відвідин музею рекомендую зайти на пиво до пабу "Na staré Vozovně" ("В старому депо"), який знаходиться за кілька кроків від музею. Мають гарний дизайн та приємний персонал. А ще тут часто можна зустріти культову чеську панк-групу "Три сестри"


#178
Стаття з описом найбільшої в історії Львова трамвайної аварії. В 1972 році у спареного вагону Готта, що спускався Городоцькою, відмовили гальма і він на повній швидкості в'їхав в людей на зупинці. 26 людей тоді загинуло.

До статті доданий раніше секретний документ з обласного архіву - доповідна записка з поясненням причини аварї.


#179
Мабуть краща книжка, яку я прочитав минулого року - Ніл Ґейман, "Небудь-де" (Neil Gaiman, "Neverwhere"). Український переклад вийшов 2017 року.

Це роман у стилі міського фентезі від автора "Кораліни у світі кошмарів". Фішка книги в тому, що майже всі події відбуваються під Лондоном. А фішка Лондона в тому, що він має найстаріше в світі метро, і на сьогодні Дооооовгий список закритих, закинутих, невідкритих та частково функціонуючих станцій. Деякі з них описані в романі. Подорожі каналізацією теж присутні, звичайно.

Я не буду копіювати сюди окремі уривки з описами підземель, вони там практично на кожній сторінці. Приємного читання!


#180
Музика для настрою: Жадан і Собаки - 300 китайців

Практично в усіх великих містах світу існують райони, де компактно проживають представники некорінних національностей, такзвані Китайські, Італійські, Мексиканські та інші квартали або, скажімо, циганські гетто в містах Східної Європи. Всередині таких локалей переважно своє життя і свої правила, і чужих, а тим паче туристів з камерами, тут не дуже вітають.

Прага в цьому плані трохи відрізняється, тут практично нема яскраво виражених "поганих" або "інших" районів. Але все-таки є один виняток, це Сапа - величезний в'єтнамський ринок і місце локального проживання в'єтнамців навколо нього. Це абсолютно інший світ, і точно не те, що 99% людей асоціюють зі словом "Прага". Коли минаєш прохідну колишнього м'ясокомбінату, що слугує воротами ринку, здається, що Прага лишилася кілометрів за тисячу звідси. І це одна з "фішок" міста; як ви вже могли зрозуміти з інших дописів в цій темі, Прага має сотні потаємних закутків і таємниць для експлорерів.

В'єтнамці є третьою по чисельності (після українців і словаків) національністю в Чехії. Вони переважно живуть досить закрито і займаються тільки певним видом бізнесу - тримають цілодобові магазинчики, кафешки, манікюрні салони чи перукарні. "Малий Ханой" (інша назва Сапи) - це центр і мозок їхньої громади в Чехії. Тут є все, базар з одягом і екзотичними продуктами, оптові супермаркети, десятки кафешок з автентичною їжею, буддистський храм, салони з гральними автоматами, автомийки, туристичні офіси, своя пожежна команда і, підозрюю, щось таке, про що краще і не знати))) На площі майже 40 гектарів працює біля 7 тисяч людей.

Перше покоління в'єтнамців почали приїжджати в Чехію в п'ятдесятих роках. Теперішня молодь дуже часто майже не розмовляє рідною мовою. Самі себе вони влучно називають "бананові діти" - жовті ззовні і білі всередині.

Сапа була відкрита на тариторії колишніх м'ясокомбінату і птахофабрики в 1993 році. Ще років зо п'ять тому ця територія сприймалася чехами як дикі азійські джунглі, в які ніяк не прийде Рембо, щоб навести там порядок) Зараз відношення трохи змінилося і все більше людей їде сюди на вихідні, щоб закупитися продуктами, знайти особливі харчові приправи або просто пообідати.

А ще в Сапі проводять екскурсії. Я сам на такій не був, але народ у відгуках пише, що зайшло. Ось, може комусь пригодиться:

Нумер раз
Нумер два

Стаття англійською з гарними фото

Пару моїх фото. Один з в'їздів на ринок. Підозріло схожий на совкову заводну прохідну)))



Неподалік брами в траві посеред сміття випадково надибав на пам'ятний камінь. Напис: "Наріжний камінь птахофабрики, 1979"



Все, Європа лишилася десь далеко звідси.







Різні екзотичні продукти







Дорогих авто на території в рази більше, ніж в середньому по місті



Зайшов перекусити в один з десятків закладів. Типу ресторан, навіть персонал ходить в білих сорочках. Їдло смачне, але решта так... по-в'єтнамськи, коротше кажучи) Ноги липнуть до підлоги, стакани, що висять на барі, брудні. А коли хтось до тебе посміхається, виходить як в Термінатора, пам'ятаєте?) Але мені такі речі тим не менше подобаються, тому щиро рекомендую ресторан Три Дев'ятки в Малому Ханої  8)












Коли поїв, можна підібрати собі якісь лахи. Більшість з тутешнього краму робиться за принципом "чим більше полосок, тим більше Адідас" і продається оптом, коробками. Але і ціни теж копійчані. Окремої уваги заслуговують весільні салони, але там я фоток не зробив, бо був засліплений красою виставлених костюмів.











Ще одна вхідна брама і фонтан біля неї, популярне місце зустрічей





І насамкінець - затишний і атмосферний буддистський храм