Messages

Сьогодні рівно 2 роки як я зареєструвався на Експлорері. На п'яну голову придумав собі нік, а через три дні написав перший допис в темі Центр космічного зв'язку.

Ця тема називається "Вітання...", проте привітати сьогодні хочу не себе, а всіх вас, форумчан. Вітаю! Дякую за те, що Ви є! Дякую долі за те, що завдяки форуму познайомився з безліччю цікавих людей, які стали моїми найкращими друзями. Завдяки форуму відвідав купу цікавих місць, а на ще купішу купу маю плани, далекі і не дуже. Дякую адміністраторам, що запустили цей цікавезний проект і наполегливо працювали над ним, аж поки Експлорер "став на ноги". Дякую всім, хто вносить свій вклад в розвиток спільної справи - дописами, фотками, порадами, розповідями про цікаві місця, які часто знаходяться просто під носом, треба просто не лінуватися відірвати дупу від дивану і відкрити отой маленький лючок в сусідній брамі :) . А найбільше тішить те, що форум постійно розвивається, приходять нові люди, організовуються цікаві вилазки, нас добре знають на Західній Україні і за її межами.

Ще раз щиро вітаю всіх з тим, що МИ Є!!! 

P.S. Можна було б якось зібратися в теплу весняну днину десь на природі, посидіти, поспілкуватися, познайомитися з новачками... Але то вже певно буде інша тема, в "ПлаНАХ" ;)

Розглядав оце на мапі болгарське місто Перник, відоме своєю занепалою машинобудівною галуззю та кілометрами закинутих заводських цехів. І помітив на північно-східній околиці село з чудовою назвою Големо-Бухіно. Андрій, то ти там колись так моцно відпочивав? ;D ;D ;D

Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля (ЦПОСІ та КНП) створений 16 квітня 1974 року, на даний час є науково-випробувальною установою, філією Національного Центру управління та випробувань космічних засобів Національного Космічного агентства України.

Розміщений біля м. Дунаївці Хмельницької обл. Розташування на мапі. В минулому це - військовий пункт контролю і управління космічними апаратами.

Ось їхній сайт.

Думаю, варто написати їм листа з проханням про екскурсію. Раптом вийде  ;)

Вчора знов катався рідними краями. Нижче свіжі фото і свіжі спогади.

Раніше якось не звертав уваги, але вчора відчув - часто в лісі, де розміщені свердловини, присутній легенький солений запах нафти і розсолів. Так само, як за Шклом пахне сіркою, у нас - нафтою.



Один зі ставків, де вирощують рибу. Цей впорядкований ще за баби Австрії. Невисокі дамби навозили, за свідченням старших людей, вручну, дерев'яними тачками. Два ставки, що нижче за течією, свого сучасного вигляду - з високими загатами - набули вже за Союзу.

Трансформатор, який подає напругу на навколишні качалки. І його ТТХ.





Качалка - епіческа штука. Колись давно діти гнали в навколишні корчі пасти худобу, а нафтові насоси ставали місцем для розваг. От що можна було тут придумати (але кажу наперед, я того робити не рекомендую і сам ніколи не робив).

1. На працюючій качалці можна кататися. Зловитися руками за трос і вона потягне тебе догори, а потім опустить донизу. Головне правильно поставити руки. Зловишся трохи зависоко - і великий "молот" акуратно і неспішно перетискає пальці.

2. По качалці можна лазити. І це майже безпечно. Один мій знайомий заліз на верхній ремонтний місток і звідти впав мордою на бетон. Думаєте, вибив зуби? Нє, всьо набагато цікавіше: забив два передні в ніс!!! В результаті чувак вже в 11 років мав вставні зуби, а одного разу, коли катався на гойдалці, загубив їх, а потім довго і безрезультатно шукав в сухому листі. Бо ж він ріс, а пластмасові зуби нє)))

3. Біля качалки можна знайти старі привідні ремені, що залишилися після ремонту. І зробити собі гойдалку на дереві. А можна виплести з них нитки, а з тих ниток щось прЕкольне сплести.

4. Нафта, якої навколо достатньо через прориви труб, горить. Правда, неохоче, але вже як розгориться... Інший мій знайомий (не той, що мав білюцькі нові зуби) одного разу наполегливо розпалював нафтове озерце навколо старої свердловини. Йому всьо получилося, недарма кажуть, що терпеливий труд призводить до значних результатів. Дим був такий густий і чорний, що з району приїхало аж 6 новеньких пожежних машин.







Оця захворіла і згорнула хвіст))) Неподалік знайшовся лючок, а всередині драбинка і... НАФТА!!! Для тру-дігерів.







Законсервована свердловина





Бурові вишки як символ населених пунктів. Яворів - тезка райцентру на Львівщині.



Через дим від спалюваної трави, величезні резервуари, де нафта підготовлюється до відправки, видно нечітко.



Їду далі. Був вже біля Газопереробного заводу, як знайшов ось це цікаве місце. Не знаю, що воно таке і що там роблять, але виглядає вражаюче. Все працює і охороняється.



















Наразі все. Тут, нагадаю, обговорення.

А тут фотоальбом.

Охорона є, деякі цехи закинуті, в деяких щось стукає. Люди якісь тусуються по території. Корпуси заводу, з усього видно старі, ще польські, напевно.

Вирішив нині прогулятися трохи, бо з тою сидячою роботою скоро стану "больна і лиса, пузата офісная криса" :) Давно вже хтів потрапити на Винзавод, що на Погулянці, а точніше - отут. Кілька фото погребів, вкопаних у схил яру виклав на форум колись Рой в цій темі.

Спустився зі сторони Зеленої, пройшов трохи парком - і от вже я біля крОсивої дірки в огорожі. Старався поводити себе якнайтихіше, хоча листя під ногами оглушливо шурхотіло, заставляючи сорок на деревах стрекотати як зварйованих. На території чути було рух, мене тут навряд чи хто радий був би бачити. На всякий випадок придумав собі легенду, що хтів пройти на Погулянку з Зеленої, та трохи не туди повернув :D Ну але всьо обійшлося добре, ніхто мене не завидів і не гнав копняками аж до кінцевої "сімки".

Труби котельні. На одній зверху цікавий флюгер, на ньому вирізані з бляхи фляшка і стакан. Причому стакан - як пів тої фляшки.





Пролажу в дірку та йду до місця, де має бути перший погріб. Внизу по ярі розкидані залізні бочки та цистерни, більші і менші. Є і залишки якихось цегляних будок, де ті джелізні ємності раніше стояли. Сам підвал зроблений у вигляді букви Ге, під ногами бита цегла, прогнилі залізні бідони, автомобільні колеса і різна біда. Є навіть здоровеча дерев'яна бочка, що, цілком можливо, пам'ятає ще Найяснішого Цісаря. Повітря сире, холодне і затхле, таке справжнє зимове повітря. І пахне машинним мастилом (його бойчуки ще шміром називають,ага).














Цегла трапляється переважно стара, я хотів знайти клеймовану, знайшов тільки половинку. Опізнайте напис, хто зможе, в нашій темі про польську та Австрійську цеглу такого, здається, немає.



Далі, щоб не вертатися назад, йду вгору територією заводу до вул. Олеся. В цій частині порівняно безпечно, з решти території вона не проглядається. Але і цікавого нічого тут нема, крім, хіба що, асфальтованих галявин і колекторного колодязя. Висота труби приблизно 50 см., потік тече зверху в бік заводу, люк давно покотився в невідомому напрямку. А пахне чисто як Полтва, я його, власне, за запахом і знайшов :)







Потім переліз через бетонний паркан і несподівано опинився біля другого погреба. Мені здається, він не є такий старий як перший, зроблений явно в радянські часи. Всередині майже нічого цікавого.











Але найбільше вразила сьогодні ось ця будівля. Адміністративний корпус Винзаводу, ззовні непримітний, проте всередині виявилося безліч цікавих речей. Там була їдальня з кухнею, кабінети працівників з різним мотлохом всередині, оригінальна гіпсова ліпнина, пожежні шланги звисали з третього на другий поверх як удави Каа. До вікон, що дивилися на територію заводу я старався не підходити, на території були люди.





















Отут обвалилася стеля, вийшла така собі тераса з піаніно, з видом на Центр творчості дітей та юнацтва. Бетонні плити ледь тримаються, на вітрі колихаються штори, висять люстри. Все виглядає затишно і мило. Помітні сліди перебування малолітніх шукачів пригод, але такі, акуратні.









Зустріч з Бейсиком і перфокартою. Згадав школу і одну з серій Футурами, де Бендер потрапив на острів з морально застарілими роботами.









Ото і всьо, folks.
Під кінець обійшов ще територію Винзаводу по периметру, виявив кілька придатних до інсталу місць. Їх, а також багато інших фоток, що не помістилися сюди, можна подивитися на Пікасі.

Обговорення тут.

Набуваймоси! Най жиє Гуцулія!

Прошу тут обговорювати оцю тему.

я пасую, на жаль. Їду додому, в нафтовий край.

Та буде фотозвіт, вся та катавасія закінчиться 31 березня. Трохи переживаю, але маю надію, ми переможемо. :)

Молодці, що зібралися і успішно з'їздили. Шкода, що мені не вийшло. Чекаємо на нові фотки.

Дивіться, що знайшов в ЖЖ Моха, того, що продусер Перкалаби:

Закинутий цех арматурного заводу у Франику. Робота Яреми екс басиста Перкалаби

Реально крута робота, до того ж в непоганому місці виконана. Знімаю капелюха!
Пес. Виявляється, Перкалаба - також трохи експлорська група. Після Скрябіна, звичайно

Всім привіт. Маю велике прохання до вас, ваших друзів, родичів, друзів друзів і друзів родичів.

Ми з Христиною беремо участь в конкурсі на цьому сайті. Головний приз - весільне плаття в подарунок, що для нас зараз дуже актуально :) :) :)

Поки що ми на першому місці, але враг нє дрємлєт, тому прошу всіх не проходити мимо і проголосувати за нас. Зробити це можна так:

http://www.slanovskiy.kiev.ua/share/share-1/people/detail/15/

Переходьте за цим посиланням , тисніть "Проголосувати", заповніть анкету. Тепер заходьте на свою пошту, підтвердіть свій голос через посилання, яке отримали. Лише після цього голос зарахують. На деяких поштових серверах лист-підтвердження може потрапити до папки спаму, але то не страшно). Голосувати з однієї скриньки можна тільки один раз.

Якщо хтось має не одну поштову скриньку, то можна поголосувати з кожної. Головне ім'я змінити :) До речі, чувіху, яка нас один час випереджала, зобанили за накрутку голосів. Воно і не дивно - +300 голосів кожного дня будь-якого адміна насторожить.

Дуже прошу - повідомте своїх друзів і знайомих через Вконтакти, Фейсбуки, Аську  і т.п., кожен голос для нас надзвичайно важливий!

Наперед дякуємо всім. Христина і Степан.

Продати на метал і купити собі ровер, така моя скромна думка. Але спочатку треба зняти з обліку в ДАІ, бо на прийомі металу вимагають той документ.
Приклад: Запорожець на ходу продався на метал у 1,5 рази дорожче, ніж те, що за нього давали як за автомобіль.

http://uareview.com - дуже веселий і позитивний сайт з "правдивими" новинами.

Ось, наприклад, причина, чому на 2 години затримався концерт Тіматі у Львові:

Хлопці, прошу вибачення, але я завтра не їду. Не маю здоров'я. Їдьте без мене, або іншим разом туди висунемся.

Відпишіться, будь ласка, хто буде точно. Бо мені нині світ не милий (внаслідок вчорашньої веселої ночі) і не знаю, їхати кудась завтра чи сидіти вдома.

Прийми вітання і від нас з Христиною! Бажаємо постійного руху вперед, нових бізнесових ідей, міцного здоров'я Тобі і твоїй родині!

Я якщо і буду то тільки на 1 день, жовтим маршрутом по териконах. Але за два тижні все може ще змінитися...

Мінімальне спорядження, канапки, чай, зручне взуття.

- Спиртзавод ;D

Йно це чого варте! Сам технологічний процес є не меньш цікавим, ніж вихідний продукт.  ;)

Але ніхто нас там не чекає з нетерпінням. Хоча можна спробувати...