eXplorer.lviv.ua

Тематичні матеріали => Література => Тема розпочата: Bottlehunter від 20.09.2011 14:04:25

Назва: Вузькоколійна історія Галичини
Відправлено: Bottlehunter від 20.09.2011 14:04:25
Не міг стриматися, щоб не перепостити з www.tourism.if.ua. Дуже вже нерівно дихаю до всякого рейкового транспорту ;)

Історія розвитку промисловості в Карпатському регіоні України тісно пов'язана з розвитком залізничного транспорту. Спорудження ряду залізничних напрямків колії ширини 1435 мм (Відень-Львів, Львів-Станіслав -Чернівці, Станіслав-Коломия, Станіслав-Бучач, Галич-Підвисоке, Львів-Потутори, тощо) сприяли розвитку товарообміну, стимулювали промислове виробництво як в рамках Австро-Угорської імперії в цілому, так і Галичини зокрема. Інтенсивна розробка лісогосподарського комплексу в Галичині покликала до життя мережу вузькоколійних залізниць (ширина колії 750 мм), прокладення яких супроводжувалося побудовою стаціонарних інженерних споруд (мости, переправи, естакади, тощо). Дана система вузькоколійних залізниць була тісно інтегрована в загальну систему залізничного транспорту. Створені в той час інженерні системи, транспортні вузли та станції примикання в багатьох випадках функціонують і до цього часу.

Історія розвитку промисловості в Карпатському регіоні України тісно пов'язана з розвитком залізничного транспорту. Спорудження ряду залізничних напрямків колії ширини 1435 мм (Відень-Львів, Львів-Станіслав -Чернівці, Станіслав-Коломия, Станіслав-Бучач, Галич-Підвисоке, Львів-Потутори, тощо) сприяли розвитку товарообміну, стимулювали промислове виробництво як в рамках Австро-Угорської імперії в цілому, так і Галичини зокрема. Інтенсивна розробка лісогосподарського комплексу в Галичині покликала до життя мережу вузькоколійних залізниць (ширина колії 750 мм), прокладення яких супроводжувалося побудовою стаціонарних інженерних споруд (мости, переправи, естакади, тощо). Дана система вузькоколійних залізниць була тісно інтегрована в загальну систему залізничного транспорту. Створені в той час інженерні системи, транспортні вузли та станції примикання в багатьох випадках функціонують і до цього часу.

Хоча вузькоколійний залізничний транспорт і залишається на даний час однією з найбільш екологічно безпечних ланок ефективної лісозаготівлі, часто об'єми та характер ведення лісового промислу не потребують повного використання існуючих ліній вузькоколійних залізниць (ВЗ). Це зумовлено з однієї сторони певними затратами на утримання існуючих ліній ВЗ. З іншого боку демонтаж ліній ВЗ, які не мають відповідного технологічного завантаження, також вимагає відповідних затрат, особливо при значній їх протяжності. Скорочення довжини ліній ВЗ викликає дострокове списання рухомого складу, ліквідацію баз ремонту і обслуговування та скорочення особового складу працюючих. Разом з тим унікальні куротно-рекреаційні особливості Карпатського регіону вкупі з існуючою мережею ВЗ є прекрасною вихідною базою для створення цілого ряду туристичних маршрутів. Існуючі вузькоколійні залізниці можуть об'єднуватися в мережу залізничними або пішими маршрутами. Наявні станції розв'язки та лісничівки можуть використовуватися як туристичні бази. Це вимагає, виходячи з віддаленості від основних мереж та комунікацій, організації їх автономного тепло-, водо- та електропостачання. Використання ВЗ у туристичних цілях вимагає систематичної підготовки кадрів як в царині обслуговування рухомого складу, так і в організації та обслуговуванню туристичних маршрутів, проектуванні туристичних баз та комунікацій у вузлах ВЗ.

Караптські гори — надзвичайно мальовнича область в Центральній Європі. Східна частина їх лежить на території України, в Галичині. Галичина — давній, історичний регіон України. До її складу входить: Івано-Франківська, Львівська та окремі частини Чернівецької, Тернопільської і Волинської областей. Цей регіон має давню історію, багаті етнографічні і культурні традиції. В 8-14 сторіччях Галичина відома як Галицько-Волинське князівство або Галицьке королівство. В 14-18 сторіччях ці терени були в складі Польщі, а в 1772-1918 — в складі Австро-Угорщини. В краї збереглося багато історичних, культурних, архітектурних пам'яток. За часів Австро-Угорщини розпочався активний розвиток регіональної промисловості, що супроводжувалося будівництвом вузькоколійних залізниць.

За період від 1890 по 1960 рр. в Західній Україні побудовано значну кількість таких залізниць. У 1960 р. довжина ліній вузької колії досягла максимуму — майже 1000 км. В 1960-х почалося їх демонтування, що тривало до 2000 р. Сьогодні в Караптському регіоні є 3 діючі лісові вузькоколійні залізниці: Бескидська, Вигодська та Осмолода-Дарів (частина Брошнівської системи), одна промислова (Коломийська) і одна пасажирська (Львівська дитяча залізниця).

В Івано-Франківській області існували такі вузькоколійні залізниці:

Болехів — Тисів (гілка на Лужки) — Поляниця — Хірава

Довжина основної лінії 35,9 км. Побудована в 1907-11 рр. (основна лінія), 1920 р. (гілка). Закрита в 1950-х рр. До 1947 р. колія була 760 мм. ВЗ обслуговували паровози типу 0?3?0Т, з 1947 р. — один ПТ4.

Брошнів — Рожнятів — Перегінське — Закерничне (гілка на Гуту) — Ангелове — Осмолода — Дар'їв

Колія цієї залізниці 760 мм. В 60-і рр. з'єднувалася з ВЗ у Вигоді. ВЗ належить лісокомбінату «Осмолода», що знаходиться в смт. Брошнів. З 1998 р.: рух по ст. Осмолода тільки вантажний. ВЗ призначена для вивезення лісу, в по двох лініях: з району верхів'я р. Чорна та зі ст. Дарів (і відгалужень південніше цієї станції). На цих лініях — в робочі дні рух: ранком — до місць лісозаготівель, увечері — назад. Рухомий склад: паровози Cn2t-3537, 3538, 3540 (1897 року), 4173, 4174, 4175 (1910 року), Dh2t+t (4 одиниць), Dh2+3t (8 од.), 159-495, ВП-4; тепловози ТУ4-2105, ТУ6А-2084, ТУ7 (2520 і ще один), ТУ7А (2027, 3176 (2од)), ТУ8Г-0018, ТУ8П-0002; рейкові автомобілі ГАЗ і ЗИЛ-ГМД4.

Видинів — Джурів

В 1892-93 рр. була побудована промислова ВЗ від Видинова через Рудники до Джурова на вугільну шахту. Вугіль вивозився вагонетками на гужовій тязі. Довжина лінії складала 15,3 км. Колія шириною 600 мм. В 1913 р. дорога повністю перебудовано. Добудовано дві гілки: довжиною 1,9 км до шахти Сигізмунда і довжиною 3,2 км до шахти в Новоселиці. В Джурові був міст довжиною 248 м через річку Рибниця. Дорога експлуатувалась на гужовій тязі. Шахти та ВЗ закрито в 1928 р.

Ворохта — Форещанка

Лісовозна лінія вздовж річки Прут. Ділянка від Ворохти до Арджелужі (6 км) побудована в 1895 р., від Арджелужі до Форещанки (7,5 км) — в 1905 / 06 рр. До 1946 р. колія лінії була 760 мм, потім перешита на 750 мм. Існувало декілька бокових вусів. Закрита і розібрана в 1965 р. Локомотиви: паровоз Краусс 3409/1896 (0-2-0Т) мотовоз МуЗ-4, один саморобний двохвісний мотовоз і один паровоз типу ПТ4.

Вигода — Пшеничники — Дубовий Кут — Солотвино — Сенечів

Вигода — Людвиківка — Бескид — дві тупикові гілки

Збудована в 1912 р. Пошкоджена сильними зливами, планується реконструкція; деякі ділянки відкриті, але лінію на Бескид закрито в 1998 р. і розібрано в 1999-2000 рр. Рух по двох лініях: на Дубовий Кут — Глибокий — Солотвине — Сенечів і на лісництво Лисак — лісництво Бескид і далі. Гілка на Студений і Яловий знаходиться в стадії реконструкції. Проводиться вивезення лісу і перевезення робітників до місць лісозаготівлі. Тепловози: ТУ6А-0418 (залишки в Солотвині), ТУ4-1693, 1695, 1740, 1893 (два останні — залишки у Вигоді), ТУ6П-0039, 0042, ТУ7А-2867, ТУ8-0267 (обслуговує гілки від Бескиду), 0364, ТУ8Г-0017, ЭСУ2А-700. Є паровоз-пам'ятник Пт4-274, працював паровоз ОП2-054.

Грамотне — Пнів'я

Ізольована лісовозна дорога. Збудована в 1952-53 рр. Головна лінія йшла від Грамотного вздовж р. Велике Грамотне до Пнів'я (13 км). Також була гілка від Грамотного на південь в долину р. Маленьке Грамотне (3 км), неподалеку від румунського кордону. Закрита і розібрана в 1964-68 рр. З 1953 по 1955 р. використовувалась кінна тяга, потім — паровоз і мотовоз.

Делятин

Лісовозна лінія колії 760 мм прокладена від Делятину на захід в 1920-21 рр. Її довжина складала 10 км. Тартак знаходився в Делятині. На лінії працювали два паровози. Лінія не була перешита і закрилась в 1948-50 рр. Перші два км. траси цієї ВЗ зараз використовуються військовими: по них проложено ширококолійну під'їзну колію до військового комбінату.

Долина — Рахиня — Болехів

Побудована товариством «Galizische Forst- und Domnendirektion, Lemberg» (Австрія) в 1904-05 рр. Мала статус «k.u.k.Waldbahn» («імперська лісовозна дорога»). Головна лінія довжиною 27 км йшла від Долини на північний схід через Рахиню до Болехова. Спочатку колія була 760 мм, перешита в 1947 р. Тартак знаходився в Долині. Було декілька ліній-вусів. Систему демонтовано в 1965 р. Рухомий склад після 1945 р.: 5 чи 6 паровозів типу ПТ4.

Коломия

На північний схід від станції знаходяться дві короткі ВЗ (300-400 м, початкова довжина по 1 км) цегельних заводів. Завод № 1 має два мотовози МД54-4 без номерів (один в роботі, другий не використовується). Керамічному заводу належать ТУ8-0324, 0327 і 0412.

Креховичі — Луги — (лінія Ілемня-5 — Розтока) — Липовиця

Побудована в 1896-97 рр. Початкова колія 760 мм. На лінії було 4 великих мости (три через р. Чечва і один — через р. Ілемка). Основну лінію (Креховичі — Липовиця) закрито в 70-х рр, решту — в 1999 р., розібрано в 2000 р. Був мотовоз ТУ2М-011812.

Микуличин

Побудована в 1910-14 рр. Колія 760 мм. Перешита на 750 мм після війни. Довжина 20,9 км. Закрита в 1969 р. після повені на річці Прутець. У 60-х рр. на дорозі працював мотовоз ТУ2М чи ТУ2МК, до нього — два паровози ПТ4. Залізний міст через річку Прутець побудовано в 1913 р., ще існував у 2000 р.

Надвірна — Зелена (гілки на Хрепилів і Добошанку) — Бистриця (гілка на Довжинець) — Салатрук

Лісовозна лінія Надвірна-Бистриця (33 км) колії 760 мм була побудована Австрією в 1897-01 рр. Потім були добудовані гілки на Довжинець (1902-03 рр., 10 км), Салатрук (1913 р., 9 км), Хрепелів (1904 р., 5 км) і Добошанку (1926 р.) Всі лінії були перешиті на 750 мм в 1947 р. Тоді ж бокові гілки були подовжені. Система сильно постраждала від повені в 1968 р. і була закрита, за винятком ділянки Бистриця — Салатрук, яка проіснувала до 1978 р. Працювали паровози ПТ4, Гр і мотовози ТУ2МК і МУЗ-4.

Вигодська залізниця

Село Вигода розташоване на півночі Карпат на 7 км південніше від м. Долина у місці злиття річок Мізунки та Свічі. За Австро-Угорських часів до 1918 р. ліси в області долини Мізунки були державними. Ліс сплавляла фірма Klausen (наприклад у Тихому і Глибокому).

Перед Першою Світовою Війною вже існували дві короткі вузькоколійні лінії на північний захід від Вигоди. У 1900 р. там знаходилась лінія від тартака у Вигоді до «HERMINENSAGE» в Старому Мізуні. Ця маленька залізниця мала довжину 3 км і перетинала річки Мізунку і Свічу по великих дерев'яних мостах. Як залізниця, так і Тартак у Старому Мізуні було закрито до 1945 р. Приблизно у 1910 р. у Вигоді для опорядження бурхливої річки Свічі діяла вузькоколійна залізниця з кінною тягою довжиною декілька кілометрів. Вона перетинала обидві річки по великих мостах. Перші обговорення планів будівництва залізниці з паровозами для лісозаготівлі уздовж долини Мізунки розпочалися в 1911 р. У лютому 1918 р. почалося вивчення майбутньої лінії вузькоколійної залізниці. На захід і на північний захід від залізничного вокзалу широкої колії у Вигоді планувалося розмістити новий тартак і всі приміщення (станція, депо, майстерня) для обслуговування вузькоколійки. Схема, облаштування та параметри колії кінцевої станції «Соболь» (сьогодні — Міндунок Солотвинський) аналогічні нинішнім. Мінімальний радіус кривих 60 м, максимальний ухил 22 д і ширина колії 760 мм. Використано рейки довжиною 7,0 м, і висотою 8 см із вагою 12,2 кг/м. На одну ланку — 11 шпал.

2 березня 1918 р. дано офіційний дозвіл на будівництво залізниці у долині р. Мізунки. Будівництво розпочалося влітку 1918 р. і завершилося близько 1920 р. Протягом польського періоду між війнами головну лінію в долині Мізунки продовжили до Буковця і побудували вітку до лісництва Соболь. Тоді не було зв'язку Вигоди із залізницею у долині Свічі. У 1936 р. до мережі приєднано лінії на Троян, Глибокий та Яловий. Компанія «Silvinia Land und Forstwirtschaft, Wygoda» планувала у 1913 р. будівництво лісової вузькоколійки від парового тартаку у Вигоді на півд.-схід уздовж р. Свіча. У жовтні 1913 р. фірмою здійснено огляд майбутньої лінії і укладено угоду про відчуження.

У 1913-14 рр. почалася будова лінії лісової колії шириною 760 мм німецькою компанією «Orenstein & Koppel». Коли почалася війна було тільки частково завершено 21 км колії з Вигоди до Людвиківки (Leopoldsdorf — австр.). Нова лінія мала багато великих мостів. Річку Свіча шириною 0,7-0,8 км було перетнуто перший час 5-ти секційним мостом шириною по 10 м кожна секція. Там було ще чотири оригінальних мости через ту ж річку до Людвиківки. Мости було збудовано з дерева та каменю. Близько 1920 р. робота була завершена, і лінію відкрили для руху. Декілька років потому лісову залізницю продовжили вгору до долини Свічі. В 1936 р. станції Свіча і Бескид були кінцевими станціями системи. У 1938-39 рр. був один регулярний щоденний пасажирський потяг з Вигоди до Свічі і назад, який був навіть згаданий в розкладі офіційної залізниці РКР.

Після Другої Світової війни дві залізничні мережі було з'єднано в систему, а лінії перешито на 750 мм. Після чого старі австрійські і польські паровози списувалися і замінювалися новими та трофейними. Десять паровозів серій ПТ4, Кп-4, ВП-4 і два Гр було привезено у Вигоду. В 1946 р. залізниці долини Мізунки продовжили через Слободу до Сенечова. Також в цей час було збудовано гілки навкруги Скоперчака. Найбільшої протяжності лісова Вигодська залізниця досягла в 1960-х рр. — 180 км із 160-ма мостами. Протягом одного року існував залізничний зв'язок через Луги з мережею лісової вузькоколійки Брошнів-Осада. Обидві системи разом складали більше 450 км ліній.

В області долини Мізунки в 60-х рр. було побудовано канатно-рейкові дороги в Глибокому, з Соболиці на Чорну Січлу і в Менчельник. Всі три канатні секції були одноколійними і йшли круто вгору. Їх довжина була від 800 м до 1 км. Було застосовано систему самохідних кабельних локомотивів Добромислова Б. І. Останньою закрили канатно-рейкову дорогу у Менчельнику у 1971 р. У середині 60-х рр. паровози було замінено першими мотовозами. Заключна зміна рухомого складу мала місце у 1968-69 рр. на тепловози ТУ4. Після входження залізниці у склад міжнародної деревообробної компанії восени 2000 р. здійснено ремонт шляху та мостів на залізниці в долині Мізунки. 19-го грудня 2000 р. після двох «важких» років було відновлено нормальний рух від Вигоди уздовж долини Мізунки. Відбудовано депо, ремонтна майстерня та під'їздні колії в Вигоді. Весною 2001 почав курсувати робітничий потяг з Вигоди на Міндунок Солотвинський вгору по понеділках і вниз по п'ятницях, але все ще без вагона.

Відремонтовано і модернізовано локомотиви ТУ4-1693, 1695, дрезину ГМД-2. Відновлено лінію Вигода-Букавець-Яловий-Студений, реставрація лінії до Сенечева не лише технічна необхідність, але й туристична перспектива для майбутнього лижного курорту у Вишкові.

З серпня 2001 р. у понеділок та п'ятницю курсує потяг для працівників у складі тепловоза, пасажирського вагону ПВ51-5991 та додаткових одиниць. Даним потягом радо користується населення долини Мізунки. Готується спеціалізований туристичний потяг у складі ТУ-6П (пасажирська мотриса) та 2-х вагонів. На перспективу можливе використання з такою ж метою ЭСУ-2А та пасажирської дрезини СМД. Планується організація паровозних мінітурів Вигода-Мізунь (санаторій) з використанням паровоза серії 159.
Назва: Re: Вузькоколійна історія Галичини
Відправлено: Drusja від 21.09.2011 21:56:16
Дуже цікава стаття, з задоволенням перечитав +.
А яким роком стаття датується? Бо від вигоди до Дубового Кута вже декілька років курсує так званий "Карпатський рамвай" активно перевозячи, трьома вагонами, по вихідних туристів. Сам минулої неділі ним катався, і моє враження, що місцеві жителі просто великі молодці, потихеньку відновлюють колію, ремонтують, і звісно заробляють на тому гроші. Станом на тепер там курсує потяг по понеділках і п'ятницях для робітників лісозаготівлі, а по вихідних для туристів по два рейси в день. По словах організаторів вони мусіли викуповувати у місцевих жителів рейси, для відбудови колії, бо у 90-і тими ж рейсами і шпалами людям виплачували зарплатню і все було в дуже жалюгідному розламано\розкраденому стані.

P.S. Приємно дивитись коли люди щось роблять для майбутніх поколінь а не просто розпродують і знищують.
Назва: Re: Вузькоколійна історія Галичини
Відправлено: Bottlehunter від 21.09.2011 22:30:15
ЦитуватиА яким роком стаття датується?

Не знаю, яким. Друга половина 00-х, напевно.

Щодо карпатського трамваю: якраз сьогодні з Inkognito говорили про те, що обов'язково треба ближчим часом зібрати гарну велику компанію з числа форумчан і не тільки та й поїхати туди кататися. Буду через знайомих домовлятися про знижки для нас :)
Назва: Re: Вузькоколійна історія Галичини
Відправлено: Mike від 21.09.2011 23:18:50
Є діюча вузькоколійка "Виноградів - Іршава" на Закарпатті. Вагони й поїзд виглядають там приблизно так само як на знімку, поїзд ходить кожного дня по кілька разів, розклад можна глянути на сайті Укрзалізниці.
Назва: Re: Вузькоколійна історія Галичини
Відправлено: knedlyk від 09.04.2012 23:17:12
Не зовсім по темі, але теж стосується колії. Для мене, принаймні, було відкриття, що до другої світової існували швидкісні поїзди:
Швидкісні рейкові автобуси на Галичині у 1930-их (http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/04/5/79829/).
Назва: Re: Вузькоколійна історія Галичини
Відправлено: manfred від 21.01.2013 23:48:07
А де можна знайти карту або схему діючих і розібраних вузькоколійок
Назва: Re: Вузькоколійна історія Галичини
Відправлено: Khimik від 22.01.2013 18:18:22
по розібраних - люба генштабівка.
Назва: Re: Вузькоколійна історія Галичини
Відправлено: maxis від 06.02.2013 15:08:09
Цитата: manfred від 21.01.2013 23:48:07
А де можна знайти карту або схему діючих і розібраних вузькоколійок

може згодиться:
http://narrow.parovoz.com/emb/regions.php?REGID=UALV#UALV
Назва: Re: Вузькоколійна історія Галичини
Відправлено: Bottlehunter від 06.02.2013 15:48:22
Maxis, чудовий ресурс!!! Карти є, навіть описані поїзди, які їздили.
Назва: Re: Вузькоколійна історія Галичини
Відправлено: maxis від 08.02.2013 09:24:08
Цитата: Bottlehunter від 06.02.2013 15:48:22
Maxis, чудовий ресурс!!! Карти є, навіть описані поїзди, які їздили.
стара версія сайту, усьо є
http://narrow.parovoz.com/UALV.php
Назва: Вузькоколійки в Карпатах
Відправлено: Bottlehunter від 25.10.2018 14:30:29
Знайшов Інформативну статтю В.М. Клапчука "Вузькоколійки в Українських Карпатах кінця 19 - першої третини 20-го століття."
Для перегляду документу клацайте вкладення.