Show posts

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Show posts

Messages - Golem

#641
Дякую що написав. Цей розділ для того і є. Буду в тих краях то обовязково гляну!
#642
Все було Суперово! Навіть було Опілля, Кофола(Пепсі зі смаком бехерівки) і гола кобіта на балконі навпроти. Дуже приємно було бачити знову Стефка. Звіт тут
#643
Можна обєднати Сніданок і наукові дослідження. Більше тут
#644
Я поки шо не знаю. Скажу точно на наступний тиждень.

А ти хоч машиною на Полонину Руну? Там троха є що обїжджати до тої бетонки. Краще вже десь на Іволово. А зекономлений час витратити на Дослідження Сваляви. Або йти на Руну пішки від водопаду з Жденієво.
#645
Цитата: Олесь від 25.07.2019 17:28:29
https://bukovyna.org/news/389 Ніхто туди не хоче?

Василь Фітсак показував фото двох ведмедів в дикій природі коло Верховини. Але нашо так далеко їхати. тут в Бескидах район Сопота водяться.
#646
Їдучи в Прагу ми себе утискали і мучили. Бо дай нам волю і за два дні далі Катовіце не добралися би. Стільки там цікавих обєктів є по дорозі. А Катовіце, щоб ви розуміли, це лише шість годин їзди разом з кордоном. Тобто як Київ по часу.

Рой покидає Україну


Але все таки основною ціллю був концерт Рамштуна, тому ми лише дивилися у вікна, облизувалися і ковтали слюні по дорозі 😊. Та, все таки, маючи троха часу в запасі глянули ДОТ і авіасклад.

Вперше за кордоном


Наша Банда


ДОТ знаходяться на кордоні між Чехією і Польщею. Був побудований в 1936 році. Напевно Чехи боялися приєднання до Речі Посполитої і тому готувалися захищатися. Та, як ми знаємо, приєднали їх зовсім з іншого боку.









ДОТ реально величезний по площі. Суттєво більший за аналогічні в Україні. Поруч нього є ще як мінімум два таких же. Всередині багато кімнат. Стан значно кращий ніж в наших дотах. Всередині чисто, місцями навіть є залишки ламп, металу. Все сміття акуратно складено в одній з кімнат. Там напевно живе місцевий бомж.







Правильні книжки , шкода що на Чеській мові




Вихід з ДОТ-у


Їдемо далі!


Вїжджаємо глибше в Чехію і бачимо поруч з траси купу літачків! Гарне місце розтрусити батони щоб не зрослися. Ну а далі фотки говорять самі за себе. Тут зібрано багато старої радянської і чеської техніки. Всередину залізти не дають, але пофоткати є ще. Окрема експлозиція присвячена знайденим літакам ДСВ. Плата за вхід чисто символічна як для європи 50 грн.

ракета має упор для спини того хто на ній верхи сидить


Схожий на Кротека








"А ми пердим титири" (с) Перкалаба




Три богатиря


Один з перших гелікоптерів


та тут ціла Армія!


Знайшли покемончика






Розмір це не головне!


Літак з заднім ходом


Знахідки літаків по ДСВ








НДІ "Електрон" проектувало










Заїхали ми в Прагу ще до заходу сонця. Підкріпилися троха і пішли з Bottlehunter, Sviatodiy, Roy і Bodun шось подивитися. Відносно недалеко був Нусельський міст. Реально високе і фотогінічне місце. Тут ми і застрягли бо наші фотографи мали з собою штативи ☹



Дивимся чим там сусіди займаються












Вранці ми причастилися сніданком Дослідника і пішли хитати Прагу. Фотки говорять самі за себе. Бачили Верхній Град, закинутий вокзальчик, купу поїздів і підземну річку. Остання заслуговує особливої уваги. Тут ніби тече чиста вода, дренага. Але в ній плавають какашки і дохла риба. Навіть щурі і ті дохлі. Зато в намулі хлопці були знайшли всякі блискучі штуки.

тут ми згадували Бодю Сталкера


Сніданок Дослідника














Личаків відпочиває


Закинутий вокзал як на Піздамче






Опа! А це вже цікаво!


Купатись чи не купатись?




тінь Голема


Що за звіт дослідників без какуль :)




Тут лежали скарби :)


Гарна бокова притока


Рой всю дорогу "ніжно" називав Свята применшувальними словами :)




Продовження тунелю


Навіть щурі тут дохнуть. В Полтві живуть огого!






Поруч річки є сухий бортик. Можна було йти і йти. Але шось народ поморозився і ми пішли на пиво навпроти броварні Старопрамен😊

Ліворуч броварня Старопрамена








Ну і їх ельфелева вежа :)


Перевіряю чи справді під напругою




Потрійні грати на посольстві Німеччини


думаю у Львові такий би теж пішов на Ура




Безеховщина і тут


Цій споруді більше років ніж Львову. Там на горищі колись мене створили


Ранні дитячі спогади повязані саме з цією драбиною :)


Остання фотка перед концертом


Ввечері ми розділилися. Я з Бодуном і Bottlehunter пішли на концерт. А чим займалися Свят з Роєм хай напишуть самі. Але додому всі вернулися щасливі та задоволені.






Рамштайн це було дуже круто! Згадалося як в пятій гуртязі їхню музику слухали і патлаті рокери і пяні гопніки. Вона проста і складна водночас. А також має чудову властивість відносно пристойно звучати навіть на дешевенькій акустиці.











Я таке бачив вперше щоб концерт почався рівно о 19-40, ні на хвилину пізніше! Німці курва! Звук деформував грудну клітку і збивав фокус на камері. Шоу просто грандіозне! Дві години минули непотімно. Помолоділі на пятнадцять років ми вернулися в часи своєї дурості!













В Бодуна була найкрутіша Куртка з власноручно нашитим знаком Рамштайн вирізаним зі шкіри. Німаки були здебільшого в готових футболках і вони це реально зацінили.





Назад ми виїхали о 10 ранку і мчали до неньки вже ніде не зупиняючись. Відповідно дорога минула швидко та без пригод. Але цікаво бо мали про шо поговорити 😊



Фура назустріч? А може це ми попали в бої Матриці?


Змиваємо радіацію :)


В сумі 1600км за три дні. Вражень як за два тижні. У Львові навіть не хотілося прощатися. Якось звиклися за цей час 😊 По грошах то найбільше пішло на квитки і пиво. А решта то копійки не варті уваги. То ж треба буде якось повторити спеціально в Катовіце і назад 😊


#647
Цитата: Commendatore від 23.07.2019 23:39:30
Супер! Шикарна вилазка!
А що за бункер у вас був попереду?

Дякую!

Найбільший бункер який будь-хто з нас бачив до цього :) ще й в Карпатах!

Ось звіт з нього ;)




#648
- Що може бути цікавого в шахті? – запитаєте Ви. – «Людей туди на каторгу посилали!»
- А якщо це Золота шахта? – відповім я питанням на питання. Лізти в золоту шахту куди благородніше ніж у вугільну. 😊



Досвідченіші люди добре памятають шумиху в пресі навколо золотих копалень на Закарпатті. У всіх нас тоді була одна думка: «Крадуть!». Як інакше простій людині пояснити нерентабельність видобутку золота? Ось простий розрахунок. В тонні руди шість грам золота. Якщо переробити стандартну 20-и тонну вантажівку ОНУР-а породи, то получиться 120 грам чистого золота. Гроші це немалі, а вантажівка породи по шахтним міркам це ні про що.



Та насправді не все так просто. Золото в породі знаходиться у вигляді мікроскопічних смужок що навіть очима їх не побачиш. Тобто ніяких злитків тут не буває! Відділяти золото від породи можна або промиванням, або хімічними методами. Перший варіант і використовувався в часи Кучми. Але він був недосконалий тому половина золота викидалася з промитою породою. Хімічний метод ефективніший і дешевший. Але наш народ як тільки чує слово «Хімія» то тут же стає на рога. Тому цей варіант не дали впровадити.



В березні місяці інвестор почав відновлювати там виробництво і ставити сучасніше обладнання. А це означає що зводити паркани та забутовувати входи. То ж, поки не пізно, ми вирішили туди навідатися щоб відносно легко помилуватися жовтими штольнями.

Коалінова шахта


Відновлене виробництво


Спуск в Золоту Шахту


Короткий підсумок:
1)   Ми(Electri4king, Vasi4, Назар і Golem) облазили кілька штолень що ведуть в головну шахту, оглянули видобуток коаліну і розвідали ситуацію зі спуском в головний ствол.
2)   Штольні розкидані на схилі гори Кукля. Найвища штольня розташована на висоті 240м.н.р.м, найнижча 160м.н.р.м. Довжина по прямій більше кілометра. Є багато бокових кімнат де вівся видобуток породи.
3)   Усі штольні зі значними завалами. Металеві тюбінги що підтримують стелю дбайливо вирізані.
4)   Найбільш діючою з усіх виявилася коалінова штольня. Все обладнання на місці, я навіть прохідний комбайн. Згідно записів люди тут були менше року тому.
5)    Ми дослідили адмінбудівлю та сфотографували багато цінної документації по шахті, включаючи її детальний план. Буде доступно для своїх.
6)   Ми заночували коло головного ствола і зробили пробний спуск в нього.
7)   За весь час до нас ніхто не підходив і не питався: «Хлопці що ви тут шукаєте?!»

Тунель що веде вглиб гори


Такі завали нам зустрічалися по дорозі. Перелазиш і йдеш далі


А може там золото?


Goldem перевірив золото на справжність


Ось де ми були

Тут і у всьому звіті всі професійні фотки то Васіча. Решту то мої з телефону.

Ну а тепер історія попорядку. Все почалося багато років зі звіту тому де наші хлопці шукали вхід у Золоту Шахту. Потім ми досліджували Соляну шахту і там захотілося додати нашим пригодам блиску. То ж Васіч запропонував як буде тепло злазити в Золоту шахту. «А чом би і ні!» - подумав я і чухнув туди на перший же зов.

Жовта порода в шахті




Тут і далі по тексту під словами «Золота Шахта» я матиму на увазі комплекс споруд який включає в себе не тільки шахту, а ще й штольні(горизонтальний вхід у виробітку з поверхні), штреки(горизонтальний але без виходу на поверхню), вентканали, фурнелі(вертикальні переходи між горизонтами) і всі решта шахтні приналежності. Який був наш початковий план я теж не писатиму. Бо все ітак було пішло не по плану але вийшло дуже класно.

Карпатський хайвей зі Львова в Берегове минає швидко за цікавими розмовами. Закуповуємся в місцевому супермаркеті Опіллям, водою, продуктами та іншими потрібними речами та й їдемо в село Мужеложичі. Одразу при вїзді звертаємо ліворуч і білою камяною дорогою деремося вгору попри виноградники. Орієнтуємося на силікатний корпус адмінбудівлі.

Збираюся в похід


Адмінбудівля


Досліджуємо що вони там повстановлювали


Доволі швидко перед нами постає синьо-білий корпус відновленого виробництва. Поруч запарковані автівки і навіть є поліція охорони. Проскакуємо це місце і паркуємося за поворотом на розвилці коло компресорної станції. Дорога прямо веде до штолень і перегороджена колючим дротом. Дорога ліворуч веде на закинутого стволу шахти.

Закинута компресорна станція


НДІ Опілля переймає досвід


Востаннє тут працювали в 2006 році








Вхід у штольню 23 поруч з компресорною


Троха вище якийсь навантажувач породи


Так виглядає завал зверху


Підходимо до коалінової штольні 28




Двері за трьома печатками


Досліджуємо гору Кукля


Дайте підзарядитися


Вежа на вершині. Може виліземо?


Така табличка, як не вилізти!


Пустіть у рукавичку


Ми тут нові, нічого не знаємо. Засидівшіся з дороги кидаємося в розвідку в одних шортах і з мобільними телефонами в руках. Деремося напролом через зарослі ожини, акації і драпу в пошуках стволу. І це була помилка йти непідготовленими в розвідку. Бо практично одразу ми знайшли компресорну станцію, два входи в золоті штольні, закриту коалінову штольню, величезну адмінбудівлю і будку ретранслятора на вершині гори. Причому що до будки йшло десь двісті метрів кабелю який просто лежав на землі і не був підключений. Виходить що місцеві цигани непогано заробляють на гашиші і коноплі, тому до металізму не опускаються. Брудні,покусані і поцарапаті ми вертаємося до машини.

Тяга з штольні 29, значить можна лізти!


Ми на розвідці. тому далеко не йдемо


Заварений вентствол штольні 23


Вид на Європу


Сучасні ємності для промитої води


Стела коло Адмінбудівлі


Всередині типовий живопис




Такі номерки видають коли спускаєшся в шахту




тут же видавали і когонки. Але їх вже розкурочили




Васіч вивчає прилеглі території


І як тут знайти шось корисне?








Порода поруч з адмінкою




Винні погреби в будинку навпроти. Ото я розумію шахтарі!


Нетронутий компресор і газоаналізатори




Вже пята вечора, а їли ми ше як ранком на Окко в Сколе. Підкріпившись вирішуємо дослідити штольню номер 29. Широкий і відносно чистий прохід манить своєю прохолодою. По залишкам шпал йдемо вперед. Доволі скоро перед нами зявляється завал майже до стелі. Пролазимо його і йдемо далі. Завали повторюватимуться і повторюватимуться аж поки не впруться у вертикальний рудоспуск. Далі пройти нам не вдалося.

Обід дослідника


"Чого ви всі такі серйозні?"


Вид в сторону Карпат


Васіч прийняв дозу Опілля


Нічого такого, інакше до тих дротів просто не дотягнешся


Ефективний релакс після обіду


Місця шалених людей




В цій штольні велася або розвідка або видобуток породи. Тому що всюди є багато бічних вибраних кімнат та прокладена колія. Також присутні фурнелі на інші горизонти. Спочатку, при вході в штольню, порода була сіра. Але з часом вона почала потроху червоніти як цнотлива дівчина на непристойний жарт. Перед завалом порода мала яскраво жовтий колір що місцями переходив в рожевий. А далі йшов крейдяно-білий коалін. Що порода, що коалін мали констистенцію мокрої глини. Тобто руками їх можна було запросто покришити.





Стіни вкриті тонким шаром бетонної штукатурки


Рудоспуск вниз


Йдемо далі вглиб гори


Бетон закінчився, почалися завали


Для масштабу, там вдалині тюбінги і завал. А також забутовано цеглою. Зато ліворуч можна пройти


Фурнель на інший горизонт


Стоп, розвилка, тормози, швидкість




Вихід назовні


Тут дерева прориваються у шахту


210 метрів над рівнем моря


В одномі місці ми не могли пролізти і кинули пляшку Опілля вперед щоб звільнити руки. Аж раптом зі стелі відірвалася велика брила золотоносної породи і завалила пляшку. Ми аж завищали від радості! Бо перед нами відкрився новий прохід!

Йдемо досліджувати глибини Морії


Це не постановочна фотка. Ми справді через ці завали проходили






Чому в шахті завжди треба мати запасне світло. Бо звалишся в таку от фурнель і гайки тобі


Виробітка без будь-якого укріплення


Назар часто подавав класні ідеї шо нам далі робити


Ну і для геологів я пофоткав троха породу










Вертикальна фурнель що йде вгору а не вниз як попередня. Біле це каоліт






Перехід жовтої породи в каоліт






Кінець. Ще одне провалля. Кажани масово літали кудись далі. Але ми не стали йти


Один Васіч жовтої породи, один - білої.




Я б зробив таку декоративну плитку для ванної


Сувенір напамять






Закінчилося Опілля, Васіч пє воду


Якщо почитати історію то видуботок золота в Мужієво вівся ще як дві тисячі років тому. Жили золотоносної породи йшли в каоліні (це глина з крейдою). Люди шукали ці жили і повністю їх переробляли. Я от подумав що золото і біткоін мають насправді дуже багато спільного. Що то що то важко добувати і його кількість обмежена. Що то що то використовується як гроші, хоча насправді практичної користі з нього було мало в ті часи.

Так от, перед нами відкрився прохід в чисто коалінову штольню, вхід до якої знаходився дещо вище і був за трьома печатками. Ці дві системи, по ідеї, не повинні були зєднуватися. Але...

Може хтось себе тут пізнає


депо






Приточно-витяжна вентиляція


Вхід зсередини




Після депо доволі скоро почалися завали. То ж цей поїзд нікуди вже не поїде








Назар пробує пофіксати шахту




Зварочний апарат в шахті




Стан коалінової штольні такий ніби тут щойно закінчилася зміна. Інструмент, заряджені вогнегасники, тюбінги, електрика, лампочки - все на місці. Попід стелю йдуть дві грубезні труби вентиляції. Всередині прокладена колія і на чільному місці стоїть електровоз з причепленими вагонетками. У Васіча розширилися зінниці і включився режим гіперактивності. Він почав гвалтувати той бідний електровоз всіма можливими способами лиш би він завівся. Та попередня зміна розрядила акум і вимкнула електрику. То ж прокохавшись з годину незадоволений Васіч пішов з нами далі досліджувати цю систему.

Коалінова кімната


Бур




Далі електрики нема, кабель завалило


Батарея електровоза дохла :(


Спуск на другий горизонт


Шахтні гриби




Під ними відходи їх життєдіяльності






Васіча вистачить і на два Паровоза


Це фігня а не завал, розчистимо!








В кінці тунелю


Фотки краще передають ту білизну і стерильну чистоту коалінових шахт. Тут є два горизонти десь 10 -20 метрів висоти між ними. Видуботок вівся комбайном. Він ще й досі стоїть в одному з тунелей другого горизонту. Перший горизонт після депо доволі швидко перекриває завал. Але якшо його обійти то опиняєшся у великій просторій сніговій печері з безліччю невеликих кімнат. На другий горизон веде людський ходок по деревяній драбині.

Цей великий хробак що створив підземний світ




Для масштабу




Всі написи на Моравській мові


Повністю робочий електровоз


Поки Васіч фотодрочив ми пішли людським ходком на 1 горизонт, але за завалом




нічого цікавого, просто пуста порода і все


Та ми вертаємся назад і, перелізши ще один завал, спускаємся на той же другий горизонт але вже по колії. Тут раптово починає пищати дозиметр! 0.6-0.8uSv. Не смертельно, але робітники дозу могли і отримати, якщо це тільки не радон. На другому горизонті суттєво прохолодніше ніж на поверхні, лише 16 градусів. За рахунок цього зі стелі звисають величезні і надзвичайно мякі грибки. Вони нагадують цукрову вату чи комір зимового пальто.



Майже як на новий рік


Застали Васіча на гарячому


Моя баба би сказала "Кавалєр!"








тут вже троха менше, 0,6




Їдемо на вихід




На другому горизонті стояв ще один маленький електровозик який, о щастя, був заряджений. То ж Васіч урочисто провіз нас 200 метрів до кінця тунелю де стояв чеський гірничий комбайн. Якби в шахті була електрика я думаю він запросто би завівся і продовжив проходити тунель. А так то просто гарний обєкт для фотодрочу!

16 градусів, доволі тепло


Металева зварна рама в шахті


Піднімаємся нагору




Все, кінець дороги


Троха відпочиваємо


Фото Васіча






Вийшли нагору ми вже затемна і переїхали до вертикального ствола в шахту. Це доволі віддалене від людей місце і можна спокійно заночувати в наметах. Повний місяць, вид на вогні Берегове. Ще би вода тут була то можна пластунський табір робити. Пробую заснути та не можу. Не пройшло і доби а вражень як за тиждень. Голова хоче це все переварити, а тіло вимагає спокою.

Дорога до відпочинку


Васіч дивиться своє відео з паравозіками


Машина не промокає і храпоізоляцію має непогану


Місце ночівлі коло ствола


Чистяк!


Вранці ми виявили що жорстко лоханулися з водою. Ми розраховували на дощ і навіть купили дощовики в Берегове. А була реальна спека і води в нас нема. Їхати десь далеко влом. Васіч спустився в ствол перший і виявив що далі вниз драбин нема. Всі підчисту зрізано. Тобто треба лізти по арматурі. А ще що в нас лише одна система. В принципі лізти можна і без страхівки, але для чого ризикувати? Друге але що в шахті жарко. Там порода окислюється повітрям і виділяється тепло. То ж без води там ходити не в кайф. Тому довго вагаючись ми все таки прийняли рішення спуститися туди іншим разом. А натомість пішли спускатися в ще один вентиляційний ствол.

Васіч йде перший




До дна без саннімена ніяк не досвітиш :(




Назар фон Мазох заглядає в закриту шахту


Прямо на нас зиряють камери звідси


Вентствол знаходиться коло однієї заваленої штольні номер 23. Спуск вниз десь двадцять метрів на шнурку. Всередині є приблизно пятсот метрів ходів. Закінчується все новенькою бетонною забутовкою. Таке враження що вони ізолювали головну шахту від бокових непотрібних штолень. А так то стан штольні плачевний. Все вирізане, таке враження що за кілька років вхід самозавалиться. Один вузьких завал вів на поверхню. Я тихенько проліз, підкрався до вентшахти ззовні і гучним голосом спитав «Хлопці! Що ви тут шукаєте?!»

Знайшли ще купу штолень де ми не були


Всередині штольні 23 за завалом.


Повна розруха і дестРой




Сучасна забутовка на роздоріжжі




Крематорій в шахті? Гм.. А це ідея!!!


Куски зі стелі сипляться нам на голови


Один з тупиків


То ж треба так нагло різати тюбінги в себе ж таки над головою


Зато порода тут красива














Там далі цегляна забутовка і все


На цій оптимістичній ноті я завершу звіт по шахтах. Васіч ще хотів лазити і лазити. Але ж в нас по дорозі є ще величезний бункер в лісі. То ж взявши по самородку ми якимось дивом запакувалися в джиммік і врубали ось цю пісню



Щаслива людина після полазок


Васіч читає камєнти що в нього шкари брудні


План шахти доступний для Своїх
#649
З дозволу автора відсканував цю унікальну книжку. Скачати можна тут

В ній коротко і зрозуміло подано результати досліджень багатьох печер включаючи Прийму, Урич, Страдч, Золоті копальні в Берегово, підземелля Києва і тому подібне. Ось зміст де все написано.







#650
Ми готуємося вже









#651
Цими вихідними ми знайшли цілу печеру в цих скелях. Вхід через вузьку щілину. Далі йде кругла кімната десь 2м в діаметрі з якої відгалужуються два коридори. Один з них на око має 10 метрів. Печера засипана піском і замулена. То ж я до кінця пройти не зміг. Але фотки зробив. Стеля в печери суцільнокамяна і на одному рівні. Тобто це не завал. Швидше всього вона має штучне походження. Тому що стіна переходить у стелю під прямим кутом. Над печерою нависає засипаний грунтом схил і другий рівень скель.

Вхід у печеру. Прямо печера. Внизу кімната що у сусідній скелі


Перша кімната


Пролажу на весь ріст всередину кімнати. Ліворуч бачу довгий коридор. Праворуч також є якийсь хід.


Підлажу до входу що ліворуч. Видно прямий кут між стіною і стелею


Далі все замулено. Тут пісок суттєво темніший. Але є залишки гілок. Значить колись воно було відкрите


Спробував просунутися в хід праворуч. Тут пісок сухий.


Пісок в першій кімнаті сухий і з залишками листя. Очевидно що це був вхід який присипала земля що зсунулася зверху. Далі в довгому коридорі вже мокрий грунт. Тобто тудою тече вода. Всередині зустрічалися пожовтілі кістки тварин.

Висота від піску до стелі 30-40см. Я по суті ліз як хробак. Відсовував пісок вбік і тоді просувався вперед. А потім назад у зворотньому напрямку. Тим не менше це справжня печера яка йде у глиб пагорба.

Робимо топозйомку основного гроту


Вид з місця де голова на стіні


п. Олександр все дуже методично і скурпульозно обміряв


Також пан Олександр здійснив топозмомку цього комплекса. Поки шо викладаю чорновик. А як буде чистовик то заміню. За всіма ознаками це є штучне утворення яке мало переходи між окремими групами скель. Хоча б тому що дуже багато розмірів получаються кратні 50см. Призначення і вік цього утворення поки шо незрозумілий. Та й дуже багато ще скель присипані землею. Цілком може бути що різні його елементи були зроблені в різний час і різними людьми. Можна бачити сліди від знарядь праці схожі як були на Урицьких Скелях.



Кімната там де є квадратні отвори у стінах


Вхід в печеру знаходиться внизу праворуч


Я вважаю що це дуже цінна знахідка. Вона цінна і для історії, і для розвитку місцевого туризму. Для історії, бо це шось нове. Про неї нічого невідомо в загальнодоступних джерелах. Для туризму – бо це справжній рукотворний печерний комплекс! Коло Львова таких не так і багато. А ще поруч був старий і є новий монастир. Він цілком може опікуіватися цією памяткою і захистити її від вандалів.



#652
Цитата: Леонид від 14.07.2019 22:22:39
а можу і я піти ? 8)

та це давно було. ось звіт

Але якшо хочеш то можеш організувати свою вилазку. Думаю багато хто там ше не був. Ось як виглядає вхід зараз. Все цивільно.




#653
Відповіді тут
#654
Мав сьогодні дуже цікаву розмому з Мінковим Марком Мойсейовичом. Це керівник проектної групи водопостачання і каналізування, його підпис є на генплані міста. ДПІ Містопроект. Працює там останні пятдесят років. Дякую Олександрі Сладковій за зустріч!



Я задав питання з цієї теми. Відповіді є тут нижче:

1 Тунель паралельно Полтві коло Макдональдса?
Це був старий тунель побудований Совєтами. Через помилки в проектуванні він замулився і тому побудували новий.

2 Сахарова і Торфяна і затоплення: гіпотеза про два великих колектори шо зливаються в один малий?
Так. Причина затоплення Сахарова в вузькому яйці нижче по течії.  Так, причина затоплення Торфяної в малому перерізі колектора.

3 для чого закривають входи в Полтву?
Бо в Водоканалі є недалекі люди. Ніхто не думає про обслуговування колектора і перспективу

4 Скільки ще простоїть колектор в центрі?
Довго. зараз є багато сучасних методів реставрації і продовження життя колекторів

5 КНС Сихова. Для чого аж дві ? Чому не зробили самотьоком?
Так історично склалося. КНС що біля моста була побудована ЛАЗ-ом. Потім приєднали весь Сихів з КНС на Зубрі. Полярон мав свою КНС яка з Луганської качала в колектор на Стуса.

8 Чому на Сихові немає вентиляції колектора а в ПЗК є?
По проекту передбачалася вентиляція через стояки будинків.

9 Чому смердить на Стуса?
Помилки в проектуванні нового колектора. Багато води сходиться в одну точку (Сихів, Залізні води) відповідно там утворбється намул, бруд, застій в колодязях. До речі, колектор проходить між Свенцицького і Снопківською, а не по ній.

10 як прокладали ПЗК?
Щитовим методом. До того всюди стояли КНС і то був геморой. Наприклад на Левандівці стояла там де зараз церква

11 Чому закинута Кнс Наукова і для чого вона була потрібна?
Щитовий колектор проходить дуже близько до поверхні. Звичайним колектором самотьоком би не текло.

12 Куди ходить вся Стрийська від Автовокзалу?
Там є свій колектор до Стрийська Наукова.

13 Чому на Стуса впадає дві труби, тонша і грубша?
Це спосіб збільшить пропускну здатність колектора

14 Чи оглядають вони і як часто оглядають колектори? Як давно проводили якісь значні ремонти (крім вул. Стуса, звісно).
Не оглядають взагалі. Оглядали лише каналєжі за Польщі. Коли вони померли то все. Проводять лише усунення аварій. До речі, широкі тротуари в центрі робилися з розрахунку шоб туди могла проїхати фіра і вивезти намул

15 (Не про каналізацію, але про Водоканал) чи можна попроситися на екскурсію в старі водосховища на Зеленій? То мало би бути круто!
Він цими питаннями не завідує. Вони ще діючі, колись були як водонапірна вежа для Львова.

16 На яку кількість населення розрахована каналізація Львова і яким чином взагалі цей показник розраховують? (В Празі, якщо пам'ятаєте, це 1млн.)
Нема такого числа. Але Львів по споживанню води не росте. То ж тут все ок. Затоплення міста йдуть через збільшення забудови. Те що раніше всмоктувалося в грунт тепер йде в Полтву і зубру (Арена Львів яскравий приклад )

17 Чи були випадки смертей в каналізації міста, якщо так, то яка причина?
Ні, не було.

18 Чи є у Львові каналізаційні колектори, які не використовуються або резервні водосховища на випадок ядерної війни?
Спеціально немає.

19 Видно, що каналізація від Автовокзалу зарулює наліво на Наукову, а від Левів міста і коледжу на Хуторівку (я так розумію до КНС біля сихівського моста). Хотілося би підтвердження правильності чи хибності цих думок від знаючої людини
Правильно.

20 Чи була у Водоканалі професія обходчиків каналізації,як було за Польщі?
Була. Вони ходили поверху. Він ше памятав Польського каналєжа який залазив в колектор 40 см! Такий от хлоп був!

21 чи чули Ви про якісь незвичні знахідки у колекторах Полтви?
Не чув.

22 Чи чули Ви про євреїв,які переховувалися у Полтві під час Другої світової війни?
У Львові не чув. У Золочеві під час реконструкції він бачив нари в колекторі.

23 які ще історичні події пов'язані з львівською каналізацією Вам відомі?
Колись зливали бензин в колектор на Марка Вовчка. То я бахнуло же кришка люка перелетіла будинок.

24 чи знаєте Ви про замах на М. Хрущова, який, ніби-то, готувався  у Львові і передбачав вибух у каналізації?
Не чув.

25 Яка Ваша думка про відкриття Полтви?
Дурниці. там не вистачить води.

Перевіреним людям можу надати повний запис розмови.



Тут є все про Львівську Полтву і каналізацію, з фотками.
#655
Рівно рік тому я був створив цю тему. Першу після довгого мовчання. Далі було моє повернення на форум і неочікувано бурхливий рік.

Тоді, щоб троха оживити форум, я зробив три речі:

1) Почав писати сам і заохочувати інших теми в плани, а не в телеграм. Це показало нашу відкритість світу. Погоджуюся, незручно, - але дієво.
2) Почав з кожної вилазки тут же писати звіти. А не десь там може через рік... Це привнесло динаміку в життя форуму. Але багато хто харився через цю оперативність і  ще запал обєктів. Так, всюди є плюси і мінуси.
3) Привніс усмішки і толерантності на форум. А люди тягнуться до позитиву. Хоча це дало їм змогу харитися і мене критикувати.

Хоч всі мої плани вже виконано, але я старатимуся продовжувати в тому ж дусі.

Я вважаю що в нас є дуже стимулюючу атмосфера на форумі. Наявність конкуренції та співпраці, конфліктів та дискусій, емоцій стимулює людей діяти.  То ж зявляються нові плани, звіти, приходять нові люди. Вони спочатку вивчають нашу субкультуру, а потім і привносять щось своє.

Власне ця субкультура (чи "ідея Експлорера") і є нашою найбільшою цінністю. Не форум, не телеграм чат, не фейсбук-сторінка і навіть не користувачі,- а власне ідея такої спільноти якою є Експлорер. Якби раптом катастрофа знищила форуму і ядро учасників, то я впевнений інші люди його б дуже скоро відновили. Вони згадували б який був класний сайт , мандрівки, звіти і хтось би сказав "А давайте його відновимо!". Бо Експлорер вже став невідємною частиною Львова. багато в кого ранок починається з новин, Експлорера і фейсбука :) Або просто без новин і фейсбука :)


#656
Виглядає дуже сучасно! А де воно знаходиться?
#657
дякую! Один з знайомих має там помешкання. Стан справ такий:

1) Якшо поставити клапани у всіх можливих точках підтоплення то вдоканал побоюється що єдиний вихід тиску буде через колектор і його зруйнує
2) Один з варіантів це пустити додаткову трубу поверх існуючого колектора. Проблема - треба пересікати дорогу.
3) Також як варіант забрати поперечні труби з існуючого колектора і троха його почистити. Це збільшить пропускну здатність.
4) Фантастичні способи вирішення: озеро в парку що поруч для прийняття води і розділення полтви на дощову і таку.
5) Альтернативний варіант це використати старий колектор. В паралель до існуючого колектора зараз йде старий. Від хімічної і аж на очисні. Але він практично повністю замулився і тому був побудований новий. Якшо старий прочистити і модернізувати то тудою тектиме значна частина Полтви з центру.

Додаю розміщення старого колектора на карті



#658
Дуже класний звіт!!! І де ти їх всіх понаходив :)

Для ночівля поруч є ще хребет Чортки. Тут є теплий осінній звіт Ромчика з нього.

Цікава та колода у Бухтівецькому водопааді. Вона там вже купу років законсервована водою. Хто знає коли і за яких обставин вона там зявилася?

ФОто 2011 року Колоди ше нема.


Фото 2014 року Ромчика. Колода вже є


2017 рік


Ну і Фото Олеся 2019 рік. ще не згнила курва!


Надодачу ще фото Манявського водопаду і хребта Чортки 2013 року для колекції
#659
Цитата: Артем2041 від 11.07.2019 10:34:32
Схожий грот чи печера  в Камянці в лісі біля тюрми на Шевченка. Там також зліва по сходах вниз є малюнок схожий на ікону, також різні написи а зправа лаз вузький  в другу меншу печеру. Я навіть спочатку подумав що ви там були, дуже схоже місце...

дякую! Знаємо таку! ось тут є звіт!

Микола Скирпан висловив думку що ці написи лишили поляки під час спільної експедиції з професором Татарином у пошуках залишків кісток мамонта і печерної гієни. Вони ж і облаштували тут собі побутові умови. Це пояснює і роки, і сучасне написання літер, і хороше їх збереження.
#660
Цитата: atlas1975 від 11.07.2019 10:05:01
Цитуватищо тут написано

на другій світлині можливо Врубель - Wróbel, а нижче можливо Jan. Jan Wróbel.

дякую! Він ще живий! Треба буде йому написати!

Kontakt
Telefon: +48 58 523 23 53, +48 725 991 144
E-mail: jan.wrobel@ug.edu.pl