Topics

Можливо трохи не в тему, але мене дуже вразила стаття про мертве місто на Колимі, де видобували золото і вугілля. Почитати і подивитися фото можна  тут. (Ахтунг, російська мова). Через віддаленість міста мародерам звідти проблемно вивозити щось цінне, тому Кадикчан є рожевою мрією кожного урбан-експлорера. Мене в першу чергу ;)

Сиділи ми з друзями якось в центрі Львова і пили пиво. Тоді ще було можна. Мимо проїхала 84-та маршрутка, на якій великими буквами була написана кінцева зупинка  - Щурата. І тут хтось задав риторичне питання: «Цікаво, а хто такий ШЧУРАТ?». На жаль, багато людей, іменами яких названо вулиці міста, зараз незаслужено забуті. Якщо прізвища Айвазовського, Патона, Лобачевського ще викликають якісь асоціації в наших співмешканців, то сказати чим займалися Герцен або Дзиндра мало хто може.  За допомогою інтернету я вирішив дізнатися, ким були  люди, вшановані в назвах вулиць Львова.
Євген Дзиндра – львівський скульптор, автор левів, що стережуть вхід до ратуші, багатьох надгробків Личаківського кладовища, пам’ятників. Ось стаття в Поступі про життя і творчість митця.

Гарман Вітвер – скульптор, автор фонтанів па площі Ринок, надгробків Личаківського.

Дмитро Гуня – один з керівників повстань 1630-х років проти польського гніту. Пізніше був обраний кошовим отаманом.

Лука Долинський – художник, іконописець, походив з м. Біла Церква, але замолоду приїхав до Львова і тому знаний в світі насамперед як представник львівської школи малярства. Доклав руку до написання ікон церкви Юра, Почаївського монастиря та багатьох інших.

Дмитро Загул – поет-символіст, на думку багатьох критиків незаслужено забутий. Родом з Буковини. З приходом радянської влади почав писати в стилі соцреалізму, написав поему про будівництво Дніпрогесу, але то не помогло -  отримав звинувачення в націоналізмі і помер на Колимі.

Микола Кибальчич – талановитий винахідник, розробив проект реактивного літального апарату, основні принципи роботи реактивного двигуна, керування польотом за допомогою зміни кута нахилу ракетного двигуна. Принципову схему такого двигуна винахідник нашкрябав ґудзиком на стіні тюремної камери, оскільки був членом терористичної групи і свої знання направляв в основному на створення вибухових пристроїв, зокрема брав участь в останньому замаху на царя. Якби талант Кибальчича спрямовувався у мирне русло, можливо Ціолковському не довелося б на десятиліття пізніше придумувати, по суті , те саме, а людина полетіла б в космос набагато раніше.
 
Архип Люлька – ще одна людина, котрій стопудово сподобався б наш форум.  ;) Автор першого турбореактивного двигуна. Після того, як в Харкові вчена комісія відхиляє його проект, їде до Москви, де й працює до самої смерті. Літак з двигуном Люльки вперше розвинув швидкість 900км/год, а згодом вдвічі перевищив швидкість звуку. Попри всі нагороди, конструктор найбільше гордився тим, що міг на двигуни власної конструкції ставити власне клеймо – «А.Л.»

Далі буде...

Випадково натрапив в неті на цю книжку, 1942 рік. Написана місцями трохи смішно, але, думаю, багатьом буде цікаво почитати.

Скачати на Depositfiles

Нарешті прийшло літо і хочеться кудись до води. Озер в нашому краї багато, а інформації про них досить мало. Пам'ятаю як два роки тому хотів поїхати на Задорожнє, провів весь день в неті, щоб знайти відповідь на елементарні питання - як туди доїхати, чи чиста вода, чи треба платити за вхід/в'їзд, чи є місце, щоб розкласти палатку,чи є якісь торгові точки, яка ситуація з кількістю і культурою людей і т.д. і т.п. Нічого так і не знайшов, їхали на удачу. Думаю, багатьом початківцям і не тільки початківцям допоможе, коли кожен розповість про озера Західного регіону, де він відпочивав, нехай ця тема і буде здаватися банальною. 
Про Задорожнє. Дістатися туди можна з приміського вокзалу електричкою на Лавочне або Мукачево, треба спитати в довідці, яка зупиняється там. Вода чиста, але дуже глибока, на місці озера колись був вапняний кар'єр. Місце для палатки є, краще якщо відійти подалі від обгородженої зони, де відпочивають бабці з внуками  і п'яні риболови. Недалеко є лісок але з дровами традиційно проблема. Треба або шукати їх подалі від людей, або привозити з собою. На вихідних з'їжджається досить багато людей з Миколаєва, Стрия і прилеглих сіл, їдуть з машинами, палатками, жінками і дітьми та ще й відрами горівки, заснути вдастся аж під ранок, бо кожен обов'язково захоче влаштувати свою дискотеку. За  в'їзд автомобіля торік збирали по 5 грн., цього року бульдозери розрівнювали прибережну зону  і завозили пісок, значить, хтось взявся робити бізнес. Є ларьок з кавою, пивом і дровами, не дуже дорогий, але якість товару могла би бути кращою.
Суб'єктивна оцінка - 3 з 5

Якщо їхати з Миколаєва до Львова по трасі, з правої сторони біля повороту на село Красів видно піч для випалювання вапна. Процес випалювання вапна описаний на вікіпедії.
Від себе додам кілька фото. Піч у Красові має подвійні стінки, через один з отворів туди можна залізти. Вапняк, очевидно, привозили із кар'єру в Задорожньому, де зараз озера. Було б цікаво дізнатися історію цього цеху

Вилазка вийшла спонтанною і короткочасною - вчора ввечері мав півгодини до електрички. Біля вокзалу в Стрию виявилося локомотивне депо - місце, де поїзди сплять, ремонтуються і взагалі живуть ;) Охорони нема, за перші п'ятнадцять хвилин я зустрів тільки одноокого кота. На території є  водонапірна башта, розворотний круг для локомотивів, ангари, ремонтні ями і інші зачотні штуки. Робітники сиділи біля ангарів і пили... чай. На мене ніхто ніякої уваги не звертав. За депо - закинута будівля, схожа на стандартний радянський санаторій чи будинок відпочинку(на останньому фото). Але найцікавіше я побачив вже з вікна електрички - бульдозер стояв гусеницями просто на рейках перед вантажним составом, так ніби зараз мав його тягнути десь в район Сколього. На жаль, сфотографувати не встиг.
Взагалі, промзона в Стрию досить велика і цікава, є де погуляти, гарна тема для планів.
Нижче кілька фото, сорі за погану якість, фоткав телефоном і при поганому світлі.

Дуже цікавить досвід спілкування форумчан з охоронцями, міліцією тощо. Наприклад, як вмовити сторожа дозволити погуляти там, де він охороняє, що казати патрулю, коли вилізеш із люка просто у них під ногами, як зробити так, щоб машиніст товарного поїзда покатав в кабіні тепловоза 8). Думаю, дописи старожилів форуму допоможуть багатьом в непростих ситуаціях.