Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - explorer

Сторінок: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 »
1
1. Додав проголосовану зміну про лінки, що запропонувала Sofiya Vatulyak.
2. Додаю тут коротко фідбек, бо ця тема взагалі не призначена була для обговорень (для цього з Грудня висить тема в длясвоїх, і є чати). Можемо обговорити деталі в чаті чи при зустрічі - як тобі зручніше.

ФОРУМ 6
+ висвітлення доступу до об’єктів ЗСУ та об'єктів критичної інфраструктури
>> згоден.

СИМВОЛІКА САЙТУ 1 - Переформатувати - що ресурсу не має жодного відношення до маркування. Ми то можемо заборонити, но що робити коли таке є?
>> знімати і не казати, що не дотичні. Дотичні в більшості випадків, на жаль.

Поширювати матеріали де зафіксовані протиправні дії, вандалізм, - переформатувати: фото з болторезами, гідрокусачками біля замків,
- публікація оголених фото, фото з імітацією статевих зносин - щось в такому вигляді.
>> конкретика не працює, узагальнене формулювання має причини: якщо ми пишемо список таких точних сценаріїв, це буде на екран тексту. Крім того, що це ніхто не прочитає (крім того хто хоче демонстративно обійти правила), за пару днів будем мати детальний звіт з методом якого в списку не було. Суто заради хайпу. Вже проходили.

ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ та ЗМІ
при використанні фото: посилання на сайт і автора обовязкове
додати ліцензію ?
>> не шарю в ліцензуванні, розкажи пліз в чаті щоб тут не флудити.

3. Жоден учасник чи адміністратор без попередньої колективної згоди більшості адміністрації, не має права розповсюджувати твердження від імені спільноти, форуму чи ресурсу у ЗМІ.
- спірне: наприклад Бодя дає інтервю у футболці з логотипом експлорера - як це оцінювати?
>> в нас є описано як приймати рішення в спірних питаннях. Для цьго пункту в першу чергу важливо що Бодя розповідає, а не то в якій футболці. Якщо Бодя в інтерв'ю розповідає про свої досягнення під землею, то питань нема взагалі. Якщо Бодя починає заливати про сайт чи спільноту (Бодя: "нашою спільною мрією є вільна Полтва, кожен після реєстрації присягнув на вірність цій ідеї на Пісеннику Дослідника") то це вже зайве.

Не згадував би у правилах ГО “Експлорер” - форум не має відношення, но ми її згадуємо.
>> Про незалежність цих двох речей знають тільки старі користувачі форуму. Для решти це одне ціле, і через це є проблеми, тому власне це потрібно було закріпити в правилах.

2
Діялянки між Липинського і Лінкольна роздавали як "шкільні" городи.
Також був заїзд, і навіть будиночок біля тунелю, в якому хтось жив. Стояв ще старий ГАЗ.
Колись там садив бульбу, їв зелепухи і бігали між кущами.
Під час великих дощів підмивало грунт, і були провали, небезпечно було ходити.
Теж там тусив з кінця 80х коли ріс на вул. Хвильового (тоді - Ковпака). Ми територію між Липинського і Лінкольна називали - "свалка", також пригадую ті городики 90х. Рухаючись "свалкою" десь від середини (де стадіон зробили) до Замарстинівської, завжди можна було в купах якогось будівельно-промислового сміття знайти добрі лампочки для ліхтарів, провода, радіодеталі та інші цікаві іграшки :)
А між стадіоном та закритим ставком крім ВШ Полтви стояли констрікції у формі високо піднятих на каркасі бочок, у які зверху з товстих труб лилась чиста вода. Періодично з водою виходила купа повітря, іноді вода лилась ритмічними хвилями, іноді переливалась через верх бочок. Єдине пояснення, що я придумав коли став старше - що це були якісь пристрої для випуску повітря водопроводу. Було б цікаво взнати що це було.
Намалював схематично вигляд цих конструкцій. Здається, їх давно нема.



Також пару фотографій, що вцілили, з блукання там в 2005 році.







3
На жаль дані правила були прийняті на ничку без публічного обговорення. Я був з ними незгоден. Тому скопіюю сюди свій пост з розділу "для своїх". Щоб користувачі фооруму знали що існує альтернативна думка.
..
Ну і замість того шоб писати нові правила пропоную закрити цю тему і писати нові звіти!

---

На жаль, активність цих людей була не в полазках чи написанні звітів, а в обговоренні нових правил. Кому що цікаво. :)

Golem, голосування показало, що твоя пропозиція не була підтримана. Не знаю кому потрібне твоє фото в правилах :)) Решту не коментую: тут не місце для полеміки такого рівня, тим більше міряння тим "хто де і коли лазив" - частина лазила і спілкувалась і писала взагалі до твоєї появи на цьому ресурсі, частина з тобою (забув?), вистачить брехні і роботи на публіку.

4
Нижче коротко інформація для тих кому не байдуже та цікаво "чому, і що змінилось".

Перевірка старих правил роками показала, що десь вони надто формалізовані, що природно викликає бажання їх порушувати, десь просто надлишкові щоб їх читати, якісь пункти не виконуються з різних причин, а деякі речі просто необхідно додати для збереження репутації ресурсу. Проект цих правил був винесений на обговрення адміністрації та групи "для своїх" в грудні 2021, отримав лише один негативний відгук та був прийнятий більшістю голосів адміністрації 2022.01.10. Як все в цьому світі вони не досконалі, і можуть змінюватись в майбутньому.

Коротко про ключові зміни:
1. Скорочення - особливо стосується правил спілкування на форумі. Менша формалізація бо вона зайва - ми ж хочемо щоб саме цю частину правил читали.
2. Заборона на "популяризацію" шляхом будь-якого нанесення\наклеювання лого чи адреси explorer.lviv.ua і т.п. на об'єктах.
3. Заборона на "запали" об'єктів\входів, особливо діючі ЗСУ з прив'язкою до місцевості і т.п.
4. Заборона на поширення (всюди) матеріалів де демонструється символіка сайту разом з діями які негативно впливають на репутацію ресурсу включно з вандалізмом, протиправними діями і т.п.
5. Зміна моделі прийняття рішень в "для своїх" на просту і дієву.
6. Бажаючі комунікації з адміністрацією скеровуються на загальнодоступну скриньку (heads) а не на персональні канали зв"язку.
7. Явно вказується, що ГО не відповідальна за ресурс, а адміністрація ресурсу не відповідальна за ГО.
8. Заборона на вислови від імені ресурсу чи спільноти у ЗМІ окремим користувачам чи адміністраторам без погодження з повним складом адміністрації.
Ну і змін в розділ "Адміністратори" не було.

5
Інформаційний та некомерційний ресурс Explorer.Lviv.Ua (Далі в тексті - Форум) створено з метою зміцнення українського сегменту Мережі, для спілкування прихильників активного відпочинку та здорового способу життя і на благо Української держави. Форум призначений для розвитку краєзнавства, туризму, міських та історичних досліджень, обміну досвідом та для заохочення до пригод за межами власної домівки.


ФОРУМ
1. Дозволено майже все, що не заборонено. Майже.
2. Модератори та адміністрація покладаються на норми суспільної моралі та (урбекс) етикету у своїх діях на форумі. У вирішенні спірних питань пріоритетом є збереження інформації на форумі та зручності використання сайту.
3. При порушенні вам може бути запропоновано самостійно виправити проблему, або це дуже неохоче зробить модератор чи адміністратор.
4. Спірні питання які стосуються всього ресурсу чи є наслідком конфлікту з адміністратором або модератором вирішуються голосуванням Адміністраторів, простою більшістю голосів (більше 50%). Це рішення вважається остаточним.
5. Систематичне порушення правил призводить до обмеження доступу.
6. На форумі заборонені: координати входів\об’єктів (в любій формі) якщо це загрожує стану об'єкту; висвітлення доступу до об’єктів ЗСУ; дестрой; образи\агресія; беззмістовні теми\коментарі та дублювання; не погоджена реклама і т.п. (див п.2).
7. Мова форуму - українська, при потребі - англійська.
8. Перед тим як писати - ознайомтесь з простими рекомендаціями -  http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,733.0.html .

СИМВОЛІКА САЙТУ
1. Нанесення логотипу ресурсу чи адреси explorer.lviv.ua чи інших ідентифікуючих зображень на об'єктах ЗАБОРОНЕНО в будь який спосіб (фарби, подряпини, наклейки, візитки та інше). Виключення мають бути погоджені з адміністрацією\власником об’єкту.
2. Поширювати матеріали де зафіксовані протиправні дії, вандалізм, чи інші дії, що негативно впливають на імідж ресурсу та демонструють логотип чи адресу сайту - ЗАБОРОНЕНО як на форумі так і за межами форуму.
 
ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ та ЗМІ
1. Дозволяється некомерційне використання будь-яких матеріалів ресурсу explorer.lviv.ua за умови обов’язкового розміщення активного dofollow/follow посилання на матеріал на explorer.lviv.ua не нижче другого абзацу тексту.
2. Комерційне використання будь-яких матеріалів ресурсу обговорюється в індивідуальному порядку. З адміністрацією можна сконтактуватися будь-яким способом, вказаним на сторінці допомоги https://explorer.lviv.ua/forum/index.php?action=help
3. Жоден учасник чи адміністратор без попередньої колективної згоди більшості адміністрації, не має права розповсюджувати твердження від імені спільноти, форуму чи ресурсу у ЗМІ.
4. Перегляньте секцію “про explorer.lviv.ua” (TBD) для запобігання поширенню неправдивої інформації про ресурс.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
1. Адміністрація ресурсу не несе жодної відповідальності за матеріали розміщені користувачами та наслідки їх використання.
2. Адміністрація ресурсу не несе жодної відповідальності за дії чи бездіяльність, вчинені любими особами так чи інакше пов'язаними з ресурсом.
3. Адміністрація не поділяє поглядів викладених у матеріалах користувачів.

ГО “Експлорер”
1. Офіційна громадська організація “Експлорер” була створена як об’єднання небайдужих до теми ресурсу людей для спрощення офіційних відносин з іншими організаціями.
2. ГО не є власником чи координатором роботи ресурсу explorer.lviv.ua. Адміністрація ресурсу не є відповідальною за роботу ГО.
3. Детальніша інформація про ГО: https://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,7899.0.html

ГРУПА “Свої”
1. Закрита група, яка дає доступ до більшої кількості інформації, ексклюзивних матеріалів та право вступу до ГО “Експлорер”.
2. Всі рішення по діяльності групи “свої”, в тому числі додавання\вилучення учасників вирішуються шляхом голосування членів групи. Рішення прийнято якщо підтримано більше ніж 50% членів групи, що проголосували за 7 календарних днів (таким чином учасники, що не проголосують - на результат не впливають). За відсутності більшості в телеграм чаті, голосування може проводитись на форумі.

АДМІНІСТРАТОРИ
На Адміністраторів поширюються всі права зареєстрованих користувачів та певні додаткові обов'язки, а саме:
1. Сприяти здоровій атмосфері та безперешкодному спілкуванню користувачів на Форумі, розвитку Форуму та створенню нового контенту.
2. Слідкувати за дотриманням користувачами правил Форуму.
3. Адміністратори несуть відповідальність лише перед власною совістю, тому до них не може бути вжито жодних санкцій. Користувач може бути позбавлений статусу Адміністратора за регулярне недотримання правил форуму або з публічної згоди всіх інших Адміністраторів.
4. Призначення нових Адміністраторів може відбуватись за бажанням діючих Адміністраторів.
5. Адміністрація не несе відповідальності за зміст повідомлень, написаних користувачами
6. Адміністрація залишає за собою право відновлювати змінені чи видалені користувачами повідомлення.
7. Соціальні стосунки з адміністрацією та іншими учасниками Форуму вирішуються в приватному порядку поза межами Форуму.


----
Чинні з дати публікації.

6
Пост у ФБ дав цікавий результат. Виявляється це ПЕРШИЙ девятиповерховий будинок у Львові. Так що до нього можна водити екскурсії.

"
Кириллов Виктор
Цей будинок має доволі цікаву історію. У Львові перша багатоповерхова забудова у 9 поверхів, з покращеним плануванням, вбудованим магазином та гаражаим. Авторська робота архитектора (нажаль призвіща не пам'ятаю), цього самого архитектора схожий будинок на вул.Стрийській у підніжжі оглядового кола навпроти входу до Стрийського парку. Свого часу в цьому будинку мешкав диктор львівського ТБ Роман Лемеха. Трудящих там не було. Квартири належали радянській партноменклатурі

Архітектор Олег Радомський.
Житлові будинки у Львові на вулицях Венеціанова, 15 (1965), Стрийській, 28 (1969), Сахарова, 22. Виходить, ця 9-ти поверхівка най старша у Львові.

Halyna Kruk
Будинок був збудований для Академії наук, тому там мешкало чимало професорів та працівників кількох науково-дослідних інститутів, потім у 90-х частина мешканців виїхала, але багато хто там живе уже третє покоління, це будинок, у якому я виросла і прожила останні 40 років.

Родина архітектора там теж мешкала тривалий час, принаймні, моя подружка дитинства розповідала, що її дідусь, проектуючи будинок, зробив один із поверхів на 20 см вищим (якщо не плутаю, йдеться про третій поверх у першому під'їзді). Насправді там багато покращень, яких станом на 1965 не передбачалося у звичайних багатоповерхівках - збільшеного розміру кухня, власна котельня, яка облуговувала будинок, продумані вентиляційні канали із вбудованою електричною витяжкою на кухні, широкі лоджії, подвійні вікна на цілу стіну (навіть на сходових майданчиках) і прекрасний вид на місто.

Від мешканця:
А на Цитаделі, де йде ремонт, буде ресторан
"

Від мешканців ще додам, що зрізаний вами замок ви відмовляєтесь відновлювати.

7
Обговорення / Re: Мій ДР...
« : 02.08.2021 23:15:09 »
Вітання!
Будь здоровий і позитивний як тоді :) ну і пиши щось нам іноді.
Лови фотки, їм як-раз 15 років :) думаю, Тейп, Дьяб, Сус і решта всі пам'ятають ті веселі часи :)




гарна була погода і весела компанія )



Тримайся!

9
Склеїв все зверху.
Пиши, пліз, в одному повідомленні все.

10
Does the base still exist? Photos on google maps are hard to analyse, and Wikimapia could be outdated. If not, is there any missile silo close to Lviv?
It is destroyed completely, and nothing left to see :(
Not sure where something like this still exists around Lviv.

11
Ідею пройтись зимовим лісом, відпочити біля вогнища з ночівлею (темніє то в 16:30!), та подивитись на залишки трагічно відомих селищ та хутора подав Бригадир. Ліс біля Раковця та Новосілки був мені відомий змалку, адже ту кількість разів, скільки я тут бував в дитинстві з батьками, просто не злічити. В ліс, правда, ми ніколи не заглиблювались. Також років 10+ тому влітку з другом пробували побігати в тому районі з МД по генштабівських мапах, зайшовши з Гучіска та вийшовши в Поляні, але в результаті лісом та луками ровери їхали на нас а не ми на них, про МД в тих хащах не було і мови...
 
Західний край лісу довкола джерела за останні роки суттєво розвинувся. Крім двох невеликих полігонів що там були, довкола з"явився ще комплекс з двох каскадів озер у лісі за дачами (підписаний як "Озера у Раковець-Новосілка, Бобрівка" - https://goo.gl/maps/aR2YzsnUXSjrgdMSA ), та парк активного відпочинку "Їжак Парк" http://izhakpark.lviv.ua/ з тюбінговими трасами, над джерелом збудували церкву (Храм Положення Ризи Пресвятої Богородиці, УГКЦ) на місці втраченої церкви підписаної на старих мапах як "святого Петра", а саме джерело окрім цивілізованого благоустрою обросло ресторанами, парковками, і навіть базаром, кемпінгом і готелем :) крім того у Раковці можна ще подивитись на залишки костелу Святого Валентина описаного в нас на сайті ( https://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=7329.0 ) , та скупатись в річці Зубра (що я колись навіть зробив), яка витікає з Сихівського району Львова.
 
Всі ці принади нас цікавили найменше, оскільки ми навіть не планували спускатись з лісу у ці села, а розраховували пробігти з с.Поляна у с.Підтемне поклавшись на обіцянку жителя сусіднього села закинути\підібрати нас, звільнивши від необхідності робити радіальний похід від своєї машини. Як типово і буває, в останній момент нам довелось допомогти собі самим, і додати спортивної складової замість пошукової, суттєво збільшивши кілометраж прогулянки аби радіально повернутись до своєї машини. Паркінгом обрали джерело, як місце найбільшого паломництва, де покинуте на пару днів авто не привертатиме уваги. До слова, ідея лишити машину на озерах провалилась - зимовим ранком там не було і сліду присутності працівників, а заїзд закритий.

Отже, лишивши транспорт в селі, підіймаємось старовинною дорогою між озер у ліс в напрямку Медзяків - Поляни.



Першим сюрпризом було те, що ліс виявився геть білим від снігу, якого не було у Львові та у селі. Другим - те, що на полігоні МВС постійно стріляють, у лісі пострілюють мисливці та сунуть єгеря, які перегукуючись, женуть здобич. З останніми ми зустрілись у спустошених Медзяках.

Тільки залишки фундаментів та нетипово велика галявина серед лісу нагадують, що колись тут жили люди.



На цей час вже чи то мисливці з учнями на полігоні відстрілялись, чи то ми виявились достатньо далеко щоб навіть безлистий ліс почав поглинати всі неприродні звуки, ми опинились в спокої і тиші зимового лісу. Дуже дивно знайти себе в такій тиші і з наплечником з спорядженням для ночівлі в якихось 15-20 хвилинах їзди від Львова :) втім, як виявилось, пізнавальний маршрут по немаленькому лісі, короткий зимовий день та добра компанія в купі приносять задоволення навіть більше ніж надцятий забіг на якусь типову гірську вершинку Сколівських Бескидів :)

Час йти далі



За Мідзяками ми спробували віднайти млин найбільшого зниклого села в тому районі - Гучіска, але майже вся його територія перетворена на мисливські угіддя, а чимала площа довкола річки де стояв млин обнесена довжелезним парканом, за яким, судячи з усього, є розплідник для тварин.



Наступною точкою для відвідування були залишки костелу, що розташовані на узгір'ї на краю села.

На підйомі до костелу, серед тиші яку порушував тільки скрип снігу в нас під ногами, ми раптово почули фиркання та гуркіт від бігу чогось копитного поряд з нами. Відклавши пару адреналінових цеглин ми вже були готові до знайомства з кабанами, втім як виявилось це був кінь: поряд за невеликим підвищенням, на дикій швидкості він вибіг з возом кудись вище і зник в невідомому напрямку разом з фірманом. Через кущі і рельєф роздивитись їх вдалось лише фрагментально, а питання куди можна так нестись по зимовому лісі у сутінках лишилось темою для розмов до вечора :)



Костел - єдина споруда яка дійшла до наших днів, втім судячи з історичних мап збудована вона була незадовго до трагічних подій які припинили існування села.






В метрах 50 на захід можна побачити залишки закинутого кладовища.






Сонце вже заходить. Після перекусу вирушаємо на захід по старовинній австрійській дорозі.



Тут ми хотіли дізнатись причини  появи топонімів “Могили”, “Могила”, “Могилки” на великій ділянці лісу, які помітив Бригадир на одній з старовинних мап, хоча на більшості мап того ж часу такі позначки відсутні. Помічаємо, що у лісі довкола з'являються древні кургани, група яких тягнеться пасмом вздовж дороги. Оглядаємо найближчі - вони всі розкопані.



Найвищий курган з тих, що ми помітили, метрів 4-5 в висоту розкопаний вглиб на всю висоту... мабуть, робота археологів.





Вдома ми вже дізнались, що ця група курганів є невеликою частиною могильників Комарівської культури, яка відноситься до середнього та пізнього періодів бронзової доби і датується 15—12 ст. до Р. Х. Згідно "Каталогу курганних могильників Комарівської культури в басейні Верхнього Дністра" у навколишніх лісах заховані сотні аналогічних курганів. А група усипальниць серед яких опинились ми - була досліджена археологами у 30-х роках ХХ століття (Sulimirski 1968).


(зображення з згаданого каталогу)

Цікаво, що кладовище Гучіска 19ст, яке ми пройшли годину тому, вже потрохи розчиняється в дикому лісі, і такими темпами  без людської уваги зникне за якісь півстоліття. Тим часом ці кургани зберігають пам'ять про наших нащадків вже більше трьох тисяч років.


Минаємо чергове старовинне перехрестя та звертаємо в напрямку Тарасова. Тут вже час шукати місце для ночівлі - за хвилин 20 ліс остаточно занурить нас в темряву, а ставати серед снігу ой як не хочеться. До слова, з дровами в цьому лісі проблем нема, буквально кожні 10 метрів можна зустріти завалене дерево, а якщо заваленого дерева нема під ногами, то скоріше за все воно висить на сусідніх гілках над головою. Таке враження, що лісники цей ліс покинули разом з населенням Гучіска та Медзяків і з того часу його не чистять. Випадково помічаємо групу молодих ялинок, які як-раз вберегли з сотню квадратних метрів землі від снігу тримаючи його на собі! Місце під ними просто ідеальне.

Забута фліска Бригадира - запорука оперативного розведення вогнища.











Час біля вогнища від 17 до першої години ночі пролетів якось непомітно і невимушено. З рештою, зважаючи на довжину зимового дня, проведення часу біля багаття і було частковою метою походу :)



Під кінець нас почало притрушувати снігом вже надто наполегливо, і навіть ялинки вже не рятували, так що розходимось по наметах.



Добре, що всі розділяли ідею, що чим пізніше лягаємо - тим краще висипаємось ) в лісі для осіб з чутливим сном ця схема працює найкраще. Виспались чудово.
Снідаємо та збираємось до Тарасівки.



Наша "оаза навпаки" - довкола мокро та сніг, а під ялинками сухо та комфортно. Ми сюди ще повернемось на обід :)



На шляху до Тарасівки



Тарасівка

Довга і загалом немаленька рівна долинка з невеликим потічком, повністю захована серед довколишніх лісистих горбів. Тут сходяться дороги з усіх напрямків та кілька струмків впадають в потік, що тече до Підтемного.



Основна площа поросла дуже високою травою, трохи піднявшись схилом над якою можна оцінити розмір долини та собі уявити наскільки це місце могло бути гарним в часи коли тут були люди. А люди звідси пішли в ті ж часи що і з сусідніх селищ. На східному краю стоїть пам'ятний хрест з згадкою про ці трагічні події:





Цитувати
Подорожній!

Зупинись, схили у скорботі голову,
прочитай і обміркуй написане.
На цьому місці стояла стодола.
Дня 21 березня 1944 року, нас
тридцять сім безвиних чоловіків
українців, розстріляли засліплені
ненавістю польські боївкарі.
Незабувай! Іди в глибокий ліс,
там вклонись жертвам польського
села Гуціско, яке було спалено,
людей поголовно розстріляно
в квітні 1944 року.
Історики! Відкрийте злочинців.
Судді! Судіть злочинців за
скоєні злочини супротив людства.

Історію треба знати щоб не повторювати її знову. Детальніший опис цих подій та появи самого хреста і таблиці в атачменті.


З Тарасівки повертаємось до місця ночівлі на теплий обід.





Ще трохи кілометрів старими лісовими дорогами.



І виходимо на край лісу над джерелом. Тут знаходимо свіжу реконструкцію бойових укріплень з укриттями викопаними в лісі, розгалуженою системою окопів, дзотами.

















Я так і не знайшов якогось опису походження цих фортифікацій.

Світловий день закінчується, але ми вже біля машини, і за 20 хвилин будемо вдома.

Нова церква на місці старої:


Наш приблизний маршрут. Загалом все можна обійти і за один день, особливо влітку.



Дякую Бригадиру та Електрічкіну за ідею і компанію та всім хто дочитав до кінця :)




12
Гарний пост про криницю у блозі написав Андрій Байцар.

https://baitsar.blogspot.com/2020/01/blog-post_9.html

Тут копія на випадок якщо джерело зникне, як зазвичай стається з роками.

Цитувати
Андрій Байцар

ЧЕТВЕР, 9 СІЧНЯ 2020 Р.
"Цісарська криниця" у Винниках: історія та сучасність

За часів австрійського панування було заведено давати назви багатьом  історичним чи географічним об’єктам назву «цісарський», або «цісарська». Не минула ця «мода» і Винники.
1787 р. зі Львова через Винники прокладено Бродську дорогу (цісарську) на Золочів і Броди. Ця дорога і сьогодні проходить біля г. Шипшина.
Біля підніжжя гори розташована «Цісарська криниця». Це — невеличка кам’яна споруда з аркоподібним входом і нішами у стінах з двох боків від нього та викарбуваною латинською цифрою «MDCCCXXVI» (1826) на фронтоні під кам’яним дахом, що заріс мохом і травами. Таких збірників води започаткованих у 20-ті — 40-ві рр. XIX ст. було збудовано декілька на Погулянці у Львові. Від них йшли водоводи до центру міста:  Францисканський, I Венглінський, II Венглінський.
Ігор Тимець у книзі «Таємниці тютюнової фабрики» згадує про неї: «Зі збільшенням обсягів виробництва виникли проблеми із забезпеченням фабрики тютюну водою. Криниці, якими користувалися ще з часів існування замку вже не давали необхідної кількості води. Тому в 1823—1826-их рр. у г. Жупан проклали штольні й збудували закритий резервуар, який отримав назву «Цісарська криниця». Вода з «Цісарської криниці» надходила на тютюнову фабрику.
За переказами «Цісарською» її назвали через те, що воду з неї пив австрійський цісар. Легенда частково правдоподібна. За матеріалами М. Влоха, австрійський імператор Франц І під час подорожі Галичиною у 1817 р. відвідав фабрику тютюну у Винниках та оглянув виробництво».
Михайло Влох у розділі «Хроніка тютюнової фабрики» пише: «1817р. Кам’яний збірник на воду, будова нового табачного млина із шлюзою».
«Цісарська криниця» відома з княжих часів і являє собою шахтний колодязь з чистою водою, яка надходить з джерел, через складну систему таємних переходів та галерей, що були споруджені під г. Жупан. З історичних джерел відомо, що ці підземні ходи мали довжину до декілька кілометрів і можливо зв’язували між собою Винниківський замок і Чатову скелю.
1826 р. будують дерев’яний самопливний водопровід від «Цісарської криниці» до тютюнової фабрики, а на місці криниці закрите приміщення розмірами 5 м х 6 м. За переказами, у нішах на фасаді, були встановлені кам’яні статуї (можливо ікони) Матері Божої та Ісуса Христа. Тепер ніша пустує і доля скульптур невідома. Всередині споруди поміщають збірник для води (3 м х 2.5 м х 1.2 м), вода в який надходить, просочуючись через стіни та стікаючи по підземній галереї аркового типу (ширина до 1 м, висота 1,5 м, довжина до 15 м), що прилягає до приміщення з басейном.
Очевидно, що дана галерея і є залишком древнього підземного переходу княжих часів. Ідентичні за розмірами та способом кладки каменю підземні ходи знайдені в 1992 р. на території тютюнової фабрики. На фабриці цей водозбір закінчується біля колишнього приміщення їдальні, де був обладнаний кам’яний басейн з джерелом.
Відомості про перебудову даного водозабору і водопроводу до 1940 р. відсутні. Старожили згадують, що під час Другої світової війни в ходах «Цісарської криниці» переховувалися молоді винниківчани від призову до лав Червоної армії й відправки на фронт, після чого значна частина шахт криниці була замурована, а дерев’яний водопровід було замінено на сталевий D 100 мм, який діє до наших днів. Оскільки водопровід прокладено вулицями: На Куті, Крушельницької, Пушкіна, Жупан, Ринок, то практично кожен житловий будинок цього кварталу користується водою з даного водопроводу. Хоча офіційно до 1976 р. до водопроводу були підключені лише будинки господарів Домазар та Проць (водопровід прокладався через їхні землі).
У період з 1946 р. по 1976 р. приміщення водозабору і водопровід експлуатує й обслуговує тютюнова фабрика. Дебіт води не задовільняє виробничі потреби фабрики, тому в 1976 р. обладнують свердловину біля села Волиця і будують новий водопровід (D 300 мм) на фабрику через південну частину міста. Практично з цього часу водозабір «Цісарської криниці» стає безгосподарним.
За даними Ігоря Германа, який досліджував «Цісарську криницю», дебіт води у кінці 1990-их рр. становив 12 м куб. на добу в зимовий період і до 7 м куб. у літній період.
20 листопада 2020 р. у Винниках відбулося святкове відкриття й освячення комплексного природно-антропогенного об’єкта екологічного та релігійного туризму екскурсійної спрямованості "Стежка митрополита Андрея Шептицького". Монументальні скульптури та «Цісарську криницю» освятив Архієпископ Львівський Української греко-католицької церкви, Митрополит Львівський Ігор Возьняк.

Отже, «Цісарська криниця» є тією історичною пам’яткою, котра приносить практичну користь і донині.
ДЖЕРЕЛА
Байцар Андрій. Винники туристичні: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: ТзОВ ВТФ «Друксервіс», 2016, 312 с.

13
Гарна стаття про створення полігону та виселення 150 тисяч мешканців:

https://photo-lviv.in.ua/yak-stvoriuvavsia-yavorivskyy-polihon/

14
Тепер знаємо, що зветься це місце "цісарська криниця", і має чудову статтю на вікіпедії

Ось невеликий уривок

Цитувати
«Цісарська криниця» відома з княжих часів і являє собою шахтний колодязь з чистою водою, яка надходить з джерел, через складну систему таємних переходів та галерей, що були споруджені під г. Жупан. З історичних джерел відомо, що ці підземні ходи мали довжину до декілька кілометрів і можливо зв'язували між собою Винниківський замок і Чортові скелі.[2]

15
Миколаїв - поширена назва для населених пунктів. Кожен львів'янин, хто не в темі локальних цікавинок, коли чує про Миколаїв, в першу чергу згадує, що Миколаїв це обласний центр на півдні України і ніякі цікавинки не компенсують складнощів добирання туди. Обізнаний, вже знає, що в парі десятків кілометрів на південь від Львова є місто Миколаїв - районний центр Львівської області, відомий купою цікавинок довкола: від "Сірки" до ДОТів, печер та гротів. Про ще як мінімум чотири села з назвою Миколаїв мало хто чув, і важко загуглити щось цікаве крім того, що з них два теж розташовані у Львівській області (у Радехівському та Пустомитівському районах).
Саме про останнє (село Миколаїв Пустомитівського району Львівської області) буде мова. Сам я в нього попав випадково, і єдиною причиною того, що не пролетів повз була велика галявина з насипом (курганом?) та чудовий краєвид на болотисту рівнину з високого плато, на краю якого стоїть село.



Інформації про це місце в Інтернеті обмаль, тому пропоную ділитись тут цікавими фактами, які вам відомі.
Згідно вікіпедії рік заснування 1647.



У 1779—1782 роках на мапі Фрідріха фон Міґа селище має впорядковану прямокутну забудову довкола квадратної площі з центральною будівлею, що типово скоріше для містечок. Насип, на якому зараз майорить прапор вже є. Чудово видно, що село стоїть над болотами.




1855 рік. На південь від села з'явилась позначка жидівської лазні:




Австрійська мапа 1861 року.




Шведська мапа 1879 року:




Мапа WIG 194Х з позначкою, що перевірено 1923 року.
Внизу під селом по краю болота прокладено залізницю з станцією Mikolajow. Залізниця Львів — Підгайці була згодом повністю знищена.




Радянська мапа Генерального Штабу 1984 року. Позначка "земл" відповідає розташуванню ДОТу. На місці залізниці - дорога, яка існує досі.




Сучасний стан:




Ну і власне ДОТ:










ПС: чому окремо описав про цей ДОТ: ну по-перше там красиво :) А по-друге - його неможливо нагуглити через те, що відомі ДОТи навколо одноіменного міста Миколаїв нашої області забивають всі результати пошуку усюди. Станом на зараз він не позначений навіть на вікімапії.

16
Навроцького в кінці території автобази маршруток тут:
https://maps.app.goo.gl/cJ2nDj6CUww6YU8a7





17
Останнім часом інтенсивно розшукуємо спеціалістів по БД: розробників на SQL/PL та Transact-SQL.
Зараз вакансії:

- на strong junior рівень MSSQL (голий SQL - як рідна мова, усвідомлений досвід з Tsql оскільки вся логіка проекту і відповідно і робота в процедурах, розуміння архітектури RDBMS та процесів що в ній відбуваються).

- найбільш актуальне: на Oracle та Oracle+MSSQL - intermediate рівень (голий SQL - як рідна мова, обов'язково суттєвий досвід в роботі з SQL/PL як реалізація/дослідження/виправлення бізнес логіки у сторках, планування оптимальних методів розширення існуючого функціоналу і  т. п.), базове розуміння питань перформанс тюнінгу, awr, планів. Плюсом буде досвід з великими фінансовими проектами. Довготривалий стабільний проект з цікавим замовником (великий ентерпрайз).

Пінгайте мене тут чи в пп якщо маєте бажання чи знаєте бажаючих :)

Не пишу тут стандартних фраз про плюшки, які ви чули або почуєте від рекрутерів. Контора - Елекс, офіс м. Львів, Наукова.

18
2019 рік, будівництво ЖК Семицвіт (вул. Шевченка) в туман з цитаделі





19
Кожен, хто хоч раз був у Трускавці і дивився на "гори", точно бачив саме ці полонинки на які, як виявляється, можна без проблем виїхати звернувши з села Верхня Стинава на чудову грунтовку в сторону села Зимівки, що виводить на хребет і дає можливість проїхатись добрий десяток кілометрів з чудовими краєвидами.

Трускавець та Дрогобич


Трускавець


Дрогобич


Хребет цікавий тим, що він фактично перший піднімається над рівнинною частиною Львівської області, завдяки чому зверху відкривається захоплююча панорама на міста Трускавець, Дрогобич, Стебник, Борислав, а в оптику можна розгледіти і місто Стрий. При цьому з іншої сторони хребта - типові гірські карпатські краєвиди, серед яких повністю проглядається пасмо г Парашки.

Загальна панорама


Ближній план - новобудови Трускавця, далі - закинута шахта у Стебнику, спальний район Дрогобича, село Рихтичі


Місто Борислав


Пані Ольга показує як проїхати в Трускавець


Також на одній з перших вершинок хребта (г. Багнина 634м) знаходиться невеличке озеро. Далі дорога проходить через г. Княжка 672м, г. Княжа Гора 721м, г. Болеїв 773м. з спуском в с. Орів. Пішки, ровером, чи більш прохідним транспортом можна продовжити рух хребтом вже у лісі до Східниці повз місця активного видобудку нафти.


Церква у селі Зимівки


Три секції хвостосховища та село "Нове Село"


Місто Стрий:


Так виглядає ця дорога на хребті:


Мапа доїзду. Наш шлях позначено червоним. Краєвиди починаються буквально відразу в кінці підйому, де можна лишити машину і прогулятись пішки хребтом.


Зібрався букетик з полонини:



ПС: з часу нашої поїздки туди (так, це репост з мого ФБ 2016 року, але тут, мабуть, більш доцільне місце для такої інформації) хочу туди в темну пору доби і з прозорим зимним повітрям. Було б цікаво з телескопом :)

ПС2: фотографії робились на Canon 500d, телеоб'єктив canon 55-250mm IS.





20
Реально цікава штука навіть якщо авіацією не цікавитесь.
Ось які велетні, чий масштаб важко оцінити поки не побачиш наживо, там є:

Мі-26 («Виріб 90»), неофіційна назва — «Корова».

Найбільший у світі серійний транспортний вертоліт!

Довжина: 40 м
Маса: 28 200 кг
Вантажопідйомність: до 25 т корисного навантаження.
Максимальна швидкість: 295 км/год
Тип двигуна: Газотурбінний двигун
Двигуни:    Д-136, 2 х 11 400 к.с.
Дальність польоту:    490 км (перегінна - 1800 км)
Вартість одиниці: 15 000 000 – 18 000 000 USD (2013)



Трохи (на 7 метрів) менший Мі-6



Або такий гідролітак вагою більше 28 тон


Бродили ми там у 2016 році :)

(Дякуємо Вікіпедії та сайту музею за цікаві факти)





Сторінок: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 »