Messages

Хтось живе неподалік Рясного ? Потрібно перевірити один загадковий об"єкт..

Де об"єкт? Мо що знайоме?

Всім дуже дякую! Мандрівка була супер і в плані об'єктів, і в плані посиденьок (про це я вже вчора говорила).

Приєднуюсь :)

Отже, поступала пропозиція прогулятися в суботу по ЧС. Пане Експлорер, чи ми таки зустрінемося чи ні? Пропоную зустрітися об 11 в "Пузатій хаті" (там буду годувати Діабласа ;D) і вже звідти рушати у напрямку скель. Погоду обіцяють хорошу і теплу. До нас ще висловила бажання приєднатися Іра. Що беремо і чк ми вирішуємо? :) ???
* оскільки я в Інтернеті, мабуть, сьогодні більше не з'явлюся, то дуже прошу повідомити мене смс-кою, гаразд? ;)

У суботу не можу :( пропоную http://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=98.0

Моя думка з цього приводу: для прогулянок по об"єктах Львівводоканалу треба звертатись у Львівводоканал - може організують екскурсію... А якщо самому щось цікаво - цікавитись і дізнаватись. Не думаю, що хтось крім їх працівників хоче, чи взагалі має право, брати на себе відповідальність за проведення таких "екскурсій" для журналістів, туристів етц..

У неділю 2007.03.18 пропоную сходити на пошук будок (/вш - поки невідомо чого точно:) на східній стороні "Чортових Скель". Скоштувати сосисок/канапок з пивком/винцем.

Порядок:
- збір о 9:00 на зупинці на початку вул. Личаківської
- пошук необхідних продуктів
- виїзд у ліс під ЧС
- обов"язкова програма: сніданок на природі та пошук будок :)

Мати при собі:
- бажання побігати весняним лісом та перекусити на природі


100% будуть: спеціаліст по сосисках та відповідальний щеф-кухар - п.Слод., та я.
Пропоную приєднуватись :)

Стебник - місто засноване у 1596 році, розташоване в Дрогобицько-Бориславському промисловому районі, підпорядковане Дрогобицькій міській раді.
Одне з найбільших в Україні родовищ калійних солей - видобуток припинено. Стебницький калійний комбінат - практично не діє.

Ще 1873 року в Стебницькій соляній шахті виявлені поклади калійної руди.
З 1922 року тут на руднику №1 почали видобувати калійну руду як мінеральне добриво.
У 1946 році потужність рудника довели до 1 млн. т калійної руди на рік.
В 1966 році на базі Стебниківского родовища було створено Стебниківский калійний комбінат. Побудовано рудник №2 проектною потужністю 3 млн. тонн руди на рік.

Початок кінця калійної галузі відноситься до 1983 року, коли в Стебнику сталася екологічна катастрофа — було прорвано дамбу хвостосховища. В річку Дністер вилилося близько 5 млн. кубометрів їдкого розсолу. Після аварії обсяг виробництва зменшили, підприємство стало збитковим. 1987 року було зупинено і демонтовано збагачувальну фабрику. У рудник №2 прорвалися підземні води і після 20 років безуспішної боротьби з водоприпливом шахту закрили. З січня 2003 року вона затоплюється.

*Аналогічно у Івано-Франківській області з 1967 року на базі калійних родовищ калуш-голинської групи працювали дві шахти, а також єдиний у світі калійний кар'єр, які також видавали до 2 млн. тонн руди на рік.


Вдалось відвідати закинутий рудник номер 1 Стебниківського калійного заводу, звідки можна побачити і сусідні шахти та промзону комбінату (збагачувальну фобрику?).
Наразі одне з найбільших хімічних підприємств львівської області вже, фактично, не існує. Сотні будівель колишнього калійного комбінату та прилеглих шахт стоять пусті і закинуті. Більшість будинків і споруд зустрічають табличками "вхід до будівлі загрожує життю", та "небезпечна зона", втім, працівники сюди вже не повернуться.

Матеріали:
http://www.zn.kiev.ua/nn/show/614/54509/
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA
http://www.psj.ru/text/200601311603.htm

Фотогалерея:
http://explorer.lviv.ua/photoindex.php?p=0&g=28

Й справді диво сайт, саме те чого душа просить  ::)
А я вже бува гадав, що нема такого у нас та про нас, а тут на тобі -ДИВО  :o

Велкам :)

А хто з добрих людей повідає де знаходиться вхід у Полтву? Або де зручніше заходити? Можливо є якісь нюанси повязані з цим?
???

Поки всі відомі мені "походи" були через:
1) вул.Руставеллі
2) просп.Чорновола (біля залізничного мосту)
3) у районі кільця Хмельницького/Липинського до очистних споруд, де річка виходить на поверхню.

Думаю безпечні входи мають бути у притоках а не у головному руслі, втім ніхто у них ще не ходив...

П'ятниця, 02 березня, 2007 року, № 37 (1083)
Тунель під Ратушею
У Львові буде метро! Про це повідомив Андрій Павлів, директор департаменту містобудування Львівської міської ради.

За його словами, постановою Кабінету Міністрів Львів увійшов у список міст, перспективних для будівництва метро. Крім того, впровадження підземного транспорту передбачено в Концепції розвитку Львова, яку міські депутати ухвалили ще 31 березня 2005 року, проте оприлюднили лише 24 лютого 2007-го, після публічної обіцянки нового головного архітектора Юрія Криворучка.

Планують, що львівське метро буде полегшеного типу. Проте з'явиться воно тільки після того, як у Львові затвердять генеральний план розвитку міста. Цей процес дещо затягнувся. Після затвердження Концепції 2005 року, яка є першим етапом у коригуванні генерального плану міста, що визначатиме його розвиток на найближчі 20 років, цього документа фактично ніхто не бачив. Тодішній головний архітектор Львова Василь Каменщик стверджував, що такий документ таємний, і відмовлявся його оприлюднити.

Проте розробка генплану все ж триває. І в ньому передбачено спорудження метро.

Як розповів "Газеті" Віталій Дубина, керівник авторського колективу з розробки генплану, будівництво планують розпочати приблизно у 2020-2030 роках. Але спочатку потрібне відповідне рішення депутатів Львівської міської ради, висновки експертів (до речі, раніше дослідження про можливість будівництва не проводили). І головне – величезні кошти. За словами Віталія Дубини, таке будівництво обійдеться у мільярди гривень, відтак самостійно місто не зможе покрити всі видатки.

Без відповідних досліджень практично неможливо сказати, який вплив матиме спорудження метро на історичну забудову центральної частини міста. Як розповів керівник авторського колективу з розробки генерального плану, вони пропонують робити метро трохи в обхід центру, десь на 300-400 метрів далі від русла Полтви. Однак не можна робити станції метро й надто далеко від центру, оскільки на нього не буде попиту.

За словами пана Дубини, очевидно, це буде метро полегшеного типу, оскільки воно в півтора разу дешевше від звичайного і має вдвічі-тричі меншу вібрацію, що принципово для міста з цінною історичною забудовою. Буде застосовано систему "Радан", її основною відмінністю від звичайного метро є менший діаметр лінії метрополітену та принцип руху, що дозволяє суттєво зменшити вібрацію.

Віталій Дубина сподівається, що за умови правильно проведених розрахунків вплив на архітектуру міста буде мінімальний, а в разі будівництва полегшеного метро він буде цілком допустимим, оскільки кожен будинок має певний запас міцності. В. Дубина передбачає, що може бути певний спротив громадськості, яка пам'ятає невдалу спробу будівництва підземного трамвая, проте, на його думку, інший варіант вирішення транспортної проблеми у Львові – будівництво надземних ліній транспорту – викличе значно більше обурення, оскільки ці лінії вплинуть на візуальне сприйняття історичної забудови.

Перші заперечення вже є. За словами архітектора Віри Балаш, плани про спорудження метро у Львові є дуже сумнівними, оскільки можуть призвести до руйнування будинків.

– Наразі архітекторам і зацікавленим представникам громадськості не надали жодних матеріалів, – говорить вона. – Зокрема, графічних матеріалів, що стосуються будівництва метро. Це питання потребує серйозного підходу. В деяких містах є кільцеве метро в обхід центру. Це могло б бути вирішенням проблеми для Львова. Крім цього, треба правильно пов'язати підземний і наземний транспорт, наприклад, зробити метро тільки частково підземним. Багато міст також використовують залізничний транспорт як міський. Треба вміти комбінувати.

Окрім того, у Львові добре пам'ятають першу невдалу спробу побудови "підземки". В середині 1980-х хотіли провести лінію підземного трамвая. Будівництво лише однієї вентиляційної шахти у дворі палацу Потоцьких призвело до порушення гідрологічного режиму всього Львова, руйнації палацу й інших восьми будинків у центральній частині міста. Великою проблемою тоді було те, що під час планування будівництва шахт підземного трамвая ніхто практично не враховував руйнування будинків. Це було політичне рішення, оскільки партія обіцяла Львову підземний транспорт.

– Територія історичної забудови потребує особливого вирішення питання будівництва метро, – стверджує Роман Мишко, який протягом 30 років обіймав посаду головного інженера "Містопроекту" (1975-2005 рр.). Необхідно провести спеціальні дослідження, які потребують великих коштів. Щодо будівництва полегшеного метро, треба бути дуже обережними та докладно вивчити це питання, оскільки це нова розробка. В Україні немає жодного міста, в якому воно функціонувало б. Історична забудова Львова надто цінна, щоб робити над нею експерименти.

Роман Мишко розповів, що існує три види прокладання тунелю з різним допуском деформації будинків і ґрунтів. Для центральної частини міста потрібна найдорожча схема – схема бездеформаційного проходження тунелю.

Те, що будівництво метро насамперед залежатиме від фінансування, підтверджує і Віталій Дубина. Проте вже зараз у генеральному плані, який коригують, закладено будівництво трьох ліній метро. Першу лінію будуватимуть із південного заходу на північний схід (район вул. Виговського – вул. Б. Хмельницького). Другу планують будувати з південного сходу на північний захід (з'єднуватиме Сихів і Рясне). І третя лінія простягатиметься із заходу на схід (райони Левандівка – Майорівка).

Мирослава Іваник

http://gazeta.lviv.ua/articles/2007/03/02/22020/

Мда :(( Різниця на лице:
1) http://explorer.lviv.ua/forum/index.php?action=dlattach;topic=42.0;attach=155;image
2) http://explorer.lviv.ua/img/vin/2.jpg

все що можна було відірвати - відірвано

Ещё не знаю, как у меня получится со встречей на эти выходные (буду стараться...), но на будующее есть предложение встречаться как минимум где-то на окраинах города, в лесах-парках, с сосисками, пивом и т.п. :)

Категорично за сосиски з пивом десь на передмісті, разом з екскурсією/пошуком/відвідуванням тематичних об"єктів :)

Цього разу приєднатись не можу, але на наступних вікендах пропоную чортові скелі, та пошук якихось, згаданих багатьма людьми, споруд на північно східному схилі.

Мапа пройденого маршруту.
Автор Tapemaker.

Може хтось знає на місці чого будувався завод?

А це не ти мені казав, що він перебудовувався зі старого заводу по виробництву скла? Чи то було просто припущення?

100% не я :) мої знання про ту ділянку закінчуються доследженням старих карт. Про склозавод не чув.

Карта підземного об'єкту "Лощина".
Автор - Tapemaker.

Лінки по темі "Лощина":
http://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=24.0
http://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=77.0

Закинутий старий цех заводу по вулиці Джерельній.
Доступ поки вільний і ще не все зруйновано - чудове місце щоб попрактикуватись у фотографії :)

Давай туда поснимать соберемся? Насколько пустят :)

Ще копія з geoengine:
http://maps.vlasenko.net/map-space.html

[dengon-а]

Еще по теме раскопок на площади Рынок

На второй фото dengon-а заснят довольно интересный и ДЕЙСТВУЮЩИЙ коллектор, открытый на пл.Рынок во время земляных работ 2006 года. Интерес в том, что коллектор не из кирпичных/бетонных, а из каменных сводов и является очень старым.
Прилагаю еще несколько фото:

а чем кончилось? Поломали старый коллектор совсем, или туда новое что-то положили?

Зміст

Мандрівки на природу Львова (продовження) (3)
Мандрівка сьома. на Снопків і Білогорщу (3)
Мандрівка восьма. По Замарстинову і Збойськах (7)
Мандрівка дев'ята. Зубрівський лісопарк (12)
Мандрівка десята. По Винниківському лісі (14)
Мандрівка одинадцята. Брюховицький ліс (23)

Одяг населення Львова та передмість (34)

Історія передмість Львова (40)

Церкви, яких уже нема (44)

Історія села Кривчиць (52)



Сторінки:
0-1, 2-3, 4-5, 6-7, 8-9, 10-11, 12-13, 14-15, 16-17, 18-19, 20-21, 22-23, 24-25, 26-27, 28-29, 30-31, 32-33, 34-35, 36-37, 38-39, 40-41,
42-43, 44-45, 46-47, 48-49, 50-51, 52-53, 54-55, 56-57.

Окрема подяка BlackFlame за наданий матеріал.

- Супутниковий знимок NASA:
Львів східна частина 816 KB
Львів західна частина 803 KB
Приблизно 1-2 m/pix
Стан місцевості 2001.02.25


- Супутниковий знимок NASA:
Сопошин - Львів - Миколаїв 1.25 МБ
Приблизно 5 m/pix
Стан місцевості 2000

- Супутниковий знимок NASA:
Буда - Рудно - Львів(Західні райони) - Щирець 897 KB
Приблизно 5 m/pix
Стан місцевості 2000


Супутникові знимки geoengine доступні для території всієї планети!
geoengine.nga.mil
Для автоматичної прив"язки фото до координат в OziExploreri використовуйте формат GeoTiff та Geotiff DLL.
10 m/pix
80х-90х роки