eXplorer.lviv.ua

Звіти => Краєзнавство та Історія => Тема розпочата: Олесь від 05.06.2016 17:38:35

Назва: Чернівці - древнє місто
Відправлено: Олесь від 05.06.2016 17:38:35
Побував у Чернівцях, не з експлоуерською місією, а просто так пройшовся містом.

Чернівецька ратуша 1847р.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8425)

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, а зараз Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.  Побудований на невеличкому пагорбі «Домнік» (або «Панська гора»). Автором проекту став чеський архітектор Йозеф Главка. 6 липня 1864 р. було урочисто закладено наріжний камінь у фундамент каплиці Св. Іоана Нового Сучавського. З цього розпочалося будівництво комплексу, що тривало майже двадцять років. При будівництві, передбачаючи сейсмічні особливості карпатського регіону, широко застосову­валися металеві конструкції, що значно підвищило міцність і довговічність будівлі. Руйнівні карпатські землетруси (1940) та (1977), хвилі якого прокотились і Буковиною, жодним чином не відобразились на резиденції. Покрівля всіх корпусів, викладена кольоровою глазурованою черепицею, яка утворює чіткий і красивий рисунок буковинських народних килимів.  Стіни оздоблені орнаментом із теракоти, а вікна обрамлені білокам'яними блоками із пісковику.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8295)

Митрополичий корпус ( можна також побачити купол каплички Св.Іоана Нового).
У ньому знаходились житлові, адміністративні та репрезентативні приміщення — просторі апартаменти архієрея, де він працював і відпочивав, а також розкішні зали, де влаштовувались аудієнції високим гостям і відбувалися єпархіальні засідання. В цій будівлі розміщалися служби митрополичої канцелярії й консисторії та адміністрація православного фонду. Серед головних приміщень палацу — великий, з масивними колонами, вестибюль на першому поверсі, та «Мармурова», «Червона», «Зелена» та «Блакитна» зали на другому.
У березні 1944 року румунсько-нацистські окупанти, які відступали під ударами червоної армії, спричинили пожежу, що майже повністю знищила шедевральну «Синодальну залу». Збитки вираховувались величезною сумою — понад 25 мільйонів карбованців, а втрату окремих архітектурних елементів та стародруків з митрополичої бібліотеки оцінити не можливо.
Тут двічі проводились реставраційні роботи за участю Київських, Львівських та місцевих майстрів під загальним керівництвом архітектора Михайла Шевченка.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8283)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8297)

Мармурова зала («Синодальна зала»), виконана з білого та чорного мармуру. Австрійським маляром професором Карлом Йобстом були нанесені живописні фрески на релігійну та історичну тематику. Зала була заввишки 20 м, на 2 метра вище сучасної. Стеля — мальовнича, дубова, різьблена з куполами, й багатою орнаментикою, звідки звисали кришталеві срібні люстри.  Підлога була із чорно—білих мармурових плит у вигляді гуцульського килима. Два бокових входи і центральний з балконом з'єднували дві мармурові білі доріжки, на перетині яких знаходилось позолочене крісло—трон Митрополита. Після реставрації в 1963 році «Мармурова зала» змінила свій вигляд.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/2016-06-05_152809)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8289)

Монастирський корпус.
У різні часи тут розташовувалися дяківська школа, єпархіяльний музей, кімнати для гостей, фабрика з виготовлення свічок, а також чернечі келії.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8280)

Семінарський корпус.
Перший поверх корпусу займав «Греко-православний теологічний факультет» Чернівецького університету, а другий — «Духовна семінарія»
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8293)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8298)

Трьох-Святительська церква 1882р.
У радянський період (1944-1991) культову споруду було закрито, а приміщення використовувалось як зал ЕОМ (Електронна обчислювальна машина). Водночас, керівництву університету вдалося зберегти розписи та іконостас.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8279)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/2016-06-05_154954)

Скульптор Анна Гофман виготовила ліпні прикраси для дванадцятьох капітелів. Художнім розписом церкви займалися Карл Йобст та Епамінандос Бучевський.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/2016-06-05_155009)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/2016-06-05_155034)

«Митрополичий корпус» купол каплички Св.Іоана Нового.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/2016-06-05_152834)

Вірменська церква 1875р.
До храму я добрався о доволі пізній годині, тож він був уже зачинений. Проте побачивши як я проводжу зйомку фасаду храму мене запросили пройти в середину та відчинили його.
Проект храму був розроблений відомим чеським архітектором Йозефом Главкою, автором комплексу резиденції буковинських митрополитів. Він і керував будівництвом. Після 1944 року церкву було закрито, більшість вірмен-католиків покинули Чернівці. Церковне майно передано в користування організаціям міста.
Деякий час приміщення церкви не використовувалось, пізніше було передано під склад.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8390)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8383)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8399)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8401)

Свято-Духівський кафедральний собор  1844 р.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8370)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8365)

Костел Пречистого Серця Ісуса  1894р.
Про старовинний інтер'єр костелу майже нічого не нагадує після варварської радянської перебудови його в архів. І лиш останній "поверх" на якому можна побачити склепіння нагадує про втрачену красу та велич костелу. 
В 1940-1941 костел продовжував працювати, але перебував під наглядом органів НКВД. У 1945 році, місцева влада передала цей єзуїтський храм віруючим православного віросповідання. Ще через рік костел було відібрано і у правосланої общини.
Певний час храм було закрито, згодом там вирішили розмістити документи обласного архіву, що до цього моменту зберігалися у чотирьох різних приміщеннях міста. В результаті, більшу частину внутрішнього інтер'єру храму було втрачено.Двома залізобетонними перекриттями, які кріпилися у стінах костелу, внутрішній простір храму розділили на три поверхи. Для зміцнення стелажів архівосховища між колон звели цегельні стіни. Нижні вітражі вікон були знищені, верхні - вціліли.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/tumblr_m7vhmnNOA61qmrmaco1_1280)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/1433751544_ferdinandsplatz-160b)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_1050)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/d36331a3fd_1000)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/fd9f758bf8_1000)

Миколаївський кафедральний собор 1939р.
Увагу привертають бані куполів, ілюзію падіння створюють високі, трохи похилі вікна дзвіниці.
Собору випало бути одним із небагатьох чернівецьких храмів, який за радянської влади не закрили, і де не переривалась церковна служба.
Завдяки цьому всередині зберігся самобутній інтер'єр буковинської церкви першої половини XX ст., зокрема старовинний різний іконостас та вітражі під банями.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/61_big_1)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/tumblr_mb6ghf1TOn1qmrmaco1_1280_1)

Темпль
У 1877 р. єврейська громада міста отримала свій головний храм, у якому збиралися для молитви чернівецькі іудеї-реформісти.  Храм був збудований за проектом відомого львівського архітектора, професора Юліана Захаревича. Темпль був збудований в мавританському стилі, мав 4 бокові вежі, які здіймалися у вигляді мінаретів, дах увінчувало покрите міддю шатро. На початку Другої світової війни, у липні 1941 р. німецько-румунські війська спалили цей храм. Після повернення радянської влади була спроба його підірвати але він встояв і тривалий час лишався частково зруйнований. У 1959 р. у колишній синагозі відкрили кінотеатр «Жовтень» до 1992р.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/3_700x467)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/62_big)

А ось так він виглядає зараз, після перебудови під кінотеатр.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/Tempel-3)

(https://lh3.googleusercontent.com/-9qUYvymevPM/V1QO5Z9UFVI/AAAAAAAAGpQ/oMR9nmstlUsMxdgcefF1rME9OcFD3iJqgCCo/s800/%25D0%259A%25D1%2596%25D0%25BD%25D0%25BE%25D1%2582%25D0%25B5%25D0%25B0%25D1%2582%25D1%2580_%25D0%25A7%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25BD%25D1%2596%25D0%25B2%25D1%2586%25D1%2596_%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25B8%25D1%2588%25D0%25BD%25D1%258F_%25D1%2581%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B0%25D0%25B3%25D0%25BE%25D0%25B3%25D0%25B0_%25D0%25A7%25D0%25B5%25D1%2580%25D0%25BD%25D1%2596%25D0%25B2%25D1%2586%25D1%2596.JPG)

Буковинський державний медичний університет, колишнє австрійське технічне училище.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8380)

На фасаді споруди можна зауважити барельєфи які вказують на різноманітні спеціальності які отримували випускники.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8439)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8442)

Чернівецький міський театр 1905р.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8429)

Єврейський народний дім у Чернівцях 1907р.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8433)

Фасад споруди прикрашений чотирма атлантами. З приходом радянської влади (1944р.) приміщення було передано під міський Будинок культури, атланти ж були частково знищені. З часом їх відреставрували, проте виникла помилка, замість відлитих голів атлантів прислали голови шахтарів які були призначені іншому замовнику для іншої скульптури. Робочі цим не переймались, що прислали те й прикріпили. 
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8435)

Чернівецький художній музей споруджений в традиції віденської сецесії у стилі модерн для Буковинського ощадного банку 1900 р.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8420)

(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8344)

Будинки близнюки, споруджені заможним міщанином для двох своїх доньок. Кажуть, що в заповіті він вказав віддати у власність донькам ці будинки лиш у разі їх заміжжя. Як не дивно, вони так і не змогли вийти заміж.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8305)

Чернівці, дворик на якому проживав президент Буковини принц Конрад цу Гогенлое-Шіллінгсфюрст. Відреставрований в 2008р., зараз там же ж проживає діючий мер міста.
(https://exl.fra1.cdn.digitaloceanspaces.com/7430/48815/IMG_8403)

http://www.youtube.com/watch?v=-h8pjqHHrCQ