Messages

Я б з радістю допоміг, та в ці дні працюю. Маю досвід в цьому приймав вже так гостей. Є чудовий сайт couchsurfing там є багато людей зі Львова які можуть допомогти в цьому питанні.

А де саме цей будинок знаходиться?

Напевно кожному з нас в своєму житті хочеться зробити якесь добре діло. Головне мати бажання і докласти трохи зусиль. Тим більше допомогти тим хто потребує цього добра. Подарувати дітям сиротам свято, в такий день коли вони цього не очікують. Тим більше, що я не зміг поїхати в Сиротинець "Вишенька", по фінансовим причинам. Була ідея кинути м'які іграшки в кошик в одному супермаркеті, там була акція і до дня Миколая збирали іграшки для дітей сиріт. Та трохи подумавши, я засумнівався, що іграшки попадуть до дітей тому, що вони в мене майже всі з ярличками і ними ніхто не бавився, тож вони як нові. Їх спокійно можна виставити на продаж в іншому супермаркеті чи магазині. І як можна буде побачити усмішки і радість дітей для, яких це було зроблено. Тому було вирішено: 1) оприділитись з сиротинцем куди поїду,2) підзбирати трохи грошей і подарувати дітям не тільки іграшки але і якісь ласощі,3) визначити дату мого приїзду.
Я почав шукати в інтернеті інформацію про заклади куди можна поїхати. Незнаю чому але одне відео яке було викладено каналом ZIK просто мене переконало що поїду я саме сюди без ніяких роздумів. Просто дуже жаль стало цих діток і хотілось їм допомогти хоч якось.

Залишалось подзвонити в будинок і домовитись про мій приїзд і спитати в чому найбільше є потреби дітей крім іграшок. З датою я теж якось швидко оприділився було вирішено їхати на своє день народження. В першу чергу зробити несподіванку і радість для дітей, і підняти собі настрій який певний час мого життя не дуже хороший. Подзвонив я за місяць вперед і домовився з директором Чернік Марією Степанівною про мій візит. По її словам було зрозуміло що дітям бракує вітамінів і вони дуже люблять різні фрукти. На рахунок м'яких іграшок було сказано що вони практично їх не приймають тому, що їх у них вже дуже багато і немає змоги їх прати, а іграшки назбирують багато пилюки. І це стосується не тільки цього закладу, практично ні один заклад не приймає м'яких іграшок. Тому мої сумніви ще більше зросли, що було б з іграшками кинувши їх в корзину.
Отож потрохи збирав гроші, іграшки купляв кожен тиждень в себе на гуртовні, один тиждень купляв для хлопчиків, другий для дівчаток. Я розумів що напевно не зможу подарити кожній дитині іграшку бо їх багато та мені головне було зробити хоч щось, що в моїх силах і можливостях.
Наближався день мого день народження і я його чекав з великим нетерпінням, бо дуже було цікаво як мене зустрінуть діти і хотілось щоб цей день запамятався не алкогольними напоями і їхньою кількістю, а щасливими усміхненими обличчями дітей, які не мають материнського тепла.
Було вирішено на машині з другом поїхати зранку в Ашан і на кредитну карту купити: засоби гігієни, солодощі. Після чого заїхати на Шувар і за готівку купити фруктів. Грошей, які збирав хватило тільки на іграшки і на фрукти, тому я вирішив скористатись саме кредитною картою для закупівлі в супермаркеті.

Куплені мною іграшки чекають на щасливих власників  :D

















Отже завантаживши іграшки ми рушили в супермаркет. Там я придбав пральний порошок 2 великі упакоки, зубну пасту і мило призначене для дітей, дві упаковки маленького сочку щоб можна було дати кожному ( до речі дуже хороша ідея на рахунок соку, яку мені підкинула дуже хороша людина), батончики Джек декілька упаковок, ну і декілька кульків з різноманітним печенням і цукорками.



Наступним пунктом призначення був гуртовий ринок. Там було куплено ящик яблук (22 кг), ящик мандарин (10 кг), ящик ківі (10 кг).



І от трохи поблукавши маленькими вуличками ми все таки потрапили до місця призначення. Мене зустріла волонтер яка мене провела до директора. Весь працюючий персонал дуже привітний і добрий. Разом з методистом ми почали заходити в кожну групу де приблизно від 6 до 12 дітей. Брали перед тим іграшки зважаючи на те скільки в групі дівчаток і хлопчиків, а також фрукти.
Планував зробити багато фото, але був один. А коли заходиш в групу і про вас кажуть: дітки сьогодні до вас приїхав Саша. У нього сьогодні день народження і замість того, щоб ви йому робили подарунки він вам привіз подарунки. Після цих слів до вас біжить юрба дітей і потрібно кожному приділити увагу: розпакувати іграшку, чи пробити соломинкою пакет з соком. Тому просто не встигав робити фото, насолоджувався дитячим щастям.

Було розказано дуже багато віршиків, одним словом це неможливо передати цю радість і настрій, яку я почував в той момент. Та головний сюрприз мене чекав попереду на який я навіть несподівався.
Одна з груп дітей знала що я приїду, і готувалась до цього, а саме вони для мене заспівали многая літа. В мене просто не було слів...

Звичайно всім було подаровано подарунки. А за те що я переживав що комусь не хватить іграшки вирішувалось дуже просто, діти там розуміють це і тому охоче погоджувались одним подарунком бавитись разом.



Дві години, які я там провів пройшли дуже швидко та я ніколи не забуду цього дня!!! Тай персонал був дуже здивований взнавши від мене, що я не представляю якогось спонсора, а зробив все власними силами і бажанням тим більше, що я звичайник працівник ринку. Хоч потратив я досить велику суму грошей і тільки сьогодні закрив кредитний рахунок та я зовсім не жалію, бо знаю що ці гроші все одно розтратитились на якісь нісенітниці, а так я знаю що подарував дітям хоч найменшу радість. Також директор цього закладу запрошувала мене в гості навіть без подарунків, а просто прийти коли погано на душі, бо ж діти не дадуть вам нудьгувати і обовязково принесуть радість. В знак подяки мені була подарована ікона і порада ніколи не забувати про Бога і частіше молитися до Нього незважаючи на всі труднощі життя.

Обговорення

Обговорення данної теми

хотілось би але вільний тільки в неділю тому -1.

Нажаль не вийде тому -1  :-\

50/50. Завтра вечерком точно скажу чи поїду.

Звідки така інформація про неділю? На сайті залізниці пише щоденно.

Мені головне погода, якщо без дощика то звичайно +1.

Вибачайте за оффтоп:
Я би краще поїхав на Боржавську вузбкоколійку. Відстань на 50 км більша, але принаймі я думаю ця подорож була би цікавіша. З добиранням проблем немає є прямий поїзд. Давно хочу туди поїхати та нема з ким.

Все підземному ходу прийшов кінець. Його засипали.  :'(

тут фото дороги про яку написано вище

Так дійсно класно злазили. Я навіть не очікував, щось там знайти, була думка або підвал, або завалений хід за 3 метри. Дається взнаки, що я дійсно живу в старій частині міста де було декілька синагог. Навіть можна пригадати, як ще не було Добробуту то коли копали підземні гаражі знайшли цілий старий будинок з купою всяких артефактів. Неподалік Лялькового театру була знайдена деревяна дорога і старий трубопровід. І в мене за вікном на пустирі знайшли також стару дорогу і навіть стару хлібопекарську пічку і ще купу всього.
Тож вчора відчув ніби знайшов справжній скарб, навіть залишив на згадку одну пляшечку.
Ще раз дякую Roy за кумпанію.

Можна сьогодні, як стемніє тільки треба доброго ліхтарика, може і не треба буде лізти на пузі.

Гуляв тільки, що з собакою і замітив цікаву річ. Декілька днів назад Львіводоканал ремонтував водопровід і трактор викопав декілька воронок. І от чисто випадково стало видно якийсь хід. Я пропоную кому не ліньки підійти коли почне темніти і перевірити чи той хід має якесь продовження. Просто я був у чистому вбрані і не мав змоги туди заглянути та й ліхтарика під рукою не було. Навіть якщо там нічого нема і воно за кілька метрів засипане можна просто пива попити.
Тож якщо є бажаючі пишіть сюди або в ОП.

Ще раз всім дякую за теплу зустріч, комфортну подорож автомобілем, приємну компанію, і звичайно всім +

Тут напевно була лабораторія по перевірці цукру.














Ретро магнітофон, ціна вразила  :o










Скільки цукру пропало... а могла бути самогонка.


Маю у Самборі родичів. Мій дід теж працював на цукровому заводі. І колись майже в кожному будинку, який знаходився недалеко від заводу, стояв телефон, який на пряму зєднував з заводом. Зараз від нього лишилась тільки поличка.

Бо завтра на роботу, а вертатись з Сихова прийдеться пішкарусом,хіба шо хтось підвезе на машині до центру.

Давайте може завтра.

Спробував покористуватись даною картою, як на мене Яндекс карти краще. В Гуглі на деякі вулиці взагалі неможливо зайти. І в Яндексі здається якість фото краща, і нема тих замальованих облич людей і номерів машин.